Tag: установи

  • Реструктуризація державних установ

    Реструктуризація державних установ

    Починається найбільше скорочення операційних витрат в історії уряду, – повідомив у Бухаресті прем’єр-міністр Марчел Чолаку. На засіданні уряду він заявив, що декілька державних установ будуть об’єднані або ліквідовані зі скороченням штатного розкладу, включно з посадами державних секретарів. Приблизно 1.800 посад державних службовців і державних службовців за контрактом у 32 установах, підпорядкованих і координованих виконавчою владою, будуть скасовані, – заявив прем’єр-міністр Чолаку, пояснивши, що цього сигналу чекає громадська думка, та, зокрема, бізнес-середовище. Марчел Чолаку: «Ми скасовуємо та об’єднуємо управління та установи. Ми скорочуємо кількість працівників і скорочуємо кількість високопосадовців. Загалом ми говоримо про масове скорочення робочих місць на 13,5%».

    Щодо тих установ, які мають організаційну схему, затверджену Верховною радою оборони країни, керівник Канцелярії Прем’єр-міністра Раду Опря пояснив, що будуть ухвалені урядові рішення щодо затвердження організаційної схеми для їх організації та функціонування. Щодо вакансій, то він також зазначив, що планується звільнити тих, на кого поширюється рішення Вищого касаційного суду про заборону нарахування пенсії із заробітною платою. Оголошення прем’єр-міністра Марчела Чолаку про скорочення кількості посад в урядових установах відбулося після того, як він також попросив міністрів на засіданні уряду, 10 січня, зробити пропозиції щодо реструктуризації посад в адміністрації та державних компаніях.

    Запропоновані скорочення персоналу, які прем’єр-міністр Чолаку назвав пріоритетними, є частиною планів бюджету на 2025 рік. Аналогічні заходи також були прийняті Парламентом. На початку лютого Палата депутатів проголосувала за скорочення 240 посад, а Сенат вирішив ліквідувати 178 посад. Однак, на думку експертів, поки що незрозуміло, який вплив ця реструктуризація матиме на державні витрати. У січні кількість посад у державних установах та органах влади Румунії становила 1,3 мільйона. У 2020 році було 1,25 мільйона державних службовців, у 2021 році – 1,26 мільйона, у 2022 році – 1,28 мільйона і в 2023 році – 1,29 мільйона. Протягом цих років працевлаштування в державному секторі було заблоковане і здійснювалося лише за дозволами міністрів та прем’єр-міністрів.

    Наприкінці минулого року уряд на чолі з Марчелом Чолаку ухвалив постанову про заморожування зарплат державних службовців та державних пенсій. Також в ім’я економії бюджетних коштів були скасовані податкові пільги в ІТ, будівництві та сільському господарстві, вдвічі знижено податковий поріг для мікропідприємств та підвищено податок на дивіденди до 10%.

     

  • Чого бояться румуни?

    Більшість румунів вважають, що
    справи в Румунії йдуть у неправильному напрямку, свідчать результати
    опитування, проведеного Центром міської та регіональної соціології – CURS,
    опублікованого в неділю. Згідно з опитуванням, частка тих, хто дотримується
    цієї думки, становить 69%, в той час як 22% вважають, що справи йдуть у правильному
    напрямку, а 9% не знають або не змогли відповісти.

    Також 41% опитаних вважають, що
    через рік їхнє становище буде гіршим, 38% – вважають що буде тиким самим, а 18%
    – що кращим. Згідно з опитуванням, основними проблемами, з якими стикаються
    румуни, є інфляція – 19%, низькі доходи і, відповідно, рівень життя – 17%, а
    також корупція і крадіжки – 16%. Транскордонні проблеми, такі як міграція та
    війна в Україні, турбують лише 3% респондентів, нарівні з тими, хто визначив
    політичний клас та інфраструктуру Румунії як головні проблеми. Що стосується
    довіри до національних інституцій, то на першому місці знаходиться пожежна
    служба з 73%, за нею йде армія з 68% і церква – 63%. Організації НАТО довіряють 42% румунів, в той час як 52% мало або дуже мало довіряють Північноатлантичному альянсу. Крім того, лише 35% респондентів
    мають велику і дуже велику довіру до Європейського Союзу, а 59% мають невелику
    і дуже невелику довіру до ЄС.


    Політичний клас і державне керівництво
    знаходяться в кінці рейтингу довіри румунів. 13% довіряють президенту і
    парламенту Румунії і лише 10% довіряють політичним партіям. Перешкоди, з якими
    стикається Румунія на шляху до вступу в Шенгенську зону, знизили оптимізм її
    громадян.
    Таким чином, 60% опитаних вважають,
    що країна не буде прийнята цього року до європейської зони вільного
    пересування, і лише 27% вірять, що Румунія буде прийнята до Шенгену в 2023
    році. 41% румунів вважають Австрію відповідальною за неприєднання Румунії до
    Шенгену, в той час як 21% покладають відповідальність на румунський уряд, а 12%
    – на Раду Європейського Союзу.


    Опитування також показало, що якби парламентські
    вибори відбулися наступної неділі, половина румунів проголосувала б за дві
    партії, які зараз формують правлячу коаліцію – Соціал-демократичну партію і
    Націонал-ліберальну партію.
    Отож,
    31% опитаних довіряють СДП, 19% – НЛП, в той час як опозиційні партії – Альянс за об’єднання румунів
    та
    Союз За порятунок Румунії – набрали б 18 та, відповідно, 11%
    голосів, а Демократичний союз угорців Румунії отримав би 5%.
    Опитування CURS проводилося методом особистого інтерв’ю з 12 по 22 вересня за
    національною репрезентативною вибіркою з 1.008 респондентів і має максимальну
    похибку плюс-мінус 3,1%.