Tag: учень

Нещодавно 154 вчителя, які мають щонайменше 4200 учнів
у 8 повітах Румунії та в Бухаресті, отримали можливість відвідати курси, що
проводяться у рамках проекту «Для дівчат і хлопців», впровадженому Асоціацією «Молодь
для молоді». Метою проекту є вирішення конкретних проблем з якими стикаються
учні середніх шкіл, особливо VI та VII класів. Причиною фокусування на цій віковій групі є
відсутність інформації, що спостерігається серед більшості підлітків, які в
своєму віці мали б краще знати своє тіло, а також контролювати емоції та
справлятися зі специфічними віку небезпеками.

Відсутність інформації вважається однією з причин
наслідків, які викликають неабияку стурбованість, якщо подивитися на
статистику. У Румунії 10% породілль є неповнолітніми, кожна друга неповнолітня
мама ніколи не мала доступу до інформації про репродуктивне здоров’я. Крім того,
хоча з 2004 року у державній освіті є факультатив «Освіта заради здоров’я», який
може викладатися з першого і до ХІІ класів, лише 6% – 7% учнів закладів
середньої освіти обрали цей факультатив протягом 2017-2018 навчального року.

Саме
в цьому контексті Асоціація «Молодь для молоді» розробила проект «Для дівчат і хлопців», щоб допомогти вчителям обговорити з учнями ці чутливі питання, в тому
числі з психологічної точки
зору, а не тільки з фізіологічної. Координатор
проекту Адіна Маня розповідає: «Це програма формування
класних керівників, які проводять або ні факультативний урок «Освіта заради
здоров’я». Те, що ми зробили, передусім навчальні матеріали для
вчителів і підручники для учнів, може бути використано як на заняттях класного
керівника, так і на уроках «Освіта заради здоров’я», там де учні обрали цей
факультатив. У період статевого дозрівання, на додаток до різних природних гормональних
змін, які усвідомлюють або ні, про які учням розповідають або ні, виникає й новий
діапазон емоцій. Важливо, щоб вони навчилися управляти ними. Крім того, в цьому
віці діти дуже зацікавлені в спілкуванні і в налагоджені відносин з іншими
людьми, в тому числі романтичних відносин. Вони хочуть знати, як люди спілкуються
між собою, що означає переконувальне спілкування, як захиститися і, що означає
спілкування у віртуальному середовищі, що таке самозображення у реальному і
віртуальному просторах. Вони уразливі до маніпуляцій в Інтернет-середовищі. Юнаки
та дівчата повинні вміти бачити різницю.»

Вчителі та учні навчилися краще спілкуватися між
собою на такі теми як людське тіло та статеве дозрівання, самооцінка та спілкування
з іншими, способи запобігання насильству, цінності, родина та плани на
майбутнє. В умовах, коли більшість учнів погано поінформовані про ці теми
постає запитання: чи здатні вчителі допомогти їм у цьому? Адіна Маня. «Найважливішим
у відносинах з вчителями є те, щоб вони були готові і мали бажання зробити свій
внесок у благо дітей. Багато з них усвідомлюють те, що мають недоліки у
розумінні проблем молодого покоління і потребують професійної допомоги. Більше
того ми з самого долучили й батьків до цих дискусій. Після проходження курсів усі
вчителі повернулися до класів, де вони є класними керівниками і спробували застосувати
на практиці те, що вони вивчили на наших курсах. Крім того, вчителі та учні,
які беруть участь у нашому проекті, разом з волонтерами Асоціації «Молодь для
молоді» проводять певні заходи, до яких запрошуються й батьки, щоб обговорити теми
курсів. Таким чином ми намагаємося нагадати батькам, що й вони були в цьому
віці, стикалися з подібними проблемами, а також допомагаємо усвідомити,
наскільки важливо підтримати своїх дітей у період статевого дозрівання.»

У проекті «Для
дівчат і хлопців» взяли участь 29 міських шкіл та 16 сільських. Особлива увага
була приділена останнім, з огляду на численні переваги міста над селом у
Румунії. Говорить Адіна Маня. «Ми хотіли побачити реакцію батьківських громад
та шкільних громад у сільській місцевості, щодо яких національна статистика
надає тривожні цифри про бідність, обмеження та низький рівень освіти. Я маю на
увазі дані, які показують, що в даний час сільська місцевість сильно відстає
від міст. Ми хотіли подивитися, чи реакція людей в сільський місцевості така ж «тривожна»
як випливає зі статистики, але в дійсності вони відреагували дуже добре. Усі
були в захваті від наслідків курсів для дітей і від того, як пройшла зустріч з батьками.»

Залишається
відкритим питання – якою мірою модель спілкування між вчителями та учнями,
запропонована Асоціацією «Молодь для молоді» буде застосована на практиці для
підвищення рівня обізнаності та самопізнання.

Румунська школа, яка в останні двадцять років
застрягла у вихорі постійних змін, останньою з них будучи нещодавно оголошена
реформа навчальних програм, намагається впоратися з викликами XXI століття. Одним з них є самооцінка освітньої системи,
тобто оцінка якості роботи вчителів та якості знань учнів і студентів.

Нещодавнє дослідження, проведене румунською владою
у співпраці з ЮНІСЕФ та ОЕСР (Організації економічного співробітництва і
розвитку в Європі) зосередилося на аналізі й оцінці системи освіти загалом. У
відповідності до положень чинного закону про освіту, діти системи загальної
середньої освіти проходять кілька етапів оцінки починаючи з II-го класу, потім у ІV-му, VI-му, а кульмінує все Загальнонаціональним оцінюванням у VIII-му класі, що впливає потім на вступ до ліцею.

Проте, загальнонаціональне оцінювання, що
вважається найважливішим іспитом шкільного життя до 14/15 років, викликає
чимало суперечок. Про деякі з них розповіла член Національної ради учнів Йоана
Белтерецу. «Що стосується нашої оцінки, Національна рада учнів неодноразово
наголошувала на тому, що занадто часто, основна увага приділяється питанням, що
є предметом національних іспитів. Ці іспити, в їх нинішньому вигляді, сприяють
у більшій мірі запамятовуванню на шкоду логічному мисленню. Близько 40%
румунських учнів у віці 15 років неграмотні, судячи з останніх результатів PISA. Хоча вміють читати, вони не
розуміють прочитаних текстів через методи викладання і навчання, що засновані
переважно на запам’ятовуванні.»

Якщо протягом шкільних років, діти і молоді люди
проходять різні процедури оцінювання знань, вони б хотіли, у свою чергу,
проводити оцінку того, як їх вчать і як до них ставляться у школі. Йоана
Белтерецу. «Ми вважаємо ще недостатньою участь учнів до внутрішньої оцінки.
З того, як представник учнів бере
участь у роботі шкільної ради та комісії з питань оцінки, забезпечення якості
освіти та боротьби з насильством, у 97,5% випадків учні не мають можливості
висловити свою думку, а іноді їх навіть не запрошують на відповідні засідання.
Всі мають дотримуватися чинного законодавства і забезпечувати права учнів та їх
представників. Ми вважаємо абсолютно необхідним подолати стадію формальної
оцінки і почати сприймати її як механізм, що може підвищити якість системи
освіти на користь всіх.»

Спосіб в який процес оцінення навчання може бути ефективним
засобом став темою дослідження «Оцінка й аналіз системи освіти в Румунії»,
проведеного ЮНІСЕФ у співпраці з Організацією економічного співробітництва і
розвитку в Європі. Реалії в румунській освіті, на жаль, не є втішними. У 2015
році в порівнянні з 2012 роком румунські учні домоглися прогресу в рамках
міжнародної програми PISA. Але в розділі «Наука»,
наприклад, 38,6% дітей у віці 15 років були нижче 2-го рівня, тобто нижче
базового рівня, якого діти мають сягнути до кінця обов’язкової середньої
освіти, щоб ефективно діяти в суспільстві знання. Виходячи з цього, постає
запитання, як можна за допомогою іспитів і контрольних завдань зрозуміти не
тільки реальний рівень знань учнів, а й допомогти їм поліпшити свої результати?
Згідно з висновками авторів дослідження, відповідь полягає в гнучкості системи
освіти. Школа повинна стати не тільки місцем досягнення виняткових результатів, і Румунія продемонструвала свою здатність на це, а й інклюзивним закладом, в якому
всі учні набувають навички і знання, необхідні на ринку праці.

На цьому треба
зосередити увагу, – зазначив Андреас Шлейхер, директор ОЕСР. «На початку 2000-х
років, Румунія не мала жодного
незалежного органу оцінювання шкіл. Сьогодні, однак, в Румунії вже діє потужний
центр оцінки та тестування. Але, мабуть, найголовнішим є те, що Румунія є одним
з небагатьох прикладів прогресу в Європі. Нові програми були узгоджені з
устремліннями XXI-го століття.
Вони надають кожній молодій людині можливість поглибити знання, набути навички
і розвивати критичне мислення, необхідне для подальшого життя в суспільстві
майбутнього. Але, водночас багато чого в галузі освіти діє скоріше
теоретично, ніж практично. Частина інфраструктури та багато вчителів не пристосовані
до потреб XXI-го століття.
Національні іспити все ще визначають майбутнє учнів на основі жорсткого набору
академічних знань і це ще з 14-річного віку. Але ми вважаємо це застарілим і
несправедливим.»

Румунська влада вважає найбільш важливим аспектом висновків
дослідження ЮНІСЕФ-ОЕСР те, що «ці
оцінки середньої освіти мають формувальний характер, а не рейтинговий».
Говорить міністр освіти Павел Нестасе. «Ми повинні змінити наш підхід і сприймати оцінку:
учнів, вчителів, шкіл і системи, як можливість отримати зворотній зв’язок і
вживати необхідних заходів для підвищення якості навчального процесу, зосередженого на учнях. Ми хочемо мати вчителів, готових до формувальної
оцінки, яка проводиться під час звичайних уроків, а не тільки за підсумками контрольних
робіт, іспитів або національних іспитів. Таким чином буде зменшено тиск на
учнів і дозволить показати свій рівень знань і тим, хто зазвичай важко
справляється із контрольними. Тому дуже важливим елементом цієї доповіді є
формувальна оцінка. В кінцевому рахунку, цей тип оцінки повинен привести до
створення персоналізованих підходів до подальшого навчання учнів. Ми в даний
час проводимо оцінку, але не у всіх школах здійснюється й друга складова, а
саме використання результатів оцінки та персоналізація навчального процесу та
його зосередження на кожному учні.»

У цьому сенсі Міністерство освіти вже працює над
кількома програмами для систем середньої та вищої освіти, спрямованими на оцінці
результатів учнів або студентів, з одного боку, та вчителя або викладача, з
іншого. Фінансуватимуться вони коштами з фондів Європейського Союзу.