Tag: фейкові новини

  • Про дезінформацію в Інтернеті

    Про дезінформацію в Інтернеті

    Розроблений ЮНЕСКО план боротьби з нестримним поширенням дезінформації та мови ворожнечі в Інтернеті, заснований на семи ключових принципах, спрямований на захист цілісності демократичних процесів і глобального інформаційного ландшафту. План є результатом безпрецедентного процесу консультацій, в якому взяли участь понад 10 000 учасників зі 134 країн світу, що тривав 18 місяців. «Є нагальна потреба в регулюванні, оскільки неправдива інформація та мова ненависті в Інтернеті, що прискорюються та посилюються платформами соціальних мереж, становлять серйозні ризики для соціальної згуртованості, миру та стабільності», – сказала Одрі Азулє, Генеральний директор ЮНЕСКО.

    Опитування, проведене соціологічною компанією Ipsos на замовлення Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури в 16 країнах, де цього року відбуваються вибори, включно зі Сполученими Штатами, показало, що 56% інтернет-користувачів покладаються насамперед на соціальні мережі для отримання новин, і цей відсоток перевищує відсоток телебачення і традиційних сайтів ЗМІ. Цей перехід до соціальних мереж як домінуючого джерела новин викликає занепокоєння через нижчий рівень довіри до інформації, яку вони надають, порівняно з традиційними ЗМІ. Понад 85% респондентів висловили глибоке занепокоєння наслідками дезінформації в Інтернеті, а 87% з них вважають, що вона вже завдала шкоди політичному ландшафту в їхній країні.

    Платформи соціальних мереж були визначені як основний розсадник неправдивої інформації в усіх 16 країнах, де проводилося опитування, причому 68% респондентів вказали на них як на головних винуватців цього явища. У контексті нинішньої геополітичної кризи та кризи безпеки, а також цьогорічних виборів, фейкові новини поширюються швидше, ніж перевірені новини, тому люди більше піддаються впливу дезінформації, ніж достовірних джерел, – заявив в ефірі Радіо Румунія Антоніо Момок, викладач факультету журналістики та комунікаційних наук Бухарестського університету. Він проаналізував, як відбувається комунікація в Інтернеті і розповів про те, як ЗМІ адаптуються до нових викликів.

    Найбільшу небезпеку у поширенні фейкових новин становлять соціальні мережі, попереджає Антоніо Момок: «Є багато досліджень у різних соціальних мережах – Twitter, Facebook, Instagram, TikTok – які показують, що фейкові новини поширюються більше і з більшою швидкістю, ніж перевірені новини. Це математичний, статистично підтверджений факт. Набагато більше людей читають фейкові новини, ніж перевірені, набагато більше людей стикаються з теоріями змови. Якщо ви подивитеся на TikTok, то щосекунди знайдете теорію змови, щосекунди знайдете історію, яка пояснює всілякі речі і вигадує щось про історію, про традиції, про поточні події. Не кажучи вже про глибокий фейк тощо. Алгоритми надають інформацію, яка привертає нашу увагу, яка утримує нас на платформі довше і, яка приносить дохід – алгоритми виконують свою роботу і в цей момент пошукові системи, штучний інтелект, по суті, монетизують для Google, для Facebook… Те, що перекручується, те, що поширюється, те, що посилюється там, – це насамперед наші почуття розчарування і ненависті, наш гнів і той факт, що ми можемо якось відповісти через коментарі, через реакції в соціальних мережах.»

    Тепер, каже професор, вся ця інформація, всі ці теорії, всі ці фейкові новини не тільки тримають нас у пастці, але й зміцнюють те, у що ми віримо і змушують нас голосувати проти цілої системи. Зрозуміло, що традиційна журналістика зазнає впливу цифрових платформ, але державні ЗМІ, радіо і телебачення повинні швидко адаптуватися до нових тенденцій і бути присутніми в цифровому середовищі з правильною і якісною інформацією, – додав Антоніо Момок. «Ми провели дослідження споживання інтернету та телебачення до і після пандемії. Споживання телебачення до, під час і після пандемії зросло. Ми припускали, що зросло споживання інтернету, але насправді йому не було куди зростати. Звичайно, люди споживали багато інтернету в тому сенсі, що вони робили покупки, була пандемія, вони застрягли вдома, але з точки зору споживання інформації, вони все одно перевіряли новини з радіо і телебачення або друкованих ЗМІ, які також були в інтернеті. Отже, з цієї точки зору, телебачення і радіо все ще залишаються засобами масової інформації, яким довіряють. Це медіа, де люди добре знають, що є професійні журналісти і, якщо вони хочуть отримати якісні новини, вони йдуть туди. Звичайно, на альтернативних платформах також з’являється все більше професійних журналістів, але радіо, телебачення, будучи конвергентними і працюючи в онлайн-просторі, залучають свою аудиторію і спілкуються з онлайн-аудиторією також. Інтернет – це просто ще одне середовище, де може проявлятися якісна журналістика.»

    Висновок? Медіаосвіта, яка вчить вас, де брати інформацію та джерела новин, критичне мислення та загальна грамотність є цінною зброєю в боротьбі з дезінформацією на цифрових платформах. А в умовах зростаючого впливу дезінформації в Інтернеті традиційні медіа можуть стати врівноважуючим фактором.

  • Фейкові  новини, контрзаходи

    Фейкові новини, контрзаходи

    Фейкові новини, оманливий термін? На думку
    багатьох, його слід замінити дезінформацією, яка передбачає намір ввести в
    оману. Ввійшовши в публічний
    дискурс разом з останніми президентськими виборами в США – коли республіканці і
    демократи звинувачували один одного у поширенні неправдивих новин для того, щоб
    перемогти на виборах – фейкові новини стали явищем з глобальними наслідками, які
    турбують владу і фахівців через наслідки, які вони можуть мати. Фейкові новини, які не правильно названі дезінформацією,
    завжди є. Масштаби цього явища привернули увагу громадськості, можливо,
    найбільш очевидно, під час скандалу, пов’язаного з кампанією Cambridge Analytica, фірмою,
    звинуваченою в маніпулюванні численними рахунками Facebook, щоб вплинути на
    результат виборів у кількох державах.




    Запрошена на Радіо Румунія, Андрея Гавріле, одна з засновників rubrika.ro -
    першого автоматизованого аналізатора новин з надійних джерел в Румунії аналізує термін
    fake-news: Термінологія фальшиві новини не завжди правильна в тому сенсі, що
    ми не можемо брати до уваги цю фатальність як біном в порівнянні з істиною. У
    цьому сенсі, фальшиві новини або fake-news не обов’язково є новинами, вони не
    обов’язково є фальшивими, і, крім того, вони завжди можуть мати частку ​​істини, а це означає, що ми можемо
    сприймати цю новину
    через термін фальшивих новин, дезінформацію та інформаційне безладдя,що добре підкреслює цю тему підроблених новин або фальшивих новин. Так що, я вважаю, що нам треба наголосити, що це не обов’язково є неправдивими новинами, тим більше, що у фальшивих
    новинах існує дуже висока ймовірність того, що існує частка істини».




    Розвиток онлайнового середовища та соціальних мереж, їхня залежність
    від ексклюзивного медіа-споживання через Інтернет – це фактори, що сприяють
    поширенню фейкових новин. Широкий спектр засобів масової інформації надходить у цю зону. І якщо ви підліток, то ви, швидше за
    все, зіткнетеся з дезінформацією. Згідно з дослідженням Інституту Рейтер з вивчення журналістики, звичайні
    люди, тобто необізнані люди в цій галузі, готові вписатися в сферу фальшивих новин, починаючи з пародії
    – яка працює з підробленою інформацією, але без наміру маніпулювати – погана
    новина, зроблена незграбністю журналіста, навмисно погано підготовлені
    новини, частиною реклами,
    гіперполітизованим контентом, вигаданими новинами. Висновок Інституту Рейтер з вивчення журналістики полягає в
    тому, що визначення фальшивих новин настільки широке, що стає непрацездатним.




    Тому вони пропонують відмовитися від
    терміну фальшивих новин, тому що це вводить в оману і слід брати до
    уваги ідею
    дезінформації, яка передбачає намір ввести в оману. Ідею також підтримує Іоана Аведані, директор Центру незалежної журналістики: «У мене є
    досить обгрунтованих стримань використовувати термін«фальшиві новини », хоча це короткий
    шлях до цього явища. Не
    всі фальшиві інформації,
    що надходять до нас, є
    новинами. Не всі фальшиві
    інформації надходять від
    журналістів. Термін фейкові новини безпосередньо посилається на
    новини, на журналістів, на професійну сферу, що мені здається
    несправедливим.




    Як ми можемо захистити себе від фейкових новин? У боротьбі з феноменом фейкових новин і дезінформацією, критичне мислення і медіа-освіта є
    двома способами, які можуть бути успішно використані. Тобто, намагатися шукати більше
    інформації з різних джерел, реагувати, знаходити джерела достовірної
    інформації, не обмежуватися отриманням інформації тільки з соціальних мереж, кажуть представники сайту rubrika.ro. З захисного щита, який
    ми завжди повинні мати з нами, не повинні бракувати перевірка справжніх авторів онлайн-новин і,
    дуже важливо, перевірити, чи має сайт фізичну адресу та номер телефону – додає
    Іоана Авадані. Іншими словами, потрібна якась інформаційна гігієна.




    Прагнучи підвищити рівень
    обізнаності, Центр незалежної журналістики організовує вже 25 років проекти з виховання учнів ліцеїв, щоб допомогти ім зрозуміти, як працюють ЗМІ. «Ми – кілька НУО, які це робимо. Ми вважаємо, що дуже важливо, якщо ми маємо
    систему медіа, яка діє за певними правилами та групу споживачів, які знають ці правила і цінують їх, -стверджує
    Іоана Аведані. У Румунії це явище в основному
    проявляється в онлайновому середовищі, оскільки аудіовізуальні засоби
    регулюються Національною радою з аудіовізуальних засобів, яка може накладати
    штрафи за недотримання
    правил.



  • Явище «фейкових новин»

    Явище «фейкових новин»


    Поширене переважно в онлайн-середовищі, явище «фейкових новин» набуло
    особливого розмаху протягом останніх років не лише в засобах масової
    інформації, а особливо в соціальних мережах. Наведені у формі інформації про
    реальну подію, так звані «фейкові новини» можуть включати навмисно перекручені
    переклади, вигадані факти, майже справжні новини, неіснуючі або перекручені
    дані, створені, щоб маніпулювати читачем.

    Для боротьби з цим явищем Європейська
    Комісія нещодавно утворила групу експертів. Серед 39 членів групи, які є
    фахівцями з інформаційних технологій та засобів масової інформації, науковцями,
    представниками соціальних мереж Facebook і Twitter, а також гіганту Google,
    налічується декан Факультету комунікацій та зв’язків з громадськістю
    Бухарестської Національної школи політичних та адміністративних наук Аліна
    Берґеоану, яка пояснила, що слід розуміти за загальним поняттям «фейкові новини».
    «Це суміш даних, які є грубо неправдивими з правдивою інформацією. Отже, це
    частково правдиві або частково неправдиві новини. Але крім цього, явище, яким
    займається європейська експертна група набагато ширше. Йдеться про справжні
    вади розвитку інформаційної екосистеми, про те, що я називаю своєрідним новим
    інформаційним розладом. Ми говоримо про набагато ширший простір прояву,
    комп’ютерну пропаганду, фабрики «лайків», алгоритми, що генерують зміст,
    екокамери, дезінформування. Отже, справжній сенс прояву є набагато більшим, ніж
    сфальсифіковані новини.»




    У цьому контексті Європейська комісія розпочала публічну консультацію в
    Інтернеті увигляді анкет, що триватиме до 23 лютого, для збору даних про це
    явище. Є два види анкет: одна для громадян, а інша для організацій та
    журналістів. Викладач права в Бухарестському університеті Даніель Міхай Шандру:
    «Контекст, в якому ведеться дискусія про «фейкові новини» має розглядатися у
    більш ширших рамках. Ці рамки включають нейтралітет Інтернету, а також
    пропозицію Комісії щодо авторського права в Інтернеті та захисту
    Інтернет-посилань, а також всі інші дії Європейської Комісії щодо регулювання
    Інтернету, включаючи загальне регулювання про захист персональних даних, яке
    вступить в силу з 25 травня 2018 року.»
    Європейська комісія, ймовірно,
    наприкінці поточного або у наступному році схвалить низку законодавчих заходіву
    цій сфері, – каже професор Шандру.




    Мета сфальсифікованих новин є маніпуляція громадською думкою в спробі
    змінити погляд людини на певного політичного актора, наприклад, щоб вплинути на
    вибори, або, щоб дискредитувати когось чи, навпаки, щоб показати щось у сприятливому
    світлі. Референдум про вихід Великої Британії з ЄС, проведений влітку 2016 року і вибори в США,
    кілька місяців по тому, стали двома подіями, які підняли рівень тривоги в цьому
    напрямку. Інформагентства писали, що перевірки вартими довіри ЗМІ, виявили
    причетність, в тому числі фінансову, російських громадян і організацій, деякі з
    них фінансовані безпосередньо російською державою, чиї співробітники, так звані
    тролі, здійснюють масштабні кампанії в соціальних мережах та поширюють
    маніпулятивну інформацію. Нещодавно, на слуханнях з цього питання в
    Європарламенті, Комісар ЄС з питань безпеки Джуліан Кінг, звинуватив Росію в
    навмисному поширенні неправдивої інформації з метою дестабілізації європейської
    спільноти, а Москва не робить з цього секрету.




    «Офіційна військова доктрина Росії, а також деякі високопоставлені
    російські генерали вважають використання сфальсифікованої інформації та
    дестабілізуючої пропаганди випавданими засобами, своєрідною додатковою збройною
    силою», – сказав Джуліан Кінг, презентувавши позицію Єврокомісії щодо явища
    «фейкових новин»: «Умисна дезінформація збільшує ставку як для свободи слова,
    так і для функціональних демократій. Головний виклик державних органів на всіх
    рівнях полягає в тому, щоб знайти шляхи боротьби з дезінформацією без негативного
    впливу на свободу вираження поглядів. Комісія вивчає, що може бути зроблено для
    боротьби з ворожою пропагандою підроблених новин та онлайн-дезінформації,
    завжди враховуючи необхідність забезпечення рівноваги між боротьбою з
    дезінформацією та повагою демократичних цінностей, передусім свободи слова.»




    Професор Маріус Векерелу, викладач кафедри адміністративних наук та
    геополітики вважає, що схильність кожної людини до інтелектуальних зусиль, до
    читання, є ключем відповіді на те, чи є новина сфальсифікованою або правдивою.
    Добре обізнану з галуззю людину неможливо обманути. Ключ до протидії цьому
    явищу лежить в освіченості.