Tag: фермери

  • 6 листопада 2024 року

    6 листопада 2024 року

    ВИБОРИ В США – Дональд Трамп є фактичним переможцем президентських виборів у Сполучених Штатах Америки, після того як телевізійні прогнози зарахували йому 276 голосів вибірників, що на 6 більше, ніж необхідна більшість у 270. За непрямою виборчою системою перемогу на виборах здобуває кандидат, який отримує більшість голосів 538 вибірників, розподілених по штатах відповідно до чисельності населення. Республіканець також виграв народне голосування, набравши 51%, тоді як демократка Камала Гарріс отримала 47% і може розраховувати на 219 вибірників. Незважаючи на те, що остаточні результати можуть бути оголошені за кілька днів, Дональд Трамп оголосив про свою перемогу у своєму передвиборчому центрі у Флориді. Він подякував виборцям і сказав, що Америка дала йому сильний, безпрецедентний мандат, посилаючись на сильні результати республіканців на виборах до Конгресу. Трамп пообіцяв простий уряд, зосереджений на безпеці, процвітанні та здоров’ї громадян. Камала Гарріс не виступить перед публікою до завтра, згідно з повідомленнями закордонних ЗМІ. Лідери з усього світу поспішили привітати Дональда Трампа, як тільки опитування почали показувати його явну перемогу. Привітання також надійшли від політиків з Бухареста. У повідомленні в мережі X, президент Клаус Йоганніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником США, і висловив упевненість, що спільні зусилля принесуть мир і процвітання обом країнам і за їх межами. Вітальні послання також надіслали прем’єр-міністр Марчел Чолаку та голова Сенату Ніколає Чуке. Обидва відзначили, що Румунія готова працювати над зміцненням стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами.

    ВЗАЄМИНИ – Європейський шлях вартий «всіх зусиль», і Румунія може запропонувати Сербії «повну підтримку» і досвід у кроках на шляху до вступу в ЄС, заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в спільній заяві для преси зі своїм белградським колегою Марко Дурічем, який перебуває з візитом у Бухаресті. Пані Одобеску підтвердила, що Західні Балкани є регіоном стратегічного значення для Румунії. Що стосується двосторонніх економічних відносин, румунський міністр зазначила, що існує ще значний невикористаний потенціал. За її словами, взаємозв’язок є ключовим словом у відносинах Румунії та Сербії, а позитивним прикладом у сфері енергетичної інфраструктури є підписання меморандуму про реалізацію газового проєкту. У свою чергу, сербський міністр Марко Дуріч заявив, що для його країни вступ до ЄС є «основним пріоритетом». Обидва міністри підписали меморандум про взаєморозуміння між румунським та сербським дипломатичними відомствами.

    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Анджел Тилвер підкреслив важливість єдності і регіонального співробітництва в дедалі складнішому контексті безпеки під час першого засідання міністерської зустрічі в рамках процесу Наради міністрів оборони Південно-Східної Європи (SEDM), яке відбулося в середу в столиці Албанії, головуючої країни  в цій організації. Міністр Тилвер представив досягнення румунського головування, в тому числі інтеграцію Республіки Молдова як повноправного члена SEDM і завершення переговорів щодо двох важливих нових проєктів. Це проєкт, спрямований на посилення регіональної стійкості та на підвищення ролі багатонаціональної бригади в Південно-Східній Європі.

    ФОРУМ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку зустрівся у вівторок у Бухаресті з делегацією японських інвесторів. Вони висловили зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, на двосторонньому Енергетичному форумі, також організованому в столиці, Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо проєкту будівництва гідроелектростанції в повіті Клуж (північний захід Румунії).

    ЄВРОКОМІСАР – Соціал-демократка Роксана Минзату, запропонована урядом Румунії на посаду віце-президента майбутньої Європейської комісії, отримала позитивний висновок від профільних комітетів румунського парламенту. Наступного тижня її кандидатуру також заслухають у комітетах законодавчого органу ЄС. Як віце-президент, румунський комісар буде відповідати за портфоліо «Люди, навички та навчання».

    ФЕРМЕРИ – Європейський комісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський перебуває з офіційним візитом у Бухаресті, де бере участь у Національній конференції Клубу румунських фермерів. Згідно з прес-релізом виконавчої влади ЄС, комісар є спеціальним гостем інтерактивного діалогу ЄС-Румунія про майбутнє сільського господарства, де він розповість про перспективи європейських фермерів у контексті екологічних, геополітичних викликів та викликів, пов’язаних з розширенням ЄС. Європейський високопосадовець також виступить на пленарній сесії «Бачення та дії для сталої трансформації сільського господарства».

    ПОВЕНІ В ІСПАНІЇ – Ще одна особа зі списку румунських громадян, спочатку оголошених зниклими безвісти після нещодавніх повеней в Іспанії, була ідентифікована як померла. Міністерство закордонних справ у Бухаресті оголосило, що, згідно з даними, наданими іспанською владою, 2 громадянина Румунії загинули, а 7 перебувають у розшуку. Посольство Румунії в Мадриді та консульство в Кастельон де ла Плана перевіряють інформацію, що з’явилася у відкритих джерелах про загибель румунських громадян, але поки що не отримали жодного офіційного підтвердження. Тим часом, іспанський уряд оголосив стан стихійного лиха в постраждалих районах і пообіцяв покрити 100 відсотків термінових витрат постраждалих муніципалітетів. Було прийнято перший план дій у надзвичайних ситуаціях на суму понад 10 млрд. євро.

  • 26 березня 2024 року

    26 березня 2024 року

    ЕКОНОМІКА – Румунія продовжує стикатися з вразливостями, пов’язаними з її державними фінансами та зовнішнім балансом, – попереджає Європейська комісія, яка в понеділок опублікувала поглиблений аналіз для шести країн-членів. Згідно з Єврокомісією, високий рівень дефіциту державного бюджету та поточного рахунку, а також висока інфляція, що перевищує допандемічний рівень, роблять румунську економіку потенційно вразливою до потрясінь у майбутньому. Румунія не стикалася з труднощами у задоволенні своїх фінансових потреб завдяки сильній економіці, середньостроковим перспективам зростання та низькому рівню державного боргу. За даними Європейської комісії, валютні резерви Румунії виглядають загалом адекватними, покриваючи майже п’ять місяців імпорту та понад 100% короткострокового зовнішнього боргу на кінець минулого року.

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Палата депутатів сьогодні відхилила вотум недовіри, ініційований опозиційними партіями «Союз за порятунок Румунії» та «Сила правих», проти міністра сільського господарства, соціал-демократа Флоріна Барбу. Під час вчорашніх дебатів опозиція розкритикувала реакцію міністра на протести фермерів на початку цього року, а також той факт, що він згадував ім’я колишнього комуністичного диктатора Ніколає Чаушеску в позитивному ключі. У той же час, ініціатори резолюції стверджують, що міністр Флорін Барбу кидає виклик румунам, які щодня платять завищені ціни на ринках і в магазинах, в той час як він стурбований лише просуванням партійних інтересів. У відповідь Флорін Барбу заявив, що резолюція про недовіру містить багато неправдивої інформації, за допомогою якої опозиція прагне створити плутанину і викликати роздратування населення з метою накопичення електорального капіталу.

    АГРАРІЇ – Румунські фермери закликають Європейську Комісію спростити та зробити більш гнучкою Спільну аграрну політику, оскільки вони стикаються з низкою фінансових проблем та ризиком банкрутства. Представники румунських фермерів зустрілися вчора з Комісаром ЄС з питань сільського господарства для консультацій, ініційованих на тлі протестів у всіх країнах-членах ЄС. Румунські фермери внесли на розгляд Єврокомісії ряд пропозицій щодо зменшення негативних наслідків перехресної відповідності та екологічних схем, війни в Україні та заходів зі зниження волатильності ринку. Наприклад, вони кажуть, що необхідно знайти додаткові кошти для стимулювання фермерів, які хочуть застосовувати певні екологічні схеми, а не брати гроші з фондів Спільної аграрної політики.

    РІЧНИЦЯ – Румунський інститут культури та його представництва за кордоном організовують низку культурних заходів з нагоди 106-ї річниці об’єднання Бессарабії з Румунією, яка відзначатиметься в середу. У Національному художньому музеї Румунії відкриється виставка живопису, що включає 100 робіт художників з Республіки Молдова, а в Національному театрі в Бухаресті заплановано три вистави за участю акторів театрів двох країн. У четвер у Кишиневі відбудеться концерт класичної музики у виконанні Національного камерного оркестру Органного залу, в якому прозвучать твори румунських композиторів і твори світової класичної музики.

    ГАЗА – Президенти Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн, Європейської Ради Шарль Мішель та спікерка Європейського Парламенту Роберта Метсола привітали резолюцію Ради Безпеки ООН, яка закликає, уперше в історії, до припинення вогню у війні в секторі Газа, повідомляє EFE. Рада Безпеки ООН 14 голосами «за» при утриманні США прийняла резолюцію, яка «закликає до негайного припинення вогню протягом місяця Рамадан (який закінчується 9 квітня), що призведе до тривалого припинення вогню». Водночас, але без прив’язки до першої вимоги, резолюція закликає до «негайного і безумовного звільнення всіх заручників, утримуваних ХАМАСом». За даними палестинських джерел, на які посилається EFE, війна в Газі, що почалася п’ять місяців тому, призвела до загибелі понад 32 300 осіб, понад 74 600 поранених і неминучої загрози голоду для половини населення анклаву. У відповідь на рішення США утриматися при голосуванні прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху скасував ізраїльський візит до Сполучених Штатів Америки. За словами кореспондента Радіо Свобода в Ізраїлі, рішення Нетаньяху є ще одним свідченням поглиблення кризи в ізраїльсько-американських відносинах.

    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сорана Кирстя не зуміла пробитися до чвертьфіналу престижного турніру WTA 1000 у Маямі (США), із загальним призовим фондому майже $9,000,000. У матчі 1/8 фіналу в понеділок, вона у двох сетах зазнала поразки від американки Даніель Коллінз з рахунком 6:3, 6:2. Румунсько-грузинська пара Моніка Нікулеску/Оксана Калашникова також зазнала поразки від американського дуету Софія Кенін/Бетані Маттек-Сендс – 6:3, 6:4, у парному розряді фінального раунду турніру в Маямі.

     

     

  • 29 лютого 2024 року

    ПРИДНІСТРОВ’Я – Спікер Сенату Румунії Ніколає Чуке зустрівся в четвер у Бухаресті з віце-прем’єр-міністром з питань реінтеграції сусідньої Республіки Молдова Олегом Серебряном. “Придністровська проблема потребує мирного і довгострокового вирішення, відповідно до міжнародного права, з повагою до суверенітету і територіальної цілісності Республіки Молдова, але без шкоди для її європейського курсу”, – написав Чуке у Facebook. Він привітав керівництво Кишинева “з відповідальним і збалансованим підходом до вирішення цього складного питання, особливо в часи викликів у регіоні”. Раніше так званий з’їзд депутатів у Тирасполі прийняв резолюцію, в якій звернувся до московського парламенту з проханням вжити необхідних заходів для захисту сепаратистського Придністров’я на тлі того, що підписанти назвали зростаючим тиском з боку Республіки  Молдова. Міністерство закордонних справ Росії заявило, що Москва вважає “пріоритетом захист” народу Придністров’я. Сполучені Штати рішуче підтримують суверенітет і територіальну цілісність Республіки Молдова в межах її міжнародно визнаних кордонів”, – заявив у відповідь речник Державного департаменту Метью Міллер. Придністров’я було фактично виведено з-під контролю центральної влади після збройного конфлікту, в результаті якого загинуло сотні людей, і був врегульований втручанням московських військ на боці сепаратистських повстанців у 1992 році, менш ніж через рік після проголошення Кишиневом своєї незалежності. Колишній президент Росії Борис Єльцин пообіцяв вивести війська з Придністров’я на саміті ОБСЄ в Стамбулі в 1999 році. Вважається, що близько 1.500 військових і основні російські арсенали все ще знаходяться на території Придністров’я. На думку аналітиків, відокремлення Придністров’я підготувало ґрунт для подальшого відокремлення Південної Осетії та Абхазії від Грузії і Донбасу від України за підтримки Росії.

    ПЕРЕСЕЛЕНЦІ З УКРАЇНИ – 1.200 молодих і дорослих українських біженців, шукачі притулку в сусідній Румунії, а також румуни з вразливих категорій отримають допомогу для знайдення місця праці і отримання економічної і соціальної незалежності. Фонд “World Vision Romania” запускає проєкт, в рамках якого люди отримуватимуть консультації, вивчатимуть румунську мову, отримають гранти для підтримки підприємницьких ініціатив та ваучери підтримки для стимулювання інтеграції на ринку праці. Майже 160.000 українців подали заявки на отримання тієї чи іншої форми правового захисту від румунської держави, а на початку місяця в країні перебувало майже 80.000. Половина з них заявляють, що хочуть найнятись на роботу або відкрити бізнес в Румунії.

    ЖУРНАЛІСТИ – 51 румунський журналіст, які протягом останніх двох років брали участь у місіях в зонах конфліктів, були нагороджені у четвер в ході  Гали – вечору “За видатні досягнення в журналістиці”. Захід, організований Національною аудіовізуальною радою в Національному театрі в Бухаресті, є частиною кампанії Ради Європи, спрямованої на захист і безпеку працівників ЗМІ. Журналісти, які взяли участь у цьому заході, розповіли про свій досвід роботи військовими кореспондентами в сусідній Україні та Ізраїлі.

    ПАРЛАМЕНТ – Палата депутатів у Бухаресті ухвалила законопроект про заборону продажу електронних сигарет неповнолітнім, після того, як раніше цей нормативний акт був проголосований у Сенаті. Крім того, продукти, що містять тютюн, електронні сигарети та заправні пляшки для електронних сигарет більше не можуть продаватися через торгові автомати. Також забороняється продаж через пристрої типу easybox. Проєкт передбачає штрафи до 100.000 леїв (20.000 євро). Румунія – одна з перших країн ЄС, яка заборонила продаж усіх нікотинових продуктів і безнікотинових електронних сигарет неповнолітнім. Парламент також нещодавно ухвалив заборону на продаж енергетичних напоїв особам до 18 років.

    ВИБОРИ – Перший тур президентських виборів у Румунії відбудеться 15 вересня, а другий, у разі необхідності, 29 вересня. Лідери СДП і НЛП, які перебувають в коаліційному уряді, також вирішили, що вибори до Європарламенту відбудуться разом з місцевими виборами 9 червня, а вибори до законодавчого органу Румунії 8 грудня. Спочатку соціал-демократи і ліберали хотіли організувати дводенні вибори до Європарламенту для румунів, які проживають за кордоном, але вони відмовилися від цього варіанту. Це порушило б конституційне право румунів з країни, які мали б лише один день для голосування.

    ВИСОКОСНИЙ РІК – Близько 12.000 румунів святкують сьогодні свій день народження. Це люди, які народилися 29 лютого, тобто у високосний рік, і можуть відзначати свій день народження лише раз на чотири роки. Високосні роки важливі, тому що вони допомагають синхронізувати календарний рік з астрономічним. Земля обертається навколо Сонця приблизно за 365,24 дня. Через ці додаткові 0,24 дня кожні чотири роки необхідно додавати 29 лютого. Вперше додатковий день почав додавати до юліанського календаря в 46 році до н.е. римський імператор Юлій Цезар за порадою астронома. З математичної точки зору, шанси людини народитися 29 лютого становлять 1 до 1,461. У всьому світі понад чотири мільйони людей святкують свої дні народження 29 лютого.

     

    ПРОТЕСТИ ФЕРМЕРІВ – Міністерство закордонних справ Румунії інформує громадян Румунії про те, що час очікування на польських пунктах перетину кордону з Україною, Словаччиною та Литвою може збільшитися у зв’язку з протестами фермерів, які триватимуть до 10 березня. Люди протестують проти дешевого імпорту з України та європейської політики. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск не виключив тимчасового закриття кордону для торгівлі з Україною. Він заявив, що отримав пропозиції від Європейського Союзу та Києва щодо квот на українську продукцію, але вони є неприйнятними для Варшави.

  • Дебати щодо фермерів у Європейському Союзі

    Дебати щодо фермерів у Європейському Союзі


    Вже
    більше тижня румунські фермери протестують
    на дорогах поблизу великих міст. Вони
    вимагають компенсації збитків, спричинених
    дешевим імпортом зерна з України, а
    також відновлення митних зборів на
    товари українського походження, кредитів
    із субсидованими відсотками та оновлення
    розміру держдопомоги по акцизу на
    дизельне паливо.

    Німецькі
    фермери також нещодавно протестували
    в самому центрі Берліна, а скарги
    працівників фермерських господарств
    лунають по всій Європі. Фермери всього
    континенту вимагають від Європейської
    комісії додаткових фінансових асигнувань
    і нової спільної сільськогосподарської
    політики. Труднощі, з якими вони
    стикаються, стали предметом дебатів на
    пленарному засіданні Європейського
    парламенту в Страсбурзі. Комісар ЄС з
    питань сільського господарства Януш
    Войцеховський заявив, що головною
    проблемою для фермерів є Росія, її
    загарбницька війна проти України та її
    наслідки.

    Він
    зазначив, що за останні два роки фермери
    отримали 9 мільярдів євро допомоги, тоді
    як у 2021 році лише 16% експорту
    сільськогосподарської продукції на
    європейський ринок надходило з України,
    а сьогодні цей показник становить 50%.
    Комісар з питань сільського господарства
    назвав однією з причин невдоволення
    екологічний перехід, передбачений
    Спільною аграрною політикою. Депутати
    Європарламенту від усіх парламентських
    груп та країн-членів підкреслили, що
    необхідна нова аграрна політика, оскільки
    фермери не виживуть у довгостроковій
    перспективі.

    Румунський
    євродепутат Даніель Буда заявив, що
    сільськогосподарський сектор ЄС зараз
    страждає від інфляції, посухи, повеней,
    нестачі робочої сили та війни в Україні
    і потребує нових фінансових ресурсів.
    Зі свого боку, євродепутат від групи
    RENEW Дачіан Чолош, колишній єврокомісар
    з питань сільського господарства,
    розкритикував Єврокомісію за бездіяльність.
    Дачіан Чолош: Своєю бездіяльністю
    Комісія ризикує підірвати підхід, який
    є виправданим з точки зору кліматичних
    амбіцій Союзу, але який був реалізований
    поверхнево і без бачення. Так, ми
    потребуємо кращого управління природними
    ресурсами, якістю ґрунту та води,
    біорізноманіттям. Так, нам потрібно
    допомогти Україні експортувати зерно
    в ті регіони, які цього потребують, але
    це потрібно робити разом з фермерами,
    яким потрібно забезпечити узгодженість
    дій, коли ми просимо їх масово і в короткі
    терміни інвестувати в зелені технології
    виробництва, в той час, коли вони вже
    мають високі виробничі витрати на
    енергію, паливо, добрива, а на
    додаток повинні
    справлятися з перебоями на ринку.

    Депутат
    Європарламенту від НЛП
    Зігфрід Мурешан, доповідач з питань
    бюджету ЄС на 2024 рік, зазначив, що в
    бюджеті ЄС є резерв у розмірі 450 мільйонів
    євро на випадок непередбачуваних
    обставин у сільському господарстві, і
    в останні роки Союз мобілізував частину
    цього резерву саме для допомоги фермерам.

  • Невдоволення щодо українського зерна

    Невдоволення щодо українського зерна




    На пленарному засіданні Європарламенту
    точилися гострі дискусії на тему експорту українського зерна. Єврокомісар з
    питань сільського господарства та розвитку сільських територій Януш
    Войцеховський заявив, що вважає, що Єврокомісія повинна продовжити тимчасову
    заборону на імпорт українського зерна до п’яти країн-сусідів ЄС, оскільки цей
    захід сприяв збільшенню експорту за межі блоку.




    Зі свого боку,
    румунський євродепутат Дачіан Чолош закликав членів Єврокомісії повернутися до
    реальності і призначити спеціального координатора ЄС з питань експорту
    українського зерна, щоб гарантувати, що поставки здійснюються лише транзитом
    через сусідні країни, а не продаються там. За його словами, Євросоюз не зміг
    прийти до спільного рішення, а стратегія Росії, яка використовує продовольство
    як зброю для посилення свого політичного впливу у світі, є неприйнятною.




    Однак найголоснішими були польські
    депутати Європарламенту, які закликали до серйозних заходів з метою захисту
    фермерів у своїй країні. Україна стала повністю залежною від альтернативних
    маршрутів експорту зерна з ЄС після того, як у липні Росія вийшла з річної
    угоди, яка дозволяла безпечно транспортувати українське зерно через
    чорноморські порти, що зараз перебувають під загрозою нападу з боку Москви.




    Як наслідок, фермери
    сусідніх країн – Польщі, Угорщини, Румунії, Болгарії та Словаччини – зіткнулися
    з посиленням конкуренції та серйозними проблемами на власних ринках, тому вони
    вимагають продовжити заборону, термін дії якої спливає у п’ятницю. У травні
    виконавча влада ЄС оголосила про тимчасові запобіжні заходи, які
    забороняють продаж зернових до цих п’яти країн, водночас дозволяючи транзит
    через їхню територію на ринки за межами ЄС, переважно в Африку. Комісія
    виділила 156 млн євро на компенсацію постраждалим фермерам з ЄС і зібрала майже
    1,9 млрд євро на поліпшення альтернативних маршрутів.




    Понад 60% українського
    зерна, що йде транзитом до ЄС, проходить через Румунію, де фермерські асоціації
    погрозили протестами у разі скасування обмежень.
    Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу запропонував Єврокомісії
    створити систему субсидій для транзиту української сільгосппродукції за межі
    блоку. На його думку, обмежувальні заходи позитивно вплинули на румунський
    ринок зерна. Війна в Україні змусила місцевих фермерів експортувати зерно за
    будь-яку ціну. Однак їхні витрати набагато нижчі, оскільки вони звільнені від
    митних зборів, що призводить до недобросовісної конкуренції.

  • Допомога фермерам

    Допомога фермерам

    Наплив українського зерна до п’яти прикордонних країн-членів ЄС, спровокований російським вторгненням в цю країну, переконав Брюссель схвалити тимчасові торговельні обмеження та виділити фінансову підтримку для цих країн. Наприкінці березня цього року було надано допомогу на суму 56 млн. євро, а зараз Європейська Комісія затвердила додаткові 100 млн. євро для фермерів з Польщі, Румунії, Болгарії, Словаччини та Угорщини. Підтримка, виділена з Резервного фонду ЄС, надається в той час, коли імпорт з України переповнює зерносховища і призводить до дестабілізації зернового ринку.



    Європейська комісія запропонувала виділити новий транш ще в середині квітня, але деякі країни не підтримали цю пропозицію, вимагаючи роз’яснень щодо критеріїв розрахунку та розподілу коштів. Найбільшими бенефіціарами є Польща з майже 40 млн євро та Румунія з 30 млн євро. До 30 вересня фермерам мають виплатити всі кошти. Сукупно ці два пакети підтримки принесуть румунським фермерам близько 40 мільйонів євро, до яких уряд Румунії погодився додати аналогічну суму, після того як отримав зелене світло на це від Єврокомісії.



    Крім того, на початку червня Брюссель дозволив п’яти країнам продовжити до 15 вересня свої обмежувальні заходи, спрямовані на блокування збуту пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику з України на своїй території, за умови, щоб вони не перешкоджали транзиту цих зернових до інших країн. Ці заходи були різко розкритиковані майже половиною країн-членами ЄС, які у спільному листі висловили тривогу з приводу того, що вони назвали диференційованим ставленням на внутрішньому ринку. Обіцянка Комісара ЄС з питань сільського господарства Януша Войцеховського активувати решту антикризового аграрного резерву для інших 22 країн-членів ЄС врешті-решт призвела до подолання непорозумінь та досягнення згоди щодо пакету підтримки у розмірі 100 мільйонів євро.



    Таким чином, 22 країни зможуть розділити 330 мільйонів євро, щоб допомогти своїм фермерам впоратися з поточними кризами: непрямим впливом війни в Україні, яка призвела до зростання цін на енергоносії та добрива, а також нещодавніми повенями в Італії або посухою, що охопила весь континент. Європейська комісія також детально описала запропонований розподіл коштів. Основним бенефіціаром буде Іспанія, яка отримає близько 81 млн євро, за нею йдуть Італія – 60 млн євро, Франція – 53 млн євро і Німеччина – майже 36 млн євро. Кожній країні буде дозволено потроїти європейську допомогу за рахунок національного фінансування. Пакет допомоги у розмірі 330 млн. євро має бути офіційно затверджений на майбутній зустрічі представників країн-членів ЄС, заявила виконавча влада Євросоюзу.

  • Рішення ЄС щодо української агропродукції

    Рішення ЄС щодо української агропродукції

    Європейська комісія ухвалила виняткові та тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту обмеженої кількості товарів з України. Заходи, за словами виконавчої влади ЄС, є необхідними з огляду на виняткові обставини серйозних логістичних проблем, з якими стикаються п’ять країн-членів ЄС: Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина.


    Йдеться лише про чотири сільськогосподарські продукти – пшеницю, кукурудзу, ріпак та насіння соняшнику. Заходи набули чинності у вівторок і триватимуть до 5 червня 2023 року. Протягом цього періоду пшениця, кукурудза, насіння ріпаку та соняшнику за походженням з України можуть продовжувати вільно циркулювати в усіх країнах-членах ЄС, окрім п’яти згаданих країн, де імпорт дешевих українських зернових завдав значних збитків вітчизняним фермерам.


    Лише в Румунії втрати виробників становлять сотні мільйонів євро. Незважаючи на це, влада в Бухаресті не прийняла односторонніх заходів, таких як заборона транзиту та імпорту українського зерна, як це зробили інші європейські прифронтові країни. Згідно з рішенням, прийнятим Європейською комісією, продукція може продовжувати транзит через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину за спільною процедурою митного транзиту або опинитися в країні чи на території за межами ЄС. Паралельно Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати свої односторонні заходи щодо пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику, а також будь-якої іншої продукції, що походить з України.


    Ці заходи є відповіддю на занепокоєння фермерів у сусідніх з Україною державах-членах ЄС, але водночас підкріплюють тверде зобов’язання Союзу підтримувати Україну та зберігати її здатність експортувати зерно, що має важливе значення для того, щоб утримувати ціни на продовольство на низькому рівні в умовах величезних труднощів, спричинених російською агресією, підкреслюють у Єврокомісії. Ці заходи є частиною загального пакету підтримки, який пропонує Комісія, і будуть доповнені фінансовою підтримкою фермерам з п’яти країн-членів ЄС та додатковими заходами для сприяння транзиту українського зерна через канали солідарності до інших країн-членів ЄС та третіх країн. Комісія готова повторно запровадити превентивні заходи після закінчення терміну дії чинного Регламенту про автономні торговельні заходи 5 червня, доки триватиме виняткова ситуація.


    У Бухаресті міністр сільського господарства Петре Дая оголосив, що Румунія отримає ще майже 30 мільйонів євро від Європейської комісії на додаток до вже наданих 10 мільйонів євро на підтримку фермерів, які постраждали від дешевого імпорту зерна з України. Опозиція жорстко розкритикувала міністра за те, що він не бореться за те, щоб румунські виробники отримали справедливу компенсацію від ЄС. Надзвичайно низькі кошти, які спочатку були виділені Румунії, викликали невдоволення серед фермерів, які закликали до створення реального механізму підтримки аграріїв.

  • Допомога фермерам

    Допомога фермерам


    На
    західних кордонах України, в
    яку вторглися російські війська,
    починає окреслюватися
    те, що коментатори називають геополітикою
    зерна. Починаючи
    з травня 2022 року, Європейський Союз
    призупинив
    на
    рік імпортні мита на весь український
    експорт до країн Європейського Союзу.
    Сусідні європейські країни стали
    свідками масового напливу кукурудзи,
    пшениці та соняшнику, переповнення
    зерносховищ і зниження цін на місцевих
    ринках, що призвело до протестів фермерів.

    Румунія
    залишається єдиною країною-сусідом
    України, яка все ще не
    заборонила імпорт
    зерна з
    України. Інші країни,
    такі
    як Польща та Словаччина, які є палкими
    прихильниками Києва, заборонили
    українське зерно,
    щоб захистити місцевих товаровиробників.
    Ще південніше, Болгарія оголосила, що
    за кілька днів запровадить аналогічний
    захід. Кореспондент Радіо Румунія в
    Софії уточнив,
    що головна причина полягає в тому, що в
    минулому році, всупереч концепції так
    званих коридорів солідарності
    з Україною, значні обсяги продовольства
    залишилися в цій
    країні,
    порушивши
    виробничі та торговельні ланцюги.
    Традиційно дружня до росіян і холодна
    до українців Угорщина також заборонила
    імпорт меду та деяких м’ясних продуктів
    з України до 30 червня.

    Румунські
    фермери, які також протестували, кажуть,
    що втрати становлять понад 200 мільйонів
    євро через імпорт зерна з сусідньої
    країни, яке коштує приблизно на 100 євро
    дешевше за тонну. Зіткнувшись зі
    зростаючим невдоволенням серед власних
    громадян, а також остерігаючись розсердити
    Брюссель, який назвав польські, словацькі
    та угорські заходи неприйнятними, уряд
    у Бухаресті обіцяє покрити частину
    збитків. Виконавча влада оголосила, що
    фермери, які постраждали від дешевого
    імпорту зерна з України, отримають 10
    млн євро допомоги з державного
    бюджету.
    Це додатково до 10 млн євро, наданих до
    тепер Європейською
    Комісією. Загалом, понад 20 млн євро буде
    надано фермерам цього
    сектору
    на витрати, пов’язані зі зберіганням на
    сховищах минулорічного
    врожаю пшениці. Фермери можуть подати
    всі належні документи до Агентства з
    виплат та інтервенцій у сільському
    господарстві через 15 днів після
    опублікування
    рішення в Офіційному віснику.

    На
    запитання, чи готує уряд документ
    про тимчасове призупинення імпорту
    зерна з України, прес-секретар виконавчої
    влади Дан Кербунару відповів, що Румунія
    вирішила дотримуватися європейських
    правил, що дасть їй вигідну позицію на
    переговорах. Між
    часом, Єврокомісія оголосила про другий
    пакет підтримки фермерам
    на суму 100 млн. євро, який буде розділений
    між п’ятьма постраждалими країнами.

  • ЄС та українська сільськогосподарська продукція

    ЄС та українська сільськогосподарська продукція

    Румунія вирішила не забороняти транзит зернових з України, але запровадила додаткові заходи контролю для захисту своїх фермерів. Вони включають запровадження митного контролю всієї агропродовольчої продукції з України, а також пломбування та суворий моніторинг вантажівок з зерном під час транзиту територією Румунії. Про ці рішення було оголошено після переговорів у середу між міністрами сільського господарства двох країн.



    Аби допомогти сусідній країні на тлі повномасштабного російського вторгнення, початого в лютому минулого року, ЄС призупинив дію митних зборів та інших заходів торговельного захисту на імпорт українського зерна та інших харчових продуктів. Однак це рішення спричинило певні дисбаланси на ринках країн Центральної та Східної Європи і п’ять країн – Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина – на тлі невдоволення та протестів фермерів, звернулися до Європейської Комісії з проханням вжити термінових заходів.

    У спільному листі уряди п’яти країн запропонували комплекс заходів, спрямованих на значне зменшення ринкових дисбалансів, спричинених масованим імпортом українського зерна. Вони також попросили європейську фінансову підтримку для розвитку транспортної інфраструктури в своїх країнах, а також для операторів ринку, які потребують додаткових транспортних засобів. Добре розвинена транспортна мережа дозволить швидше доставляти українську продукцію до країн-імпортерів в інших частинах світу, а Брюссель, у співпраці зі Світовою продовольчою програмою, повинен також знайти рішення, щоби українське зерно не залишалося в ЄС, зазначили прем’єр-міністри п’яти країн у своєму листі до голови Європейської комісії Урсули фон дер Ляйєн.



    Згодом Польща та Угорщина в односторонньому порядку заборонили імпорт українського зерна та інших продуктів харчування для захисту вітчизняного аграрного сектору. Невдовзі аналогічні рішення прийняли також Словаччина і Болгарія, оскільки зростання пропозиції призвело до падіння цін в усьому регіоні. Крім того, через два місяці розпочнеться збір врожаю зернових і виробники зіткнуться з нестачею сховищ для зберігання цьогорічного врожаю через надлишок української продукції.

    З Брюсселя Європейська комісія закликала чотири країни відмовитися від усіх обмежувальних заходів, які Брюссель вважає неприйнятними і такими, що суперечать договору про приєднання та угоді про асоціацію між Україною та ЄС. У той же час, президентка Урсула фон дер Ляєн у середу надіслала листа прем’єр-міністрам Румунії, Польщі, Словаччини, Болгарії та Угорщини, в якому пообіцяла додатково виділити 100 млн євро фінансової допомоги фермерам цих країн, які постраждали від податкових та транзитних пільг для українських зернових. Ця нова фінансова допомога буде надана на додаток до 56,3 млн. євро, які вже було виділено раніше.

  • Румунські фермери закликають уряд оголосити стан стихійного лиха через посуху

    Румунські фермери закликають уряд оголосити стан стихійного лиха через посуху

    Безпрецедентна посуха, яка охопила Румунію цього літа, повністю знищує посіви та завдає значних збитків фермерам. Вони вже побоюються, що не зможуть повернути свої інвестиції. Особливо драматична ситуація на півдні та сході країни, де запаси води сильно скорочені. У цьому контексті румунські фермери закликали владу вжити необхідних заходів для оголошення стану стихійного лиха через посуху. Щоб підтримати фермерів, які постраждали від посухи, румунський уряд закликав Європейську Комісію схвалити надання фінансування, що становить від 70 до 85% прямих виплат на агроекологічні та кліматичні заходи, передбачені Національною програмою сільського розвитку 2014-2022.

    З іншого боку, виробникам яблук, виноградникам, а також свинарям і птахівникам румунський уряд має намір надати 51,6 мільйона євро допомоги, з яких 25,5 мільйона євро від європейських фондів і решта від національного бюджету, – повідомило Міністерство сільського господарства. Крім того, Національним стратегічним планом на 2023-2027 роки було передбачено інвестиції в місцеві зрошувальні системи від європейських фондів у розмірі 100 мільйонів євро. Згідно з даними, зібраними цією установою, посуха скомпрометувала майже 107 тисяч гектарів сільськогосподарських культур у 20 повітах Румунії. Через посуху в понеділок вранці Дунай досяг мінімального рівня. Дебіт ріки на вході в Румунію становив лише 1950 кубометрів на секунду, що значно нижче багаторічного середнього показника в 2500 кубічних метрів на секунду.

    Гідрологи повідомили, що до кінця тижня рівень води в Дунаї продовжує знижуватися до 1850 метрів за секунду. Ситуація особливо тривожна на півдні Румунії. У повіті Долж, наприклад, низька рівень вод Дунаю перешкоджає використання води річки для зрошення, що є безпрецедентною ситуацією за останні 70 років. Слід зазначити, що лише за добу рівень Дунаю впав на 7 сантиметрів.

    У цьому контексті голова Асоціації фермерів Румунії Данієль Ботеною попереджає, що екстремальна посуха, яка вплинула на сільськогосподарські культури цього року, матиме негативний вплив на сільськогосподарське виробництво й наступного року, оскільки сільськогосподарські роботи більше не можна виконувати вчасно та якісно. Ось чому, каже він, Румунія повинна адаптувати свою зрошувальну систему до нових технологій, та віддавати перевагу посухостійким культурам.

    В той час як фермери борються з посухою, новини від метеорологів також не є радісними. Посуха – це лише початок, настануть важкі часи, – стверджує голова Румунського метеорологічного товариства Іон Санду, який попереджає, що раптом уряду доведеться вжити заходів для захисту країни від таких явищ, які повторюватимуться.

  • Від посухи до негоди

    Від посухи до негоди

    Посуха та пандемія COVID-19
    доводять до того, що цей рік є нетиповим, оскільки сільське господарство не
    може принести багато грошей до державного бюджету і таким чином, як виробники,
    так і фермери і торговці зазнають втрати, – заявив у інтерв’ю Радіо Румунії
    голова Федерації профспілок працівників у сфері харчової промисловості Драгош
    Фрумосу. За його словами, зростуть ціни на зерно та на корм худобі, а також на
    м’ясо та хлібобулочні вироби. Країни ЄС намагатимуться захистити своє
    виробництво для власного споживання, і в цьому контексті можливо, що рівень
    експорту спаде у випадку окремих виробів, яких імпортує Румунія.



    Драгош Фрумосу розповів про
    можливі рішення в цій ситуації: Єдиним рішенням, з моєї точки зору – або
    врятуванням, якщо можна так сказати – це вміти управляти ситуацією, а саме
    створити державний резерв основних продуктів, щоб ми могли забезпечити
    протягом одного року до наступного врожаю, необхідні продукти – принаймні, щоб зберегти нинішні ціни без коливань протягом всього року, адже
    це дуже важливо. Я вважаю, що весь політичний клас винен за становище, до якого
    доведено сільське господарство в Румунії після 30 років».



    Не тільки посуха від цієї
    весни, але й шторми, проливні дощі, гради останніх тижнів завдали серйозних
    шкод сільськогосподарським культурам у окремих регіонах Румунії. Наприклад, на північному заході країни, великих втрат зазнали виробники зерна та
    фермери, які вирощують овочі, плодові дерева та виноград. Також є втрати
    в бджільництві. Румунські пасічники просять від влади фінансової підтримки для
    компенсації втрат у цьому секторі, враховуючи те, що несприятливі погодні умови
    загрожують виробництву меду в цьому році, де Румунія займає четверте місце в
    Європі.





    У свою чергу, фермери закликають владу розробляти
    інвестиційні програми для заохочення місцевих виробників. У відкритому листі
    вони стверджують, що румунське сільське господарство переживає дуже важкий період на тлі економічної кризи, спричиненої пандемією коронавірусу, яка
    співпадає з безпрецедентною посухою за останні 30 років. Вони пропонують
    негайно вжити ряд заходів, серед яких надання фінансової підтримки малим
    фермерам та продовження термінової реконструкції зрошувальних систем.


    Минулого тижня міністр
    сільського господарства Адріан Орос заявив, що має намір виплатити до осени
    фермерам компенсацію за посуху, вартість яких буде визначена після завершення
    оцінок. У вівторок, міністр Адріан Орос повідомив, що після перевірок,
    проведених до тепер, площа, що постраждала від посухи в Румунії, становить
    1.165.000 га з приблизно трьох мільйонів гектарів, посіяних восени. Нещодавно,
    експерти агентства Bloomberg повідомили, що найгірша посуха за останнє століття
    завдає шкоди Румунії та іншим країнам Східної Європи.

  • Літо протестів у Румунії

    Літо протестів у Румунії








    Автоперевізники і фермери Румунії,
    незадоволені підвищеними тарифами на обов’язкове страхування цивільно-правової
    відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно запізенням
    у виплаті субсидій за минулий рік, кажуть, що терпець уже уривається.

    Перевізники оголосили, що кожного дня протягом однієї години по всій країні
    вантажні автомобілі рухатимуться зі швидкістю до 30 км/год. Вони стверджують,
    що за останній рік тарифи на обов’язкове страхування цивільно-правової
    відповідальності власників наземних транспортних засобів комерційного
    призначення подвоїлась від 2000 до
    4000 євро. Таким чином, автотранспортні компанії в Румунії мають більші витрати
    і не можуть бути конкурентоспроможними на європейському плані.

    Галузеві
    асоціації просять уряд заморозити вартість страхових полісів автоцивільної відповідальності і попередили, що в разі невжиття термінових заходів, це
    може призвести до повної зупинки їх діяльності. Генеральний секретар
    Національної спілки автоперевізників Раду Дінеску говорить: «Їзда вантажних
    автомобілів з низькою швидкістю матиме значний вплив на ділянки з інтенсивним
    рухом, зокрема на дорогах до моря або в гори, на кільцевій дорозі Бухареста.
    Водночас 15 вересня буде проведена масштабна акція протесту в Бухаресті. Всі
    налаштовані на продовження акції протесту доти, доки проблема не буде
    вирішена.»





    І тваринники вийшли на акцію протесту. Декілька з них на минулому тижні
    оголосили голодування і кажуть, що не мають намір припиняти свій протест перед
    будівлею уряду доти, доки не отримають державні субсидії за минулий рік. В Агентстві з питань платежів та фінансової
    допомоги сільському господарству (APIA) зізналися, що не змогли виконати обіцянку до середини серпня виплатити
    фермерам 95% від загальної суми субсидій.


    Директор агентства Ніколає Хорумбе вину у тому, що сталося, покладає частково і на
    фермерів. «Повіти повідомляють нас про численні випадки, коли запрошують фермерів,
    неодноразово дзвонять, а вони не приходять до агентства, часто не мають
    необхідних документів, а нам доводиться чекати 10 днів, передбачених законом,
    щоб приняти рішення в кожномоу випадку. Потім фермери дивуються, чому справи
    про виплату субсидій розглядаються повільно. Рішення про здійснення платежу
    приймається в результаті процесу адміністративного аналізу поданих документів,
    які не завжди були повністю або точно складені.»






    Фермери, однак, спростовують слова директора APIA і кажуть, що вони склали правильно і
    своєчасно документи, необхідні для отримання субсидій за минулий рік, але уряд не виконав обіцянку. Директор Агентства з питань платежів та фінансової
    допомоги сільському господарству стверджує, що фермерам вже було виплачено 1,9
    млрд євро із загальної суми субсидій 2,1 млрд євро, а працівники відомства зараз
    докладають значних зусиль для виплати решти суми.





  • Палюче сонце дошкуляє румунській економіці

    Палюче сонце дошкуляє румунській економіці

    Посуха, що опанувала вже більше ніж два місяці майже всю територію Румунії, викликає серйозних проблем у фермерів. Спека та відсутність опадів призвели до вкрай низького рівня запасів води в ґрунті, а це матиме серйозних наслідків для основних сільськогосподарських культур. Найбільш страждають від посухи посіви кукурудзи, однак не менше шкоди було завдано й іншим культурам, таким як соя, пшениця, ріпак, соняшник та овочі. Система зрошення знищена на приблизно 90%, так що на даний момент Румунія має тільки 300.000 гектарів зрошуваних земельних угідь, у порівнянні з 3.300.000 га скільки було в 1989 році.



    Крім того, тисячі господарств залишилися без питної води у криницях. Отже, румунські фермери оцінюють, що збитки перевищать 2 млрд євро, сума, яка може збільшитися, якщо температура повітря залишиться високою і не буде опадів. Безпосереднім наслідком буде підвищення цін на фрукти, овочі і зернові – попереджають вони. Посуха зачепила й транспорт суден на Дунаї. Рівень води значно впав і тому транспорт на Дунаї був обмежений. У придунайському місті Галац рівень води у річці опустився до близько одного метра, у порівнянні з 3,5 метрів, скільки становив він зазвичай у цю пору року, а піщані острови, що з’явилася посеред ріки, збільшують ризик нещасних випадків.



    Морські перевізники зобов’язані знизити швидкість пересування, особливо у критичних точках. Так само, через звуження шляху навігації на деяких ділянках Дунаю, судна змушені чекати в черзі, щоб перетнути зону. Найбільше проблем зареєстровані у ділянці Зімніча-Белене, що знаходиться під управлінням болгарських властей. Директор Управління портів морського Дунаю Галаць Маріус Луїджі Джубрей коротко пояснив якою є ситуація судноплавства на Дунаї: Судна, що перевозять товари з Констанци в Сербію, Австрію чи навіть Румунію, страждають від різкого падіння рівня води Дунаю.



    Крім того, великі судна переставляють частину вантажу на менші судна, щоб перетнути ці ділянки де рівень води Дунаю є низьким. З тієї ж причини, проблеми були зареєстровані також в південній Німеччині, де судноплавство на Дунаї було заблоковано, у середу, після того, як румунський суховантаж сів на мілину. До речі, дуже багато суден застрягли протягом усього Дунаю, це будучи найбільш важливим транспортним маршрутом для нафти і зерна зі Східної до Західної Європи. Ситуація не покращиться в наступному періоді, так як прогнози гідрологів вказують на триваюче зниження рівня води Дунаю, на принаймні ще один тиждень.

  • Заходи ЄС для фермерів, які постраждали від російського ембарго

    Заходи ЄС для фермерів, які постраждали від російського ембарго

    У спільній заяві, підписаній в понеділок в Брюсселі, міністри сільського господарства з 21 країни-члена ЄС, у тому числі Румунії, закликали Єврокомісію виплатити компенсації фермерам за фінансові втрати після впровадження російського ембарго на постачання продовольства з ЄС. Гроші мають надходити від фондів, призначених для фінансування Спільної сільськогосподарської політики, а не від страхового гарантійного фонду, якого на думку підписантів заяви, треба зберегти у разі нових можливих викликів в 2015 році.



    Єврокомісія хоче використовувати гроші, призначені для фінансування Спільної сільськогосподарської політики для покриття бюджетного дефіциту в поточному році, а фермерам надавати фінансову допомогу від “страхового гарантійного фонду”, якого треба створити лише у разі скорочення звичайних аграрних субсидій на 1%. Єврокомісія вже повідомила про те що здійснюватиме виплати виробникам овочів, фруктів та молочних виробів, які зазнали збитків внаслідок введення продовольчого ембарго, відшкодування в розмірі 344 млн. євро. Якщо покладатиметься лише на страховий гарантійний фонд, для наступного року залишаться лише 88 млн. євро для будь-яких нових заходів підтримки фермерів або непередбачених ситуацій.



    Конкретне рішення буде прийняте в ході переговорів довкола бюджету ЄС на наступний рік, які мають завершитися до 17 листопада. Французький міністр сільського господарства Стефан Ле Фолл вважає, що 21 держава, яка підписала спільну заяву від понеділка матиме підставні мотиви для блокування переговорів довкола бюджету, якщо не будуть вирішені їх заяви.



    Треба уточнити, що декларація була підписана на першому засіданні міністрів сільського господарства, після того як нова Європейська комісія, на чолі з Жан-Клодом Юнкером, почала свою роботу на початку цього місяця. На зустрічі був присутній і новий комісар ЄС з сільського господарства ірландець Філ Хоган, який замінив румуна Дачіана Чолоша, під час мандату якого була розроблена нова Спільна сільськогосподарська політика та були прийняті заходи для захисту європейських фермерів, які постраждали від російського ембарго.



    У Бухаресті, міністр сільського господарства Данієль Константин вважає, що Румунія, хоча не експортує в Росію, ризикує зазнати непрямих збитків, тому що сільськогосподарська продукція з інших країн ЄС, таких як Литва або Польща, може дістатися до ринків Румунії, що створює конкуренцію для вітчизняної продукції. Він попередив про ризик, щоб кожна держава-член ЄС намагалася знайти рішення на національному рівні для захисту фермерів та споживачів, тому вимагає знайдення європейського рішення на проблему, яка вважається спільним інтересом.

  • Румунське сільське господарство

    Румунське сільське господарство

    Високий урожай кукурудзи, пшениці та соняшнику цього року розміщує Румунію на першому місці в ЄС, а урожай ріпаку виявився найбільшим за всю історію країни. Експерти кажуть, що Румунія може знову стати житницею Європи, враховуючи те, що в останні роки сільське господарство все більше підтримує національну економіку.



    Ріпак як олійна культура, вирощується в Румунії порівняно недавно, близько 45 років, але цього року площа збирання цієї культури перевищила 450 тисяч гектарів. 80% продукції ріпаку, що використовується для виробництва біодизельного палива, йде на експорт.



    Міністр сільського господарства і розвитку сільських районів Даніель Константін в інтервю нашій радіостанції заявив: “Торік частка сільського господарства у зростанні ВВП на 4% склала 1,5% – 1,7%, зокрема завдяки високій врожайності і тому, що значна частина продукції пішла на експорт. Я думаю, що ми здатні на більше, тому що до цих пір експортували і експортуємо сировину. Враховуючи перші показники 2014 року гадаю, що якщо ми зможемо обробити отриману продукцію і потім експортувати додану вартість, зуміємо отримати більш високі доходи як для фермерів, так і для державного бюджету. Тобто ми зможемо отримати більші доходи за ту саму продукцію.”



    Нова національна програма розвитку сільських районів на 2014-2020 рр. зосереджена, передусім на зміні структури та зростанні сільськогосподарського виробництва, стверджує міністр Даніель Константін: “Ми маємо найбільшу площу, тобто посідаємо перше місце в Європі за посівними площами під кукурудзою з точки зору кількості, але це не означає найвищий рівень врожайності. Ми збираємо від 4 до 4,5 тонн кукурудзи з гектара. Основним нашим недоліком є те, що у нас, на жаль, земельні ділянки дуже роздрібнені, більшість із них мають до 5 гектарів.”



    Саме тому, фермери, які обробляють від 5 до 30 гектарів орної землі, отримають наступного року більші субсидії з фондів ЄС та з держбюджету, зокрема 210 євро на 1 гектар. Ця ініціатива спрямована на заохочення обєднання посівних площ. Таким чином люди, які мають земельні ділянки площею менше пяти гектарів зможуть об’єднатися і отримувати від держави більші субсидії.



    Міністр сільського господарства оголосив, що чекає згоди Європейської комісії на підвищення субсидій для підтримки і румунських виробників овочів і фруктів. Ті, хто має парники отримуватимуть субсидії у розмірі 3000 євро на кожен гектар, а ті, хто має великі фермерські теплиці – 6000 євро на гектар.