Tag: фланг

  • Румунія виступає за посилення східного флангу НАТО

    Румунія виступає за посилення східного флангу НАТО






    Румунія наполягає на посиленні ролі Північноатлантичного альянсу в
    політичному та військовому планах, – заявив міністр закордонних справ Румунії
    Богдан Ауреску в Брюсселі на засіданні міністрів закордонних справ країн-НАТО.

    Це перша зустріч у в очному форматі з листопада 2019 року і водночас перша
    можливість зустрітися з новим державним секретарем США Ентоні Блінкеном. На
    зустрічі основну увагу було зосереджено на процесі роздумів щодо ініціативи
    НАТО-2030, а румунський міністр заявив, що підтримує пропозиції, внесені з
    цього приводу Генеральним секретарем НАТО.




    Єнс Столтенберг зазначив, що серед глобальних викликів, що стоять перед
    державами-членами, налічуються дестабілізуючі дії Росії, тероризм, кібератаки,
    розповсюдження ядерної зброї та зростаючий вплив Китаю. «НАТО посилило свою
    присутність у Чорноморському регіоні завдяки трьом прибережним країнам -
    Туреччині, Румунії, Болгарії, членам Альянсу та ще двом країнам – Україні та
    Грузії, близьким партнерам НАТО.




    «Ми посилили свою присутність на суходолі, на воді та в повітрі, а також
    співпрацю з партнерами – Грузією та Україною. І продовжимо робити, а також
    розглядатимемо надалі можливості розширення цього партнерства за рахунок політичної
    та практичної підтримки», – сказав Єнс Столтенберг на прес-конференції.




    Міністр Богдан Ауреску представив аналіз Румунії щодо наявних викликів
    безпеці на східному кордоні Альянсу, включаючи Чорне море, посилаючись, у цьому
    контексті, на необхідність вирішення тривалих конфліктів, що дестабілізують
    безпеку регіону.

    Румунський дипломат підтвердив свою підтримку нинішнього
    підходу Північноатлантичного альянсу до Росії, наполягаючи на необхідності
    подальшого зміцнення позицій НАТО щодо стримування та оборони на всьому Східному
    фланзі, від Чорного до Балтійського морів.

    Діалог з Москвою може відбуватися
    лише в умовах дуже твердої позиції НАТО, – вважає румунський міністр. Богдан Ауреску також підкреслив відповідні наслідки контролю над
    озброєннями на регіональну безпеку та стабільність і аргументував необхідність
    подальшої координації дій членів Альянсу щодо цього питання.

    Також
    обговорювалася пропозиція Єнса Столтенберга про створення спеціального фонду
    для оборони та стримування, призначеного для заохочення союзників брати участь,
    наприклад, у бойових групах на східному фланзі і за кошти Північноатлантичного
    альянсу, а не лише держава, яка бере участь в операції.

    Ініціатива НАТО-2030
    має на меті зробити альянс організацією, що має більший потенціал дій на
    глобальному рівні, особливо в умовах зростання впливу автократичних режимів,
    особливо Китаю та Росії, та загроз міжнародному порядку.

  • Безпека на Чорному морі

    Безпека на Чорному морі








    Конференція на
    тему безпеки на східному фланзі Північноатлантичного альянсу, організована в
    Бухаресті, ще раз підкреслила необхідність зміцнення можливостей НАТО в
    Балтійському і Чорноморському регіонах.




    Президент Румунії
    Клаус Йоханніс виступив за унітарну, консолідовану і послідовну присутність на
    східному фланзі. Глава румунської держави нагадав, що Чорноморський регіон продовжує
    стикатися із замороженими конфліктами і латентною напруженістю, що на його
    думку, вимагає від НАТО такої присутності, необхідної для ефективного
    стримування і оборони.




    Клаус Йоханніс:
    «Безпека в Чорноморському регіоні і на східному фланзі безпосередньо
    відбивається на євроатлантичній безпеці. Будь-який недолік, будь-яка
    вразливість у Чорному морі впливають на Альянс в цілому і просто запрошує до ворожих
    дій. Чи готовий Альянс справитися з цими викликами? До тепер було
    продемонстровано, що так, а конкретними доказами цього є заходи, вжиті та
    впроваджені з 2014 року, схвалені у 2016 році на Варшавському саміті, а потім
    на самітах у Брюсселі у 2017 та 2018 роках. Але цього недостатньо. Щодо Чорноморського
    регіону у подальшому потрібен більш послідовний і скоординований підхід з політичної
    та оперативної точок зору, а також спроможності відновлення рівноваги та стримування
    ворожих дій.»





    Результати
    заходів щодо Чорноморського регіону, схвалених на останніх самітах є очевидними, – сказав президент. На рівні наземних сил були створені повноцінні
    союзні структури у Крайові та Бухаресті, на півдні Румунії, а на рівні морських та повітряних сил – збройні сили
    Румунії та країн-союзників разом проводять різноманітні дії. Усі ці рішення
    демонструють чітке розуміння на рівні Альянсу життєво важливої стратегічної ролі
    Чорноморського регіону для всього євроатлантичного простору.




    Стратегічний підхід, – зазначив румунський
    президент, – передбачає, в оперативному плані, здійснення постійного моніторингу
    регіональних подій, зміцнення позиції НАТО і посилення обороноздатності
    партнерів Альянсу: України, Грузії та Республіки Молдова.




    На конференції в
    Бухаресті також був присутній американський експерт з трансатлантичної оборони
    та енергетичної безпеки Пітер Доран, який очолює Центр аналізу європейської
    політики. «Наша організація присвячує свою роботу кращому розумінню того, як можуть
    бути посилені зв’язки Сполучених Штатів
    Америки зі своїми союзниками, особливо тут, в Чорноморському регіоні. Я можу
    відразу навести три приклади, ям ми можемо це зробити: по-перше – це співпраця
    у сфері безпеки й оборони, по-другу – енергетика і по-третє – незнищенний зв’язок:
    а саме свобода. Це ті зв’язки, які зближують Румунію та США.»





    «Для США Румунія
    не є віддаленою країною на сході Європі. Ми маємо альянс, який не може бути
    знищений. І якщо безпека і процвітання Румунії знаходяться під загрозою, це є
    викликом і для Сполучених Штатів Америки », – сказав Пітер Доран.

  • 27 жовтня 2016 року

    ЗВТ – Прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель оголосив, що лідери бельгійських регіонів
    сьогодні досягли консенсусу щодо угоди про вільну торгівлю між ЄС і Канадою,
    повідомляють агентства Франс-прес і
    Рейтерс. Домовленість, прийнята в Бельгії має бути схвалена іншими 27 членами ЄС до офіційного підписання угоди про
    ЗВТ. Нагадаємо, що угода,
    підписання якої було
    заплановане на сьогодні
    в Брюсселі, була
    заблокована урядом бельгійського регіону Валлонії,
    який був незадоволений
    деякими положеннями,
    зокрема тими, що стосуються комерційних
    арбітражних суперечок між компаніями й
    урядами. Румунія обумовила підписання цього документу скасуванням віз для своїх громадян. Оттава погодилася на двохетапне скасування віз e наступному році, але тільки якщо за умови підписання Угоди про ЗВТ з Європейським Союзом.

    ПРО – Американський
    зенітно-ракетний комплекс «Петріот» буде тимчасово переміщений з Німеччини в Румунію
    для проведення спільних румунсько-американських навчань, які пройдуть на
    початку листопада. Таку заяву зробив заступник командувача сухопутних військ
    США, розміщених в Європі, генерал-майор Тімоті Мак-Гір у телефонному інтерв’ю
    агентству Рейтерс. Система буде перевезена залізничним транспортом. За словами
    американського генерала відповідне рішення було прийнято на засіданні
    начальників штабів з 38 країн, що відбулося у середу в Вісбадені, Німеччина.
    Рішення про переміщення зенітно-ракетного комплексу «Петріот» було прийняте
    у відповідь на рішення Росії направити в Калінінград ракетний комплекс
    «Іскандер» теж для військових навчань.




    НАТО – Сучасні виклики безпеки вимагають налогодження міцних і сталих зв язків НАТО-ЄС, – заявив у четвер міністр національної оборони Румунії Міхня Моток в останній день зустрічі в Брюсселі зі своїми колегами з країн НАТО. Напередодні, у середу, Генеральний секретар НАТО Йєнс Столтенберг заявив,
    що ціла низка країн сприятиме зміцненню східного флангу альянсу перед загрозами
    Росії. Він сказав, що 13 країн візьмуть участь у військових зосередженнях в
    Польщі та країнах Балтії, а шість забезпечуватимуть захист сухопутного, повітряного і водного простору в
    Чорноморському регіоні. На зустрічі НАТО в Брюсселі також обговорювалося
    питання створення багатонаціональної бригади в Румунії. Велика Британія вже
    оголосила, що направить в Румунію винищувачі Єврофайтер Тайфун, які братимуть
    участь у місії з патрулювання румунського повітряного простору.




    ПОДАТКИ – У середу президент Клаус Йоханніс і прем’єр-міністр Дачіан Чолош
    піддали критиці закон, що передбачає скасування наступного року в Румунії понад
    100 неподаткових зборів, в тому числі абонентську плату за суспільне
    телерадіомовлення (телерадіоподаток). Законопроект, ініційований
    Соціал-демократичною партією, був прийнятий днем раніше Палатою депутатів і має
    бути направлений президенту для промульгації. Глава держави, однак, заявив, що
    для розвитку передбачуваної Румунії, інвестори повинні заздалегідь знати про можливі зміни
    податкової політики в наступні 10 років. Клаус Йоханніс вважає неправильним змінювати напередодні парламентських виборів
    11 грудня всю податкову архітектуру без попереднього обговорення
    цього питання з представниками ділових кіл, профспілок і громадянського
    суспільства. Говорячи про скасування телерадіоподатку, президент Йоханніс
    сказав, що це питання не може бути вирішене протягом тижня без серйозної оцінки
    наслідків і без довгострокового плану. У свою чергу, прем’єр-міністр Дачіан
    Чолош сказав, що розглядає можливість звернення до Конституційного суду з
    поданням щодо відповідності відповідного закону Конституції Румунії.

    ВИБОРИ Драгош Крістіан Діну у четвер склав присягу міністра європейських фондів у присутності глави румунської держави Клауса Йоханніса. Раніше президент підписав Указ про призначення на посаду міністра пана Діну, який раніше посідав функцію держсекретаря у Міністерстві європейських фондів. Попередній глава цього відомства Крістіан Гіня подав у відставку, щоб балотуватися на парламентських виборах в грудні.

    ВИРОК – Верховний суд Румунії у четвер засув двох громадян Ізраїлю до позбавлення волі за кібератаки на румунську банківську систему. Вони отримали дев’ять років і 8 місяців, відповідно 9 років в’язниці, у справі з фактом замаху на шпигунство. У цій справі румунський пособник ізраїльтян Джордже Тохеняну був засуджений до дев’яти місяців умовно і 120 днів виправних робіт. Управління по боротьбі з організованою злочинністю і тероризмом направило до суду обвинувальний акт стосовно двох ізраїльських правопорушників у липні 2015 року.




    ТЕНІС – Четверта ракетка світу, румунська тенісистка Сімона Халеп сьогодні поступилась Домініці Цибулковій зі Словаччини у драматичному матчі групового
    етапу Червоної групи Підсумкового
    чемпіонату WTA. Таким чином румунка втратила
    шанси на вихід до чвертьфіналу турніру в Сингапурі з призовим фондом в 7 млн доларів США. В іншому матчі групи, перша ракетка світу німкеня Анжелік Кербер в двох сетах
    обіграла американку
    Медісон Кіз і вийшла в чвертьфінал
    підсумкового турніру Жіночої тенісної асоціації з першого місця у Червоній групі.У Білій групі, іспанська
    тенісистка Гарбінє Мугуруса залишила турнір після поразки від Агнешки Радванської з Польщі
    (3 WTA). Суперниця Кербер у наступному етапі
    змагання визначиться пізніше. А друга чвертьфіналістка з Червоної групи
    Домініка Цибулкова зустрінеться з росіянкою Свєтланою Кузнєцовою, яка посідає
    перше місце в своїй групі.