Radio România Internațional

Tag: фонди

  • Занепокоєння Європейської комісії

    Занепокоєння Європейської комісії

    Європейська комісія попереджає, що 2024 рік є вирішальним для Румунії, оскільки проєкти, передбачені Національним планом відновлення та стійкості, повинні бути реалізовані на практиці, інакше попереднє фінансування має бути повернуте. Брюссельські експерти зазначають, що внесення нових змін до НПВС вже неможливе, тому до серпня 2026 року необхідно досягти 400 проміжних цілей і завдань, особливо ключових реформ у податковій сфері.

    Румунія здійснила багато важливих реформ під егідою НПРР, таких як реформа енергетики, правосуддя, антикорупційна та пенсійна реформи, але є й інші ключові реформи, які необхідно здійснити. До них відносяться податкові реформи та реформи, пов’язані з ефективністю бізнесу та корпоративним управлінням на державних підприємствах, – заявила представниця Єврокомісії Селін Гауер на конференції з оцінки стану реалізації НПВС в Румунії. За словами чиновниці, третя платіжна заявка Румунії має запізнення у плані того, що мало б бути здійснено.

    Пані Гауер також зазначила, що багато заходів затримуються, а деякі інвестиції навіть не розпочалися. Вона попередила, що немає можливості внести зміни до НПВС Румунії. Крім того, Європейська комісія стурбована фіскальною ситуацією в Румунії і очікує, що бюджетний дефіцит наблизиться до 7% ВВП, що набагато вище, ніж цільовий показник на цей рік. Інший експерт Єврокомісії, Деклан Костелло, нагадав румунським можновладцям, що реформа податкової системи є метою, яку Румунія взяла на себе у своєму Національному плані відновлення та стійкості. Він попередив, що все ще існують проблеми зі збором доходів, а реформа заробітної плати в державному секторі може призвести до додаткових витрат.

    Зі свого боку, представники румунського уряду заявляють, що перебувають у постійному діалозі з Європейською комісією і розраховують на успішне освоєння європейських коштів. Румунія досягла значного прогресу в реалізації НПВС, але ми повинні враховувати виклики, що виникли після пандемічної кризи, пов’язані зі зростанням інфляції, наслідками війни в Україні та перебоями в ланцюгах поставок, які створили складну ситуацію на європейському та глобальному рівнях, але також і в Румунії, – заявив міністр з питань інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу.

    Деякі етапи і цілі НПВС досягаються швидше, інші все ще відстають від графіка, але загальний план прогресує в порівнянні з минулим роком, – сказав міністр. Адріан Кичу запевнив, що всі реформи будуть реалізовані і навів деякі цифри: 

    «Ми вже маємо 9,4 мільярда євро на наших рахунках. Це означає, що ми вже отримали 33,1% коштів, виділених Румунії. З цих коштів, виділених Румунії, 1,9 млрд євро наразі витрачено, майже 20% отриманих грошей також освоєно.»

    Румунія має в розпорядженні загальну суму у розмірі близько 30 млрд євро на реалізацію НПВС, у вигляді грантів і кредитів, які вона повинна використати до кінця 2026 року.

  • 29 листопада – 5 грудня 2020 року

    29 листопада – 5 грудня 2020 року

    Національний день Румунії відзначався в умовах пандемії


    1 грудня – Національний день Румунії в
    цьому році відзначався в країні та в румунських громадах за кордоном в рамках
    обмежених заходів, без військового параду та інших заходів за участі широкої
    публіки, через складну епідеміологічну ситуацію. У Бухаресті біля Тріумфальної
    арки, де зазвичай проходив військовий парад за участі тисяч солдат та в
    присутності тисяч людей, була організована набагато менша військова церемонія,
    за участі близько 150 військовослужбовців, в пам’ять про румунських героїв, які
    сприяли утворенню Великої Румунії. Були запрошені лікарі, медперсонал та посли
    іноземних держав, а також президент Клаус Йоганніс, прем’єр-міністр Людовік
    Орбан та тимчасово виконуючий обов’язки спікера Сенату Роберт Казанчук.
    «Шановні румуни, сьогодні, як і у важливі моменти, які ми вшановуємо в
    Національний день, нам потрібен внесок кожного з нас. Ми побачили приголомшливі
    історії про людей по всій Румунії, які простягають руку допомоги іншим, про
    людей, які займаються волонтерською діяльністю, про людей, які постійно роблять
    пожертви лікарням, які перебувають в скруті. Це об’єднання румунів 2020 року!»    ,
    – сказав глава держави. Цього року Міністерство закордонних справ відзначило
    Національний день Румунії за допомогою проєкту цифрової дипломатії, за участі
    всіх румунських дипломатичних представництв та консульських установ. Йдеться
    про платформу для зустрічей та віртуального діалогу, присвячену друзям та
    партнерам Румунії, румунським громадам та громадянам за кордоном, в унікальному
    форматі, адаптованому до викликів нинішньої глобальної ситуації в галузі
    охорони здоров’я. Румунський інститут культури підготував до Національного дня
    Румунії низку онлайн-заходів з популяризації румунської культури та
    цивілізації.




    Румунія затвердила Національну стратегію вакцинації від нового коронавірусу


    У четвер Верховна
    Рада Оборони Країни схвалила стратегію вакцинації від нового коронавірусу. Засідання
    пройшло у режимі відеоконференції під головуванням президента Клауса Йоганніса.
    Попередньо затверджена урядом, стратегія встановлює
    весь процес вакцинації від SARS-CoV-2, від загальних принципів до організації
    щеплення або зберігання вакцин. Президент заявив що в першочерговому порядку
    щеплення пройдуть працівники у галузі охорони здоров’я та особи, які належать до груп ризику. Крім
    цього буде створений електронний реєстр осіб, які пройшли щеплення. Глава держави наголосив, що вакцинація є добровільною, безпечною
    та ефективною. Щеплення буде робитися за встановленим планом, а вакцини
    відповідають найвищим європейським стандартам. Глава держави також уточнив, що
    цілком можливо, що на початку наступного року Румунія отримає перший транш
    вакцин приблизно в один мільйон доз. З іншого боку, прем’єр-міністр Румунії
    Людовік Орбан заявив, що майже щодня кількість тих, хто виліковується від COVID
    19, перевищує кількість тих, хто заразився. Інформацію також підтвердив
    останній звіт, опублікований Національним інститутом охорони здоров’я, який
    показує, що минулого тижня швидкість поширення нового коронавірусу в Румунії
    знизилася майже на 10% порівняно з попереднім тижнем.




    Парламентські вибори в Румунії


    Понад 18 мільйонів румунів з правом голосу очікуватимуть
    у неділю, 6 грудня, на понад 18 тис виборчих дільницях, для обрання своїх
    представників у Парламенті Румунії. Сенатори та депутати обираються шляхом
    голосування згідно із принципом пропорційного представництва. В Румунії голосування
    пройде у неділю, 6-го грудня, з 7.00 до 21.00. Румуни, які проживають за
    кордоном, мають два дні, 5-ого та 6-ого
    грудня, у суботу та неділю, щоб скористатися своїм правом голосу. Кількість зареєстрованих
    румунів з правом голосу, які проживають за кордоном, перевищує 740 тис. осіб.
    Серед них понад 39 тис
    румунів зареєструвалися для участі у голосуванні поштою та майже 4 тис для голосування на виборчій
    дільниці. Як і на місцевих виборах, передвиборча кампанія пройшла у суворих
    умовах надзвичайної ситуації, введеній через пандемію коронавірусу. Вперше
    вибори проводяться в декількох населених пунктах, які перебувають під
    карантином, а прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що мешканці закритих на карантин
    населених пунктів зможуть прийти на дільницю без заяви під власну
    відповідальність. На цих виборах будуть обрані 136 сенаторів та 329 депутатів, а
    діаспору представлятимуть 4 депутати та два сенатори. Міністерство закордонних
    справ підготувало 748 закордонних виборчих дільниць, які працюватимуть з дотриманням
    усіх протиепідемічних правил, щоб запобігти зараженню новим коронавірусом. МЗС
    також запустив інтерактивну карту виборчих дільниць за кордоном та кол-центр
    для румунських виборців за кордоном. Виборці які, в неділю, прийдуть на виборчі
    дільниці, щоб обрати своїх представників у Парламенті, повинні дотримуватися
    спеціальних санітарних заходів, встановлених владою в контексті пандемії
    коронавірусу.




    Європейські фонди для Румунії для боротьби з безробіттям


    З першого грудня Румунія отримала доступ
    до трьох мільярдів євро від Європейського Союзу в рамках програми SURE для
    боротьби з безробіттям. Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн в інтерв’ю
    нашій радіостанції заявила, що загалом Румунія отримає чотири мільярди євро двома
    траншами. Урсула фон дер Ляйєн заявила, що ці гроші допоможуть здоровим
    румунським компаніям не звільняти своїх працівників, навіть якщо роботи буде недостатньо.
    Вона пояснила, що за допомогою SURE зарплати
    будуть субсидуватися, з тим, щоб після завершення кризи, коли ринок запрацює на
    повну потужність, компанії мали
    кваліфікований персонал, який зможе приймати замовлення та працювати
    ефективно.

  • Європейські фонди та правова держава

    Європейські фонди та правова держава

    Європарламент проголосував у середу за резолюцію,
    що містить пропозиції щодо механізму захисту та зміцнення демократії, правової
    держави та основних прав. Причина проста: нинішні механізми контролю за станом
    здоров’я демократії в ЄС не працюють ефективним чином, адже вони недостатньо
    примусові у разі, коли уряди відхиляються від правил. У резолюції законодавчий
    орган ЄС підтверджує свою стурбованість «зростанням та укоріненням
    самодержавних та неліберальних тенденцій», посилених кризою, спричиненою COVID-19,
    а також «корупцією, дезінформацією та захопленням державних установ» в ряді
    країн ЄС.


    У документі зазначається, що ЄС не має необхідних
    інструментів для подолання безперервної та безпрецедентної кризи своїх основних
    цінностей, наводячи як приклад нездатність Ради досягти конкретного прогресу у
    провадженнях проти Угорщини та Польщі. Тому, на думку Європарламенту, існує
    потреба у спеціальних рекомендаціях для країн, внаслідок яких може бути
    запущений механізм захисту європейських цінностей, процедура констатації
    невиконання зобов’язань та висування умов щодо доступу до європейських фондів.


    Таким чином, ЄП пропонує укласти інституційну угоду
    щодо «Річного циклу моніторингу (дотримання) цінностей ЄС». Він включатиме
    профілактичні та коригувальні аспекти на основі конкретних рекомендацій для
    таких країн, з графіками та цілями, що стосуються конкретних заходів, процедур
    порушення невиконання зобов’язань та умов доступу до бюджету ЄС. Ці пропозиції
    зміцнять та замінять чинні механізми, такі як нещодавній звіт Європейської
    комісії про стан правової держави. Відсутність прогресу в усуненні виявлених
    серйозних проблем може призвести до конкретних примусових дій.


    По суті, Європарламент пропонує, обмежити доступ
    держав, які не поважають європейські цінності та лібералізм європейського типу,
    до фондів європейської спільноти, заснованої саме на принципах, які порушують
    ці держави. Парламент затвердить бюджет на 2021-2027 роки лише за наявності
    конкретного механізму обумовленості, який дозволить скоротити або зупинити отримання
    фінансування від Європейського Союзу, якщо країна-член порушує принципи
    правової держави.


    Консервативні режими Угорщини та Польщі, яких
    безпосередньо стосуватимуться зазначені процедури ЄС, через їхні спроби
    політичного підпорядкування правосуддя та суспільних засобів масової
    інформації, погрожують заблокувати майбутній багаторічний бюджет ЄС та
    Європейський фонд постпандемічного відновлення у розмірі 750 млрд євро, у разі
    введення умов щодо правової держави.


    На екскомуністичному сході Європи спостерігається
    спокуса переосмислювати правила для власної вигоди. Хоча, проти них не були
    порушені провадження за недотримання принципів правової держави, подібні
    критики лунали й на адресу Болгарії, Словаччини та Румунії, в останньому
    випадку через суперечливу ініціативу колишнього лівого уряду про внесення цілої
    низки змін до законів, які регламентують основи правосуддя.

  • 28 вересня 2020 року

    ВИБОРИ – Президент Клаус Йоганніс у понеділок заявив, що перемога на місцевих виборах – це перш за
    все перемога румунської демократії, але це також безпрецедентна перемога правих політичних сил. Глава держави вважає, що висока явка виборців,
    враховуючи те, що країна стикається з коронавірусною кризою,
    свідчить про те, що суспільство діє зріло і мудро. Румуни проголосували за
    новий напрямок, здоровий глузд, повагу до громадянина, демократію, – сказав президент. Він привітав Націонал-ліберальну партію та Союз «За порятунок Румунії»-ПЛЮС за успіх на недільних виборах та закликав їх
    продовжити співпрацю з метою формування парламентської
    більшості після парламентських виборів у грудні. Попередні
    результати місцевих виборів у Румунії свідчать про те, що соціал-демократка
    Габрієла Фіря поступилася кріслом мера Бухареста незалежному кандидату Нікушору
    Дану, якого підтримують керівна Націонал-ліберальна партія та Союз «За
    порятунок Румунії»-ПЛЮС. Після підрахунку 95% бюлетенів Нікушор Дан дістав 42,78% голосів, а Габрієла Фіря -
    37,95%. Кандидати, яких підтримали Націонал-ліберальна партія та Союз «За
    порятунок Румунії» перемогли в трьох із шести секторів столиці, а кандидати від
    лівих політичних сил – в інших трьох. Понад 46% румунів з правом голосу прийшли
    на виборчі дільниці в неділю, щоб обрати 41 голову повітової ради, понад 1300
    членів повітових рад, 40 000 членів місцевих рад та близько 3200 мерів.
    Соціал-демократична партія здобула крісла 20 голів повітових рад, ліберали -
    17, а 4 дісталися Демократичному союзу угорців Румунії. СДП залишається лідером
    електоральних симпатій на сході та півдні країни, тоді як на заході найбільшу
    підтримку виборців отримали ліберали. Кандидати Союзу «За порятунок Румунії»
    здобули крісла міських голів у Тімішоарі (захід), Брашові (центр) та Бакеу
    (схід). Кандидат від Демократичного форуму німців у Румунії надалі очолюватиме
    місто Сібіу (центрі).




    КОРОНАВІРУС – За останню
    добу в Румунії було зареєстровано 1271 новий випадок зараження на SARS-CoV-2,
    повідомила Група стратегічної комунікації. Таким чином загальна кількість
    випадків коронавірусу в країні перевищує 124 тис., а понад 100 тис. людей вже
    одужали. Теж за останню добу померли 30 осіб, а загальна кількість померлих становить 4748. У відділеннях інтенсивної терапії перебувають 557 тяжко
    хворих.




    ПРОКУРАТУРА ЄС – У понеділок в Суді Європейського Союзу
    (CJEU) відбулася офіційна церемонія відкриття Прокуратури Європейського Союзу з
    штабквартирою в Люксембурзі. Колегія Європейської прокуратури, до складу якої
    входять головний прокурор – румунка Лаура Кодруца Кьовеші і ще 22 прокурори,
    які представляють 22 країни, урочисто пообіцяли дотримуватися зобов’язань, що
    випливають з їх повноважень. Спільною угодою від 16 жовтня 2019 року
    Європейський парламент і Рада Європейського Союзу призначили Лауру Кодруцу
    Кьовеші першим керівником Прокуратури ЄС. Рада Євросоюзу своїм рішенням від 27
    липня 2020 року призначила і перших європейських прокурорів. Прокуратура ЄС -
    це незалежний орган європейського співтовариства, відповідальний за
    розслідування справ та притягнення до відповідальності винних у злочинах, які
    завдають шкоди фінансовим інтересам ЄС (наприклад, шахрайство, корупція або
    транскордонне шахрайство з ПДВ на суму понад 10 мільйонів євро). З цією метою
    Прокуратура ЄС проводитиме розслідування та представлятиме справи в
    компетентних судах держав-членів ЄС.

    ДЕФІЦИТ – Дефіцит бюджету Румунії зріс до 5,18%
    ВВП за підсумком перших восьми місяців цього року, від 2,1% ВВП за аналогічний
    період минулого року. Про це у понеділок повідомило Міністерство фінансів. За даними відомства, більше
    половини дефіциту є результатом заходів щодо боротьби з кризою, спричиненою
    епідемією COVID-19. За
    офіційними підрахунками, дефіцит бюджету цього року зросте до 8,6% ВВП, п’ять
    процентних пунктів безпосередньо пов’язані з періодом кризи, яку переживає
    Румунія, пише агентство Agerpres.




    КОНФЛІКТ – Європейський
    Союз і Росія закликали до негайного припинення збройного конфлікту між
    Вірменією та Азербайджаном на тлі суперечок з приводу Нагірно-Карабахського
    регіону. Міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску назвав ситуацію
    «тривожною» і закликав Вірменію і Азербайджан відновити політичний діалог для
    пошуку рішень мирним шляхом. Дві країни звинувачують одна одну у відновленні
    бойових дій. Вірменія стверджує, що в неділю вранці в результаті авіаударів та
    артилерійських обстрілів цивільних позицій Азербайджаном було вбито двох людей.
    Азербайджан заперечує звинувачення і заявляє, що його сили почали контрнаступ
    проти вірменських сил, які обстріляли позиції азербайджанських військових і будинки
    мирних мешканців. Між двома кавказькими країнами точиться давній конфлікт з приводу
    Нагірного Карабаху, регіону на території Азербайджану, населеного переважно
    етнічними вірменами. Відновлення бойових дій викликало занепокоєння на Заході,
    в тому числі тому, що він може посилити нестабільність на Південному Кавказі, в
    регіоні, який служить коридором для нафто- і газопроводів до світових ринків.






    КОШТИ ЄС – Європейська Комісія
    схвалила модифікацію оперативної програми «Конкурентоспроможність» в Румунії,
    шляхом перерозподілу фінансування на суму 550 мільйонів євро з Фонду
    згуртування для пом’якшення негативних наслідків кризи, викликаної
    коронавірусом для економіки. Згідно з прес-релізом представництва ЄС у Бухаресті, 120 000 мікро,
    малих та середніх підприємств (МСП) та ініціативи з оцифрування та електронної
    освіти отримають доступ до цих коштів. Єврокомісія нагадує, що Румунія вже
    почала освоєння коштів з європейських фондів на суму 350 мільйонів євро в Сфері
    охорони здоров’я для підтримки тих, хто перебуває на передовій ліній боротьби з
    новим коронавірусом. Завдяки програмі Інвестиційна ініціатива по боротьбі
    з коронавірусом в даний час використовуються понад 900 млн. євро в рамках
    фондів політики згуртованості для подолання поточної кризи та її наслідків у
    Румунії.




    ТЕНІС – Румунські
    тенісистки Ірина Бегу (72 WTA) і Сімона Халеп (2 WTA) зіграють одна проти одної
    у другому колі турніру Ролан Гаррос після перемоги першої, у неділю, над
    швейцаркою Джил Тайхман з рахунком 6:4, 4:6, 6:3. Халеп, яка в неділю обіграла
    іспанку Сару Соррібес Тормо 6:4, 6:0, виграла всі сім прямих матчів з Бегу.
    Сімона, головна фаворитка Ролан Гаррос, в останній раз обіграла Ірину Бенгу в
    серпні, в півфіналі турніру в Празі, з рахунком – 7:6, 6:3 і потім виграла
    титул. Вісім румунок зіграють в парному розряді тенісного турніру в Ролан
    Гаррос, який стартував у неділю: Ралука Олару, Моніка Нікулеску, Ірина Бегу,
    Андрея Міту, Ірина Бара, Ана Богдан, Патричія Ціг і Сорана Кирстя. У чоловічому
    парному розряді румун Хорія Текеу і голландець Жан-Жюльєн Ройєр, які минулого
    року дійшли до чвертьфіналу, зіграють свій перший матч проти дуету Крістіан
    Гарін (Чилі) / Педро Мартінес (Іспанія).

  • 3 червня 2020 року

    ФОНДИ -
    Президент Румунії Клаус Йоханніс та прем’єр-міністр Людовик Орбан проаналізували,
    у середу, питання європейських фондів та законів у сфері правосуддя. За словами
    глави держави, Румунія боротиметься залучити значних європейських коштів від
    Європейської комісії, гроші, які будуть використані для відновлення економіки,
    а також для інвестицій у автомагістралі, залізничні колії, відновлювані джерела
    енергії. Кошти також будуть використані для вдосконалення державних систем,
    зокрема охорони здоров’я та освіти. Йоханніс пояснив, що Європейська Комісія
    зараз пропонує багаторічну пропозицію бюджету ЄС, але вона не є остаточною, і
    буде обговорена, перший етап відбудеться на Європейській раді 18 та 19 червня.
    Щодо законів у сфері правосуддя, президент Клаус Йоханніс оголосив, що уряд
    розробить низку проєктів для внесення поправок до цих законів, змінених СДП та її
    союзниками в Парламенті. Він оголосив, що консультації з фахівцями в цій галузі
    заплановані в найближчі тижні.




    КОРОНАВІРУС В
    РУМУНІЇ     – Понад 19.600 осіб заразилося в Румунії новим коронавірусом, але понад
    13.800 були оголошені вилікуваними. Число загиблих досягло 1.296. Влада
    стверджує, що в країні число заражень скорочується, серйозних випадків стає все
    менше, а рівень передачі вірусу в місцевих громадах – низький. Зараз настав час
    почати тестування населення, щоб визначити рівень поширення вірусу, – ствердив
    міністр охорони здоров’я Нелу Тетару, який підписав постанову про затвердження
    цього дослідження, яке буде координуватися Національним інститутом охорони
    здоров’я. Тестування буде проходити з червня по вересень, буде зібрано 29 тисяч
    зразків, а перші результати з’являться восени. Міністр охорони здоров’я
    зазначив, що це дослідження необхідно для того, щоб мати можливість адекватно
    обґрунтувати майбутні заходи з охорони здоров’я населення.




    ВЗАЄМИНИ – Міністр
    закордонних справ Румунії Богдан Ауреску провів телефонну розмову зі своїм
    ізраїльським колегою Габріелем Ашкеназі. Глава румунської дипломатії висловив
    повну відкритість нашої країни до поглиблення і розширення співпраці та двосторонніх
    контактів у всіх секторах, що становлять взаємний інтерес. Обидва міністри домовилися,
    що необхідно запланувати, бажано на першій половині наступного року, проведення
    третьої спільної наради урядів двох країн. Богдан Ауреску і Габріель Ашкеназі
    позитивно оцінили чудовий стан румуно-ізраїльських відносин, укріплених за
    більш ніж сім десятиліть безперервних дипломатичних відносин, і висловили
    особливу вдячність румунській громаді в Ізраїлі. Міністр закордонних справ
    Румунії також підтвердив постійну підтримку Румунії в зміцненні відносин між
    Євросоюзом та Ізраїлем і діалогу, в тому числі з близькосхідного мирного процесу.
    У цьому контексті міністр Богдан Ауреску підтвердив, що Румунія підтримує
    стійке дводержавне рішення, в результаті якого Ізраїль і Палестина співіснували
    б в умовах миру і безпеки.




    РЕПАТРІАЦІЯ – Міністерство
    закордонних справ в Бухаресті повідомило, що 1-го червня були репатрійовані 70
    співвітчизників, які перебували на території Туреччини, і 190 громадян Румунії
    з Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії. Акція стала
    частиною заходів, вжитих для полегшення повернення на батьківщину румунів, які
    не змогли повернутися в країну через обмеження повітряного транспорту на тлі пандемії
    COVID-19. Зусиллями румунської влади, в країну також повернулися двоє громадян
    Туреччини, два громадянина Греції і один громадянин Ірану, які проживають в
    Румунії. Водночас, 124 іноземних громадян змогли повернутися до Сполученого
    Королівства і 58 громадян Туреччини до Турецької Республіки.




    ГРЕКО – Верховенство
    закону є однією з основних цінностей Євросоюзу, тому захист цього принципу і притягнення
    до відповідальності тих, хто зловживає довірою, необхідні для збереження
    законності, особливо у період кризи довіри, стверджує Головний прокурор ЄС
    Лаура Кодруца Кьовеші в статті, що увійшла до щорічного звіт GRECO,
    антикорупційного органу Ради Європи, який був опублікований в середу. Створення
    Європейської прокуратури, яка почне функціонувати в кінці 2020 року, є
    «важливим кроком в цьому напрямку, здатним повністю змінити парадигму в галузі
    кримінального правосуддя», сказала Лаура Кодруца Кьовеші, колишній головний
    прокурор Національного антикорупційного управління в Бухаресті. Водночас, європейська
    посадова особа бажає, щоб Європейська прокуратура була «гнучкою і орієнтованою
    на результати» установою з ефективними процедурами, які супроводжуватимуться суворим
    дотриманням «фундаментальних гарантій осіб, які перебувають під слідством».
    Європейська прокуратура буде незалежною установою, якій доручено розслідуватиме
    і притягатиме до відповідальності за злочини проти бюджету Союзу, такі як
    шахрайство, корупція або транскордонне шахрайство з ПДВ на суму понад 10
    мільйонів євро.




    ДОПОМОГА – У
    середу, Палата депутатів у Бухаресті, як орган, що приймає рішення, відхилила Урядову
    постанову, що відкладає застосування рішення про подвоєння допомоги на дітей до
    1 серпня. Після відхилення в Парламенті, проєкт скерований для підписання до глави
    держави, який може оскаржити його в Конституційному суді або може його
    повернути назад на розгляд законодавчого
    органу. Відповідно до закону, грошові допомоги для дітей мають збільшитися від
    150 до 300 леїв (майже 63 євро) для дітей віком від 2 до 18 років і від 300 до
    600 леїв (приблизно 125 євро) для дітей віком до двох років, але також для
    дітей з вадами.

  • Більше коштів з європейських фондів для Румунії

    Більше коштів з європейських фондів для Румунії

    Внаслідок пропозицій Європейської комісії, Румунія має отримати більше коштів з європейських фондів згуртованості на період 2021-2027
    роки. Відповідно до проекту
    довгострокового бюджету ЄС на
    2021-2027 роки, Бухарест може отримати
    понад
    27 мільярдів євро, на
    8% більше ніж у попередній період.
    Через політику згуртованості, Євросоюз
    прагне
    зменшити різницю, яка існують між державами-членами або між
    різними регіонами. Єврокомісія пропонує на період 2021 – 2027 роки збільшити поточний рівень фінансування у таких галузях як дослідження
    та інновації, а також цифрова економіка.

    Ми пропонуємо політику
    згуртованості для всіх регіонів, щоб
    не залишити нікого позаду. Ми поліпшили гнучкість цієї політики для адаптації до нових
    пріоритетів та для підвищення захисту громадян ЄС, – сказала комісар ЄC з питань регіональної політики Коріна
    Крецу. Вона додала що
    процедура освоєння коштів від європейських фондів була
    спрощена на користь всіх, від малих підприємств до підприємців та шкіл,
    лікарень, внаслідок чого вони
    зможуть легше отримувати гроші.

    У заяві Радіо Румунія, комісар ЄС з
    питань регіональної політики Коріна Крецу сказала: ВВП на душу населення, як і
    раніше є основним інструментом при виділенні грошей від бюджету для кожної
    країни. Додаються також й інші показники такі як: рівень безробіття, зокрема
    серед молодих людей, боротьба з кліматичними змінами а також свого роду нагороди для
    регіонів, які бажають інтегрувати мігрантів. Згідно з усіма цими показниками,
    Румунія поряд з Болгарією та Грецією отримають найбільше грошей, на 8% більше ніж
    у попередній період. Важливим є той факт, щоб ці гроші використовувалися на конкретні
    проекти, які можуть поліпшити життя людей.


    Крім того, Комісар ЄС з питань
    регіональної політики Коріна Крецу відмітила окремі пріоритети політики
    згуртування, яка є основою інвестиційної політики Європейського Союзу: По-перше йде мова про інноваційну політику, підтримку
    малого бізнесу, цифрової технології, тобто розумної політики, другий пріоритет
    стосується інвестицій у всіх регіонах. Практично, після 2020 року ми будемо надавати більше
    підтримки місцевим, міським та
    регіональним органам влади, які матимуть набагато більш активну участь в
    управлінні європейськими фондами, тому що на нашу думку регіони та міста
    знають краще ніж ми у Брюсселі де треба вкладати гроші та які їх потреби.





    Ми покладаємось на
    бюджет у розмірі 374 мільярди євро для всіх 27 держав-членів ЄС. З 374 мільярдів, 75% будуть
    спрямовані до регіонів, які найбільше потребують інвестицій, – сказала Коріна
    Крецу.

  • Від європейських фондів до відрядження працівників

    Від європейських фондів до відрядження працівників

    Освоєння коштів з європейських фондів стало головною
    темою зустрічей, які провела в Бухаресті представник Румунії в Єврокомісії Коріна
    Крецу, відповідальна за регіональну політику європейського співтовариства.
    Після зустрічей з прем’єр-міністром Міхаєм Тудосе та зі спікерами Сенату Келіном
    Попеску Терічану і Палати депутатів Лівіу Драгнею, європейський чиновник заявила,
    що Румунія має шанси сягнути до кінця року рівня освоєння коштів в один мільярд
    євро з фондів розвитку та згуртованості.

    У цьому контексті європейський
    комісар обговорила з румунськими офіційними особами кроки, що Бухарест має вжити
    для підвищення рівня освоєння коштів з європейських фондів, розділ в якому
    Румунія не досягла особливих успіхів після вступу до ЄС у 2007 році.




    У той же час Коріна Крецу попередила про надто
    повільні темпи підготовки та реалізації проектів, особливо в таких сферах як
    транспорт, управління відходами, державні закупівлі та дослідницька
    інфраструктура. Європейський комісар навела декілька прикладів: «Були
    акредитовані всі структури (національні -ред) управління та контролю бюджету в розмірі 23
    мільярди євро, виділеного Румунії на період 2014-2020 роки. Влітку Єврокомісія
    вже виплатила 95 мільйонів євро для фінансування різних ініціатив, малого і
    середнього підприємництва та надання технічної допомоги. Так само тепер
    перебувають на розгляді рахунки-фактури,
    тобто заявки за здійснення платежів у розмірі 350 мільйонів євро, які будуть оплачені
    найближчим часом.»




    Коріна Крецу також мала зустріч з громадянами, в
    якій взяв участь і Президент Комітету регіонів ЄС Карл-Хайнц Ламберц. Останній торкнувся
    теми мобільності працівників в межах Європейського Союзу і наголосив на необхідності знайдення рішення щодо безробіття, з яким стикаються багато європейських країн.
    Карл-Хайнц Ламберц чітко виступив за внесення змін до директиви про відрядження, яка
    дозволяє європейцям працювати в іншій країні ЄС на умовах, які часто критикуються. Я не переконаний, що найкращим рішенням
    для згуртованості є масштабне переміщення працівників з однієї країни в
    іншу, – сказав Ламберц.

    Про необхідність внесення змін до зазначеної директиви говорив і Президент Румунії Клаус Йоханніс під час
    нещодавнього візиту до Бухареста його французького колеги Емануеля Макрона. Тоді глава держави заявив, що існує потреба у більш ефективному
    контролі та в кращому та інтегрованому співробітництві між соціальними
    системами всіх країн-членів Євросоюзу.

  • Румунія та європейські фонди

    Румунія та європейські фонди

    Румунія має історичну можливість брати участь в процесі відродження Європейського Союзу, який страждає після Брекзіту та зростання націоналістичних рухів, – сказала в інтерв’ю Радіо Румунія комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу. Вона радить румунській вдалі діяти для того, щоб Румунія суттєво заучилася в процес реформ, ініційований нещодавно головою Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкерем, який представив п’ять сценаріїв для майбутнього Євросозу.

    З іншого боку, Коріна Крецу знову привернула увагу на важливість освоєння і використання коштів з європейських фондів. Коріна Крецу: Румунія після вступу до ЄС мала у розпорядженні мільярди євро. Зрозуміло, що ми хочемо поліпшити стан речей, але часто ми схильні говорити тільки про недоліки, проте після завершення проектів, пов’язаних з періодом 2007 – 2013 рр., було створено понад 8000 нових робочих місць. Європейські гроші були використані для модернізації 400 лікарень, шкіл та інших об’єктів соціальної інфраструктури. На жаль, найгірша ситуація стосувалася транспортної інфраструктури, тому що були побудовані лише 124 км швидкісних автомобільних доріг, але були реабілітовані 900 км доріг національного значення. Для проектів, що фінансуються з фондів виділених на період 2014 – 2020 рр., Румунія має в розпорядженні 23 млрд євро, що їй були виділені з Фонду регіонального розвитку та Фонду згуртування. Ці гроші можуть бути використанні у наступних стратегічних галузях: транспортна інфраструктура, малі і середні підприємства, конкурентоспроможність, наукові дослідження, управління відходами.

    Комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу нагадала і про три лікарні, які будуть побудовані з європейських фондів в Клужі (північний захід), Яссах (північний схід) та Крайові (південь). Вже були встановлені місця де будуть побудовані ці лікарні, а в наступний період Європейський інвестиційний банк складе техніко-економічне обгрунтування для цього проекту. Коріна Крецу: Я сподіваюся, що найпізніше на початку 2018 року почнеться будівництво цих трьох регіональних лікарень, таким чином щоб до кінця 2020 року можна використовувати європейські кошти. Такого роду інфраструктурні проекти не можна будувати за ніч. Нам потрібно принаймні кілька років для будівництва цих лікарень.

    За словами Коріни Крецу, крім грошей на будівництво трьох лікарень, будуть виділенні європейські кошти для модернізації інших 280 лікарень в Румунії. Вона закликала румунську владу залучити кошти від європейських фондів, зокрема тепер, коли країни з сильною економікою виступають за зменшення допомоги, що надається менш розвиненим країнам. Румунія втратила в період 2007 – 2013 рр. два мільярди євро від ЄС, хоча бюджетний рік був продовжений більш ніж на три роки і завершиться в цьому місяці. Європейський комісар сказала, що, все ж таки, Румунія зуміла уникнути втрати одного мільярда євро шляхом ретроспективних проектів, в той час як проекти з тривалими затримками будуть завершенні за допомогою коштів, виділених на період 2013-2020 рр.

  • 2 березня 2017 року

    ФОНДИ
    ЄС     – Одним із основних пріоритетів румунського уряду є залучення коштів з
    європейських фондів на суму 5,2 млрд євро до кінця цього року, – повідомила
    міністр регіонального розвитку Севіль Шхайде, яка обіймає і посаду
    віце-прем’єра. Румунія втратила 3,5 млрд євро з європейських фондів, які мала в
    розпорядженні в період 2007-2013 роки, а з коштів, виділених на період
    2014-2020 роки, протягом якого Румунія має в розпорядженні близько 30 млрд
    євро, Бухарест зумів освоїти всього близько одного відсотка. Серед країн ЄС
    рівень освоєння коштів з європейських фондів в рамках фінансового календаря
    2014-2020 рр. становить близько 3%.




    ПІДПРИЄМНИЦТВО – Міністр з питань
    бізнес-середовища Румунії Александру Петреску у четвер оголосив, що проект
    закону Про запобігання наступного тижня буде внесений на громадське
    обговорення. Він повідомив, що законопроект базується на двох основних
    принципах: ефективне інформування суб’єктів підприємницької діяльності, в тому
    числі через єдиний портал, та уникнення покарання компаній за порушення
    правових положень, паралельно з усуненням виявлених порушень. Положення цього
    закону не поширюватимуться на незаконне працевлаштування та правопорушення, що
    посягають на здоров’я і безпеку населення, як наприклад продаж зіпсованих
    продуктів харчування, – уточнив міністр Александру Петреску.




    ОМБУДСМЕН – Уповноважений з прав людини в Румунії
    оголосив, що найближчим часом здійснить усі необхідні правові дії у справі
    двох румунських дітей, взятих із сім’ї Службою у справах дітей Фінляндії і
    розміщених в двох різних дитячих центрах. За даними Омбудсмена, мати дітей,
    громадянка Румунії, лікар за фахом, кілька років тому переїхала в цю країну.
    Після розлучення з чоловіком, який є громадянином Фінляндії, останній звернувся
    до місцевої служби у справах дітей, стверджуючи, що його колишня дружина має
    намір виїхати з дітьми у Румунію, у результаті чого навесні 2015 року ця служба відібрала в
    неї дітей. Жінка вже звернулася до Посольства Фінляндії в Румунії та Комітету у
    справах діаспори Палати депутатів Румунії. З іншого боку Міністерство
    закордонних справ Румунії та Посольство Румунії в Гельсінкі звернулися до
    фінляндських компетентних органів із клопотанням про надання дозволу на
    репатріацію двох дітей для виховання бабусею та дідусем по материнській лінії,
    зазначається в прес-релізі Омбудсмена Румунії.




    ВІЗИ -
    Європейський парламент у четвер прийняв резолюцію, в якій закликає Європейську
    Комісію запровадити візовий режим для громадян США, які подорожують до ЄС,
    оскільки США досі не скасували візовий режим для п’яти держав-членів, серед
    яких і Румунія. У резолюції, розробленій Комітетом з питань громадянських
    свобод Європарламенту, зазначається, що Єврокомісія має вжити необхідних
    заходів протягом двох місяців. Відповідно до законодавства ЄС, у разі порушення
    певною державою так званого принципу взаємності, Єврокомісія зобов’язана
    прийняти рішення про призупинення безвізового режиму на період до 12 місяців
    для громадян відповідної держави. У даний час громадяни Румунії,
    Болгарії, Хорватії, Кіпру та Польщі зобов’язані оформляти візи для в’їзду в
    США.




    ЄВРОСОЮЗ – Міністр європейських справ Румунії Ана Бірчалл у четвер заявила, що Бухарест не підтримує ідею багатошвидкісного ЄС, що може призвести до збільшення економічного та соціального розколу між державами-членами. Ана Бірчалл сказав,
    що Румунія виступає за реформування інститутів співтовариства, але це не може
    бути зроблено, жертвуючи європейською єдністю. За день до цього президент Клаус
    Йоханніс
    заявив,
    що Румунія не хоче Євросоюзу кількох швидкостей, оскільки такі формули
    реконфігурації можуть привести до розпаду проекту європейського співтовариства. Нагадаємо, що     голова Європейської комісії Жан-Клод
    Юнкер 1 березня виніс на громадське обговорення так-звану Білу книгу про майбутнє Європи після виходу
    Великої Британії з ЄС. У цьому документі викладаються основні проблеми та
    можливості для Європи в наступному десятилітті і представлено п’ять можливих
    сценаріїв розвитку ЄС.




    БЕЗРОБІТТЯ
    – Рівень безробіття у Румунії в січні 2017 року становив 5,4%, на 0,1
    процентних пункти нижче в порівнянні з попереднім місяцем (5,5%), сягнувши
    найнижчого рівня з 2008 року. Про це сьогодні повідомив Національний інститут статистики. Водночас кількість безробітних в першому місяці цього року досягла
    мінімального рівня з 1994 року, відколи існують такі статистичні дані. За
    даними статистичної служби Європейської Комісії – Євростат, у Румунії обсяг
    державних коштів, що виділяються на підтримку державної політики в галузі праці
    становить близько 0,2% від ВВП, що розміщує країну на останньому місці в ЄС.

    ЗГУРТОВАНІСТЬ ЄС – Політика
    згуртованості після 2020 року має залишитися головною опорою інвестицій в ЄС, -
    заявила у четвер у Варшаві міністр з питань європейських фондів Румунії
    Рована
    Плум. Вона додала, що сильна й ефективна політика згуртування зможе генерувати
    розумне, стале і всеосяжного зростання всіх європейських регіонів. Ці заяви
    були зроблені на зустрічі міністрів, відповідальних за політику згуртованості з
    країн Вишеградської групи (Польщі, Угорщини, Словаччини), а також з Болгарії,
    Хорватії, Румунії та Словенії. З цієї нагоди представники восьми країн підписали
    спільну заяву про загальні орієнтири політики згуртування в майбутньому бюджеті
    ЄС. На зустрічі у Варшаві була присутня й комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу.

  • 13 жовтня 2016 року

    ЗАРУЧНИК – Міністерство закордонних справ оголосило, що румунський інженер, викрадений в Нігерії 10 жовтня був звільнений. МЗС рішуче рекомендує громадянам Румунії, які проживають в конфліктних зонах або в районах з підвищеним ризиком небезпеки повідомляти найближчі румунські дипмісії про свою присутність в регіоні, щоб отримати якомога ефективнішу допомогу і консульський захист. За даними нігерійської поліції, румунський інженер був викрадений озброєними людьми в регіоні Дельта на півдні країни, де спостерігається зростання випадків нападів повстанців на нафтові і газові установки. Вони борються за отримання більшої частки доходів від продажу нафти, в умовах, коли в регіоні Дельта видобувається більша частина газу і нафти Нігерії.

    ПРАВОСУДДЯ – Президент Румунії Клаус Йоханніс у четвер оголосив, що задовольнить
    подання Національної антикорупційної дирекції про надання згоди на притягнення
    до кримінальної відповідальності колишнього віце-прем’єр-міністра і
    міністра внутрішніх справ Габрієля Опрю, якого прокурори звинувачують вбивстві через
    необережність. Подання було надіслане напередодні відставки Опрі з
    посади сенатора. Відповідно до закону, порушення кримінальної справи відносно осіб,
    які займають або займали посаду міністра, за дії, вчинені при виконанні ними
    свого мандату і, які на день направлення подання не є парламентаріями,
    здійснюється за згодою глави держави. Минулого року загинув поліцейський, який
    керував мотоциклом, що входив до офіційного кортежу Опрі. Пізніше було
    встановлено, що це була поїздка у приватних інтересах, тому віце-прем’єр не мав
    право на кортеж.

    ВІЗИТ – Глава румунської дипломатії Лазар Коменеску перебуває з офіційним візитом в Бангкоку, Таїланді, де сьогодні і завтра проходить ХХІ-а зустрічі міністрів закордонних справ країн Європейського союзу – Асоціації держав Південно-Східної Азії (ЄС-АСЕАН). Раніше міністр закордонних справ Румунії побував у Джакарті, Індонезії, де обговорив зі своїм колегою Ретно Марсуді поглиблення двостороннього діалогу в політичній, економічній і комерційній сферах. У присутності міністрів був підписаний Меморандум про взаєморозуміння між торгово-промисловими палатами двох країн. Лазар Коменеску також домовився з міністром торгівлі Енггартіасто Лукітою заохочувати румунські та індонезійські компанії до участі в різних економічних подіях. У ході переговорів з міністром транспорту Буді Карія Сумаді глава румунської дипломатії підкреслив можливості Румунії стати вікном для морського доступу Індонезії в Європу.

    РЮВС ЄС – Міністр внутрішніх справ Румунії Драгош Тудоракє сьогоді взяв участь у засіданні Ради міністрів юстиції та внутрішніх справ країн ЄС в Люксембурзі. Основними темами зустрічі були впровадження положень Регулювання про створення нового Європейського агентства з прикордонної поліції і берегової охорони – Frontex, заходи в сфері ІТ, пов’язані з управлінням кордонами, стадія виконання заходів в сфері міграції і перерозподілу біженців, а також реформа європейської системи з надання притулку. Румунський міністр представив внесок Румунії на європейському рівні, в управління явищем міграції і підкреслив важливість якомога швидшого введення в дію нового агентства, а також готовність Румунії поставити в його розпорядження 75 прикордонних поліцейських для швидкого реагування у випадку необхідності.

    ООН – Генеральна
    Асамблея Організації Об’єднаних Націй в четвер офіційно призначила колишнього прем’єр-міністра Португалії Антоніу Гутерриша генеральним секретарем організації. Він замінить на цій посаді південнокорейця
    Пан Гі Муна і посідатиме функцію 5 років починаючи з 1 січня 2017 року. Антоніу
    Гутерриш став першим колишнім главою уряду на цій посаді і, згідно з
    дипломатичними джерелами в Нью-Йорку, використає свої лідерські навички та
    досвід у вирішенні питань біженців у врегулюванні основних криз, з якими
    стикається світ сьогодні, і передусім ситуації в Сирії.

    ФОНДИ ЄС – Чверть державних інвестицій в Румунії у період 2007-2013 роки завдячується політиці згуртування ЄС. Принаймні це випливає з аналізу незалежних експертів, опублікованого Європейською Комісією. Майже 15 з половиною мільярдів євро з Європейського фонду регіонального розвитку пішли на фінансування транспортних проектів, програм з підтримки підприємств, науково-дослідних проектів і захисту навколишнього середовища. Крім того в зазначений період політика згуртованості допомогла створити 35.000 робочих місць. На європейському рівні в 2007-2013 роках за допомогою цієї політики було створено понад мільйон робочих місць, що складають третину чистих робочих місць створених в країнах ЄС за той же період. На думку Єврокомісії політика згуртування виявилася корисною для всіх держав-членів ЄС і підтримала їх у важкі часи в економічному плані.

    СОЦОПИТУВАННЯ – 34% громадян Республіки Молдова готові підтримати об’єднання їх країни з Румунією. Про це свідчать оприлюднені у середу результати опитування громадської думки. Як передає наш кореспондент у Кишиневі, згідно з опитуванням 51% респондентів виступають за інтеграцію Р.Молдова до Європейського Союзу, а 43% – в Митний союз Росії, Білорусі та Казахстану. За вступ Р.Молдова в НАТО виступають 42% опитаних, проти – 23%. Результати дослідження були оприлюднені напередодні президентських виборів 30 жовтня, які на думку аналітиків мають не тільки політичну, а й геополітичну ставку, тому що люди обиратимуть між проросійськими та прозахідними кандидатами в президенти.

  • 02 – 08 жовтня 2016 року

    02 – 08 жовтня 2016 року

    Новий
    навчальний рік у ВНЗ Румунії



    3
    жовтня стартував новий навчальний рік у вищих навчальних закладах Румунії. Він
    приносить чимало змін, зокрема понад 30 нових спеціальностей і освітніх
    програм, а також понад 60 магістерських програм. Незважаючи на зростання
    кількості спеціальностей, спостерігається, однак, значне зниження кількості
    студентів, що є продовженням тенденції останніх років. За даними Міністерства
    освіти в 2016-2017 навчальному році у державних ВНЗ навчатимуться 480 тисяч
    студентів, що майже удвічі менше ніж 10 років тому, коли їх було 900 тисяч.
    Можливим поясненням цьому є низька успішність складання іспитів на атестат про
    повну загальну середню освіту, зниження народжуваності і той факт, що все
    більше кращих випускників закладів середньої освіти продовжують освіту
    за кордоном. Ще однією новинкою є той факт, що всі заклади підготовки кадрів
    найвищої кваліфікації (кандидатсько-докторського рівня) рішенням міністра освіти отримали тимчасовий
    дозвіл на продовження роботи.




    Робочій
    візит до Бухареста Комісара з ЄС з питань регіональної політики Коріни Крецу





    У ході
    робочого візиту до Румунії Комісар ЄС з регіональної політики Коріна Крецу
    торкнулася серед іншого питань сталого розвитку міст та ролі коштів з
    європейських фондів. Вона попередила, що румунські міста, включно столиця,
    мають серйозні затримки у розробці та впровадженні проектів міського розвитку на
    кошти ЄС. Румунія, – зазначила вона, – потребує фахівців з розробки великих
    проектів, що фінансуються з європейських фондів і сприяють створенню нових
    робочих місць. Коріна Крецу повідомила, що 36 румунських міст мають
    безпосередній доступ до 1 млрд 200 млн євро для розвитку і звернулася до
    румунської влади якнайшвидше передати в Брюссель проекти і техніко-економічні
    обґрунтування.




    Оптимістичні
    оцінки МВФ щодо економіки Румунії



    Румунія
    зареєструє в цьому році найвище економічне зростання в Європі. Принаймні це стверджують
    фахівці МВФ, які переглянули у бік покращення до 5%, прогноз зростання ВВП
    Румунії в 2016 році. Фонд стверджує, що в 2017 році темпи зростання економіки
    Румунії сповільняться до 3,8%, але вони будуть найвищими серед країн Європи.
    МВФ переглянув у бік підвищення оцінки дефіциту поточного рахунку Румунії в
    2016 році до 2%. Він збільшиться в наступному році, коли сягне 2,8%. Що
    стосується безробіття, МВФ зберіг незмінним прогноз на поточний рік – 6,4% і
    6,2% в 2017 році.




    Вердикт у справі «Microsoft»



    Суд
    виніс остаточний вирок у гучній справі «Microsoft». Четверо підсудних – двоє
    відомих бізнесменів Дорін Кокош і Ніколає Думітру, колишній міністр зв’язку
    Габрієль Санду і колишній мер міста П’ятра Нямц Гьорге Штефан отримали разом 14
    років позбавлення волі. Суд виніс рішення про конфіскацію понад 17 мільйонів
    євро. Згідно з Національною антикорупційною дирекцією у квітні 2004 року держава уклала невигідний контракт на
    придбання ліцензій Microsoft, а посередники, які сприяли укладенню контракту
    отримали величезні гонорари За даними обвинувачення у справі йдеться про
    давання хабара у розмірі 60 млн євро і про збитки, завдані державі на 27 мільйонів
    євро.




    Головний парламентер ЄК з питань виходу Великої Британії з ЄС Мішель Барньє відвідав
    Бухарест



    Румунія має надію, що переговори щодо виходу Великобританії з ЄС проходитимуть у
    форматі, який би включав всі сторони, а також сподівається на відновлення спільного бачення 27
    членів та європейських інститутів. Про це прем’єр-міністр Дачіан Чолош
    повідомив Мішеля Барньє, головного парламентера Європейської комісії з
    питань виходу Британії з ЄС. Барньє, який офіційно вступив на цю посаду 1
    жовтня, хоче ознайомитися з позиціями держав-членів про те, яким має бути цей
    процес. Фактичні переговори почнуться в 2017 році, коли Лондон офіційно
    повідомить Брюссель про відхід з ЄС, а найскладнішими темами переговорів будуть
    доступ до єдиного європейського ринку і доступ до британського ринку праці. Що
    стосується останнього пункту Румунія вже оголосила, що не піде на компроміс.




    У Бухаресті відбувся Diaspora Business Summit



    Румунія
    повинна скористатися можливостями, які надає наявність сильної діаспори, а румунські бізнесмени з-за кордону можуть вигідно інвестувати в країну. З таким
    закликом звернулися президент Клаус Йоханніс і прем’єр-міністр Дачіан Чолош до
    учасників «Diaspora Business Summit – разом заради Румунії», що пройшов у
    Бухаресті. У зустрічі взяли участь румунські підприємці з крани та з-за
    кордону, які разом спробували виявити можливості для розвитку бізнесу та
    інвестицій в Румунії. Ця зустріч спрямована на зближення румунської діаспори з
    Румунією Згідно з результатами дослідження «Румуни за кордоном», проведеного центром
    «Open Research» в кінці минулого року, 62% опитаних румунів сказали, що хотіли
    б інвестувати свої гроші в Румунії, зокрема в таких галузях як туризм і
    сільське господарство.




    Румунія
    буде почесним гостем бельгійського фестивалю «Європалія»



    Румунія
    стане почесним гостем 27-го Міжнародного фестивалю культури «Європалія» в
    Бельгії, масштабного заходу, на якому щодвароки представлені основні елементи культурної спадщини певної країни.
    З жовтня 2019 року по січень 2020 року на сценах фестивалю в Брюсселі та інших
    бельгійських містах будуть показані всі форми румунської культури: музика,
    мистецтво, кіно, театр, танець, література, архітектура, дизайн, мода і
    гастрономія. Основи участі Румунії були закладені у вівторок, коли в Бухаресті
    був підписаний Меморандум про взаєморозуміння щодо проведення фестивалю
    «Європалія-Румунія». Представники румунської влади стверджують, що цей захід
    буде доброю можливістю для просування культурної спадщини, традицій, творчого
    потенціалу і творчих індустрій Румунії.

  • Європейські кошти на розвиток Румунії

    Європейські кошти на розвиток Румунії








    Постійно перебуваючи в останні роки під шквалом
    критики через відсутність значних результатів в освоєнні коштів з європейських
    фондів, Румунія в 2015 році зуміла уникнути втрати одного мільярда євро, суми,
    яку мала в розпорядженні через Європейський фонд регіонального розвитку та Фонд
    згуртованості.




    Таким чином Бухарест зумів уникнути того, що часто
    називають припиненням зобов’язань, пояснила в інтерв’ю Радіо Румунія Комісар ЄС
    з регіональної політики Коріна Крецу, тобто були визначені та узгоджені
    процедури встановлення виконання певних робіт в рамках окремих проектів, що
    підлягають фінансуванню з виділених Румунії коштів. Було створено понад 8100
    нових робочих місць, а більше 1250 малих і середніх підприємств скористалися
    прямими грантами.




    Водночас була значно поліпшена транспортна
    інфраструктура та доступність, шляхом будівництва 124 км швидкісних
    автомобільних доріг та реабілітації 900 кілометрів автотрас національного
    значення. Європейські гроші були використані й для модернізації 400 лікарень,
    шкіл та інших об’єктів соціальної інфраструктури, а також надання послуг за
    європейськими стандартами в цих областях.




    Коріна Крецу: Я думаю, що це заслуга румунської
    влади, було багато чого зроблено в цьому сенсі. Фактично, в тому, що стосується
    Фонду регіонального розвитку, Румунія зуміла уникнути будь-якого припинення
    зобов’язань в 2015 році. Звичайно, є ще досить велика сума під знаком запитання,
    але вона стосується періоду 2007 – 2013 рр. Ми точно знатимемо, яка сума грошей
    була втрачена лише після аналізу всіх витрат, які ще мають бути здійснені,
    після того, як румунська влада виставить рахунки на оплату і, звичайно, після
    визначення можливих поправок, проведених органами фінансового аудиту.




    Впровадження проектів з періоду 2007-2013 роки,
    що стало першим досвідом Румунії освоєння європейських коштів після набуття
    повноправного членства в ЄС, мало поганий старт, але прогрес був очевидним в
    другій половині цього періоду, – сказала Коріна Крецу, яка у середу в Брюсселі
    провела зустріч на цю тему з румунським міністром європейських фондів Аурою
    Редуку. Комісар порадила румунській владі звернути особливу увагу на програмний
    період 2014-2020 рр., а також на створення ефективних механізмів моніторингу.




    Коріна Крецу: З точки зору Європейської
    комісії дуже важливо, щоб після завершення проектів, пов’язаних з періодом 2007
    – 2013 рр. були швидко розпочата розробка проектів, що фінансуватимуться з
    фондів виділених на період 2014 – 2020 рр., протягом якого Румунія має в
    розпорядженні значну суму грошей – понад 20 млрд євро.






    Я думаю, що дуже важливим є створення структур
    управління та сертифікації для нового періоду, – додала Коріна Крецу, нагадавши,
    що разом з Генеральною дирекцєю з регіональної політики запустила чотири
    пілотні проекти в менш розвинутих регіонах, а два з них знаходяться в Румунії.

  • Партнерство Румунія – ЄС

    Партнерство Румунія – ЄС

    Під гаслом «Європейські проблеми не можуть чекати» нові комісари ЄС швидко приступили до виконання обовязків. Нова Єврокомісія на чолі з Жаном-Клодом Юнкером поставила перед собою наступні завдання: відновлення економічного зростання і створення нових робочих місць в країнах Європейського Союзу, більш жорсткі заходи відносно імміграції і більша послідовність в галузі закордонної політики і безпеки. Основною метою цих завдань є відновлення довіри громадян 28 країн-членів до європейського проекту.



    Румунія, член Європейського Cоюзу з 2007 року, зробить свій внесок у досягнення цілей нової Єврокомісії, в особі комісара ЄС з регіональної політики Коріни Крецу. Очолюване нею відомство, одне з найбільш важливих з точки зору бюджету – майже 352 млрд євро, гроші, що мають бути вкладені в розвиток регіонів держав-членів у період 2014 — 2020 рр. А Румунія налічується серед країн, які найбільш зацікавлені у залученні коштів з цих фондів.



    Тому, можливо, не випадково Коріна Крецу провела першу зустріч на посаді комісара з Єудженом Теодоровичем, міністром європейських фондів Румунії, по завершенні якої були озвучені нові правила виділення коштів на виплату заробітної плати осіб, які приймають управлінські рішення в рамках проектів.



    На прохання Бухареста Європейська комісія погодилася внести зміни до оперативної програми на період 2007 — 2013 рр., з тим, щоб заробітна плата в системі освоєння коштів з європейських фондів повністю покривалася з бюджету Єврокомісії. Відповідні зарплати будуть виплачуватися відповідно до схеми, яка заохочує продуктивність, а нова система оцінки вступить в силу 1 січня.



    Зустріч у Брюсселі була зосереджена і на підготовці до офіційного запуску угоди про партнерство з Румунією, що відбудеться в пятницю в Бухаресті, в присутності комісара Коріни Крецу, коли буде представлений спосіб використання коштів з європейських структурних та інвестиційних фондів у наступні роки.



    Міністр Єуджен Теодорович: “Ми провели дуже корисну для нашої країни розмову, з тим щоб в наступному році закрити поточний фінансовий цикл на найвищому рівні, ще раз підкреслюю на рівні 80%. Сьогодні цей рівень освоєння коштів становить 44%. Я переконаний, що Румунія в наступному році зможе закрити поточний фінансовий цикл на найвищому рівні.”



    За словами Коріни Крецу Європейська комісія вважає надзвичайним зростання рівня освоєння Румунією коштів з фондів ЄС з 4% в 2012 році до понад 40% в 2014 році, додаючи до цього реформи, проведені Бухарестом в останні роки.