Tag: фондова біржа

  • Економічний форум Румунія – Республіка Молдова

    Економічний форум Румунія – Республіка Молдова

    Румунія і Республіка Молдова планують об’єднати свої ринки капіталу, заявили глави урядів з Бухареста і Кишинева на двосторонньому економічному форумі в румунській столиці. Це дозволить молдовським компаніям розширюватися, а молдовській державі зробити новий крок до вступу в Європейський Союз. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що час квіткових мостів у відносинах між Румунією та Республікою Молдова закінчився, і настав час для інвестицій та проєктів з економічним наслідком.

    Він закликав компанії з сусідньої держави користуватися Бухарестською фондовою біржою, поки Кишинівська фондова біржа не матиме достатньої ліквідності. Марчел Чолаку: “Ринок капіталу є важливою основою економічного взаємозв’язку між двома країнами. У нас є сфера енергетики, де цей взаємозв’язок вже інтенсивно працює і яка виявилася дійсно життєво важливою для Республіки Молдова в минулому році. Усім, що ми робимо, ми хочемо допомогти Молдові зробити великі і впевнені кроки до наближення до Європейського Союзу. Ми допомагаємо їй найкращими румунськими фахівцями, які сьогодні працюють на ключових посадах у Кишиневі. Ми допомагаємо їй величезними інвестиціями в сотні мільйонів євро щорічно. Ми допомагаємо їй з обсягом двосторонньої торгівлі, який потроївся за останнє десятиліття.”

    Зі свого боку, голова молдовського уряду Дорін Речан зазначив, що проєкт об’єднання двох ринків капіталу є непростим, але надає можливість молдовським компаніям розширюватися і виходити на регіональні ринки. Він підкреслив, що, незважаючи на війну в сусідній Україні, уряду Кишинева вдалося стабілізувати економіку, і Молдова проводить фіскально-бюджетну політику, спрямовану на підтримку бізнесу, дебюрократизацію та оцифрування державних послуг. Дорін Речан: “Що нам потрібно зробити далі, так це залучити інвесторів, залучити бізнес, який би прийшов та інвестував у можливості, які є в Молдові. Вони вже існують в енергетичному секторі, в інфраструктурному секторі, в індустріалізації сільського господарства, в ІТ-секторі, у фармацевтичному секторі, в секторі електроніки. Румунія, на даний момент, є найважливішим торговельним партнером Республіки Молдова, і ми дуже раді, що обсяг торгівлі зростає.”

    Фондова біржа є надзвичайно важливою опорою для підтримки економіки та місцевих компаній, заявив Раду Ханга, голова Бухарестської фондової біржі. Він сказав, що БФБ готова надавати експертну допомогу Кишинівській фондовій біржі до тих пір, поки остання не досягне оптимальних параметрів і не матиме необхідної ліквідності.

  • Ринок капіталу зростає

    Ринок капіталу зростає


    Румунський
    ринок капіталу зріс на 7,1% за перші 5
    місяців цього року, а кількість інвесторів
    досягла нового рекорду, оголосила
    Бухарестська фондова біржа. І все це в
    надзвичайно сприятливому контексті, в
    якому в липні Hidroelectrica, найбільша компанія
    з виробництва електроенергії в Румунії,
    домоглася допуску до
    офіційного лістингу на фондовій біржі
    та залучить значний капітал. Вісім
    мільйонів румунів зможуть отримати
    вигоду від котирування
    Hidroelectrica через частки, які будуть
    належати приватним пенсійним фондам,
    а велика спільнота бізнесменів зможе
    безпосередньо інвестувати в компанію,
    – сказав Раду Ханга, голова
    Бухарестської фондової біржі.

    За
    його словами, імідж
    Hidroelectrica та очікуваний дуже великий
    розмір трансакції у
    близько 2 мільярди євро,
    свідчать про те, що місцевий фондовий
    ринок досяг високого рівня зрілості, а
    успіх такої угоди значно сприятиме
    підвищенню впевненості місцевих
    підприємців та інвесторів у потенціал
    румунського ринку капіталу. IPO або
    первинне публічне розміщення акцій
    Hidroelectrica стане найважливішою подією
    найближчого періоду для Румунії з точки
    зору економічного та іміджевого капіталу
    та однією з найбільших трансакцій,
    здійснених у світі за цей період, додав
    очільник Бухарестської
    фондової біржі.

    Раду
    Ханга вважає цю трансакцію
    дуже важливою для Румунії, оскільки
    вона матиме значні наслідки, включаючи
    підвищення статусу країни до ринку,
    що розвивається за версією американської
    фондової індексної компанії MSCI. В даний
    час Румунія класифікується MSCI як
    прикордонний ринок, в той час як
    друга за величиною індексна компанія,
    FTSE, вже просунула її в
    2020 році до статусу вторинного ринку,
    що розвивається. Продаж Фондом
    Proprietatea 20% акцій Hidroelectrica відбудеться
    на тлі позитивної динаміки на Бухарестській
    фондовій біржі. Кількість інвесторів
    на румунському ринку капіталу перевищила
    141.000 наприкінці першого
    кварталу 2023 року.

    Для
    порівняння, у 2019 році було майже 54 тис.
    інвесторів. Це означає зростання на
    160% за останні 5 років. Водночас
    загальна вартість лістингу, проведеного
    на Бухарестській фондовій біржі,
    перевищила 1,8 мільярда євро за перші
    п’ять місяців цього року, незважаючи на
    помітний період нестабільності на
    міжнародних ринках капіталу. Було
    допущено до обігу на
    фондовій біржі 7 випусків
    корпоративних облігацій сукупною
    вартістю один мільярд євро та 5 випусків
    державних облігацій Fidelis на суму 618
    мільйонів євро. За останні 5 років
    Бухарестська фондова біржа розмістила
    163 фінансових інструменти загальною
    вартістю 8 мільярдів євро та запропонувала
    інвесторам збільшення на
    понад 100%.

  • Що приносить новий статус румунського ринку капіталу

    Що приносить новий статус румунського ринку капіталу

    Рік тому
    агентство з фінансової оцінки FTSE Russell оголосило про просування румунського
    ринку капіталу від статусу прикордонного ринку до статусу вторинного ринку, що розвивається.
    Кінцевий термін реалізації рішення – вересень 2020 р. Рішення про просування, яке
    зараз виконується, було прийнято наприкінці трьох років моніторингу.

    Просування
    румунського ринку капіталу до статусу ринку, що розвивається – це крок
    вперед, який робить вся румунська ділова спільнота, зазначив Раду
    Ханга, голова Бухарестської фондової біржі, наголошуючи
    на тому, що тут йдеться не лише про ринок капіталу Румунії як ринок, що
    розвивається, але також про Румунію як ринок, що розвивається: «Це
    історичний момент для нас, як країни. Дійсно, це ставить нас набагато вище на
    світовій інвестиційній карті. Ми, піднімаючись від зони прикордонних ринків до
    зони ринків, що розвиваються, маємо доступ до категорії інвесторів, які
    набагато важливіші у всьому світі, які управляють набагато важливішими коштами
    та шукають інвестиційні можливості. Далі, нам потрібні сильні румунські
    компанії, які користуватимуться платформою Бухарестської фондової біржі. На
    фондовій біржі ми вже котируємо важливі бренди, і ми хочемо бачити більше
    великих румунських компаній, які використовують Фондову біржу як платформу
    фінансування, і, звичайно, нам потрібно більше інвесторів, ніж ми бачили до
    цього часу».


    Закріплення
    цього нового статусу можна досягти лише за рахунок збільшення кількості румунських
    компаній, присутніх в індексах ринків, що розвиваються, а це означає, що будуть
    більше цінних і сильних румунських компаній, що сприятиме розвитку румунської
    економіки. Для початку, три із 370 компаній, перелічених у
    Бухаресті, будуть включені в розрахунок індексів, що присвячені ринкам, що
    розвиваються: Nuclearelectrica, компанія, в якій румунська держава є
    мажоритарним акціонером, Банк Трансільванія, компанія
    що користується найбільшим попитом на BVB, відповіли
    критеріям включеним до розрахунку
    репрезентативних індексів для ринків, що розвиваються, і Teraplast Bistrita у категорії мікро. Крок вперед, представлений цим просуванням, є
    важливим для всієї румунської ділової спільноти, пояснює Раду Ханга: «Ми зробили
    важливий крок вперед, і не лише ми, Бухарестська фондова біржа,
    але й вся румунська екосистема. Ми можемо сказати, що зараз для нас відкрилася
    фінансова магістраль, для Румунії – фінансова магістраль, яка дає нам доступ до
    капіталу, що циркулює на глобальному
    рівні, капіталу, до якого матимуть доступ
    румунські компанії, які працюють на платформах Бухарестської фондової
    біржі».




    Новий статут
    означає нові інвестиційні можливості, і експерти в цій галузі кажуть, що
    наслідки будуть відчутні на всю економіку Румунії. Економічний аналітик Ауреліан
    Докія каже, що наслідки такого просування ринку капіталу будуть як негайними,
    так і довгостроковими і поділяться на три категорії: «Найбільш прямі та
    видимі будуть наслідки щодо компаній – вони, ймовірно, будуть у центрі
    уваги інституційних закордонних інвесторів. Їхні акції,
    швидше за все, збільшяться та стануть більш ліквідними. Іншим наслідком
    буде на фондовому ринку загалом, оскільки цей крок привертає увагу інвесторів
    до румунського ринку капіталу. І я думаю, що третьою категорією наслідків
    буде на економіку Румунії загалом, яка стане все більш
    помітною на міжнародному рівні».




    Просування
    Румунії до статусу ринку, що розвивається, можна вважати еквівалентом моменту
    вступу країни до Європейського Союзу, також оцінює міністр фінансів. Флорін Кицу пояснює, що «тоді ми раптом
    отримали доступ до дуже великого ринку. Це також означає, що раптом румунський
    ринок капіталу знаходиться на відстані одного кліка від мільярдів євро, які
    можна буде інвестувати. Є люди, які щодня дивляться на ринки, куди можна
    вкладати гроші, у цьому світі є мільярди та мільярди євро, і відтепер вони
    можуть інвестувати одним кліком в Румунії, а румунські компанії можуть набагато
    легше фінансувати себе. Ринок капіталу повинен стати двигуном економіки, який
    забезпечує джерела фінансування для компаній та місце інвестування для
    страхових компаній та пенсійних фондів, але він також повинен відігравати більш
    важливу роль на регіональному рівні, вважає голова Управління з питань
    фінансового нагляду Ніку Марку: «Бухарестська фондова біржа повинна стати
    стратегічним регіональним центром для інших фінансових ринків у
    Південно-Східній Європі. Досягнувши цієї мети, вона зможе брати участь у
    економічному розвитку використовуючи свою справжню потужність, але для цього
    потрібна більша ліквідність, і це може бути досягнуто шляхом пропонування
    якісних активів та більшої безпеки учасникам ринку».


    Зараз ми є
    свідками визнання ролі та потенціалу Бухарестської фондової біржі, а також
    відкриття нових перспектив для розвитку румунської економіки, сказав ще голова
    Управління з питань фінансового нагляду Ніку Марку.

  • Румунія, очима інвесторів

    Румунія, очима інвесторів

    Щорічно Національний банк Румунії проводить дослідження
    динаміки прямих іноземних інвестицій, а останній такий аналіз свідчить про
    інвестиційний потік у 5,26 мільярда євро у 2018 році. Це найвищий рівень,
    зареєстрований після 2008 року, хоча все ще далекий він від рекордної цифри
    з того часу – 9,5 мільярдів євро. У 2018 році чистий потік іноземних інвестицій
    в основному був зосереджений на торгівлі, а потім на
    переробній галузі, фінансовому
    посередництву та страхуваннях, а також на секторі будівництва та операцій з нерухомістю.




    Структура по
    країнах в балансі прямих
    іноземних інвестицій показує, що Голландія залишається на першому місці, за нею йдуть Німеччина, Австрія, Італія, Кіпр, Франція та
    Швейцарія. Тенденція зростання, зареєстрована іноземними інвестиціями, є
    обнадійливою, ствердив економічний аналітик Ауреліан Докія
    в інтерв’ю Радіо Румунія.
    Проте він зазначив
    що, зважаючи на кількість жителів, обсяг
    цих інвестицій розташовує Румунію поза такими країнами як Угорщина, Польща або
    Чехія.


    Ауреліан Докія: Потік
    прямих інвестицій надзвичайно важливий для Румунії. Зрозуміло, це джерело
    розвитку, але водночас його слід розглядати з точки зору дефіциту торгового
    балансу нашої країни. Усі стурбовані цим дефіцитом торгового балансу, але поки
    дефіцит покривається потоками капіталу, такими як прямі іноземні інвестиції, я
    думаю, що ми повинні розглядати його як позитивного фактора, сприятливого для
    розвитку Румунії, особливо коли інвестиційні потоки зокрема спрямовані на
    економічні сектори, які мають перспективу розвитку, і, зокрема, більше доданої
    вартості в майбутньому.Однак,
    з цієї точки зору, статистичні дані, які ми маємо зараз щодо прямих іноземних
    інвестицій, показують, що значна їх частина перейшла до таких галузей, як
    торгівля, і тут, очевидно, це фактор, який стосується внутрішнього ринку і не пропонуватиме
    в майбутньому зростання виробництва, що призведе до погашення цих позик і до
    збалансованості потоків капіталу.Однак для румунської економіки ці інвестиційні потоки є надзвичайно
    важливими, привабливість Румунії залишається надалі важливою
    для іноземних інвесторів, оскільки існує важливий розрив щодо насичення
    внутрішнього ринку для багатьох секторів діяльності. У нас все ще нижчі витрати
    на робочу силу, хоча вони за останні роки зростають дуже швидко, але вони
    залишаються на рівнях, значно нижчих, ніж на таких ринках, як Німеччина чи
    Франція, і очевидно, дуже сильний інтеграційний процес з ринками Європейського
    Союзу перетворює Румунію на
    привабливе місце для іноземних
    інвестицій.



    Перед прямими іноземними інвестиціями виникатимуть
    виклики, особливо напруженість на ринку праці та посилення близнюкових дефіцитів: фіскального дефіциту та дефіциту поточного рахунку – прогнозують експерти, але в
    середньостроковій перспективі значні притоки прямих іноземних інвестицій будуть
    продовжуватися в Румунії, на тлі значних відмінностей по відношенню до середнього
    європейського рівня щодо інфраструктури та високого еволюційного
    потенціалу загальної продуктивності факторів виробництва в Румунії порівняно з
    країнами регіону.Довіра до румунської економіки посеред
    інвесторів, відображається, з іншого боку, нещодавнім рішенням одного з
    найбільших індексних агентств, FTSE Russel, який просунув Бухарестську фондову
    біржу від статусу «прикордонний ринок» до статусу «вторинного ринку, що
    розвивається». За допомогою цього рейтингу Румунія тепер має доступ до
    інвестиційних фондів у 30 разів вищих порівняно з попереднім періодом. За словами голови Ради директорів Бухарестської
    фондової біржі Лучіана Ангеля, це не політичне рішення, це рішення декількох
    комітетів, до яких належать міжнародні інвестори, банки-зберігачі, великі
    міжнародні брокери та які управляють сотнями мільярдів євро.

    Практично, каже
    Лучіан Ангел, ці інвестори проголосували за те, що бажають інвестувати на
    румунському ринку капіталу: За
    даними WOOD & Company, вартість міжнародних інвестиційних фондів, які могли
    б інвестувати на ринки, що розвиваються, у 128 разів перевищує вартість фондів,
    які могли б інвестувати на прикордонних ринках. Очевидно, вони не зобов’язані
    вкладати гроші в Румунію, але, принаймні, до цього часу, відповідно до правил, їм
    не було дозволено інвестувати в Румунію. Ми переходимо до іншої ліги як ринок
    капіталу.




    Це початок прекрасної подорожі, кажуть фахівці в
    цій галузі, але зусилля щодо модернізації та розвитку Румунської фондової біржі
    повинні продовжуватися заради зміцнення нещодавно отриманого
    статусу і навіть для ще більш важливого прогресу.