Radio România Internațional

Tag: форму

  • 18 – 24 квітня 2021 року

    18 – 24 квітня 2021 року

    Вакцинація
    проти COVID-19 залишається пріоритетом для правлячої коаліції в Румунії, яка
    минулими днями зіткнулася з першою кризою довіри

    Перша криза
    взаємодовіри між членами правоцентристської керівної коаліції закінчилася після того як лідери трьох політичних сил -
    Націонал-ліберальної партії, партії USR-PLUS та Демократичного союзу угорців
    Румунії, зуміли конструктивно домовитися про вихід з напруженої ситуації.
    Скандал виник через непорозуміння між прем’єр-міністром лібералом Флоріном Кицу
    та міністром охорони здоров’я Владом Войкулеску, якого він звільнив без
    консультацій з партнерами по коаліції. У відповідь, партія колишнього
    міністра охорони здоров’я зажадала відставки прем’єра Кицу, від якої потім відмовлась,
    оскільки, після кількох днів взаємних звинувачень та переговорів, був підписаний
    додаток до політичної угоди про коаліцію з метою зміцнення взаємодовіри між
    партнерами та поліпшення ефективності управління. У зазначеному додатку
    передбачено, що глава уряду зможе звільнити міністра тільки після повідомлення
    про це партії, яка його призначила, та після обговорення цього питання
    усередині коаліції. Вакцинація населення
    від COVID-19 є пріоритетом коаліції, також йдеться в документі. Таким є пріоритетом й Іоани Міхеїле від партії USR-PLUS, яка цього тижня була
    призначена на посаду міністра охорони здоров’я. На церемонії вступу на посаду
    міністра, глава держави Клаус Йоганніс підкреслив, що вона перебирає дуже
    складне міністерство, в надзвичайно складний період. Президент закликав
    урядовців менше сперечатися та більше діалогувати. Тепер
    головним пріоритетом є боротьба з пандемією та порятунок життя якомога більшої
    кількості румунів, – підкреслив президент Клаус Йоганніс, який закликав румунів
    використовувати всі доступні способи: онлайн-платформу, мобільні центри або
    організовані великими компаніями центри з імунізації. Влада зазначає, що
    в даний час щодня можуть пройти вакцинацію 120 тисяч осіб та що до 1 червня
    кількість вакцинованих румунів може становити п’ять мільйонів, тобто близько
    35% активного населення, в умовах коли понад три мільйона вже отримали першу
    дозу. Опитування громадської думки,
    проведене медичною мережею MedLife, показує, що кількість румунів, охочих
    пройти щеплення менша початкових очікувань, свою готовність імунізуватися до
    кінця року озвучили лише близько 30% опитаних віком понад 16 років. Страх перед
    побічними ефектами – є основною причиною відмови
    від щеплення. Цифри свідчать про
    зниження показника захворюваності в останній період, ствердив прем’єр-міністр
    Флорін Кицу, однак він визнав, що ситуація в реанімаційних відділеннях залишається
    напруженою і наголосив, що обсяг виділених ресурсів повинен і надалі бути
    змістовним.




    Тристоронній форум Румунія-Польща-Туреччина у Бухаресті




    Після участі, на початку тижня, у засіданні Ради
    міністрів Європейського Союзу із закордонних справах, яка пройшла в режимі відеоконференції, румунський міністр Богдан Ауреску очолив у Бухаресті Тристоронній форм з питань безпеки Румунія-Польща-Туреччина. Обговорення було зосереджено на
    основних шляхах співпраці у такому форматі, з наголосом на безпекову ситуацію на східному
    фланзі Північноатлантичного альянсу, на вдосконалення регіональної програми безпеки та
    підготовці до цьогорічного саміту НАТО. Еволюція ситуації в Чорноморському регіоні
    безпосередньо не загрожує Румунії, але напруженість необхідно послабити, заявив
    румунський міністр закордонних справ, який висловив занепокоєння з приводу
    найбільшого розгортання російських військ з 2014 року в Україні та навколо неї,
    а також щодо російської поведінки в Чорноморському регіоні, що викликала
    стурбованість НАТО, США та Європейського Союзу. Богдан Ауреску уточнив, що нинішній
    складний контекст позначений тривожними регіональними подіями, які впливають на
    всю територію, від Чорного до Балтійського моря. До речі, у четвер президент Румунії Клаус Йоганніс повідомив,
    що скликав на наступний тиждень спеціальне засідання Верховної ради оборони країни, на якому буде
    обговорена ситуація в Чорноморському регіоні та розміщення російських військ на східному кордоні України. Загалом, за
    оцінками західних країн, протягом останніх тижнів Росія відправила близько
    100.000 військовослужбовців до кордону з Україною, окупованого Криму та Чорного
    моря. Їх виведення наполегливо вимагали західні канцелярії. У четвер Москва
    зробила перший крок до деескалації напруженості. Міністр оборони Росії Сергій Шойгу заявив, що «війська продемонстрували здатність
    забезпечити надійну оборону країни» та повідомив про початок повернення їх на місце
    постійної дислокації, процес який завершиться до 1 травня.




    Румунія
    надалі підтримуватиме європейський курс Республіки Молдова та залишається
    головним її партнером




    Румунія залишається
    головним партнером громадян Республіки Молдова і в цьому сенсі надає послідовну
    підтримку в управлінні пандемією COVID-19. Цю заяву зробив глава румунської
    держави Клаус Йоганніс на зустрічі у вівторок у Бухаресті з президенткою
    Республіки Молдова Майєю Санду. Глави двох держав проаналізували стан
    реалізації проєктів, погоджених під час візиту Президента Румунії до Кишинева
    29 грудня 2020 року, зазначивши, що цього року Румунія подарувала Республіці
    Молдова медичне та захисне обладнання проти COVID-19 вартістю 2,3 млн. євро та
    понад 200 тис. вакцин. Президент Клаус Йоганніс повторив тверду підтримку
    Бухареста порядку денного реформ, ініційований Майєю Санду, у дусі
    двостороннього стратегічного партнерства та привілейованих відносин між двома
    державами. Клаус Йоганніс також сказав, що Бухарест і надалі підтримуватиме
    європейський курс Республіки Молдова. У свою чергу, Майя Санду подякувала за
    підтримку, яку надає Румунія, особливо у нинішньому складному контексті,
    викликаному пандемією та підкреслила, що вона продовжить зусилля щодо
    реалізації програми реформ у дусі демократичних та європейських цінностей.

  • 22 травня 2019 року

    ВИБОРИ ДО ЄП – У Румунії триває передвиборча кампанія
    виборів до Європейського Парламенту, що пройдуть 26 травня. У перегонах беруть
    участь 13 політичних сил: керівні Соціал-демократична партія та Альянс
    лібералів і демократів, Демократичний союз угорців Румунії (що уклав з керівною
    коаліцією протокол про парламентську співпрацю), опозиційні: альянс партій Союз
    «Рятуйте Румунію» та ПЛЮС, партія «Народний рух», партія Про Румунія, а також
    позапарламентські: Національний союз «За прогрес Румунії», Блок національної
    єдності, партія Об’єднана Румунія, партія ПроДемо, Соціалістична партія Румунії
    і Соціал-демократична незалежна партія. До Європарламенту балотуються й
    троє незалежних кандидатів. Румунія матиме в Європейському парламенті нового
    скликання 33 депутати, але останній 33-ій кандидат заступить на цю посаду за
    рішенням Європейської Ради тільки після дати офіційного виходу Великобританії з
    Євросоюзу. Для закордонних румунів було створено 441 виборчу дільницю,
    більшість в Італії, Іспанії та сусідній Республіці Молдова. Одночасно з
    виборами 26 травня відбудеться й скликаний президентом Клаусом Йоханнісом
    референдум з питань правосуддя. Глава держави у середу заявив, що румуни не повинні боятися голосувати на виборах до Європарламенту і на референдумі та вчергове закликав скористатися своїм правом голосу 26 травня.




    ЧОРНЕ МОРЕ – Фонди і системи для фінансування «блакитної
    економіки», інвестиції в комп’ютеризований екотуризм та комп’ютеризовані
    взаємозв’язки транспортних систем стали головними темами першого дня дискусій
    на Чорноморському інвестиційному форумі, що проходить в ці дні у найбільшому
    румунському портовому місті Констанці. Більше 200 учасників обговорюють
    майбутнє регіональних справ на Чорноморському інвестиційному форумі. Захід,
    організований румунським Міністерством транспорту, спільно з Європейською
    Комісією та Національною адміністрацією морських портів, має на меті підтримати
    та стимулювати інвестиції, відповідно покращити глобальне бізнес-середовище ЄС
    шляхом усунення бар’єрів для інвестицій та сприяння сталому фінансуванню. Форум
    також спрямований на полегшення зв’язків між підприємцями та високопосадовцями
    в регіоні, а також між установами та компаніями з інших держав-членів ЄС та міжнарожними
    й європейськими фінансовими установами.




    КНИГА – У
    Тімішоарі, на заході Румунії стартував черговий книжковий ярмарок Gaudeamus, що є унікальними проектом Румунського Радіо. Упродовж п’яти днів румунські
    видавництва та дистриб’ютори закордонних книг представляють румунські на
    іноземні книжкові новинки. Крім цього в рамках ярмарку відбудуться традиційні: лотерея
    «Гаудеамус», конкурс для учнів середніх шкіл «Читання за два кроки», та проект «Наші
    гості відмінники: румунські олімпійці». Крім того мешканці Тімішоари та гості міста матимуть
    можливість взяти участь у благодійній акції зі збору книг.




    ЛІТЕРАТУРА -
    Міністр культури Румунії Валєр-Данієль Бряз сьогодні у Брюсселі разом з
    Європейським комісаром Тібором Наврачічем взяв участь у церемонії оголошення
    лауреатів Літературних премій ЄС. За підтримки програми «Творча Європа» ці премії
    спрямовані на висвітлення творчості, різноманітності та багатства сучасної
    європейської літератури, а також сприяють поширенню літератури в ЄС із
    наголосом на творчості молодих авторів. Країни, які отримують цю престижну
    відзнаку встановлюються щорічно, за принципом ротації, а в списку 14 лауреатів
    цього року фігурує й румунський письменник. У четвер у Брюсселі міністр
    культури Румунії очолить засідання
    відділення «Культура і телерадіомовлення» Ради з питань освіти, молоді,
    культури та спорту, на якому будуть обговорені два пакети політичних
    рекомендацій щодо підтримки творчості молодих людей та європейських
    спільних продукцій. Так само будуть розглянуті можливі нові заходи на рівні ЄС для
    боротьби з дезінформацією та відновлення довіри європейських громадян до
    засобів масової інформації.




    ШТУЧНИЙ ІНТЕЛЕКТ
    – 42 країни, члени і партнери Організації економічного співробітництва та
    розвитку (ОЕСР), серед яких і Румунія, сьогодні в Парижі прийняли рекомендацію
    щодо штучного інтелекту. 36 країн-членів ОЕСР і шість партнерів, серед яких і
    Румунія, а також п’ять
    південно-американських держав взяли на себе зобов’язання дотримуватися
    міжнародних норм щодо проектування та розробки солідних, безпечних, надійних і
    відповідальних з точки зору захисту навколишнього середовища та
    конфіденційності користувачів систем штучного інтелекту. Темою зістрічі на
    рівні міністрів ОЕСР, яка проходить в середу і в четвер у Парижі є «Цифрова
    революція в інтересах сталого розвитку: можливості та виклики». У ній беруть
    участь міністри закордонних справ, фінансів та економіки 36 держав-членів
    організації. Румунія, яка не є членом ОЕСР, бере участь в якості запрошеного
    гостя і представлена ​​міністром зв’язку Александром Петреску, який у своїй
    промові торкнеться теми оподаткування
    інтернет-гігантів.




    ВЗАЄМИНИ -
    Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану та його
    північномакедонський колега Нікола
    Дімітров у середу в Бухаресті підписали меморандум про співпрацю з питань
    європейської інтеграції. За словами Мелешану, документ містить положення щодо європейського
    курсу Республіки Північна Македонія, підтримки, яку Румунія готова надати цій
    країні у процесі гармонізації національного законодавства з правовим доробком ЄС,
    зміцнення інституційної спроможності, співпраці у спільній зовнішній політиці
    та політиці безпеки ЄС, обміну експертами, включаючи використання можливостей
    Фонду мобільності, що реалізується Агентством міжнародного співробітництва. Міністри
    також обговорили питання двостороннього співробітництва у сфері економіки,
    оборони, освіти, культури, науки. У свою чергу Нікола Дімітров подякував румунській
    стороні за ратифікацію протоколу про приєднання Північної Македонії до НАТО,
    Румунія будучи однією з перших країн, які ратифікували цей документ.




    ПАПА РИМСЬКИЙ – Триває онлайн-реєстрація бажаючих для участі в Літургіях, які
    Папа Франциск служитиме під час свого апостольського візиту до Румунії 31 травня
    – 2 червня на запрошення президента Клауса Йоханніса і Католицької церкви
    Румунії. До тепер зареєструвалося більше сотні тисяч осіб з Румунії, Угорщини,
    Сербії та України. Незвичайним аспектом, як зазначають організатори, буде
    присутність паломників з далеких країн, такі як Пакистан, Руанда, Південна
    Африка, Нігер, Мадагаскар, Австралія, Ізраїль, Канада, Намібія або Реюньйон. Під
    гаслом «Ходімо разом!» Верховний Понтифік відвідає Бухарест, Ясси (найбільше
    місто на сході Румунії, де проживає велика римо-католицька спільнота), Блаж
    (центр країни, духовна столиця румунської греко-католицької церкви, де буде
    беатифіковано сімох єпископів, які померли мученицькою смертю в комуністичних
    тюрмах) і францисканське святилище Шумулєу Чук (що знаходиться в регіоні де
    більшість населення складають угорці). Нагадаємо, що в 1999 році Румунія стала
    першою переважно православною країною, яку коли-небудь в історії відвідав Папа
    Римський, Іван Павло II-й.

  • Румунсько-українсько-польські переговори щодо модернізації транскордонної інфраструктури

    Румунсько-українсько-польські переговори щодо модернізації транскордонної інфраструктури

    З 23 по 25 червня у Львівській області відбувся ІІ-й Форум місцевого розвитку за участі представників України, Румунії та Польщі. Учасники обговорили численні теми регіонального розвитку Карпат, децентралізації і транскордонного співробітництва. Особливу увагу було приділено проблемам, з якими стикаються мешканці Карпатського регіону, таким як погана інфраструктура та невелика кількість міжнародних переходів через кордон. Серед головних спікерів Форуму був і голова Сучавської повітової ради Румунії Геогре Флутур, який сказав після зустрічі, що дискусії були зосереджені на питаннях модернізації прикордонних переходів, стані впровадження спільних проектів, а також на графіку імплементації нових спільних дій.

    Голова Сучавської повітової ради нагадав, що 11 червня ЄС скасував візи для громадян України, багато українців перетинають кордон через пункт пропуску «Порубне-Сірет», тому там утворилися величезні черги і цю проблему треба якнайшвидше вирішити. Він додав, що Сучавський повіт модернізує чотири нових прикордонних пункти, де румунська сторона майже закінчила ремонтні роботи. «Ми працюємо над 4 новими пунктами перетину кордону, які румунська сторона майже готова відкрити. Ми проклали асфальт і через два тижні буде готова дорога на ділянці «Ульма-Руська». Вже почато модернізацію дороги на ділянці Фунду Молдовей-Ізвоареле Сучевей і ми плануємо завершити цей проект дуже швидко».

    Голова Сучавської повітової ради Георге Флутур заявив, що у Львівський області сторони спробували знайти рішення для забезпечення фінансування інвестицій в прикордонну інфраструктуру України. Він сказав, що в останні тижні активізував контакти з українською стороною, а на Форумі обговорив з представниками Чернівецької області конкретні кроки. «Зустріч у Львові зосередилася на трьох напрямах. По-перше: дуже конкретні переговори з українського стороною довкола модернізації нею своїх доріг до Румунії. Я маю на увазі тут, перш за все, Путильський район, гірську місцевість, де потрібно відремонтувати приблизно 50 кілометрів дороги до пункту «Руська-Ульма», а також до пункту Шепіт-Ізвоареле Сучевей. Це район, де проживають майже 50 тис. людей, які хочуть їхати до Румунії по модернізованим дорогам і я переконався, що цього бажають і Київ та Чернівці. Я чітко сказав: ми готові це зробити, але зробіть і ви. З дискусії я зрозумів, що ці проекти є пріоритетними і мають фінансування, щоб вирішити цю проблему.»

    Георге Флутур повідомив, що в Трускавці було досягнуто домовленості про свторення Польщею, Україною та Румунією спільного «фронту» прикордонних регіонів для прискорення будівництва швидкісної автотраси між Варшавою та Бухарестом через Чернівці і Сучаву. «Друге питання… Ми багато говоримо, але досить мало було зроблено для будівництва дороги по вісі Північ-Південь, тобто швидкісної дороги або автостради, яка б з’єднувала Балтійське море з Чорним морем, від Гданська, через Варшаву, Львів, Чернівці, Сучаву, Бухарест, а потім на Софію. Уряд Румунії схвалив Мастер-план реалізації швидкісної автотраси до Сірету, але нам не подобається те, що будівництво ділянки Сірет – Пашкань передбачено на 2022 рік. Але дорожній рух є дуже інтенсивним зараз, ми не можемо чекати і тому наполягаємо на прискоренні будівництва цього коридору. На цьому наполягають і Україна, і Польща.»

    Голова Сучавської повітової ради заявив, що були обговорені й інші проблеми Карпатського регіону. Він зазначив, що метою цієї зустрічі було й погодження спільного звернення до Європейського Союзу з проханням виділи додаткові кошти на потреби мешканців Карпатського регіону. «І третьою темою, яку ми обговорили є проблеми гірських районів у Карпатах. Польща і Румунія хочуть допомогти Україні. Є чимало програм розвитку прикордонних районів, але в даний час вони заблоковані, тому що не були затверджені методичні рекомендації. Ми прагнемо збільшення фінансування транскордонних програм, зокрема, для людей, що живуть в гірських районах, зокрема для будівництва доріг та дамб в районах, де є потенційна небезпека виникнення повеней. Тобто потрібне фінансування. І ми, і Польща зобов’язані як сусіди допомогти Україні. Українцям вже не потрібні візи, вони хочуть їхати до ЄС, тому найбільш нагальною проблемою є дороги: прикордонні дороги, швидкісні дороги, автотраса Бухарест-Сучава-Чернівці, і мабуть в близькому майбутньому потяг сполученням «Сучава – Чернівці».»

    Георге Флутур повідомив, що вже розпорядився почати підготовку до зустрічі у вересні в Чернівцях, після спільного засідання радників Сучавської повітової і депутатів Чернівецької обласної рад, яке відбулося у Сучаві в жовтні минулого року, а результатами якого було досягнуто домовленості про спільне виконання 12 проектів в рамках операційної програми «Румунія – Україна» на 2014-2020 роки на загальну суму 8 млн. євро.