Tag: Фронтекс

  • Румунія та явище міграційного руху

    Румунія та явище міграційного руху

    Не будучи країною призначення для мігрантів з Іраку, Сирії, Афганістану чи Ірану, Румунії загрожує значний міграційний феномен з позиції транзитної держави. Новини про тих, хто намагається нелегально перетнути румунський кордон на шляху до Західної Європи, стали майже постійними в програмах новин.

    Загалом, групи з десяти, дванадцяти людей з країн, які страждають в результаті конфліктів, затримують румунські прикордонники, головним чином, на кордоні з Сербією. Феномен міграції знаходиться під контролем, запевнила нещодавно міністр внутрішніх справ Кармен Дан. Однак, за її словами, виконавча влада готує проект з метою підвищення персоналу на південному заході країни, куди вже були розгорнуті працівники жандармерії та прикордонної поліції до повітів Караш-Северін і Тіміш.

    Тим часом, спільні румуно-сербські групи прикордонників патрулюватимуть на спільному кордоні між Румунією та Сербією з метою запобігання та боротьби з незаконною міграцією та транскордонною злочинністю, відповідно до протоколу, підписаного в п’ятницю. Спільні прикордонні патрулі сприяють обміну інформацією для запобігання та боротьби з транскордонною злочинністю, для досягнення ефективного контролю державного кордону, відповідно для надання підтримки співробітництву між компетентними органами сусідніх держав для забезпечення правового режиму державного кордону. Так само, румунська прикордонна поліція діє разом зі своїми колегами в місіях Фронтекс.

    Недавно, прикордонний сторожовий корабель 1102 в рамках Берегової охорони повернувся додому з місії Poseidon C організованої під егідою Фронтекс, під час якої допоміг у врятуванні 700 мігрантів, які перебували на бортах невеликих і переповнених човнів у водах Егейського моря. Екіпаж, що складається з 23 прикордонників, здійснив в період з січня по квітень, 104 місії з патрулювання, спостереження, пошуку і порятунку, поряд із силами, які взяли участь в місіях.

    Судно Берегової охорони об’їздило 11.000 морських миль під час своєї місії, екіпаж судна піддав моніторингу понад 1.400 морських суден, що проходили транзитом патрульною зоною. Нещодавно естафета була передана іншому судну Берегової охорони Румунії, на борту якого знаходиться екіпаж у складі 27 прикордонників. Близько чотири місяці, вони здійснюватимуть в Егейському морі індивідуальні місії патрулювання, спостереження, пошуку і порятунку.

  • 18 січня 2017 року

    ЗАКОРДОННА ПОЛІТИКА – Основними векторами закордонної політики Румунії залишаються поглиблення партнерства зі Сполученими Штатами
    і зміцнення ЄС та НАТО, – заявив сьогодні президент Клаус Йоханніс на
    зустрічі з послами іноземних держав, акредитованих у Румунії. Він додав, що Бухарест має зберегти свою регіональну позицію як важеля стабільності і передбачуваності. Глава держави також зазначив, що Румунія продовжить збільшувати витрати на оборону до 2% від ВВП,
    у відповідності до
    взятих на себе зобов’язань. Клаус Йоханніс сказав, що на жаль
    міжнародні зусилля з врегулювання кризи на сході України не увінчалися успіхом, а
    Мінські угоди не виконуються. Він висловив сподівання, що 2017 принесе
    врегулювання цієї кризи, щоб уникнути перетворення ситуації на затяжний
    конфлікт, що може негативно вплинути на здатність України продовжити процес
    реформ. Глава румунської держави сказав, що з огляду на те, що незаконна окупація Криму та
    мілітаризація півострова і Чорного моря продовжилися в минулому році, на засіданні Європейської ради
    в грудні минулого року він, разом з іншими главами держав і урядів, підтримав продовження санкцій, які будуть діяти до виконання Мінських угод. Президент
    Йоханніс підтвердив, з
    іншого боку, підтримку Румунії процесу зближення Республіки Молдова з
    Євросоюзом. Він наголосив на необхідності забезпечення інтересів румунів які проживають у Великій Британії в рамках переговорів довкола Brexit-у. Серед інших пріоритетів закордонної політики Румунії глава держави згадав боротьбу з
    тероризмом і нелегальною міграцією.




    ПОМИЛУВАННЯ – Міністерство
    юстиції у середу винесло на розгляд громадськості проект термінового
    розпорядження про помилування певних категорій осіб, засуджених до позбавлення волі.
    Відповідний нормативно-правовий акт передбачає відмову держави від подальшого
    виконання призначеного судом покарання щодо осіб, засуджених до позбавлення
    волі на строк до п’яти років, в тому числі покарань у виді штрафу. Так само
    у проекті передбачено скорочення наполовину покарання особам, які досягли
    60-річного віку, вагітних жінок і людей, які мають неповнолітніх дітей у віці
    до п’яти років. У нормативно-правовому акті зазначається, що помилування не
    стосується рецидивістів і тих, хто скоїв ряд чітко передбачених
    Кримінальним кодексом або спеціальними законами злочинів. Таким чином, не підпадають під
    помилування особи, засуджені за хабарництво, торгівлю впливу або підкуп,
    торгівлю людьми, незаконну торгівлю наркотиками, незаконне транспортування
    мігрантів або комп’ютерні злочини. Новий міністр юстиції Флорін Йордаке
    оголосив закон про амністію і помилування своїм найважливішим проектом.
    Головним аргументом міністра є переповненість пенітенціарних установ. Глава
    держави Клаус Йоханніс і керівники прокуратур виступають проти цієї ініціативи.






    МВФ -
    Делегація Міжнародного валютного фонду на чолі з керівником місії з румунських
    питань Резою Бакіром перебуває з
    семиденним візитом в Румунії, під час якого планує налагодити перший контакт з
    новим кабінетом міністрів. Члени місії зустрінуться з керівництвом Міністерства
    фінансів і Національного банку Румунії, главою уряду та керівниками ряду
    відомств, пов’язаних з економікою. Вони також розглянуть основні показники
    держбюджету на цей рік. Нагадаємо, що на сьогодні Румунія не має договірних
    відносин з МВФ.




    РЕАКЦІЯ
    – Міністерство закордонних справ Румунії у середу оголосило, що взяло до уваги
    заяву Президента Республіки Молдва, соціаліста і русофіла Ігора Додона під час
    візиту до Москві. Румунське зовнішньополітичне відомство вважає, що його
    висловлювання є недоречними і такими, що не відповідають політичній реальності і
    особливому характеру відносини між Румунією та Республікою Молдова. МЗС
    Румунії стверджує, що продовження процесу модернізації і реформ, а також
    реалізації сподівань всіх молдовських громадян вимагає відповідальних дій і
    ставлень. З іншого боку, європейська інтеграція колишньої радянської
    республіки, де більшість населення є румуномовним, залишається головним
    пріоритетом закордонної політики Румунії, – зазначається у заяві прес-служби
    румунського МЗС. Нагадаємо, що Ігор Додон сказав, зокрема, що половина
    території сучасної Румунії є молдовською.




    ФРОНТЕКС
    – Румунські прикордонники врятували 52 людини, в тому числі жінку, на дев’ятому
    місяці вагітності та пораненого чоловіка в акваторії Егейського моря в рамках місії FRONTEX. Відповідно до
    прес-релізу Генерального інспекторату прикордонної поліції, врятовані особи, за
    походженням із Сирії, Малі та Нігерії, опинились посеред моря на дрейфуючому
    човні. Вони були перевезені і передані в розпорядження грецької влади. Корабель
    морського патрулювання Прикордонної поліції Румунії бере участь у Спільних
    операціях EPN POSEIDON SEA, що проводяться Європейським агентством
    FRONTEX у територіальних водах Греції в період з січня по квітень
    поточного року.

  • 25 вересня 2016 року

    ФРОНТЕКС -
    Румунія є другим після Німеччини контрибутором для місій
    ФРОНТЕКС, – заявив міністр внутрішніх справ Йоан-Драгош Тудоракє на міжнародній конференції Міграція
    по балканському маршруту, що
    відбулася в суботу у Відні. У 2016
    році 365 румунських прикордонних поліцейських взяли участь у відповідних
    місіях. До кінця року ще 14 прикордонників візьмуть участь у спільній операції
    з підтримки болгарської влади, шляхом виділення державами-членами ЄС додаткових
    ресурсів на посилення сухопутних кордонів Болгарії з Туреччиною і Сербією. У
    кулуарах зустрічі у Відні міністр Йоан-Драгош Тудораке обговорив
    зі своїм сербським колегою Небойшею Стефановичем питання
    співпраці на спільному кордоні, аби попередити його нелегальний перетин групами
    мігрантів і наголосив на необхідності виконання угоди про реадмісію ЄС -
    Сербія. Бухарест підтвердив свою зацікавленість в якнайшвидшому здійсненні
    спільного патрулювання румуно-сербського кордону. У конференції у Відні взяли
    участь представники держав-членів ЄС і країн Західних Балканів, які в минулому
    році стикалися з кризою з біженцями, а саме: Албанії, Болгарії, Хорватії,
    Німеччини, Греції, Македонії, Сербії, Словенії та Угорщини. Канцлер Німеччини
    Ангела Меркель висловилася за посилення боротьби з незаконною імміграцією.




    ПРОТЕСТ
    – Члени профспілок працівників Пенітенціарної служби Румунії у понеділок
    розпочнуть безстрокову акцію протесту у всіх в’язницях країни, – заявив лідер
    профспілкової організації в цій галузі. Протестувальники вимагають поліпшення
    умов праці у в’язницях, залучення достатньої кількості персоналу, усунення
    несправедливості у підходах до оплати праці та відставки міністра юстиції
    Ралуки Пруне, яку вони звинувачують у професійній некомпетентності. Члени
    профспілок стверджують, що дефіцит персоналу в пенітенціарній системі становить
    близько 8000 осіб.




    ФЕСТИВАЛЬ
    – Сьогодні, у третій день ІІІ-го Міжнародного фестивалю оркестрів радіо -
    РадіРо, проходить концерт Симфонічного оркестру суспільної радіостанції
    Норвегії, який щороку в Осло бере участь у церемонії вручення Нобелівської
    премії миру. Головним диригентом оркестру є Мігель Харт-Бедойя, а в ролі
    соліста виступає український піаніст Вадим Холоденко. У понеділок Національний
    оркестр Радіо Румунія, під управлінням диригента Крістіана Мечелару, виконає хіт
    класичної музики – кантату Карміна Бурана Карла Орфа. Фестиваль РадіРо
    завершиться у суботу 1 жовтня, а всі концерти транслюються в прямому ефірі в
    мережі Європейського мовного союзу і на платформі державних і приватних
    радіомовників країн Азійсько-Тихоокеанського регіону. За оцінками Генерального секретаря
    Азійсько-Тихоокеанського союзу телерадіомовлення Джавада Моттагі концерти
    симфонічної музики, що проходять в столиці Румунії, слухатимуть кілька сотень мільйонів осіб, з огляду на те, що імовірний ринок в зазначеному регіоні
    становить три з половиною мільярди людей. РадіРо є єдиним заходом європейського
    масштабу, присвяченим виключно оркестрам радіо. Організатором фестивалю
    виступає Радіо Румунія.






    ПОРАНЕННЯ – Четверо румунських військовослужбовців
    у неділю отримали поранення в афганській провінції Кандагар, але їх стан
    здоров’я стабільний, – повідомило Міністерство оборони Румунії. Румунські солдати входять до складу елітного батальйону спецпризначення «Білі
    акули», розгорнутого в Афганістані в серпні цього року. За попередніми даними,
    на узбіччі дороги вибухнув саморобний вибуховий пристрій, який пошкодив патрульний
    автомобіль в якому знаходилися військовослужбовці.





    ТЕНІС – Сьогодні румунська
    тенісистка Моніка Нікулеску (28 років, 55 WTA), зазнала поразки в трьох сетах від іспанки Лари Арруабаррени (24 роки, 90 WTA)
    у фіналі тенісного турніру в Сеулі, з призовим фондом в 250 тисяч доларів. Лара
    Арруабаррена вийшла у фінал змагання після перемоги над іншою румункою Патрічією
    Ціг.