Музей румунських рекордів був створений з метою популяризації Бухареста та Румунії. Тут ви знайдете найбільші колекції штопорів, прасок, старовинних фотоапаратів та румунських філателістичних матеріалів, а також понад 30 маленьких колекцій. Самі предмети можуть здаватися простими при описі, але коли їх побачиш, вони сприймаються як витвори мистецтва, завдяки особливому та різноманітному дизайну.
Разом з Віктором Ботою, керівником цього унікального музею та президентом Фонду «Видатні румунські досягнення», ми ознайомимося з кількома найцікавішими колекціями та найціннішими артефактами. «Ці приховані та втрачені частини історії повинні бути показані світу. І де їх краще розкрити, як не в музеї, в якому можна побачити історію людства в одному предметі, наприклад, штопор або праску, від моменту винайдення і серійного виробництва до наших днів. Усі ці розробки представлені на виставці. Щільність на квадратний метр, гадаю, унікальна у світі. Площа виставки становить понад 5 тис. квадратних метрів, але її щільність просто фантастична. Наприклад, на площі в 500 квадратних метрах представлено 31 тис. штопорів.»
Сьогодні Музей румунських рекордів має найбільшу колекцію штопорів у світі. Це визнано Книгою рекордів Гіннеса. Однак, з моменту встановлення рекорду з кількістю 23 965 експонатів, вона зросла і налічує понад 31 тис. одиниць. «Коли ми говоримо про важливість, то маємо розуміти, що цей предмет з’явився приблизно в 15-16 століттях. Є записи, але дійсно серйозних джерел не зберіглося. В основному, перший патент був зареєстрований у Великій Британії священнослужителем Семюелем Геншолом у 1795 році. Ми маємо його макет, проте найважливішим в світі є інший історичний штопор. У 1833 році Старий міст у Лондоні був знесений, шматки сталі та дерева були вилучені, саме з них і був виготовлений цей найбільш пам’ятний експонат. Цей штопор також має досить цікавий принцип роботи. Це не просто пристрій для відкорковування пляшок зі спіраллю та ручкою. Штопор має спеціальний механізм, який створює закрутку в одному напрямку. На ньому було написано, що він простояв біля підніжжя Лондонського мосту 656 років. Шляхом простого підрахунку можна зрозуміти, що той метал був закладений у підніжжя Лондонського мосту приблизно в 1100-1200 роках. Мабуть, якби метал міг говорити, то розповів би про період історії до Тюдорів, котрі стали королівською династією десь у 1400-1500 роках. Отже, Темзі є що розповісти голосом цього металу в Румунії про світову історію штопорів.»
Тут ви також побачите від 3 до 5 тисяч надзвичайно рідкісних або унікальних предметів. Наприклад, штопори 18 століття з аристократичних родин Франції. Окрім цього, тут є цікава колекція триветів. Проте керівник Музею румунських рекордів і президент румунського Фонду «Видатні румунські досягнення» Віктор Бота, каже, що це вигадане слово. «Було дуже важко вимовити “підставка для праски”, “підставка для камінного приладдя”, “підставка для каструлі”. Тоді, щоб знайти єдиний спільний знаменник, я переклав румунською слово «trivete» з англійської «trivets», що означає підставка. Кілька сотень років тому штопори та праски були тільки у знаті, і вони виготовлялися на замовлення. Тому їх мистецька форма та дизайн не можуть не захоплювати. Немає жодної графічної та геометричної форми, яка б не проявлялася у них. Я часто пропоную відвідувачам подумати про якусь тваринку, а потім подивитися, чи зображена вона на цих підставках. Були лише поодинокі випадки, коли не знайшли їх зображення на підставках.»
Коли мова заходить про колекцію прасок, туристи часто цікавляться, коли цей предмет з’явився у світі. Віктор Бота розповідає, що принцип роботи праски – розтягування, розгладжування, відомий ще з часів палеоліту. «Люди використовували шматок дерева, шматок кістки або камінь, щоб розтягнути шкіру тварини, а потім використовувати її просто як одяг. Цей принцип походить з тих часів і крок за кроком супроводжував еволюцію людства в неоліті, бронзовому та залізному віці, аж до сьогодення з його надзвичайними технічними можливостями. Подумайте про це як про енергетичний принцип. У Книзі Гіннеса написано, що праска ̶ це трикутний металевий предмет, який накопичує енергію і розправляє складки. Але як вона зберігає енергію? На підставках, прямо над вогнем, на чавунній плиті або, у випадку з деякими прасками, ви берете шматок сталі, нагріваєте його, а потім кладете всередину праски. Після електричної праски це другий за чистотою спосіб. Вони настільки красиві, що на перший погляд і не скажеш, що це праска. Це справжні витвори мистецтва і в цьому можна переконатися тільки побачивши їх.»
З іншого боку, філателістична колекція є найбільшою приватною колекцією в світі, яку можна будь-де побачити. Існують і більші філателістичні колекції, але вони належать державам або поштовим службам цих держав, – каже Віктор Бота. «Унікальність цієї колекції полягає в тому, що тут представлені лише румунські марки, від перших марок, випущених румунською державою до наших днів. Більше того, ця колекція включає в себе період до філателії, коли листи циркулювали на румунських територіях з сухим штемпелем або з печаткою. Але важливість цієї вражаючої колекції, понад 150 тисяч філателістичних експонатів у постійному розвитку, полягає в тому, що вона демонструє кожен етап як для знавців, так і для не зовсім обізнаних людей. Це надзвичайний приклад історії, зважаючи на те, що в цьому маленькому на папері тексті міститься ціла історія. Наприклад, коли у період королівського правління видавали військовий чи цивільний наказ, також з’являлися марки. Так само вони створювалися і в комуністичний період, коли відбувалися особливі події такі як, наприклад, Універсіада. Румунські діячі теж зображені на марках. Таким чином, можна вивчати історію Румунії та світу, просто захоплюючись поштовими марками.»
Наприкінці відвідувачі музею мають можливість пригадати захоплюючу історію штопора дегустуючи найкращі румунські вина.
