Tag: фінансові ресурси

  • План скорочення бюджетного дефіциту

    План скорочення бюджетного дефіциту

    Рейтингові агентства, економісти та аналітики б’ють на сполох через надмірний дефіцит бюджету Румунії, який цього року може сягнути 8% ВВП. Країни-члени Європейського Союзу мають подати Єврокомісії план скорочення дефіциту до 15 жовтня. Румунія входить до числа країн, які цього не зробили, але соціал-ліберальний уряд в Бухаресті обіцяє вкластися в цей термін і представити семирічний план, щоб привести дефіцит в узгоджені ЄС межі.

    Адріан Кичу, міністр інвестицій та європейських проєктів: «Цей семирічний план передбачає низку реформ, які, до речі, нікого не повинні здивувати. Вони зафіксовані в Національному плані відновлення та стійкості. Існує лише активний графік реалізації цих реформ. З того, що я знаю, і з того, що станеться, я сподіваюся, що станеться, тому що я вважаю, що ми коаліція відповідальних людей, до 15 жовтня цей план буде на столі коаліції, затверджений і направлений до Єврокомісії. Це, зрештою, загальний план. Це перша оцінка, яку ми надсилаємо, після чого, очевидно, будуть технічні переговори з Комісією, які можуть тривати до квітня 2025 року, коли буде, по суті, останнє коригування з боку Комісії щодо всіх держав-членів. Румунія – не єдина країна, яка перебуває в процедурі надмірного дефіциту».

    Найважливішими заходами для фіскально-бюджетної консолідації є скорочення витрат при одночасному збільшенні збору державних доходів за рахунок оцифрування, вважає міністр Кичу. За його словами, необхідно продовжувати скорочувати непотрібні витрати у сфері великих державних послуг, де інституції потребують реформування та підвищення якості. З іншого боку, оцифрування Національного агентства з податкового упрвління – ANAF – має принести не лише 0,5% ВВП у вигляді повернутих до бюджету доходів, але навіть 2-3 процентних пункти наступного року, вважає Адріан Кичу.

    Румунія, підкреслив міністр інвестицій та європейських фондів, потребує семирічного плану скорочення дефіциту, узгодженого з Європейською комісією, враховуючи, що вона має дуже високі інвестиційні витрати, які, на його думку, ніхто в цій країні не хоче відкласти або скасувати. Нещодавно виконавча влада в Бухаресті зробила перше в цьому році коригування бюджету, позитивне.

    Він ґрунтується на бюджетному дефіциті в 6,9% ВВП і переглянутому прогнозі економічного зростання до 2,8% з попередньо оцінених 3,4%. Міністр фінансів Марчел Болош заявив з цього приводу, що додаткові фінансові ресурси були виділені на великі інвестиційні проєкти, що є лейтмотивом урядового дискурсу. Болош, підтриманий своїм шефом, прем’єр-міністром Марчелем Чолаку, також запевнив, що дефіцит є стійким.

  • Дебати щодо фермерів у Європейському Союзі

    Дебати щодо фермерів у Європейському Союзі


    Вже
    більше тижня румунські фермери протестують
    на дорогах поблизу великих міст. Вони
    вимагають компенсації збитків, спричинених
    дешевим імпортом зерна з України, а
    також відновлення митних зборів на
    товари українського походження, кредитів
    із субсидованими відсотками та оновлення
    розміру держдопомоги по акцизу на
    дизельне паливо.

    Німецькі
    фермери також нещодавно протестували
    в самому центрі Берліна, а скарги
    працівників фермерських господарств
    лунають по всій Європі. Фермери всього
    континенту вимагають від Європейської
    комісії додаткових фінансових асигнувань
    і нової спільної сільськогосподарської
    політики. Труднощі, з якими вони
    стикаються, стали предметом дебатів на
    пленарному засіданні Європейського
    парламенту в Страсбурзі. Комісар ЄС з
    питань сільського господарства Януш
    Войцеховський заявив, що головною
    проблемою для фермерів є Росія, її
    загарбницька війна проти України та її
    наслідки.

    Він
    зазначив, що за останні два роки фермери
    отримали 9 мільярдів євро допомоги, тоді
    як у 2021 році лише 16% експорту
    сільськогосподарської продукції на
    європейський ринок надходило з України,
    а сьогодні цей показник становить 50%.
    Комісар з питань сільського господарства
    назвав однією з причин невдоволення
    екологічний перехід, передбачений
    Спільною аграрною політикою. Депутати
    Європарламенту від усіх парламентських
    груп та країн-членів підкреслили, що
    необхідна нова аграрна політика, оскільки
    фермери не виживуть у довгостроковій
    перспективі.

    Румунський
    євродепутат Даніель Буда заявив, що
    сільськогосподарський сектор ЄС зараз
    страждає від інфляції, посухи, повеней,
    нестачі робочої сили та війни в Україні
    і потребує нових фінансових ресурсів.
    Зі свого боку, євродепутат від групи
    RENEW Дачіан Чолош, колишній єврокомісар
    з питань сільського господарства,
    розкритикував Єврокомісію за бездіяльність.
    Дачіан Чолош: Своєю бездіяльністю
    Комісія ризикує підірвати підхід, який
    є виправданим з точки зору кліматичних
    амбіцій Союзу, але який був реалізований
    поверхнево і без бачення. Так, ми
    потребуємо кращого управління природними
    ресурсами, якістю ґрунту та води,
    біорізноманіттям. Так, нам потрібно
    допомогти Україні експортувати зерно
    в ті регіони, які цього потребують, але
    це потрібно робити разом з фермерами,
    яким потрібно забезпечити узгодженість
    дій, коли ми просимо їх масово і в короткі
    терміни інвестувати в зелені технології
    виробництва, в той час, коли вони вже
    мають високі виробничі витрати на
    енергію, паливо, добрива, а на
    додаток повинні
    справлятися з перебоями на ринку.

    Депутат
    Європарламенту від НЛП
    Зігфрід Мурешан, доповідач з питань
    бюджету ЄС на 2024 рік, зазначив, що в
    бюджеті ЄС є резерв у розмірі 450 мільйонів
    євро на випадок непередбачуваних
    обставин у сільському господарстві, і
    в останні роки Союз мобілізував частину
    цього резерву саме для допомоги фермерам.