Tag: фінансування

  • Європейський план переозброєння

    Європейський план переозброєння

    Зі все більш агресивною Росією на сході і все більш віддаленою Америкою по той бік Атлантики, Європа переживає період незахищеності, якого вона не відчувала протягом десятиліть. На цьому тлі Європейська комісія пропонує континентальний план переозброєння, який може мобілізувати 800 мільярдів євро протягом наступних чотирьох років. Пропозиція була представлена напередодні спеціального саміту ЄС в Брюсселі в четвер.

     

    Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн надіслала листа лідерам ЄС, в якому детально виклала новий план озброєння Європи та підтримки України. Експерти, яких цитують міжнародні інформаційні агентства, зазначають, що брак виробничих потужностей в Європі зараз є очевидним. Наприклад, ЄС пообіцяв поставити Україні один мільйон артилерійських снарядів до 2024 року.

     

    Мета була нарешті досягнута, але із запізненням на кілька місяців. План президента містить п’ять інструментів фінансування. Перший – збільшення національних оборонних бюджетів на 1,5% на рівні ЄС, що дозволить мобілізувати близько 650 млрд євро протягом чотирьох років. Другий – це кредити на спільні оборонні проєкти на суму 150 млрд євро.

     

    «Йдеться про те, щоб краще витрачати кошти і разом інвестувати в загальноєвропейські можливості, такі як протиповітряна оборона, артилерійські системи, ракети, безпілотники, а також у сфері кібер-або військової мобільності. Цей інструмент допоможе державам-членам створити попит на промисловість, а за допомогою цього обладнання ми також значно збільшимо допомогу Україні», – заявила президентка ЄК, яку цитує брюссельський кореспондент Радіо Румунія.

     

    Третім інструментом є можливість для держав-членів використовувати фонди згуртування для оборонних проєктів. Два інших джерела фінансування – це приватний капітал у поєднанні з кредитами Європейського інвестиційного банку. Розрахунки показують, що таким чином Європа може перевищити 3,5% ВВП на оборону, що є саме тим, чого нова республіканська адміністрація у Вашингтоні на чолі з Дональдом Трампом наполегливо вимагає від європейських союзників.

     

    Експерти відзначають, що у своєму плані переозброєння Союзу президентка Комісії запропонувала надати державам-членам більше свободи у дотриманні зазвичай суворих правил щодо боргу та дефіциту. Існує також можливість перерозподілу фондів регіонального розвитку на військові інвестиції, що може викликати розчарування в найбідніших частинах Союзу. Нарешті, за словами експертів, приватні банки, як правило, неохоче беруть на себе зобов’язання щодо військових інвестиційних проєктів.

  • 17 липня 2024 року

    17 липня 2024 року

    ЗУСТРІЧ – Президент Румунії Клаус Йоганніс візьме участь  у четвер у четвертій зустрічі Європейської політичної спільноти в Бленхеймському палаці в Оксфордширі, Великобританія, – повідомила в середу Адміністрація Президента. Дискусії будуть присвячені таким темам, як безпека в Європі, підтримка України, міграційні виклики, захист демократії та просування енергетичної безпеки. Згідно з прес-релізом, під час дебатів глава румунської держави торкнеться актуальних питань, що стосуються подальшої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України в контексті агресивної війни Росії. Клаус Йоганніс також візьме участь у робочій групі з питань енергетики та взаємозв’язку, де наголосить на необхідності «збалансованого підходу між “зеленим” переходом і забезпеченням енергетичної безпеки на європейському рівні, а також на важливій ролі Чорного моря в забезпеченні регіонального енергетичного взаємозв’язку», – йдеться в прес-релізі. Понад 40 глав держав та урядів, а також важливі європейські лідери і лідери НАТО оголосили про свою присутність на зустрічі.

    ФІНАНСУВАННЯ – Румунія отримала фінансування для трьох інфраструктурних проєктів на загальну суму майже 260 мільйонів євро в рамках програми “Механізм сполучення Європи”, – повідомила у своїй заяві євродепутатка Адіна Вилян, колишній єврокомісар з питань транспорту.  «Швидкий Дунай 2» – один з проєктів, який отримає понад 195 мільйонів євро і покращить умови судноплавства на спільній ділянці Дунаю на території Румунії та Болгарії. Ще 45 мільйонів євро також виділено на реабілітацію залізниці Валя Келугеряске – Бузеу. За словами євродепутатки, Румунія, разом з Республікою Молдова та Україною, отримають майже 14 мільйонів євро на поліпшення інфраструктури на кордонах Галац, Джурджулешті та Рені.  Європейська Комісія відібрала 134 транспортні проєкти в рамках цього конкурсу з 408 заявок, більшість з яких стосуються залізниць і судноплавних водних шляхів, – додається в прес-релізі.

    РЕЗОЛЮЦІЯ – Новий Європарламент сьогодні проголосував за свою першу резолюцію, спрямовану на надання фінансової, гуманітарної та військової підтримки Україні, щоб допомогти їй відбити напади Росії, за повної підтримки народних, соціал-демократів, лібералів, зелених та консерваторів. У Європарламенті триває голосування 5 квесторів, кількості та складу профільних комітетів і постійних делегацій. Румунські євродепутати Віктор Негреску (соціал-демократи) та Ніколає Штефенуце (зелені) були обрані віце-президентами законодавчого органу ЄС.

    ІНФЛЯЦІЯ – Річна інфляція в Європейському Союзі в червні склала 2,6%, що менше, ніж 2,7% у травні, а Румунію, яка протягом п’яти місяців мала найвищу інфляцію в ЄС, минулого місяця обігнала Бельгія, – показують дані, опубліковані в середу Євростат. Країнами-членами ЄС з найнижчими річними показниками інфляції в червні були Фінляндія (0,5%), Італія (0,9%) та Литва (1%). З іншого боку, країнами-членами ЄС з найвищими показниками інфляції були Бельгія (5,4%), Румунія (5,3%), Іспанія та Угорщина (обидві – 3,6%). Що стосується Румунії, то Національний інститут статистики раніше повідомив, що річний рівень інфляції в червні 2024 року знизився до 4,94% з 5,12% в травні. Національний банк Румунії переглянув свій прогноз інфляції на кінець цього року до 4,9% з 4,7% раніше.

    СЕНАТ – Сенат Румунії, який зібрався на позачергове засідання в середу, був поінформований про законопроєкт, що затверджує надзвичайну постанову, яка дозволяє повертати водійські права водіям, які не отримали вчасно результати аналізів крові після тесту на наркотики. Постанова була опублікована в Офіційному віснику, але, згідно з конституційними положеннями про делегування законодавчих повноважень, вона може набути чинності лише після того, як буде винесена на обговорення в порядку термінової процедури до відповідної палати парламенту. Законодавчий акт вже передано на розгляд профільних комітетів Сенату. Згідно з постановою, якщо водій отримав позитивний результат експрес-тесту на наркотики і його права були скасовані, йому буде дозволено знову сісти за кермо, якщо він не отримає результати лабораторних досліджень протягом трьох днів. Уряд нещодавно ухвалив цю термінову постанову, заявивши, що вона є відповіддю на зауваження громадянського суспільства щодо помилок щодо швидких тестах на наркотики.

    ФУТБОЛ – Чемпіон Румунії з футболу ФЧСБ вийшов до другого попереднього раунду Ліги чемпіонів після того, як у вівторок ввечері в Бухаресті здобув перемогу над «Віртус» із Сан-Марино з рахунком 4:0 у другому матчі першого попереднього раунду. У першому матчі бухарестська команда перемогла з рахунком 7:1. У другому попередньому раунді ФЧСБ зустрінеться з тель-авівським «Маккабі». Перший матч заплановано провести вдома 23 або 24 липня, а другий – на виїзді 30 або 31 липня. Інші румунські команди, які беруть участь у єврокубках, – «Корвінул Хунедоара» (центрально-західний регіон, володар Кубка), «ЧФР Клуж» (північний захід) та «Універсітатя Крайова» (південно-західний регіон).

  • Європарламент прийняв бюджет на 2024 рік

    Європарламент прийняв бюджет на 2024 рік



    На
    пленарному засіданні в Страсбурзі
    Європейський парламент ухвалив у середу
    угоду про бюджет ЄС на 2024 рік. Бюджет,
    який відображає основні пріоритети ЄС,
    включаючи економічне відновлення,
    зелений перехід та цифровий
    перехід, і відповідає нинішньому
    складному геополітичному контексту.
    Форма угоди стала результатом переговорів
    з Радою Європейського Союзу та Європейською
    Комісією протягом останніх шести місяців
    під керівництвом румунського депутата
    Європарламенту Зігфріда Мурешана.
    Остаточна форма отримала переважну
    більшість голосів на пленарному засіданні
    Європейського парламенту.



    Бюджет
    становить 189 мільярдів євро, і головний
    переговірник каже, що тепер є достатньо
    коштів для фінансування традиційних
    пріоритетів ЄС, а саме політики
    згуртованості та Спільної
    сільськогосподарської політики. Це
    дуже
    хороша новина для Румунії, яка отримує
    більшість європейських коштів у
    безповоротній формі за цими лініями
    фінансування.



    Перший
    і найважливіший сигнал, який ми даємо
    європейським громадянам, підприємствам
    і регіонам, полягає в тому, що фінансування
    на 2024 рік забезпечене. Ми маємо достатній
    бюджет для найважливіших потреб. Таким
    чином, усі програми Європейського Союзу
    будуть належним чином профінансовані,
    – заявив Зігфрід Мурешан.


    Він
    також додав, що згода щодо бюджету була
    досягнута вчасно, щоб закон про бюджет
    міг набути чинності в перший день
    наступного року і забезпечити
    передбачуваність для всіх бенефіціарів
    коштів ЄС. Бюджетні асигнування
    збільшилися на 807 млн євро на такі сфери,
    як дослідження, програма Erasmus+ або
    підтримка молодих фермерів.



    Водночас,
    остаточна угода виключає скорочення
    бюджету на суму близько 700 млн. євро, яке
    пропонувалося Радою ЄС на початку
    переговорів. Бюджет також враховує
    події на кордонах ЄС, виділяючи кошти
    для України, Республіки Молдова, Близького
    Сходу та управління міграцією. Ми
    доповнюємо бюджет на гуманітарну
    допомогу. Хочемо,
    щоб Європейський Союз допоміг зменшити
    ризики для людства, спричинені двома
    війнами на нашому кордоні: в Україні та
    на Близькому Сході», – сказав Зігфрід
    Мурешан після голосування на пленарному
    засіданні Європарламенту.



    Він
    також каже, що Парламент вирішив посилити
    інститут Європейської прокуратури, щоб
    забезпечити належне витрачання грошей
    по всьому ЄС. Як і представники Комісії,
    він закликає Європейську Раду якнайшвидше
    ухвалити спільну позицію щодо багаторічного
    бюджету на 2024-2027 роки, щоб можна було
    заздалегідь планувати фінансування
    ключових сфер у Європі та підтримувати
    Україну в довгостроковій перспективі.

  • Церква з 500-річною історією – символ міста Ботошани

    Церква з 500-річною історією – символ міста Ботошани

    Ботошани, старий ярмарок, засвідчений у 15 столітті, був подарований
    молдовським господарем Штефаном Великим його дружині Марії Войкіці. З цього
    моменту він став «містом пані», воєводським містом, яким володіли дружини
    воєвод. Проте найбільшого блиску йому надала дружина господаря Петра Рареша -
    пані Єлена. Важко переживаючи смерть свого чоловіка, вдова Петра Рареша знайшла
    розраду на королівському дворі в Ботошанах. У 1541 році, у подарованому їй місті,
    яке, як кажуть, особливо любила, вона побудувала кам’яну церкву у молдовському
    стилі. Молдовський архітектурний стиль був типовим особливо за часів правління Штефана
    Великого.




    Побудована пані Єленою церква – одна з найстаріших збережених церков у
    Молдові і розташована на краю історичного центру міста Ботошани. Місце
    поклоніння було присвячене ще 500 років тому святому Георгію, побідоносцю у
    битві молдовських воєвод, який став захисником міста Ботошани і досі зберігається
    на гербі міста. Церква «Святого Георгія» є другою найстарішою після церкви з
    н.п. Попеуць, побудованої в 1496 році, теж у Ботошанському повіті, має форму
    хреста з баштою посередині та входом збоку з півночі. Підлога вкрита кам’яними
    плитами, які зберіглися до сьогодення. Церква прекрасна у своїй простоті і без настінного
    розпису, точно виражаючи переживання дружини-вдови молдовського воєводи.




    Церква «Святого Георгія» стала символом старого ярмарку Ботошани, а мешканці
    проголосили Святого Георгія покровителем і захисником ярмарку. Цей факт
    засвідчує один з міських гербів з 1780 року. На цьому гербі зображено вершника,
    який вбиває списом дракона. Таким чином жителі середньовічного населеного
    пункту відчували себе захищеними від прокляття та хвороб. Крім того, церква
    виконувала практично й свою захисну роль, не тільки духовну. Коли нападали татари,
    про це сповіщали з високої вежі церкви, а люди ховалися в тунелях і підземних
    катакомбах міста. Кажуть, що з вежі церкви помітили в Середньовіччі козаків, а
    згодом і поляків Яна Собеського. Завдяки цій башті купці століттями оберігали
    своє майно. Водночас ходять легенди, що за кам’яними мурами ховалися від татар
    під час набігів у XVII столітті молоді дівчата Ботошанів. Краса цього релігійного пам’ятника, що залишився на
    згадку про славні часи молдовських воєвод, вразила також історика Ніколая
    Йоргу, який любив проходжуватися його подвір’ям. «Жодна з ботошанських церков
    не виявляє такий вражаючий характер сили і водночас досконалої естетичної
    відповідності, як ця», – писав він на початку ХХ століття.




    Це споруда менших розмірів, без багатьох декоративних елементів і без настінного
    розпису. Перша дзвіниця була побудована з дерева при церковній брамі. Згодом
    церква зазнала деяких перетворень після ремонтних робіт, будучи часто
    випробовувана пожежами та землетрусами. Це – триконічна споруда, побудована з
    сирого каменю та цегли, різьблений камінь використовувався лише на кутах, на
    вікнах і контрфорсах. Профіль постаменту досить простий. З обох
    боків будівлі, поруч з аркою між наосом та вівтарем, є по одному контрфорсу.
    Апсиди прикрашені арками, що завершуються подвійними арками. Бічні мають по
    п’ять арок, а східна апсида – сім. Над вікнами ряд маленьких вікон, що оточують
    усю церкву. Вежа багатокутної форми спирається на дві зірчасті основи; верхня основа має по два маленькі вікна з обох боків. Пронаос
    церкви, збільшений порівняно з наосом, освітлюється двома великими готичними вікнами,
    розташованими в південній і західній стінах, перекритих напівсферичним
    склепінням. У вівтарі з його
    чвертьсферним склепінням світло потрапляє через єдине вікно. Іконостас
    датується 1921-1922 роками, виготовлений з обробленого дерева. Ікони іконостасу
    написані олією на дереві художником, ім’я якого неможливо розібрати, а також Григорієм Зуграву в 1733 році.




    Цьому старому місцю
    поклоніння вдалося вистояти понад 500 років. Воно залишилося символом міста, і
    щороку 23 квітня його мешканці відзначають покровителя «Святого Георгія». Однак
    про нього якось забули понад 100 років, бо
    з 1911 року коли церкву відреставрував Ніколає Гіка-Будешть ніхто не
    наважився зробити це. Утім вносили церкву у всілякі списки: список історичних
    пам’яток і, нарешті, список пам’яток, які ризикують обвалитися. Реабілітаційний
    процес церкви-пам’ятки став можливим влітку 2020 року завдяки доступу до проєкту
    європейського фінансування «Реабілітація та розвиток туризму історико-пам’ятного
    ансамблю Церкви Святого Георгія», який виконувався в рамках Регіональної
    операційної програми 2014-2020 рр. Вартість робіт становила приблизно 2,75 млн
    євро, з яких 2 млн євро – європейські кошти. Під час реставраційних робіт, було
    знайдено докази того, що фундамент зведеної пані Єленою Рареш церкви було
    зроблено на місці, де в минулому існували дві інші церкви, одна кам’яна,
    датована XII ст., а інша дерев’яна, з Х-го століття. Також на церковному
    подвір’ї виявлено середньовічне кладовище.

  • Європейські гроші для румунських лікарень

    Європейські гроші для румунських лікарень

    Уряд Румунії у четвер затвердив календарний план процедур щодо підписання до кінця року договорів про фінансування кількох лікарень в Румунії. «Сфера охорони здоров’я – це сектор, що викликає найбільший інтерес і занепокоєння у всіх громадян і, якому ми повинні приділити належну увагу і відповідальне зобов’язання виконати те, що ми оголосили до цього часу», – заявив прем’єр-міністр Ніколає Чуке.



    За словами Дана Кербунару, прес-секретаря кабінету міністрів , програма спрямована на будівництво та оснащення 7 нових повітових лікарень та 20 муніципальних або міських державних лікарень, які будуть або новозбудовані, або відремонтовані та оснащені. Дан Кербунару: «Загальна сума, яка буде спрямована на фінансування цієї програми, становить майже 2 мільярди євро і буде отримана з європейських фондів через Програму охорони здоров’я та Європейський інвестиційний банк. Графік досить стислий і передбачає публікацію керівних принципів до 15 травня та запуск конкурсів до 10 липня, щоб усі договори про фінансування могли бути підписані до кінця року.»



    Згідно з заявою міністра з питань інвестицій та європейських проєктів Марчела Болоша, встановлені терміни відкривають перспективу доступу до коштів Оперативної програми з охорони здоров’я. Ця програма була затверджена Європейською Комісією наприкінці листопада і є багатофондовою програмою із загальним бюджетом у 5,8 млрд євро. «Вперше Румунія скористається перевагами від програми охорони здоров’я, яка підтримує масові інвестиції в інфраструктуру лікарень, якісні медичні послуги та підготовку медичного персоналу», – заявив Марчел Болош після схвалення проєкту Єврокомісією. За допомогою цього бюджету, сказав міністр, медична система Румунії буде перебудована таким чином, щоб румуни могли користуватися умовами, послугами та персоналом на рівні європейських країн з ефективними системами охорони здоров’я.



    Слід також зазначити, що інвестиції, від проектування до будівництва та оснащення лікарняних відділень, мають бути здійснені до червня 2026 року. Більше того, у нещодавньому аналізі експерти Світового банку попередили про «критично високий ризик» того, що Румунія може втратити три великі проєкти в рамках Національного плану відновлення та стійкості через затримки на різних етапах (дослідження, запуск тендерів, початок робіт). Це стосується і фінансування 27 лікарень.



    Румунська опозиція та експерти в цій галузі неодноразово звинувачували уряд у затягуванні процесу затвердження списку лікарень, включених до програми, який в лютому був нарешті ухвалений чинним урядом.

  • Європейські гроші на відновлення та стійкість

    Європейські гроші на відновлення та стійкість


    Уряд
    вживає заходів щодо того,
    щоб Румунія отримала 10 мільярдів євро
    з Національного плану відновлення та
    стійкості в 2022 році, запевнив
    у Бухаресті, прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке. У понеділок він головував на
    засіданні Комітету моніторингу
    Національного плану відновлення та
    стійкості, яке, згідно з заявою виконавчої
    влади, стало першим такого роду засіданням
    після того, як Румунія подала, 31 травня,
    до Європейської комісії свій перший
    запит на виплату.

    «Використання 30
    мільярдів євро від Національного плану
    відновлення та стійкості є скоординованим
    та послідовним зусиллям з чітко
    встановленими цілями, термінами та
    відповідальністю для кожної галузі. Ми
    довели, що нам вдалося ввести в дію цей
    європейський механізм фінансування за
    короткий і зовсім не простий для Румунії
    період і надіслати перший платіжний
    запит», – заявив Ніколає Чуке.

    Обговорювалися
    процедури та заходи, пов’язані з поданням
    запиту на виплату на
    суму приблизно
    3 мільярди
    євро до Європейської комісії, з яких 2
    мільярди – це безповоротні кошти, а
    решта – фінансування у вигляді позик.
    За словами глави уряду, вже отримане
    попереднє фінансування на суму 3,7 млрд
    євро, додане до першого запиту на виплату,
    чітко свідчить про те, що Румунія йде
    за графіком, щоб досягти наміченого.
    Ніколає Чуке
    уточнив, що наступний платіжний запит
    від Румунії буде надіслано до Європейської
    комісії в третьому кварталі цього року.

    Його
    вартість становитиме близько 3,2 млрд
    євро, з яких понад 2 млрд – це безповоротні
    кошти, а решта – фінансування у вигляді
    позик. Міністр європейських інвестицій
    та проєктів Марчел
    Болош також
    зазначив,
    що Румунія готується подати другий
    запит на виплату протягом жовтня. Він
    додав, що протягом цього періоду
    європейська виконавча влада може
    вимагати додаткових роз’яснень щодо
    цілей, які вже досягнув Бухарест.

    Якщо
    буде запитана додаткова інформація, то
    вона
    буде надіслана кожним міністерством
    окремо через Міністерство європейських
    проєктів,
    запевнив Марчел
    Болош: До моменту, коли буде здійснено
    платіж за запитом на відшкодування,
    Європейська комісія має право вимагати
    ці роз’яснення для отримання додаткової
    інформації. Тому галузеві міністерства
    залишатимуться на зв’язку з нами, щоб
    у разі потреби надати
    будь-яку
    додаткову
    інформацію,
    яку може вимагати
    Європейська комісія.


    30 мільярдів євро,
    які Румунія отримає загалом від ЄС до
    2026 року у вигляді грантів та позик,
    підуть, за словами представників
    влади,
    на інвестиції та реформи, щоб сприяти
    зеленому переходу, цифровому переходу
    та посилити економічну і
    соціальну стійкість, а також згуртованість
    єдиного ринку.

  • Румунія профінансує модернізацію лікарні в Чернівцях

    Румунія профінансує модернізацію лікарні в Чернівцях

    У квітні ц.р. делегація Агентства з міжнародного співробітництва заради розвитку – RoAid, що діє при Міністерстві закордонних справ Румунії, на чолі з заступником генерального директора Чезаром Кетеліном Маріном, відвідала Чернівецьку область.

    Головною метою візиту було визначення проектів, для реалізації яких румунське агентство готове надати фінансову допомогу, у відповідності до домовленостей, досягнутих під час останньої зустрічі міністрів закордонних справ Румунії та України в Чернівцях. Члени румунської делегації зустрілися з керівниками міста і області для встановлення прямих контактів з представниками відповідних установ та обговорення всіх деталей, необхідних для розробки та якнайшвидшого впровадження проектів у сфері міжнародного співробітництва заради розвитку.


    Розповідає генеральний директор румунського агентства Константін Харнаджа: «Була ціла низка зустрічей, зокрема з головою Чернівецької ОДА Олександром Фищуком, головою Чернівецької обласної ради Іваном Мунтяном, мером Чернівців Олексієм Каспруком та іншим представниками облдержадміністрації для визначення разом з RoAid списку пріоритетних проектів, що будуть фінансуватися агентством. У цьому році ми плануємо профінансувати кілька проектів співпраці та розвитку з Україною, а цей візит став першим контактом з представниками місцевої влади, щоб разом визначити, які проекти можуть бути реалізовані як у короткостроковій перспективі, так і протягом 2018 року. Йдеться, наприклад, про проект в сфері охорони здоров’я, точніше про модернізацію лікарні в Чернівцях. Так само є проект у сфері освіти щодо модернізації кількох навчальних закладів у Чернівецькій області. Усі ці проекти, включені до нашого плану дій на 2018 рік, в даний час перебувають на стадії аналізу і вже найближчим часом ми зв’яжемося з представниками місцевої влади в Чернівцях аби встановити порядок їх впровадження в Чернівецькій області».

    Під час візиту до Чернівців Чезар Кетелін Марін висловив готовність румунського агентства надати 100 тисяч євро на проведення капітального ремонту одного із обласних медичних закладів. Ознайомившись з умовами перебування пацієнтів та оглянувши внутрішні приміщення чернівецького обласного онкодиспансера румунський дипломат озвучив можливість профінансувати цю установу, а коли дирекція лікарні презентувала вже наявну проектно-кошторисну документацію, зробив свій вибір на користь приймального відділення диспансеру.

    Реалізація відповідних проектів у сфері охорони здоров’я, освіти, а також – культури й обміну досвідом на рівні компетентних органів Румунії та України у галузі попередження і боротьби з корупцією та з організованою злочинністю, має на меті підкреслити дружній характер відносин між двома сусідніми державами. Генеральний директор агентства Константін Харнаджа сказав, що крім проектів в Чернівецькій області зараз ведеться активна робота і над впровадженням іншого проекту, на цей раз у Києві, який буде обговорений під час наступного візиту делегації RoAid до столиці України.

    Зокрема йдеться про новий спільний проект між Жандармерією Румунії та Нацгвардією України на суму 50 тис. євро «Технічна допомога для розвитку Національної гвардії України». Проектом передбачається вдосконалення підготовки гірських підрозділів Національної гвардії, підготовка спеціалістів з професійного втручання, а також груп діалогу. Під час масових заходів, таких як демонстрації та футбольні матчі, у країнах ЄС працюють спеціально підготовлені перемовники, які підтримують діалог з організаторами та учасниками акцій. Така тактика – поліція діалогу – довела свою ефективність щодо зменшення виникнення провокацій, сутичок та насильства.

    Агентство з міжнародного співробітництва заради розвитку – RoAid було створене в результаті довгострокового зобов’язання Румунії докласти зусиль для надання допомоги іншим країнам шляхом обміну як позитивним, так і негативним досвідом, набутим упродовж перехідного періоду до демократичної держави та ринкової економіки, зокрема тим державам, що проходять сьогодні крізь подібні процеси і для яких румунський досвід може бути актуальним і необхідним.

    Основна діяльність агентства зосереджена на виявленні та фінансуванні двосторонніх проектів співпраці. У відповідності до Стратегічної багатонаціональної програми на 2018-2021 роки «Про міжнародне співробітництво в галузі розвитку та гуманітарної допомоги» та до «Порядку денного до 2030 року заради сталого розвитку» агентство зосереджує свою діяльність у різних пріоритетних галузях діяльності багатьох країн світу. У період 2018-2021 роки RoAid підтримує три країни з розширеного Чорноморського регіону: Україну, Грузію та Р.Молдова. Йдеться про фінансування різних проектів, спрямованих на боротьбу з бідністю, посилення громадянського суспільства, зміцнення демократичних інститутів та сприяння економічному зростанню.

  • Наука  набирає розмаху у Фегерашському краю

    Наука набирає розмаху у Фегерашському краю

    Про Фонд Штіінцеску ми вже говорили. Це платформа підтримана Румуно-американським фондом в декількох містах країни, таких як Бакеу, Брашов, Бухарест, Клуж-Напока, Галаць, Ясси, Тиргу- Муреш, Одоргею-Секуєск, Орадя, Плоєшти, Сібіу та Фегераш, через проектні конкурси, що проводяться фондами місцевих громад.

    Штіінцеску – це програма фінансування освітніх проектів, яка сприяє створенню пристрасті до науки та техніки дітей та молоді від 6 до 19 років. Сьогодні ми зупинимось у Фегерашському карю, щоб побачити, як ця зона зростає з наукової точки зору.

    Фегераш – це місце легенд, яке має давню історію і чудову природу. Але у наші дні, крім Печерного монастиря або Піраміди у Шоні (8 курганів близько 30-ти метрової висоти), чудеса, що вважаються цілющими, Фегерашський край зростає, через стимулювання творчих проектів щодо виявлення чудес природи або усвідомлення значення наукових відкриттів людства.

    Она Мітя, виконавчий директор Фонду громад Фегерашського краю розповідає про свою роботу: Ми втілюємо багато проектів, починаючи від благодійного Конкурсу велосипедів, Днів волонтерів та Громадських ініціатив. У нас також є два фонди фінансування. Фонд Штіінцеску Фегерашського краю, це програма, яка проходить в декількох містах Румунії через Федерацію фондів громад у нашій країні. У нас також є проект зі стимулювання вивчення іноземних мов, альтернативна мовна програма, YouthBank, програма для стимулювання громадянської ініціативи та благодійності для учнів середніх шкіл. У нас є стипендіальний фонд, який ми розгортаємо з 2015 року.

    Цільова група проектів спрямована на учнів від І до XII класів у школах та ліцеях Фегерашського краю. Цього року Фонд Штіінцеску продовжує свою діяльність, яку він розпочав восени 2016 р., спільно з 24 запропонованими проектами, спрямованими на учнів з міст: Фегераш, Рупя, Вікторія та сіл: Ліса, Дрегуш, Чінку, Жіберт, Харесень, Фельмер, Миндра і Ракош. Більше деталей подає Оана Мітя: Штіінцеску -це фонд фінансування вчителів та деяких неурядових організацій, або навіть тих, які стимулюють інтерес дітей до точних наук. Оскільки ми виявили, що учні втрачають свій інтерес або навіть не набувають його для наук, через суто теоретичний спосіб, за яким ці предмети викладають. Ми надаємо фінансування тим, хто вивчає ці предмети по-іншому, ніж ми звикли, тобто більше практично і прикладно.

    З огляду на те, що прищеплювати любов до науки серед дітей і підлітків є обов’язком всього суспільства, Фегерашський край змобілізувався. Якщо у минулому році були 24 проекти, що фінансуються Фондом Штінцеску, в цьому році їх число збільшилось. Оана Мітя розповідає: «На даний момент у нас 30 представлених проектів. Йдеться про будівництво моделей літаків, моделей човнів, роботів, будівництва метеостанції. Вони дуже різноманітні, торкаються багатьох галузей науки, математики, фізики, хімії, астрономії, в тому числі ІТ, проект, який спрямований на розробку механізмів захисту персональних даних, проекти біології та географії. Переважна більшість цих проектів взаємопов’язані з рядом наук. У нас є проект з театру, театр тіней, який поєднує в собі театр з фізикою.

    Журі, яке складається з семи членів вирішить, порядок проектів, з тим, щоб пізніше на цій основі побачити, які проекти можуть бути профінансовані. Результат: учні, викладачі, представники громадських організацій Фегерашського краю, всі сприяють оживленню наук, стимулюючи в довгостроковій перспективі, молодь Фегерашського краю для вибору кар’єри в так званих галузях STEM (наука, технологія, інженерія та математика ).

  • «Хвороби» румунської медичної системи

    «Хвороби» румунської медичної системи

    Перебуваючи в стані клінічної смерті протягом тривалого часу, румунська система охорони здоров’я була «реформована» кожним урядом в останні 25 років, але результати все ще не з’являються. Хронічне недофінансування, корупція, майже не існуючі профілактичні програми, лікарняні інфекції, висока смертність, лікарі, які їдуть за кордон у пошуку кращого життя, це лише деякі з питань, які ілюструють реальність хворої системи охорони здоров’я, яка прагне бути європейською.

    Недавно, вона отримала ще один удар після того, як румуни, котрі потребують пересадки легенів не можуть звертатись до лікарні AKH у Відні, оскільки вона в односторонньому порядку розірвала договір з румунською владою на тій підставі, що знизилась здатність центру пересадки. За словами міністра охорони здоров’я Флоріана Бодога австрійці поступили неправильно і незаконно. З іншого боку, ані Національне Агентство Пересадки в Румунії не діяло належним чином, сказав міністр, який запевнив, що шукатиме шляхи вирішення цієї проблеми.

    Флоріан Бодог: «Згідно Протоколу клініка в Австрії не мала права в односторонньому порядку розірвати договір. У той же час, ми знаходимося в контакті з іншими центрами з пересадки легенів у Празі і Німеччині. Представники Національного центру пересадки зазвичай повинні мати щонайменше два центри, з якими можна працювати. Я зрозумів, що вже почалися демарші у цьому напрямку. Подібне трапилося і минулого року, коли віденська клініка заблокувала трансплантацію, але це одностороннє заблокування трансплантації, на мою думку, є незаконним.

    За останні десять років майже 40 румунів перенесли пересадку легенів в лікарні AKH і п’ять інших були в списку очікування для подібних заходів. Для кожної з цих операцій румунська держава платить 120 000 євро. У Румунії вже багато років здійснюється трансплантація нирок, печінки і серця, але тепер не можна виконати операцію з пересадки легенів в умовах безпеки пацієнтів. У цьому контексті, не дивно, що румунська система охорони здоров’я займає останнє місце в Європі, за даними недавнього дослідження, проведеного в 35 країнах.

    У документі зазначається, що в Румунії, пацієнти повинні чекати дуже довго, щоб отримати інноваційні ліки, загальна смертність становить 25% вище середнього показника по ЄС, а рівень малюкової смертності в два з половиною вище, ніж в середньому по Європі. Крім того, румуни ігнорують сімейного лікаря і віддають перевагу госпіталізації. Все це підтверджує кому в якій перебуває румунська медична система, і шанси на повернення до життя майже нульові.

  • Європейські кошти для розвитку транспортної інфраструктури

    Європейські кошти для розвитку транспортної інфраструктури




    Європейська Комісія схвалила виділення понад 226 млн євро на реабілітацію
    двох ділянок залізниці, що зв’язують Бухарест з Констанцою, найбільшим
    румунським портом на узбережжі Чорного моря.

    Проект є складовою Оперативної
    програми «Транспорт і транспортна інфраструктура» на період 2007 – 2013 рр.,
    пріоритетна вісь «Модернізація і розвиток Транс’європейської транспортної
    мережі (TEN-T)» з метою розвитку сталої транспортної системи та її інтеграції в
    транспортні мережі ЄС.




    Роботи з модернізації понад 80 км залізничної лінії на двох ділянках:
    Бухарест Північ – Бухарест Беняса, відповідно Фетешть – Констанца на південному
    сході, були профінансовані спочатку з румунського бюджету, а загальна вартість
    проекту становить майже 475 млн євро.




    За словами Комісара ЄС з питань регіональної
    політики Коріни Крецу, Єврокомісія бере на себе частину початкових витрат, понесених
    румунською державою для модернізації двох зазначених ділянок. Вона пояснила, що
    рішення вписується в політику Європейської комісії щодо співфінансування ретроспективних
    проектів з метою збільшення рівня освоєння Румунією коштів з європейських
    фондів. Єврокомісар сказала, що в Брюсселі були затверджені й інші проекти розбудови транспортної
    інфраструктури Румунії на суму близько 450 мільйонів євро з Фонду згуртування та
    Фонду регіонального розвитку ЄС.




    Модернізація залізничної колії між Бухарестом і
    Констанцою була спрямована, головним чином, на скорочення часу прямування поїздів
    між цими двома містами, зміщення вантажопотоків між столицею і узбережжям, що
    зараз здійснюється переважно на автомобільному транспорті, до більш безпечного і
    сучасного залізничного транспорту і зменшення забруднення навколишнього
    середовища. У результаті реабілітаційних робіт передбачається, що до 2030 року приблизно 3,7
    млн пасажирів щорічно здійснюватимуть поїздки залізничним транспортом між Бухарестом
    і Констанцою, а залізничні вантажоперевезення зростуть до 21 млн тонн щорічно. У
    даний час пасажирські потяги курсують між Бухарестом і Констанцою зі швидкістю
    до 160 км/год, а максимальна швидкість вантажних поїздів сягає 120 км/год.




    На сьогодні обсяг освоєння коштів в рамках Оперативної програми «Транспорт і
    транспортна інфраструктура 2007-2013 рр.» перевищує 80%. До 2020 року Румунія має в
    розпорядженні 9,4 млрд євро для розбудови великої транспортної інфраструктури, як
    з Фонду регіонального розвитку, так і з Фонду згуртування ЄС. Більше половини
    цих коштів (у тому числі румунська частина співфінансування), відповідно 6,8
    млрд, будуть спрямовані на відновлення транспортної інфраструктури, 37% – на
    розвиток екологічного сектора і 5% – екологічної сфери.

  • Освітянський 2015 рік

    Освітянський 2015 рік

    Вісник освіти і виховання в ЄС моніторить не тільки освітній прогрес держав-членів, але також і спосіб у який освітянські системи впливають на соціально-економічний контекст. У цілому, у документі зазначається, що необхідні великі інвестиції, щоб зробити освіту більш інклюзивною і підвищити соціальну мобільність. І найкращою інвестицією є виділення від державного бюджету більше грошей на освіту.

    Це один з висновків, підкреслений Анджелою Філоте, керівник Представництва Єврокомісії в Бухаресті: Ми спостерігаємо, що існує відношення між виділеним на освіту бюджетом та досягненнями у цій сфері. І в цьому відношенні, Румунія посідає останнє місце в ЄС. Існує навіть тенденція більше скоротити бюджет освіти. Я сподіваюся, що ця тенденція не буде продовжуватись. Ми хочемо бачити розумне використання бюджету на освіту, адже багато разів констатуємо, що основна проблема полягає у належному використанні грошей. Ми помічаємо ще одну важливу річ, коли мова йде про освіту. Ця галузь не тільки впливає на економіку, але й на суспільство в цілому. Населення, яке користується адекватною освітою менш схильне до ризику маргіналізації та соціальної ізоляції. У Румунії кажуть, Ученому-світ, а невченому -тьма. І в Румунії, є багато дітей, які не мають підручників. Таке явище, ми бачимо дуже часто в сільських районах, у малозабезпечених громадах, переважно циганських».

    Ситуація людей в сільських районах відмічається і в показниках, пов’язаних з невідвідуванням школи, явище, яке завдячується розриву між сільським і міським середовищем. У цьому відношенні, Румунія вище середньоєвропейського показника з 18,1% в порівнянні з 11,1% в ЄС. Ситуація у сільських районах гірша, ніж у міських районах. Крім того, соціально-економічні та освітні відмінності між містом і селом в Румунії наголошуються в цій доповіді. На жаль, ці розбіжності не компенсуються кращими освітніми результатами. За тестами PISA учні у віці до 15 років мають нижчий рівень як при читанні (37,3%) у порівнянні з учнями країн ЄС (де середній показник становить 17,8%), так і щодо математики (40 8 % порівняно з 22,1% в ЄС) або у сфері наук (37,3% порівняно з 16,6%, скільки становить середньоєвропейський показник).

    Для Майкла Тойча, керівника Групи в країні загальної освіти та культури Європейської Комісії, спільне використання даних є важливим, але не достатнім. Майкл Тойч: Всі ці кількісні показники дуже важливі, але, як ми ставимося до них це тільки початок. Ці показники не є самоціллю. Вони описують реальність, але надалі слід бачити, що може бути зроблено. Відрадно, що в даний час, в Румунії, кілька стратегій обговорюються. Я нарахував принаймні 5 стосовно освіти. Вони виглядають дуже добре, але ми задаємося запитанням, якщо вони просто добре написані тексти або навіть щось означають для людей, кому вони адресуються. І в цьому відношенні у нас є деякі запитання. Ці стратегії чудові документи, але ключовою проблемою є їх втілення в життя, бо належним чином визначені проблеми повинні призвести до дїй, щоб це не було формальним виконанням, якоїсь вимоги.

    Крім рекомендації застосувати вже розроблені стратегії, Румунії були висунуті й інші вимоги Єврокомісією. Флорін Поп, член Генерального департаменту освіти і культури Європейської комісії розповідає: Нерівність і недоліки на соціально-економічному та освітньому рівнях корелюються. Нерівність починається дуже рано, часто передається з покоління в покоління, і якщо не будуть вчасно вжиті заходи ситуація погіршиться. Це не та проблема, яка упродовж часу розв’язується сама по собі. Навпаки, погіршується. Не тільки соціально-економічні та освітні показники корелюються, але кореляція ще сильніша, у випадку малозабезпечених груп, які перебувають в уразливому становищі. Таким чином, головною повинна бути дошкільна освіта. Там можна діяти найефективніше що стосується соціальних нерівностей. Друге питання стосується політичної відповідальності. У нас є нормативно-правові бази, але вони можуть залишатися в тіні, не ставши чинником бажаної зміни. Знову мова йде про узгодженість і взаємодоповнюваність між різними стратегіями.

    Нещодавно призначений міністром освіти Адріан Кураж, колишній директор Виконавчої групи з фінансування вищої освіти, наукових досліджень, розвитку та інновацій, вважає, що інновації можуть бути рішенням щодо скорочення нерівності в галузі освіти. Необхідні інноваційні освітні політики, які б поєднували автономію освітніх установ з державними стратегіями. Адріан Кураж: Ідея скорочення розриву є дуже доброю. Означає, наполегливість зробити щось, крок за кроком. Я б хотів знайти інновації або винаходи, які б допомогли нам зробити цей стрибок. Але крім здатності – якої у нас багато – необхідна й готовність експериментувати. Якщо я вірю в творчу здатність румунів, то не дуже впевнений що стосується нашого підприємницького потенціалу. Шансом Румунії є креативність і освіта. Вони можуть допомогти разом з конкурентоспроможністю генерованою людьми і їх винахідливістю.

    Іншим висновком Вісника освіти і виховання в ЄС є запрошення країн-членів працювати разом і обмінюватись досвідом щодо вирішення проблем в їх системах освіти.

  • Європейські рішення в аграрній сфері

    Європейські рішення в аграрній сфері

    40 тисяч робочих місць у сільських
    місцевостях, як очікується, буде створено після рішення Європейської комісії
    затвердити 24 додаткових програм розвитку сільських районів. Вони спрямовані на
    підвищення конкурентоспроможності сільського господарства ЄС, розвитку
    сільських районів і захисту клімату, а також зміцнення економічних і соціальних
    структур сільських громад у період до 2020 року.




    Затверджені програми забезпечують
    фінансування ряду динамічних проектів, починаючи від проектів з модернізації
    сільського господарства і заохочення відновлення поколінь в Хорватії та
    Румунії, до розширення широкосмугового інтернет-з’єднання у малонаселених
    районах Італії та підтримки екологічного сільського господарства в Швеції або
    зміцнення екологічного управління земельними ділянками в Ірландії, сказав
    комісар з сільського господарства та розвитку сільських районів Філ Хоган.




    Сума, яка буде виділена Румунії шляхом
    Національної програми розвитку сільських районів у період 2014-2020 рр. складає
    8,18% з Європейського сільськогосподарського фонду для розвитку сільських
    районів – найбільша з-поміж тих 24 програм, затверджених у вівторок. Гроші
    будуть використані для сприяння конкурентоспроможності та реструктуризації
    сільськогосподарського сектору, захисту навколишнього середовища та кліматичних
    змін, а саме для стимулювання економічного розвитку, створення робочих місць і
    поліпшення якості життя в селах Румунії. Програма підтримуватиме модернізацію
    приблизно 3400 фермерських господарств та кооперативів та розвиток більше 30
    тисяч малих фермерських господарств.




    Що стосується відновлення, збереження і
    зміцнення екосистем в сільському і лісовому господарствах, для понад 1,3
    мільйона гектарів сільськогосподарських земель і понад 800 тисяч гектарів лісу
    буде виділено кошти для підтримки біорізноманіття та впровадження екологічно
    безпечних методів землевпорядкування. Інші 4,7 млн гектарів користуватимуться
    підтримкою з метою запобігання занедбання земель і ерозії ґрунтів. Компетенції
    в області сільського господарства будуть зміцнені шляхом професійної підготовки
    приблизно 184.000 людей.





    Буде створено майже
    27.000 робочих місць, а також створені
    і розвинуті 3000 несільськогосподарських підприємств. Приблизно 27% сільського
    населення користуватиметься інвестиціями у інфраструктуру. Підтримка для
    розвитку сільських районів є другим напрямком Єдиної аграрної політики, яка
    забезпечує державам-членам європейський пакет фінансування, що управляється на
    національному або регіональному планах в рамках багаторічних програм у всіх 28
    держав-членах.

  • Фінансування політичних партій

    Фінансування політичних партій

    Гроші рухають світом і політичний світ не є винятком. Світ, який, очевидно, не спирається тільки на ідеях, доктринах, цінностях та принципах, але особливо на грошах, стверджували б оглядачі, переконані, що єдиною мотивацією більшості тих, хто хоче займатися політикою, принаймні, в Румунії, є власний і сімейний матеріальний достаток. Парламент в Бухаресті намагався навести порядок, що стосується фінансування діяльності партій та виборчих кампаній. Необхідний демарш, враховуючи, що не було важливої політичної партії, яку б не підозрювали, що отримала великі суми від бізнесменів, зацікавлених в обмін на фінансування, отримати вигідні контракти з державою.

    Порочний механізм, якого радикальна кампанія по боротьбі з корупцією, що має місце останнім часом, виявила, але якого тільки законодавство може усунути з практики. У суботу президент Клаус Йоханніс підписав закон, який вносить зміни до існуючого закону про фінансування політичних партій та виборчих кампаній. Президент попросив парламент переглянути цей закон, і законодавчий орган вніс всі зміни, щоб, за словами президента, не залишити відкритими шляхи незаконного фінансування.

    Згідно з поправкою, зробленою спільною комісією Палати депутатів і Сенату про внесення змін до виборчого законодавства, політичні партії можуть позичати гроші тільки за допомогою завірених нотаріусом документів. Договір повинен передбачати порядок і термін погашення запозичених сум, а термін не може бути більше, ніж три роки. Водночас позика і повернення грошей можуть бути зроблені тільки через банківський переказ.

    У зверненні до парламенту, що стосується внесення змін до закону, президент попросив, зокрема, уточнити правила, що стосуються надання політичним партіям кредитів фізичними та юридичними особами, пожертвувань, контролю фінансування, і роз’яснити деякі положення, які могли порушити принцип політичного плюралізму. Об’єднані зусилля Парламенту – Адміністрації президента, врешті-решт, дали закон, якщо не кращий, хоча б ясніший що стосується фінансування партій. Скептики стверджують, однак, що винахідливість, тих, хто звик обходити закон не має меж, і що незаконне фінансуванням не зникне, і відсутність прозорості в цій галузі залишиться правилом, а не винятком.

  • Новий закон про фінансування політичних партій

    Новий закон про фінансування політичних партій

    Майже не було виборів в останні 25 років в Румуні, які б не були затьмарені звинуваченнями в тому як проводилась виборча кампанія з використанням різних форм підкупу. Є також підозри про походження грошей, що використовуються в кампанії, часто щедрі донори підозрюються, що пізніше в обмін на надану підтримку вимагають пільг від кандидатів або партій. Одним словом, якщо в багатьох європейських демократіях фінансування партій і виборчих кампаній чітко регулюється, в Румунії такий підхід ще очікується.



    У середу, румунські депутати прийняли закон про фінансування політичних партій та виборчих кампаній. Спочатку відхилений Сенатом, до закону були внесені потім поправки Комісією з Виборчого кодексу, який був прийнятий Палатою депутатів. Якщо закон буде підписаний Президентом Клаусом Йоханнісом, виборчі кампанії будуть фінансуватися виключно за рахунок коштів від державного бюджету, з можливістю того, що партії можуть запозичати гроші від фізичних та юридичних осіб, але тільки через завірені нотаріусом документи. Також заборонено поширення товарів з виборчою символікою, а грошові пожертвування більші, ніж десять мінімальних зарплат можна зробити тільки через банківські рахунки.



    Депутат, соціал-демократ, Мірча Дрегіч, ініціатор законодавчого акту, сказав, що майбутні виборчі кампанії, таким чином, будуть більш прозорими: “Гроші, отримані кандидатами будуть витрачені тільки на політичні реклами на телебаченні, радіо, в пресі, в онлайн середовищі, для опитувань, листівок і брошур. Буде заборонено розповсюдження товарів з виборчою символікою. Для підвищення прозорості, введено обовязковість збору пожертвувань через банківські рахунки.”



    Голова Комісії з Виборчого кодексу, ліберал, Міхай Войку підкреслив, у свою чергу, що положення закону розривають зв’язки фінансування між кандидатами та політичними партіями, з іншого боку, особи, які можуть обумовити надану підтримку певними перевагами: “Прийняття цього закону, який містить рекомендації групи країн по боротьбі з корупцією, на нашу думку, є великим кроком вперед. Вітаю консенсус політичних фракцій, тому що виявлене спільне бажання звільнити нас від усіх цих порушень.”



    Проте, закон про фінансування політичних партій та виборчих кампаній підданий і критиці. Депутат народно-демократичної парламентської групи Тудор Чугодару, говорить про “лицемірство” і стверджує, що передвиборні кампанії будуть й надалі нелегально фінансуватися. Про прозорість отриманих грошей за рахунок пожертвувань говорить і Демократичний союз угорців Румунії.