Tag: холодна війна

  • Протиракетний щит та загрози на адресу безпеки

    Протиракетний щит та загрози на адресу безпеки








    Було достатньо однієї американської іскри для
    того, щоб російська реакція набула дефлаграційних розмірів. Лідер Білого дому
    Дональд Трамп оголосив, що Сполучені Штати вийдуть з Договору про ліквідацію
    ракет середньої і малої дальності (РСМД), укладеного в 1987 році з Москвою,
    яка, на думку президента США, повторно порушила угоду протягом багатьох років.
    Володимир Путін негайно відреагував: рішення про денонсацію Договору призведе
    до нової гонки озброєнь. Навівши приклад дуже небезпечної, навіть
    апокаліптичної ситуації – за словами деяких його прихильників, Кремлівський
    лідер погрозив у відповідь швидкою та ефективною відповіддю.




    Європейські країни, які дадуть свою згоду на розміщення стратегічних ракет США на їхніх територіях, повинні зрозуміти, що вони знаходяться на території, що перебуває під загрозою ймовірної відповіді – сказав президент Росії, додавши, що він
    сподівається обговорити це питання з президентом Дональдом
    Трампом на їх зустрічі в Парижі, 11 листопада. До тоді, Румунія -на яку, безпосередньо, вказують великим пальцем – реагує, будучи відомим той факт, що в Девеселу, на півдні країни, Сполучені Штати розмістили, в рамках НАТО,протиракетний щит, оснащений ракетами-перехоплювачами з оборонним призначенням, чия роль полягає у знищенні у повітрі балістичних ракет.




    За словами МЗС в Бухаресті, те що Москва навела приклад цього щита
    в контексті переговорів на
    тему Договору про ліквідацію ракет середньої і малої
    дальності, є цілком невідповідним. Більше того, агресивна риторика Росії є
    невиправданою і контрпродуктивною, після того, як Кремль отримав протягом
    багатьох років всі необхідні гарантії та пояснення як з боку Румунії, так і від
    Північноатлантичного альянсу. МЗС в Бухаресті повторило, що протиракетний щит є суто
    оборонним та поважає всі міжнародні зобов’язання.




    Слідом за новими загрозами на адресу європейських країн, саме щоб нагадати президенту Володимиру Путіну солідарність НАТО, Північно-атлантичний альянс
    розпочав, у четвер, в Норвегії найбільші військові маневри після закінчення Холодної війни. До 7 листопада у військових навчаннях під назвою «Trident Juncture», будуть залучені 50.000 військовослужбовців з 31 країни НАТО та країн-партнерів, 250 військових літаків, 65 кораблів та 10.000 одиниць техніки. Північно-атлантичний альянс не шукає конфронтації, але готовий захищати всіх своїх
    членів від будь-якої загрози, – уточнив генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг. Москва не спізнилася відповісти, назвавши навчання провокаційними та антиросійськими.

  • Нова холодна війна?

    Нова холодна війна?

    Під музику “Оди до радості”, 9 листопада, тисячі білих повітряних куль злетіли в небо над Берліном, з нагоди 25-ої річниці повалення Берлінської стіни, обєднання Німеччини та завершення холодної війни. Кілька сотень тисяч людей, що зібралися біля Бранденбурзьких воріт взяли участь у величезному заході, організованому під відкритим небом в самому центрі німецької столиці.



    Канцлер Німеччини Ангела Меркель, яка жила в комуністичній Німеччині, передала послання надії народам, які все ще пригноблені: “Той день нагадує нам, що прагнення людей до свободи ніколи не буде переможене. Разом з подіями 1989 року, громадяни зі Сходу подолали страх перед репресією та хитрістю влади.”



    Зведена в один день, 13 серпня 1961 року, владою колишньої Німецької Демократичної Республіки, Берлінська стіна була спочатку парканом з колючим дротом, згодом зміцнена і розширена упродовж років. Упродовж 28 років, Стіна відділяла дві Німеччини, а їх воззєднання відбулось лише 3 жовтня 1990 року, через 11 місяців після падіння символу розколу Європи, під тиском протестувальників. Протягом майже трьох десятиліть, спроби втекти з комуністичного табору включали найбільш винахідливі методи, починаючи від вириття тунелю під стіною, до протягнення повітряних кабелів або надлегкого авіабудування, спроби в результаті яких було застрілено не менше 128 осіб, які хотіли волі. Число загиблих було набагато вище, показують, однак, різні дослідження.



    У 1989 році, на тлі радикальних політичних змін у Східній Європі, втрати влади прорадянськими урядами та після декількох тижнів протестів, 9 листопада влада Східного Берліна зняла заборону на пропускних пунктах. Східні – німці пішли в великій кількості до Західного Берліна, і в найближчі тижні, влада знесла, що ще залишилося від символу розколу Європи. На цьогорічному святі в Берліні взяли участь останній радянський лідер Михайло Горбачов, причетний до подій, що сталися 25 років тому, поряд з колишнім лідером польської профспілки “Солідарність” Лехом Валенсою. “Світ знаходиться на межі нової холодної війни, і деякі навіть говорять, що вона почалась”, попередив, маючи на увазі ситуацію в Україні, Горбачов, який дозволив воззєднання Німеччини.



    В останні місяці, “довіру порушено,” сказав він, зазначивши, що “не може бути ніякої безпеки в Європі без німецько-російського партнерства”. В інтервю швейцарській телекомпанії, Горбачов сказав, що “небезпека присутня.” “Вони думають, що виграли холодну війну. Немає переможця, всі виграли, але тепер вони хочуть почати нову гонку озброєнь”, – сказав Горбачов. “Вони?”, тобто хто? Йдеться про країни НАТО? Відповідь колишнього радянського лідера: «НАТО є інструментом, що використовується”. На його думку, на тлі припинення діалогу між владами, є загроза кривавих конфліктів в Європі і на Близькому Сході.



    25 років, що минули після розпаду комуністичних диктатур у Східній Європі були проаналізовані в Бухаресті, кілька колишніми керівниками європейських країн, лідерами революцій 1989 року, та перехід до демократії, які прибули на конференцію в Бухаресті з цього питання. Домінуюча тема політичного порядку денного в 2014 році, ситуація в Україні і на цей раз була розглянута. Історик Зоє Петре, колишній радник президента зазначила: “На превеликий жаль, останні шість місяців історії змусили світ переглянути занадто оптимістичні поняття, що затвердились після 1989 року, які вижили, у тому числі грузинській кризі в 2008 році. Ідея, що врешті-решт Росія є країною, як і всі інші, мабуть більш авторитарною, виявилася ілюзією. Нагадаємо, що під час інавгурації нового президента США Барака Обами, важлива група східноєвропейських лідерів на чолі з Вацлавом Гавелом, закликала нового президента дуже уважно вивчити концепцію перезавантаження відносин з Росією. На жаль, їх не дуже слухали. Тепер, це безглуздо, як кажуть англійці, плакати за молоком, що зіпсувалось. Насправді, в даний момент, ми маємо справу з агресією.”



    Президент Європарламенту Мартін Шульц попередив у свою чергу, з нагоди 25-ї річниці падіння Берлінської стіни, про ризик появлення нових кордонів у Європі в результаті силових дій, як в Україні. Це неприйнятно, стверджує Шульц, цей конфлікт може бути вирішений тільки політичними засобами. “Подобається нам це чи ні, Росія є ключовою силою, постійним членом Ради Безпеки ООН. Ми можемо взяти на себе зобовязання з підтримки територіальної цілісності України, але в той же час ми повинні залишати відкритими всі канали звязку з Росією,” – сказав президент Європарламенту.

  • 25 років повалення Берлінської стіни

    25 років повалення Берлінської стіни

    9 листопада 1989, тисячі східних німців змогли обійняти своїх друзів або родичів, що жили в Західній Німеччині, яких розділяла Берлінська стіна, без того, щоб військовослужбовці комуністичного режиму втрутились. За короткий час стіна побудована в 1961 році була повністю знесена і стала символом падіння комуністичних режимів у Східній Європі, в тому числі в Румунії. Після 25 років від подій, що відбулись в Берліні в неділю були вшановані особи завдяки яким цей момент став можливим, серед яких і радянський лідер Михайло Горбачов, який, з цього приводу перебував у німецькій столиці. Урочистості відбулись біля Бранденбурзьких воріт, символічне місце для обєднання Німеччини, що здійснилось через 11 місяців після падіння Берлінської стіни.



    Звідси пролунав, ще в 1987 році, заклик президента США Рональда Рейгена до генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу, Михайла Горбачова приїхати і відкрити двері свободи і сприяти зняттю залізної завіси, яка розділяла дві протилежні політичні системи. В кінці всіх тодішніх зусиль, ствердив нинішній президент США Барак Обама, розум узяв верх, і він восторжествує незалежно від того, коли це станеться. Жодна стіна, за його словами, не може протистояти устремлінням справедливості, прагненню до свободи і миру, які палають в серці кожної людини. У надзвичайно емоційній промові, канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що слід подумати про всіх тих, хто намагався втекти зі Східної Німеччини.



    Вона вшанувала память жертв, нагадавши, що багато людей постраждали щоб ця стіна впала. Виступ канцлера Німеччини був оптимістичним підходом і містив послання надії для народів України, Сирії, Іраку, та усіх регіонів світу, де свобода і права людини знаходяться під загрозою або порушуються. «Послання надії на сьогодні і на майбутнє: можливо будуть знесені й інші стіни, стіни диктатури, насильства, ідеології, ворожості. Звучить надто добре, щоб було правдою? ” запитала німецький канцлер. У 83 роки, колишній радянський лідер Михайло Горбачов попередив, у свою чергу, що світ на порозі нової холодної війни. Він вважає, що, на тлі припинення діалогу між великими силами, криваві конфлікти в Європі та на Близькому Сході викликають велику стурбованість і дають можливість з’явленню нової залізної завіси.