Tag: Хорватія

  • 15 березня 2019 року

    ДЕРЖБЮДЖЕТ -
    Президент Клаус Йоханніс сьогодні підписав закон «Про Державний
    бюджет Румунії на 2019 рік». Він сказав, що хотів би промульгувати значно
    кращій бюджет для Румунії та румунів, але цього не сталося. Президент піддав
    критиці той факт, що головна керівна Соціал-демократична партія присвятила лише
    один день на повторний розгляд цього нормативно-правового акту, який глава
    держави повернув у парламент, а також те, що парламентська більшість не
    врахувала його зауваження і пропозиції. Це не просто безвідповідальність,
    це прояв зловмисності, – сказав Клаус Йоханніс. За словами глави держави, всі
    дії соціал-демократів при владі – це велика чорна діра для румунської економіки
    та суспільства загалом. Нагадаємо, що у середу парламент прийняв у своєму
    первісному вигляді Закон «Про Державний бюджет Румунії на 2019 рік». Напередодні
    президент звернувся до Конституційного суду з поданням щодо конституційності
    відповідного закону, але судді Конституційного суду визнали його таким, що відповідає
    Конституції Румунії. Керівна коаліція стверджує, що бюджетом передбачені ресурси,
    необхідні для всіх основних галузей економіки, особливо для освіти, охорони
    здоров’я та інвестицій.




    ТЕРАКТ -
    Міністерство закордонних справ Румунії рішуче засудило збройні напади в
    п’ятницю на дві мечеті в новозеландському місті Крайстчерч, внаслідок яких близько
    50 осіб загинуло і щонайменше 20 отримали поранення. МЗС Румунії висловило
    глибоке співчуття родинам жертв і підтвердило підтримку Румунії у боротьбі з
    тероризмом. Прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн оголосила про підвищення
    рівня національної загрози, після кривавого інциденту, який вона назвала
    терористичним актом. Вона повідомила про затримання чотирьох підозрюваних, які
    мали екстремістські погляди, стверджуючи, що досі вони не були в жодному списку
    поліцейського моніторингу. Прем’єр-міністр наголосила, що Нова Зеландія є країною
    різноманітності, добра, співчуття, домом для тих, хто поділяє ці цінності, що
    не будуть потрясені цими нападами. Політичні та ісламські лідери ряду азійських
    країн висловили свою огиду в зв’язку з цими нападами, у результаті яких
    загинули кілька їхніх співгромадян.




    ЗУСТРІЧ -
    Президент Клаус Йоханніс зустрівся з віце-прем’єр-міністром і міністром
    закордонних справ Хорватії Марією Пейчинович-Бурич, яка відвідала Бухарест з офіційним
    візитом. Як передає прес-служба Адмінітрації Президента Румунії переговори були
    зосереджені на двосторонньому політичному діалозі, економічному співробітництві
    та ситуації румуномовних громад в Хорватії і хорватської меншини у Румунії.
    Клаус Йоханніс наголосив на важливості продовження тісної румунсько-хорватської
    співпраці з точки зору головування, вперше для обох країн, у Раді Європейського
    Союзу в рамках однієї трійки разом з Фінляндією. У цьому контексті глава
    румунської держави заявив що до тепер Румунія досягла гарних результатів у
    виконанні свого мандата на посаді головуючої країни в Раді ЄС. Сторони висловили
    впевненість у тому, що неформальний саміт у Сібіу 9 травня стане гарною нагодою
    продемонструвати єдність, проєвропейську підтримку та окреслити позитивну перспективу
    для майбутнього Європейського Союзу.




    ПРОТЕСТ – У п’ятницю, 15 березня, о 15.00
    годині за Бухарестським часом численні
    компанії та їх працівники по всій країні, футболісти і клуби, лікарі, журналісти та ЗМІ, представники мерій, видатні діячі різних галузей, учні, студенти,
    профспілки, водії, а також пересічні румуни на 15 хвилин
    припинили свою діяльність, в знак солідарності з акцією протесту «Румунія
    хоче автострад». Її ініціював сучавський бізнесмен, який побудував
    за власні кошти та сьогодні символічно відкрив перший метр автостради в історичній румунській провінції Молдові (північний схід країни). Цим самим ініціатор протесту та учасники
    хотіли привернути увагу влади до
    поганого стану дорожньої інфраструктури в Румунії, передусім на відсутності автомагістралей. Станом на кінець 2018 року, через майже тридцять років від падіння комунізму та через 10 років від
    вступу до Європейського Союзу, Румунія мала лише близько 800 кілометрів
    автомагістралі.




    ЄВРОСОЮЗ – Учасники VIII-го Європейського саміту регіонів і міст у п’ятницю прийняли
    Бухарестську декларацію, під назвою «Будівництво ЄС з основи, разом з регіонами та
    містами». Ця заява у п’ятницю була
    офіційно вручена президенту Клаусу Йоханнісу
    головою Європейського комітету
    регіонів Карлом-Хайнцем Ламберцем і є внеском місцевих і
    регіональних обранців країн ЄС до підготовки стратегічного
    порядку денного на 2019-2024 роки. Документ включає десять заходів, спрямованих
    на зміцнення демократичної основи Європейського Союзу та посилення дій ЄС на
    місцевому рівні задля кращого майбутнього
    європейських громадян.





  • Румунія та Центрально-Європейська ініціатива

    Румунія та Центрально-Європейська ініціатива

    У контексті прийняття Румунією з 1 січня 2019 року
    головування у Раді Європейського Союзу, прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле перебувала
    з візитом в Загребі, де в кулуарах саміту глав урядів країн-членів
    Центрально-Європейської ініціативи, провела зустрічі зі хорватськими високопосадовцями.


    Під час дискусії зі своїм хорватським колегою Андреєм Пленковічем були обговорені економічні й торговельні відносини між двома країнами та виклики для румунського головування у Раді ЄС. Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле: Я маю на
    увазі виклики
    щодо Брекзиту, майбутнього Європейського Союзу після Брекзиту, в цьому питанні велику
    роль відіграватиме саміт, який відбудеться 9 травня 2019 року в місті Сібіу. Ми говорили про спільні питання, про спільний підхід, який ми повинні мати стосовно традиційних політик на європейському рівні, – і я маю тут на увазі політику згуртованості та спільну аграрну політику, а також проблеми пов’язані з міграцією, тероризмом,
    оборонною політикою, сільським господарством і, звичайно, про питання спільного інтересу двох країн – Шенген.




    У Загребі, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле взяла
    участь у саміті Центрально-Європейської
    ініціативи, що позначив завершення року хорватського головування в цій
    регіональній ініціативі. Основною темою Загребського саміту було регіональне
    співробітництво з наголосом на просування демократичних цінностей та практик, добросусідські відносини та забезпечення
    стабільності в регіоні. Румунія довершує
    підготовку до прийняття піврічного головування в Раді ЄС, під час якого розширення ЄС на Західні Балкани,
    буде пріоритетним
    питанням, -
    заявила прем’єр-міністр Румунії. Вона додала, що Румунія далі
    підтримуватиме план політичної підтримки й технічної допомоги для просування
    реформ в державах регіону в процесі наближення до євроатлантичних структур.


    Прем’єр-міністр Віоріка Денчіле підкреслила зацікавленість в
    оптимальному використанні форматів співпраці та їх унікальний внесок у
    стабільність регіону, в утвердженні добросусідських відносин, взаємозв’язку
    та економічної співпраці, відмітивши, одночасно важливість Центрально-Європейської ініціативи для досягнення цих цілей. А як саме? Шляхом
    передачі досвіду в таких ключових сферах, як боротьба з корупцією, добре врядування,
    скорочення прогалин у сфері розвитку, конкурентоспроможності та інновацій.
    Прем’єр-міністр також
    висловила підтримку розвитку регіонального співробітництва у цьому форматі, а
    також підтримку зусиллям щодо підвищення ефективності Центрально-Європейської ініціативи, зосереджуючи увагу на проектах з економічними та соціальними наслідками в регіоні. Віоріка Денчіле побажала
    успіху Італії, яка прийняла від Хорватії головування у Центрально-Європейській ініціативі.

  • 1 жовтня 2017 року

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоханніс у
    понеділок прийме главу Хорватської держави Колінду Грабар-Кітарович, яка
    відвідає Румунію з триденним офіційним візитом. Як повідомляє Адміністрація
    Президента Румунії переговори будуть зосереджені на розвитку двосторонніх
    відносин, на важливих темах європейського і регіонального порядку денного, а також на питанні безпеки. У
    вівторок глави двох держав відкриють роботу Румунсько-хорватського
    бізнес-форуму. Теж у вівторок президент Колінда Грабар-Кітарович зустрінеться
    зі студентами та викладачами Бухарестського університету, з якими обговорить
    дипломатичні відносини між Румунією та Хорватією та внесок Хорватії в
    консолідацію європейського простору.

    ВЗАЄМИНИ – Прем’єр-міністр Румунії Міхай Тудосе та
    члени уряду у вівторок у Варні візьмуть участь у спільному румунсько-болгарському
    міжурядовому засіданні. Міхай Тудосе візьме участь і в чотиристоронній
    зустрічі прем’єр-міністрів Румунії, Болгарії, Сербії та Греції. З цієї нагоди буде
    підписано низку двосторонніх румунсько-болгарських документів/угод. Теж у
    вівторок румунський та болгарський прем’єри візьмуть участь в офіційному відкритті пункту перетину кордону Ліпніца-Кайнарджа.




    КІНО – Румунський актор Богдан Думітраке у
    суботу отримав премію Срібна мушля кінофестивалю в Сан-Себастьяні (Іспанія)
    за кращу чоловічу роль у фільмі Поророка режисера Константіна Попеску. Румунське кіно було відзначене уперше на іспанському кінофестивалі, журі
    якого в цьому році очолив відомий американський актор Джон Малковіч. Богдан
    Думітраке назвав свою роль в цьому фільмі найкращою в кар’єрі. 40-річний румунський актор був нагороджений премією Гопо за роль у фільмі
    Константіна Попеску Портрет молодого воїна та премією Золотий леопард на
    Міжнародному кінофестивалі в Локарно (Швейцарія) в 2011 році за роль у
    кінострічці Адріана Сітару З найкращими намірами.

    ПОДОРОЖЧАННЯ – З 1 жовтня у Румунії зросли тарифи на електричну енергію в середньому на 3,5 лея (0,75 євро) на 100 кВт/год на місяць, – повідомило Національне управління з регулювання енергетики. За даними управління, з першого дня жовтня подорожчав, в середньому на 6%, і природний газ для населення. І теж з 1 жовтня вдруге за останні два тижні зріс акцизний податок на пальне, приблизно на 0,16 леїв за літр. За оцінками оглядачів це призведе до підвищення цін на більшість продуктів і послуг, особливо на продукти харчування.




    ЄВРОСОЮЗ – Європейська комісія в суботу
    опублікувала першу оцінку пропозицій, поданих країнами-членами, які висловили
    бажання розмістити на своїй території
    після виходу Великої Британії з ЄС осередків Європейського агентства з
    лікарських засобів та Європейського банківського агентства, що в даний час
    знаходяться у Лондоні. Єврокомісія уточнила, що це суто технічна оцінка, яка
    повністю ґрунтується на інформації, наданій державами-членами, додавши, що
    наразі не було складено короткого
    списку найкращих кандидатів. Бухарест та ще 18 європейських міст висловили
    готовність прийняти Європейське агентство з лікарських засобів. За даними Єврокомісії
    в цьому місяці Рада з загальних питань проведе перші політичні дебати щодо
    переміщення обох агентств, а остаточне рішення буде прийняте в листопаді.




    РЕФЕРЕНДУМ – У Каталонії,
    іспанські поліцейські штурмували виборчі дільниці, щоб перешкодити проведенню референдуму
    про незалежність регіону. Як повідомляє наш кореспондент в Іспанії,
    посилаючись на дані, надані регіональним урядом Каталонії, в результаті зіткнень
    між протестувальниками і силовиками поранення отримали кілька сотень осіб, в
    тому числі поліцейські. Віце-прем’єр Іспанії Сорайя Саєнс де Сантамарія
    закликала владу Каталонії припинити голосування, яке не є референдумом. Вона
    додала, що відповідальність за ситуацію в Каталонії несе виключно лідер
    регіонального уряду Карлес Пуігдмонт. Лідери парламентських політичних партій
    також вимагають припинення насильства. У Барселоні, представники регіональних
    органів, піддали критиці жорстокість сил правопорядку і заявили, що після закриття виборчих дільниць оприлюднять
    можливе рішення про проголошення незалежності. Раніше Конституційний суд
    Іспанії оголосив референдум незаконним.




    СПОРТ – Румунська жіноча команда в класі «8+» (вісімка з рульовим) сьогодні здобула золото у фіналі Чемпіонату світу з академічного веслування в
    Сарасоті-Брадентоні (штат Флорида/США). Теж сьогодні у фіналі змагання з
    академічного веслування румунська чоловіча вісімка з рульовим посіла 5 місце.. У суботу
    румунська пара Йонела-Лівія Лехач та Джаніна-Елена Беляге виграли золото у
    жіночій двійці легкої ваги.