Tag: художники

Щорічна виставка
Бухарестської художньої галереї в
рамках Муніципального музею Бухареста
(MMБ) має особливе значення, оскільки вона
є частиною загального контексту
святкування 30-річчя франкофонії
в Румунії. Так, у палаці Суцу в центрі
столиці, одній із знакових локацій
Муніципального музею Бухареста,
відкрилася виставка «Між Румунією та
Францією. Чудова образотворча
подорож» – виставка, яку можна відвідати
до кінця вересня цього року.

Про
виставку ми поговорили
із заступником директора ММБ Еленою
Оларіу: Виставка відкрилася 17
листопада 2023 року і буде відкрита до 26
вересня 2024 року, тож у любителів мистецтва
є достатньо часу, щоб її побачити. У 2023
році в Румунії відзначалося 30 років
франкофонії, і саме тому була відкрита
ця виставка. Найважливіша ідея, яка
випливає з перегляду представлених
робіт, – це нерозривний зв’язок між
румунським і французьким мистецтвом.
Починаючи з XIX
століття, у другій половині століття і
особливо в першій половині XX
століття, аж до встановлення комуністичного
режиму, молоді румуни їхали до Європи
вивчати мистецтво. Вони навчалися в
Мюнхені та Парижі. У Парижі навчалися
в найбільшій художній академії світу
– Академії витончених мистецтв (Beaux
Arts), тому що Париж став світовим
центром мистецтва, принаймні у другій
половині XIX
століття.

Елена
Оларіу розповіла нам більше про історію
румунської франкофонії з точки зору
образотворчого мистецтва та про тяжіння
румунських художників до Франції,
особливо до Парижа. Елена
Оларіу також розповіла про початок
сучасного мистецтва в Румунії та
заснування вищої школи мистецтв
художником Теодором
Аманом (1831-1891): Теодор
Аман також їде до столиці Франції, щоб
вивчати мистецтво в Парижі. І він навіть
починає виставлятися в офіційних
салонах, які були великими художніми
виставками, найбільшими в Європі, де
виставлялися французькі художники, а
також художники, які навчалися у Франції,
або художники, які залишилися після
навчання в Парижі, щоб продовжити
блискучу кар’єру. Таким чином, Теодор
Аман здійснює свою велику мрію – навчатися
в європейській столиці мистецтва. Він
повертається до Румунії і засновує тут
Школу образотворчого мистецтва.

Заступник директора
Муніципального музею Бухареста (MMB)
розповіла про кількох
великих румунських художників (таких
як Ніколає Ґріґореску,
1838-1907, Іон Андреєску,
1850-1882 або Штефан Лукіан,
1869-1916), художників, чиї картини
можна побачити на виставці в палаці
Суцу, які зазнали впливу французького мистецтва:
Інший важливий художник, великий
майстер, національний митець
Ніколає Ґріґореску також
їде до Парижа, щоб завершити своє художнє
навчання. Багато з них раніше були
церковними художниками і поїхали до
Парижа, щоб навчитися сучасному мистецтву,
мистецтву станкового живопису, як ми б
сказали сьогодні. Андреєску
теж. У нас на виставці є його
цікава картина. …
Після Ґріґореску і Андреєску до Парижа
приїхав Штефан Лукіан,
який, хоча спочатку навчався в Мюнхені,
деякий час перебував у Парижі. Так що
це паломництво, скажімо так, дуже цікаве
паломництво між Мюнхеном і Парижем,
зберігається протягом тривалого часу.

Елена
Оларіу також описала надзвичайні
стосунки між румунським художником
Теодором Палладі та великим французьким
художником Анрі Матіссом: У Франції
румунські художники також ознайомлюються
із великими французькими
майстрами, … Палладі,
наприклад, дружить з Матіссом, і для
тих, хто не знає надзвичайної історії
румунської вишиванки,
він дарує французькому художнику
невелику серію надзвичайно зшитих
традиційних вишиванок.
Він дарує їх Матіссу, який також створює
велику серію мистецьких, графічних та
живописних робіт з цими селянськими
сорочками … Ці надзвичайні
зв’язки дали результати не лише на
мистецькому рівні, але й на рівні
просування румунської культури загалом,
і це дуже важливо відзначити.

Які ще художники
представлені на виставці Між Румунією
та Францією?: Серед інших важливих
художників, яких ми можемо побачити на
виставці, – Штефан Попеску, який дійсно
навчався в Мюнхені, але багато років
жив у Парижі. Кімон Логі, наприклад, ще
один важливий художник, який малює,
подорожує Францією і малює. Йосип Ісер,
Макс Арнольд, Штефан Константін
та багато інших художників, які коливаються
між Румунією та Францією. Нарешті, я
хотіла би згадати
про Сесілію
Куцеску-Шторк, яка представлена на
виставці серією графічних робіт і
картиною.

Наприкінці розмови
Елена Оларіу зазначила:
Ми вважаємо, що ця виставка повністю
відображає ці важливі відносини,
встановлені між Румунією та Францією,
особливо в міжвоєнний період, і пік,
якого досягло румунське мистецтво в
той період.

У старому центрі столиці, в палаці Дачія-Румунія, відбувається 11-й випуск спеціального арт-павільйону Арт-сафарі. Окрім виставок, відкритих у лютому 2023 року, захід запропонував публіці кілька спеціальних подій. Серед них, тимчасова виставка Brukenthal Exclusive, на якій публіка могла помилуватися одними з найцінніших картин Румунії, привезених з Музею Брукенталя міста Сібіу (центральна Румунія) на короткий період до столиці. Барон Самуель фон Брукенталь (1721-1803) був саксонським юристом і губернатором Трансільванії, а також великим колекціонером творів мистецтва і засновником музею, який з 1790 року носить його ім’я.

П’ять шедеврів міжнародної спадщини з Музею Брукенталя опинилися в Бухаресті. Ось вони: Знаменитий Портрет Ювеліра (людина з кільцем) Яна ван Ейка (1390-1441), фламандського художника пізнього середньовіччя, який вважається справжнім новатором і вирішальною фігурою в історії європейського живопису, за легендою він був художником, який удосконалив олійний живопис; Портрет чоловіка, що читає та Портрет жінки, що молиться видатного портретиста Ганса Мемлінга (1435-1494); Ecce Homo Тіціана (Тіціано Вечелліо, 1488-1576), відомого італійського художника венеціанської школи; і, нарешті, маленький портрет Голова дитини художника пізнього Відродження Паоло Веронезе (1528-1588).

Про те, як була організована ця особлива виставка в центрі столиці ми поговорили з директором Арт Сафарі Йоаною Чокан: Александру Кітуце є куратором цієї експозиції, і він задумав побудувати її з шедеврами шедеврів. Це означає, що з 1200 картин, які залишив країні барон фон Брукенталь, 50 є справжніми універсальними шедеврами, і з цих 50, ті, що виставлені в Бухаресті, є найбільш важливими. Імена цих художників можна знайти тільки у Брукенталя. Це Веро Веронезе, Тіціан, Ван Ейк і Ганс Мемлінг. Коли я почула пропозицію Музею Брукенталя, я була надзвичайно зворушена, дуже здивована. Найцінніша картина в Румунії, Портрет Ювеліра Ван Ейка, зараз знаходиться в Палаці Дачія-Румунія, на вулиці Ліпскань, в центрі столиці. Зал був спеціально улаштований для цієї картини, бо умови в ньому мають бути музейними. Температура не може підвищуватися, тому не так багато людей може перебувати в залі одночасно, і не так багато людей може купити квитки на таку особливу подію.

Страхова вартість запозичених творів від Музею Брукенталя становить 75 мільйонів євро, що є надзвичайно високою сумою для Румунії. Тож як були застраховані роботи? Йоана Чокан: Ми змогли застрахувати ці шедеври живопису за допомогою міжнародних брокерів. Роботи застраховані у Великобританії, тому що сума і швидкість реалізації проєкту унеможливили їх страхування в Румунії. Мені шкода, що так сталося, і я сподівалася, що ми зможемо знайти румунського страховика і застрахувати їх тут. З безпечним транспортуванням у супроводі жандармів і CPI Security було трохи легше, тому що нам вдалося перевезти їх з компанією Orbit Fine Art, яка вже має досвід транспортування рухомих культурних цінностей універсальної цінності, категорії Скарби. Тому там все було трохи простіше. Якщо, звичайно, можна назвати простим спеціальний транспорт, з безпечним супроводом і румунською жандармерією, що перетинає долину річки Олт.

Директорка Арт Сафарі зробила зізнання щодо нещодавно визначеного Міністерством культури Румунії павільйону мистецтв Арт Сафарі як стратегічного проєкту для Румунії. У той же час, Йоана Чокан розкрила деякі проєкти, які Арт Сафарі готує до 12-ї виставки і навіть до 2024 року: Перш за все, для нас рішення міністра Лучіана Ромашкану оголосити Арт-сафарі стратегічним проєктом – велика честь. Ми усвідомлюємо всю відповідальність, яку несе в собі це почесне звання, і вже готуємо цікаві виставки на 2024 рік. Виставкова програма 2023 року є повною і включає, окрім цих шедеврів з Сібіуського музею Брукенталь, виставку в Національній портретній галереї та виставку в престижному Королівському музеї Вікторії та Альберта. З 4 по 14 травня відбудеться виставка творів Ніколая Грігореску. У нас є виставка «Ангели та демони», куратором якої є Королівський музей Вікторії та Альберта, спеціально створена для Art Safari, антитеза сучасних художників. Ретроспектива Артакіно, кураторкою якої є Єлена Оларіу, реалізована у партнерстві зі столичним Муніципальним музеєм та Національним художнім музеєм Румунії. Звичайно, поряд з цими двома музеями, з нами щоразу є музеї-партнери – Констанца, Ясси, Клуж, Тімішоара, Орадя, Сату-Маре, і я не маю часу перелічити їх усіх, але із задоволенням згадаю їх усіх, тому що вони з нами на кожній великій ретроспективі, яку створює Єлена Оларіу. І, звичайно, Національна портретна галерея спеціально для Арт-сафарі підготувала виставку Історії кохання, яка містить шедеври Ван Дейка, а також Анжеліки Кауфман або Мана Рея.

Національний музей мистецтва Румунії
має у своєму складі три музеї-супутники: Музей мистецьких колекцій, Музей Замбакчіана та Музей Теодора Паладі. Ці музеї очікують відвідувачів в Інтернеті, в комплексних віртуальних екскурсіях. Наш путівник
сьогодні – Джорджіана Якоб з Національного музею мистецтва Румунії, відділ освіти, комунікації
та культурних проєктів.
Ми увійдемо у всесвіт давнього румунського та європейського мистецтва, але й сучасного.

До чергового відкриття воріт музею нас запрошують насолодитись
мистецтвом вдома за допомогою віртуальної
екскурсії, перекладу та аудіо описів відібраних картин. Месидж організаторів цих віртуальних турів
полягає в тому, що поточний період може бути дуже гарним, щоб пізнати та
насолодитись цінною спадщиною людства. Джорджіана Якоб пропонує нам розпочати візит
прямо з центральної
частини найбільшого Музею мистецтва Румунії: Це колишній королівський палац, який має дуже багату історію,
починаючи з ХІХ-го століття. Він послідовно перетворюється на вражаючий для того часу: Будинок імені Дініку Голеску. Зі здобуттям Румунією незалежності, за
часів Кароля I, він стає палацом, гідним престижу. Центральна частина палацу,
на жаль, була знищена пожежею у грудні 1926 р. Таким чином, палац був перебудований під час
правління Кароля II, у 1930-х роках, майже у тому
вигляді, який ми бачимо сьогодні. Наприкінці Другої світової війни палац було сильно пошкоджено бомбардуванням. На щастя, той самий
архітектор Ніколає
Ненчулеску разом з
інженером Емілем Праджером, зайнялись
реставрацією палацу в найближчий післявоєнний
період та перетворили його на музей мистецтва. По суті, Королівський палац, коли він припиняє свою
функцію, для якої він був створений, стає найбільшим музеєм мистецтва Румунії. В основному тут розміщувалася
колекція мистецтва
Румунії, з
чотирнадцятого до середини ХХ століття. Звичайно, також створюється Європейська
галерея мистецтв, що опирається на колекції, яку зібрав та подарував державі Кароль І.

Європейська галерея мистецтва ілюструє найважливіші школи
мистецтв, починаючи з 16 століття, та твори відомих художників, таких як
Тінторетто, Кранах Старший, Бругель Молодший, Ель Греко, Рембрандт або Рубенс.
Джорджіана Якоб, співробітник відділу освіти, комунікації та культурних проектів Національного
музею мистецтва Румунії розповідає: Вона розподілена по школах, як була задумана спочатку. Ми починаємо з італійської школи за якою
йде німецька, іспанська, фламандська школи і ,врешті-решт, французька школа. Таким чином, творами ХІХ-го століття, починаючи з періоду
імпресіонізму, можна милуватися. Я б відзначила таких художників, як Клод Моне чи Огюст Роден. Ця
віртуальна екскурсія у цей період може завершитися каталогом колекцій. У цьому каталозі школи
детально представлені. Ілюстрація є високоякісною, також є оцінка найважливіших
творів мистецтва».

З іншого боку, Галерея
румунського мистецтва складається
з двох галерей, продовжує Джорджіана Якоб:
У нас є середньовічна галерея мистецтв, з творами XIV століття. Вона включає
хронологічно і природно
Галереєю сучасного румунського мистецтва. Ці галереї можна відвідати практично,
але ті, хто хоче дізнатися більше інформації, також можуть здійснити
віртуальну екскурсію по музею, де вони зможуть дізнатися більше про найважливіші твори та послухати
драматизації. Також англійська версія сайту пропонує важливу інформацію для
тих, хто не знає румунську мову, про картини у всіх трьох галереях».

Одним з віртуальних тематичних турів, запропонованих
Національним музеєм мистецтва у наші дні, є той, під час якого можна насолодитись
картинами, на яких
з’являються домашні тварини. Ці картини знаходяться у колекціях музею і їх можна побачити до 31 травня.
Громадськість може помилуватися творами, написаними Джорджем Деметреску Міря- Діти сім’ї Гудвіна, Нікколо Лівадітті – Пані
працюючи, Пітера Корнеліша ван Слінгленда – Жінка всередині,
Гельдорпа
Горціуса – Дівчина з котом,
Франциска
Чірато – Жінка з котом», Георге Петрашку -«Мар’яна з котом»або Теодора Амана -« Жінка з собакою».

Джорджіана Якоб, співробітник Національного музею мистецтва Румунії, департаменту освіти,
комунікації
та культурних проектів, пропонує нам ще одну віртуальну подорож сучасним і давнім румунським мистецтвом: Галерея давнього
румунського мистецтва представляє
велику кількість предметів, особливо культових. Також можна побачити вишивки, фрески, включаючи
знаменитий ансамбль із Куртя-де-Арджеш, але також вражаючі роботи, такі як іконостас Монастиря Котрочень. Галерея сучасного румунського мистецтва починається з робіт Теодора Амана, який серед перших важливих румунських
художників. Нагадаємо також Ніколае Грігореску, національного живописця Румунії. Ви зможете
спостерігати за тим, як його мистецтво трансформується з часом і побачити
твори, які роблять
його відомим. Також квіти
художника Штефана Лукіана – ще одна важлива визначна складова цієї галереї. Але ми не можемо забути
твори, написані Теодором Паладі, Георге Петрашку або Ніколае Тоніце, міжвоєнного періоду».

Нещодавно відбулась у кількох містах Румунії 13-а «Біла ніч галерей». Художні галереї, музеї, культурні інститути, альтернативні
простори, творчі центри та майстерні художників пропонували нічну програму
сучасного мистецтва в Бухаресті та 13-ох містах країни: Алба Юлія, Арад, Брашов, Клуж-Напока, Крайова, Ясси, М’єркуря -Чук, Петріла, Решіца, Сфинту- Георге, Сібіу, Тиргу- Муреш і Тімішоара. Програма «Біла ніч
галерей» пропонує
громадськості можливість відкрити сучасну культуру у всьому її різноманітті – від образотворчого
мистецтва до виконавського мистецтва, музики чи кіно та у всіх видах презентації – від музейних виставок,
кураторських концепцій чи робіт, що експонуються безпосередньо в приміщеннях художників.

Вперше Біла ніч галерей залишила
позаду, в культурному просторі, резиденцію BRD Scena9 в Бухаресті. У рамках проект Зовнішні історії» художники Александру Чуботаріу, Роберт Оберт, Марія Балан та Джон Дот малювали в прямому ефірі по існуючими прикрасам на стінах
подвір’я резиденції BRD Scena9. Дивні малюнки, натхнені з ацтекської культури, змішані з елементами візантійського декору, оточують
подвір’я цієї будівлі, оголошеної історичною
пам’яткою, датованою 1890 р, яка належала королю Міхаю І, як подарунок короля Фердинанда королеві Марії.
Таким чином, історія будівлі має сліди всіх господарів, які вона мала протягом останніх сто років, від будинку, що належав королівській родині, до
штаб-квартири громадського закладу, а потім ресторану з мексиканською специфікою,
до сучасного статусу – Центру сучасної культури.

Александру Чуботаріу є одним із найповажніших
ілюстраторів та вуличних художників Румунії, а також засновником Музею
коміксів. Малюючи у прямому ефірі в ніч вернісажу, він розповів, над чим працював:Я працюю над тривимірним об’єктом, дещо нове зайняття у моїй сфері діяльності, уявне залишається приблизно таким самим, лише я намагаюся перевести його в
тривимірну зону. Ця діяльність на початку, поки що».

Один з проектів називається Неприхований, і Александру
Чуботаріу розповів нам про що йде мова:Є дві виставки, що з’єднуються: персональна виставка і Плюс, як я її назвав, до якої ми намагаємось принести окрім фресок з міста, які здається трохи більш знайомими та ескізну сферу, про більш вдосконалені полотна, тривимірну зону,
навіть кілька коміксів, щоб запропонувати більше про те, які мої турботи».

І тому що Street Art-художники
були зірками цього
випуску Александру Чуботаріуподає деталі: Це виставка про проект, який
намагається розповісти все, що означає вуличне
мистецтво, спочатку в
Бухаресті, а тепер
поширилося по всій країнї. В основному це інтерактивна карта,
до якої може мати доступ кожен бажаючий, і де ви зможете поступово дізнатись про все, що означає вуличне мистецтво в
Румунії, оскільки було включено багато міст, розташованих поблизу Бухареста. І ця виставка
якимось чином підтримує цей проект, цю карту, яка адаптується майже миттєво,
коли художник має роботу в громадському просторі, і тоді предмети
на виставці – це
об’єкти, пов’язані з роботами, які ви можете знайти у громадському просторі.

Про те, як сприймається
вуличне мистецтво в Румунії, ми також дізналися від
Александру Чуботаріу: «Я
думаю, що останнім часом у громадському просторі було зроблено багато
важливих робіт, і напевно загальним враженням буде те, що світ усвідомлює що є різниця
між тим, що мається на увазі під графіті, вуличним
мистецтвом чи втручанням
у громадський простір. І тоді це ще легше
перетравлюється і сприймається. Я думаю, що можна сказати, що останнім часом люди привикають
з тим, що відбувається в
громадському
просторі».

І оскільки виставка знайшла своє
місце в художній галереї, спеціалізованій у відтворені комуністичної епохи, Галереї Імболд, ми запросили художника пояснити нам цю асоціацію:
«Пропозиція надійшла від них. Я багато співпрацював з ними, і вони
наполягали на організації цієї виставки, я погодився, але за умови, що я роблю те, що
намагаюся робити на кожній виставці, тобто створювати нову роботу в кожному
просторі, де я втручаюся. Так народився тривимірний об’єкт, коли мене застали працюючи над ним. На останніх сотнях метрів є кілька стін (що їх слід розмалювати), оскільки погода дозволяє зробити
багато мультфільмів, чотири з яких з’являться одночасно.
Навіть у видавництві Casa Radio, я координую колекцію
Radio Prichindel, яка мені дуже дорога. І, ймовірно, на книжковому ярмарку Gaudeamus,
що пройде у листопаді, ми матимемо чотири нові назви.

Художник зізнається, що: Мультфільм залишається моєю
першою пристрастю, тому я малюю персонажів, які заселяють мою уяву».
Підсумовуючи, захід був успіхом сучасного мистецтва!

Фонд Асоціація Гуцулів Румунії за підтримки Генерального консульства Румунії в Чернівцях провела з 20 по 30 травня цього року, у місті Борша, Марамуреський повіт, Міжнародний мистецький пленер Природа, пейзаж, архітектура- традиція і модернізм. Цільова зона: природоохоронні території Національний парк Гори Марамуреш та Парк Гори Родний. Долина Рускови та Долина Бістріце. Партнери з Румунії цього заходу: Будинок культури села Репедя, Марамуреського повіту. Партнери з України: Євромедія з міста Чернівці та Культурна Асоціація Ватра з міста Рахів, Закарпатська область. Взяли участь у цьому міжнародному мистецькому пленері 15 художників з Румунії та України (Чернівців, Івано-Франківська та Рахова). Координатором заходу виступив голова Фонду Асоціація Гуцулів Румунії Василь Попович.

З боку Румунії взяв участь і український художник з Сучави, член незалежної групи Доміно Іван Боднар, який розповідає про головну мету цього міжнародного мистецького пленеру: Показати наші краєвиди, наші гори, людей, звичаї, нашу архітектуру. Учасники міжнародного митецького пленеру були дуже зачаровані, і про все це вони написали картини. Вони стають нашими культурними послами. Вони йдуть і розповідають про Румунію, про її красу, про наших людей. Вони зустрічались з ними і відчули їхню теплоту та гостинність, і були дуже зачаровані тим, що побачили. Я думаю, що такі заходи, які проводяться на Мараморощині, або ті котрі організую я на Буковині, як наприклад,Буковина: минуле, теперішнє майбутнє, та інші заходи з художниками та фотографами. А це все для того, щоб ми один одного краще знали, знали наші культури і зміцнювали наші стосунки. Коло наших друзів дуже широке. На наші заходи прибувають художники зі Східної та Західної Європи. Я вже втретє побував на Мараморощині.На Буковині вже 10 років я організую такі заходи у яких беруть участь художники з Канади і багатьох європейських країн, зокрема з України. Два роки тому, я був в Україні, недалеко Львова, де пройшла зустріч румунських і українських художників.

По-перше, хочу подякувати генеральному консулу Румунії у Чернівцях пані Елеонорі Молдован та пану Василю Поповичу, який нас прийняв на пленер. Хочу сказати, що було дуже інтересно. Було дуже багато спілкування та позитивних емоцій. Прийняли нас дуже файно з великою теплотою. Дай Боже, щоб ці пленери проводились і в майбутньому, аби художники могли зустрічатись, спілкуватись і творити щось красиве. Щоб все це було усім на радість і користь- сказав учасник Міжнародного художнього пленеру у місті Борша, Марамуреського повіту, чернівецький художник Олександр Тімчук.

Міжнародний мистецький пленер був хорошою нагодою для зміцнення стосунків між румунськими та українськими художниками.

На початку березня в Баямарській галереї мистецтва відбувся вернісаж виставки Пам’ять пейзажа, яку організували Спілка художників Румунії, філія Бая-Маре, спільно зі Спілкою Закарпатських художників. Це художній діалог між українськими і румунськими художниками. Любителі мистецтва мають можливість оглянути і помилуватись картинами, які приносять на перший план тему пейзажу.

Виставка присвячена відомому марамуреському художнику Шимону Голлоші (1857-1918), засновник Школи живопису в Бая-Маре. Він свого часу об’єднав митців майже з цілого світу, а серед його учнів були й українські художники. Деякий час він жив у місті Тячів. На виставці можна оглянути роботи чотирьох художників з України: Мічка Золтана, Ігоря Луценка, Юрія Шелевицького, Андрія Іванчо та чотирьох румунських художників: Ніколає Сучу, Ковача Берталана, Келіна Молдована і Адріана Прікопа.

Виставка відбувається тепер в Бая-Маре, але ми виставимо наші роботи і в Україні. Присутні чотири художники з України та чотири місцевих художників з Бая-Маре. З українськими художниками ми зустрілися вперше на міжнародному живописному пленері, що пройшов на курорті Окна Шугатаг- сказав художник Адріан Прікоп.

Присутні на виставці відзначили, що співпраця між румунськими та українськими художниками доводить, що мистецтво і культура не мають «ніяких перешкод». Це дуже добре, що ці красиві людські зв’язки поглиблюються, і їх слід більше заохочувати, так як мистецтво і культура не мають ніяких бар’єр. Ці зв’язки між художниками з Румунії та України розвиватимуться, тому що у нас все більше і більше прохань про співпрацю. 5 травня цього року, коли ми відзначатимемо 120 річчя баямарської Школи живопису, відбудеться тиждень заходів, що буде нагодою оновити і посилити ці зв’язки між румунськими та українськими художниками – зазначила голова Спілки Баямарських художників Лаура Гіня.

Торкаючись теми виставки, художник Ніколає Сучу сказав, що пейзаж є увертюрою сучасного мистецтва. Ми знаходимось в зоні де зникають бар’єри між жанрами мистецтва. Пейзаж, як музика без слів культивує вільний дух внутрішньої поезії, для якої кожен художник має покликання. Картини закликають нас читати їх оригінально через емоційне мислення, адже кожний художник резонує з тим, що відбувається, і горизонт кожного художника, який виставив картини тут є своєрідним,- додав Ніколає Сучу.

Виставлені чотирма українськими художниками картини були написані в 2015 році, на міжнародному живописному пленері, що відбувся на курорті Окна Шугатаг. Цікаво, що зафіксована тема під час пленеру, підкреслює окремі контури особистості кожного художника. Їхні картини характеризуються спонтанністю, колоритністю і радістю від зустрічі з іншим видом пейзажу, -зазначив професор Ніколає Сучу.

Також, у середині березня, в фойє Адміністративного палацу в Бая-Маре, відбувся вернісаж персональної виставки живопису івано-франківської художниці Весели Найденової під назвою Жінка – борець за мир в Україні. Художницю Веселу Найденову супроводжував Микола Месарош, радник губернатора Івано-Франківської області. Їх прийняв префект марамуреського повіту Антон Рогіан. Виставка організована заступником губернатора Івано-Франківської області Ігорем Пасічняком.

Виставки можна відвідати упродовж місяця.