Tag: центр

Румунія входить до числа країн з найвищою швидкістю інтернету і, з плином часу, вона
продемонструвала свій досвід і спроможність в цифровому
секторі, а людський капітал Румунії в сфері інформаційних технологій визнаний
одним з найкращих в Європі. Це лише деякі з причин, які схилили терези на
користь Бухареста – перед такими містами як Мюнхен, Варшава, Вільнюс,
Люксембург або Брюссель – на початку грудня минулого року, коли румунська
столиця вийшла переможницею змагання щодо розміщення майбутнього Центру
компетенції у сфері кібербезпеки ЄС.

Ця установа, створена для розвитку високих
технологій та інновацій, є першим європейським агентством, що базується в Румунії,
державі-члені Європейського Союзу з 2007 року. Протягом наступних шести місяців
кожна з країн ЄС створить національні центри кібербезпеки, які будуть
координуватися з Бухареста. Майбутній центр буде розгортати проєкти у сфері кібер-захисту
у розмірі мільярдів євро, причому фінансування буде виключно європейським, а
кошти будуть призначені для всього Європейського Союзу. Цей центр отримає
значні фінансові ресурси, які будуть надходити в основному з дослідницьких
програм Співтовариства «Цифрова Європа» і «Горизонт Європа».

Кіберцентр стане
каталізатором інновацій, досліджень і співпраці у сфері кіберзахисту для
держав-членів, сказав в інтерв’ю агентству Agerpres Дан Кимп’ян, генеральний
директор Національного центру реагування на інциденти кіберзахисту (CERT-RO).
Що стосується козирів Бухареста, то їх багато, – стверджує Дан Кимпян: Румунія
багато інвестувала в сферу інформаційних технологій і домоглася багатьох
результатів у галузі кібербезпеки. Що принесе це Румунії? Дан Кимп’ян: «Перш за
все, це дуже важливий сигнал про те, що сфера кіберзахисту є пріоритетною для
румунської держави, для Румунії. Я б додав, що це свідчення того потенціалу,
яким володіють наші фахівці у цій передовій сфері. Європейське агентство такого
рівня в цій галузі, як ви розумієте, ніколи не розмістилося б в країні, у якій
не було б потенціалу, тобто в країні, де не було б фахівців, де не було б динамічної
екосистеми, пов’язаної з кібербезпекою, адже саме ця екосистема і буде
працювати, взаємодіяти з цим агентством ».

Персонал майбутнього
центру походитиме з усієї Європи, але тутешні робочі місця будуть чудовою можливістю,
в тому числі для фахівців з Румунії – країни, яка може похвалитися великою кількістю
випускників і фахівців, які закінчили профільні факультети. «Отже, мова йде про
дуже велику кількість мозків, які будуть задіяні в проєктах, що реалізуються в
цьому кіберцентрі», – каже ще Дан Кимп’ян. Прогнозується, що на початковому
етапі в центрі буде близько 30 співробітників, а потім їх кількість поступово
збільшиться приблизно до 80.

У ексклюзивному інтерв’ю Румунському Радіо посол
Румунії в Європейському Союзі пані Лумініца Одобеску розповіла про роль нового
центру і про те, що для Румунії означає управління цією установою: «Цей центр в
першу чергу призначений для підтримки зміцнення кібербезпеки на європейському
рівні. Якщо ми подивимося на всі пропозиції Єврокомісії, що надійшли останнім
часом по цифровому ринку, щоб посилити цю стратегічну складову – цифрову
складову Європейського Союзу, ми побачимо, що кібербезпека займає надзвичайно
важливе місце. І цей центр призначений для координації національних мереж,
національних центрів у сфері кіберзахисту. На практиці, разом з цими
структурами він допоможе убезпечити внутрішній цифровий ринок ЄС, буде брати
участь у захисті електронної торгівлі та інтелектуальної мобільності і, по
суті, допоможе підвищити автономію Євросоюзу у галузі кібербезпеки. Це
надзвичайно важливо, актуально і має довгострокову складову розвитку. Практично
завдяки цьому центру Румунія буде не тільки знаходиться на європейській карті,
завдяки цієї координаційної діяльності, але, я б сказала, що поступово почне
відігравати важливу роль на глобальному рівні в цій галузі».

Кібербезпека є
пріоритетом на порядку денному Європейського союзу, додала пані посол, нагадавши,
що на європейському рівні цифрові технології відіграють ключову роль в плані
економічного відновлення. Практично, підготовка до майбутнього здійснюється
шляхом посилення цифрової складової в усіх секторах діяльності і у всіх
стратегіях, а коли мова заходить про законодавчі пропозиції в кожному секторі
діяльності, цифрова складова має особливе значення.

Згідно заяві
Міністерства закордонних справ в Бухаресті, Центр компетенції у сфері кібербезпеки
ЄС стане ключовою структурою в контексті зусиль Союзу по створенню європейської
екосистеми кібербезпеки. Він буде відігравати важливу роль у підтримці
створення відносин між державними і приватними суб’єктами в цій галузі,
академічними колами та промисловістю в Євросоюзі, забезпечуючи при цьому
координацію між національними центрами кіберзахисту у державах-членах.
Пропозиція про створення кіберцентру Євросоюзу була висунута Європейською
комісією в 2018 році і обговорювалася під час румунського головування в Раді
ЄС. Щодо місця розташування цієї установи був оголошений відкритий
конкурс, в якому взяли участь сім країн.

Шість нових командних
центрів НАТО, розміщених в країнах на східному
фланзі НАТО запрацювали на
цьому тижні, у відповідь на нові загрози безпеці з боку Росії, – оголосив
днями Альянс. Один з
них знаходиться у Румунії, а решта – у Болгарії, Польщі, Естонії, Латвії та Литві.

До завдань таких центрів входить координація розгортання сил швидкого
реагування альянсу в разі кризи в регіоні та управління військовими навчаннями. Близько
40 офіцерів діятимуть в кожному центрі. Вони почали свою роботу на цьому тижні,
але в повну силу запрацюють до наступного саміту НАТО, що відбудеться у Варшаві
в липні наступного року, заявив прес-секретар Північноатлантичного альянсу.

У
Румунії Центр інтеграції сил НАТО є одним з двох командних пунктів альянсу, які
працюватимуть у Бухаресті. Відповідний
штаб підтримує зв’язок з Оперативним командуванням Об’єднаних збройних сил НАТО
в Неаполі та проводитиме планування операцій, організацію військових навчань і
координацію пересування військ швидкого реагування НАТО в разі потреби. 42
військовослужбовці забезпечують функціонування цієї структури з яких 27 є
військовими з Румунії як приймаючої країни.

Бухарестський Центр інтеграції сил
НАТО очолив полковник Кетелін Тікулеску, який має досвід участі у бойових діях
в Афганістані, де отримав поранення під час виконання місії з патрулювання та
підтримання порядку у зоні відповідальності.

Штаб
багатонаціональної дивізії Південь-Схід запрацює наступного року і
командуватиме центрами інтеграції союзних сил в Румунії та Болгарії. Ці
командні пункти Північноатлантичного альянсу є складовою процесу адаптації НАТО
до змін у регіональному середовищі безпеки, відповідно плану НАТО з активізації
своєї ролі у Східній Європі з метою стримування потенційних агресорів і
забезпечення безпеки союзників на тлі кризи в Україні після приєднання Росією
Кримського півострову в березні минулого року.

Та
сама логіка стоїть в основі рішення про збільшення кількості військових навчань
альянсу, а також розміщення Сполученими
Штатами додаткових військово-морських суден, літаків та важкої техніки в
країнах Європи. В ексклюзивному інтерв’ю нашій радіостанції Генеральний директор
зі стратегічних питань Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулаєску
сказав, що Румунія зараз сягнула найвищого рівня безпеки після входження в
НАТО, особливо на тлі недавніх рішень про зміцнення східного флангу альянсу.

Враховуючи, що кожна 10 дитина є народжена неповнолітньою матірю віком від 15 до 19 років, Румунія займає перші місця в ЄС стосовно кількості народжень, зареєстрованих в цьому віці. Крім цієї проблеми, все більше зростають проблеми з ожирінням, покиненням школи, споживанням алкогольних напоїв в ранньому віці. Через ці причини, в Бухаресті нещодавно був відкритий ще один Ресурсний центр для вразливих підлітків, де вони можуть отримати пораду та підтримку. Тут організуються групові заняття, на яких підлітки мають можливість обговорювати з експертами важливі теми, такі як відносини та здоровя. Центр стане мостом між підлітками, особливо тими вразливими та громадою або їхніми сімями. Для підтримки цих молодих людей, ЮНІСЕФ у партнерстві з Міністерством молоді та спорту, Мерією четвертого сектора міста Бухарест та Асоціацією по боротьбі з алкоголізмом і наркоманією запустили водночас з відкриттям цього центру програму “Можливості для підлітків”, яка розгортатиметься упродовж трьох років в пяти містах: Бухаресті, Клужі, Яссах, Констанці та Бакеві.

Присутній на відкритті Ресурсного центру для підлітків, Представник Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) у Румунії Сенді Бланше підкреслила, що в Румунії майже 1,7 млн. підлітків стикаються з тими самими проблемами, як і підлітки зі всього світу: “Останні дослідження в галузі неврології показують, що юність – це важливий етап для розвитку людського мозку. Підлітки схильні до ризику, тому що їх мозок ще не розвинутий повністю. Прийняті рішення в підлітковому віці сильно впливають пізніше на їх спосіб життя, тому є дуже важливим робити здорові вибори на даному етапі життя. Минулого року майже 17 тисяч дівчат-підлітків у віці до 19 років були вагітними. Крім цього, ожиріння, споживання алкогольних напоїв, паління та споживання наркотиків все більше зростають серед юнаків. У міських районах, вживання так званих етноботанічних речовин загрожує здоровю й навіть життю сотень підлітків і молодих людей, у тому числі існує ризик зараження ВІЛ-ом. Згідно з недавнім дослідженням, проведеним ЮНІСЕФ, 19% підлітків віком від 15 до 18 років минулого року не ходили до школи те, що зменшує їхні шанси знайти добре оплачену роботу.“

Програма присвячена підліткам з обмеженими можливостями щодо особистого розвитку, які проживають у неблагополучних районах четвертого сектору міста Бухарест розгортається в ключовий момент для проведення молодіжної політики в Румунії, сказав Крістіан Космін держсекретар у Міністерстві молоді та спорту: “Ми раді, що нещодавно була прийнята урядом Румунії Національна молодіжна стратегія для 2015-2020 роки. Ця стратегія стосується й підлітків, які є вразливим сегментом населення, підданим численним спокусам. У Румунії проживають понад 6 мільйонів молодих людей віком від 15 до 34 років, з яких 1,7 млн. підлітків. Ця стратегія була прийнята спеціально для підтримки участі молодих людей в активному житті, в економічному, соціальному та культурному життю, надаючи їм рівні можливості. Важливим для реалізації Національної стратегії у справах молоді може бути створення місцевих стратегій для молодих осіб. Ми не хочемо зупинятися на досягнутих успіхах. Ми працюємо над національними планами дій в інтересах молоді, але ми хочемо мати більш оперативну стратегію. Наприклад, у місті Тімішоара вже була прийнята муніципальна стратегія відносно молоді. Я дуже бажав би, щоб існувала така стратегія й на рівні міста Бухарест і навіть на рівні четвертого сектору столиці для цих підлітків.”

Очікується, що в перший рік після застосування програми “Можливості для підлітків” будуть поінформовані більше 1.500 молодих людей та інші 200 матимуть можливість отримувати підтримку в рамках Ресурсного центру, створеного в четвертому секторі Бухареста. Загалом, акціями пілотного проекту користуватимуться близько 10.000 підлітків, тому що, як стверджує й Богдан Глодяну, виконавчий директор Асоціації по боротьбі з алкоголізмом і наркоманією, молоді особи повинні бути інформовані про ризики, яким вони піддаються. До цих пір, вищезгадана асоціація вже надала послуги з інформації та підтримки для близько 3.000 осіб, як у початкових і середніх школах, так й в соціальних мережах інформування. Результати будуть аналізовані у ресурсних центрах для юнаків, включно в Бухаресті: “У середньому, підлітки починають споживати алкогольні напої, наркотики або палити у віці 13 років. 76% дівчат та 75% хлопців у віці 17 років вже пробували принаймні два з цих виробів. Якщо 60% підлітків починають пити з цікавості, через рік з половиною, вони стають постійними споживачами й звідси виникають чимало проблем. Деякі з них покидають школу, входять до різних сумнівних кіл друзів, а родина багато разів вже не може допомогти їм. Міжнародні дослідження показують, що 9% молодих людей віком від 15 до 29 років щороку помирають внаслідок споживання алкогольних напоїв. Румунія посідає 8 місце серед 188 країн за кількістю споживаного алкоголю на душу населення. Крім того, теж в нашій країні більше 40% підлітків вживають алкогольні напої хоча б один раз у житті, а в середньому, за місяць споживають близько три літри алкоголю.”

Команди фахівців Ресурсного центру відвідуватимуть школи та коледжі, де шукатимуть молодих людей з проблемами. Також будуть укладені партнерства з установами та неурядовими організаціями, які найбільше ознайомлені з ситуацією підлітків та орієнтуватимуть їх до вищезгаданого центру. Інший інструмент, доступний для інформування підлітків є сайт www.adolescenteen.ro, де вони зможуть говорити з фахівцями на різні теми та можуть отримувати інформації про особистий розвиток.