Tag: ціни

ПЕРЕГОВОРИ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан візьме участь у зустрічі, яку прем’єр-міністр Великої Британії Кейр Стармер проведе у неділю і на якій будуть присутні також лідери Італії, Німеччини, Польщі та інших країн, в тому числі Володимир Зеленський. Як повідомляє Reuters на порядку денному – відповідь Європи на позицію Дональда Трампа щодо війни Росії проти  України, зокрема на його бажання якнайшвидше добитися укладення мирної угоди між Україною та Росією без залучення до цього процесу ЄС та України, що змусило радикально переосмислити безпеку на континенті. Недільна зустріч відбудеться щойно після повернення Кейра Стармера з Вашингтона, де він має провести вирішальні переговори з Трампом і сподівається, що його обіцянка збільшити оборонний бюджет допоможе зберегти тісні відносини між двома союзниками.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – У середу в.о. президента Румунії Іліє Боложан провів консультації з представниками парламентських партій, щоб визначити позицію Румунії на позачерговому засіданні Європейської Ради 6 березня. Очікується, що на саміті будуть прийняті важливі рішення щодо європейської безпеки, при цьому більшість партій, представлених у румунському парламенті, відкидають сценарій відправки Румунією миротворчого контингенту в Україну. Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румуні, як складають керівну коаліцію, виступають за виділення додаткових коштів на оборону у вигляді інвестицій в національну збройову промисловість. З іншого боку проєвропейський опозиційний Союз порятунку Румунії  також наголосила на необхідності розробки чіткого плану участі Румунії у відбудові України. Представники опозиційної сувереністської Партії молодих людей, яка щойно увійшла до парламенту, не відповіли на запрошення взяти участь у консультаціях.

 

ПРАВОСУДДЯ – Колишній кандидат на скасованих минулорічних президентських виборах в Румунії, незалежний сувереніст Келін Джорджеску, звільнений під підпису про невиїзд на 60 днів, після допитів у Генеральній прокуратурі в середу. Відповідно до закону, йому заборонено покидати територію Румунії, крім цього він повинен регулярно з’являтися до поліції із встановленою періодичністю. Келіну Джорджеску були пред’явлені звинувачення в шести правопорушеннях, деякі з яких носять постійний характер, в тому числі в підбурюванні до дій проти конституційного ладу або наданні завідомо недостовірної інформації, в тому числі про майно та джерела фінансування виборчої кампанії.

 

ЕНЕРГЕТИКА – Уряд Румунії прийняв сьогодні термінову постанову, яка продовжила граничний рівень цін на електроенергію до 30 червня цього року, оскільки строк дії нинішньої схеми закінчувався 31 березня. Кабінет міністрів також продовжив граничну ціну на газ, але на довший період – до початку квітня 2026 року. Таке 12-місячне продовження граничної ціни на газ було задумане для того, щоб не підвищувати ціни на газ під час поповнення запасів газу для наступної зими. Нещодавно міністр енергетики Себастіан Бурдужа заявив, що уряд намагається захистити румунів і підтримати конкурентоспроможність румунських компаній. Після лібералізації енергетичного ринку 1 січня 2021 року Румунія опинилася серед європейських країн, які найбільше постраждали від рекордно високих цін на електроенергію та газ. Але запровадження граничної межі захистило приватних та промислових споживачів від непомірно високих цін.

 

ВІЗИТ – Виконувач обов’язків президента Румунії Іліє Боложан в суботу здійснить офіційний візит до сусідньої Молдови. Про це повідомила Адміністрація Президента Р. Молдови. Іліє Боложан зустрінеться з прозахідною президенткою Майєю Санду, під час розмови з якою будуть підтверджені особливі відносини між Молдовою і Румунією, засновані на спільності мови, історії та культури. Майя Санду і Іліє Боложан підкреслять свою спільну прихильність поглибленню двостороннього співробітництва на благо громадян обох країн.

 

ДЕМОКРАТІЯ – Румунія віднесена до категорії «гібридних режимів» британським журналом The Economist у своєму Глобальному індексі демократій за 2024 рік і посідає останнє місце в ЄС за цим показником. Оцінка нашої країни була знижена на 0,46 бала, що призвело до падіння на 12 позицій до 72 місця з 167 країн, що аналізувалися. Тепер Румунія знаходиться між Молдовою і Папуа-Новою Гвінеєю, а її сусіди – Угорщина і Болгарія – вище неї. Британське видання пояснює, що головною причиною зниження рейтингу стало рішення Конституційного суду анулювати результати першого туру президентських виборів 24 листопада і другого туру, призначеного на 8 грудня. The Economist попереджає, що існує ризик того, що рейтинг Румунії може знизитися ще більше цього року, залежно від того, як пройдуть травневі президентські вибори. Індекс журналу Economist відображає глобальні тенденції у сфері демократії, і згідно зі звітом, рівень демократії у світі знизився з 5,23 у 2023 році до історичного мінімуму в 5,17 минулого року за шкалою від 0 до 10 балів. Залежно від отриманих балів країни поділяються на чотири категорії: “повні демократії”, “недосконалі демократії”, “гібридні режими” та “авторитарні режими”. Норвегія була названа найдемократичнішою країною світу 16-й рік поспіль, за нею йдуть Нова Зеландія та Швеція. Найнижчу позицію в рейтингу посів Афганістан.

 

ВОТУМ НЕДОВІРИ – Парламент розгляне у п’ятницю резолюцію про вотум недовіри коаліційному уряду на чолі з Марчелом Чолаку, ініційованого сувереністськими опозиційними партіями. Ініціатори стверджують, що нинішня виконавча влада є нелегітимною, втратила довіру через зв’язок деяких її членів з фігурантами гучної кримінальної справи і не дотримується власної урядової програми, яка обіцяла, серед іншого, збільшити соціальну допомогу і пенсії. Проєвропейський опозиційний Союзу за порятунок Румунії оголосив, що не підтримає цю ініціативу. Представники коаліції більшості заявляють, що Румунія потребує серйозних рішень, а не іміджевих стратегій.

 

МИТА – Мита на імпорт товарів з ЄС, які можуть бути запроваджені Сполученими Штатами Америки, матимуть менші наслідки для Румунії, оскільки більшість торговельних відносин нашої країни припадає на країни ЄС, – заявив головний економіст Центрального банку Румунії Валентин Лазя. Він зазначив, що 72% зовнішньої торгівлі Румунії припадає на країни ЄС і навів приклад мит на сталь і алюміній, що застосовувалися в минулому, які не дуже вплинули на Румунію, оскільки експорт цих металів до США є незначним. Валентин Лазя попередив, що глобальне підвищення тарифів матиме інфляційний ефект, що призведе до зростання цін. Президент США Дональд Трамп оголосив вчора на своєму першому засіданні уряду, що незабаром запровадить 25% мита на європейські товари, що імпортуються до США.

 

ДЕФІЦИТ – За перший місяць цього року дефіцит бюджету Румунії збільшився до 0,58% ВВП, порівняно з 0,45% за аналогічний період минулого року. Ці дані сьогодні оприлюднило Міністерство фінансів. У повідомленні йдеться, що загальні доходи склали майже 47 млрд. леїв, що на 1,4% менше, через скорочення коштів ЄС та деяких категорій поточних доходів, таких як надходження від ПДВ та акцизного податку. З іншого боку, видатки склали близько 58 млрд леїв, що на 4,5% більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Міністерство фінансів нагадує, що Державний бюджет Румунії на поточний рік побудований на економічному зростанні в 2,5% і дефіциті бюджету в 7% ВВП. У 2024 році дефіцит склав 8,65% ВВП, що на понад 3% більше порівняно з 2023 роком, коли він становив 5,61%.

 

ПРОТЕСТ – Румунські фермери солідарні зі своїми європейськими колегами з Чехії, Словаччини, Угорщини та Австрії, які сьогодні розпочинають акції протесту проти несправедливої європейської аграрної політики та масового імпорту сільськогосподарської продукції з третіх країн. У заяві Альянсу сільського господарства та кооперації, що складається з кількох румунських фермерських організацій, йдеться про те, що румунські фермери стикаються з ринковими викривленнями, спричиненими безмитним імпортом з України, шкідливим впливом торговельної угоди між ЄС та економічним союзом держав у Південній Америці – МЕРКОСУР на конкурентоспроможність європейського сільськогосподарського виробництва та збільшенням бюрократичного тягаря, спричиненого нормативно-правовими актами Брюсселя. Вони ставлять під загрозу продовольчу безпеку, руйнують місцеві ланцюги поставок і впливають на доходи фермерів», – заявили в Альянсі. Альянс розглядає протести як потужний сигнал про необхідність перегляду поточної аграрної політики для забезпечення сталого майбутнього для фермерів по всьому ЄС.

 

НЕПОВНОЛІТНІ МАМИ – Майже половина матерів у віці до 15 років в Європейському Союзі – румунки. Згідно з дослідженням, за останні п’ять років понад 88 000 дівчат-підлітків стали матерями. Більшість з них у віці від 15 до 19 років, але є також 3600 дівчат віком до 15 років. Основна причина – брак освіти. Експерти попереджають, що неповнолітня вагітність – це проблема з медичними, соціальними та психологічними ризиками. Водночас фахівці заявляють, що чинний закон про охорону здоров’я більше не відповідає потребам системи і що потрібен новий нормативно-правовий акт.

 

ТЕНІС – Румунська тенісистка Жаклін Крістіан у середу в 1/8 фіналу турніру WTA 500 у Мериді (Мексика), загальний призовий фонд якого перевищує 1 мільйон доларів, поступилася другій фаворитці змагання, іспанці Паулі Бадосу у двох сетах – 6:2, 6:1. Жаклін Крістіан продовжить боротьбу у чвертьфіналі парного розряду цього ж турніру. Разом з італійкою Анжелікою Морателлі вона зіграє проти пари Катажина Пітер (Польща)/Майяр Шеріф (Єгипет).

ПЕРЕГОВОРИ – Проєвропейські партії, представлені у румунському парламенті нового скликання, сьогодні продовжили переговори щодо урядової коаліції. Представники Соціал-демократичної партії (СДП), Націонал-ліберальної партії (НЛП), Демократичного союзу угорців Румунії та Союзу порятунку Румунії (СПР), останні були відсутні на вчорашніх дискусіях, беруть участь у переговорах, у спробі узгодити спочатку заходи, які мають бути вжиті в терміновому порядку та держбюджет на наступний рік. На їхню думку, розподіл обов’язків і функцій у майбутній виконавчій владі може бути здійснений лише після обговорення Програми дій нового уряду. Лідери СДП, НПЛ і ДСУР заявили, що вони мають необхідні голоси в парламенті для формування більшості і уряду, якщо СПР вирішить вийти з коаліції. У понеділок лідери чотирьох політичних сил обговорили з міністром фінансів Марчелом Болошем проєкт Державного бюджету Румунії на 2025 рік, а також виконання бюджету за поточний рік. За словами лідерів коаліції, програма майбутнього уряду повинна містити низку важливих реформ, які мають бути доопрацьовані та оприлюднені до п’ятниці 20 грудня, коли буде скликано перше засідання нового парламенту.

 

НАГОРОДА – Румунія обрала правильний шлях – європейський і євроатлантичний – до демократії, миру, безпеки і процвітання для всіх своїх громадян, хоча завжди є ще багато чого зробити, – заявила у вівторок посол США в Бухаресті Кетлін Кавалєк. У вівторок вона була присутня на церемонії в Міністерстві закордонних справ, де була  нагороджена національним орденом “Зірка Румунії”. Вона також висловила особливу подяку міністру закордонних справ Румунії пані Лумініці Одобеску за співпрацю у зміцненні стратегічного партнерства між США та Румунією. У цьому контексті посол США в Бухаресті згадала деякі цілі, досягнуті разом з румунськими партнерами, включаючи зміцнення обороноздатності Румунії та її ролі в просуванні регіональної безпеки, виконання вимог програми безвізового режиму. Вона також згадала про інвестиції, а також про розвиток двосторонніх відносин у сфері освіти та культури. Кетлін Кавалєк також підкреслила спільну допомогу, надану Україні та Молдові, а також “значний” прогрес, досягнутий Румунією – члена ЄС і НАТО та стратегічного партнера Сполучених Штатів.

 

ВИБОРИ – Чотири сенатори США, республіканці і демократи, засудили втручання Росії у президентські вибори в Румунії і висловили підтримку Бухаресту в боротьбі за чесність виборчого процесу. Сенатори запевнили, що Сполучені Штати стоять поруч Румунією, яка вживає невідкладних заходів для забезпечення вільних і чесних президентських виборів. Перший тур президентських виборів у Румунії був скасований після того, як з’ясувалося, що голосування не було чесним через незаконні дії в соціальних мережах, зокрема, в TikTok, що підтримувалися Росією. Зі свого боку, Європейський Союз оголосив у понеділок про схвалення перших санкцій у відповідь на «гібридні дії» на своїй території, проти російських агентів, звинувачених у спробі «дестабілізації» ЄС.

 

ПАРЛАМЕНТ – Парламент Румунії прийняв сьогодні новий Лісовий кодекс, що є важливою віхою в реалізації Національного плану відновлення та стійкості. Більш ніж через сім місяців після того, як законопроєкт був прийнятий Сенатом, і Палата депутатів прийняла законопроект переважною більшістю голосів в останному читанні. Документ, який отримав понад 200 поправок, передбачає, серед іншого, відеоспостереження за лісовими дорогами, тюремне ув’язнення до п’яти років за фальсифікацію даних про лісове господарство та створення Національного лісового реєстру. Міністр навколишнього середовища Мірча Фекєт заявив, що заходи, передбачені законом, забезпечують збереження лісів, економічний розвиток і нові робочі місця. Однак опозиція заявила, що незадоволена остаточною формою законопроекту. Депутат опозиційного Альянсу за об’єднання румунів Дан Тенасе заявив, що ліси будуть по-справжньому захищені, коли іноземні компанії більше не матимуть права видобувати деревину в Румунії. Також сьогодні депутати прийняли законопроєкт, що встановлює мінімальний семирічний термін оренди землі.

 

ПОПЕРЕДЖЕННЯ – Підприємці попереджають про небезпеку економічної рецесії в Румунії у 2025 році та закликають майбутній уряд вжити термінових заходів. Під час дебатів «Назад до економіки. Яким підприємці бачать 2025 рік», організованих у понеділок Коаліцією за свободу торгівлі та комунікації, бізнесмени нагадали, що 2024 рік був надзвичайно складним і рекомендували майбутньому уряду уникати заходів, які б надмірно обтяжували бізнес-середовище в спробі скоротити дефіцит бюджету. Вони також закликали до більшої передбачуваності державної політики.

 

ЦІНИ – Румунія очолює європейський рейтинг зростання цін. З початку року в країні зафіксовано найбільше серед усіх країн Європейського Союзу зростання цін на продукти харчування, одяг, взуття, електроніку, побутову техніку та послуги. Дані Національного інституту статистики свідчать, що продовольчі та непродовольчі товари стали дорожчими на 5% у листопаді 2024 року порівняно з листопадом 2023 року, а послуги – на 7,56%. За даними Євростату, понад 25% щомісячного доходу румунів виділяється на продукти харчування, що значно перевищує середньоєвропейський показник, незважаючи на те, що зарплати зросли порівняно з попередніми роками. Румуни витрачають 30 млрд євро на рік на споживчі товари, такі як продукти харчування, алкогольні та безалкогольні напої, засоби особистої та побутової хімії. За перші дев’ять місяців 2024 року продажі таких товарів зросли на 16%, причому зростання відбулося лише за рахунок підвищення цін, оскільки споживання впало.

 

КОНСУЛЬТАЦІЇ – Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку провів у понеділок консультації з політичними партіями щодо термінів проведення президентських виборів. Союз «Рятуйте Румунію» виступив за проведення виборів у листопаді – у встановлений законом термін. Альянс за об’єднання румунів заявив, що готовий до виборів 15 вересня, про що неодноразово публічно заявляв глава виконавчої влади.  Демократичний союз угорців Румунії хоче провести їх у жовтні, а “SOS Румунія” – у листопаді. Переговори відбуваються на тлі розбіжностей всередині правлячої коаліції СДП – НЛП.  На зустрічі, що проходила паралельно з консультаціями в будинку Уряду, керівництво НЛП одноголосно вирішило, що президентські вибори мають відбутися в листопаді. Нагадаємо, цього року, на додаток до президентських виборів у грудні, в Румунії заплановані парламентські вибори, які визначать склад румунського парламенту.

ОБСЄ – У Бухаресті проходить засідання Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі. Головна тема обговорення – “Парламентський погляд на роль ОБСЄ в сучасній архітектурі безпеки”. 31-а Парламентська сесія ОБСЄ є подією великого геополітичного значення, за словами Дана Барни, голови делегації румунського парламенту в ОБСЄ. За його словами, ця подія є визнанням ролі Румунії в нинішньому регіональному контексті війни в Україні та розвитку європейської безпеки в країнах ОБСЄ в цілому. Війна Росії проти України є однією з головних тем на порядку денному засідання, зазначив Дан Барна. 250 парламентарів у Бухаресті також обговорюють питання економічного розвитку, рівної участі жінок і чоловіків у політичному житті та залучення молоді до прийняття рішень.

ПОДОРОЖЧАННЯ – З 1 липня в Румунії знову підвищуються акцизи на пальне. За підрахунками експертів, літр бензину коштуватиме приблизно на 0,43 лея більше, а дизельного палива – на 0,4 лея більше. Рахунки за газ також зміняться з понеділка, оскільки Національний орган з регулювання у сфері енергетики затвердив підвищення тарифів на розподіл газу в середньому на 19%. Мінімальна заробітна плата в країні зросте з 3 300 до 3 700 леїв з 1 липня, згідно з рішенням виконавчої влади. Працівник, який отримує мінімальну заробітну плату, отримає додаткові 284 леї нетто на місяць. (1 євро = близько 5 леїв)

ОПИТУВАННЯ – 74% румунів вважають інфляцію основною причиною того, що вони витрачатимуть більше коштів у наступному півріччі, згідно з опитуванням, опублікованим аудиторською, податковою та бізнес-консалтинговою компанією PwC. Згідно з дослідженням, більшість румунів очікують, що витрачатимуть більше на їжу, одяг, саморобку та подорожі. У цьому контексті 46%, відповідно, 39% респондентів заявили, стверджують, що знижки та рекламні пропозиції є основними причинами, чому вони вирішують змінити придбаний бренд. На рішення про покупку особливо впливає реклама в соціальних мережах, на думку понад 70% опитаних, подібно до їхніх світових аналогів. Найпопулярнішою соціальною мережею в Румунії залишається Facebook, тоді як молоді користувачі віддають перевагу Instagram та TikTok. Що стосується каналів продажів, фізичні магазини залишаються популярними, але онлайн також набирає обертів. Щомісяця 36% румунських споживачів здійснюють покупки в фізичних магазинах, але 29% роблять покупки онлайн на компютерах і 31% на смартфонах. Опитування “Голос споживача 2024” було проведено серед 20 662 споживачів у 31 країні та території, включаючи Румунію.

ГОЛОВУВАННЯ В РАДІ ЄС – 1 липня Угорщина перебрала на себе ротаційне головування в Раді Європейського Союзу з сімома пріоритетами, серед яких підвищення конкурентоспроможності, більш ефективна боротьба з нелегальною імміграцією та наближення Західних Балкан до членства в ЄС. Прем’єр-міністр Віктор Орбан обіцяє діяти неупереджено і з повною лояльністю до всіх країн-членів, але в той же час хоче просувати своє бачення Європи. Він обрав гасло, схоже на гасло колишнього президента США Дональда Трампа: “Зробимо Європу знову великою”. Девіз передбачає активне і динамічне головування, а також символізує, що “разом ми сильніші, ніж поодинці”, – заявив у Будапешті Янош Бока, міністр, відповідальний за європейські справи. Але головування Угорщини в Раді, ймовірно, буде складним, оскільки Угорщина часто має розбіжності з іншими країнами ЄС з багатьох важливих питань. Будапешт заблокував надання військової допомоги Україні, чинить опір розширенню ЄС на схід за рахунок України та Молдови, безуспішно намагався заблокувати міграційний пакт і перебуває під слідством за порушення верховенства права, зазначають інформаційні агенства.

ОБСЄ – У Бухаресті триває 31-а щорічна сесія Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі, в якій до середи візьмуть участь парламентарі з понад 50 країн. Війна Росії проти України домінує на порядку денному, а промовці закликають до миру, стабільності та поваги до міжнародних зобов’язань. Штучний інтелект, зміна клімату, боротьба з наркоторгівлею, торгівлею людьми та міграцією – інші теми порядку денного.

 

ВИБОРИ – Уряд Румунії оголосив про проведення в понеділок і вівторок консультацій з політичними партіями щодо виборчого графіку цьогорічних президентських і парламентських виборів. У п’ятницю прем’єр-міністр соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що запросить лідерів партій для обговорення президентського графіку, стверджуючи, що “суперечки” з цього питання підривають довіру між партнерами і повинні припинитися. У співуряді СДП і НЛП не дійшли згоди щодо дати президентських виборів. Ліберали хотіли, щоб вони відбулися наприкінці року, в листопаді-грудні, тоді як соціал-демократи наполягали на збереженні вже узгодженої в коаліції дати – у вересні. 9 червня в Румунії відбулися одночасно місцеві вибори та вибори до Європейського парламенту.

 

ФЕСТИВАЛЬ – Сім видатних особистостей світового театрального мистецтва були вшановані зірками на Алеї слави в Сібіу в неділю, напередодні закриття 31-го Міжнародного театрального фестивалю в цьому місті центральної Румунії. Серед нагороджених були французька актриса Ізабель Аджані, американський актор Джон Малкович і норвезький драматург Юн Фоссе, лауреат Нобелівської премії з літератури 2023 року. Сібіуський міжнародний театральний фестиваль, один з найбільших і найважливіших фестивалів театру та перформативних мистецтв у світі, відкрився 21 червня. До закриття  30 червня в Сібіу було організовано 830 заходів. Цього року також відбувся насичений французький сезон, присвячений 100-річчю Французького інституту в Румунії, а також великий польський сезон, який запропонував попередній перегляд Румунсько-польського культурного сезону 2024-2025.

 

ЦЕРКВА – Патріарх Румунської Православної Церкви Даниїл звернувся в неділю з посланням з нагоди інтронізації нового Предстоятеля Православної Церкви в сусідній Болгарії, висловивши переконання, що новий Предстоятель сприятиме захисту та утвердженню християнських цінностей у сучасному світі. Патріархом Болгарії обрано 52-річного митрополита Відінського Даниїла, який змінив на цій посаді харизматичного Неофіта, який помер у березні. Член ЄС і НАТО, Болгарія, слов’янська православна країна, історично, культурно і релігійно близька до Москви. Але з початком російського вторгнення в Україну відносини стали напруженими. Болгарська православна церква представляє понад дві третини населення країни.

 

ВІДПУСТКИ – Понад 1000 румунських поліцейських і пожежників будуть розміщені на Чорноморському узбережжі, на додаток до вже існуючих поліцейських і пожежників. Рішення було оголошено Міністерством внутрішніх справ на тлі хвилі насильства на чорноморських курортах. 357 правопорушень було зафіксовано за останні сім днів на узбережжі, – повідомляє поліція міста Констанца. Більшість насильницьких злочинів були результатом спонтанних спалахів конфліктів або вживання алкогольних напоїв. За деякими оцінками, очікується, що близько 180 000 туристів перебували на чорноморському узбережжі на цих вихідних.

 

ЦІНИ – 1 липня для румунів починається нове підвищення цін – повідомляє економічна преса в Бухаресті. Знову зростають акцизи на пальне. За підрахунками експертів, літр бензину коштуватиме приблизно на 0,43 лея більше, а дизельного палива – на 0,4 лея більше. Деякі АЗС вже підвищили ціни на пальне з минулого тижня, і зараз ціна літра стандартного бензину становить від 6,99 до 7,06 леїв за літр, а ціна стандартного дизельного палива коливається між 7,13 і 7,19 леїв за літр. Рахунки за газ також зміняться з понеділка, оскільки Національний орган регулювання енергетики затвердив підвищення тарифів на розподіл газу в середньому на 19%. Мінімальна заробітна плата в країні зросте з 3 300 до 3 700 леїв з 1 липня, згідно з рішенням виконавчої влади. Працівник, який отримує мінімальну заробітну плату, отримає додаткові 284 леї нетто на місяць. (1 євро = близько 5 леїв)

 

ТЕНІС – Румунські тенісистки зіткнуться з сильними суперницями в першому раунді третього тенісного турніру Великого шолома року Вімблдону, який стартує в понеділок. У кваліфікації Габріела Русе зіграє з чемпіонкою 2022 року Єленою Рибакіною з Казахстану, а Жаклін Крістіан зіграє з канадкою румунського походження Б’янкою Андреску. Анка Алексія Тодоні, яка вперше після кваліфікації зіграє в основній сітці турніру Великого шолома в одиночному розряді, зустрінеться з італійкою Елізабеттою Коччаретто. Ірина Бегу зіграє з китаянкою Лінь Чжу. Ана Богдан зіграє з Крістіною Букша, яка народилася в Молдові, але представляє Іспанію. Сорана Корстя (29-та ракетна світу), зустрінеться із найдоступнішою для неї суперницею, британкою Сонай Картал.

Високі ціни на енергоносії створюють серйозне навантаження на бюджети румунів, яким доводиться справлятися з найвищими витратами в Європейському Союзі. У той час як, наприклад, в Іспанії та Португалії, які інвестували значні кошти в “зелені” джерела енергії, ціни на енергоносії досягли лише 1 євро/МВт-год, в Румунії, де традиційні джерела енергії, які є набагато дорожчими і забруднюють навколишнє середовище, все ще відіграють важливу роль в енергетичному балансі, цей показник становить 69 євро/МВт-год. І це незважаючи на те, що країна має потенціал і всі ресурси для того, щоб якнайшвидше перейти на відновлювані джерела енергії і стати на 100% “зеленою”.

 

Особи, які приймають рішення в Бухаресті, беруть до уваги всі ці аспекти, і ядерна енергетика займає важливе місце в енергетичному рівнянні. Румунія побудує два додаткові енергоблоки на АЕС “Чернаводе” і працює над продовженням терміну експлуатації одного з існуючих енергоблоків. Румунія має успішний досвід у сфері ядерної енергетики, а Чернаводська АЕС (південний схід) є однією з атомних електростанцій з найкращим коефіцієнтом використання потужності у світі та бездоганною репутацією з точки зору безпеки.

Така оцінка належить Генеральному директору Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаелю Маріано Гроссі, який днями перебував в Бухаресті, де провів переговори з прем’єр-міністром Марчелом Чолаку, главою дипломатії Лумініцою Одобеску та міністром енергетики Себастьяном Бурдужою. Дискусії були зосереджені на тісній співпраці між Румунією та Міжнародним агентством з атомної енергії у розвитку цивільної ядерної програми, а також на перспективах поглиблення співпраці у сфері енергетики.

Генеральний директор Агентства підкреслив міжнародний профіль Румунії та її відповідальну і визнану на міжнародному рівні ядерну політику. Він також підкреслив значні інвестиції Румунії у розвиток своєї ядерної програми, включаючи впровадження нових ядерних технологій, спрямованих на встановлення малих модульних реакторів (ММР) в Румунії.

Наразі, говорячи про поточну ситуацію, державний міністр Себастьян Бурдужа повідомляє румунам хороші новини – за його оцінками, з наступного місяця ціни знизяться, особливо на природний газ: “Для багатьох румунів, особливо щодо газу, безумовно, буде зниження, яке вони помітять з наступного місяця, а щодо електроенергії, особливо для тих, хто має вищу стелю, 1,3 лея за кіловат-годину, що вище стелі, яку ми зараз спостерігаємо на ринку. Але, як ви знаєте, постачальник не купує всю необхідну йому електроенергію тільки на ринку”.

У нього є довгострокові договори, є двосторонні договори, є всілякі інші фінансові домовленості, які призводять до середньомісячної ціни, – уточнив міністр.

Румунія
– країна ЄС з найнижчими цінами на
продукти харчування та безалкогольні
напої у 2022 році, свідчать дані Європейського
статистичного управління. За даними
Євростату, ці продукти були майже на
30% дешевшими, ніж в
середньому по Європі. Але минулого року
Румунія також була серед останніх країн
ЄС за рівнем мінімальної заробітної
плати – 515 євро на місяць. Лише Болгарія
та Латвія мали найнижчу з 21 країни ЄС
національну мінімальну заробітну плату.
У той же час, річний рівень інфляції в
Румунії в березні становив 12,2%, у
порівнянні з середнім показником по ЄС
на рівні 8,3%.

Ці
дані частково пояснюють, чому Румунія
посідає 14-е місце в ЄС за рівнем життя,
виміряним за фактичним індивідуальним
споживанням, з показником 88% від середнього
показника по ЄС. У цьому
контексті уряд у Бухаресті готує закон
про обмеження торговельної надбавки,
щоб ціни на основні продукти харчування
на полицях магазинів знизилися. Рішення
було прийнято після того, як варіант
зниження ПДВ на продукти харчування,
запропонований міністром фінансів
Марчелем Болошем, не був
прийнятий прем’єр-міністром Марчелем
Чолаку. Ось його пояснення: З минулого
досвіду будь-яке зниження ПДВ призводило
до здешевлення на дуже обмежений період
часу. Пприродно, це
призводило до зниження надходжень до
бюджету, а через два тижні ціни були
такими ж, тому це не спрацювало.
Я не говорю про граничні ціни, а
маю на увазі цілу схему, яка
застосовується по всьому ланцюжку.

Заходи,
про які говорив прем’єр-міністр,
мають бути встановлені терміновою
постановою, винесеною на
громадське обговорення на сайті
Міністерства сільського
господарства. Проєкт
передбачає обмеження на три місяці
торговельної надбавки, що стягується
великими продовольчими мережами для
14 основних продуктів харчування,
включаючи хліб, молоко, йогурти,
кукурудзяне борошно, олію, яйця, м’ясо
та овочі. Переробники також повинні
будуть скласти калькуляцію витрат,
включаючи прямі та непрямі витрати, і
лише після цього вони зможуть застосовувати
торговельну надбавку до щонайбільше
20%.

Дистриб’ютори
зможуть застосовувати комерційну
націнку до 5%, а супермаркети – до 20%. Ця
схема також буде застосована до імпортних
продуктів. Очікується, що проєкт
постанови надійде до виконавчої влади
в четвер і набуде чинності одразу після
її публікації в Офіційному
віснику. Водночас, Національне агентство
податкової адміністрації та Рада з
питань конкуренції проводитимуть
перевірки на місцях з метою
дотримання законодавства. Очікується,
що перші наслідки цих заходів населення
відчує вже з 1 серпня.

У
травні інфляція продовжила знижуватися,
хоча ціни на продукти харчування, послуги
та непродовольчі товари знову зросли.
За даними Національного інституту
статистики (НІС), річна інфляція,
розрахована минулого місяця до травня
2022 року, знизилася до 10,64% з 11,23% у квітні.
Також у травні, порівняно з попереднім
місяцем, найбільше зросли ціни на послуги
– майже на 1,1%, за ними йдуть ціни на
продукти харчування – на 0,8% та непродовольчі
товари – на 0,4%. Значне зростання цін
спостерігалося, зокрема, на овочі та
фрукти: картопля подорожчала в середньому
більш ніж на 11%, а свіжі фрукти – майже
на 4,7%.

У
категорії послуг найбільше зросли ціни
на проживання в готелях (майже на 2,8%) та
ціна
на електроенергію
(на 2,2%). Більш суттєве зниження цін було
зафіксовано на коров’яче молоко (-5,7%),
паливо (майже 2,6%), харчову олію та яйця.
Економічний аналітик Константін Рудніцкі
в
інтерв’ю
Радіо Румунія зазначив,
що уповільнення інфляції стимулює
інвестиції та економічне зростання.
Він додав, що очікується, що в другому
півріччі інфляція досягне однозначного
показника. Небезпека,
однак, на думку експертів, є
те,
що середня заробітна плата зросла
вище рівня інфляції.

Згідно
з даними за квітень, оприлюдненими
також НІС, середня
чиста заробітна
плата більшилася
в середньому на 15% в порівнянні
з аналогічним
місяцем 2022 року. Підвищення зарплат,
яке ми вже спостерігаємо в державному
секторі,
фактично в системі
освіти,
і, отже, викидання на ринок ще 3-4 мільярдів
леїв в цьому році, фактично означатиме
також можливий інфляційний приплив,
– попереджає Костантін
Рудніцькі.
Він каже, що ще треба
з’ясувати, який вплив матиме
введення
цих грошей на споживчу зону,
і попереджає, що Румунія ризикує потрапити
в замкнуте коло, в якому підвищення
заробітної плати може призвести до
повернення або збереження інфляції до
рівня
вище 10%.

У квітні середня
чиста заробітна плата в Румунії становила
4500 леїв (еквівалент близько 900 євро).
Найвищі зарплати
були зафіксовані в сфері інформаційних
технологій – 10.700 леїв (понад 2000 євро),
а найнижчі – в готелях і ресторанах -
2.400 леїв
(близько
500). Макроекономічна невизначеність
також вплинула на ринок нерухомості,
відзначають фахівці. Ціни на житло у
великих містах незначно, але стабільно
впали
протягом перших трьох місяців року. Це
можна пояснити зниженням купівельної
спроможності на тлі інфляції та
подорожчання кредитів. Найбільше, більш
ніж на 13%, впали ціни на трикімнатні
квартири, побудовані до 1977 року, коли
стався руйнівний
землетрус у
нашій країні,
в
результаті чого були змінені
будівельні норми.

Вже
протягом
багатьох місяців ціни зростають в
Румунії, а
це
призводить до погіршення рівня життя,
особливо для румунів з низькими доходами,
які насилу можуть впоратися з хвилями
підвищення цін. З іншого боку, дані,
опубліковані Європейським статистичним
бюро (Євростат), показують, що країна
входить до рейтингу держав із найвищими
темпами зростання сільськогосподарського
виробництва минулого року, з ростом на
25 відсотків, разом із Болгарією та
Чехією.
Сільськогосподарське виробництво в
країнах
ЄС
зросло на 8 відсотків, у 2021 році, порівняно
з попереднім роком. За даними Євростату,
Румунія – з 5 відсотками – є однією з семи
країн, які роблять значний внесок в
обсяг сільськогосподарського виробництва
на європейському рівні.

Проте
ціни на продукти харчування за останній
рік зафіксували значне зростання. З них
найбільше подорожчав цукор – 62%. За
даними Націонаьного
інституту статистики,
олія також подорожчала майже на 44
відсотки, а картопля – на
понад
40 відсотків. Серед непродовольчих
товарів найбільше подорожчав природний
газ
– близько 40%, електроенергія – 27%, теплова
енергія – 23% та паливо – 20%. Телефонні
послуги подешевшали на 0,76%, це єдине
зафіксоване зниження у жовтні цього
року порівняно з жовтнем 2021 року.

З
іншого боку, дані НІС
показують, що річний рівень інфляції
дещо знизився в жовтні порівняно з
попереднім місяцем, досягнувши 15,32%.
Національний банк Румунії очікує, що
інфляція помірно зростатиме
до кінця року, а потім увійде на поступову
низхідну траєкторію, яка знизиться до
рівня однієї цифри в першому півріччі
2024 року. Центробанк заявляє, що перспектива
розвороту траєкторії
річного темпу інфляції після досягнення
плато в четвертому кварталі 2022 року
зумовлена пом’якшенням впливу глобальних
шоків щодо
пропозиції, у тому числі в контексті
застосування схем обмеження
цін на енергоносії до серпня 2023 року.

За
даними НБР,
ескалація війни в Україні та дедалі
суворіші санкції породжують, однак,
значну невизначеність
та ризики щодо перспектив економічної
діяльності, в
тому числі
середньострокової еволюції інфляції.
Європейська комісія очікує піку інфляції
в Румунії наприкінці цього року, та
падіння нижче 10-тивідсоткового
порогу лише у 2024 році. Це одна з причин,
чому, за словами виконавчої влади ЄС,
темпи економічного зростання сповільняться,
у майбутньому році, на 1,8% і на 2,2% через
два роки.
У другій половині 2022 року та надалі
очікується, що наслідки вторгнення
Росії в Україну, висока інфляція,
посилення монетарної політики та
жорсткий контроль ліквідності значно
сповільнять зростання ВВП. Однак на цей
рік Європейська комісія покращила
оцінки щодо економічного зростання з
3,9% влітку до 5,8% в осінньому прогнозі,
опублікованому минулого тижня.

Участь Румунії у вирішальних
європейських зустрічах

Республіка Молдова та Україна
офіційно є кандидатами на вступ до Євросоюзу після того, як лідери 27
країн-членів ЄС вирішили надати статус країни-члена на
засіданні Європейської ради в Брюсселі. Грузію, яка також подала заявку на членство, заохочували
продовжити реформи, щоб вона теж могла отримати цей статус у певний момент. Президент Румунії Клаус Йоганніс,
присутній у четвер і п’ятницю в бельгійській столиці, як на зустрічі лідерів
Європейського Союзу та Західних Балкан, так і на Європейській раді та на саміті групи
країн Єврозони в розширеному форматі,
заявив: «Можна сказати, що парадигма розширення Європейського Союзу змінилася,
політика розширення отримала новий імпульс. Я вважаю, що Україна, Республіка Молдова
та Грузія, своєю чергою, отримали новий імпульс, і я переконаний, що всі дуже
серйозно працюватимуть над впровадженням реформ, процедур і проєктів, які,
звісно, ​​ще потрібно зробити, а потім, буде наступний крок.» Президент
Володимир Зеленський привітав рішення Європейської Ради про надання Україні
статусу країни-кандидата на вступ до Європейського Союзу. «Це унікальний та історичний момент у відносинах України та ЄС», – зазначив Зеленський. Президентка
Республіки Молдова Майя Санду також назвала рішення історичним та попередила своїх
співгромадян, що слідує складний шлях, який вимагає багато роботи. Європейські
держави продемонстрували свою підтримку Україні й на початку тижня, коли вона
отримала статус партнера-учасника Ініціативи трьох морів (I3M). Ініціатива є
політично-економічною платформою, що складається з 12 держав ЄС, розташованих
між Балтійським, Адріатичним і Чорним морями. На зустрічі в Ризі (Латвії)
європейські лідери, в тому числі президент Румунії, вирішили встановити новий
тип партнерства, до якого б мали доступу й інші держави Центральної та Східної
Європи, навіть якщо вони не є членами ЄС. Клаус Йоганніс оголосив, що
наступного року Румунія знову організуватиме саміт «Ініціативи трьох морів», та
оцінив, що прийняття мандата на організацію заходу поверне на Чорноморський
регіон центр прийняття рішень Ініціативи.

У Румунії спадає ціна на паливо

Після інтенсивних дебатів у
правлячій коаліції, румунська виконавча влада застосувала єдиний варіант, який
може підтримувати протягом цього періоду, а саме механізм компенсації ціни на
паливо. Ліберальний прем’єр-міністр Ніколає Чуке оголосив, що з 1 липня ціна на
пальне знизиться на 50 бані за літр (близько 0,10 євро), щоб допомогти водіям
впоратися зі зростанням цін на заправних
станціях. Загальна вартість компенсаційного пакету становить 2
мільярди леїв (400 мільйонів євро). Ніколає Чуке пояснив: «Захід
стосується як уряду, так і нафтових компаній. Половину цього зниження візьме на
себе держава через механізм, який буде реалізований між дистриб’юторами та
профільними міністерствами. Механізм забезпечення стабільності цін на пальне
діятиме протягом трьох місяців. Компенсація буде зазначена на кожному
фіскальному чеку, виданому на заправних
станціях». Цей захід подібний до скорочень, які
були застосовані в інших країнах Європейського Союзу, таких як: Франція та
Іспанія. Соціал-демократична партія, яка підтримувала обмеження
ціни на паливо, вважає, що рішення про компенсацію працювало лише кілька тижнів
в інших країнах, після чого ціни знову зросли. Тому, якщо ціни знову
зростуть в Румунії, соціал-демократи заявляють, що знову запропонують обмеження цін або торгової
надбавки. Опозиційний союз «За порятунок Румунії» критикує це рішення і каже,
що ціна зростатиме й надалі. Ніколає Чюке пояснив, що через три місяці виконавча
влада проаналізує, чи знадобиться новий пакет заходів. Компенсація цін на паливо є частиною
низки заходів підтримки, оголошених коаліційним урядом, щоб допомогти
домогосподарствам і підприємствам впоратися з галопуючою інфляцією. Минулого
місяця уряд прийняв заходи на суму 1,1 мільярда євро, в тому числі надання
малозабезпеченим пенсіонерам одноразової
допомоги у
розмірі 700 леїв. У квітні уряд схвалив надзвичайну постанову уряду, яка
надає соціальні ваучери всім малозабезпеченим румунам. Ваучери, на суму
приблизно 50 євро, можна буде використати лише для покупки основних продуктів
харчування. Уряд також обмежив ціни на електроенергію та газ для населення та
інших споживачів до березня 2023 року.

Давід Поповіч – дворазовий чемпіон
світу з плавання

Після
засідання від четверга, уряд Румунії оголосив, що виділив з Резервного фонду 1
мільйон леїв (200.000 євро) для Давіда Поповіча, 17-річного плавця, який
встановив нові світові рекорди. Цього тижня Давід Поповіч отримав
унікальний результат для румунського плавання – він став дворазовим чемпіоном
на Чемпіонаті світу з плавання в Будапешті. Спершу румун завоював дебютний
титул чемпіона світу на 200-метрівці, встановивши новий світовий рекорд серед
юніорів – 1 хвилина 43 секунди та 21 сота. Пізніше на 100-метрівці він також
виграв «золото», його результат – 47 секунд і 58 сотих. Давід Поповіч став першим за 49 років спортсменом, який зробив подібний
дубль у плаванні, вигравши золоту медаль на одному Чемпіонаті світу на дистанції 200 м. вільним стилим, та на 100 метрів. Крім того, Давід Поповіч є володарем
світових рекордів серед юніорів в обох змаганнях. Давід Поповіч про отримані
результати: «Для цього змагання ми не готувалися надзвичайно довго, а це
робить мене ще більш оптимістичним стосовно того, що може статися в найближчому
майбутньому, але я б збрехав, якби сказав, що я не був в доброму стані, у
хорошій конкурентній формі. Однак, я не знав, і я думаю, що добре, що не знав, що я можу дивувати.» Для Давіда Поповіча
це лише перше значне змагання цього літа, він також візьме участь у Чемпіонаті
Європи серед юніорів в Румунії, у Чемпіонаті Європи у Римі та у Чемпіонаті
світу серед юніорів у Лімі.