Румунія в Шенгені, але…
Румунія 31 березня приєдналася до Шенгенської зони, але лише з повітряним та морським кордонами. З минулої неділі в 17 міжнародних аеропортах і 4 чорноморських портах було скасовано паспортний контроль осіб, які прибувають з країн, що входять до зони вільного пересування, або прямують до них. Однак співробітники поліції можуть проводити вибіркові перевірки з метою виявлення осіб, які мають підроблені проїзні документи, яким заборонено виїзд з країни, осіб, які були оголошені у розшук, дотримання правил супроводу неповнолітніх, а також з метою боротьби з міграцією та торгівлею людьми. Наземні кордони поки що залишаються поза Шенгеном через австрійське вето, головним чином через внутрішньоелектральні міркування. Європейська комісія привітала часткове приєднання Румунії до Шенгену і запевнила, що зробить все можливе, щоб рішення про повноцінний вступ, включаючи й сухопутні кордони, було прийнято вже цього року. У Румунії, від політиків до пересічних громадян, приєднання, хоч і часткове, до Шенгенської зони вільного пересування було тепло зустрінуте. Прем’єр-міністр, соціал-демократ Марчел Чолаку заявив, що уряд має чіткий і твердий план набуття повноправного членства до кінця 2024 року. Однак ця перспектива залежить від зовнішніх політичних подій і обставин, які не входять до сфери дипломатичного втручання Румунії», – заявив міністр внутрішніх справ Кетелін Предою.
20 років членства в НАТО
20-ту річницю вступу Румунії до НАТО і 75-ту річницю заснування Північноатлантичного альянсу відзначили у вівторок в Бухаресті на урочистому спільному засіданні обох Палат парламенту. Депутати і сенатори прийняли декларацію, в якій підкреслили, що членство Румунії в Альянсі є гарантією захисту громадян, демократії та особистих свобод. Спікер Сенату і лідер Націонал-ліберальної партії Ніколає Чуке, генерал армії у відставці, сказав, що за 20 років від вступу до Альянсу Румунії вдалося стати ключовим членом НАТО. Для Румунії вступ до Альянсу став втіленням у життя історичного прагнення та імперативом безпеки – заявила міністерка закордонних справ Лумініца Одобеску в Брюсселі на заходах, присвячених 75-річчю НАТО. Опитування, проведене Румунським інститутом оцінки та стратегії, показало, що понад 80% румунів вважають, що членство країни в НАТО було добрим кроком і, що союзники захистять Румунію в разі агресії.
Про Європейський Союз, у Бухаресті
Цього тижня в Бухаресті відбулася робоча зустріч, присвячена пріоритетам Європейського Союзу на наступні п’ять років. Зустріч, на якій були присутні прем’єр-міністри Бельгії, Угорщини та Хорватії, приймали президент Румунії Клаус Йоганніс та президент Європейської Ради Шарль Мішель. Усі вони обговорили дії, спрямовані на досягнення спільних цілей зміцнення ролі ЄС у світі, процес, в який, за словами президента Йоганніса, Румунія може зробити значний внесок. Минулого року Європейський Союз розпочав процес окреслення своїх стратегічних пріоритетів, визначивши серед них безпеку й оборону, розширення, стійкість і конкурентоспроможність, енергетику та міграцію. Стратегічний порядок денний на наступний інституційний цикл 2024-2029 років має бути ухвалений Європейською Радою на засіданні наприкінці червня.
Путівник з анти-діпфейку
З метою підвищення обізнаності про ризики кібербезпеки Національний директорат з кібербезпеки Румунії у понеділок представив путівник, який допоможе румунам розпізнавати діпфейки, тобто переважно відео чи аудіо матеріали, підроблені за допомогою штучного інтелекту. Путівник містить детальну інформацію про те, що таке діпфейк, процес його створення і як його виявляти. Доступний на веб-сайті dnsc.ro, путівник також навчає громадян, що робити, якщо вони стали жертвою діпфейку. Національний директорат з кібербезпеки зазначає, що цього року в Румунії проходять всі чотири види виборів, але віртуальний простір може стати складним ідеологічним полем битви, а технології діпфейків, здатні майже ідеально відтворювати зображення та голоси, можуть суттєво вплинути на думку виборців та на результат їхнього голосування.
НБР і облікова ставка
Національний банк Румунії вирішив у четвер залишити незмінною облікову ставку на рівні 7% річних. Такою вона зберігається вже майже півтора року. Відсоткові ставки, за якими комерційні банки можуть позичати кошти в НБР, а також ті, які вони отримують, коли зберігають гроші на депозитах в центральному банку, також залишились незмінними. Згідно з прогнозом НБР, річна інфляція зросла до 7,41% у січні, але знизилась до 7,23% у лютому. За поточною оцінкою, інфляція продовжить знижуватись, але в умовах невизначеності та ризиків, пов’язаних із нещодавніми фіскальними заходами, спрямованими на підтримку процесу бюджетної консолідації, а також із обмеженням торговельної надбавки на основні продовольчі товари. Невизначеності та ризики для середньострокової інфляції також викликані війною проти України, конфліктом на Середньому Сході та економічними подіями в Європі, зокрема в Німеччині.
