Tag: Чорнобиль

  • 14 лютого 2025 року

    14 лютого 2025 року

    МЮНХЕНСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ – Віце-президент Сполучених Штатів Америки Джей Ді Венс розкритикував скасування президентських виборів у Румунії в листопаді 2024 року. У своєму сьогоднішньому виступі на Мюнхенській конференції з безпеки друга особа в новій адміністрації у Вашингтоні різко розкритикував європейських лідерів, порівнявши їх з автократами, які керували репресивними режимами на континенті за часів холодної війни. Він висловив стурбованість тим, що він назвав відходом Європи від своїх фундаментальних цінностей і навів кілька прикладів репресивних заходів проти свободи слова на європейському континенті, в тому числі скасування нещодавніх президентських виборів в Румунії. Джей Ді Венс зазначив, що найбільша небезпека для Європи походить зсередини і це викликає більше занепокоєння, ніж загрози з боку Росії чи Китаю. Він також закликав Європу більше інвестувати у власну оборону в той час, коли США повинні «зосередитися на регіонах світу, які перебувають у великій небезпеці». У відповідь на це тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан запевнив усіх партнерів Румунії, що країна залишається надійним союзником, твердо відданим об’єднаному Європейському Союзу, сильному Північноатлантичному альянсу і міцному трансатлантичному партнерству. На Мюнхенській конференції з безпеки глави держав і урядів та сотні експертів з питань оборони до неділі обговорюють великі глобальні проблеми, зокрема, можливий мир в Україні. Румунію представляє міністр закордонних справ Еміль Гурезяну.

     

    РОСІЙСЬКІ ДРОНИ – Міністерство закордонних справ Румунії  рішуче засуджує безвідповідальний напад російських військ на Україну 13 лютого, під час якого два безпілотники, на борту яких були вибухівки, порушили повітряний простір Румунії та впали на румунській території поблизу кордону з Україною. За розпорядженням міністра закордонних справ Еміля Гурезяну, тимчасовий повірений у справах посольства Російської Федерації в Бухаресті був терміново викликаний до МЗС аби передати йому рішучий протест румунської сторони у зв’язку з повторним порушенням повітряного простору Румунії. Ці незаконні та безвідповідальні дії повинні припинитися, а Румунія залишає за собою право вжити необхідних заходів у відповідь, – заявили в МЗС.

     

    ЧОРНОБИЛЬ – Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) оголосило, що вночі на саркофазі, що захищає залишки четвертого реактора Чорнобильської АЕС прогримів вибух, за яким послідувала пожежа. Персонал пожежної безпеки відреагував за лічені хвилини, жертв і постраждалих немає. Рівень радіації не перевищує допустимих норм, – повідомляє МАГАТЕ. Президент України Володимир Зеленський також повідомив, що російський ударний безпілотник із фугасною бойовою частиною влучив в укриття 4-го енергоблоку Чорнобильської АЕС. За даними глави держави, укриття на ЧАЕС було пошкоджене цим дроном. Тим часом у Бухаресті Національне агентство з охорони навколишнього середовища заявило, що інцидент на Чорнобильській АЕС не становить небезпеки для Румунії. Експерти агентства запевняють, що постійно вимірюють рівень радіоактивності навколишнього середовища на національному рівні, і що значення, зафіксовані після події в Україні, знаходяться в межах звичайних для цього періоду норм.

     

    ПРЕЗИДЕНТ – Тимчасовий президент Румунії Іліє Боложан призначив ексміністра закордонних справ Крістіана Дяконеску своїм радником з питань оборони і безпеки, який також візьме на себе координацію роботи президентської канцелярії. Богдан Мазуру буде радником президента з питань зовнішньої політики, а Сімона-Лівія Мафтей та Б’янка-Теодора Фірезар були призначені радниками офісу тимчасового президента. Іліє Боложан заявив, що забезпечення економічної, соціальної та політичної стабільності Румунії є головним завданням його порядку денного протягом трьох місяців перебування на посаді. У своєму першому посланні після того, як замінив у палаці Котрочень президента Клауса Йоганніса, який подав у відставку, Іліє Боложан пообіцяв, що президентські вибори у травні будуть чесними і прозорими.

     

    ПРАВОСУДДЯ – У п’ятницю Вищий касаційний суд Румунії звільнив з-під варти колишнього депутата СДП Лауру Вікол та її чоловіка, бізнесмена Владіміра Чорбе у справі “Нордіс”. Рішення суду є остаточним. Вони були взяті під варту 4 лютого за рішенням Бухарестського апеляційного суду. Лауру Вікол та Владіміра Чорбе звинувачують у розкраданні десятків мільйонів євро у компаній групи Nordis та витрачанні цих грошей на відпочинок, приватні авіаперельоти, купівлю дорогих товарів та розкішних автомобілів. Розслідування спрямоване на окремих осіб і фірми, яких звинувачують у тому, що вони привласнили понад 195 млн євро авансом від покупців за елітні квартири, які останні так і не отримали. Загалом у справі Nordis проходять 40 осіб і 32 фірми.

     

    КОРУПЦІЯ – Керівник Тилу сухопутних військ Румунії, тризірковий генерал Кетелін Зісу проходить у справі антикорупційної прокуратури, в якій збитки оцінюються у 2,4 мільйона євро. Національний антикорупційний директорат розслідує факти зловживання службовим становищем у зв’язку з укладенням контракту на розширення військового кладовища Генча в Бухаресті. Контракт, про який йде мова, нібито був присуджений генералом компанії Garden Centre Group, що належить бізнесмену Йонелу Олтяну. Під час сьогоднішніх обшуків у людей, наближених до генерала, прокуратура знайшла розкішні годинники, дизайнерські сумочки і понад 2 000 картин. Ще 10 осіб, які проходять у справі і в яких були проведені обшуки, будуть заслухані прокурорами.

     

    ОБЛІКОВА СТАВКА – Рада Національного банку Румунії сьогодні прийняла рішення зберегти облікову ставку на рівні 6,5% річних. НБР також вирішив зберегти процентну ставку за кредитною лінією на рівні 7,5% річних та процентну ставку за депозитною лінією на рівні 5,5% річних, а також зберегти поточні рівні мінімальних резервних вимог за зобов’язаннями кредитних установ в леях та іноземній валюті. Минулого року центральний банк Бухаресті двічі знижував облікову ставку: у липні з 7% до 6,75% річних та у серпні до 6,5% річних. До того облікова ставка залишалася незмінною з січня 2023 року.

     

    ІНФЛЯЦІЯ – У Румунії річний рівень інфляції минулого місяця дещо знизився до 4,95% у порівнянні з січнем 2024 року, коли він становив 5,14%. Згідно з даними, опублікованими сьогодні Національним інститутом статистики, за останні 12 місяців продовольчі товари подорожчали на 4,5%, непродовольчі товари – на 4,6%, а послуги – на 6,5%. За оцінками Національного банку Румунії рівень інфляції знизиться до 3,5% на кінець цього року.

     

    СПОРТ – Чемпіони Румунії з футболу “FCSB” у четвер ввечері на виїзді обіграв з рахунком – 2:1 грецький PAOK у першому матчі плей-офф раунду плей-офф Ліги Європи за вихід до 1/8 фіналу. Вирішальний матч проти греків, яких тренує румунський тренер Разван Луческу, пройде 20 лютого в Бухаресті. Також у четвер чемпіони Румунії з гандболу серед чоловіків бухарестське “Динамо”  програло вдома угорській команді One Veszprem HC з рахунком 26:33 у групі А Ліги чемпіонів.

     

  • Чорнобиль-35

    Чорнобиль-35




    За кілька днів до Великодніх свят 1986 року, 2
    травня, румуни отримали звістку про аварію на атомній електростанції в
    Радянському Союзі. Аварія сталася майже за тиждень до цього, 26 квітня 1986 року
    і лаконічно визнана СРСР 28 квітня без надання додаткової інформації. Йшлося
    про те, що залишилося в історії людства як найбільша цивільна ядерна катастрофа:
    вибух на Чорнобильській АЕС.






    Шок від такої новини у румунському суспільстві був
    значною мірою пом’якшений секретністю влади, невідповідним спілкуванням з
    населенням, існуючою плутаниною та підготовкою до наступних вихідних. Окрім
    Великоднього свята, 7 травня очікувався грандіозний фінал Кубка європейських чемпіонів
    з футболу, на якому чемпіон Румунії Стяуа (Бухарест) грав проти чемпіона
    Іспанії ФК «Барселона». Технічні подробиці аварії та трагічні наслідки
    катастрофи сьогодні добре відомі. Разом із Йоаном Станоміром, професором
    факультету політичних наук Бухарестського університету, ми проаналізували
    аспекти, пов’язані з секретністю комуністичного режиму. «Ця секретність була
    менш напруженою, ніж у роки до приходу до влади Михайла Горбачова. На той час
    Радянський Союз був у дуже делікатній ситуації. Як багато хто зазначає,
    протягом історії реформування вразливої ​​системи лише посилювало його
    вразливість. А для Радянського Союзу, огорнутого цим безладом всепереможної
    науки, визнання катастрофи насправді означало визнання економічного, наукового
    та політичного провалу.»





    Потаємна поведінка режиму Чаушеску перейняла
    приклад поведінки Радянського Союзу, старшого ідейного брата. Влада у Бухаресті
    пильно стежила за рішеннями в Москві і повідомила населення дуже пізно, майже
    через тиждень після аварії на Чорнобильській АЕС. Ми запитали Йоана Станоміра,
    як пояснити рішення Чаушеску так пізно повідомити румунське населення, адже він
    був відомий своєю антирадянською позицією. «Дійсно Чаушеску був антирадянським
    лідером. Але Чаушеску був передусім сталіністом, і як сталініст розумів, що
    розкриття інформації може перетворити диктатуру на вразливий режим. Сам Ніколає
    Чаушеску, будучи главою цього комуністичного режиму, мав особливу схильність до
    секретності. Таким чином, його поважні радянські колеги лише підтвердили його стриманість
    щодо прозорості. навіщо йому була потрібна прозорість? Щоб таємно прикрити
    катастрофу, потрібна була таємниця. Чаушеску іноді мав таку напівміфічну ауру
    своєрідного Робін Гуда комуністичної системи. Так, він був своєрідним Робін
    Гудом, але з дозволу «поліції». Але в ключові моменти він був дуже слухняним Робін
    Гудом, який жодним чином не ставив під сумнів авторитет шерифа.»




    Румунія мала власний проєкт будівництва атомної електростанції
    в Чернаводі, розпочатої наприкінці 70-х років, яка передбачала використання французько-канадських
    технології за найвищими стандартами безпеки, – розповів Йоан Станомір. «Румунська
    ядерна програма, на щастя для нас всіх була задумана, через мегаломанію
    Чаушеску, не в співпраці з Радянським Союзом. Ймовірно були сумніви щодо
    надійності радянської атомної системи. Румунам пощастило в тому, що Ніколає
    Чаушеску, з бажання проявити себе в соціалістичному таборі, віддав перевагу західній
    технології. Згадаймо лише, що по той бік Дунаю у наших болгарських сусідів Козлодуйська
    атомна електростанція була частиною радянської ядерної системи.»




    Які політичні зміни спричинила аварія на
    Чорнобильській АЕС? Ось думка Йоана Станоміра. «Що стосується сприйняття румунів,
    то в Соціалістичній Республіці Румунія 80-х років жодна подія не могла б
    підкреслити стан колективної депресії. Комуністична держава вжила певних, мінімальних
    заходів. Поза цими мінімальними заходами була стійкість нації, яка вже зазнала
    жахливих наслідків голоду та зубожіння. На рівні Центральної та Східної Європи
    у зовнішній радянській імперії очевидно, що Чорнобильська катастрофа лише
    посилила відчуття, що Радянська імперія побудована на економічній відсталості та
    грубій силі. Жодна з цих якостей не давала можливості СРСР зберегти свій
    авторитет без примусу.»




    Кожен історичний факт є уроком для всіх нас, вважає Йоан Станомір. «Зрозуміло,
    що в цій Чорнобильській трагедії була, як ми зараз знаємо, значна доза жахливої
    ​​мужності. Ті, хто боровся за ліквідацію наслідків цієї жахливої катастрофи
    жертвували своїм життям. Їхній мужності, а не радянській владі, ми зобов’язані
    порятунком того, що можна було врятувати. У той же час, я бачив абсолютно
    дивовижні картини життя в Чорнобильській зоні в ці дні. Після вибуху на Чорнобильській
    АЕС усіх людей звідти евакуювали. Але дикі тварини почали заселяти цю
    територію. Це вражаючі картини ніби з фільму Тарковського «Сталкер». Це район заселений
    вовками, лисицями та дикими конями і без людини. Фактично це кінцевий пункт
    утопії – люди зникають і залишається природа, яка забула про їх існування.»






    Наслідки чорнобильської катастрофи 35 років тому -
    це результат нерозсудливих дій людини, але й приклад відновлення, що може бути
    перспективою поміркованої надії на краще майбутнє.





  • 26 квітня 2020 року

    КОРОНАВІРУС
    – За два місяці від спалаху епідемії коронавірусу у Румунії померло 619 осіб, а
    кількість підтверджених інфікованих перевищила 11 тис., повідомила у неділю
    Група стратегічної комунікації. Водночас за цей період одужали і були виписані 3054
    особи. 236 пацієнтів у важкому стані перебувають у відділеннях реанімації та
    інтенсивної терапії для інфекційних хворих. За кордоном до тепер коронавірус було
    підтверджено в 1512 румунів, найбільше в Італії, також в інших країнах померли 74
    громадяни Румунії.




    РЕЙТИНГ
    – Міністр фінансів Румунії Флорін Кицу заявив, що зробить усе можливе, щоб рейтингові агентства покращили свій прогноз щодо Румунії в наступних оцінках з негативного на стабільний. Він зазначив, що всі рейтингові агентства чітко розмежували спосіб
    управління державними фінансами колишньою соціал-демократичною владою та спосіб
    дії чинної ліберальної влади, яка керує Румунією з осені минулого року.
    Попередник Флоріна Кицу, соціал-демократ Єуджен Теодоровіч заявив, що відтепер інвестори
    вважатимуть Румунію набагато більш ризикованою країною, у результаті чого Бухарест
    позичатиме під значно більші відсотки. Нагадаємо, що у п’ятницю міжнародне рейтингове
    агентство Moody’s погіршило
    економічний прогноз Румунії зі «стабільного» до «негативного». Експерти
    агентства прогнозують, що дефіцит бюджету Румунії зросте до 7,7% ВВП у 2020
    році, зокрема через погіршення фіскального балансу та падіння економіки на 5%.




    ЧОРНОБИЛЬ – 26 квітня – Міжнародний день пам’яті про чорнобильську
    катастрофу, проголошений Генеральною Асамблею ООН у 2016 році для
    привернення уваги світової
    спільноти до серйозних
    довготермінових наслідків ядерної аварії. Сьогодні виповнюється 34 роки з дня вибуху на четвертому енергоблоці Чорнобильській АЕС, в результаті якого утворилася радіоактивна хмара, яка пронеслася по значній частині Європи. Таким чином наслідки Чорнобильської
    катастрофи торкнулися мільйонів людей. Радянська влада приховала справжні масштаби катастрофи, а точна загальна кількість
    людей, загиблих від радіації у наступні після вибуху дні, місяці та роки, досі невідома. Україна підтвердила,
    що 125 тис. людей загинули через наслідки радіації. 4-й реактор Чорнобильської
    АЕС практично став величезним
    сміттєзвалищем для радіоактивних відходів та нестиме загрозу людству ще принаймні три тисячі років. У перші дні травня 1986 року чорнобильська радіоактивна хмара дісталася й Румунії,
    а найвищий рівень радіації був зафіксований в Ясах, Сучаві, Тиргу Муреші,
    Галаці й Тульчі. Тільки через чотири дні після катастрофи Ніколає Чаушеску скликав Виконавчий комітет Комуністичної
    партії, а населення було повідомлено 2 травня.

    КАПІТАЛ
    – Компанії, що працюють на фінансовому ринку Румунії у першому кварталі цього
    року отримали від іноземних акціонерів капіталовкладення на 32,55 млн євро, що
    в 2,6 рази більше, ніж за аналогічний період 2019 року, коли вони склали 12,5
    мільйонів євро. Про це повідомляє Національний Офіс Реєстру Торгівлі. Найбільше
    вливання капіталу, в розмірі 14,26 мільйонів євро, отримала в січні компанія Metropolitan Life Management, що управляє приватним пенсійним фондом,
    а друге місце посіла Omniasig Vienna Insurance Group SA з
    капіталовливанням у розмірі 8,93 мільйони євро, здійсненим у лютому. Дані,
    щомісячно публікуються Реєстром Торгівлі і включають перші 40 компаній, які отримали
    вливання капіталу, відповідно до розміру отриманих сум.




    АВІАСПОЛУЧЕННЯ
    – Національна авіакомпанія Румунії TAROM оголосила, що з 2 травня відновить деякі
    рейси. Перший переліт буде здійснений до Амстердама (Нідерланди), а наступними
    будуть рейси до Атен, Парижа та Франкфурта. І румунський лоукостер Blue Air оголосив,
    що планує відновити свої рейси. Компанія вже відновила роботу системи
    бронювання квитків на перельоти з Румунії до кількох міст країни та Європи, які
    здійснюватимуться вже з середини травня. Уряд Румунії на засіданні у
    четвер затвердив рішення про надання рятувальної позики двом румунським
    авіакомпаніям, які раніше говорили про потребу в 130 мільйонів євро для
    подолання коронавірусної кризи. Наступного місяця Європейська Комісія
    представить низку правил, включаючи дотримання соціальної відстані в аеропортах
    та літаках для безпечного відновлення повітряного сполучення, коли заходи
    карантину будуть пом’якшені, – заявила на цьому тижні Комісар ЄС з питань
    транспорту, румунка Адіна Велян.

    ТУРИЗМ -
    Туристичний сектор Румунії сильно постраждав від ситуації, спричиненої пандемією коронавірусу.
    90% готелів у країні закриті, а 150 тис. із 180 тис.
    працівників у галузі ГоРеКа
    (ред. – готелі, ресторани, кав’ярні) перебувають у так званому технічному безробітні або були звільнені, – повідомляють представники роботодавців у цій галузі. Єдині готелі, відкриті в
    цей період, – це ті, які працюють з державою та приймають людей, поміщених на карантин.

  • Румунсько-українська кінострічка про наслідки Чорнобильської катастрофи

    Румунсько-українська кінострічка про наслідки Чорнобильської катастрофи

    26 квітня, 34 роки тому, вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської АЕС.
    Менш ніж за два дні хмара
    радіоактивного пилу, у 200 разів небезпечніша за атомні бомби в Хіросімі та
    Нагасакі, охопила всю
    Північну Європу. Радіоактивну хмару з реактора, яка дісталася Румунії у перший день травня, носило над країною протягом дев’яти днів, достатньо часу, щоб змінити
    долі тисяч людей, особливо дітей.




    Серед них був і молодий румунський режисер і сценарист Адріан Пирву, чорнобильська
    драма якого почалася, коли він ще не народився. Його мати, 25 квітня 1986 року,
    за день до вибуху на четвертому блоці Чорнобильської АЕС, будучи на шостому
    місяці вагітності, вирушила на екскурсію в СРСР. А наприкінці липня 1986 року народився
    Адріан, абсолютно сліпий, але після численних відчайдушних спроб, батькам
    вдалося знайти хірурга, який ризикнув провести складну операцію кількамісячному
    хлопчикові, якому частково врятував зір. Завдяки цьому лікарю Адріан бачить
    одним оком.




    Між часом він став режисером і сценаристом та через 30 років після Чорнобильської
    трагедії повернувся на місце, яке змінило його життя. Адріан, разом з українкою
    Оленою Максьом, зняв документальний фільм, в якому демонструє драму молодих
    людей, котрі виросли в тіні катастрофи. Історії багатьох осіб, яких він зустрів
    в Україні, є шокуючими. Адріан розповів, що через спроби тодішнього
    комуністичного режиму приховати масштаби катастрофи, постраждалі від Чорнобиля не
    отримали ні лікування, ні потрібних для лікування відповідей.




    Адріан Пирву: «В Україні, Білорусі та решті Європи є мільйони людей, які
    постраждали від катастрофи. Одні мають фізичну відсталість, інші розумову, треті
    залишились інвалідами на все життя. Проте усі вони, як і члени їхніх сімей, зазнали
    травми від евакуації з цього району після катастрофи.»
    «Але цей фільм є не
    просто розповіддю про те, що сталося з відповідними людьми, він
    порушує проблему того, як держава піклується про своїх людей»
    , – каже режисер Адріан Пирву, який вважає, що це ще незагоєна рана на тілі Європи, з
    якою нам доведеться жити багато років.




    І ось, після понад 4-х років подорожей, пригод та небачених переживань, – як
    пише Адріан, – зйомки документального фільму про перше покоління, народжене
    після Чорнобильської катастрофи завершилися, а спільний кінопроєкт румуна Адріана Пирву та українки Олени Максьом під назвою «Не все буде добре» був представлений нещодавно Державному агентству України з
    питань кіно. Проєкт
    спільного румунсько-українського фільму з робочою назвою «Народжені квітнем/Our special
    birthday» став одним із переможців Х-го
    конкурсного відбору Держкіно та отримав в Україні державну підтримку розміром у понад один млн грн. (близько 30%
    загальної вартості виробництва фільму).




    «25-го квітня 1986 року молода
    румунська селянка відправилася в Радянський
    Союз на екскурсію. Вона була на шостому місяці вагітності. На наступний
    день вибухнув Четвертий реактор
    найбільшої в Європі атомної електростанції, викидаючи в небо хмари
    радіоактивного пилу. Дівчина подорожує Україною ще протягом 2-х тижнів, їсть
    місцеву їжу, п’є воду й бере участь у першотравневій демонстрації, не знаючи,
    що тисячі людей в цей час борються з найбільшою в історії людства ядерною
    аварією. Про існування містечка під назвою Чорнобиль мама довідалася тільки
    після повернення додому. У кінці липня я народився цілком сліпим. Зараз
    у мене частково є зір в одному оці, завдяки неймовірному лікарю, рогівці з моргу і 28-річній сільській дівчині з
    силою та самовідданістю левиці – моїй матері
    », – написав у заявці до Держкіно України Адріан Пирву, хлопець,
    який між часом став режисером
    і почав пошуки відповіді на болісні питання, які поставило перед ним саме
    життя.




    А в березні Адріан написав на сторінці фільму в мережі Facebook: «Рівно 4 роки тому моя мама надихнула
    мене на створення документального фільму про мій досвід зустрічей з потерпілими від Чорнобильської катастрофи.
    Це не планувалося, але майже всі головні герої фільму виявилися жінками. Водночас ця стрічка набула змісту завдяки
    зусиллям співавтора Олени Максьом,
    а Карла, Ада, Діана та Христина подбали
    про продюсерську сторону
    речей. Упродовж моїх подорожей багато
    інших добродушних жінок слухали мене,
    давали поради або сказали чимало гарних слів в потрібний час. Я буду завжди вдячний усім цим чудовим жінкам, чия допомога зробила
    можливим цей проєкт.»




    У січні цього
    року фільм «Не все буде добре» отримав дві відзнаки у
    міжнародній конкурсній програмі документальних фільмів 31-го Міжнародного
    кінофестивалю в Трієсті – The FIRST HAND FABULOUS AWARD та The FLOW DIGITAL CINEMA AWARD.






    Чорнобильська аварія, а також низка подій, що відбулися після цієї трагічної
    події, мали вирішальний вплив на долі багатьох громадян Європи та сприяли прийняттю
    важливих рішень у багатьох європейських країнах. Визнаючи пов’язані з атомною
    енергетикою ризики Німеччина, Швейцарія та Італія вирішили припинити свої
    програми у цій галузі. У Румунії діє лише одна – Чернаводська атомна
    електростанція, побудована в комуністичний період за канадською технологію
    CANDU. У даний час на ній діють два енергоблоки, які разом виробляють близько 20%
    споживання електроенергії в країні. Згідно з проєктом, реалізація якого
    почалася у першій половині 1980-х років,
    станція повинна складатися з 5 енергоблоків.