Radio România Internațional

Tag: Чорноморський регіон

  • Зустріч B9 у Варшаві

    Зустріч B9 у Варшаві


    «Ми
    будемо захищати кожен сантиметр НАТО»
    – заявив
    американський президент Джо Байден у
    Варшаві на зустрічі лідерів Бухарестської
    дев’ятки,
    міжнародної
    ініціативи
    дев’яти країн-членів НАТО Центральної
    та Східної Європи (Румунія,
    Польща, Болгарія, Чехія, Естонія,
    Латвія, Литва,
    Словаччина
    та Угорщина).
    Як Східний фланг НАТО, ви – передня
    лінія нашої колективної оборони, і ви
    краще за будь-кого знаєте, що поставлено
    на карту в цьому конфлікті, не
    лише Україна,
    але й свобода
    європейських
    демократій, – також сказав Байден,
    нагадавши
    про статтю колективної оборони, принцип
    якої
    полягає
    в тому, що напад на будь-яку з держав -
    членів Альянсу розглядається як напад
    на них усіх.

    Генеральний
    секретар Північноатлантичного альянсу
    Єнс Столтенберг наголосив у Варшаві,
    що не можна дозволити Москві завдати
    шкоди європейській безпеці та висловився
    за єдність союзників у підтримці України
    всім необхідним. Єнс Столтенберг: «Через
    рік після початку російського вторгнення
    президент Путін не готується до миру.
    Навпаки, він готує нові
    наступи.
    Тому ми повинні підтримувати та посилювати
    нашу підтримку України. Ми повинні дати
    Україні те, що їй потрібно для перемоги.
    Ми не знаємо, коли закінчиться війна,
    але коли вона закінчиться, ми повинні
    переконатися, що історія не повториться».

    Румунію
    на зустрічі представив
    президент Клаус Йоганніс, який пообіцяв
    тверду підтримку Україні та зажадав
    стратегії безпеки в Чорноморському
    регіоні.
    Клаус Йоганніс:
    «Ця війна принесла лише страждання та
    безвихідь, злочини та переселення
    мільйонів
    українців, безпрецедентні
    руйнування
    та незахищеність. Ми, лідери країнсхідного
    флангу,
    зобов’язані продемонструвати твердість
    у захисті миру. Ми повинні продовжувати
    проявляти твердість у виконанні наших
    зобов’язань щодо підтримки України
    стільки, скільки буде потрібно для
    перемоги у цій війні».

    Союзницька
    єдність і солідарність для України є
    абсолютно необхідними і є «секретною
    зброєю» країн НАТО, наголосив президент
    Клаус Йоганніс. «Росія знову
    принесла
    війну в Європу, і країни НАТО на східному
    фланзі, об’єднані в цей формат координації
    наших позицій на союзницькому рівні,
    який ми ініціювали разом з президентом
    Польщі в 2015 році, знаходяться на передовій
    зусиль
    щодо протидії негативним наслідкам
    цієї жорстокої війни, без будь-якого
    виправдання», – також сказав Клаус
    Йоганніс.

    Ставка
    наших зусиль щодо відновлення миру в
    Європі є безпрецедентною, додав він, і
    вона
    визнана та підкріплена
    однозначною відданістю США безпеці на
    східному фланзі НАТО, про
    що свідчитьучастьу
    саміті Бухарестської
    дев’ятки
    президента Байдена та надійність
    його участі в регіоні.
    Цю участь демонструє збільшення
    американської присутності на східному
    фланзі, включно вРумунії,
    як надзвичайно важливий стримуючий
    фактор.

  • Знову про заморожені конфлікти в Чорноморському регіоні

    Знову про заморожені конфлікти в Чорноморському регіоні

    Кінцева частина південно-східного флангу НАТО – Чорноморський регіон, який з’єднує Європу з Каспійським регіоном, Близьким Сходом і Центральною Азією, має особливе стратегічне значення для Північноатлантичного Альянсу. Ситуація в регіоні складна, оскільки перед ним стоять проблеми безпеки та стабільності. Одним із найважливіших конфліктів із значними наслідками є конфлікт між Росією та Україною, починаючи з 2014 року, від коли Російська Фелерація анексувала частину території України, Кримський півострів.

    З іншого боку, залишається невирішеною ситуація в Придністров’ї, російськомовному сепаратистському регіоні Республіки Молдова. Контроль над Придністров’ям було втрачено Кишиневом після громадянської війни, в якій сепаратисти були підтримані російською армією. Грузія, у свою чергу, втратила контроль над Абхазією. Сепаратистська територія проголосила себе автономною республікою в 1992 році після громадянської війни, в якій сепаратистів підтримували теж російські військові.

    Інша територія Грузії, Південна Осетія, проголосила незалежність у 2008 році після того, як російська армія втрутилася на бік сепаратистів. Перебуваючи у Вашингтоні з метою посилення співпраці зі Сполученими Штатами у сфері безпеки, глава румунської дипломатії Богдан Ауреску представив точку зору Румунії щодо Чорноморського регіону. Під час виступу в Атлантичній раді він звернув увагу на старі конфлікти, які досі не вирішені, і ствердив, що Румунія вже більше двох десятиліть виступає у Вашингтоні щодо важливості безпеки в Чорноморському регіоні як частини трансатлантичної безпеки.

    За словами Богдана Ауреску, «те, що відбувається в Чорноморському регіоні, не залишається в цьому регіоні, але має великий вплив на трансатлантичні відносини загалом». Він наголосив на тому, що з історичної точки зору, регіон цей завжди перебував на перехресті кількох інтересів – імперських амбіцій, протилежних ідеологій, різних торгових інтересів, будучи мостом між Азією та Європою. «Останні три десятиліття Чорне море було конфліктною зоною, і ми помічаємо, що ця тенденція зберігається, на жаль, якщо поглянути на те, що відбулося цього року, наприклад, у квітні, коли ми стали свідками масованого розгортання російських військ, мабуть, найбільшого розгортання військ з часів холодної війни, у регіоні», – сказав Богдан Ауреску.

    Глава дипломатії в Бухаресті застеріг що це тривожна річ, яка повинна занепокоювати всіх, а не лише країни регіону. Він вважає, що американська військова присутність в регіоні, як щодо кількості військовослужбовців, так і щодо військової техніки, має бути збільшена не лише в Румунії, а й у південній частині східного флангу, оскільки присутність у південній частині східного флангу є меншою ніж присутність у його північній частині.

  • Візит американського міністра оборони до Бухареста

    Візит американського міністра оборони до Бухареста


    У
    середу в Румунії – яка
    була етапом
    турне
    країнами, що межують з Чорним морем, до
    якого
    також входили Грузія та Україна, міністр
    оборони США Ллойд
    Остін
    обговорив зі своїм румунським
    колегою
    Ніколаєм Чуке
    важливість посилення співпраці між
    союзниками з
    метою
    запобігти негативним діям
    Росії в регіоні. Він уточнив,
    що США продовжать надавати допомогу у
    зміцненні морського потенціалу кількох
    країн, з-поміж
    якихРумунїї.

    Ллойд
    Остін:
    Безпека
    та стабільність у Чорноморському регіоні
    є національним інтересом Сполучених
    Штатів і мають вирішальне значення для
    безпеки східного флангу. Уразливість
    перед російською агресією очевидна, і
    ми бачили
    це в
    діях,
    що відбуваються на сході України,
    окупації кількох частин Грузії,
    мілітаризації Чорного моря та провокаційних
    діях у повітрі та на морі. Дестабілізуюча
    діяльність у Чорноморському регіоні
    відображає амбіції
    Росії
    відновити домінуючу
    позицію в
    регіоні та призупинити
    створення цілісної, вільної та мирної
    Європи. Знову ж таки, Чорноморський
    регіон є частиною національних інтересів
    США, і ми будемо зосереджені на цьому
    та продовжувати працювати з нашими
    партнерами в регіоні.

    Міністр
    оборони Румунії повторив, що Чорне
    море є і буде залишатися надзвичайно
    важливим центром тяжіння для європейської
    та євроатлантичної безпеки    , говорив
    про стратегічне партнерство зі США та
    про спільні позиції, які
    він виявив разом з американським візаві
    у
    зв’язку з адаптацією НАТО до поточних
    викликів. Ніколає
    Чуке:
    Ми
    хочемо, щоб Альянс залишався міцним і
    здатним захищати всіх своїх членів та
    реагувати на їхні побоювання, тому для
    Румунії трансатлантичні відносини
    залишаються важливою опорою нашої
    оборонної політики. Ми продовжимо наші
    двосторонні консультації. Цілі чіткі:
    нам потрібно зміцнити наші позиції до
    саміту в червні 2022 року та для реалізації
    важливих проєктів порядку денного
    двостороннього оборонного співробітництва.


    Важливість
    міцних трансатлантичних відносин для
    вирішення спільних викликів безпеці
    також обговорювалася під час зустрічі
    президента Клауса Йоханніса з
    держсекретарем США. Глава держави
    запевнив, що Румунія і надалі буде
    стратегічним партнером і надійним
    союзником, твердо відданим політичній
    та військовій консолідації
    Північноатлантичного альянсу, включаючи
    позицію стримування та оборони НАТО на
    східному фланзі та чорноморському
    регіоні.
    На порядку денному американського
    чиновника, який віддав шану румунським
    військовим, які перебували в
    рамках
    місій
    в Афганістані, був також візит довійськової бази Міхаїла
    Коґелнічану з південного сходу Румунії.

  • Виклики безпеці в балтійському й чорноморському регіонах

    Виклики безпеці в балтійському й чорноморському регіонах

    Еволюція ситуації в Чорноморському регіоні безпосередньо не загрожує Румунії, але напруженість необхідно послабити. Заява належить міністру закордонних справ Румунії Богдану Ауреску, який висловив занепокоєння з приводу найбільшого розгортання російських військ з 2014 року в Україні та навколо неї, а також щодо російської поведінки в Чорноморському регіоні, що викликала стурбованість НАТО, США та Європейського Союзу. Ми хочемо визначити цілі цих маневрів та визначити найбільш прийнятні заходи для деескалації ситуації, – зазначив міністр Богдан Ауреску, на думку якого, еволюція в Чорноморському регіоні впливає на євроатлантичну безпеку.

    Ось чому, – сказав глава дипломатії в Бухаресті, – НАТО не перестає закликати до припинення цих проявів російської влади. Факт, що ця ситуація турбує і занепокоює, лежить в основі організації протягом двох днів у столиці Румунії тристоронньої зустрічі Румунія-Польща-Туреччина, за участі польського та турецького міністрів закордонних справ Збігнева Рау та, відповідно, Мевлюта Чавушоглу, до яких приєднаються, в ході розширеної сесії, міністри закордонних справ Грузії та України. Іншими словами, регіональний мінісаміт, присвячений регіональній безпеці! Зброєю дипломатів є аргументи, і ми повинні діяти так, щоб дипломатія не опинилася у неможливій ситуації, – сказав міністр Ауреску.

    Напередодні тристоронньої зустрічі глава румунської дипломатії взяв участь у відеоконференції «Виклики безпеці від Балтійського до Чорного моря. Бачення Румунії, Польщі та Туреччини», організованої аналітичними центрами трьох держав. Конференція була нагодою для Богдана Ауреску наголосити на доданій вартості Тристороннього управління поточними викликами безпеці, особливо для зміцнення позицій НАТО із стримування та оборони на Східному фланзі. Глава зовнішньополітичного відомства Румунії уточнив, що нинішній складний контекст позначений тривожними регіональними подіями, які впливають на всю територію, від Чорного до Балтійського моря, але які в даний час проявляються особливо на східному кордоні України та в незаконно анексованому Криму.

    Саме тому Богдан Ауреску зазначив, що необхідно активізувати зусилля на підтримку партнерів у Східному, Південному та Балканському сусідствах. Офіційний представник Бухареста підтвердив ключову позицію Румунії у підтримці територіальної цілісності та суверенітету України та говорив про важливість підтримки Грузії у зміцненні стійкості до кібер- та гібридних загроз, обороноздатності та внеску в союзних місіях.

  • Про Чорноморський регіон, в День румунського флоту

    Про Чорноморський регіон, в День румунського флоту




    Близько 15
    тис. людей були присутніми, у четвер, на заходах організованих у Констанці
    (південний схід) з нагоди Дня румунського флоту, що відбуваються щороку, у день
    святої Марії, яка вважається захисницею моряків. Військово-морські сили
    представили шоу, в якому взяли участь десятки кораблів, літаків та
    вертольотів, а морські ігри, концерт Військової музики та феєрверки доповнили
    картину дня. Понад 3 тис. військових моряків взяли участь у Констанці у
    найбільшому морському навчанні року.




    Присутні на
    заході могли захоплюватися суднами Військово-морських сил
    Румунії, фрегатами Миришешть та Король Фердинанд, а
    також шкільним кораблем Мірча. До них приєдналися військові кораблі
    та літаки з Італії, України та США. Есмінець військово-морських сил Сполучених
    Штатів «USS Porter» був присутній у морі разом з іншими кораблями, а італійські
    літаки Eurofighter
    виконували повітряні бойові навчання. Президент Клаус Йоханніс був присутнім на
    заході, і у своєму виступі з цією нагодою нагадав про стратегічне значення
    Чорноморського регіону як для НАТО, так і для ЄС.




    Глава держави
    підкреслив, що для знеохочення ворожих дій у цьому регіоні, Румунія потребує комплексні
    та скоординовані дії на всіх рівнях, в тому числі на політичному рівні, підхід,
    який охоплював би, крім військової сфери, і питання економіки, транспорту,
    енергетики, навколишнього середовища тощо. На його думку, потрібна модернізація
    збройних сил і потрібно подолати проблеми, що виникають у процедурах закупівель.




    Клаус Йоханніс: Основна увага буде зосереджена на військово-морській складові, повітряній і
    протиракетній обороні. У цьому напрямку зроблено важливі кроки, але їх поки
    недостатньо. Нам потрібно діяти набагато швидше, щоб подолати недоліки та
    невідповідності у процедурах закупівель елементів оснащення, настільки
    необхідних під час місій, в яких ми зобов’язалися брати участь.




    У свою
    чергу, міністр оборони Габріель Леш попередив, що ситуація з безпекою в Чорноморському
    регіоні змусила НАТО вживати пропорційні заходи захисту та знеохочення ворожих
    дій. Габріель Леш: Чорноморський регіон, не так давно, простір співпраці
    та дружніх стосунків між прибережними країнами, на жаль, перетворюється на
    простір напруженості, тиску, ризиків та загроз, заморожених конфліктів,
    простору для прояву агресії у гібридній сфері.




    Габріель
    Леш також сказав, що Румунія брала активну участь у застосуванні заходів щодо
    адаптації та безпеки, прийнятих на рівні НАТО, заходів, що сприяють колективній
    обороні східного флангу Альянсу. Заходи з нагоди Дня румунського флоту відбулися
    також в чорноморському порту Мангалія та в придунайських портах – Тулча, Бреїла
    та Галац.

  • Румунія закликала Росію повернути захоплених українських моряків та судна

    Румунія закликала Росію повернути захоплених українських моряків та судна

    Державний
    секретар МЗС Румунії Дан Некулеєску підтвердив позицію Румунії щодо ризиків
    мілітаризації Чорноморського регіону, наголошуючи, водночас, на необхідності дотримання
    норм міжнародного права Росією, яку закликав повернути затримані в Азовському
    морі українські військові кораблі.




    Відповідну заяву
    він зробив під час свого виступу на засідання Ради міністрів ОБСЄ 6-7 грудня у
    Мілані, Італія.




    Як повідомляє прес-служба МЗС Румунії Дан Некулеєску висловив стурбованість у зв’язку з погіршенням безпекової
    ситуації на європейському рівні, на тлі конфлікту в Україні, наявності
    заморожених конфліктів в Чорноморському регіоні та погіршення режиму
    контролю над звичайним озброєнням.




    У цьому контексті
    Дан Некулеєску підтвердив тверду підтримку з боку Румунії зусиль з врегулювання
    кризи в Україні, в тому числі шляхом активної участі в Спеціальній моніторинговій
    місії ОБСЄ. Дипломат ще раз підтвердив непохитну підтримку Румунією територіальної
    цілісності і суверенітету України і висловив стурбованість останніми подіями в
    Чорному/Азовському морях. Він наголосив на важливості
    дотримання міжнародного права, необхідності деескалації ситуації і повернення
    українських моряків та суден.







    Державний
    секретар Дан Некулеєску також провів коротку зустріч з міністром закордонних
    справ України Павлом Клімкіним, під час якої підкреслив важливість знайдення компромісних
    рішень у питанні нового Закону України «Про освіту».

  • 27 листопада 2018 року

    ВІЗИТ – Президент Клаус Йоханніс та його французький
    колега Еммануель Макрон у вівторок в Єлисейському палаці підписали політичну
    декларацію в рамках Стратегічного партнерства між двома державами. Обидві країни
    зобов’язуються посилити діалог з європейських справ, в тому числі і з іншими
    європейськими партнерами, особливо в тристоронньому форматі Румунія-Франція-Німеччина,
    йдеться в документі. Крім того Бухарест і Париж продовжать консультацію щодо
    посилення Шенгенського простору, а Франція і надалі підтримуватиме зусилля
    Румунії щодо вступу до Шенгену. У документі також йдеться про співпрацю з
    країнами Східного партнерства та Південного сусідства, Румунія і Франція,
    показуючи, що, між іншим, приділятимуть особливу увагу з’єднанню Р. Молдови з
    ЄС. Що стосується співпраці в галузі оборони, безпеки та на міжнародному рівні,
    обидві країни закликають європейців активізувати свої зусилля зі створення
    сильнішої і безпечнішої Європи. З нагоди візиту президента Клауса Йоханніса у паризькому Центрі Жоржа Помпіду офіційно стартував Культурний
    сезон Румунія-Франція, в рамках якого до 14 липня наступного року в обох країнах
    буде організовано понад 400 заходів. Програмою Культурного сезону передбачено
    проведення заходів у сфері культури, освіти, інновації, підприємництва,
    гастрономії, туризму, спорту та співробітництва між місцевими органами влади. У
    понеділок, в приміщенні Посольства Румунії в Парижі Клаус Йоханніс провів
    зустріч з представниками румунської діаспори у Франції.




    АЗОВ – Президент
    Росії Володимир Путін висловив серйозну заклопотаність у зв’язку з рішеннями
    Києва про приведення своїх Збройних сил в повну боєготовність і оголошенням воєнного стану, – йдеться в прес-релізі прес-служби Кремля. Напередодні
    Верховна Рада України схвалила введення з 28 листопада воєнного стану у 10
    областях, в основному на кордоні з Росією, але й в двох регіонах на південному
    сході – Одещині та Вінниччині, які межують з придністровським регіоном сусідньої
    Р. Молдова. Аби не впливати на президентські вибори, намічені на березень
    наступного року, воєнний стан буде запроваджений не на 60, як раніше
    рекомендувала РНБО, а на 30 днів. Воєнний стан передбачає тимчасове обмеження
    конституційних прав і свобод громадян, а також може обмежити право на вільне
    пересування. Мирні публічні збори заборонені, а надання публічної інформації,
    в тому числі по радіо, телебаченню та в інших ЗМІ здійснюватиметься під контролем
    влади. Відповідний указ президент Петро Порошенко підписав після захоплення у неділю
    трьох кораблів ВМС Збройних сил України Береговою охороною ФСБ Росії в районі
    Керченської протоки. Інцидент призвів до поранення шістьох українців, з яких
    двоє перебувають у важкому стані, – повідомляє офіційний Київ.




    АЗОВ-РЕАКЦІЯ -
    Румунія готова до будь-якого сценарію розвитку подій в російсько-українському
    конфлікті, – заявив президент Клаус Йоханніс, який закликав, однак, причетні сторони
    реагувати на ситуацію спокійно. Раніше МЗС Румунії висловило свою глибоку
    стурбованість подіями в Азовському морі і Керченській протоці, стверджуючи, що
    агресія та порушення міжнародного права підривають безпеку всього регіону. У
    заяві румунського зовнішньополітичного відомства зазначається, що Румунія
    повністю підтримує територіальну цілісність та суверенітет України та її право
    використовувати свої територіальні води. Захоплення українських суден,
    поранивши членів їх екіпажів є серйозним загостренням ситуації та порушенням
    міжнародних норм, – заявив Держсекретар США Майк Помпео. Він сказав, що США
    засуджують ці агресивні дії Росії. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг
    закликав Росію закликав Росію звільнити затриманих українських моряків і
    повернути Україні кораблі, додавши, що немає жодного виправдання застосуванню
    сили проти українських кораблів і моряків. Голова Європейської ради Дональд
    Туск вважає, що Росія повинна повернути українські кораблі і моряків, які були
    затримані і закликав Москву утриматися від будь-яких провокацій.

    РУМУНІЯ-Р.МОЛДОВА – Спікер молдовського парламенту
    Андріан Канду у вівторок в Бухаресті провів зустріч з головою Палати депутатів Румунії Лівіу Драгеню. Розмова була
    зосереджена на статусі спільних проектів та імпульсі процесу реформ, які
    Кишинів зобов’язався здійснити в рамках Угоди про асоціацію з Європейським
    Союзом. Лівіу Драгня заявив, що перейняття Румунією головування в Раді ЄС з 1
    січня 2019 року відкриває нові можливості для Молдови в плані наближення до
    європейської родини. Андріан Канду провів переговори і з головою Сенату Келіном
    Попеску Терічану, який сказав, що Румунія підтримує процес врегулювання
    придністровського конфлікту з дотриманням суверенітету і територіальній
    цілісності Р. Молдова. Спікер молдовського парламенту був прийнятий
    спадкоємицею Королівського дому Румунії Маргаретою, якій вручив «Медаль
    Демократії» Парламенту Республіки Молдова




    АВТОПРОМ -
    Румунія конкурує з Болгарією та Угорщиною за будівництво нового автозаводу Skoda. Інвестиція в
    розмірі понад 1 млрд. євро може призвести до створення приблизно 5 тис. нових
    робочих місць, – повідомляє публікація AutomotiveNewsEurope. 18
    листопада голова правління VolkswagenGroup Герберт
    Дісс заявив, що група шукає нове місце у Східній Європі для будівництва ще
    одного заводу Skoda, на
    якому планує почати виробництво після
    2022 року. Так необхідність виникла після того як VW випускатиме на
    завод в Емдені лише електрокари, а виробництво автомобілів моделі Passat здійснюватиметься на теперішньому заводі Skoda у Квасіні
    (Чехія), який зараз випускає Skoda Superb. На
    майбутньому заводі випускатимуться позашляховики Skoda Karoq і Seat Ateca, які в даний
    час збираються в Квасіні.




    ТЕНІС -
    Австралієць Даррен Кахілл, який в останні роки був тренером «першої ракетки»
    світу, румунської тенісистки Сімони Халеп, був номінований Жіночої тенісної
    асоціації (WTA) на
    звання кращого тренера 2018 року в жіночому тенісі. Цього року Дарін Кахілл допоміг
    Сімоні Халеп виграти свій перший титулів на турнірі Великого Шолому Роланд
    Гаррос. Румунка також стала переможницею турнірів у Шеньчжені та Монреалі та
    зіграла у фіналі Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу, а також на турнірах
    у Римі та Цинциннаті. 9 листопада Даррен Кахілл заявив, що в 2019 році
    припинить співпрацю з Сімоною Халеп з сімейних міркувань.

  • Чорноморський регіон та його майбутнє

    Чорноморський регіон та його майбутнє


    У липні в Бухаресті відбулася презентація книги «Перспективні
    дослідження розширеного Чорноморського регіону. Сценарії його майбутнього в
    умовах сильної міжнародної турбулентності». Вона була видана Центром із запобігання конфліктам і
    раннього попередження під проводом Юліана Кіфу та Нарчіса Белешою. У заході,
    крім авторів, взяли участь міністр закордонних справ Теодор Мелешкану, депутат і колишній міністр юстиції Кетелін Предою, експерти, дипломати та представники ЗМІ.


    Книга
    містить два вступні дослідження, здійснені Теодором Мелешкану і начальником
    Генерального штабу Збройних сил Румунії, генералом Ніколаєм Чуке та аналітичні
    роботи цілої низки румунських та іноземних фахівців, котрі провели перспективний
    аналіз геополітичної динаміки розширеного Чорноморського регіону. Докладніше
    про цю книгу розповів Нарчіс Белешою: «Перспектива, оптика, яку
    ми пропонуємо в рамках цієї теми є абсолютно новою. Наукова новизна одержаних
    результатів дослідження полягає в інструменті, який ми використовуємо для
    виявлення течій у цьому просторі, а саме: перспективні дослідження. Вони
    припускають, окрім класичних формул документації, аналізу, аргументації, використання уяви в рамках сценаріїв типу «чорний лебідь». Це нова
    концепція аналізу, яка припускає висування гіпотез з надзвичайно низьким
    ступенем матеріалізації. Звичайно, якщо подивитися на недавнє минуле, то побачимо,
    що ця концепція «чорного лебедя» якимось чином має бути пристосована до
    нинішніх реалій. Тому що наприклад обрання Дональда Трампа президентом США або
    вихід Великої Британії з ЄС були малоймовірними сценаріями, які мало хто з нас вважав
    здійсненними. Тому сьогодні ми повинні приділити належну увагу цьому методу «чорний
    лебідь».»


    Використовуючи
    чітку методологію та низку показників колектив фахівців запропонував 83
    сценарії можливого розвитку ситуації в розширеному Чорноморському регіоні,
    деякі з яких здійснені за методом «чорний лебідь», який припускає викладення
    вкрай малоймовірних гіпотез, але які державні структури повинні враховувати для
    уникнення несподіванок. Розповідає директор Центру із запобігання конфліктам і
    раннього попередження Юліан Кіфу: «Ми, врешті-решт, створили 83 сценарії, з
    яких 11 – типу «чорний лебідь», виходячи з бажання виявити відносну вірогідність,
    тобто речі, які здаються всім експертам відносно вірогідними. Ми створили ці
    сценарії типу «чорний лебідь», щоб уникнути стратегічної несподіванки та, щоб мати
    виклик у кожному відносно вірогідному сценарії. Йдеться про перспективне
    дослідження, на коротко-, середньо- і довготривалу перспективи розвитку подій в
    розширеному Чорноморському регіоні. На підставі свого досвіду ми прийшли до
    висновку, що деякі сценарії «чорний лебідь», які колись здавалися нереальними,
    стали надзвичайно життєздатними сьогодні. Це надзвичайно важлива і корисна
    книга, котра торкається всіх акторів, що перебувають у цьому регіоні, а
    методологія є чисто румунською, яку ми застосовуємо вже уп’яте чи ушосте, після
    її використання при аналізі ситуації Україні на тлі великих змін та сильної
    турбулентності.»


    У
    свою чергу Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану вважає, що ця книга є незамінним
    помічником для тих, хто працює в сфері державного
    стратегічного планування закордонної політики. «Книга є, на мій погляд, першим серйозним аналізом проблем,
    що виникають у Чорному морі та в розширеному Чорноморському регіоні. На жаль,
    як відомо, світ, в якому ми живемо, дуже швидко змінюється. З цієї точки зору
    здатність розглядати потенційні сценарії є основною діяльністю для всієї
    зовнішньої політики Румунії. Мова йде не лише про теоретичні дослідження, а й
    про дуже серйозний внесок деяких тематичних досліджень, які можна знайти в цій
    книзі, і багато з них зроблені іноземними дослідниками з країн, які згадуються
    в книзі.»


    Глава румунського зовнішньополітичного відомства заявив,
    що Румунія приділить особливу увагу Чорноморському регіону під час свого
    головування у Радії ЄС в першій половині наступного року: «Ми маємо багато форм
    співробітництва на рівні Чорноморського регіону, але переважна більшість з них,
    за винятком деяких політичних дискусій, запропонували безліч проектів, які досі
    не були втілені у життя. Саме тому у період, коли Румунія головуватиме в Раді
    ЄС це питання буде для нас пріоритетним. Тобто серед багатьох інших пріоритетів,
    це питання буде одним із головних пріоритетів, які ми утверджуватимемо під час румунського
    головування в Раді ЄС. І важливим аспектом буде саме наведення аргументів на
    підтримку ініціативи про необхідність залучити ЄС, за допомогою наявних
    засобів, до підтримки та розвитку регіонального співробітництва, процвітання
    чорноморських держав та забезпечення такої
    соціальної та політичної еволюції, яка дозволить нам говорити про якісно новий рівень
    демократії та державного управління в регіоні Чорного моря.»