Tag: Швеція

  • Румунія підтримує політику відкритих дверей НАТО

    Румунія підтримує політику відкритих дверей НАТО

    У понеділок, в холодну і дощову погоду, в штаб-квартирі Північноатлантичного альянсу в Брюсселі відбулася офіційна церемонія підняття прапора Швеції, яка стала 32-м членом НАТО. Це епілог майже дворічного шляху цієї скандинавської країни, яка після майже 200 років нейтралітету і позаблоковості у травні 2022 року висловила свій намір разом з Фінляндією приєднатися до Північноатлантичного альянсу.

    Поштовхом до цього рішення стало повномасштабне російське вторгнення в Україну. Фінляндія першою досягла своєї мети після того, як Туреччина, а згодом і Угорщина виступили проти членства Швеції. Взамін на свою згоду Анкара вимагала і отримала від Стокгольма тверді зобов’язання щодо боротьби з тероризмом, а нещодавно і Будапешт, який ніколи не виступав відкрито проти членства Швеції, ратифікував протокол про вступ скандинавської країни до альянсу.

    Вступ Швеції до НАТО є «історичною подією» і свідчить про те, що президент росії Володимир Путін «провалився» у своїй спробі послабити альянс, – заявив Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг.

    «Коли два роки тому президент Путін розпочав своє повномасштабне вторгнення (ред. в Україну), він хотів менше НАТО та більше контролю над своїми сусідами. Він хотів знищити Україну як суверенну державу, але йому це не вдалося. Альянс став більшим і сильнішим, вступ Швеції зміцнює НАТО і робить Альянс в цілому більш безпечним», – заявив генсек Альянсу на спільній прес-конференції з прем’єр-міністром Швеції Ульфом Крістерссоном в штаб-квартирі організації в Брюсселі.

    «Це перемога свободи», – підкреслив шведський прем’єр у Вашингтоні після передачі офіційних документів про вступ до Альянсу держсекретареві США Ентоні Блінкену, який є депозитарієм Північноатлантичного Договору, підписаного в столиці США в 1949 році.

    Міністерство закордонних справ Румунії привітало вступ Швеції до НАТО, передавши 7 березня ратифікаційну грамоту до Державного департаменту США. На думку офіційного  Бухареста, зі вступом до НАТО Швеція стане сильнішою і безпечнішою, а Альянс – більш консолідованим, підтверджуючи рішучу підтримку Румунією політики відкритих дверей Альянсу.

    У понеділок перед будівлею Міністерства оборони Румунії відбулася церемонія підняття прапорів Швеції, Румунії і НАТО, в присутності міністра Ангела Тилвера і посла Королівства Швеції в Румунії Терези Гіден.

    «Разом ми сильніші. Як член Альянсу Швеція робитиме рівний внесок як у розробку політики і рішень Альянсу, так і в зміцнення збройних сил НАТО. Новий союзник приносить за стіл переговорів НАТО сильну і добре підготовлену армію і потужну оборонну промисловість», – заявив Ангел Тилвер.

    За його словами «зміцнення безпекової ситуації також вимагає заходів зі стримування Росії, а вступ Швеції до Північноатлантичного альянсу разом з Фінляндією зробить значний внесок в інтегровану оборону і стримування на східному фланзі, забезпечуючи узгодженість та єдність від Балтійського до Чорного морів».

  • Важлива зустріч у Вільнюсі

    Важлива зустріч у Вільнюсі


    Довгострокове
    зміцнення позицій Альянсу на східному
    фланзі є головною метою участі президента
    Румунії Клауса Йоганніса
    у саміті НАТО в столиці Литви Вільнюсі.
    Він також хоче підтвердити рішучу
    підтримку Румунії сусідній
    Україні, куди вторглися
    російські війська, включно з реалізацією
    її вступу до НАТО, а також найбільш
    вразливим партнерам
    Альянсу, особливо Республіці
    Молдова.

    Глава
    румунської держави також хоче, щоб
    важливість Чорноморського регіону для
    євроатлантичної безпеки була відображена
    в документах і рішеннях, які будуть
    прийняті союзниками. Напередодні саміту
    генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг
    зазначив, що більшість
    членів Альянсу мають оголосити про свої
    зобов’язання збільшити оборонні бюджети
    до понад двох відсотків від валового
    внутрішнього продукту з 2024 року. Цього
    року лише 11 країн-членів виконали цю
    вимогу, в тому числі Румунія. Аналітики
    кажуть, що окрім України, Північноатлантичний
    саміт ознаменується оголошенням про
    вступ Швеції до НАТО.

    Напередодні
    генеральний
    секретар Столтенберг ствердив,
    що президент Туреччини Реджеп Таїп
    Ердоган погодився підтримати вступ
    скандинавського королівства до ЄС,
    проти якого він виступав місяцями.
    Столтенберг назвав цей день історичним.
    Відповідаючи на запитання про опозицію
    Угорщини до вступу Швеції, Столтенберг
    сказав, що це питання вирішене, оскільки
    влада в
    Будапешті
    повідомила йому, що не хоче бути останньою,
    хто ратифікує протокол. Практично всі
    31 країна-член НАТО тепер хочуть, щоб
    Швеція приєдналася до альянсу, як і
    сусідня Фінляндія, яка була прийнята 4
    квітня.

    Після
    початку російського вторгнення в Україну
    24 лютого 2022 року дві скандинавські
    країни відмовилися від десятилітнього
    суворого нейтралітету і вирішили
    вступити до НАТО. Туреччина дала зелене
    світло Фінляндії, але заблокувала заявку
    Швеції, звинувативши її в переховуванні
    курдських бойовиків, яких Анкара називає
    терористами. Президент Ердоган
    хотів би обумовити
    прийом Швеції переговорами
    про вступ його країни до Європейського
    Союзу. Туреччина подала заявку на вступ
    до Європейського економічного
    співтовариства, попередника нинішніх
    структур ЄС, у 1987 році, а до ЄС – у 1999 році.

    Переговори
    про вступ почалися в 2005 році, і з того
    часу Брюссель не втомлюється повторювати,
    що Анкара не відповідає критеріям
    вступу. Вступ до НАТО і, відповідно, до
    Союзу – це два процеси, які не мають
    нічого спільного один з одним, – повторила
    в понеділок речниця Єврокомісії,
    румунка Дана Спінанц.
    Останнє повідомлення Комісії на цю тему
    датується минулим роком і в
    ньому стверджується,
    що: Європейський Союз серйозно
    стурбований продовженням відступу
    від
    демократії, верховенства права, основних
    прав і незалежності судової системи»
    в Туреччині.

  • Румунія схвалила членство Фінляндії та Швеції в НАТО

    Румунія схвалила членство Фінляндії та Швеції в НАТО

    Володимир Путін хотів менше НАТО, однак він отримає
    більше, – зазначають політичні оглядачі, які нагадали про одну з причин,
    використаних лідером Кремля для виправдання вторгнення в Україну, 24 лютого, а саме бажання прозахідного режиму Києва приєднати українську державу до Північноатлантичного
    альянсу. Результатом є розширення НАТО на Скандинавському півострові. Ще минулого
    року, коли тих, хто робив ставку на вторгення Росії було небагато, Фінляндія та
    Швеція відкинули російське втручання в їхні суверенні рішення щодо вступу до
    НАТО.

    Швеція, яка століттями не брала участі у війнах, дотримувалася до
    свого статусу мирного міжнародного гравця. Післявоєнна Фінляндія, яка
    була окупована царською імперією до 1917 року та брала участь у війні проти
    Радянського Союзу між 1939 і 1944 роками, зберігала суворий нейтралітет, її
    політичний клас уникав будь-яких заяв чи дій з антирадянським підтекстом.
    Гельсінкі приєдналися до Європейського Союзу в 1995 році, але залишилися поза
    НАТО.

    На думку аналітиків, російський президент задумав таку
    «фінляндізацію» України. Однак саме російське вторгнення в Україну підштовхнуло
    громадську думку та політичні класи двох скандинавських країн до відмови від
    нейтралітету, та подати заявки на членство в НАТО. Незважаючи на канікули, двопалатний парламент Румунії скликав позачергову
    сесію в середу, щоб ратифікувати переважною більшістю голосів приєднання Швеції
    та Фінляндії до НАТО. Румунія була однією з перших держав-членів Альянсу, яка це
    зробила. Усі парламентські групи проголосували за ратифікацію, представники
    всіх політичних партій підкреслили у своїх виступах необхідність зробити цей
    крок як доказ європейської солідарності, у нинішньому контексті глобальної
    безпеки, який серйозно порушений війною в Україні.

    5 липня в Брюсселі 30
    членів НАТО розпочали процес ратифікації приєднання Фінляндії та Швеції.
    Генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг ствердив, що це
    історичний момент для організації, яка з 32 членами стане ще сильнішою.
    Туреччина є єдиною країною-членом, яка висунула умови, пов’язані із
    зобов’язаннями урядів Гельсінкі та Стокгольма щодо боротьби з курдським
    тероризмом.

    Завдяки підписаному в бельгійській столиці Протоколу Фінляндія і Швеція
    можуть брати участь у засіданнях НАТО і мають доступ до секретної інформації. Однак,
    вони не користуються військовим захистом, передбаченим відомою статтею 5
    Договору НАТО, згідно з якою напад на будь-яку з держав-членів Альянсу
    розглядається як напад на них усіх. У їхньому випадку ця стаття буде застосовуватися
    лише після завершення процесу ратифікації парламентами всіх держав-членів,
    який, за оцінками експертів, може розтягнутися на рік. 21 із 30 членів НАТО
    також є членами Європейського Союзу. Після приєднання Фінляндії та Швеції, за
    межами НАТО залишаться лише Австрія, Кіпр, Ірландія та Мальта.