Tag: щит

П’ять років тому Північноатлантичний союз поставив на стратегічній
карті вільного світу нову позначку – Девеселу. Це назва невеличкого і маловідомого
села на півдні Румунії. Але саме там були розміщенні елементи американського
протиракетного щита, за допомогою яких Вашингтон, перший серед рівних держав у
НАТО, захищає своїх європейських союзників. Він також включає наземну
радіолокаційну установку в Туреччині, чотири кораблі US Navy, оснащені
протиракетною зброєю в Іспанії, командний вузол на авіабазі Рамштайн у
Німеччині, а також другий наземний перехоплювач, розміщений у Польщі, аналогічний
тому, що існує в Румунії.

«Це дуже важливий для всіх нас день», – заявляв у травні
2016 року президент Румунії Клаус Йоганніс, який разом з генеральним секретарем
НАТО Єнсом Столтенбергом взяв участь в офіційному заході присвяченому введенню
в експлуатацію системи протиракетної оборони. Глава держави підтвердив
оборонний характер щита та його роль у виконанні головного завдання НАТО -
забезпечення колективної оборони держав-членів. Бухарестські лідери наголосили,
що протиракетний щит не націлений на Росію. Москва, у відповідь, заявила, що не
розглядає щит як загрозу для свого наступального ядерного потенціалу, але
заявила, що зобов’язана відповісти на дії США, модернізуючи свої балістичні
ракети.

Зі свого боку, тодішній помічник держсекретаря США з
контролю над озброєннями Франк Роуз наполягав на тому, що пріоритетним
завданням системи в Девеселу є захист від балістичних ракет короткої та
середньої дальності дії, які можуть бути запущені з Середнього Сходу, де Іран
продовжує розробляти, випробовувати та розробляти нові військові можливості, які можуть вразити
Європу. Державний департамент вважає щит на півдні Румунії вагомим внеском у
систему протиракетної оборони НАТО та вираженням твердої прихильності
Сполучених Штатів європейській та євроатлантичній безпеці, а також стійкої
підтримки румунсько-американського стратегічного партнерства, укладеного рівно
десять років тому.

Протиракетний щит у Девеселу «є проєктом, над яким я працював
з самого початку і до моменту його здійснення. Я був головним переговорником
цієї угоди для Румунії», – заявив глава румунської дипломатії Богдан Ауреску.
Він згадав про внесок нинішнього лідера Білого дому Джо Байдена, тодішнього
віце-президента в адміністрації Барака Обами, у підготовку домовленостей щодо
встановлення щита. Міністр закордонних справ також нагадав про нещодавню участь,
у режимі відеоконференції, президента Джо Байдена в саміті «Бухарестської
дев’ятки», до якої входять центрально та східно-європейські держави-члени НАТО
і на якому Сполучені Штати твердо підтвердили своє рішення захистити Східний
фланг Альянсу.

Щит протиракетної оборони з Девеселу був введений в експлуатацію у травні 2016 році. Установки на півдні Румунії є ключовим елементом європейської складової американської системи протиракетної оборони, що забезпечує колективну оборону держав-членів НАТО. Система складається із центру командування і управління на військово-повітряній базі Рамштайн у Німеччині, радарної установки в Туреччині, чотирьох кораблів, здатних ідентифікувати ракети противника і запускати власні ракети SM-3, що базуються в Роті, Іспанії, а також друга оборонна установка наземного базування буде побудована в Польщі і введена в експлуатацію 2018 року.

Новітнє обладнання вартістю 700 мільйонів євро, база Девеселу спроектована відповісти на можливі загрози з боку країн Середнього Сходу, такі як ракети малої і середньої дальності, випробовані недавно Іраном. Генерал у відставці Александру Грумаз, військовий аналітик, оцінив, в інтерв’ю для Радіо Румуніz: Я думаю, що це один з найважливіших моментів нашої 25-річної історії після Революції 89-го року, і я маю на увазі тут приєднання до ЄС і НАТО, як два основні моменти курсу Румунії. Цей момент означає включення нашої держави на європейську карту безпеки. Таким чином, Румунія була поставлена на карту європейської безпеки. І не тільки це. Румунія отримала, вперше в її історії, тверду гарантію безпеки. Її було зараховану до списку важливих членів НАТО.

Як організатор церемонії офіційного відкриття бази, прем’єр-міністр Дачіан Чолош наголосив, що щит є важливою складовою Стратегічного партнерства між Румунією і Сполученими Штатами, в безпечному середовищі все частіше позначеному драматичними змінами, ризиками і загрозами. Подібно всім політичним лідерам в Бухаресті, глава Уряду запевнив, що установки з Девеселу не є загрозою на адресу нікого. Дачіан Чолош: Це всього лише засіб призначений для самозахисту від загроз балістичних ракет. Також зміцнює потенціал протиракетної оборони НАТО і розширює ареал покриття та захисту для держав Південної і Центральної Європи, знижуючи ризик можливих нападів балістичними ракетами з-поза меж євроатлантичного регіону.

Ідея ця була підтверджена Генеральним секретарем НАТО Йенсом Столтенбергом, який приїхав до Румунії спеціально для моменту введення в експлуатацію щиту: Ці установки в Румунії, так само як і ті з Польщі не націлені проти Росії. Є дуже мало перехоплювачів, розташованих занадто південніше або занадто близько до Росії, щоб перехопити російські міжконтинентальні балістичні ракети. Натомість вони призначені для реагування на потенційні загрози, які представляють напади ракетами малої і середньої дальності з-поза меж євроатлантичного регіону.

Незважаючи на ці повторні запевнення, Росія піддала різкій критиці розміщення елементів системи ПРО в Європі, стверджуючи, що вони являють собою загрозу російським інтересам безпеки. Прес-секретар Кремля Дмитро Пєсков, цитований спеціальним кореспондентом Радіо Румунії у Москві, попередив негайно, що Росія відповість шляхом зміцнення свого військового потенціалу. Пізніше, стверджують оглядачі, сам президент Володимир Путін підняв ставки в суперечці довкола нової американської системи протиракетної оборони, розміщеної в Румунії і заявив, що Росія нейтралізуватиме можливі загрози. Він вважає, що щит призначений послабити ядерний потенціал його країни і пообіцяв збільшити витрати на оборону.

Кілька днів по тому, Росія і сусідня Білорусь, яку оглядачі часто називають найбільш слухняним супутником Москви, домовилися щодо спільної відповіді на те, що вони назвали розміщення систем ПРО НАТО поблизу їх кордонів. Відносини між Росією і Заходом вже похолоднішали, після того як Москва анексувала два роки тому український Крим, в результаті так-званого референдуму про самовизначення, невизнаного на міжнародному рівні. Ситуація ще більше погіршилася після підпалення про-московського збройного повстання в східних регіонах України. Тепер генеральний секретар НАТО вважає, що побоювання Росії не мають сенсу. Йенс Столтенберг: НАТО вважає, що немає ніякого протиріччя між сильною обороною, чіткою та передбачуваною поведінкою Альянсу і намаганням вести діалог з Росією, прозорістю та зниженням ризиків, бо ми бачимо, що збільшена військова присутність уздовж кордонів НАТО підвищує ризики інцидентів.

І Президент США Барак Обама підтвердив свою заклопотаність з приводу войовничих тенденцій Росії. Ми будемо вести діалог і прагнути до співпраці з Росією, але ми також хочемо запевнитися, що ми готові і сильні, і хочемо заохотити Росію зберегти свою військову діяльність у повній відповідності до своїх міжнародних зобов’язань, – заявив лідер Білого Дому в ході зустрічі з прем’єр-міністрами скандинавських держав. Фахівці в галузі міжнародного права, в їхню чергу, підкреслюють, що система протиракетної оборони повністю дотримується положень Хартії ООН та контролю над озброєннями.

Щит протиракетного захисту у Девеселу є частиною американської системи, що розміщена на територіях кількох країн-союзниць. Вона включає наземну радарну установку в Туреччині, чотири кораблі ВМС США, оснащені протиракетною зброєю в Іспанії, опорний пункт військово-повітрянних сил США на півночі Німеччини, і другий наземний перехоплювач, який буде побудований в Польщі і введений в експлуатацію у 2018 році.

Одноголосно, румунські політичні діячі, Президент Клаус Йоханніс, Прем’єр-міністр Дачіан Чолош, міністр закордонних справ Лазер Коменеску та міністр оборони Міхня Моток відмітили суто оборонний характер системи протиракетної оборони. Раніше, заступник держсекретаря США з контролю над озброєннями Френк Роуз уточнив, що система у Девеселу спрямована в першу чергу на захист від балістичних ракет малої і середньої дальності, які можуть бути запущені з Середнього Сходу. Присутній на церемонії Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг, заявив, що: Ця система, і система, яка буде побудована у Польщі, не є спрямовані проти Росії. Ракет-перехоплювачів не буде достатньо багато і вони будуть розміщені занадто близько, щоб мати можливість знищити російські міжконтинентальні балістичні ракети. Вони спрямовані на захист від можливих нападів з балістичними ракетами малої і середньої дальності, які можуть бути запущені з-за меж євроатлантичного простору.

Правда, що міжнародні засоби масової інформації не відмовляються від свого задоволення, зв’язувати церемонію запуску протиракетного щиту в Девеселу з оправданою настороженістю Заходу щодо Росії, яка через анексію Кримського півострова та підтримку сепаратистського руху на Східній Україні, виявила свої реваншистські тенденції й територіальний апетит. Генеральний секретар НАТО Йенс Столтенберг додав, що: НАТО вважає, що немає ніякого протиріччя між сильною обороною, чіткою і передбачуваною поведінкою Альянсу і наміром вести діалог з Росією, прозорістю та зниженням ризиків, тому що ми бачимо, що збільшення військової присутності вздовж кордонів НАТО збільшує ризики нещасних випадків та інцидентів.

Абсолютно передбачуваною була реакція Росії, яка піддала критиці розгортання системи ПРО в Європі та ствердила, що запуск цієї системи створює загрозу її оборонним інтересам. З Москви, спеціальний кореспондент Радіо Румунія передав, що у особі речника Кремля Дмитра Пєскова, Москва ствердила, що вона зобов’язана відреагувати на американські дії модернізацією своїх балістичних ракет. Однак, військові експерти стверджують, що відносини між союзниками і росіянами не будуть знову напружуватися, бо кожна сторона зробила саме те, що очікувалося: НАТО – протиракетний щит, а Росія – декларації.

Це дуже важливий для всіх день. Це день, коли буде введено в стрій Девеселу – зрадів Президент Румунії Клаус Йоханніс, який прийняв, у четвер вранці, в Бухаресті, Генерального секретаря НАТО Йенса Столтенберга за кілька годин до введення в експлуатацію ракетного щита на півдні країни. За день до цього, Президент підтвердив суто оборонний характер цієї системи та її роль у виконанні головного завдання НАТО, а саме забезпечення колективної оборони держав-членів. І прем’єр-міністр Румунії Дачіан Чолош наголосив, що Румунія підтримувала з самого початку союзні зусилля на користь протиракетної оборони.

Посадові особи в Бухаресті не забули підкреслити, що протиракетна система оборони не направлена проти Росії. У свою чергу, заступник держсекретаря США з контролю над озброєннями Френк Роуз уточнив, що система з Девеселу спрямована в першу чергу на захист від балістичних ракет малої і середньої дальності, які можуть бути запущені з Середнього Сходу. Френк Роуз: Іран продовжує розробляти, тестувати і розгортати цілий ряд військових засобів малої і середньої дальності. В останні місяці, іранці протестували системи середньої дальності, які можуть досягти Європи, в тому числі Румунії.

Державний департамент вважає об’єкти розміщені на півдні Румунії значним внеском у систему протиракетної оборони НАТО, виразом солідності румуно-американського стратегічного партнерства і твердою прихильністю США щодо європейської та євроатлантичної безпеки. З Москви, спеціальний кореспондент Радіо Румунія підтвердив, що Росія не вважає цей щит загрозою для її ядерного наступального потенціалу, але вважає, що вона зобов’язана відреагувати на американські дії модернізацією своїх балістичних ракет.

Американські оглядачі вже попередили, що Захід повинен тепер очікувати на військові контрзаходи з боку Москви. Вона, кажуть оглядачі, може відповісти на введення в експлуатацію системи протиракетної оборони в Румунії розгортанням військ або військовими навчаннями уздовж західного кордону Росії. Іншим ризиком був би вихід Росії з Договору про ракети середньої і меншої дальності, який передбачає що сторони не будуть виробляти, випробовувати й розгортати балістичні і крилаті ракети наземного базування середньої (від 1000 до 5500 кілометрів) і малої (від 500 до 1000 кілометрів) дальності.

Щит протиракетного захисту з Девеселу є частиною американської системи, що розміщена на територіях кількох країн-союзниць. Вона включає наземну радарну установку в Туреччині, чотири кораблі ВМС США, оснащені протиракетною зброєю в Іспанії, опорний пункт військово-повітрянних сил США на півночі Німеччини, і другий наземний перехоплювач, який буде побудований в Польщі і введений в експлуатацію у 2018 році.

В останні роки, Румунія і Сполучені Штати надали достатніх доказів про те, що їхні стосунки є особливими. Навіть якщо вони мають два головні недоліки – відсутність найбільших американських інвесторів в Румунії і невключення Бухареста до програми безвізового в’їзду – політичне та військове співробітництво – стверджують аналітики зовнішньої політики в Бухаресті – сягнули піку. Останнє спільне досягнення стало дійсністю разом з повідомленням, що елементи американського протиракетного щита встановлені на військовій базі в Девеселу (південна Румунія), відсьогодні є технічно функціональними.

База в Девеселу, на якій розміщені радар, балістичні перехоплювачі і сучасні засоби зв’язку, буде головною опорою в більш широкій безпековій побудові під парасолькою НАТО. Дипломатія в Бухаресті провела церемонію за участі румунських міністрів оборони та закордонних справ, Міхні Мотока, відповідно, Лазера Коменеску, посла США Ганса Клема, директора Агентства з протиракетної оборони США і помічника Генерального секретаря НАТО. З цього приводу, румунський міністр закордонних справ Лазер Коменеску підкреслив суто оборонний характер бази.

Його доповнює колишній глава румунської дипломатії Богдан Ауреску, керівник делегації на переговорах, що передували підписанню угоди про розгортання американської системи ПРО в Румунії, Богдан Ауреску: Це місце найкраще підходить необхідності захищати територію, населення і сили союзників від можливих ворожих ракет з-за меж євроатлантичного регіону, особливо з Близького Сходу.

База в Девеселу запрацювала в рік, коли ми відзначаємо 135-річчя встановлення дипломатичних відносин між Бухарестом і Вашингтоном. Момент був відзначений резолюцією Палати представників і Сенату США. Два тижні тому, Конгрес присвоїв Румунії статус ключового союзника Америки. Сенат висловив вдячність за чітке партнерство Бухареста з Вашингтоном. Румуни вважають США найбільшим другом і союзником, який може гарантувати їм необхідну безпеку.