Tag: ювілей

  • 60 років Комедії!

    60 років Комедії!


    Театр комедії в Бухаресті 5 січня запросив своїх шанувальників до
    онлайн-святкування 60-ої річниці з дня заснування театру, коли відбулася
    прем’єра першої вистави, поставленої на сцені театру в старому Бухаресті.
    Увечері 5 січня 1961 року присутні в залі новоствореного театру в самому центрі
    Бухареста, побачили оригінальну виставу «Знаменитий 702-й», Моні Гелертера
    (режисера і викладача акторської майстерності бухарестського Університету
    театру і кінематографії ім. Іона Луки Караджале), за романом Александра Міродана драматурга, на
    початку найкращих років своєї блискучої кар’єри, з
    актуальною темою: справа відомого гангстера Керіла Чессмена. Вистава мала величезний
    успіх у глядачів, ЗМІ і критики. Відомий румунський поет і журналіст Тудор
    Аргезі писав у газеті Контемпоранул (Contemporanul): «Ми відкрили не лише
    театр, а, з вашого дозволу, університет гумору та радості».




    Театр комедії залишив у пам’яті румунського театру
    низку чудових вистав: від «Міщанина-шляхтича», з Григорієм Василіу Бірліком у
    головній ролі, прем’єра якої відбулася в 1962 році, «Тіні» режисера Давіда
    Есріга, поставленої в 1963 році та славнозвісної «Носороги», поставленої у 1964
    році, якій сам автор Єуджен Йонеско аплодував на сцені Театру Націй у Парижі, до «Ревізора»
    у постановці режисера Гораціу Мелеєле
    або «Зойчиної квартири», з якою Джордже Міхеїце у 2010 році став лауреатом премії
    Спілки театральних діячів Румунії (UNITER) у категорії «Найкращий актор другого
    плану».




    На початку 2021 року театральний і культурний акт
    став віртуальним у столичному Театрі комедії та нагодою бути разом, перш за все
    з глядачами, з друзями театру, співавторами та людьми з театрального світу,
    особливою нагодою про яку ми поспілкувалися з менеджером Театру комедії,
    актором Джорджем Міхеїце: «Скажімо, що ми підготувалися до цього року, на жаль,
    в онлайн-просторі. На нашій сторінці у Facebook та в Instagram можна здійснити
    ретроспективний огляд історії комедійного театру. Були задіяні всі актори. Почали
    з виступу директора театру, не буду називати його імені. Після цього було
    представлено кілька проєктів: документальний фільм про створення Театру комедії
    під назвою Комедія Ремікс, знятий Крістіною Модряну та Марією Дрегічі. Час від
    часу актори переказували театральні спогади – перший спогад у театрі чи найкумедніший
    спогад. Ми поговорили про першу виставу театру комедії «Знаменитий 702-й» з
    Раду Беліганом у головній ролі, представили історію, яку розповіла Ламія
    Беліган, дочка Раду Белігана, з того, що пригадала з того часу. Так само, була
    представлена наша остання вистава «На вулиці, далеко, у полі» режисера
    Александра Дабіжи. Мали й сценічні читання, наприклад, з текстів-переможців на конкурсі
    румунської комедії за останні 5 років. Читання деяких текстів були зняті й на
    сьогодні маємо Хорії Гирбі в постановці режисера Драгоша Гулуба, з кількома молодими
    акторами театру. Була й пам’ятна акція «День театру». Щороку 5 січня ми відзначаємо
    день Театру комедії, презентуючи й уривки святкувань з попередніх років. Мали також
    і привітання від особистостей. Крім цього, разом з Національним музеєм
    румунської літератури підготували ще один проєкт – презентація видатних румунських
    драматургів, цікаві, маловідомі факти. Наприклад, ми почали з Джорджа Чіпріана,
    з його оповідань прочитаних Маріусом Флорєю Візанте. Цей проєкт буде продовжений,
    упродовж наступних місяців ми представимо інших румунських драматургів: Теодора
    Мазілу, Тудора Мушатеску, Йона Беєшу.»




    Матеріали
    можна переглянути на сторінці Театру комедії у Facebook, де будуть завантажені й інші матеріали
    протягом цього складного періоду, який ми переживаємо, через пандемію COVID-19.
    З огляду на це ми поцікавилися
    у директора Театру комедії Джордже Міхеїце, які проєкти, які він готує на 2021 рік, які проєкти чекають світла
    віртуальної сцени, або
    можливо справжньої сцени театру у самому серці старого Бухареста. «Вже з листопада маємо «Майстер-клас Чехова»,
    режисера
    Влада
    Массача з
    оповідань Чехова, вистав-купе, так би мовити, за участі значної частини акторів театру. Ми сподіваємось, що ситуація покращиться і ми зможемо вийти на сцену для репетицій більшими групами і мати можливість продовжити «Карнавальну ніч» Влада Крістакє, прем’єра якої
    відбулася в лютому минулого року, з молодими акторами
    театру в ролях, які сподіваємось матимуть великий успіх. Ми працюємо й над Шоу одного актора Тудора Кіріле. І Міхай Бендяк має два-три варіанти комедійного
    шоу. Ми враховуємо й
    сценарій браку грошей і це зрозуміло, тому сподіваємось, що режисер
    театру Влад Массач або інші актори, такі як Міхай Бендяк, який успішно поставив як «Весілля Кречинського», так і «Двоє на лавці», він грає в обох, поставлять щось не гірше. Нам нікуди діватися, ми активізуватимемо онлайн-проєкти. Як це зробили навесні. Усі ми, особливо молоді актори, сумуємо
    через те, що не можемо виступати на сцені. Дуже прикро, тому що сцена – наше життя, і
    якщо не виступаємо – наше життя
    стає дуже складним. Але нікуди не дінешся від цього, ми все ще сподіваємось, що, люди знову зможуть приходити у театр, бо одне – коли ми зустрічаємося віч-на-віч і зовсім інше – говорити, мати своєрідний
    монолог в онлайн-середовищі. Утім, добре, що хоч
    можемо привітати один одного, дізнатися більше одне про
    одного.»



  • 21 вересня 2019 року

    ВИБОРИ – Ще двоє кандидатів у президенти сьогодні
    подали документи до Центрального виборчого бюро Румунії, зокрема голова
    Демократичного союзу угорців Румунії Келемен Хунор та незалежний кандидат Мірча
    Діакону, якого підтримують Альянс лібералів і демократів та партія «Про
    Румунія». Учора до ЦВБ документи для реєстрації подали чинний президент Клаус
    Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, та
    лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу
    СРР-ПЛЮС. У четвер документи до Центрального виборчого бюро для реєстрації
    кандидатом на виборах президента подали прем’єр-міністр та лідер керівної СДП
    Віоріка Денчіле та представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор
    Палеологу. Виборча кампанія з виборів президента розпочнеться 12 жовтня і
    триватиме 30 днів. Оглядачі кажуть, що нинішній передвиборчий період
    характеризується більшою кількістю кандидатів порівняно з попередніми виборами.
    Водночас, з графічної точки зору, кандидати ставлять наголос на зображенні, а
    не гаслі як до тепер. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада.

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Румунії Віоріка Денчіле у неділю
    відбуде з тижневим робочим візитом до Сполучених Штатів Америки. Прем’єрку супроводжуватимуть міністр оборони Габрієль
    Леш та міністр фінансів Єуджен Теодоровіч. Глава уряду у суботу повідомила, що
    зустрінеться з віце-президентом США Майком Пенсом та візьме участь у
    конференції з питань боротьби з тероризмом. Віоріка Денчіле також заявила, що під час візиту буде
    підписаний меморандум про співпрацю в сфері енергетики та документ про
    співпрацю зі Світовим банком у галузі охорони здоров’я. Програма візиту також
    передбачає зустріч з американськими бізнесменами, яким буде представлено
    переваги інвестицій в Румунію. У той же час прем’єр-міністр заявила, що має
    намір зустрітися з представниками румунських громад у США.






    СЕКУРІТАТЄ – Траян Бесеску, колишній президент
    Румунії з 2004 по 2014 роки, співпрацював з таємною поліцією комуністичного періоду Секурітатє,
    – постановив у п’ятницю Апеляційний суд Бухареста. Рішення не є остаточним, а
    Траян Бесеску, який у травні був обраний депутатом Європарламенту від партії
    «Народний рух», вже оголосив, що оскаржить його у Верховному суді. Згідно з Національною
    радою з питань дослідження архівів Секурітатє (CNSAS), у 1975 році, на той час офіцер
    цивільного флоту, колишній президент написав дві інформаційні записки під кодовим
    іменем «Петров». В результаті однієї з них Секурітатє відхилила кандидатуру
    одного з моряків до складу екіпажу румунського судна, що прямувало за кордон. Нагадаємо,
    що на початку 2000-их років колишній президент отримав від Національної ради з
    питань дослідження архівів Секурітатє довідку про неспівпрацю з таємною
    поліцією під час комуністичного режиму.




    ЗАХИСТ ДОВКІЛЛЯ – По всій Румунії сьогодні день
    національного прибирання. Минуло дев’ять років, як організація «Зробимо це,
    Румуніє!» об’єднує десятки тисяч добровольців на щорічну акцію зі збирання сміття.
    Ініціатива є складовою більш широкої акції, в якій беруть участь більше ста країн
    світу. Теж сьогодні розпочалася добровільна акція з очищення пляжів та річок
    Румунії. За словами організатора: асоціації «Дії заради майбутнього», серед іншого,
    за допомогою спеціальної установки, керованої двома човнами буде зібрано сміття
    з поверхні води, на узбережжі Чорного моря, а в понеділок за підтримки команди
    водолазів збиратимуть сміття з дна моря. У жовтні відбудуться акції з очищення
    берегів і вод Дунаю. Щороку один румун викидає приблизно 254 кг несортованого
    сміття, з якого переробляється менше 10%. На рівні ЄС у середньому переробляється
    28% відходів. Якщо з наступного року Румунія не перероблятиме 50% побутових
    відходів, буде змушена платити штрафні санкції у розмірі до 200 тис. євро в
    день і може бути позбавлена безвітплатних коштів з фондів ЄС з охорони
    довкілля.




    БУХАРЕСТ – Бухарест відзначає 560 років з першої
    документальної згадки. З цього приводу Мерія столиці організує протягом
    вихідних безліч культурних заходів: майстер-класи, вуличні акції, театральні
    вистави, вуличні фуд-корти, концерти та вже традиційний міжнародний конкурс
    3D-відеомепінгу «iMapp Бухарест», що відбудеться вже ушосте. У суботу вісім
    команд представлять свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу
    парламенту, другої за величиною адміністративної будівлі у світі після
    Пентагону. Перед змаганням відомі музиканти Шиллер та Вальдек, виступлять з
    концертами на сцені на площі Конституції у центрі столиці. З іншого боку у
    суботу в Бухаресті на озері Морій відбулося унікальне водно-повітряне шоу, єдиний
    в Румунії фестиваль, що поєднує повітряну та водну акробатику.




    ФЕСТИВАЛЬ – До закінчення Міжнародного фестивалю класичної
    музики ім. Джордже Енеску залишилось 2 дні. У суботу в програмі фестивалю: концерт
    Бухарестського симфонічного оркестру під керівництвом Ніколая Молдовяну. Теж сьогодні
    піаніст Франсуа-Фредерік Гай, який здобув міжнародну репутацію, особливо як
    винятковий виконавець німецької романтики, виступає на сцені залу Аудиторіум
    Національного художнього музею. Програму дня доповнює виступ на Сцені Румунського
    Атенеуму Камерного оркестру Малера, що складається з музикантів з 20 країн,
    разом з піаністкою Міцуко Учидою у подвійній іпостасі диригента та соліста. А
    на сцені зали Палацу виступить нідерладський Королівський оркестр Консертгебау,
    один з найкращих у світі. У цьому році програмою Міжнародного фестивалю імені
    Джордже Енеску передбачено проведення 84 концертів за участі понад 2500
    найвідоміших музикантів світу. Радіо Румунія виступає співпродюсером фестивалю.



  • 20 вересня 2019 року

    ВИБОРИ – У неділю, 22 вересня Центральне виборче бюро завершить реєстрацію кандидатів у президенти Румунії. Сьогодні до ЦВБ документи для реєстрації подали чинний президент Клаус Йоханніс, якого підтримує найбільша опозиційна Націонал-ліберальна партія, та лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, який покладається на підтримку Альянсу СРР-ПЛЮС. У четвер документи до Центрального виборчого бюро для реєстрації кандидатом на виборах президента подали прем’єр-міністр та лідер керівної СДП Віоріка Денчіле та представник опозиційної партії «Народний Рух» Теодор Палеологу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10 листопада, а другий – 24 листопада.

    ЗАБРУДНЕННЯ – Екологічні та правозахисні організації Румунії сьогодні розпочали тиждень протестів проти відсутності ефективних заходів боротьби зі зміною клімату. Сьогодні в Бухаресті відбувся марш протесту від одного з центральних парків міста до Міністерства навколишнього середовища, з метою привернути увагу влади до наслідків зміни клімату на національному рівні, а також до необхідності вжиття заходів у найбільш забруднюючих галузях промисловості. Акція є частиною глобального протесту проти забруднення, кульмінаційною подією якого буде гігантське зібрання у Нью-Йорку, за три дні до саміту ООН з екологічних питань. Недавнє дослідження французьких вчених показує, що глобальне потепління відбувається набагато швидше, ніж вважалося раніше.

    ФЕСТИВАЛЬ – Останні три дні Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску будуть багатими на події. Сьогодні у програмі фестивалю: концерт Тімішоарського філармонічного оркестру «Банатул» у концертній залі Радіо Румунія. Потім на сцені румунського Атенуму французький вокально-інструментальний ансамбль «Ліричні дарування» під керівництвом Крістофа Руссета виконає оперу Фрідріха Генделя «Юлій Цезар в Єгипті». У ролі Клеопатри виступає канадська сопрано Каріна Говін. Теж сьогодні любителі класичної музики мають змогу побачити оперу Арсенала Шенберга «Мойсей та Аарон» у виконанні філармонічного оркестру ім. Джордже Енеску. У цьому році програмою Міжнародного фестивалю імені Джордже Енеску передбачено проведення 84 концертів за участі понад 2500 найвідоміших музикантів світу. Радіо Румунія виступає співпродюсером фестивалю.

    СЕКУРІТАТЄ – Колишній президент Румунії Траян Басеску співпрацював з комуністичною таємною поліцією. Відповідну ухвалу у п’ятницю прийняв Апеляційний суд Бухареста. Судова справа була порушена за клопотанням Національної ради з питань дослідження архівів Секурітатє про оголошення екс-президента таємним співпрацівником Секурітає Траян Басеску заявив, що оскаржить рішення Апеляційного суду. За словами його адвоката, у той час, коли він нібито давав інформаційні замітки, на які посилається Національна рада з питань дослідження архівів Секрутатє, будучи студентом Морського інституту колишній глава держави був військовим і був зобов’язаний беззастережно виконувати накази. Нагадаємо, що на початку 2000-их років колишній президент отримав від Національної ради з питань дослідження архівів Секурітатє довідку про неспівпрацю з таємною поліцією під час комуністичного режиму.

    ШАХРАЙСТВО – Колишній головний антикорупціонер Румунії Лаура Кодруца Кьовеші у четвер заручилася достатньою кількістю голосів послів держав-членів ЄС, необхідною для її обрання Головним прокурором ЄС, – повідомляє EUObserver. А публікація USNews зазначає, що вона стане першим прокурором ЄС по боротьбі з шахрайством, а більшість держав-членів підтримали її кандидатуру, незважаючи на опозицію румунського уряду. Цей факт розцінюється її прихильниками як важливий крок у боротьбі з поширенням авторитаризму у багатьох центрально- та східноєвропейських країнах, – зазначає Financial Times, тоді як Courrier International пише, що непідкупна румунка бере штурмом європейське шахрайство. Європейська прокуратура буде створена в наступному році з метою боротьби з корупцією, шахрайством з ПДВ та іншими правопорушеннями, які негативно впливають на бюджет ЄС, – зазначає Reuters.

    БУХАРЕСТ – Сьогодні виповнюється 560 років з першої документальної згадки про столицю Румунії – Бухарест. З цього приводу Генеральна мерія організує протягом вихідних безліч культурних заходів: майстер-класи, вуличні акції, театральні вистави, вуличні фуд-корти, концерти та вже традиційний міжнародний конкурс 3D-відеомепінгу «iMapp Бухарест», що відбудеться вже ушосте. У суботу вісім команд представлять свої барвисті, звукові та світлові шоу на фасаді Палацу парламенту, другої за величиною адміністративної будівлі у світі після Пентагону. Перед змаганням відомі музиканти Шиллер та Вальдек, виступлять з концертами на сцені на площі Конституції у центрі столиці.

  • День слухача ВСРР – 2018

    День слухача ВСРР – 2018

    Дорогі друзі! Щороку у першу неділю листопада ми проводимо традиційний День слухача Всесвітньої
    служби Радіо Румунія. Ми, як зазвичай, запросили всіх наших слухачів та
    дописувачів взяти участь у спеціальній передачі, яку ми присвятили цього року
    нашому ювілею – 90-річчя з часу першого виходу в ефір Радіо Румунія. На цей раз
    ми попросили вас відповісти на запитання: Яку роль грає радіо у вашому житті?




    Отже 1 листопада
    2018-го року ми відзначили 90-у річницю виходу в ефір першої радіопрограми в
    Румунії. Відтоді минуло дев’яносто років, сповнених історією та особливими
    подіями, які суспільне радіо відзначає разом з вами цією спеціальною передачею.
    Упродовж останніх 90 років наші журналісти завжди були поряд зі
    слухачами, а радіо було дзеркалом подій, які пережила Румунія. Радіо пережило
    міжвоєнний період, потім – роки останньої Світової війни, повоєнну епоху,
    кілька десятиліть комунізму в Румунії та «холодну війну», було свідком
    повалення комуністичного режиму в грудні 1989 року, а потім повернення Румунії до
    демократії. Часи змінюється, а радіо втрачає свою позицію, чи навпаки знаходить
    нові шляхи проникнення у ваші домівки або серця. Голос, який розповідав і
    розповідає вам про Румунію та завжди намагався наблизити вас до неї, це голос
    ВСРР.




    Олександр
    Кузьомінський з смт. Горностаївка Херсонської області України написав:
    Доброго дня, шановні друзі. Вирішив написати листа, щоб поздоровити Вас з ювілеєм в радіомовленні і
    побажати всього найкращого в житті, міцного здоров’я, успіхів та слухачів. Моє
    знайомство з радіоголосами розпочалось в 1975 році (мені тоді виповнилось 15
    років). З того часу я став постійним радіослухачем. У ті роки лише на коротких
    хвилях радіоприймачів і можна було почути правдиву інформацію про події у
    світі. Деякі радіостанції глушились, а прийом деяких був дуже далекий від
    нормального. З часом радіоприймачі застаріли і я перейшов на Інтернет. Це
    набагато якісніше з’єднання. Є можливість прослухати передачу у зручний час або
    завантажити інформацію. Є радіостанції, які я вже давно не слухаю, є й такі з
    якими я став другом. Всесвітня служба Радіо Румунія – мій давній друг. У
    Румунію я закохався після фільму «Даки». Ці почуття поваги я несу з собою через
    40 років мого життя. До зустрічей на хвилях ВСРР.





    А ось привітання
    від нашої колеги та слухачки з Кривого Рогу Дніпропетровської області України:
    Шановні колеги! Щиро вітаю Вас з поважним ювілеєм! Радіо – це неповторний
    світ. Мені цікаво слухати Ваші змістовні передачі про розмаїту палітру подій у
    Румунії та світі. Відчувається, що Ви робите свою справу з любов’ю, а ще маєте
    свій камертон душі.Бажаю Вам натхнення,нових захоплюючих проектів та дивовижних голосів!З повагою радіожурналіст
    з 24-річним стажем роботи Олена Маковій.




    Мара Добреску
    (румунська піаністка, яка зараз мешкає у Франції):
    Прийміть мої найщиріші вітання з Днем народження! Ви робите дуже важливу справу! Я дуже часто слухаю радіо,
    тому що, не маючи дуже багато вільного часу, я вже 18 років не маю телевізора.
    Радіо мене радує, тому що я дізнаюся багато цікавих речей. Ще раз вітаю вас!




    І Хірокі Учіда з Японії зголосився
    взяти участь у Дні слухача ВСРР:
    Шановні члени колективу ВСРР, дозвольте мені бути поряд з вами з нагоди «Дня
    слухача». Коли я почав слухати радіо, світ значно відрізнявся від того, яким
    він є зараз. Важко було дістатися комуністичних країн, як фізично, так і
    душевно. Радіо на коротких хвилях дало можливість познайомитися з цими країнами.
    Тоді я був дуже молодий і це принесло мені багато цікавих ідей. Мені пощастило
    мати короткохвильовий радіоприймач, що дав мені можливість отримати інформацію
    з усіх куточків світу. Таким чином я розвинув своє ставлення до міжкультурної
    комунікації. Сорок років по тому, я є деканом Факультету глобальної комунікації
    і мов Міжнародного університету Акіта який має тісні зв’язки з вищим навчальним
    закладом Румунії і тамтешніми студентами. На сьогодні я багато чим завдячую радіо на коротких хвилях. Незважаючи на
    стрімкий розвиток ІТ-технології, які замінюють традиційні засоби масової
    інформації, я думаю, що радіо ніколи не втратить свою первинну функцію. IT-технологія
    значною мірою залежить від мережевих технологій і може зазнати катастрофічних
    поломок у випадку непередбачених стихійних лих. Я сподіваюся, що світ не забуде
    наскільки важливим і ефективним є радіо. Ще раз дозвольте мені відсвяткувати
    разом з вами «День слухача.





    Джон П.
    Купер, Лебанон, штат Пенсільванія, США написав:
    Вітаю вас з 90-річчям 1 листопада. Я захопився радіо в 2011 році,
    коли купив короткохвильове радіо та послухав першу програму. З часом це стало
    не просто захопленням. Це стало вікном до інших країн, народів, культур та
    історії. Особливо це стосується ВСРР. Східна Європа мене завжди захоплювала,
    але в американських ЗМІ не вистачає статей чи передач, щоб більше повідомляти
    про цей регіон. ВСРР заповнює цю прогалину одними з кращих короткохвильових
    радіопередач. ВСРР став моїм надійним другом. Я дізнався про історію та
    культуру румунського народу, про його проблеми та прагнення. Майбутнє
    короткохвильового радіо виглядає необнадійливо. Багато станцій перейшли на
    онлайн-мовлення в Інтернеті. Молоде покоління, здається, втратило інтерес до коротких
    хвиль або до радіо в цілому, крім цього короткохвильові передачі потребують
    значних витрат. Але короткохвильове радіо з’єднує тебе з країною неможливим в способом
    Інтернеті. Я продовжую слухати радіо на коротких хвилях. Дякую ВСРР за чудові
    програми!





    Даніель
    Келер, Німеччина:
    Яку роль у
    моєму житті грає радіо? Спочатку воно виконував ту саму роль, що й у випадку
    багатьох інших ваших слухачів: щоденного супроводжувача, джерела інформації та
    музики. Тепер радіо є складовою мого хобі: приймання радіостанцій зі всього світу.
    Мало-помалу я помітив, що мене цікавить як роблять радіопередачі – що припускає створення та
    ведення щоденних програм, що відбувається за кулісами. З часом радіо стало моєю
    професією, тому що зараз я працюю редактором та є автором різних громадських
    радіопрограм. Мушу зізнатися, що з часом чари радіо дещо послабили, оскільки
    радіо стало складовою мого повсякденного життя. Але іноді чари знову починають
    діяти: коли я беру участь у певній програмі як репортер, або коли, як редактор
    ранкового шоу я контактую з кореспондентами по всьому світу і усвідомлюю, що
    здійснюю акустичний початок дня тисячі слухачів. Або коли я рідко повертаюся до
    свого захоплення радіоаматорства і насолоджуюся цим ностальгійним способом
    споживання радіо. Але я впевнений, що в наступні роки радіо зміниться ще більше. Серед
    любителів музики зростатиме популярність потокових сервісів, таких як Spotify
    або Deezer. Прослуховування поточної музики вже не є винятковою особливістю
    радіо. Поточні новини все частіше ми отримуватимемо не по радіо, а через
    пуш-повідомлення новинних застосунків на смартфонах або в соціальних мережах.
    Радіостанціям потрібно знайти елементи, які їх диференціюють, можливо це
    модератори, можливо – певна сукупність інформації або можливо це місцеві
    репортажі. Радіостанціям доведеться знайти свій «ідеальний рецепт» та своє
    місце на медіа-ринку поряд зі звичайним ефіром.
    Радіо є важливою складовою мого повсякденного та професійного життя. Незважаючи
    на всі зміни в сфері ЗМІ я переконаний, що так буде ще багато часу.





    Юрій Тімофєєв
    з Росії написав, що радіо є заняттям, яке приносить йому надзвичайне задоволення:

    Завжди з великим інтересом слухаю радіо, зараз радіо стало для мене головним
    джерелом інформації. Дуже сподобалися діапазони коротких і середніх хвиль.
    Слухаю короткі хвилі зі шкільних років. Перша радіостанція, яку я почув на
    коротких хвилях, була Міжнародне радіо Китаю. На коротких і
    середніх хвилях я отримую пізнавальну інформацію, подобається слухати
    пізнавальні передачі і новини з ближнього і далекого зарубіжжя. Також мені
    короткі і середні хвилі сподобалися тим, то що вони дають можливість займатися
    далеким прийомом і відправляти рапорти про прийом радіостанцій. Ніколи раніше не знав,
    що існує таке хобі як Dxing. Іноді
    за дальнім прийманням можу проводити по 2-3 години у приймача, в залежності від того, які
    радіостанції я моніторю. Завжди роблю аналіз чутності Голосу Америки, RadioFreeAsia, Всесвітньої служби Радіо Румунія, Міжнародного радіо
    Китаю, PBSXizang, Голосу
    Туреччини, Голосу Ірану. Найбільш цікаво слухати далекі радіостанції зимою
    вночі, оскільки більшість цікавих радіостанції знаходяться на хвилях 31, 41 і
    49 метрів. Ще короткі хвилі мені подобаються тим, що немає обмежень по прийому,
    можна прийняти радіостанцію з будь-якої точки світу. З 2015 року дуже захопився
    діапазоном коротких хвиль, в основному їх намагаюся слухати.
    Також іноді
    слухаю місцеве мовлення на FM, мені там подобається слухати сучасну західну музику.
    Слухаю таких виконавців як JustinBieber, JustinTimberlake, Weeknd та інших. На FM не подобається
    велика кількість реклами, яка може затягнутися на 10-15 хвилин і те що прийом
    радіостанцій за 50 км від міста вже поганий або взагалі неможливий.
    Усі діапазони
    гарні для мене, але я більше любитель далекого прийому. Мені цікавіше слухати КХ.
    Шкода, що кількість радіостанцій на КХ з кожним роком скорочується. Шкода, що я
    не зміг послухати Іспанію російською мовою. Ще запам’яталася радіостанція «Голос
    Росії», слухав її на 5925 кГц. Пам’ятаю, там ставили Меладзе та інших
    виконавців.
    Радіо грає
    важливу роль в житті людини, використання КХ і СХ діапазонів має дуже хороші
    переваги в століття цифрових технологій. Я вважаю, що мовлення на СХ і КХ
    повинно зберегтися в століття цифрових технологій, щоб населення мало доступ до
    інформації, особливо ті, хто живе в маленьких селищах. СХ і КХ краще не
    нехтувати. Р
    адіо
    стало для мене дуже цікавим захопленням.





    Марко Ботатті
    з Італії пише, що пізнав світ радіо ще в дитячі роки:
    Ця «розмовляюча коробка», яка зветься радіо супроводжувала мене з дитинства.
    Це був надзвичайний засіб спілкування, який вперше в історії людства дозволив передавати
    звук з одного в інший куточок Планети. Отже, сьогодні я можу слухати надзвичайну
    радіостанцію, Всесвітню службу Радіо Румунія, яка для мене означає дуже багато,
    бо вона збагатила мої знання про Румунію. Ваші передачі тримають мене в
    контакті з румунською дійсністю і стали важливою віхою в моїй повсякденній
    роботі.




    Адріан Мікаллеф з Мальти написав: Роль радіо в нашому житті завжди була
    фундаментальною. Радіо Румунія відзначає важливий момент свого існування.
    Протягом багатьох років радіостанція була свідком історичних, політичних та
    технологічних змін. Радіо позначає повсякденне життя слухачів, їх ритм та інше.
    Наприклад, я починаю свій день, слухаючи Радіо Мальта. О 13:00 за місцевим
    часом я слухаю радіо англійську програму ВСРР, потім о 16:00 та 18:00 – передачі
    з Бухареста італійською мовою. Навіть якщо іноді не вдається прослухати певну
    програму, технологічний прогрес дозволяє зробити це пізніше. На многая літа, Радіо
    Румунія та якомога більше слухачів!




    І наостанок
    лист від Чжана Пейцяна з Китаю:
    Спочатку я слухав «Вільну Азію», «Голос Тайваню», «Голос В’єтнаму», «Голос
    Америки» кантонською мовою. Лише в 2009 році я випадково натрапив на вашу радіостанцію.
    Хочу побажати безперервного прогресу ваших програм. У цей час в Європі трансляцію
    на коротких хвилях ведуть лише Всесвітня служба Радіо Румунія та Радіо Ватикан,
    інші станції припинили мовлення. А шкода. Радіо здатне об’єднувати культурні
    відмінності між двома країнами, покращити дипломатичні та культурні відносини.

    Дякуємо всім за надіслані листи і теплі привітання!

  • 31 серпня 2018 року

    ДЕНЬ РУМУНСЬКОЇ МОВИ – Міністерство закордонних справ Румунії приєдналося,
    як зазвичай, до відзначення державними установами 31 серпня Дня румунської мови.
    «Свято, присвячене цьому основоположному елементу профілю ідентичності
    румунського народу набуває особливого символічного значення в сторіччя
    об’єднання Румунії, закликаючи, водночас, до диверсифікація способів збереження
    і збагачення нашої мовної спадщини серед молодих поколінь і любителів румунської
    мови у всьому світі» – зазначається в прес-релізі МЗС. До Дня румунської мови державними установами,
    дипломатичними представництвами та культурними інститутами Румунії за кордоном проводяться
    різноманітні культурно-освітні заходи. День румунської мови у Румунії було символічно засновано в 2013 році, того
    ж дня, коли подібне свято, встановлене у 1990 році в Республіці Молдова,
    святкується під назвою «Наша мова».


    ЮВІЛЕЙ – Президент Клаус Йоханніс був запрошений Королевою
    Великобританії Єлизаветою II на прийом у Букінгемському палаці з нагоди ювілею принца
    Чарльза, якому 14 листопада виповниться 70 років. В урочистому прийомі, а потім
    у гала-вечері візьмуть участь кілька голів держав або урядів, а також
    представники європейських королівських родин. Принц Чарльз є щирим другом
    Румунії, країни, яку він дуже часто відвідує з приватними візитами, в ході яких
    неодноразово зустрічався з президентом Клаусом Йоханнісом.




    АЧС – Сьогодні були підтверджені нові випадки африканської
    чуми свиней в Румунії, де зафіксовано вже майже 800 спалахів. Влада продовжує
    вживати заходів щодо запобігання поширення вірусу, а в повітах, де підтверджено
    наявність збудника АЧС – проводиться евтаназія свиней. Профілактично ветеринарними
    службами було заборонено збут свинини на ринках та ярмарках, а на виїзді з
    повітів, в яких зафіксовано АЧС працюють карантинні пости. Уряд запевняє, що всі
    фермери, які зазнали збитків від АЧС отримають грошову компенсацію. Опозиція, однак, подала до Палати депутатів
    запит про створення спеціальної парламентської комісії з питань розслідування
    дій влади в боротьбі з африканською лихоманкою. Сьогодні Президент Клаус Йоханніс
    знову закликав уряду діяти більш ефективно, щоб зупинити поширення вірусу, а
    також прискорити виплату компенсації постраждалим.




    ВІДСТАВКА – Міністр з досліджень та інновацій Румунії
    Ніколає Бурнете у п’ятницю пішов з посади. Це перша відставка у кабінеті
    міністрів Віоріки Денчіле. У прес-релізі, розміщеному на сайті відомства,
    професор Ніколає Бурнете, пише, що прийняв остаточне рішення про відставку, але
    не пояснив причину. Відповідне рішення він оприлюднив за день до засідання
    Національного виконавчого комітету керівної Соціал-демократичної партії, на якому
    будуть визначені законодавчі пріоритети та проаналізована діяльність керівників
    міністерств уряду Денчіле. У п’ятницю прем’єр-міністр заявила, що на порядку денному
    наради немає питання про перестановки в уряді.




    МУЗИКА – З 1 по 23 вересня у Бухаресті відбудеться відбудеться VII-ий Міжнародний конкурс імені Джордже Енеску,
    програма якого включає кілька виняткових концертів за участі трьох видатних музикантів,
    які виступали на великих сценах світу та є членами журі конкурсу. Зокрема
    йдеться про італійського скрипаля Сальваторе Аккардо, шведського піаніста Пітера
    Яблонського та британського скрипаля Рафаеля Волфіша. 270 молодих музикантів із
    39 країн змагатимуться в цьому році за головний приз конкурсу в одному з
    чотирьох розділів – композиція, скрипка, віолончель та піаніно.

  • 9 червня 2018 року

    МІТИНГ СДП-АЛДЕРумунська влада у суботу вжила необхідних заходів щодо
    забезпечення охорони громадського порядку та безпеки в Бухаресті, де в цей день
    пройшло кілька громадських акцій та заходів. Жандармерія повідомила, що на
    вулицях були присутні включно й підрозділи спеціального призначення на тлі посилення
    загроз. Найбільшою акцією став мітинг Соціал-демократичної партії (СДП) та Альянсу
    лібералів і демократів (АЛДЕ), в якому взяли участь понад 100 тис. осіб, які
    були запрошені на протест проти того, що лідер СДП назвав зловживанням ряду
    установ держави і порушенням верховенства закону. Він говорить про існування
    незаконної підпільної структури, яку називає паралельною державою, котра нібито
    паралізує діяльність державних установ та впливає на рішення судової влади. З
    іншого боку у п’ятницю Верховний суд Румунії вдруге відклав, на цей раз на 21
    червня, оголошення вироку спікеру Палати депутатів Лівіу Драгні у справі за
    фактом корупції. Останній відкидає всі звинувачення, стверджуючи, що не вчиняв
    жодного кримінального проступку. Нагадаємо, що в 2016 році Лівіу Драгня був
    засуджений до двох років умовно за замах на злочин проти виборчих прав.

    ЗАХОДИ ТА АКЦІЇ – Кілька сотень людей взяли участь у суботу в Бухаресті у так званому Марші різноманітності, організованому представниками сексуальних
    меншин, які виступають за рівні права, надані всім громадянам.
    Марш завершив тижневий фестиваль «Bucharest
    Pride», відомий до 2013 року як «Gay Fest», щорічний захід,
    присвячений ЛГБТ-спільноті в Румунії. У акції взяли участь посли
    Великобританії Пол Браммель та Німеччини Корд Майєр-Клодт. Раніше близько 150 осіб взяли участь в
    іншій акції «За нормальність», організованій позапарламентською силою «Нові
    праві», яка в цьому році проводилася вчотирнадцяте. Учасники, які підтримують
    традиційні сімейні цінності, висловили протест проти ідеї легалізації
    одностатевих шлюбів. Вони зажадали конституційної заборони цих шлюбів і виступили
    проти будь-яких форм регулювання таких відносин. Теж в суботу вуличні
    демонстрації провели прихильники ідеї возз’єднання Румунії з сусідньою Республікою
    Молдова. Усі акції та заходи пройшли без
    інцидентів.




    ПРАВОСУДДЯ – Делегація Венеційської комісії у понеділок і
    вівторок відвідає Румунію для консультацій довкола суперечливої судової
    реформи. Члени делегації зустрінуться з Президентом Клаусом Йоханнісом, а також
    з представниками Парламенту, Міністерства юстиції, Верховного суду,
    Конституційного Суду Румунії, Генеральної Прокуратури, Національної антикорупційної
    дирекції, Вищої ради магістратури, асоціацій суддів і прокурорів, неурядових
    організацій. Президент Клаус Йоханніс і Моніторинговий комітет Парламентської
    асамблеї Ради Європи запросили думку цього консультативного органу, що
    складається з незалежних експертів у галузі конституційного права, щодо закону
    «Про судоустрій», «Про Вищу раду магістратури» та «Про статус суддів і
    прокурорів». Запити надійшли на тлі звинувачень з боку опозиційних політичних
    сил, ряду ЗМІ і громадських організацій, у тому, що шляхом внесення змін до цих
    законів парламентська більшість СДП-АЛДЕ намагалися зупинити боротьбу з
    корупцією і підпорядковувати правосуддя.




    ОБОРОНА – Начальник Генерального штабу Збройних Сил
    Румунії, генерал Ніколає Чуке сьогодні взяв участь у церемонії з нагоди дня
    народження королеви Сполученого Королівства Великобританії та Північної
    Ірландії Єлизавети ІІ-ої. Згідно з прес-релізом Міністерства оборони, генерал Ніколає
    Чуке відповів на запрошення свого британського колеги, головного маршала авіації
    Великобританії сера Стюарта Піча. «Участь у цій події є підтвердженням чудових відносин
    співпраці між збройними силами двох країн і гарною можливістю утвердження на
    військовому рівні інтересів Збройних Сил Румунії у відносинах з британською
    армією, одним з найважливіших союзників», – йдеться в заяві оборонного
    відомства. Хоча королева Єлизавета II-а народилася 21 квітня, традиційно свій
    день народження вона відзначає у другу суботу червня барвистим парадом вулицями
    Лондона, відомим як «Trooping the Colour».




    ЕМІГРАЦІЯ – Румуни, які працюють за кордоном, є одними з найважливіших інвесторів у країні, – сказав голова Національного банку Румунії
    Мугур Ісереску, говорячи про розмір та призначення надісланих ними грошей.
    Мугур Ісереску зазначив, що вони все частіше використовують свої гроші для
    створення власного бізнесу. Кількість румунів, які живуть за кордоном становить
    близько 3,5 мільйонів, вони зосереджені переважно в Італії, Іспанії, Німеччині
    та Великобританії.




    ТЕАТР – Триває Міжнародний театральний фестиваль у Сібіу
    (центр), один з найбільших профільних фестивалів у світі. У суботу програмою
    заходу передбачено більш ніж 40 подій – виставки, конференції, вуличні і танцювальні шоу, а також театральні вистави.
    Однією з перших вистав з аншлагом є «Туди-назад», режисера Джіджі Кечуляну,
    який об’єднав на сцені Державної філармонії румунських та французьких танцюристів.
    Іншою виставою є «Сплеск» Александра Баді, вперше представленою в
    Румунії, після постановки та здобуття багатьох нагород у Франції, Німеччині та
    Швейцарії. Ювілейний 25-й сібіуський Міжнародний театральний фестиваль об’єднає
    в місті 3300 театральних діячів з 73 країн світу. Уперше фестиваль проходить під подвійним патронатом – Президента Румунії Клауса Йоханніса, колишнього мера
    міста Сібіу та Принца Уельського Чарльза, відомого своєю пристрастю до
    Трансільванії.



  • Театру «Одеон» виповнилось 70 років!

    Театру «Одеон» виповнилось 70 років!

    Спочатку він називався Театром «Робітників-залізничників» і був створений в
    бухарестському кварталі Джулешть у вересні 1946 року. Пізніше змінив свою назву
    на Театр «Джулешть», а в 1974 році переїхав у знаменитий будинок на Каля
    Вікторієй – комплекс Комедія-Мажестік. А вже у 1990 році з ініціативи
    тодішнього директора Влада Мугура він стає Театром «Одеон». За словами історика
    Марії-Магдалени Йоніце ця назва була вибрана не випадково, тому що на
    початковому етапі будівництва театру архітектор Грігоре Черкез був натхненний
    архітектурою паризького театру «Одеон». А пізніше й репертуар цього театру був
    натхненний репертуаром паризького «Одеону».




    Бухарестський театр «Одеон» недавно відзначив своє 70-річчя. З цієї нагоди
    було відкрито два погруддя: Елени Деляну, директора цього театру протягом 38
    років та актора Штефана Беніке, який входив до складу трупи театру «Джулешть» і
    вважався зіркою мікрорайону. Елена Деляну була людиною, яка доклала значних
    зусиль, щоб отримати друге приміщення для театру «Джулешть», у центрі міста -
    Зал «Мажестік».




    З нагоди відзначення 70-річчя театру в Бухаресті
    презентували ювілейну книгу«Одеону 70» відомого критика Міруни Рункан, яка була літературним секретарем театру з 1991 по 1994 роки. «Історично-вшанувальна пригода» – це назва, з якою авторка кидає виклик читачеві. «Я хотіла кинути приманку,
    тому що це не просто база даних з коментарями, а книга, присвячена поважному віку театру «Одеон», у минулому «Джулешть». З іншого боку, це дослідження було для мене справжньою пригодою. Є дуже мало матеріалів. Дещо, особливо хроніки, є в архівах театру «Одеон». Найбільш дивним є період 1950-1960 рр., щойно після створення
    театру в ’46-му. Про період 1946 – 50 рр. немає майже
    нічого, і тоді мені довелося «копати
    глибше». Але назва намагається
    передати певний тон, досить емоційний тон, тому що я народилася навпроти театру «Джулешть». Мені було цікаво
    дізнатися як виник театр саме там, зацікавила вся його історія, поєднання
    комуністичної ідеології, яка дозволила створити його «за ніч», та реальні потреби приміщення, в якому він
    народився, котре має й
    багаторічну традицію, про
    яку сьогодні майже забули і, яку потрібно було повернути.»




    Книга має хронологічну структуру, але авторка розповідає,
    з одного боку, і про політичну ситуацію тих часів – різних періодів комунізму
    упродовж 45 років, з тим, щоб читач зрозумів контекст, в якому діяв цей театр.
    З іншого боку були відзначені естетичні дебати, спосіб у який змінилося мислення
    про режисуру в Румунії. Таким чином Міруна Рункан підкреслила найбільш знакові
    моменти в історії театру «Одеон». «Є дуже важливий момент – 1956 рік. Він став поворотним
    моментом з точки зору естетичного мислення, і не тільки естетичного, відносно
    режисури. Театр «Джулешть» був флагманом ретеатраізації, тому що у ньому
    працювали двоє молодих, дуже галасливих режисерів, добре обізнаних в естетиці.
    Йдеться про Лучіана Джеркеску та Хорію Попеску. Потім настає новий час, десь у 70-х
    роках, досить важливий для всього румунського театру, а для театру «Джулешть»
    то була епоха Діну Чернеску. У 80-ті роки попри кілька дуже хороших вистав, всі
    румунські театри опинилися в дуже важкому становищі, як, до речі, й весь румунський
    народ. 80-ті роки були жахливими. І,
    звичайно ж, період Александра Дабіжи, який залишився в історії румунського театру
    з кількома надзвичайними виставами – «Квіти у наручниках», яка стала прем’єрою режисера
    Александра Хаусватера в Румунії, «Річард III-ій» Міхая Менуціу, «У циганок» теж
    Хаусватера і кілька вистав Драгоша Галгоціу…
    Потім було дуже важко розрізнити, тому що театр мав дуже стабільну траєкторію.
    Це один з небагатьох театрів Румунії, що мали дуже стабільну траєкторію після
    1996 року. Майже не було сезону, коли б цей театр не перевершував попередній.»





    За словами Міруни Рункан «Одеон» став першим румунським
    театром, який після 1990 року значно диверсифікував свою пропозицію, не обмежився
    старим простим репертуарним планом – зосередився на повсякденній драматургії або
    на якомога сучаснішій драматургії, організував виставки, програми для дітей.




    Протягом останніх 20 років театр «Одеон» очолює актриса
    Доріна Лазер, яка належить до покоління акторів 1969 року. Доріна Лазер розповідає
    про відносини театру «Джулешть/Одеон» зі свою публікою протягом усіх цих років. «І
    там у Джулешть, і тут публіка складається із шанувальників театру. І там у
    Джулешть до нас приходили не тільки мешканці мікрорайону, а переважно глядачі з
    центру міста. Таким чином пані Деляну добилася створення автобусної зупинки,
    яка досі існує на тому ж місці, щоб люди мали де виходити поблизу і приходити
    до театру. Це вірна публіка. Люди похилого віку приходять до нас відколи були
    молодими і беруть з собою своїх онуків. На щастя, у нас є вистави для
    будь-якого віку, ми констатуємо, що люди приходять з онуками на вистави музичного
    виховання, наприклад. Приходять багато молодих людей, наш театр завжди відкритий
    для молоді. Саме тому ми не підвищили вартість квитків, з тим, щоб всі могли
    прийти в театр.»

  • Ясському Національному оперному театру – 60!

    Ясському Національному оперному театру – 60!


    Після тривалого періоду утвердження та
    зміцнення ліричного театру в столиці Молдови та після декількох спроб
    офіційного визнання цих зусиль, 1 січня 1956 року в Яссах був створений
    Державний оперний театр, перша подібна установа в історичній провінції Молдова.
    Перший сезон дебютував 3 листопада 1956 року виставою «Тоска» Джакомо Пуччіні,
    під керівництвом диригента Раду Ботеза та в художній постановці Херо Лупеску. У
    2003 році Ясський Державний оперний театр стає Румунським національним оперним
    театром – Ясси.




    Серія заходів, присвячених святкуванню
    шістдесятиріччя його існування розпочалася 3 лютого виставою «Дон Жуан» в
    постановці Беатріс Ранчі. У перерві між двома актами була відкрита ювілейна
    виставка «Румунський національний оперний театр в Яссах – 60 років існування»,
    де були представлені фотографії з вистав, оригінальні афіши з назвами вистав,
    зіграних на протязі багатьох років, та давні програми вистав.




    Беатріс Ранчя, менеджер установи з 2011
    року, розповіла про спеціальні проекти, приурочені цьогорічному ювілею: «Першою
    прем’єрою із серії цих подій стане «королева балету» – так ми, танцюристи,
    називаємо виставу «Лебедине озеро». Уперше на сцені Румунського оперного театру в Яссах буде поставлена спільна
    продукція з Кишинівським Національним театром опери та балету ім. Марії Бієшу.
    8 і 10 квітня відбудуться дві однаково важливі прем’єри. Пройшло понад 15
    років, відколи в Яссах не ставили
    «Лебедине озеро», тому ще більше ми хочемо цього й для оркестру, адже музика є
    прекрасною. Постановку і хореографію вистави здійснила заслужена артистка Іляна
    Ілієску. А диригентом буде маестро Траян Ікім, якого журі на Гала-вечорі
    вручення премій національних оперних театрів визнало найкращим диригентом
    минулого сезону. Ми відкриємо сезон 4 вересня новою постановкою – оперетою
    «Весела вдова», зробленою в унікальній формулі, за текстом, написаним для цієї
    продукції Андреєм Шербаном разом з Даною Дімою. Це незвичайна постановка, це
    нове читання цієї вистави, з декораціями, новими костюмами й майстерною
    режисурою Андрея Шербана. До 3 листопада, коли опері саме виповнюється 60
    років, тому що 60 років тому першою виставою, представленою ясській публіці,
    була «Тоска», і ми підготуємо нову продукцію «Тоски», а останньою подією-прем’єрою
    до святкування 60 років існування буде «Турандот». Це грандіозна постановка в
    режисурі Александру Даріє, великого режисера театру й опери, який співпрацює з
    нами вперше.»
    За словами Беатріс Ранчі, опера «Турандот» виконується в Яссах уперше
    за 60 років.




    Режисер Андрей Шербан повертається до
    Ясс після того, як поставив тут «Троянки» композитора Елізабет Сведос,
    «Галантні Індії» Жана-Філіпа Рамо та «Лючію ді Ламмермур» Гаетано Доніцетті.
    Запрошення режисерів театру є частиною стратегії менеджера Беатріс Ранчі:
    «Публіка вже звикла до гарних історій і вірить в них, тому, починаючи з 80-их
    років, на світовому плані, театральні постановники були запрошені ставити
    оперні вистави, щоб створити те що називається вистава-концерт, в якій наголос
    ставиться не тільки на голосах. Тепер, оперна вистава розвивався. Це справді
    театр дуже високого класу, який звертається до публіки за допомогою музики.
    Нові, сучасні постановки не тільки зберігають описані автором характеристики, а
    й вимагають виняткового художнього таланту з боку виконавців. А працівники
    Ясського оперного театру є надзвичайними акторами. У них і дуже хороша фізична
    форма. Наприклад, у виставі Лючія ді Ламмермур» в постановці Андрея
    Шербана виконавиця головної жіночої ролі Лекреміоара Хрубару Роате не тільки
    виняткова вокалістка, вона виконує і важку драматичну роль, за що й отримала премію «Краща виконавиця сезону».»





    Балет Ясського Національного оперного
    театру відчутно виріс за останні п’ять років, розповідає Беатріс Ранчя:
    «Практично, раніше балет існував тільки в естраді. Оперний театр і театр
    оперети мали тільки дві вистави балету в репертуарі, і в них грали переважно
    виконавці з Бухареста. І тоді ми спробували виховати нове покоління балетних
    танцівників, маючи добру співпрацю з Ліцеєм хореографії, учні якого ще з
    дев’ятого-десятого класів працюють у
    нас, виступають в наших виставах.»



    Серед хореографів запрошених в Ясси
    налічуються й відомі румунські майстри театральної справи Йоан Туджару та Джіджі Кечуляну. Слід зазначити, що протягом часу на
    ліричній сцені в Яссах виступали великі артисти, такі як сопрано Віоріка Кортез
    та Вірджінія Зеані, а також баррітон Ніколає Херля.





  • Малому театру – 50

    Малому театру – 50

    Напередодні зимових свят Бухарестський Малий театр мав власне свято — 20 грудня відбувся гала-вечір ”Малий театр.50”, яким було відзначено 50 років його існування — час, на протязі якого Малий театр увійшов у історію.



    Розташований по вулиці Константіна Мілле, колишня Селіндар, Малий театр знаходиться в будівлі, якій цього року сповнилося 100 років. Тому що в 1914 році, коли була зведена споруда, тут було засновано театр ім. Марії Філотті зі статусом приватної компанії. Після Другої світової війни театр стає державною установою і носить почергово назви Студія кіноактора Константіна Ноттари, Театр для молоді й дітей, після чого в 1964 р. він отримав нинішню названу та увійшов до родини малих театрів Європи.



    Вулиця Селіндар залишається символом в історії Бухареста, тому трупа Малого театру вирішила розпочати святковий вечір з показу відео-світлових проекцій, які поєднали заголовки газет, виданих колись тут, метою яких було відродити вулицю, яка зараз є майже примарною.



    Розповідає директор театру й актор Міхай Дінвале: «Особливо ми, представники старшого покоління, більш зрілі, дуже добре знаємо, що означали ці вулиці для Бухареста та історії цієї країни. Друкарня, де між двома світовими війнами видавалися найважливіші газетні видання. Всі важливі заголовки, включно «Всесвіт»… Вулиця була інформативним, політичним, соціальним та культурним центром, місцем дебатів та сенсацій як для Бухареста, так і для всієї країни. Звідси походили спеціальні вечірні видання, які повинні були розворушити всіх. Тут було шість кінематографів. Кожні дві години люди переповнювали цю вулицю і весь цей потік виливався до вулиць Брезояну чи Каля Вікторієй. І всі ці люди мали про що поговорити… Вулиця була настільки живою, наскільки це було можливим! Біля нас було Технічне видавництво. Напроти був Національний інститут аерокосмічних досліджень на чолі з Елі Сарафолі. А тепер, коли спускаєшся по вулиці від Будинку офіцерів до нас, можна побачити, що вона вся в руїнах, що насправді ми прогулюємося серед примар. І… ще існує Малий театр! На цій вулиці залишився лише Малий театр — 97 божевільних співробітників, які намагаються продемонструвати мешканцям Бухареста, що десь мерехтить і надалі вогник культури, мрії, історії. А інші божевільні — тому що мені іноді боязно повертати на цю вулицю, бачачи її порожньою і в руїнах — дедалі приходять на наші вистави, тому що ми маємо що сказати.»



    Потім урочистий гала-вечір продовжився показом документального фільму в приміщені театру, знятого телеканалом TVR із архівними кадрами з приблизно 250 заголовків вистав, поставлених на сцені Малого театру впродовж півстоліття. Й оскільки не в змозі назвати усі ці вистави, ми запитали Міхая Дінвале, на даний момент найстаршого працівника театру, в якому він працює з 1972 року, що має обов’язково залишитися в памяті публіки за 50 років діяльності Малого театру: «Той факт, що ці люди пережили важку, складну епоху, але зуміли згуртуватися, мати сили, бажання розповідати справжні історії про людей, про їхнє життя, їхню душу… У цьому театрі було інтенсивне життя. Це унікальний досвід! Цей театр завдяки амбітності й силі Раду Пенчулеску став за декілька років одним з найважливіших театрів того часу, з особливими акторськими особистостями, з режисерами — починаючи від Кріна Теодореску та Раду Пенчулеску, сценографа Адріана Леонеску, блискавичною на той час, і ця блискавичність протримала його до наших днів. Отже, дуже багата історія… І не забудьмо найбільший уривок, який мав в історії Малого театру директорство Діну Серару, через яке не можна пройти, тому що то було десятиліття з абсолютно приголомшливими виставами: з божевільною сміливістю, надзвичайною драматичною силою, особливою естетикою, якими займалися такі режисери Кетеліна Бузояну, Сільвіу Пуркерете та Крістіан Хаджі-Чуля, які поставили вистави, що безперечно залишаться в історії румунського театрального руху. За 25 років, відколи ми намагаємося не втратити цей театр, відновити метод вираження, намагатися з допомогою молодих поколінь зберегти це місце культури в свідомості румунського глядача, Малий театр завжди визначався сучасністю. Він завжди вводив нові тексти. І ми намагаємося зробити те саме: бути в постійному зв’язку з тим, що діється в світі, перекладати цінні тексти… Ми будемо продовжувати цю традицію і намагатися й далі піднімати її цінність тим, що відбувається зараз у суспільстві.»



    У 2015 році Малий театр розпочне новий проект. Актор і директор Міхай Дінвале розповідає: «Малий театр має ще один зал — Дуже малий театр. Там ми маємо дуже щедрий простір на першому поверсі, який хочемо перетворити на книгарню молодого актора-дебютанта, а в іншому просторі проводити щомісяця зустрічі під керівництвом Данієла Крісті Енаке, де буде представлено молодих письменників — свого роду ніша, проте для літературного руху та культурного руху Румунії, гадаю, це буде мати велике значення.»

  • Нам виповнилось 20 років!

    Дорогі друзі!


    25 вересня 1994 року вийшла в ефір перша передача української редакції Всесвітньої служби Радіо Румунія.


    З тих пір минуло багато часу і багато подій, і ось, у четвер, 25 вересня, ми відзначили свій 20-річний ювілей.


    Щиро дякуємо всім за вашу підтримку і довіру! Ми дуже цінуємо те, що ви є і розраховуємо на вашу підтримку в наступні роки.


    Велике спасибі всім за гарні слова і теплі привітання!


    Колектив української редакції ВСРР



    ——————————————————————————————


    Чисте небо, ясне сонце, добрі помисли і благі справи – ​​що може бути краще !? Нехай ваша хвиля завжди служить цим цілям!


    Мої сердечні вітання з недитячим ювілеєм: віком, коли традиції серйозно зміцнюються!


    З пошаною,

    Валерій Луговський.

    Білорусь


    ——————————————————————————————


    Шановні працівники української секції ВСРР.

    Вітаю Вас з 20-ти річчям. Я ці 20 років ріс і мужнів разом з вами.

    Вам 20 , а мені скоро 40 років . Надіюсь , що це не останній ваш і мій ювілей.

    Добрих вам часів , миру , наснаги та творчих пошуків.

    Я сьогодні випю за вас не одну чарчину , щоб ваш голос звучав по

    всьому світу і не давав нам забувати – що ми українці – козацького

    роду.

    З повагою , Пивоваров Володимир (м.Боярка , Україна).


    ——————————————————————————————


    Шановні колеги!

    Сьогодні, 25 вересня 2014 року, як завжди, по-діловому, можна навіть сказати, буденно, вийшла в ефір українська передача служби іномовлення Румунського радіо, яка ознаменувала початок 21 року мовлення в ефірі.

    Користуючись нагодою, від усієї душі хочу привітати Вас з цією ювілейною датою, побажати ще довгих років знаходження у ефірі, гарного прийому, уважних та доброзичливих слухачів.

    З повагою,

    В.С.Ситніков, м.Київ.

    73!

    P.S. При можливості прошу Вас на QSL-картці зробити напис “20 років поруч” та залишити автографи членів редакції, щоб ця картка слугувала мені на добру память про цю дату.


    ——————————————————————————————


    Дорога редакціє Всесвітньої служби Радіо Румунія!

    Прийміть найкращі вітання з нагоди 20 річниці виходу першої передачі ВСРР

    українською мовою! Бажаю Вам нових творчих успіхів, Божих благословень,

    хай не залишає Вас натхнення!

    З повагою

    Наталія Заболотна


    ——————————————————————————————


    Вітаю найкраще радіо в світі з днем народження. Щастя, здоровя, чистого ефіру багато-багато років!


    Микола Василинюк