Tag: Юнкер

Після більше двох місяців спеки і чотирьох без опадів, у Румунії пішли дощі. Синоптики проте говорять, що для відновлення резерви води в ґрунті необхідний двотижневий безперервний дощ. Посуха вже завдала важливих збитків у всіх областях країни, які виробники оцінюють у приблизно 2 млрд євро. Бухарестський уряд провів аналіз заходів, які можна прийняти для підтримки фермерів, чиї культури постраждали, серед них значиться і допомога від Європейської комісії для великих сільськогосподарських угідь. Для маленьких культур, румунська влада пообіцяла вже допомогу від державного бюджету.

У середу, в ході урядового засідання, прем’єр міністр Віктор Понта закликав міністра сільського господарства, Даніела Костянтин оцінити збитки: Звичайно ж, цього року сільське господарство покаже результати гірші, ніж в минулі роки. Але не всі культури постраждали, так що прошу вас провести оцінку збитків разом з представниками асоціацій, щоб потім звернутися до Європейської комісії та допомогти тим, хто зазнав збитків у цьому році, тому що, це ті ж люди, які в минулому році, два і три роки тому, коли сільське господарство росло, допомогли нам.“

Найсильніше постраждала кукурудза, великі проблеми також є і з посівами соняшнику і сої. Від посухи постраждали й інші культури, як пшениця та ріпак, а й овочі та фрукти. Представники Асоціацій сільськогосподарських виробників у Румунії стверджують, що врожай буде на 25-30% нижчим ніж в 2014 році і, що в цих умовах фермерам не вдасться підготуватися для наступного сільськогосподарського року. Крім посухи, яка призвела до цієї ситуації, іншим фактором є ситуація зрошувальної системи в Румунії, яка в порівнянні з комуністичним періодом, знищена на 90%.

У даний момент в країні зрошуються лише 300.000 гектарів, в порівнянні з 3 мільйонами 300 тисячами гектарами до 1989 року. Розрахунки показують, що відновлення зрошувальної інфраструктури на національному рівні коштуватиме майже мільярд євро. Нещодавно, міністр сільського господарства висловив ідею, що для відновлення зрошувальної системи можна використовувати і європейські кошти, через включення в так-званий «план Юнкер», – проект інвестицій, що надає економікам державам-членам ЄС можливість користуватися понад 300 мільярдами євро. Даніель Костянтин також не виключає ідею парламентської політичної домовленості з метою розроблення закону про відновлення зрошувальної системи в наступні 5 років.

Румуни є оптимістами що стосується майбуття Європейського Союзу. 74% задоволені шляхом Європейського Союзу, на 12% більше ніж 2013 року, показує Євробарометр громадської думки від осені 2014 року, оприлюднений нещодавно Європейською комісією. Більшість румунів вважають, що економічна ситуація в ЄС покращиться цього року, але тільки 35% з них кажуть, що сподіваються на поліпшення економічної ситуації у власній країні.

Так само, румуни знайомі з європейськими інститутами і підтримують пріоритети Комісії Юнкер. 72% з них підтримують політику розширення ЄС, на відміну від європейської середньої – 39%, румуни посідаючи перше місце у цьому відношенні. ЄС також має позитивний імідж в Румунії, цієї думки 59% респондентів, що розташовує нас на другому місці після Польщі.

Анджела Філоте, голова представництва Європейської комісії в Румунії: “Заново підтверджується євро-оптимізм румунів, у порівняні з іншими громадянами ЄС. Звичайно, це нас дуже тішить, а саме що румуни довіряють ЄС, що ЄС має позитивний імідж у нашій країні, що румуни довіряють майбутньому ЄС. Водночас, це є й тягарем відповідальності для нас, тому що нам хотілося би не розчарувати цю довіру румунів. Залишається нам побачити чи ця довіра ґрунтується на реалістичних або менш реалістичних очікуваннях про те, що ЄС може зробити для поліпшення життя румунів”.

Європейське опитування показує, що румуни оцінюють свободу пересування (53%), демократію (29%) та єдину європейську валюту – євро (25%). До речі, найціннішим досягненням ЄС для 39% румунів є вільне пересування робітників, товарів і послуг в рамках Союзу. Способом функціонування демократії у Союзі задоволені більше половини румунських респондентів. На національному плані, однак, тільки чверть румунських респондентів задоволені.

Крім того, 77% румунських респондентів вважає, що ЄС створює умови для збільшення числа робочих місць в Європі і розвитку ділового середовища. Натомість, більшість румунів не задоволені ринком праці в Румунії, і тільки 34% з них вважають, що Румунія курсує добрим шляхом. Тим не менше, у порівнянні з Євробарометром опублікованим минулої весни, соціологи запримітили сильну тенденцію до поліпшення соціального клімату. Румуни є більш оптимістичними, більш задоволеними своїм життям. Оптимізм румунів можна пояснити тим фактом, що інформації для опитування були зібрані в листопаді 2014 року, між двома турами президентських виборів. Таким чином, наближення виборів, можливо, вплинуло на вибір румунів.

На думку соціолога Думітру Санду, іншою причиною позитивних змін є лібералізація доступу до ринку праці для румунських громадян у всіх державах-членах, починаючи з 1 січня 2014 року. За менш ніж півроку, відсоток тих, хто вірить що справи йдуть у неправильному напрямку зменшився від 61% до 43%: “2014 рік здивував мене… Відсоток румунів, які вважали, що житимуть краще через рік, склав 32% з опитаних навесні 2014 року, а восени, тобто у листопаді того ж року – 40%. Суспільне життя не робить стрибків. Стрибок на 8 процентних пунктів менше за півроку означає дуже багато! Інші показники повязані з курсуванням Румунії: 20% навесні 2014 до 34% восени. Збільшення на 14 процентних пунктів за 6 місяців, це величезно! Це зміна на краще в усіх відношеннях. Звідки походить однак ця зміна? Деякі кажуть, що у виборчі роки люди роблять подарунки. Дані Євробарометру були зібрані між першим і другим туром президентських виборів, у листопаді минулого року. Сподівання, які люди покладали у результат президентських виборів, перетворилися на настрій, який ми знаходимо в цьому опитуванні”.

Опитування Євробарометру показує, що більшість румунів (88%) вважають, що Румунія потребує реформ, щоб справитися у майбутньому, погляд який поділяє більшість європейців — європейська середня становить 87%. Слід зазначити, що румуни підтримують боротьбу проти корупції, а соціологи пояснюють це тим, що надії зміни на краще повязані з президентськими виборами: “З осені 2010 по осінь 2014 рр., довіра румунів до системи правосуддя збільшилася від 23% до 46% – величезно!. Це означає, що все, що ми бачимо по телевізору, це не просто телевізійне шоу, але має дуже сильний вплив і підтримку. Довіра означає підтримку з боку населення”.

На національному рівні, румуни стурбовані інфляцією, безробіттям, ситуацією системи охорони здоровя та мають низький рівень довіри до державних інститутів. Думітру Санду пояснює: “Населення Румунії вельми чутливе до інституційних змін, до обіцянок довірливих інституційних змін. Населення реагує на те, що її бракує, на те, що думає, що матиме якогось зв’язку з установами. Ми виявили, що відбулися фундаментальні зміни що стосується стимулів, які генерують реакцію. Це не просто страх завтрашнього дня; у мене немає роботи, немає зарплати. Румуни все більш зацікавлені адміністрацією, станом здоровя, освітою. Люди ніколи не повернутися додому з Іспанії, Італії, Німеччини, Франції, тільки якщо держава даси їм аналогічну зарплату, вони повернуться на батьківщину якщо держава даси їм аналогічні умови в дитячих садках, школах, в адміністрації, меріях. Так що інституціональна складова є основною”.

Соціологи стверджують, що опитування було проведено лише через тиждень після початку нового мандата Європейської комісії і до опитування були включені питання про політичні пріоритети президента Жана-Клода Юнкера. Також осінній економічний прогноз показав невелике зростання у всіх 28 державах-членах та менший рівень безробіття у порівняні з 2013 роком, а у Румунії 2014 рік був виборчим. Було опитано 1016 респондентів, статистична похибка становила 3%.

У середу в Страсбурзі пройшов останній акт, необхідний для того, аби нова Європейська комісія розпочала роботу як планувалося 1 листопада. Європарламент затвердив новий склад Європейської комісії, на чолі колишнім з премєр-міністром Люксембургу Жан-Клодом Юнкером. “За” проголосували 423 євродепутати, 209 проголосували “проти”, 67 – утрималися від голосування.

Перед голосуванням Юнкер представив остаточний склад комісії і план дій на наступні пять років. “Або нам вдасться переконати їх, або ні і ми віддалимося від європейського будівництва”, – зазначив, виступаючи в Європарламенті у Страсбурзі, екс-прем’єр Люксембургу Жан-Клод Юнкер, який висловив своє переконання, що його команда є останнім шансом для відновлення довіри європейських громадян до ЄС.

В умовах коли, Європейський Союз, що не отямився від кризи, Юнкер оголосив, що до кінця року представить трирічний інвестиційний план на суму понад 300 млрд євро, щоб стимулювати економічне зростання і створення нових робочих місць. На думку Жана-Клода Юнкера, який до 2013 року був головою Єврогрупи, інвестиції на національному рівні та на рівні всього Євросоюзу повинні будуть йти пліч-о-пліч зі збільшенням довіри до фіскальних політик і до структурних реформ.

Тим часом, уряди держав-членів мають продовжити тримати під контролем бюджетний дефіцит та здійснювати інвестиції, вкрай необхідні для реального сектора економіки, – заявила румунка Коріна Крецу, яка стала Комісаром ЄС з питань регіональної політики. Одним із пріоритетів пані Крецу на цій посаді буде пошук нових шляхів підвищення рівня освоєння коштів з європейських фондів окремими державами-членами шляхом передачі досвіду таких країн, як Польща і Португалія, іншим, таких як Румунія і Болгарія.

“Я прожила більшу частину свого життя в країні, яка зазнала вражаючого зростання завдяки інструментам доприєднання до Євросоюзу. Я побачила на власні очі наслідки політики згуртованості на життя простих людей”, – сказала Коріна Крецу. Але через кризу знизилися оберти економічного двигуна Європи, а економічні різниці між регіонами Європи збільшилися, тому тепер треба працювати вдвічі більше, щоб повернути економіку в нормальне русло і створити нові робочі місця.

Жан-Клод Юнкер заявив, що Євросоюз має двадцять девятого держава-члена, тобто безробітні, переважна більшість із них молоді люди. Новий єврокомісар з регіональної політики Коріна Крецу запевняє, що вступивши на посаду зосередить особливу увагу саме на молоді.

Схвалення кандидатури колишнього прем’єра Люксембургу Жана-Клода Юнкера на пост президента Європейської комісії виявилося простою формальністю в Європейському парламенті. За нього проголосували 422 із 751 депутата, зокрема парламентарії Європейської народної партії, які й висунули кандидатуру Юнкера, соціалісти і ліберали.

На думку аналітиків зовнішньої політики, новий голова Єврокомісії, європейський політик за покликанням з надзвичайними досягненнями в маленькій європейській країні, котра протягом його тривалого перебування на посаді премєр-міністра стала однією з держав з найвищим у світі ВВП на душу населення, Жан-Клод Юнкер має необхідний потенціал, здатність та бажання повернути Європу на перший план міжнародної арени.

Крім того він мав величезний внесок у порятунок єдиної європейської валюти, завдяки ініціативам, високо оціненим в західноєвропейських канцеляріях, які він мав як президент Єврогрупи – спеціального зібрання міністрів фінансів країн єврозони.

Його плани на посаді президента Єврокомісії дуже амбітні і це випливає з промови Жана-Клода Юнкера у вівторок в Страсбурзі під час пленарного засідання Європарламенту. Він пообіцяв розробити інвестиційну програму на суму 300 мільярдів євро для прискорення економічного зростання і боротьби з безробіттям, особливо серед молоді.

Теж у сфері економіки, серед іншого, Юнкер поставив перед собою завдання відновити європейську промисловість, яка ще не отямилася остаточно від світової кризи, і створити міцну енергетичну інфраструктуру в європейському співтоваристві. Що стосується угоди про вільну торгівлю зі Сполученими Штатами, майбутній глава Європейської комісії заявив, що він відкритий до переговорів, але сказав, що ця домовленість не буде підписана будь-якою ціною. «Ми не можемо відмовитися від стандартів в сфері охорони здоровя, від соціальних стандартів або від вимог щодо захисту даних», – сказав Юнкер, який також пообіцяв, що переговори з США будуть прозорими.

Не менш рішуче він висловився і щодо політики розширення: у найближчі пять років Євросоюз не зможе прийняти до свого складу жодної нової країни, протягом яких отримає перепочинок для зміцнення відносин між нинішніми державами-членами.

Тим не менш, він високо оцінив реальний прогрес, досягнутий окремими країнами, які прагнуть вступити до Європейського Союзу, як наприклад Україна та Молдова, котрі нещодавно разом з Грузією підписали угоди про асоціацію з ЄС. Європейська політика з питань міграції та Економічний і монетарний союз є іншими центральними темами політичної програми під назвою «Новий початок для Європи: порядок денний щодо економічного зростання, зайнятості населення та справедливості».