Radio România Internațional

Tag: юстиція

  • Посилення покарання за тяжкі злочини

    Посилення покарання за тяжкі злочини

    У Румунії вироки за рабство і торгівлю людьми будуть більш суворими і більше не будуть умовними, відповідно до закону, підписаного президентом Клаусом Йоганнісом. Закон, прийнятий 28 травня Палатою депутатів як органом, що приймає кінцеве рішення, спрямований на боротьбу з торгівлею людьми та торгівлею дітьми.

    Нові правила скасовують можливість умовного засудження за злочини, пов’язані з рабством і торгівлею людьми, а покарання за ці злочини може становити до 15 років позбавлення волі та скасування певних прав. Більше того, якщо злочини щодо неповнолітніх вчиняються державним службовцем, членом сім’ї або опікуном, покарання може становити до 20 років позбавлення волі.

    Закон також передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років за розроблення, зберігання, показу та розповсюдження дитячої порнографії, а також надання доступу до неї у будь-який спосіб. Крім того, перегляд таких зображень каратиметься позбавленням волі на строк до п’яти років, а доступ до дитячої порнографії через комп’ютерні системи або інші засоби електронного зв’язку – на строк від одного до трьох років позбавлення волі.

    Згідно з документом, також караються наміри на злочини рабства та торгівлі людьми, а згода жертв не є причиною. Цей закон – не єдиний захід, вжитий Румунією для боротьби з цим лихом. Нещодавно в Бухаресті було запущено Національну стратегію боротьби з торгівлею людьми на 2024-2028 роки, яка спрямована на зменшення цього явища, виявлення жертв, надання їм допомоги та покарання торговців людьми.

    Влада стверджує, що порівняно з початком 2000-х років країна досягла значного прогресу в боротьбі з цим явищем, як у створенні законодавчої бази, так і в необхідній інституційній організації, але визнає, що ще багато треба зробити. В останньому щорічному звіті Державного департаменту США про торгівлю людьми від минулого літа зазначено, що Румунія не відповідає мінімальним стандартам у боротьбі з торгівлею людьми. Документ також показав, що судова система, слідчі та органи захисту дітей у Румунії були скоріше «на боці» торговців людьми і, водночас, надзвичайно жорстко ставилися до жертв.

    Інший звіт, опублікований цього року International Justice Mission, міжнародною неурядовою організацією, яка бореться з уразливістю жертв торгівлі людьми, вказує на те, що законодавчі зміни в цій сфері «не були проведені скоординовано звітуванням про проблему торгівлі людьми, а скоріше пунктуально та некорельовано». За даними Національного агентства протидії торгівлі людьми (ANTIP), з моменту заснування агентства у 2005 році, тобто за 19 років, у Румунії було зареєстровано 19.000 жертв торгівлі людьми та було винесено приблизно 4 000 вироків.

     

  • Уряд схвалив поправки до законів у сфері юстиції

    Уряд схвалив поправки до законів у сфері юстиції

    Через 2 роки після громадського
    обговорення, проєкти законів у
    сфері правосуддя були схвалені виконавчою владою Румунії
    та направлені до парламенту для обговорення та ухвалення.
    Три проєкти стосуються статусу суддів і прокурорів, судоустрою та
    статусу Вищої ради магістратури. Їх ініціатор, міністр юстиції Кетелін Предою сподівається, що після проходження парламентського
    фільтру закони матимуть форму, яка вирішить важливий елемент в рамках Механізму
    співпраці та перевірки.

    Значна реформа
    в цій галузі є вимогою Європейської комісії ще з
    моменту створення Механізму співпраці та перевірки в 2007
    році, коли Румунія вступила до Європейського Союзу. Румунська
    влада сподівається, що цей механізм буде скасовано. Кетелін Предою: «Це означає виконати
    центральну точку Механізму співпраці та перевірки, і,
    так, я думаю, що ми знаходимося на тому етапі, коли ми можемо вирішити це
    питання, коли закони будуть прийняті, звичайно, у формі, яка зберігає якісний
    рівень регулювання та цілі, які ми взяли на себе».

    Документи отримали консультативний дозвіл Вищої
    ради магістратури. Однак після того, як вони почали обговорюватися, проєкти викликали
    численні дебати в асоціаціях магістратів та громадянському суспільстві.
    Правляча коаліція, до складу якої входять Соціал-демократична партія,
    Націонал-ліберальна партія та Демократичний союз угорців Румунії заявила,
    що підтримує ухвалення трьох законів. Опозиційний Союз «За порятунок Румунїі» піддав критиці цю
    версію законів у сфері правосуддя, яка, за його словами, «зміцнює» політичний
    вплив та «анти-реформаторську мережу» в судовій системі, та немає
    жодних шансів, щоб Механізм співпраці та перевірки був скасований по суті.

    У прес-релізі Союзу «За порятунок Румунїі зазначається, що нове законодавство у сфері
    правосуддя чітко показує, що Спеціальний відділ, який
    займається діями магістратів, не зникає, а лише перетворюється, а
    політичний вплив на призначення прокурорів зберігається, незважаючи на
    рекомендації європейських партнерів. Подібну
    критику також висловили представники партіî РЕПЕР (REPER) колишнього
    прем’єр-міністра-технократа Дачіана Чолоша, які звинувачують міністра
    Кетеліна Предою у тому, що він спритно уникнув вимоги Європейської
    комісії та інших міжнародних органів, які спостерігають за еволюцією правосуддя
    в Румунії.

    Кетелін Предою відкинув критику, яка
    лунає в публічному просторі щодо певних аспектів законопроєктів, і
    підтвердив, що всі законодавчі кроки міністерства, яке він очолює, а також інші
    документи, які розробляються, в тому числі зміни
    до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів Румунії, доводять
    до вирішення центральної точки
    Механізму співпраці та перевірки.

    Експерти в цій галузі вже визначили
    деякі серйозні недоліки цих проєктів. Одним із них є скасування положень щодо призначення
    та звільнення поліцейських, які беруть участь у судових слідствах, наказом
    Генерального прокурора. Зникнення цих положень відкриє шлях до політичного
    контролю над судовими поліцейськими, – вважають експерти.

  • Злочини без строку давності у Кримінальному кодексі Румунії

    Злочини без строку давності у Кримінальному кодексі Румунії

    Пандемія COVID-19 створила «ідеальне середовище» для
    поширення торгівлі людьми по всьому світу. За даними оприлюдненими у щорічному
    звіті Державного департаменту США, який робить моніторинг ситуації у 188 країнах світу, криза в галузі
    охорони здоров’я була в центрі уваги урядів багатьох країн світу, і торговці
    людьми скористалися економічною вразливістю найбільш незахищених верств
    населення. Глава американської дипломатії Ентоні Блінкен оцінив, що 25
    мільйонів людей, включаючи неповнолітніх дітей, є жертвами цього виду торгівлі
    людьми, що включає проституцію та примусову працю. Приклади такого типу експлуатації є дуже багато та
    зустрічаються в усьому світі. В Індії та Непалі молодих дівчат з бідних
    сільських районів примушують виходити заміж для того, щоб підтримати фінансово свої
    сім’ї. У Сполучених Штатах, Великобританії та Уругваї були випадки орендодавців,
    які схилили своїх орендарів, яким бракувало коштів на сплату оренди, до
    статевих контактів.


    Вперше у випадку країни-члена НАТО Туреччину звинуватили
    у вербуванні та використанні дітей-солдатів у Сирії та Лівії. У безпосередній
    практиці торгівлі людьми звинувачують одинадцять країн: Афганістан, М’янма,
    Китай, Куба, Еритрея, Північна Корея, Іран, Росія, Південний Судан, Сирія та
    Туркменістан. Уряди повинні захищати своїх громадян і служити їм, а не
    тероризувати та робити їх рабами заради отримання прибутків, – сказав
    Ентоні Блінкен.


    Хоча входить до Європейського Союзу, Румунія не
    застрахована від подібних випадків. У 2018 році 14 осіб з села Беревойшті у повіті Арджеш (на півдні Румунії)
    отримали судовий вирок, що передбачав строки позбавлення волі від 4 до 18
    років, оскільки ці особи буквально перетворили на рабів 40 молодих людей та
    дітей. Численні судові провадження щодо сексуального насильства над дітьми,
    примусової проституції та тортур завжди привертають увагу румунських ЗМІ.


    У четвер президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон
    про внесення змін до Кримінального кодексу, згідно з яким низка тяжких злочинів, таких як торгівля людьми,
    рабство, дитяча порнографія, катування, рабство та сутенерство, більше не
    будуть мати строків давності. Нормативно-правовий акт також передбачає збільшення міри покарання за недонесення цих злочинів
    для осіб, які знають про їх вчинення та спеціальних меж покарань у
    провадженнях щодо дитячої порнографії, вчинених рецидивістами. Закон
    також передбачає, що спеціальні обмеження покарань будуть збільшені на третину
    у випадку дитячої порнографії чи сутенерства неповнолітнього або якщо діяння
    загрожувало життю неповнолітнього.




    Також починаючи з цього тижня румунська поліція ввела в
    дію Національний реєстр осіб, які вчинили сексуальне насильство (злочин),
    сексуальну експлуатацію або розбещевання неповнолітніх. На думку органів влади,
    це важливий інструмент для пізнання, нагляду та оперативної ідентифікації осіб,
    причетних до торгівлі та експлуатації вразливих осіб, до злочинів проти
    сексуальної свободи та недоторканності людини.

  • Дебати довкола реформи системи правосуддя

    Дебати довкола реформи системи правосуддя






    «Незалежність судової гілки влади є і повинна залишатися принципом, від
    якого ніхто не може відступити», – заявив президент Клаус Йоганніс у середу під
    час оприлюднення звіту про роботу Верховного суду Румунії за 2020 рік. Рік тому
    глава держави заявив, що суспільство підтримало магістратів і разом з ними зуміло
    відстояти незалежність правосуддя у відповідь на спроби підпорядкування судової
    системи окремими політичними силами. Наразі президент Румунії вкотре зауважив,
    що система правосуддя потребує подальших реформ, відповідно до європейських
    рекомендацій.


    Клаус Йоганніс: «У 2020 році громадяни
    однозначно висловили своє бажання під час виборів і віддали свої голоси за реформування та консолідацію системи верховенства
    права. У цьому контексті потрібно невідкладно переглянути закони, ще
    регламентують роботу правосуддя. Я впевнений, що в наступний період
    нормативно-правові рамки, що регулюють діяльність правосуддя в Румунії, знову
    стануть передбачуваними, відповідно до стандартів європейської держави.»





    Клаус Йоганніс зазначив, що 2020 рік був важким для всіх державних установ,
    вимагаючи нових ідей, рішень та інноваційних практик. Криза, спричинена
    пандемією COVID-19, вимагала термінової реакції, в тому числі з боку судової
    влади, таким чином було прискорено процеси оцифрування, додав глава держави. Він також наголосив, що: «у парламенті необхідно провести ширші обговорення та дебати за участю не лише фахівців у галузі юстиції,
    які безпосередньо беруть участь у здійсненні правосуддя, але й представників
    університетського середовища або спеціалістів з прав людини. Я сподіваюся, що
    після цього діалогу суперечливі законодавчі зміни, які були впроваджені в
    останні роки будуть виправлені, а на їх місце потрібні нові рішення, адаптовані до нових правових та
    соціальних реалій.»




    У свою чергу, голова Верховного суду Румунії Коріна Корбу сказала, що під
    час пандемії її колеги, судді розглядали більше справ та винесли більше рішень,
    ніж у 2019 році, хоча стикалися з проблемами різного характеру, такі як: брак приміщень,
    великий обсяг роботи та брак персоналу, через велику кількість заявок для виходу
    на пенсію.




    Коріна Корбу: «Бути суддєю Верховного суду не завжди комфортно.
    Психоемоційне навантаження, необхідність постійно підтримувати найвищий рівень
    професійної підготовки, вираховування можливості
    стати суб’єктом критики у публічному просторі, все це притаманно цій високій
    посаді. Питання про вихід на пенсію суддів Верховного суду залишається для мене
    сумним. Верховний суд втрачає суддів через вихід на пенсію у віці, у якому в
    усьому світі вважається, що суддя лише досяг
    віку юридичної мудрості та має досвід, необхідні для розгляду справи вищою інстанцію.»



    Голова Верховного суду також заявила, що хоче в цьому році більш сучасного,
    більш ефективного Верховного суду та більш відкритого до потреб громадян. Вона
    також висловила сподівання, що державні установи будуть більш відкритими до
    проблем правосуддя.

  • 23 січня 2020 року

    УКРАЇНА
    – Державний секретар Міністерства закордонних справ Румунії Дан Некулеєску у
    четвер провів зустріч з Послом України в Румунії Олександром Баньковим. Згідно
    із заявою МЗС румунська сторона наголосила на особливій увазі, яку вона
    приділяє забезпеченню прав осіб, які належать до румунської меншини в Україні,
    відповідно до міжнародних норм та стандартів. Бухарест висловив стурбованість
    тим, що прийнятий 16 січня новий закон про середню освіту може мати негативні
    наслідки для освіти рідною мовою представників румунської меншини в Україні, а
    також зацікавленість румунської сторони щодо активізації діалогу з українською
    стороною. Міністерство закордонних справ попросило роз’яснити посилання на
    Румунію у нещодавньому публічному виступі Президента України Володимира
    Зеленського, висловивши своє здивування та наголосивши на необхідності
    правильного розуміння історії. У середу в своєму виступі до Дня Соборності
    України Володимир Зеленський заявив, серед іншого, що у 1918 році «більшість
    території Галичини зайняли польські війська, північну Буковину – румуни, а
    Закарпаття відійшло до Чехословаччини».




    ГОЛОКОСТ
    – Президент Румунії Клаус Йоганніс сьогодні, в Єрусалимі, бере участь у П’ятому
    Всесвітньому форумі пам’яті, присвяченому 75-й річниці звільнення в’язнів нацистського
    концтабору Аушвіц під назвою «Пам’ятаючи про Голокост,
    борючись із антисемітизмом». Це найбільша публічна подія, яку коли-небудь
    влаштовував музей Голокосту Яд Вашем. Раніше президент Йоганніс запевнив свого
    ізраїльського колегу Реувена Рівліна, що Румунія продовжить зусилля зі
    збереження пам’яті про Голокост, боротьбу з антисемітизмом та запобігання дискримінації і будь-яких форм
    насильства. Берегиня Румунської Корони, Кронпринцеса Маргарета у четвер
    надіслала президенту Ізраїлю листа, в якому нагадала про внесок румунської
    королівської родини у викорінення антисемітизму, расизму та ксенофобії. «Королева-мати
    Елена, «Праведниця народів світу» та король Міхай І-й, протягом усього свого
    життя виступали проти антисемітизму, расизму та ксенофобії», – йдеться у листі.
    Принцеса Маргарета та принц Раду стали першими членами румунської королівської родини,
    які відвідали Державу Ізраїль у квітні 2014 року. Представляючи короля Михая I-го, королівське подружжя відвідало Яд Вашем, вшанувало пам’ять королеви Елени
    хвилиною мовчання біля каменю на якому вигравірувано її ім’я та запалили
    полум’я вічності у Залі пам’яті, – зазначається в листі Берегині Румунської
    Корони, Кронпринцеси Маргарети.




    ЮСТИЦІЯ
    – Міністр юстиції Румунії Кетелін Предою перебуває з робочим візитом у Загребі,
    Хорватія, для участі у дводенному неофіційному засіданні Ради міністрів юстиції
    та внутрішніх справ країн ЄС. Це перше засідання Ради на рівні міністрів від
    перейняття Хорватією головування в Раді Європейського Союзу. У рамках розділу,
    присвяченого правосуддю міністри обговорять прогрес щодо стратегічних
    орієнтирів у сфері свободи, безпеки та правосуддя, судової освіти та значення
    судових мереж у цивільній та комерційній сферах. Як повідомляє прес-служба Міністерства
    юстиції Румунії дискусії спрямовані на поглиблення співпраці в цивільних і
    кримінальних справах, захисті кордонів, модернізації та оцифровування судових
    систем та адаптації до впливу штучного інтелекту.




    КОРУПЦІЯ
    – У понад двох третинах країн світу антикорупційні зусилля уповільнились або
    навіть зробили кроки назад у 2019 році, в тому числі в багатьох найрозвиненіших
    економіках світу. Це один з головних висновків Індексу сприйняття корупції у
    світі, опублікованому сьогодні Міжнародною організацією Transparency International.
    Хоча певний прогрес досягнуто, більшість держав не в змозі ефективно боротися з
    корупцією в державному секторі, зазначається у документі. Тільки 59 держав із 180
    набрали бали вище середнього. Румунія у цьому списку залишається серед останніх,
    значно нижче середнього показника на
    рівні Європейського Союзу, набравши 44 бали зі 100 можливих, і разом з Угорщиною
    посідає передостаннє місце серед країн ЄС, на один бал випереджаючи Болгарією.
    Порівняно з 2018 роком, Румунія опустилася на три бали, перебуваючи на рівні
    2012 року, зазначається в документі, опублікованому Transparency International.




    РІЧНИЦЯ – Чимало культурних заходів та релігійних подій, присвячених 161-й
    річниці Об’єднання Румунських князівств (24 січня 1859 р.), проходить у ці дні
    в Румунії та за її межами. Сьогодні Патріарх Румунської Православної Церкви
    Даниїл відслужив службу Те Деум, присвячену цій події, а до пам’ятника
    господаря Александра Йоана Кузи, який відіграв ключову роль в об’єднанні двох
    історичних румунських провінцій, було покладено вінки. З цієї нагоди відбулася наукова
    сесія на тему «Об’єднання румунських князівств: досягнення, визнання та
    переваги», організована Румунською Академією у співпраці з Румунським Патріархатом.

  • 18 – 24 серпня 2019 року

    18 – 24 серпня 2019 року

    Візит Президента Румунії Клауса
    Йоханніса до США


    Президент США
    Дональд Трамп у вівторок прийняв у Білому Домі главу
    румунської держави Клауса Йоханніса, вдруге за останні два роки. Клаус Йоханніс
    знову заявив, що для Румунії Стратегічне партнерство, укладене 22 роки тому зі
    США, є важливим вектором закордонної політики. Президенти Румунії та США
    домовились діяти разом, як друзі та союзники, для посилення Стратегічного
    партнерства між двома державами, – йдеться у спільній заяві, прийнятій у
    Вашингтоні за підсумками переговорів. У документі також зазначається про
    створення нових можливостей для підвищення безпеки, розвитку та процвітання та
    для кращого реагування на глобальні виклики та обов’язки. Президент Клаус Йоханніс
    заявив, що його робочий візит до Вашингтона сприятиме поглибленню Стратегічного
    партнерства між Сполученими Штатами Америки та Румунією, партнерства, впровадження
    якого глава держави візьме під особистий контроль, враховуючи те, що воно має
    позитивні наслідки для обох країн. Президент Румунії також повідомив, що Дональд
    Трамп подякував йому за присутність румунських військових в Афганістані та
    додав, що він, у свою чергу, у розмові з президентом США наголосив на важливості
    посилення американської військової присутності у Румунії. Важливою темою
    зустрічі була енергетична безпека, що відображено й в спільній заяві, в якій президенти
    підкреслили свою опозицію «Північному потоку-2» та іншим проєктам, які роблять їх
    союзників і партнерів енергетично залежними від Росії. Клаус Йоханніс та
    Дональд Трамп обговорили включення Румунії до Програми безвізового в’їзду в
    США. Американська сторона підтвердила свою підтримку зусиллям Бухареста щодо
    отримання цього права, відповідно до вимог законодавства США. Економічні
    відносини між двома країнами також були на порядку денному переговорів між
    президентами США і Румунії. Клаус Йоханніс: «Потрібно зробити більше як в
    галузі торгівлі, так і щодо інвестицій. Важливо знайти нові напрямки для
    розширення економічного співробітництва в таких сферах, як енергетика,
    кібербезпека або оборонна промисловість. До речі, під час візиту був підписаний
    Меморандум про порозуміння між урядами двох країн щодо технології 5G,
    враховуючи важливість безпеки мереж бездротового зв’язку п’ятого покоління для
    забезпечення процвітання, а також національної безпеки.»     З іншого боку
    американський та румунський лідери заявили, що чудове партнерство у сфері
    співпраці правоохоронних органів та боротьби з корупцією ґрунтується на
    взаємній відданості верховенству закону та незалежному правосуддю. У той же час
    лідер Білого дому високо цінує співпрацю між двома країнами і заявив, що
    відносини між США та Румунією є кращими, ніж коли-небудь.




    Нові антикриміногенні заходи



    Міністерство
    юстиції Румунії посилює покарання за тяжкі злочини проти особи та вносить зміни
    до порядку проведення обшуку житла та до правил умовно-дострокового звільнення
    від відбування покарання. Законопроєкт про внесення змін та поправок до
    Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів представила міністр Ана
    Бірчалл, яка сказала, що ця ініціатива уряду спрямована на запобігання
    трагедіям, як наприклад, у Каракалі, де дві дівчини були викрадені, зґвалтовані
    та вбиті 66 річним чоловіком. Таким чином, незаконне позбавлення волі або
    викрадення людини каратиметься позбавленням волі строком від 2 до 8 років. У той
    же час вікова межа застосування умовно-дострокового звільнення від відбування
    покарання збільшиться з 60 до 65 років, із врахуванням інших умов, таких як відбуття
    засудженим 25-річного покарання, а не 20 років як зараз. Водночас були розширенні
    повноваження Національного управління по боротьбі з організованою злочинністю і
    тероризмом, до компетенції якого увійде й розслідування особливо тяжких видів
    незаконного позбавлення волі шляхом викрадення людини, а також тримання у
    рабстві, враховуючи складність розслідування цих злочинів.




    Позитивні
    економічні показники




    Валовий
    внутрішній продукт Румунії у першій половині цього року зріс на 4,8% порівняно
    з аналогічним періодом минулого року. Про це свідчать останні дані,
    опубліковані Національним інститутом статистики та Євростатом. Ці показники
    були озвучені у середу на початку засідання уряду прем’єр-міністром Віорікою
    Денчіле: «Другий квартал 2019 року став п’ятим поспіль кварталом прогресивного
    економічного зростання більш ніж на один відсоток щоквартально. У першому
    півріччі цього року прямі іноземні інвестиції зросли на 30% порівняно з
    аналогічним періодом минулого року.»     Глава румунського уряду також заявила, що
    Румунія займає друге місце серед країн ЄС за рівнем економічного зростання в
    першому кварталі поточного року. Прем’єрка додала, що з початку року було
    зареєстровано понад 53 тис. нових робочих місць.




    Підсумки
    виступів румунських клубів в єврокубках





    Віце-чемпіон Румунії з футболу столичний FCSB (колишня Стяуа «Бухарест») завершив внічию з
    рахунком 0:0 перший матч плей-офф раунду Ліги Європи з португальською Віторією «Гімарайнш».
    Матч у відповідь відбудеться наступного тижня у Португалії. У вівторок чинний чемпіон Румунії клузький «CFR» з рахунком 0:1 поступився вдома празькій Славії
    у першому матчі плей-офф кваліфікації Ліги чемпіонів. Ще два румунські клуби:
    Віїторул «Констанца» та CSU «Крайова» покинули розіграш Ліги Європи раніше.

  • Погляди про верховенство права в Румунії

    Погляди про верховенство права в Румунії

    Холодний душ для уряду в Бухаресті, саме під час
    семестрового головування Румунії в Раді
    Європейського Союзу. У середу, як Єврокомісія,
    так і Європарламент закликали
    румунські органи влади повернутися до того, що вони назвали правильним шляхом реформи у сфері судочинства та утримуватися
    від будь-яких заходів, які можуть
    призвести до регресу в сфері верховенства права.


    Перший віце-президент Європейської
    Комісії Франс Тіммерманс закликав румунський
    уряд
    не вживати заходів, які можуть негативно
    вплинути
    на судову систему та не
    створювати безкарність для високопосадовців, які були засуджені за корупцію. Такі кроки змусять Єврокомісію вжити заходів,
    терміново, – попередив Тіммерманс.


    Крім того, у середу посольства 12 держав, найважливіших партнерів і
    союзників Румунії, в тому числі Сполучених Штатів Америки, Франції та
    Німеччини,
    одностайно висловили свою стурбованість ситуацією в Румунії. У спільному листі,
    що появився в
    соціальних мережах, посольства закликають сторони, що беруть участь у розробці термінових постанов у галузі юстиції,
    утримуватися від змін, які
    послаблять верховенство права та здатність Румунії боротися з корупцією та
    злочинністю.


    В жодній країні посли не складають порядок денний
    прем’єр-міністра, -
    негайно відповіла прем’єр-міністр, соціал-демократка Віоріка Денчіле. Вона висловила
    своє здивування у зв’язку зі заявою першого віце-президента Єврокомісії Франса Тіммерманса та
    нагадала, що група експертів Єврокомісії та Міністерства юстиції Румунії часто
    консультується з питань реформ у галузі судочинства. У свою чергу, румунський
    міністр юстиції Тудорел Тоадер вважає, що заяви європейських високопосадовців пов’язані з виборчим процесом, напередодні виборів до Європарламенту. Однак, політичні оглядачі не поділяють його точку зору та зазначають, що партії нідерландця
    Тіммерманса та румунки Денчіле належать до тієї ж сім’ї європейських
    соціалістів.




    Натомість, права опозиція в Бухаресті привітала серйозність оцінок західних
    чиновників про ситуацію в країні. Від імені Національно-ліберальної партії,
    депутат Іоан Купша нагадав, що пілонами румунської зовнішньої політики є
    Європейський Союз, НАТО та стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами Америки
    та оцінив, що зміни в сфері системи судочинства можуть послабити позицію
    Румунії по відношенню до них.


    У свою чергу, лідер партії «Рятуйте Румунію» Дан Барна зазначив, що заява
    Тіммерманса про правосуддя в Румунії є найбільш вірулентною реакцією
    Європейської Комісії за останні два роки, після того як ліва сила часто
    звинувачується у тому, що через зміни у сфері системи судочинства, намагається
    призупинити боротьбу з корупцією та підкорити суддів та прокурорів, щоб
    врятувати від в’язниці політиків, які мають проблеми із законом.

  • Політичні консультації щодо проведення референдуму

    Політичні консультації щодо проведення референдуму

    Минулого
    тижня президент Румунії Клаус Йоханніс оголосив про те, що референдум на тему
    правосуддя проводитиметься 26 травня, в день виборів до Європейського
    парламенту. Чому ця тема? Тому що юстиція перебуває під постійним натиском
    Соціал-демократичної партії, сказав президент. За його словами, дилетантство і
    некомпетентність, з якою нинішня влада хоче проводити реформи у сфері юстиції
    матиме катастрофічні наслідки для країни, бо зміни проводяться в інтересах
    злочинців.




    У
    понеділок президент оголосив, що проведе консультації з законодавчим органом
    про поширення сфери охоплення референдуму. Клаус Йоханніс знову розкритикував
    уряд Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів та демократів за
    непрозорий спосіб в який приймаються термінові постанови та закликав правлячу
    коаліцію відмовитися від них до проведення референдуму.




    Клаус
    Йоанніс: «Я проведу повторні консультації з парламентом для
    розширення сфери референдуму, щоб зробити референдум більш ефективним і
    потужним. Я попереджаю уряд Румунії не видавати термінові постанови
    у сфері правосуддя та кримінального законодавства до тих пір, поки люди не
    висловлять свою думку щодо цього питання, поки не стане відомою суверенна воля румунів».




    У
    відповідь Соціал-демократична партія заявила, що не даватиме коментарів щодо
    референдуму, поки президент не запропонує питання, яке він хотів би винести на
    голосування. Соціал-демократи кажуть, що Йоханніс прагне змістити акценти таких
    питань, як економіка, доходи населення та як треба просувати країну в
    Європейському парламенті на питання, пов’язані з правосуддям.




    Депутат
    Соціал-демократичної партії, Кеталін Редулеску, заявив, що глава держави має
    припинити попередження на адресу парламенту й уряду: «Якщо Йоханніс обіймає
    посаду президента й захищений імунітетом, відповідно до Конституції, то він
    може в якийсь момент й лишитися його. Уряд не підпорядкований президенту, і він
    повинен припинити такі попередження, які
    є неконституційними».




    З
    опозиції Націонал-ліберальна партія оцінює референдум вотумом недовіри уряду і
    тому підтримує його. Лідер депутатів-лібералів Ралука Туркан: «Націонал-
    ліберальна партія підтримує ініціативу президента, оскільки вона була солідарною протягом усього цього періоду, з
    тими, хто був обманутий, з тими, хто протистояв зловживанням, з тими, хто
    продовжував надіятися пропри дії соціал-демократів та Альянсу лібералів й
    демократів».




    Президент
    Йоханніс заявив, що він також проведе консультації з політичними партіями щодо
    референдуму 26 травня. Минулого тижня він вже мав зустрічі з приводу цього із
    представниками громадянського суспільства та магістратами.





  • Реакції на нові законодавчі зміни у сфері юстиції

    Реакції на нові законодавчі зміни у сфері юстиції


    Восени, Європейська Комісія закликала Бухарест переглянути суперечливу судову реформу
    враховуючи всі рекомендації в рамках Механізму співпраці та контролю,
    сформульовані Венеціанською комісією та GRECO. Ця рекомендація відповідала й критикам з боку громадянського суспільства,
    судових установ, асоціацій судів
    та прокурорів та опозиції. Пройшло два місяці й міністр юстиції Тудорел Тоадер підтримав,
    шляхом термінової постанови, низку поправок до законів у сфері правосуддя, які передбачають,
    між іншим, призначення старших прокурорів або навіть обов’язки начальника
    відділу розслідування.




    Міністр Тудорел Тоадер пояснив, що згідно із положеннями нової урядової постанови,
    кандидатами на посади у Генеральній прокуратурі можуть бути й колишні судді,
    однак дозвіл на це надаватиме пленум Вищої ради магістратури, а особи які зараз продовжують займати ці посади, шляхом делегування, виконуватимуть свої функції протягом 45 днів. Деякі зміни були зроблені після дискусій з Вищою радою
    магістратури та чимало рішень були прийняті внаслідок її рекомендації, так відхилив
    критики міністр юстиції, які були зроблені установами у
    цій сфері.




    Національна антикорупційна дирекція вважає, що не існує
    надзвичайної ситуації, яка б виправдала прийняття шляхом термінової постанови положень
    щодо звільнення з посад суддів та прокурорів або зміну способу організації
    прокуратур. У свою чергу, прокурори Управління по боротьбі з організованою злочинністю і
    тероризмом (DIICOT) критикують термінову постанову, вважаючи, що зміни суперечать конституційним принципам та не дають можливість Генеральній прокуратурі виконувати
    свої обов’язки. Навіть Вища рада магістратури, відділом Прокурорів, вказує на те, що внесені зміни урядом до законів у
    сфері правосуддя можуть серйозно вплинути на діяльність прокуратур.


    І Європейська Комісія відреагувала. Прес-секретар Єврокомісії
    Маргарітіс Шинас ствердив, що Європейська Комісія зі стурбованістю стежить за
    розвитком ситуації у сфері верховенства права в Румунії.Як зміст, так і порядок
    прийняття останніх змін, шляхом термінової постанови, без консультацій з
    представниками судової гілки влади та з безпосередньо зацікавленими сторонами,
    прямо суперечать рекомендаціям Європейської комісії у рамках Механізму співпраці
    та контролю в сфері правосуддя, що підтримується всіма державами-членами, додав Маргарітіс Шинас. Він
    нагадав, що у
    своєму листопадовому звіті Європейська комісія закликала Румунію впровадити
    міцну та незалежну систему призначення прокурорів на керівні посади на основі
    чітких і прозорих критеріїв, схвалену й Венеціанською комісією.


    Прокурори Прокуратури при Трибуналі
    Брашов (центр), протестували перед закладом з наступними плакатами: Дотримуйтесь положень Механізму співпраці та контролю в сфері правосуддя, Поважайте незалежність
    судової влади, Незалежний прокурор. Вони вважають, що зміни до
    статусу суддів та прокурорів серйозно впливають на незалежність юстиції.
    Основні опозиційні партії, Націонал-ліберальна партія та Союз «Рятуйте Румунію»
    подали вотум недовіри міністрові
    юстиції Тудорелу Тоадеру в Палаті
    депутатів. Вони звинувачують владу в тому, що внесла зміни до законів у сфері
    правосуддя з однією метою, щоб захищати злочинців.

  • Головні події 2018 року

    Головні події 2018 року

    Для внутрішньої політики Румунії 2018 рік був надзвичайно напруженим




    Надії румунів на те, що Президент та Уряд «мирно» співпрацюватимуть у 2018
    році, так і не здійснилися. Конфлікт між главою держави, виразником правих
    політичних сил, Клаусом Йоханнісом та урядом лівої керівної коаліції
    «Соціал-демократична партія – Альянс лібералів та демократів», очоленим з 29
    січня Віорікою Денчіле сягнув небачених раніше масштабів. Незважаючи на відзначення
    державного ювілею – 100-річчя створення сучасної, унітарної Румунії, сторони
    не зуміли уникнути клінчів. Підтримуваний лібералами, президент Йоханніс, який ще у червні
    оголосив про намір балотуватися на другий термін, піддав критиці майже всю
    роботу уряду та дії парламентської більшості протягом року, включаючи суперечливу
    судову реформу та зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів,
    підготовку до перейняття піврічного ротаційного головування в Раді
    Європейського Союзу, нові закони про оплату праці та про пенсії у державному секторі,
    перенесення обов’язку сплати соціальних внесків від роботодавця на плечі працівника,
    ідею переміщення Посольства Румунії в Ізраїлі з Тель-Авіва в Єрусалим, поправки
    до закону про Державний бюджет на 2018 рік тощо. Клаус Йоханніс надіслав до
    Конституційного суду рекордну кількість звернень про неконституційність
    нормативно-правових актів, так само багато законів він повернув Парламенту на доопрацювання. Крім
    того, президент неодноразово зажадав відставки прем’єрки Віоріки Денчіле або уряду
    загалом, через некомпетентність. Крім цього опозиційні парламентські сили:
    Націонал-ліберальна партія, Союз «Рятуйте Румунію» і Партія «Народний рух»
    двічі виступили з ініціативою про вотум недовіри уряду та безліч разів
    спробували відправити у відставку окремих міністрів, але безрезультатно. У
    листопаді президент Клаус Йоханніс прийняв запропоновані прем’єр-міністром
    зміни в складі уряду, за винятком міністрів розвитку і транспорту, в результаті
    чого уряд звернувся до Конституційного суду, який прийшов до висновку, що
    президент не виконав свої конституційні повноваження, коли відмовився прийняти
    відставку двох зазначених міністрів.




    Юстиція, одна з причин глибокого розколу в суспільстві



    Епіцентром політичної та соціальної бурі в Румунії у 2018 році була юстиція.
    Наприкінці року міністр юстиції Тудорел Тоадер повідомив про направлення президенту
    Клаусу Йоханнісу подання про звільнення Генерального прокурора Румунії Августіна
    Лазера. І це після того, як в лютому, той же Тудорел Тоадер направив подібне
    подання про звільнення головного прокурора
    Національного антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші. Протягом
    кількох місяців Клаус Йоханніс різко виступав проти цієї ініціативи, але в
    липні Конституційний суд зобов’язав його підписати указ про звільнення головного
    антикорпціонера Румунії. Пізніше глава держави відхилив запропоновану міністром
    юстиції кандидатуру на цю посаду, в результаті чого антикорупційне управління
    досі має тимчасове керівництво і передало до суду менше справ. Водночас зросла
    кількість виправдувальних судових вироків, а також втечі за кордон колишніх посадовців,
    засуджених до позбавлення волі, екстрадиції яких румунській державі не вдалося
    домогтися. Водночас низка рішень Конституційного суду, в тому числі про незаконність процедури обрання складу колегій з п’яти суддів Верховного суду, також сильно
    вплинули на правосуддя, зокрема було призупинено розгляд ряду «гучних» справ. Соціал-демократична
    партія та Альянс лібералів і демократів, котрі складають більшість у
    парламенті, побачили в цьому початок перемоги над так званою «нелегітимною
    паралельною державою», яка, на їхню думку, намагається обезголовити законно
    обрану політичну владу країни шляхом створення «замовних справ», в тому числі
    за допомогою таємних протоколів про співпрацю між органами правосуддя та
    спецслужбами, існування яких було «викрито» ними минулого року. Парламентська
    опозиція і значна частина громадянського суспільства, однак, вбачає в цьому,
    навпаки, спробу соціал-демократів підпорядкувати собі правосуддя, в тому числі
    для уникнення притягнення до кримінальної відповідальності декого з них, на
    чолі з лідером СДП Лівіу Драгня. А 10 серпня в Бухаресті пройшов найбільший протест
    проти Соціал-демократичної партії та її уряду, наприкінці якого Жандармерія застосувала
    силу проти демонстрантів, використовуючи сльозогінний газ і водомети. Військові
    прокурори порушили кримінальне провадження після того, як сотні мирних
    протестувальників повідомили про неправомірні дії жандармів, останні
    стверджуючи, що виконували свої обов’язки відповідно до закону. Тим часом, у Брюсселі,
    Європейська комісія та Європарламент попередили чинну румунську владу про те,
    що незалежність судової системи, верховенство закону і боротьба з корупцією в
    Румунії зазнали регресу в минулому році.




    Гарний рік для румунського сільського
    господарства


    Румунське сільське господарство
    зареєструвало історичні результати у 2018 році. За обсягом виробництва кукурудзи
    та соняшника Румунія посіла перше місце в Європейському Союзі, а загальний
    урожай зернових становив близько 31 млн. тонн, за цим показником Румунія будучи третьою в ЄС після Франції та Німеччини. Влада стверджує, що своєчасна виплата
    субсидій, використання фермерами нових технологій, збільшення площі зрошуваних земель
    та протиградовий захист призвели до такого врожаю цих сільськогосподарських
    культур, незважаючи на не завжди сприятливі кліматичні умови. Сільське господарство та
    розвиток сільської місцевості є сферами, котрі залучили й кошти з європейських
    фондів, маючи найкращий показник освоєння європейських фондів на національному
    рівні. Ці результати, на жаль, були затьмарені стрімким поширенням найгіршої
    хвороби тварин, з якою зіткнулася Румунія після Другої світової війни -
    африканської чуми свиней.






    Теж у
    2018 році…



    Загальна картина 2018 року в Румунії була б неповною без згадки про те, що
    основні міжнародні фінансові установи: Міжнародний валютний фонд, Світовий
    банк, Європейський банк реконструкції і розвитку та Європейська комісія, а
    також основні рейтингові агентства дещо зменшили свої оцінки економічного
    зростання Румунії, котре до тепер було найбільшим в Європейському Союзі, та
    попередили про ризик зростання дефіциту державного бюджету. Теж у 2018 році, точніше
    в жовтні, 21% громадян з правом голосу, або близько чотирьох млн. румунів взяли
    участь у референдумі щодо зміни визначення сім’ї в Конституції Румунії, зокрема
    запровадження уточнення «сім’я ґрунтується на вільному шлюбі між чоловіком і
    жінкою» замість синтагми «між подружжям», як це було передбачено Основним законом.
    91,5% з тих, хто проголосував підтримали цю ініціативу, але явка була меншою
    30% скільки було необхідно для того, щоб референдум був визнаний таким, що
    відбувся. І нарешті у 2018 році румуни назавжди попрощалися з кількома милими
    серцю людьми. Серед них Дойна Корня, яка була символом антикомуністичного
    опору, режисер Лучіан Пінтіліє, історик Нягу Джувара, один з найулюбленіших спортивних
    журналістів Крістіан Цопеску та колишній футболіст Іліє Балач.

  • 26 грудня 2018 року

    РІЗДВО – Румуни, як православні, які складають більшість, так і греко-католики, сьогодні святкують
    другий день Різдва,
    точніше день Собору Пресвятої Богородиці,
    або зібрання тих, хто
    прославляє
    Приснодіву
    Марію.Це одне з найдавніших свят на честь Божої Матері, що датується V-м століттям. Теж сьогодні
    римо-католики відзначають
    день Святого Стефана – першого
    християнського мученика. У своєму різдвяному
    посланні Патріарх Румунської
    православної церкви Даниїл, сказав, що Різдво є й святом подарунків як для
    дітей, так і для осіб похилого віку, сиріт, хворих і самотніх, для всіх рідних
    людей. Це свято дарунків є нашою відповіддю дарунку любові Бога, проявленої в
    Ісусі Христі, – зазначив Патріарх Даниїл. У свою чергу,
    бухарестський архієпископ Римо-католицької церкви Йоан Робу закликав румунів
    докладати більше зусиль для виховання дітей в дусі вчення і прикладу Ісуса, додавши,
    що батьки повинні виховувати дітей в атмосфері сімейного тепла та віри в Бога,
    любові до країни і нації. Румунів з Різдвом привітали й президент Клаус Йоханніс, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле та
    інші високопосадовці.




    ТОРГІВЛЯ – І в
    2018 році Румунія імпортувала більше ніж експортувала. Принаймні це випливає з останніх
    даних, оприлюднених Національним інститутом статистичних досліджень. Упродовж
    перших 10 місяців року, дефіцит торгового балансу Румунії зріс на півтора мільярда
    євро, порівняно з аналогічним періодом минулого року. З 1 січня по 31 жовтня експорт зріс на понад 9%, а експорт – приблизно на 10%. Станом на сьогодні країни Європейського Союзу є найбільшим торговельним
    партнером Румунії – частка ЄС у зовнішній торгівлі Румунії складає близько двох
    третин.




    ВІЗИТ – Міністр
    закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває з офіційним візитом в
    Сербії, на запрошення його сербського візаві Івіци Дачича. Під час зустрічей з
    главою МЗС Сербії, президентом Александром Вучичем, з прем’єр-міністром і
    спікером парламенту сербської держави були проаналізовані двосторонні відносини
    в економічному плані і прискорення переговорів щодо приєднання Сербії до Євросоюзу під
    час румунського головування в Раді ЄС, упродовж першої половини наступного
    року. У цьому контексті були порушені й аспекти становища румунської меншини у
    Сербії.




    ЮСТИЦІЯ – Міністр
    юстиції Румунії Тудорел Тоадер заявив,
    що до 27 грудня завершить процедуру звільнення з посади Генерального прокурора
    Румунії Августіна Лазера, яку почав у жовтні. У свою чергу Августін Лазер,
    якого міністр Тоадер звинувачує в професійних і і помилках, оскаржив
    в суді дії міністра юстиції. Опозиція вважає, що, після звільнення глави
    антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші спроба відправити у відставку
    Генерального прокурора Августіна Лазера є формою політичної помсти і наміром
    чинної влади зупинити боротьбу з корупцією.




    КОРДОН – За
    попередню добу більше 130 тис. румунів та іноземців перетнули кордон Румунії, а
    аткож близько 60 тисяч автомобілів. З них близько 78 тис. осіб в’їхало на
    територію Румунії. З юридичних причин 10 іноземним громадянам було відмовлено у
    в’їзді до Румунії, а 24 румунів було зупинено на кордоні, – повідомляє
    Прикордонна поліція Румунії.




    ПОДОРОЖІ – МЗС Румунії розробило
    «Путівник для подорожуючих під час зимових свят 2018», призначений для громадян
    Румунії. Документ містить корисні поради щодо подорожей за кордон, а також інформацію
    про найбільш популярні серед румунів туристичних призначень, зокрема в:
    Австрії, Болгарії, Швейцарії, Франції, Німеччині, Італії, Великобританії та
    Угорщині. Бажаючі можуть переглянути матеріал на сайті відомства. З іншого боку упродовж трьох місцях румунські
    поліцейські візьмуть участь у місіях з підтримання
    правопорядку на болгарському гірськолижному курорті Банско, одному з найулюбленіших місць зимового відпочику серед румунських туристів.

  • 19 листопада 2018 року

    ПОЛІТИКА – Члени
    Національного виконавчого комітету Соціал-демократичної партії, головної
    складової керівної коаліції у Румунії, сьогодні схвалили кілька кадрових перестановок в уряді Віоріки
    Денчіле. Таким чином колишній
    міністр з питань бізнес-середовища Ілан Лауфер повернеться до уряду на посаду
    віце-прем’єр-міністра та міністра розвитку. Габрієль Леш очолить Міністерство
    оборони після того, як напередодні Міхай Фіфор вирішив піти у відставку, щоб
    присвятити себе зміцненню партійної команди в рамках підготовки до наступних
    виборів. Голова Комітету з бюджету, фінансів та банків Палати депутатів Маріус
    Будей очолить Міністерство праці замість Лії Олгуци Васілеску, яка обійме
    посаду міністра транспорту. І міністерства
    економіки, культури, комунікацій, а також молоді і спорту матимуть нових
    керівників. Під час засідання виконкому СДП мер Бухареста Габрієла Фіря подала
    у відставку з посади заступника голови партії та т.в.о голови столичної філії
    СДП. Крім цього члени виконавчого комітету більшістю голосів прийняти рішення
    про розпуск проводу філії СДП в повіті Ільфов, яку також очолювала Габрієла
    Фіря. Останнім часом вона піддала різкій критиці дії лідера
    Соціал-демократичної партії Лівіу Драгні.






    ЮСТИЦІЯ – Колегія з питань прокурорів Вищої ради магістратури на дала згоду на
    відставку Генерального прокурора Румунії Августіна Лазера, за поданням міністра
    юстиції Тудорела Тоадера. Згода ВРМ має дорадчий характер, а остаточне рішення
    має прийняти Президент Клаус Йоханніс. Раніше Генеральний прокурор оскаржив у
    судовому порядку висновки міністра юстиції про його управлінську роботу, що
    стоїть в основі ініціативи про відставку. Водночас Августін Лазер звернувся до
    Апеляційного суду повіту Алба з клопотанням про призупинення процедури
    відставки, яке суд має розглянути у вівторок. Президент Румунії заявив, що не прийматиме
    жодного рішення в цьому питанні до оприлюднення рішення суду. Міністр Тудорел
    Тоадер ініціював процедуру звільнення Генерального прокурора 24 жовтня,
    звинувативши останнього передусім у невиконанні своїх повноважень. У відповідь Августін
    Лазер заявив, що всі рішення приймав з дотриманням конституційних принципів і
    цінностей. Нагадаємо, що минулого тижня Європейська комісія опублікувала звіт
    про стан правосуддя в Румунії, в якому серед рекомендацій налічується негайне
    призупинення процедури призначення і звільнення прокурорів з керівних посад.




    ВІЗИТ – Комісар ЄС з питань юстиції Вера Юрова здійснює
    дводенний офіційний візит до Румунії. Вона зустрінеться у вівторок з
    Президентом Клаусом Йоханнісом, з міністром юстиції Тудорелом Тоадером, а також
    з іншими представниками румунської
    влади. Головною метою візиту є обговорення пріоритетів в сфері юстиції в
    перспективі Румунського головування в Раді ЄС і останні зміни в сфері правосуддя.
    Теж в контексті майбутнього головування Румунії в Раді ЄС у першій половині
    2019 року, в Бухаресті в середу відбудеться конференція голів Європейського
    парламенту з Урядом Румунії. У заході візьмуть участь прем’єр міністр Румунії
    Віоріка Денчіле, міністри, голова Європейського парламенту Антоніо Таяні,
    генеральний секретар Європарламенту Клаус Велле, а також лідери дев’ятьох найбільших
    європейських політичних сил. Віоріка Денчіле заявила, що будуть розглянуті такі
    питання, як: майбутній бюджет Європейського Союзу, Брекзит і політика безпеки.




    ЄВРОСОЮЗ
    – Глава румунського зовнішньополітичного відомства Теодор Мелешкану взяв участь
    у засіданні Ради міністрів закордонних справ, що проходить у Брюсселі. На порядку
    денному були – актуальні питання, такі як ситуація у Центральній Азії, Боснії та
    Герцеговині та Україні. Міністри закордонних справ також провели спільне робоче
    засідання з міністрами оборони з питань європейської безпеки та оборони і схвалили
    висновки Ради з цього питання. Під час робочого обіду міністри закордонних справ
    країн-членів ЄС обмінялися думками щодо останніх подій в Ємені.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває Міжнародний
    фестиваль радіооркестрів «РадіРо», який проводить Румунське радіо. Сьогодні на
    головній сцені фестивалю виступає Симфонічний оркестр Лейпцизького радіо,
    Німеччина. Програма єдиного в світі фестивалю радіооркестрів, який в цьому році
    відбувається вчетверте, включає 8 концертів симфонічної музики і, вперше на
    цьому фестивалі, 4 концерти джазової музики. Усі концерти транслюються
    Румунським радіо наживо, а також записані та будуть показані пізніше по
    національному телебаченню і транслюватимуться радіостанціями членами
    Європейської мовної спілки.




    НЕГОДА -
    Міністерство закордонних справ Румунії інформує румунських громадян, які
    транзитують або планують відвідати сусідню Болгарію, що сьогодні і завтра по
    всій країні очікуються снігопади і сильні вітри. Найбільше від негоди
    потерпають регіони Відін, Варна, Софія, Веліко Тирново та Пловдив. МЗС Румунії
    нагадує, що Через сильні дощі і сильний вітер, червоний код небезпеки
    оголошений також в іспанському регіоні Валенсія.

  • Критика та рекомендації для Румунії

    Критика та рекомендації для Румунії

    У січні 2017 року, рівно через 10 років від вступу Румунії до ЄС,
    Європейська комісія сформулювала у звіті, складеному в рамках Механізму
    співробітництва та контролю (МСК) 12 рекомендацій, виконання яких призвели б до скасування
    цього механізму у 2019 році. Це був момент приходу до влади лівої коаліції СДП-АЛДЕ
    (Соціал-демократична партія-Альянс лібералів та демократів).

    «Прикро, що
    Румунія не тільки зупинила хід реформ, а й знову порушила деякі аспекти, які
    вважалися закритими або зазнала інволюції порівняно з досягненнями останніх 10
    років». Діагноз озвучив перший віце-президент Європейської комісії Франс
    Тіммерманс під час презентації звіту МСК у вівторок. «Важливо, – додав він, -
    щоб Румунія знову якнайшвидше здобула прогресу в боротьбі з корупцією та в забезпеченні
    незалежності судової системи.»


    Це, на його думку, єдиний спосіб, в який Румунія може повернутися на
    шлях, який приведе до закриття МСК, що відповідає як інтересам громадян та
    країни, так і ЄС в цілому. І щоб це дійсно сталося Єврокомісія склала 8
    додаткових рекомендацій. Офіційний Брюссель зажадав від румунської влади
    призупинити дію законів і термінових постанов, які внесли значні зміни в роботу системи правосуддя і переглянути їх відповідно до рекомендацій Венеційської
    комісії та Групи держав проти корупції Ради Європи – ГРЕКО.

    Європейська комісія
    також закликає заморозити набуття чинності запропонованих змін до Кримінального
    та Кримінально-процесуального кодексів і відновити процес внесення змін і
    поправок до них з урахуванням необхідності забезпечення сумісності цих нормативно-правових
    актів до законодавства ЄС та міжнародних інструментів боротьби з корупцією.
    Уряд Румунії має також негайно призупинити всі поточні процедури призначення та
    відкликання прокурорів з керівних посад.


    Потрібно відновити, – каже Єврокомісія, – процедуру
    призначення головного прокурора Національного антикорупційного управління, а
    кандидати повинні мати досвід розслідування кримінальних проваджень щодо корупційних
    правопорушень та чіткий мандат з тим, щоб управління й надалі проводило
    професійні, незалежні та неупереджені розслідування корупційних правопорушень. Брюссель також вимагає обов’язкового врахування
    негативних висновків Вищої ради магістратури щодо призначення або звільнення
    деяких прокурорів з керівних посад.




    У доповнення звіту Єврокомісії, у вівторок Європейський
    парламент, переважною більшістю голосів прийняв резолюцію, в якій висловлюється
    глибока стурбованість судовою реформою та змінами до кримінального
    законодавства у Румунії. Це може призвести до структурного підриву незалежності
    судової влади та її здатності ефективно боротися з корупцією, а також може
    послабити верховенство права.

    У документі, також, засуджуються жорстокі дії сил
    правопорядку із непропорційним застосуванням сили проти мирних учасників серпневих антиурядових протестів у Бухаресті.
    Протести, на яких румуни з країні та з-закордону виступили проти того, що вони
    вважають системними зусиллями чинної лівої влади підпорядкувати собі юстицію та
    нейтралізувати інструменти боротьби з корупцією.

  • Румунія під лупою Європарламенту

    Румунія під лупою Європарламенту


    Цей тиждень
    буде «гарячим» для Румунії, члена ЄС з 2007 року і країни, яка з 1 січня уперше
    здійснюватиме піврічне головування в Раді ЄС.

    У Страсбурзі відкрилася нова сесія
    пленарних засідань Європейського парламенту, який, як очікується, у вівторок
    розгляне резолюцію про стан верховенства закону в Румунії, в той же день, коли у
    Брюсселі буде опубліковано звіт Механізму співпраці та контролю (МСК) за 2018
    рік.


    Проект
    резолюції ЄП містить різку критику на адресу Парламенту та Уряду Румунії,
    кажуть ті, хто мав доступ до цього документа, що був погоджений в Комітеті з питань
    громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ, а також представниками фракцій
    політичних сил в Європейському парламенті. Зміна законодавства, здійснена законодавчим
    і виконавчим органами румунської владі в таких сферах як судочинство і
    боротьба з корупцією, а також свобода слова і діяльність НУО, викликали найбільш
    жорстку критику Брюсселя. Крім того, проект резолюції, що буде поставлений на голосування
    у вівторок засуджує жорсткий розгін, з непропорційним застосуванням сили,
    представників румунської діаспори 10 серпня, які протестували проти уряду і Соціал-демократичної
    партії, головної сили керівної коаліції.




    Європарламент
    стурбований наслідками нового законодавства, зокрема у
    сфері судоустрою
    та кримінального права в Румунії, зокрема можливістю
    підриву незалежності судової системи, здатності
    ефективно боротися з корупцією в Румунії, а також попереджає про
    ризик ослаблення правопорядку. Румунську владу закликають утриматися
    від будь-яких рішень з дезінкримінації корупції та
    втілювати в життя національну антикорупційну стратегію. Румунському
    парламенту й уряду наполегливо рекомендують повністю
    виконати всі рекомендації Європейської комісії, Групи держав проти корупції (ГРЕКО)
    і Венеційської комісії, а також утримуватися від будь-яких реформ, які б
    поставити під загрозу верховенство права, включаючи незалежність судової
    системи.


    Теж у вівторок
    буде оприлюднений черговий звіт, який щорічно складається європейськими експертами
    в рамках так званого Механізму співпраці на контролю в сфері правосуддя, котрий діє
    з 2007 року, коли Румунія приєдналася до ЄС, для моніторингу прогресу здійснення
    реформ у сфері юстиції. Румунські ЗМІ пишуть, що на цей раз висновки звіту МСК
    будуть дуже жорсткими. Йдеться про збереження 12 минулорічних рекомендацій, а
    також про 5 нових, в зв’язку із суперечливою судовою реформою чинної керівної
    коаліції. Врахування всіх рекомендацій Венеційської комісії і ГРЕКО та
    негайне припинення процедур звільнення прокурорів, відновлення процедури призначення
    керівника антикорупційного управління, який має бути призначений з-поміж прокурорів
    з досвідом та обов’язкове врахування позиції Вищої ради магістратури при
    призначенні або звільненні прокурорів з керівних посад, – налічуватимуться, стверджують
    ЗМІ, серед вимог Єврокомісії до Бухареста.

  • Скандал навколо антикорупційного управління

    Скандал навколо антикорупційного управління








    Національна антикорупційна дирекція (НАД), яка користується широкою підтримкою на міжнародному плані, опинилась в епіцентрі нового скандалу.

    В ефірі ток-шоу на одному каналі новин колишній депутат від
    соціал-демократичної партії Влад Косма, засуджений судом першої інстанції до
    п’яти років позбавлення волі, висловив низку серйозних звинувачень на адресу
    прокурорів територіального управління Національної антикорупційної дирекції в
    повіті Прахова (південь). Він ствердив, що прокурори відповідного управління
    спонукали його сфальсифікувати докази
    у провадженні колишнього прем’єр-міністра Румунії Віктора Понти та бізнесмена
    Себастьяна Гітце, який пізніше втік до Сербії.

    У підтвердження своїх слів Влад
    Косма оприлюднив ніби аудіозапис розмови. У відповідь, на спеціальній
    прес-конференції головний прокурор антикорупційного управління в повіті Прахова
    Лучіан Оня заявив, що в очолюваній ним установі ніколи не підроблялися докази і
    не було ніяких протиправних домовленостей з обвинуваченими.




    Щойно після цих заяв та оприлюднення аудіозапису Суддівська інспекція
    почала спеціальну перевірку для виявлення можливого дисциплінарного проступку.
    А управління карного розшуку та криміналістики Генеральної прокуратури Румунії
    порушило за цим фактом кримінальне провадження. Крім того, представники
    громадянського суспільства у Вищій раді правосуддя Ромео Коларіу та Віктор
    Алістар, вважають, що «можлива спроба зам’яти цю справу та невжиття
    коригувальних заходів у цій сфері може бути найбільшим ударом по незалежності
    Юстиції», оскільки, кажуть вони, ця справа не є єдиним подібним випадком в
    румунському правосудді.




    Як зазвичай у будь-якому скандалі і щодо цього питання думки в суспільстві
    радикально розходяться. З одного боку знаходяться ті, хто висловлює глибоку
    стурбованість практикою, на кшталт тієї, про яку говорить колишній депутат Влад
    Косма. Є немало тих, хто говорить про існування так званої незаконної паралельної
    держави, представники якої, незважаючи на останні парламентські вибори,
    на яких перемогу здобули соціал-демократи, намагаються перейняти політичний контроль у державі, в тому числі шляхом заведення кримінальних справ.

    Крім того, якщо твердження про роботу антикорупційного управління в повіті Прахова є вірними, то на думку окремих осіб можна
    говорити про елементи політичної поліції. Ось чому все більше представників керівної
    Соціал-демократичної партії кажуть, що головний прокурор
    Національної антикорупційної дирекції Лаура Кодруца Кьовеші повинна подати у відставку.




    З протилежного боку, прихильники Національної антикорупційної дирекції категорично
    заперечують існування паралельної держави. Вони стверджують, що заяви
    колишнього депутата Влада Косми є спробою дискредитувати прокурорів та слідчих,
    які, борючись з корупцією, поставили під загрозу незаконні інтереси корумпованих
    політиків та суперечливих бізнесменів.

    Ця інформація не повинна бути предметом
    політичних дебатів, – кажуть представники правої опозиції в Бухаресті. Вони
    говорять, що якщо ці заяви виявляться правдою, то всі компетентні органи влади, мають
    здійснити покладені на них Конституцією та законами Румунії повноваження.