КОШТИ ЄС – Європейська Комісія (ЄК) у вівторок схвалила попередню оцінку шести цілей та 62 з 68 проміжних результатів, пов’язаних з третім запитом Румунії на отримання 2 мільярдів євро (без попереднього фінансування) в рамках Механізму відновлення та стійкості (МВС), який є центральним елементом програми NextGenerationEU. Гроші можуть бути використані на реформи та інвестиції в таких сферах, як зелений та цифровий перехід, сталий транспорт, податкова та пенсійна системи, бізнес-середовище, туризм, охорона здоров’я або освіта. ЄК виявила, що на даному етапі не було досягнуто шість проміжних цілей, зокрема, реформи управління державними підприємствами, а також інвестиції в транспорт і реформування податкового режиму для мікропідприємств. Румунія має один місяць, щоб надіслати свої коментарі до Єврокомісії. Якщо після отримання коментарів ЄК підтвердить свою оцінку, що відповідні контрольні показники не були досягнуті задовільно, частина виплат буде призупинена. Після цього Румунія матиме шість місяців, щоб виконати невиконані контрольні показники. План відновлення та стійкості Румунії включає широкий спектр інвестиційних та реформаторських заходів. План фінансуватиметься за рахунок 28,5 млрд євро, з яких 13,6 млрд євро – гранти і 14,9 млрд євро – кредити.
ЕНЕРГЕТИКА – Міністр енергетики Румунії Себастіан Бурдужа сьогодні взяв участь у засіданні Ради з питань транспорту, телекомунікацій та енергетики в Люксембурзі. Серед обговорюваних тем: внесок енергетичного сектору в конкурентоспроможність ЄС, оптові ціни на електроенергію, підготовка до зими, стан енергетичного союзу та REPowerEU. Раніше цього місяця Себастіан Бурдужа заявив, що Єврокомісія погодилася обговорити на Раді міністрів 15 жовтня спільний запит Румунії, Болгарії та Греції на створення функціонуючого енергетичного ринку, “енергетичного союзу, як того хотіли засновники ЄС”. “Якщо ми беремо на себе зобов’язання, а я вірю, що ми поважаємо європейські правила, в тому числі з точки зору процесу декарбонізації, зеленого переходу, то, звичайно, ми мусимо мати однакові права, фактично доступ до енергії за конкурентною ціною, порівнянною з ціною, яку платять інші країни”, – пояснив міністр.
ЕКОНОМІКА – Румунія може увійти до десятки найбільших економік Європейського Союзу, а протягом наступних десяти років її Валовий Внутрішній Продукт може сягнути 700 мільярдів євро, що вдвічі перевищить нинішній рівень. Такі прогнози оприлюднила у вівторок одна з найбільших банківських установ Румунії. На думку економістів установи, структурні зміни в економіці, іноземні інвестиції та вступ до ЄС призвели до прискорення економічного зростання за останні три десятиліття. Звіт також показує, що середні темпи економічного зростання Румунії протягом наступного десятиліття становитимуть від 3% до 3,5% на рік, з аналогічним середнім рівнем інфляції. Експерти зазначають, що однією з умов реалізації цих прогнозів є освоєння та ефективне використання 28 мільярдів євро, доступних в рамках Національного плану відновлення та стійкості (NRRP) протягом наступних років.
ЗСР – Постійні бюро двох палат Парламенту Румунії у вівторок дали попередню згоду на початок Міністерством національної оборони процедури укладання договору на закупівлю 44 десантно-штурмових машин AAV-7 від Корпусу морської піхоти США. Закупівля здійснюється в рамках програми безпекової допомоги США, а орієнтовна вартість договору без ПДВ становить 210 млн. доларів США. Поповнення парку десантно-штурмових машин було схвалено Вищою радою національної оборони Румунії у травні. Десантно-штурмові машини AAV7A1 використовуються Корпусом морської піхоти США з 1972 року. Ці машини також стоять на озброєнні збройних сил по всьому світу. Це рішення є важливим, оскільки Румунія не має таких машин.
КЛІМАТ – Зміна клімату є безпрецедентним викликом, а її наслідки виходять за межі національних кордонів. З такою заявою виступив Президент Румунії Клаус Йоганніс на відкритті триденного Саміту з питань зміни клімату, що проходить у Бухаресті. Глава держави заявив, що влада повинна працювати разом як на національному, так і на міжнародному рівні, щоб знайти рішення та ефективно боротися зі зміною клімату. Він нагадав, що лише за кілька місяців Румунія зіткнулася зі спекою, тривалою посухою та масштабними повенями. У цьому контексті, – за словами Клауса Йоганніса, – Румунія повинна покращити свою політику та фінансову підтримку досліджень, виробництва та використання зелених технологій. “Ми повинні об’єднати зусилля та знання, щоб побудувати безпечніше, більш зелене та сповнене можливостей майбутнє для всіх!”, – заявив глава держави.
ІММІГРАЦІЯ – Брюссель запропонує нове законодавство, яке сприятиме висилці нелегальних мігрантів. Про це повідомила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у листі до 27 країн-членів, опублікованому за кілька днів до саміту ЄС у четвер і п’ятницю, частково присвяченого питанням міграції. “Ми повинні досягти такого рівня гармонізації та довіри, щоб мігранти, які прийняли рішення повернутися в одну країну, не могли скористатися лазівками в системі в іншій країні, щоб уникнути повернення”, – пояснила президентка Єврокомісії. Пропозиція також спрямована на розвиток “стратегічних” відносин з країнами походження і передачі мігрантів, за прикладом того, що вже було зроблено з Лівією і Тунісом. З цими країнами ЄС підписав угоди, які повинні, серед іншого, обмежити виїзд мігрантів до ЄС з їхньої території або навіть репатріювати їх до країн походження. Кілька європейських країн закликали переглянути директиву про повернення 2008 року, яка гармонізує правила депортації на кордоні.
ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – Організація Північноатлантичного договору проводить щорічні ядерні навчання на тлі зростаючих погроз президента Росії Владіміра Путіна застосувати ядерну зброю в контексті війни проти України. Але джерела в НАТО заявили, що навчання жодним чином не є відповіддю на погрози Москви, оскільки такі військові маневри проводяться щорічно вже більше десяти років. У двотижневій операції в Бельгії і Нідерландах беруть участь 60 літаків з 13 країн, близько 2000 військовослужбовців, які імітують місії, під час яких літаки НАТО несуть американські ядерні боєголовки.
Р. МОЛДОВА – Європейський Союз оголосив про запровадження санкцій проти п’яти осіб та однієї асоціації, звинувачених у спробах дестабілізувати Молдову напередодні президентських виборів та референдуму про членство в ЄС, намічених на неділю. Рішення було прийнято на зустрічі міністрів закордонних справ у Люксембурзі і покликане підтримати Республіку Молдова перед обличчям спроб Росії підірвати її європейський курс, – заявила в інтерв’ю Радіо Свобода глава румунської дипломатії Лумініца Одобеску. Серед тих, проти кого спрямовані санкції, – чотири високопосадовці з Гагаузії, автономного регіону на південному заході Молдови.
