Румунська школа, яка в останні двадцять років
застрягла у вихорі постійних змін, останньою з них будучи нещодавно оголошена
реформа навчальних програм, намагається впоратися з викликами XXI століття. Одним з них є самооцінка освітньої системи,
тобто оцінка якості роботи вчителів та якості знань учнів і студентів.
Нещодавнє дослідження, проведене румунською владою
у співпраці з ЮНІСЕФ та ОЕСР (Організації економічного співробітництва і
розвитку в Європі) зосередилося на аналізі й оцінці системи освіти загалом. У
відповідності до положень чинного закону про освіту, діти системи загальної
середньої освіти проходять кілька етапів оцінки починаючи з II-го класу, потім у ІV-му, VI-му, а кульмінує все Загальнонаціональним оцінюванням у VIII-му класі, що впливає потім на вступ до ліцею.
Проте, загальнонаціональне оцінювання, що
вважається найважливішим іспитом шкільного життя до 14/15 років, викликає
чимало суперечок. Про деякі з них розповіла член Національної ради учнів Йоана
Белтерецу. «Що стосується нашої оцінки, Національна рада учнів неодноразово
наголошувала на тому, що занадто часто, основна увага приділяється питанням, що
є предметом національних іспитів. Ці іспити, в їх нинішньому вигляді, сприяють
у більшій мірі запамятовуванню на шкоду логічному мисленню. Близько 40%
румунських учнів у віці 15 років неграмотні, судячи з останніх результатів PISA. Хоча вміють читати, вони не
розуміють прочитаних текстів через методи викладання і навчання, що засновані
переважно на запам’ятовуванні.»
Якщо протягом шкільних років, діти і молоді люди
проходять різні процедури оцінювання знань, вони б хотіли, у свою чергу,
проводити оцінку того, як їх вчать і як до них ставляться у школі. Йоана
Белтерецу. «Ми вважаємо ще недостатньою участь учнів до внутрішньої оцінки.
З того, як представник учнів бере
участь у роботі шкільної ради та комісії з питань оцінки, забезпечення якості
освіти та боротьби з насильством, у 97,5% випадків учні не мають можливості
висловити свою думку, а іноді їх навіть не запрошують на відповідні засідання.
Всі мають дотримуватися чинного законодавства і забезпечувати права учнів та їх
представників. Ми вважаємо абсолютно необхідним подолати стадію формальної
оцінки і почати сприймати її як механізм, що може підвищити якість системи
освіти на користь всіх.»
Спосіб в який процес оцінення навчання може бути ефективним
засобом став темою дослідження «Оцінка й аналіз системи освіти в Румунії»,
проведеного ЮНІСЕФ у співпраці з Організацією економічного співробітництва і
розвитку в Європі. Реалії в румунській освіті, на жаль, не є втішними. У 2015
році в порівнянні з 2012 роком румунські учні домоглися прогресу в рамках
міжнародної програми PISA. Але в розділі «Наука»,
наприклад, 38,6% дітей у віці 15 років були нижче 2-го рівня, тобто нижче
базового рівня, якого діти мають сягнути до кінця обов’язкової середньої
освіти, щоб ефективно діяти в суспільстві знання. Виходячи з цього, постає
запитання, як можна за допомогою іспитів і контрольних завдань зрозуміти не
тільки реальний рівень знань учнів, а й допомогти їм поліпшити свої результати?
Згідно з висновками авторів дослідження, відповідь полягає в гнучкості системи
освіти. Школа повинна стати не тільки місцем досягнення виняткових результатів, і Румунія продемонструвала свою здатність на це, а й інклюзивним закладом, в якому
всі учні набувають навички і знання, необхідні на ринку праці.
На цьому треба
зосередити увагу, – зазначив Андреас Шлейхер, директор ОЕСР. «На початку 2000-х
років, Румунія не мала жодного
незалежного органу оцінювання шкіл. Сьогодні, однак, в Румунії вже діє потужний
центр оцінки та тестування. Але, мабуть, найголовнішим є те, що Румунія є одним
з небагатьох прикладів прогресу в Європі. Нові програми були узгоджені з
устремліннями XXI-го століття.
Вони надають кожній молодій людині можливість поглибити знання, набути навички
і розвивати критичне мислення, необхідне для подальшого життя в суспільстві
майбутнього. Але, водночас багато чого в галузі освіти діє скоріше
теоретично, ніж практично. Частина інфраструктури та багато вчителів не пристосовані
до потреб XXI-го століття.
Національні іспити все ще визначають майбутнє учнів на основі жорсткого набору
академічних знань і це ще з 14-річного віку. Але ми вважаємо це застарілим і
несправедливим.»
Румунська влада вважає найбільш важливим аспектом висновків
дослідження ЮНІСЕФ-ОЕСР те, що «ці
оцінки середньої освіти мають формувальний характер, а не рейтинговий».
Говорить міністр освіти Павел Нестасе. «Ми повинні змінити наш підхід і сприймати оцінку:
учнів, вчителів, шкіл і системи, як можливість отримати зворотній зв’язок і
вживати необхідних заходів для підвищення якості навчального процесу, зосередженого на учнях. Ми хочемо мати вчителів, готових до формувальної
оцінки, яка проводиться під час звичайних уроків, а не тільки за підсумками контрольних
робіт, іспитів або національних іспитів. Таким чином буде зменшено тиск на
учнів і дозволить показати свій рівень знань і тим, хто зазвичай важко
справляється із контрольними. Тому дуже важливим елементом цієї доповіді є
формувальна оцінка. В кінцевому рахунку, цей тип оцінки повинен привести до
створення персоналізованих підходів до подальшого навчання учнів. Ми в даний
час проводимо оцінку, але не у всіх школах здійснюється й друга складова, а
саме використання результатів оцінки та персоналізація навчального процесу та
його зосередження на кожному учні.»
У цьому сенсі Міністерство освіти вже працює над
кількома програмами для систем середньої та вищої освіти, спрямованими на оцінці
результатів учнів або студентів, з одного боку, та вчителя або викладача, з
іншого. Фінансуватимуться вони коштами з фондів Європейського Союзу.
