Tag: ярмарки

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс провів у п’ятницю двосторонні консультації з канцлером Німеччини Олафом Шольцем з нагоди офіційного візиту глави румунської держави до Берліна. Німецький лідер поінформував свого візаві про телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним, в якій він попросив його припинити напади на Україну. Президент Йоганніс також підкреслив, що Німеччина є надійним союзником Румунії, який робить значний внесок у зміцнення східного флангу НАТО і допомагає Україні протистояти російській агресії. Дискусії між двома лідерами також були зосереджені на розвитку економічних відносин, стимулюванні інвестицій та зміцненні співпраці в європейських справах. Канцлер Олаф Шольц запевнив Румунію в підтримці Німеччини, щоб вона могла якнайшвидше повністю приєднатися до Шенгенської зони.

БЮДЖЕТ – Головний переговірник з питань бюджету в Європарламенті, румунський євродепутат Віктор Негреску оголосив, що він домігся згоди між Європарламентом, Радою ЄС та Європейською комісією щодо бюджету Європейського Союзу на наступний рік. Новий бюджет передбачає майже 200 млрд. євро асигнувань, що на 10,5 млрд. євро більше, ніж у попередньому році. Він також передбачає збільшення приблизно на 6% видатків на ключові сфери і програми ЄС. Негреску також повідомив, що домігся виділення 3 млрд. євро на цілі згуртування для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від нещодавніх повеней. Угода про бюджет ЄС на 2025 рік, переговори щодо якої вів румунський євродепутат, включає бюджетні пріоритети, які безпосередньо стосуються Румунії. Серед отриманих збільшень є деякі в таких сферах, як конкурентоспроможність, соціальна політика, навколишнє середовище, а також розширення Шенгенської зони, на яку виділено 10 мільйонів євро. Тепер міжінституційна угода буде затверджена на листопадовому пленарному засіданні Європейського парламенту.

ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії привітало рішення Європейської Комісії про виділення допомоги у розмірі 790 млн євро, які будуть використані румунською державою для покриття витрат на закриття чотирьох неконкурентоспроможних вугільних шахт. Цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до її зобов’язань в рамках Національного плану відновлення та стійкості. Гроші покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також роботи з безпеки та екологічної реабілітації.

НАГОРОДА – Посол Габріела Данкеу була удостоєна нагороди «Посол року 2024» в Італії на знак визнання її політико-дипломатичної, культурної та економічної діяльності від імені Румунії в Італії. З цієї нагоди пані Данкеу підкреслила, що ця нагорода є результатом роботи всієї румунської дипломатичної та консульської команди в Італії, що складається з членів Посольства в Римі, семи кар’єрних консульств, чотирьох почесних консульств та двох культурних інститутів. Серед найважливіших організованих заходів – спільне засідання в Римі румунського та італійського урядів, підписання прем’єр-міністрами двох країн Спільної декларації про розвиток Посиленого стратегічного партнерства або широка програма культурних заходів, проведених в найважливіших історичних місцях протягом останніх двох років. Нагороду «Посол року» щорічно вручає «Gazzetta Diplomatica» в пам’ять про Джованні Джаннуцці, видатного представника італійської дипломатії.

ЯРМАРКИ – Великі міста Румунії готуються до зимових свят, і цьогорічні різдвяні ярмарки обіцяють бути вражаючими і запропонувати відвідувачам безліч розваг та спеціальних товарів. Один з найбільш відвідуваних різдвяних ярмарків у Східній Європі, в Сібіу (в центрі), відкрився в п’ятницю ввечері. Головною атракцією є різдвяна ялинка, прикрашена тисячами вогнів на центральній площі міста, а також льодовий каток і 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Ярмарок у Сібіу щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) у п’ятницю ввечері тисячі людей відвідали відкриття різдвяного ярмарку, головна тема якого цього року натхненна казкою «Красуня і чудовисько». Однією з головних атракцій Крайовського ярмарку є літаючі сани Санти – найвищі у Східній Європі.

ВИСТАВКА – У Національному музеї мистецтв у Тімішоарі (західна Румунія) відсьогодні проходить виставка «Світло Караваджо». Найважливіший експонат виставки – «Хлопчик, якого вкусила ящірка» – це картина Мікеланджело Мерізі да Караваджо 1597 року, а також 42 інші роботи художників з кола великого італійського художника. Твори коштують десятки мільйонів євро і були привезені з Флоренції під охороною жандармів. Виставка триватиме до кінця лютого.

НАФТА – Видобуток сирої нафти в Румунії впав на 3,8% за перші дев’ять місяців 2024 року порівняно з аналогічним періодом минулого року, та досяг 2 млн тонн нафтового еквівалента, повідомляє Національний інститут статистики. За цей же період імпорт сирої нафти склав 5,7 млн тонн, що майже втричі перевищує внутрішній видобуток. Згідно з останнім прогнозом енергетичного балансу, опублікованим Національною комісією з питань стратегії та прогнозування, очікується, що внутрішній видобуток скорочуватиметься до 2027 року в середньому на 2,5 відсотка на рік внаслідок природного зменшення покладів. З іншого боку, до цього часу імпорт зростатиме на 1,5% щороку.

ВІЗИТ – Президент Клаус Йоганніс розпочав у п’ятницю офіційний візит до Німеччини на запрошення свого колеги Франка-Вальтера Штайнмаєра. Глава румунської держави також планує провести переговори з Федеральним канцлером Олафом Шольцем та Головою Бундестагу. Дискусії будуть зосереджені на зміцненні політичного, економічного та безпекового співробітництва між Румунією та Німеччиною, в тому числі на посиленні сил стримування на східному фланзі НАТО та зміцненні трансатлантичних відносин. Також на порядку денному – подальша підтримка України та сприяння стабілізації і розвитку Респ. Молдова. Німеччина є головним торговельним партнером Румунії та другим за величиною інвестором в румунську економіку.

ПОВЕНІ В ІСПАНІЇ – Кількість румунів, які загинули під час повеней у східному іспанському регіоні Валенсія два тижні тому, зросла до 9. Цю інформацію підтвердило і Міністерство закордонних справ Румунії. За даними спеціального органу, створеного іспанським урядом для централізації даних про повені у Валенсії 29 жовтня, 26 жертв мають іншу національність. Найчисленніша група – румуни. Є також марокканці, китайці, британці, українці, голландці, колумбійці та південноамериканці. Тим часом, у четвер Іспанія зазнала нового епізоду повеней, викликаних дуже сильними дощами. Було затоплено південне місто Малага, а також менші міста у внутрішній частині півострова. Тисячі людей були евакуйовані. Сильні дощі також випали на півдні Каталонії, півночі Кастельона, Балеарських островах і в районі Гранади.

ПРОГНОЗ – Європейська комісія переглянула в бік зниження прогноз економічного зростання Румунії на цей рік. Згідно з прогнозом, економічне зростання становитиме лише 1,4% замість 3,3%, як передбачалося навесні. За оцінками Брюсселя, Румунія посяде третє місце в ЄС за обсягом інвестицій у 2024 році, друге – у 2025 році і перше – у 2026 році. Однак, Румунія має найвищу інфляцію в 2024 році, другу серед країн ЄС 2025 році і матиме найвищу в 2026 році. Бюджетний дефіцит знову ставить країну на перше місце з від’ємним сальдо впродовж усіх трьох років. Комісар ЄС Паоло Джентілоні заявив, що ВВП Європи зросте лише на 0,9% цього року, 1,5% у 2025 році та 1,8% у 2026 році. За його словами, інфляція становить 2,6% і знизиться до 2% через два роки. Єврокомісар зазначає, що прогнози для Румунії не включають заходи зі скорочення дефіциту, які румунський уряд представив у Брюсселі 25 жовтня, оскільки фіскальний план не є чітким.

ЕНЕРГІЯ – Міністерство енергетики Румунії оголосило у п’ятницю про підписання контракту на розробку третього і четвертого енергоблоків АЕС «Чернаводе» з консорціумом американських, канадських та італійських компаній. Міністр Себастьян Бурдужа, який бере участь у Конференції ООН з питань зміни клімату COP 29 в Баку, написав в онлайн дописі, що це найважливіший проєкт для румунського енергетичного сектору за останні десятиліття. Він зазначив, що в 2031-2032 роках, коли роботи будуть завершені, Румунія буде забезпечувати понад 30% своїх енергетичних потреб тільки за рахунок ядерного виробництва. Бурдужа зазначив, що два нові реактори означають збільшення річного виробництва на понад 11.000 мегават на годину протягом щонайменше 30 років експлуатації, понад 19.000 добре оплачуваних робочих місць та уникнення щонайменше 10 мільйонів тонн викидів вуглекислого газу щороку. Третій і четвертий енергоблоки АЕС «Чернаводе» зможуть покрити еквівалент сьогоднішнього споживання для більш ніж 7 мільйонів домогосподарств.

ЗАРПЛАТА – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про перенесення європейської мінімальної заробітної плати в національне законодавство. Прем’єр-міністр Марчел Чолаку оголосив, що з 1 січня 2025 року мінімальна заробітна плата в Румунії зросте до 4050 леїв (близько 810 євро). Румунія зафіксувала найвищі темпи зростання мінімальної заробітної плати в Європейському Союзі як в номінальному, так і в реальному вираженні за останнє десятиліття.

ЛІТАКИ – Президент Румунії Клаус Йоганніс підписав закон про закупівлю 32 винищувачів F-35. Вони будуть куплені Румунією у США за 6,5 млрд. доларів. Необхідні кошти будуть виділені з державного бюджету або за рахунок кредитів чи кредитних гарантій, наданих урядом США, або комбінації обох джерел. Буде також придбано матеріально-технічне забезпечення та послуги зі спеціальної підготовки пілотів, які керуватимуть цими багатоцільовими літаками 5-го покоління. Начальник Генштабу збройних сил Румунії генерал Георгіца Влад нещодавно заявив, що через складність цього етапу підготовки перші літаки F-35 прибудуть до Румунії не раніше 2030 року.

ЯРМАРКИ – З п’ятниці в Сібіу (центр Румунії) стартує різдвяний ярмарок, один із найвідвідуваніших у Східній Європі. Головною атракцією є різдвяна ялинка на центральній площі міста, прикрашена тисячами вогнів, а також 120 кіосків, де продаються сезонні товари та сувеніри. Сібіуський різдвяний ярмарок є найдовшим заходом такого роду в Румунії, який щороку відвідують близько 300.000 туристів з країни та з-за кордону. У Крайові (південь) теж з п’ятниці відкривається один з найкрасивіших різдвяних ярмарків країни. Ярмарок з європейським колоритом пропонує відвідувачам широкий спектр розваг, від американських гірок до найвищих літаючих саней у Східній Європі. У Брашові (центр) та Орадії (північний захід) різдвяні ярмарки будуть відкриті з 29 листопада.

ШАХТИ – Європейська комісія схвалила виділення румунському уряду допомоги у розмірі 790 мільйонів євро для покриття термінових витрат, спричинених закриттям чотирьох вугільних шахт. Йдеться про шахти «Лоня», «Лупень», «Лівезень» та «Вулкан», розташовані в долині річки Жіу (Валя Жіулуй) на заході Румунії і вважаються неконкурентоспроможними. Представник ЄС заявив, що цей захід допоможе Румунії поступово припинити видобуток вугілля до 2032 року, відповідно до зобов’язань, взятих у Національному плані відновлення та стійкості та Національному плані справедливого переходу до економіки з нульовими викидами. Гроші будуть спрямовані на Енергетичний комплекс Валя Жіулуй, який управляє чотирма шахтами, і електростанцією Парошень. Вони покриють соціальні витрати для працівників, які втратили або втратять роботу, а також витрати, пов’язані з безпекою та відновлювальними роботами, необхідними для закриття чотирьох шахт.

ОПИТУВАННЯ – Майже три чверті румунів стурбовані зростанням цін. Такими є результати Звіту про святкові покупки 2024 року, останнього загальноєвропейського опитування. 72% румунів виділять менший бюджет на зимові свята і кажуть, що планують різко скоротити свій бюджет на певні категорії покупок. Франція також повідомляє про занепокоєння щодо грошей, за нею йдуть Іспанія та Італія. Занепокоєні зростанням витрат, цін на енергоносії та особистим фінансовим тиском, європейці, як правило, зосереджуються на витратах першої необхідності. Здоров’я стоїть на третьому місці в списку побоювань європейців і, безумовно, румунів.

Незалежно від того, чи пов’язано це з Великодніми святами, чи просто з гарною погодою, яка запрошує поспілкуватися на свіжому повітрі, у квітні відбувається багато ярмарків по всій країні, і ми завітали на деякі з них, щоб насолодитися їхнім колоритом.

Перші вихідні квітня розпочалися з Фашингу – свята млинців у Прежмері, події, що відбулася вже в 17-е, яка цього року офіційно вийшла за межі Брашовського повіту, вперше ставши частиною пропозиції деяких туристичних агентств. Окрім головної визначної пам’ятки, якою залишається виставка млинців на продаж, туристи мали змогу взяти участь в обході каравану, традиції, яка має відганяти злих духів і приносити весну.

Бухарест також не був винятком. Традиційно саме тут проводиться “Квітневий ярмарок“, про який нам розповіла Коріна Бераріу з Urban Event Association, організатор заходу: “Це вже 10-й квітневий ярмарок, який ми організовуємо в Національному музеї румунського селянина. У ньому беруть участь 60 народних умільців з усієї країни, художники, виробники пісних виробів, а також солодощів та колекціонери з селянським антикваріатом. Разом вони представили всі свої найкращі роботи з весняною тематикою, це художники з квітковими картинами, пресованими квітковими картинами, писанками, керамікою, традиційними виробами зі шкіри, ювелірними виробами, хустками, в’язаними або вовняними іграшками, іконами на дереві або склі, різьбярі по дереву та інші молоді митці з різними декоративними предметами, з лавандою, з деревами, живцями троянд, був навіть виробник з Димбовіцького повіту з дуже широким асортиментом трав, квітів, дерев, які можна посадити в цей період.”

Коріна Бераріу додала: “Це вже стало традицією, а Національний музей румунського селянина – гостинний господар. Люди звикли до цього, вони з нетерпінням чекають на ярмарки вихідного дня. Це сімейний ярмарок, де люди приходять погуляти, добре провести час, подивитися і помилуватися майстрами за роботою, погода була гарна і вони проводили демонстрації на місці Люди привели своїх дітей, щоб побачити, як виготовляються традиційні предмети. Це ярмарок, куди люди приходять, щоб запастися сезонними продуктами, свіжими фруктами, овочами, джемами, желе, сиропами, з’їсти щось на місці, від традиційного кюртошкалача або млинця, до продуктів, приготованих на місці. Це окремий світ, дуже гарний світ поціновувачів і для поціновувачів. Сюди приїжджають, щоб послухати історії та пошукати маленькі скарби. Католицький Великдень вже минув, на черзі Вербна неділя для правослаdних, яка також буде відзначена ярмарком майстрів, організованим Національним музеєм румунського селянина, але так чи інакше, люди вже потрапляють в атмосферу свята, готуються до православної Вербної неділі, або православного Великодня, з’являються різьбярі, і люди приходять, щоб спробувати, зробити замовлення на великодні свята, або просто насолодитися гарною погодою і красивими людьми на ярмарку.”

Флорентіна Дунаєв, культурний референт Будинку культури в Суліні, розповіла нам про фестиваль “Блакитна скумбрія“, який пройде наприкінці квітня і який цього року буде вже сьомим за рахунком: “Фестиваль присвячений життю на берегах води. У фокусі заходу – міграція косяків скумбрії вгору за течією річки Дунай до місць нересту. Життя мешканців цих поселень з давніх-давен позначене цією міграцією, яка є щорічною ознакою приходу повноцінної весни, джерелом їжі та приводом для святкування для нас, мешканців дельти Дунаю. Щороку це відбувається навесні. Цього року ми організуємо його під час Вербної неділі, тому що це ще й рибне розговіння (тим, хто поститься, дозволено їсти рибу в цей день, за тиждень до православного Великодня), а потім і ті, хто поститься, можуть прийти на свято, щоб скуштувати скумбрію, приготовлену на фестивалі кількома способами: на грилі та мариновану. Будуть й інші рибні страви, не тільки скумбрія. Але, звичайно, королевою фестивалю, як ми любимо говорити, щороку буде скумбрія”.

Флорентіна Дунаєва, культурний референт Будинку культури в Суліні, розповіла про це докладніше: “Метою заходу є збереження та популяризація гастрономії, заснованої на традиційних дельтових рецептах, просування туристичного потенціалу дельти Дунаю, збереження та примноження традицій. У заході візьмуть участь ансамблі та команди кухарів з дельти Дунаю. Будуть представлені рибні страви, рибні консерви, рибні соуси, маринована риба, смажена риба, риба на грилі, можливо, також карась і сом, на кожному стенді буде різноманітна рибна пропозиція для всіх, навіть і дня найбільш вибагливих“.

Ці ярмарки намагаються популяризувати традиційні звичаї у спосіб, максимально доступний для сучасних людей, які дедалі поспішають у наш час.

Коли ми думаємо про замки, ми думаємо про казкову атмосферу з дамами та лицарями та прекрасними будівлями, в яких життя розгортається в розкоші. У наші дні замки мають своє життя, їм присвячено різні заходи. Одним з них це «Європейський ярмарок замків», який традиційно проводить Замок Корвінів у місті Хунедоара. Тут був організований вже шостий випуск цього ярмарку, знаменитого заходу, на якому цього року через пандемію коронавірусу були присутні лише 20 експонентів.

Директор Хунедоарського Замку Корвінів Сорін Цінку розповів як пройшов цьогорічний ярмарок: «Вперше ми організували ярмарок просто неба, на площі перед замком Корвінів, на так званому Гусарському дворі. Цього року ми вирішили влаштувати лише 20 стендів, за участю 20 експонентів. Нам допомогли наші близькі співробітники, переважна більшість яких взяли участь у ярмарках, організованих нами упродовж часу. Взяли участь: Замок Бран, Палац Брукенталь, Середньовічна Фортеця Ришнов, Фортеця Фельдйоара, Фортеця Рупя, Фортеця Сармісегетуза, Фортеця Дева, Фортеця Мелеєшть, Фортеця Тиргу Муреш, Фортеця Алба-Юлія, Фортеця Арад, Фортеця Орадя, та, зрозуміло, Замок Корвінів, а також Фортеця Шірія та Замок Бохус. Сподіваюся, що я згадав всіх учасників.»

Теж від Соріна Цінку ми дізнаємось як представилися замки та фортеці на цьогорічному ярмарку: «Кожний учасник «Європейського ярмарку замків» представив себе якомога краще. Фортеці були представлені своїми волонтерами та персоналом, одягненими у старовинних костюмах, які провели різні заходи. Усі учасники мали рекламні матеріали: флаєри, магніти, маски та різні публікації.»

І оскільки замки «оживають» на ярмарку, протягом трьох днів також були організовані різні події, які нагадують про давні часи, стверджує Сорін Цінку: «Протягом трьох днів, окрім заходів, організованих учасниками, ми, як організатори, також провели різні події Ордена лицарів Хунедоари та Асоціації «Карпатський замок». Паралельно, були організовані демонстрації полювання з хижими птахами. Ми намагалися відтворити середньовічну атмосферу без впливу інших сучасних тенденцій. Іншими роками ми могли провести більше заходів у рамках «Європейського ярмарку замків». На попередніх ярмарках на сцені Гусарського двору пройшли навіть концерти. Цього року ми вирішили влаштувати меншу кількість стендів та проводити менше заходів, щоб уникнути будь-який ризик на адресу експонентів або відвідувачів через пандемію коронавірусу.»

Дами в старовинних костюмах, лицарі в обладунках, турніри, соколине полювання, збройові майстерні та інші заходи доповнюють казкову атмосферу життя замку. Сорін Цінку розповідає, як приймає Замок Корвінів своїх гостей у звичайний день: «Зазвичай, відвідувачі, які переступають наш поріг, мають можливість на зовнішньому подвір’ї милуватися виставками, присвяченими періодам, старших від Замку Корвінів, виставками починаючи від палеоліту та до римської епохи. У колишньому Будинку адміністратора, перейменованому після його відновлення на Будинок гільдій, ми влаштували виставку, присвячену гільдіям Хунедоари, а всередині самого замку, спорудженого у XV-му столітті були влаштовані дві виставки з середньовічною чи етнографічною тематиками. Можна відвідувати Золоту кімнату, яка була королівською спальною. Я б згадав й інші місця, що можна відвідувати: два лапідарії, один у готичному стилі, інший у ренесанському стилі та інші архітектурні елементи замку.»

Слід зазначити, що в Замку Корвінів можна відчути справжню середньовічну атмосферу. Замок Корвінів – унікальний в Румунії та один із найпопулярніших замків у Європі завдяки різним стилям будівництва, наявності військових та цивільних інновацій, а також бурхливому придворному життю упродовж понад 400 років.

Ідея
творчості дуже цінується на багатьох меридіанах. У літературі, науці, спорті
або маркетингу, в торгівлі або візуальному мистецтві ми зустрічаємося з виразами креативності. Чи то в класичній формі -
в картинах або книгах, рекламних банерах або на велосипедах – чи то на телефоні,
або на ноутбуці.

Зі сторінки Facebook ми
дізнаємося, що «The Institute» сприяє розвитку
творчих індустрій в Румунії, прагнучи зробити свій внесок у модернізацію
Румунії. Можливо, найвідомішим з їх проектів є «Творчий квартал» і був започаткований він у 2017 році в Бухаресті.

Один з заходів пройшов нещодавно, протягом трьох вихідних
поспіль. TheInstitute та Інститут громадянських
політик (IPP), за підтримки ElectricaSA, принесли до життя дві
представницькі будівлі для Творчого кварталу, розташовані у старій частині
Бухареста. Ана Пеун, прес-секретар «TheInstitute»: Це один з найновіших проектів, які ми розгортаємо в
«TheInstitute». Оскільки, в результаті національного
перепису населення та будинків від 2011 року, виявилося, що 9 з 10
бухарестських будинків були повністю або частково нежилими. Я маю на увазі
низку важливих будівель з точки зору культури та надбання. У периметрі Творчого
кварталу є дуже красиві, дуже цінні будинки такого роду, в яких, на жаль,
сьогодні ніхто не проживає, а потім ми подумали, що й ми можемо привернути
увагу мешканців міста до цих будинків, висвітлюючи їх зсередини – так як би вони
були знову заселені.

Бухарест
був містом – запрошеним на цьогорічний Мадридський фестиваль дизайну. Столиця
Румунії представила виставку, присвячену Творчому кварталу. Виставка була
організована за підтримки Румунського інституту культури та «TheInstitute» і відкрита для громадськості протягом півтора місяців. Зараз команда «TheInstitute»готується до нових викликів. Спочатку йдеться про
сьомий «Румунський тиждень дизайну», який відбудеться в Бухаресті з 17 по 26
травня. Цей справжній фестиваль став більш складним з одного року на інший. У
2019 році він підтримує і посилює дискурс місцевих творчих індустрій,
підкреслюючи великий внесок творчих спільнот. І те, як вони перетворили столицю
на справжнє європейське місто. Ана Паун
пояснює: Протягом років у нашому місті розвинулася низка творчих
центрів або кластерів, так би мовити. А Румунський
тиждень дизайну пропонує маршрут цими творчими центрами. Кожен з них
організовує заходи, від вечірок до виставок, ярмарків і персоналізованої кави.
Очевидно, буде й центральна виставка, як кожного разу. У 2019 році вона буде
розміщена у будівлі Румунського комерційного банку на Університетській площі,
історичній будівлі, яка – увага – вперше відкрита для громадськості.

На
центральній виставці буде представлено понад 200 творів. Таким чином, травень,
який зазвичай пахне півоніями і липою, звучить спокусливо з багатьох інших
точок зору.

Румунська література була присутня на
найважливіших міжнародних книжкових ярмарках цього місяця. Дебати про румунську
літературу,
як європейську
літературу,
відбулися в перший день Лондонського книжкового ярмарку, що пройшов 12-14 березня, з лауреатами
Премії Європейського
Союзу з літератури
Іоаною Пирвулеску
та Клаудіу Флоріаном. Там були перекладачі, письменники, журналісти, науковці, британські
чиновники та читачі, які цікавилися румунською літературою. Протагоністом
іншої події був Андрей Кодреску, видатний американський прозаїк, поет і журналіст румунського походження, запрошений
на презентацію його останньої збірки віршів, «Нема кращого часу, ніж тепер». Це був, по суті, концерт поезії та
музики, де вірші вступили в діалог з композиціями у виконанні піаністки Міни Белдіменеску.

Присутність Румунії на
Лондонському книжковому ярмарку стала – як ми бачили з виступів наших британських партнерів -
справжньою віхою не тільки для любителів румунської культури, але й для
інтелектуалів з європейськими захопленнями взагалі, – ствердив літературний критик Резван Вонку, один з протагоністів
румунської книжкової програми на Лондонському книжковому ярмарку. Румунія не
пропустила ані Паризький
книжковий
салон, що відбувся з 15 по 18 березня, з 1200 учасниками, 35 000 авторів з майже ста країн і
понад 180 000 відвідувачів. Останній випуск порушив традицію салону, щороку мати офіційного
запрошеного гостя країну,
щоб відзначити європейський континент в цілому. 35 румунських видавництв
виставили свої книги в Парижі.На
стенді Румунського інституту культури були організовані колоквіуми та презентації книг
під гаслом «2019 – Рік
Румунії в Європі». Плідні відносини між Румунією та Францією, між Румунією та
континентом були темою дебатів«30років після повернення
до Європи»,
присвячених
трьом посткомуністичним десятиліттям.

Ще одна успішна зустріч на
румунському стенді пройшла тоді, коли Естель Кантала, подорожниця і оповідач, закохана в Румунію, розповіла, як вона збирала народні казки в повіті Марамуреш (північний захід). Круглий
стіл був присвячений румунові Панаіту Істраті, відомому як французький письменник. Комуністичний попутник, названий «Горьким Балкан»,
він відвідав СРСР в перші роки диктатури Сталіна та став одним з перших
інтелектуалів, який викривав жахи радянського режиму. І він з румунськими корінням, єврокомісар з
економічних та фінансових питань, П’єр Московічі, відвідав салон і провів
прес-конференцію, на якій підтвердив
підтримку ЄС на
користь книговидання в
цілому.

Відсутність інтересу до читання, учні, зацікавлені більше комп’ютером ніж книгами, зайняті батьки, у яких не
вистачає часу читати своїм дітям … Ось лише кілька причин
невдоволення стосовно ставлення молодого покоління до книг, причини, які стали постійною темою публічного дискурсу останніх років стосовно виховання. Однак, нещодавно з’явилися і приватні
ініціативи, які мають намір змінити це ставлення, замість того, щоб скаржитися, вони
намагаються змінити цю
ситуацію на краще.
Наприклад, одна бухарестська
неурядова асоціація
організувала перший ярмарок дитячої книги BOOKerini в Бухаресті.

Протягом вихідних, діти мали доступу до книг за зниженими цінами, в
центральному книжковому магазині Кертурешть, але водночас
мали нагоду брати участь у різних майстер-класах на тему читання. Один з
організаторів цієї події Валентина Бику подає деталі: Ми ставимо наголос на якісну книгу і
хочемо, щоб діти подружилися з книжковими персонажами, тому велику
увагу приділяємо організуванню цього ярмарку. Наприклад, ми влаштували спеціальні стенди та полиці, щоб було зручніше дітям найти улюблені книги. Одночасно, діти можуть сидіти на подушках або диванах, щоб
їм було комфортніше.Одночасно, в книжковому магазині Кертурешть, на
останньому поверсі ми влаштували виставку для дітей, яку ми організували разом з ними за місяць до
початку ярмарку. Теж там ми провели майстер-класи для дітей.

Протягом трьох днів, ярмарок відвідувало велике число дітей, батьків та викладачів, здається, що спростовує враження, що молоді особи більше не читають. Валентина Бику: Усупереч цій думці, діти читають і навіть багато читають,
але без того, щоб їх зобов’язувала навчальна програма. Цей факт, ми виявили працюючи з дітьми і це повинні зрозуміти і батьки і вчителі. Діти читають не тому, що зобов’язані це
робити, вони не обов’язково читають рекомендовані їм книги. Я вважаю, що найважливіше
є те, щоб дати їм можливість відкрити для себе задоволення від читання
з раннього віку. Саме тому ми організували цей
ярмарок, який
відрізняється від інших подібних заходів, оскільки ми створили спеціальний
простір для читання, як наприклад намети. Ми організуємо
майстер-класи для написання
казок, для створення
ілюстрацій для цих казок. Ми дійшли висновку, що діти все ж таки читають. Перший випуск
ярмарку BOOKerini підтверджує
нам це. У перший день, ярмарок відвідали майже 700 дітей, які взяли участь в різних заходах. І ми сподіваємося, що їх
число збільшиться в майбутньому.

Діти не тільки читають, а й пишуть. Ми виявили цей
факт на ярмарку BOOKerini,
на якому ми провели
розмову з Делією Каланча, наймолодшою ​​письменницею видавництва Хуманітас – як сама представляє себе – автор книги, написаної та ілюстрованої нею під назвою День з життя Делії. Тепер їй 9 з
половиною років, вона малює з трирічного віку, а після того, як навчилася
читати, малюнки були натхненні читанням. Ось , що відповіла Делія на
запитання Які книги їй
подобаються?: Найбільше я люблю фантастичні книги, а також ті, які написав Роальд
Дал Матильда та Чарлі
і шоколадна фабрика . До речі, мені подобаються всі його книги. Я
читаю щодня.

Іншим молодим автором є 10-річний Петру Бузя, який разом з його
молодшою ​​сестрою Смарандою написали та ілюстрували книгу ‘Короткі, але веселі історії. Про свою ідею розповів нам
сам Петру: Якось
увечері, коли мені було нічого робити, я вирішив написати казку. Я почав
писати, потім прочитав її та показав мамі, яка сказала, що їй сподобалася. Я пишу зокрема казки, бо я дуже люблю читати казки. Але недавно я вирішив писати і
про моє життя.

У свою чергу 11-річна Петра почала писати, після того, як
стала завзятою читачкою: Сьогодні ж я почала писати книгу, але мені
подобається також ілюструвати книги. Мені читали батьки, але після того, як я навчилася читати, я
багато читала сама. Мені читала і бабуся, але вона засинала з книгою в руці,
так що я вирішила читати далі тільки сама.

Роль батьків у залученні дітей до читання є суттєвою,
як до речі в будь-якому
з інших аспектів виховання. Саме тому фестиваль читання для дітей під назвою Наратив, в рівній мірі призначений також батькам. Там ми розмовляли з Анною, матір’ю хлопчика і дівчинки, яка сказала нам, чому
вона привела своїх дітей на цей фестиваль: Я хочу, щоб їх більше цікавили книги, маючи на
увазі той факт, що тепер діти більш зацікавлені телевізором,
інтернетом
і телефоном.
Здається, що у них зникло бажання до читання. Мій 10-річний хлопчик почав читати сам, але іноді йому необхідна підтримка з мого боку. Дівчинці поки що читаю
я, власне ми читаємо разом, бо вона в першому класі і тільки зараз вчиться
читати. Але часу не вистачає. Тому я почала приходити на фестиваль Наратив, щоб вони
почали читати самі.

Фестиваль Наратив, який в цьому році проводиться втретє,
організований асоціацією Куртя Веке та пропонує дітям 3000 безкоштовних місць в
різних майстер-класах, покликаних стимулювати інтерес до читання. Заступник
голови асоціації Міруна Мейрошу стверджує: Ми організуємо майстер-класи на різні теми, за допомогою яких намагаємося
показати дітям, наскільки весело може виявитися читання. Одночасно, ми
намагаємося розвивати їх творчі здібності, критичний дух і здатність
обговорення, за допомогою поєднання читання з різними техніками, перейнятими з
візуальних мистецтв. Є й майстер-класи читання різними іноземними мовами.
Крім цих заходів, у нас є і конференції для батьків, в рамках яких ми
намагаємося ознайомити батьків з сучасними техніками та підходами в стосунках з дитиною, щоб залучати
її до читання.