Tag: Євробарометр

Опублікований
на цьому тижні Євробарометр вимірює довіру громадян Європейського
Союзу до європейських установ та політик та порівнює її із рівнем довіри, якою користуються національні
установи. У конкретному випадку Румунії, дані Євробарометра повинні турбувати
осіб, які приймають рішення в Бухаресті. Європейське
опитування ясно показує, що румуни більш оптимістичні щодо економічної ситуації
в Євросоюзі, 31% з них вважають,що економічна ситуація покращиться впродовж наступних 12 місяців,
вище середнього показника в Європі, що складає 21%. Водночас вони проявляють песимізм, коли мова йде про еволюцію національної економіки, оскільки лише 27%
румунів вважають, що на даний момент справи в румунській економіці
йдуть добре, порівняно з середнім
показником на рівні ЄС- 49 %.

Так
само, румуни більше довіряють установам ЄС, а саме 52%, знову вище середнього показника в ЄС, що
складає 42%, ніж національним установам. У порівняні з іншими
європейцями, румуни не такої доброї думки про стан власного господарства та місця праці. Євробарометр показує, що лише 54% румунів вважають, що фінансове
становище у домогосподарстві є добрим, а 42% мають аналогічну думку щодо місце
праці, порівняно з середнім показником у Європі – 71% та, відповідно, 61%. На національному рівні основною проблемою є
підвищення цін та, безумовно, вартість життя. Це нормальна
річ, так як інфляція в Румунії перевищила у травні 5%, це будучи найвищим рівнем за останні п’ять років.

Щодо Європейського Союзу, євробарометр
зафіксував, що стосується напрямків, зростаючий оптимізм по відношенню до економіки
та суттєву
підтримку європейській
валюті – євро. Вперше з весни 2007 року, позитивні думки стосовно стану національної економіки (49%) перевищили
кількість негативних думок (47%).
Водночас, рівень підтримки
економічного та валютного союзу, а також європейської
валюти залишається найвищим, тобто 74%.

Згідно
з Євробарометром, спостерігається зростання довіри до Європейського Союзу, на 42%, що є найвищим рівнем з осені 2010 року, а також підвищення оптимізму щодо його майбутнього (58%). Нарешті, але не менш важливо, європейці
відчувають переваги політик та досягнень ЄС, таких як: відсутність прикордонного
контролю або скорочення їх кількості
під час поїздок за кордон, зниження цін на телефонні розмови здійснені в іншій країні ЄС, збільшення прав споживачів у придбанні товарів або послуг в іншій країні ЄС або
вдосконалення прав пасажирів повітряного транспорту.

Нарешті,
основними турботами європейців є
міграція та тероризм. Вільне пересування та спільна політика безпеки і оборони підтримуються широкою
більшістю європейців. Опитування Євробарометру
було проведено у березні 2018 року. Було опитано понад 33.000 осіб з усіх країн-членів
ЄС та країн-кандидатів.

Через 10 років від вступу в ЄС і наприкінці
вкрай неспокійного для європейської спільноти 2016 року,
Румунія залишається однією з найбільш оптимістичних країн Європи: 67% румунів
оптимістичні щодо майбутнього ЄС, в умовах, коли на європейському рівні цей
показник становить менш як 50%. Проте, 10 років тому
значно більше румунів оцінювали оптимістично майбутнє ЄС – 75%, майже на тому ж
рівні, що й в решті країн ЄС – 69%. Про це свідчать оприлюднені нещодавно дані
осіннього Євробарометра – опитування громадської думки, проведеного на замовлення Єврокомісії у
всіх 28 державах-членах ЄС.

Дані, що випливають з цього
опитування є чудовою нагодою оцінки зміни рівня довіри населення Румунії до
європейських установ з 2007 по сьогоднішній день, – каже Анжела Крістя, глава представництва
Європейської комісії в Бухаресті. Ми дізналися, що через 10 років від вступу в
ЄС, довіра румунів до ЄС залишається вище середнього європейського показника,
але зменшилася. Сьогодні цей відсоток становить 52%, а 10 років тому, коли Румунія вступила
в ЄС, він сягав 65%. З іншого боку, загальноєвропейський рівень довіри
становить 36%. Для порівняння, на жаль, слід сказати, що румуни менше довіряють
національним установам. Але, якщо подивитися на тенденцію останніх 10 років,
рівень довіри до національних установ за цей період зріс. Таким чином довіра до
європейських установ зменшується, але збільшується довіра до національних. На мій погляд, ми наближуємось до нормального стану речей.
Слід відзначити, наприклад, що рівень довіри до національного уряду зріс на 10%
в 2016 році у порівнянні з 2007 роком.

Водночас, хоча оптимістично ставляться до
загального курсу ЄС, румуни скептично або песимістично оцінюють хід справ у
своїй країні: 60% респондентів вважають, що Румунія рухається в неправильному
напрямку, 29% з них вважають, що економічна ситуація погіршиться, а 40%
опитаних вважають, що вона залишиться незмінною. Іншим цікавим аспектом, що
випливає з останнього Євробарометру, є
ставлення румунів до пріоритетів ЄС, у порівнянні з іншими європейськими
громадянами. Анжела Крістя наводить
подробиці. Імміграція і тероризм розглядаються як основні проблеми, з якими
стикається Європа, хоча відсоток румунів, які дотримуються такої думки знизився в порівнянні
з 2015 роком. Мобільність громадян з інших держав-членів сприймається
позитивно, в той час як мобільність громадян з третіх країн сприймається
негативно. На думку румунів, найбільш реалістичними цілями стратегії Європа
2020 є зайнятість населення і скорочення відсіву в школах. Цінності, які, на
думку румунів, найбільш властиві Євросоюзу є: права людини (38% в Румунії проти
34% в середньому по Європі), демократія (32% в Румунії, 31%
загальноєвропейський показник) і мир (27% румунів, 39% в середньому в ЄС).
Румуни вважають, що найбільше європейців зближує географія, спільні цінності,
верховенство закону і солідарність з бідними регіонами. У той же час європейці
ставлять на перше місце культуру, а потім історію, цінності та економіку.

В умовах коли частина цілей стратегії Європа 2020
вважаються реалістичними майже кожним другим респондентом, можна припустити,
що, загалом румуни добре обізнані з політикою ЄС. Такий же висновок можна
зробити судячи з великого рівня підтримки, якою користуються пріоритети чинної
Єврокомісії. Соціологи, однак, мають власну інтерпретацію цих даних, а
також настрою румунів в порівнянні з іншими європейцями. Говорить Мануела Стенкулеску, соціолог Інституту досліджень якості життя, що діє
при Академії наук Румунії. Багато в чому ми дуже схожі на інших європейських
громадян. Водночас, маємо й рису, яка дійсно відрізняє нас: все, що пов’язано з
Румунією – національна економіка, безробіття, напрямок, в якому рухається
країна тощо, вважається на найнижчому рівні в Європі. Ми надзвичайно критичні
до себе. По-друге, ми бачимо Європу в дуже позитивному світлі. Ви не повірите,
наскільки ми любимо США! 38% з нас вважають, що в США усе йде як помащене, в
той час як в решті країн ЄС таку думку мають тільки 17%. Коли ми говоримо про
Європу і бачимо, що рівень нашої довіри до європейських установ зменшився за
останні 10 років, це означає, що ми почали бути більш реалістичними. Водночас,
я б ще сказала, що більшість наших думок про Європу засновуються на недостатній
обізнаності й омані закордонням.

Інший соціолог Інституту дослідження якості
життя, Богдан Войку має
власну інтерпретацію різниці між середнім рівнем довіри на рівні ЄС до
інститутів спільноти та відсотком цієї довіри в Румунії. Інтерпретація була
заснована на ідеологічному виборі. Богдан Войку пояснює.
Ми знаємо, що є величезна різниця між країнами Західної Європи та Східної
Європи з точки зору довіри до ЄС. Вступ до ЄС означав для західноєвропейських
країн скорочення національного суверенітету, передачу частину повноважень
Брюсселю, в той час як на сході це не мало значення. На сході приналежність до
ЄС і НАТО або дружба зі Сполученими Штатами вважається мінімальною гарантію
незалежності та важливості тамтешніх держав. Якщо ми подивимося, наприклад, на
Польщу, побачимо, що поляки дуже сильно довіряли європейським інститутам
напередодні вступу в ЄС. Відразу ж після цього, рівень довіри почав падати, по
мірі того як Польща почала усвідомлювати, що жодної загрози для неї
немає і, що вона починає відігравати важливу роль в регіоні. Румунія ще не
досягла цього рівня. Крім того, наявність поблизу кордону військових конфліктів
змушує тебе дивитися з більшим інтересом у напрямок, звідки можна прийти
захист. Таке пояснення я маю тому, що в румуні спостерігається найвищий рівень
довіри до ЄС, попри те, що ми є однією з найбідніших держав спільноти.

З огляду на такий високий рівень довіри до
установ ЄС, слід очікувати, що румунська громадськість візьме активну участь у
дебатах довкола нещодавно оприлюдненої президентом Єврокомісії Жаном-Клодом
Юнкером Білої книги про майбутнє Європи.

Десять років тому, 1 січня 2007 року, Румунія і Болгарія вступили в ЄС, це будучи продовженням найбільш масштабного розширення в історії ЄС, що відбулося в травні 2004 року. Це був проектом об’єднання континенту, розділеного в кінці другої світової війни. Ентузіазм був високим у всіх колишніх комуністичних країнах, особливо в Румунії. Тоді, згідно з опитуваннями громадської думки, ця подія займала перше місце на рівні довіри до інститутів ЄС. Як виглядає ситуація зараз, через десять років, після завершення важкого 2016 року, який струсонув союз терористичними актами, а й виходом Великобританії з ЄС? У цих умовах, зберігає Румунія той євро-ентузіазм, разом з іншими державами-членами?

Відповідно до недавнього Євробарометру (типу Парламетр), проведеного на замовлення Європейського Парламенту, 53% румунів вважають, що членство в ЄС є позитивним фактором для розвитку їх країни. Ця цифра відповідає середньому показнику по Європі, але це є зниженням для Румунії, в умовах коли тут довіра до ЄС завжди була набагато вищою: близько 70% -80%, ще до приєднання. Оскільки опитування було проведено у період побоювань для всіх європейців, результат не дивує, вважає Богдан Войку, соціолог Дослідного інституту якості життя Румунської Академії: Ця цифра не виходить за рамки глобальної тенденції зниження довіри до наднаціональних інститутів. Потім, ми повинні враховувати й позицію Румунії, яка є трохи специфічною. Румунія вступила в ЄС з дуже високим ступенем достовірності, з великим бажанням бути там, тому що тільки так було б визнано її членство до цивілізованого світу. Ми маємо й пояснення цієї ідентичності, бо більш важливим, ніж елемент ідентичності сам по собі, є визнання цієї ідентичності і того факту, що ми є частиною цієї спільної сім’ї. Ми хочемо бути визнаними як румуни, але і як частина певної цивілізації. З одного боку, ми намагаємося визначити нашу важливість як румунів, з іншого боку, ми хочемо бути визнаними в якості цивілізованих громадян світу. Етикетка бути цивілізованими означає для нас бути в ЄС, і бути визнаними в якості європейських громадян.

Протягом десяти років з моменту вступу, румуни мали можливість отримати більш повну інформацію про інститути ЄС і зрозуміти, що їх вплив є обмеженим, що вступ в ЄС не є землею, що тече молоком та медом, як колись висловилася депутат Європарламенту Ренате Вебер, член Комітету з питань зайнятості та соціальних питань: Я б не пропустила з-поміж чинників, що впливають на відповіді, які дають у певний момент громадяни, дискусії, що відбуваються на рівні кожної країни. Це опитування було проведено в момент, коли в Румунії, чимало голосів дорікнули ЄС у тому що Румунія вважає, що вона була залишена поза важелями прийняття рішень. Не вступ Румунії до Шенгену вплинув, у свою чергу, на почуття європейського громадянина. Крім того, більшість людей вважають вільне пересування важливим елементом і чітким фактором європейської ідентичності.

Так як майже кожен румун має родичів або друзів, які працюють в інших державах-членах ЄС, мобільність на ринку праці стала цінним активом. До речі, на запитання, якими є вигоди від вступу, 44% румунських респондентів відповіли, свобода пересування. Загалом, вони, схоже, вважають, що приєднання принесло їм вигоди більшою мірою, ніж інші європейці: в середньому 60% європейців вважають, що їхня країна користувалася членством в ЄС у порівнянні з румунами, 64% з яких вважають це. В цілому, 54% європейців вважають, що справи йдуть у неправильному напрямку, в той час як лише 25% з них вважають, що все розвивається в правильному напрямку. І з цієї точки зору, румуни налічуються з-поміж найбільш оптимістичних європейців щодо перспектив ЄС, тому що 42% румунів вважають, що справи йдуть у правильному напрямку в Європейському Союзі.

За словами соціолога Богдана Войку, ці відповіді свідчать про те, що румуни все ще мають високі очікування від інститутів ЄС, особливо в порівнянні з їх національними установами. Богдан Войку. Ті, хто сподівається на більше від ЄС є найбільш оптимістично налаштованими щодо напрямку в який вони йдуть. Ті, хто, здається, відчувають, що несуть більше витрат починають ставати трохи скептичними. З іншого боку, якщо ми розглянемо ситуацію Румунії, то вона є країною, яка протягом кількох років переживає економічне зростання, що відчувається у життєвому рівні. Коли зростає економіка, то громадяни все більш оптимістично оцінюють прогрес суспільства. Крім того, ми як і раніше схильні бачити європейців менш корумпованими і більш організованими, ніж ми. Таким чином, ми проявляємо такого роду передбачливий оптимізм, у смислі що буде і нам колись краще.

Про високі очікування щодо європейських інститутів у порівняні з національними свідчать також результати Євробарометру щодо Європарламенту: 38% румунів довіряють ЄП, набагато більше ніж європейський середній показник – 25%. Крім того, більше 35% з них вважають, що їх голос став більш ефективно відчутним на європейському рівні, ніж на національному рівні. Депутат Європарламенту Ренате Вебер: Я була б рада сказати, що це відбувається тому, що все більше людей цінують те, що ми робимо тут в ЄП. Але я буду об’єктивною і скажу, що, з моєї точки зору, відсутність довіри румунів до національного Парламенту є настільки великою, що люди відчувають потребу звернутися до іншої установи. З іншого боку, ми в ЄП отримуємо багато листів по електронній або звичайній пошті. І багато хто з нас, членів Європарламенту, навіть відповідають на ці запитання. А це для румунських громадян, які не звикли мати зворотний зв’язок з боку органів, уповноважених відповідати на їх запитання, є доказом нормальної поведінки.

У висновок, згідно з опитуванням Парламетру, ЄС як і раніше користується підтримкою своїх громадян, навіть якщо ентузіазм зменшився. Крім того, відповідно до осіннього Євробарометру, більшість румунів довіряють ЄС (52%, по відношенню до 36% середньоєвропейського показника). Проте, 66% європейців і 79% румунів вважають, що ЄС є місцем стабільності в неспокійному світі.

Румуни є оптимістами що стосується майбуття Європейського Союзу. 74% задоволені шляхом Європейського Союзу, на 12% більше ніж 2013 року, показує Євробарометр громадської думки від осені 2014 року, оприлюднений нещодавно Європейською комісією. Більшість румунів вважають, що економічна ситуація в ЄС покращиться цього року, але тільки 35% з них кажуть, що сподіваються на поліпшення економічної ситуації у власній країні.

Так само, румуни знайомі з європейськими інститутами і підтримують пріоритети Комісії Юнкер. 72% з них підтримують політику розширення ЄС, на відміну від європейської середньої – 39%, румуни посідаючи перше місце у цьому відношенні. ЄС також має позитивний імідж в Румунії, цієї думки 59% респондентів, що розташовує нас на другому місці після Польщі.

Анджела Філоте, голова представництва Європейської комісії в Румунії: “Заново підтверджується євро-оптимізм румунів, у порівняні з іншими громадянами ЄС. Звичайно, це нас дуже тішить, а саме що румуни довіряють ЄС, що ЄС має позитивний імідж у нашій країні, що румуни довіряють майбутньому ЄС. Водночас, це є й тягарем відповідальності для нас, тому що нам хотілося би не розчарувати цю довіру румунів. Залишається нам побачити чи ця довіра ґрунтується на реалістичних або менш реалістичних очікуваннях про те, що ЄС може зробити для поліпшення життя румунів”.

Європейське опитування показує, що румуни оцінюють свободу пересування (53%), демократію (29%) та єдину європейську валюту – євро (25%). До речі, найціннішим досягненням ЄС для 39% румунів є вільне пересування робітників, товарів і послуг в рамках Союзу. Способом функціонування демократії у Союзі задоволені більше половини румунських респондентів. На національному плані, однак, тільки чверть румунських респондентів задоволені.

Крім того, 77% румунських респондентів вважає, що ЄС створює умови для збільшення числа робочих місць в Європі і розвитку ділового середовища. Натомість, більшість румунів не задоволені ринком праці в Румунії, і тільки 34% з них вважають, що Румунія курсує добрим шляхом. Тим не менше, у порівнянні з Євробарометром опублікованим минулої весни, соціологи запримітили сильну тенденцію до поліпшення соціального клімату. Румуни є більш оптимістичними, більш задоволеними своїм життям. Оптимізм румунів можна пояснити тим фактом, що інформації для опитування були зібрані в листопаді 2014 року, між двома турами президентських виборів. Таким чином, наближення виборів, можливо, вплинуло на вибір румунів.

На думку соціолога Думітру Санду, іншою причиною позитивних змін є лібералізація доступу до ринку праці для румунських громадян у всіх державах-членах, починаючи з 1 січня 2014 року. За менш ніж півроку, відсоток тих, хто вірить що справи йдуть у неправильному напрямку зменшився від 61% до 43%: “2014 рік здивував мене… Відсоток румунів, які вважали, що житимуть краще через рік, склав 32% з опитаних навесні 2014 року, а восени, тобто у листопаді того ж року – 40%. Суспільне життя не робить стрибків. Стрибок на 8 процентних пунктів менше за півроку означає дуже багато! Інші показники повязані з курсуванням Румунії: 20% навесні 2014 до 34% восени. Збільшення на 14 процентних пунктів за 6 місяців, це величезно! Це зміна на краще в усіх відношеннях. Звідки походить однак ця зміна? Деякі кажуть, що у виборчі роки люди роблять подарунки. Дані Євробарометру були зібрані між першим і другим туром президентських виборів, у листопаді минулого року. Сподівання, які люди покладали у результат президентських виборів, перетворилися на настрій, який ми знаходимо в цьому опитуванні”.

Опитування Євробарометру показує, що більшість румунів (88%) вважають, що Румунія потребує реформ, щоб справитися у майбутньому, погляд який поділяє більшість європейців — європейська середня становить 87%. Слід зазначити, що румуни підтримують боротьбу проти корупції, а соціологи пояснюють це тим, що надії зміни на краще повязані з президентськими виборами: “З осені 2010 по осінь 2014 рр., довіра румунів до системи правосуддя збільшилася від 23% до 46% – величезно!. Це означає, що все, що ми бачимо по телевізору, це не просто телевізійне шоу, але має дуже сильний вплив і підтримку. Довіра означає підтримку з боку населення”.

На національному рівні, румуни стурбовані інфляцією, безробіттям, ситуацією системи охорони здоровя та мають низький рівень довіри до державних інститутів. Думітру Санду пояснює: “Населення Румунії вельми чутливе до інституційних змін, до обіцянок довірливих інституційних змін. Населення реагує на те, що її бракує, на те, що думає, що матиме якогось зв’язку з установами. Ми виявили, що відбулися фундаментальні зміни що стосується стимулів, які генерують реакцію. Це не просто страх завтрашнього дня; у мене немає роботи, немає зарплати. Румуни все більш зацікавлені адміністрацією, станом здоровя, освітою. Люди ніколи не повернутися додому з Іспанії, Італії, Німеччини, Франції, тільки якщо держава даси їм аналогічну зарплату, вони повернуться на батьківщину якщо держава даси їм аналогічні умови в дитячих садках, школах, в адміністрації, меріях. Так що інституціональна складова є основною”.

Соціологи стверджують, що опитування було проведено лише через тиждень після початку нового мандата Європейської комісії і до опитування були включені питання про політичні пріоритети президента Жана-Клода Юнкера. Також осінній економічний прогноз показав невелике зростання у всіх 28 державах-членах та менший рівень безробіття у порівняні з 2013 роком, а у Румунії 2014 рік був виборчим. Було опитано 1016 респондентів, статистична похибка становила 3%.