Radio România Internațional

Tag: єврозона

  • 23 – 29 червня 2024 року

    23 – 29 червня 2024 року

    Євросаміт

    Президент Румунії Клаус Йоганніс взяв участь у засіданні Європейської Ради в Брюсселі в четвер і п’ятницю. На порядку денному переговорів глав держав та урядів 27 країн-членів ЄС домінували призначення керівництва інституцій ЄС після виборів до Європарламенту, що відбулися 9 червня. Як і в попередній каденції, три великі політичні сім’ї континенту розділили між собою найвищі посади. Відповідно до очікувань, німецька консерваторка Урсула фон дер Ляєн знову отримала найвищу посаду у виконавчій владі ЄС і наступного місяця отримає вотум довіри в Європарламенті. Новим главою європейської дипломатії стане нинішній ліберальний прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас, а Європейською Радою керуватиме португальський соціаліст Антоніо Кошта, ексочільник уряду Португалії. Мальтійка Роберта Метсола, яка представляє групу ЄНП, залишатиметься президентом парламенту щонайменше ще два з половиною роки, після чого, найімовірніше, передасть свої повноваження соціалісту. Портфель Румунії в майбутній комісії все ще обговорюється. Коментатори кажуть, що Бухарест хотів би отримати економіку, але важко повірити, що він її отримає, і буде задоволений портфелем розширення, і майбутньому румунському комісару доведеться вести справи щодо вступу Молдови, України та Західних Балкан.

    Єврозона

    Європейська комісія визнала, що Румунія не відповідає умовам, необхідним для переходу на єдину європейську валюту. Такий висновок міститься в опублікованому в Брюсселі звіті, в якому аналізується ситуація в країнах-членах ЄС, які не входять до єврозони, але мають таку мету: Болгарії, Чехії, Угорщині, Польщі, Румунії та Швеції. На думку керівництва ЄС, Румунія не відповідає жодному з чотирьох необхідних критеріїв: цінова стабільність, державні фінанси, обмінний курс і конвергенція довгострокових процентних ставок.

    NATO

    32 країни-члени НАТО в середу обрали прем’єр-міністра Нідерландів Марка Рютте наступним генеральним секретарем альянсу. 1 жовтня 57-річний Рютте замінить на цій посаді норвежця Єнса Столтенберга, який обіймав її протягом десяти років. “Я знаю, що залишу НАТО в надійних руках”, – написав Столтенберг у мережі X. Аналітики кажуть, що, окрім досьє України, Рютте доведеться також керувати трансатлантичними відносинами, які можуть ускладнитися поверненням до Білого дому республіканця Дональда Трампа, який не довіряє європейським союзникам і дорікає за недостатні інвестиції в оборону. Західна преса пише, що призначення Рютте стало формальністю після того, як минулого тижня президент Румунії Клаус Йоганніс відкликав свою кандидатуру через відсутність підтримки. Бухарестська преса нагадує, що Рютте є досить непопулярною фігурою тут через його багаторічну опозицію на посаді глави нідерландського уряду проти прийняття Румунії до Шенгенської зони вільного пересування.

    Політика в Бухаресті

    Колишня журналістка Елена Ласконі, переобрана мером міста Кимпулунг-Мусчел (південь), стала новим лідером Союзу “Рятуйте Румунію” (опозиційної в Бухарестському парламенті і пов’язаної з групою RENEW в Європейському парламенті). Вона отримала 68% голосів, голосування пройшовши у форматі онлайн. Ласконі заявила, що зараз починається реконструкція Союзу “Рятуйте Румунію”. Її призначення відбулося після того, як колишній лідер Кетелін Друле подав у відставку за результатами місцевих виборів і виборів до Європарламенту 9 червня, коли Союз “Рятуйте Румунію”, який до виборів уклав коаліційний альянс із партіями “Народний рух” і “Сила правих”, отримав на виборах слабкі результати.

    Політика в провінції

    Центральне виборче бюро Румунії (ЦВБ) анулювало вибори мера в курортній комуні Костінешть (повіт Констанца) і призначило повторне голосування на 7 липня. Центральне виборче бюро задовольнило вимогу про скасування виборів, подану філією Соціал-демократичної партії – Констанца. Як пише румунська преса, підрахунок голосів, поданих на місцевих виборах 9 червня, повторювався шість разів, зрештою кандидат від НЛП був оголошений переможцем на посаді мера, на шкоду кандидату від соціал-демократів, з різницею лише в один голос. У зверненні, поданому виборчим бюро Костінешть до Центрального виборчого бюро Румунії, було згадано кілька порушень, заснованих на підтверджуючих документах, в тому числі той факт, що дві особи, серед яких громадянин України, проголосували, не маючи на це права.

    Єврофутбол

    Національна збірна Румунії з футболу вийшла до 1/8 фіналу чемпіонату Європи в Німеччині після нічиї 1:1 зі Словаччиною у Франкфурті в середу ввечері. Гол румунської команди забив Резван Марін з пенальті, і його удар забезпечив команді Едварда Йорданеску перемогу в групі. У перших двох матчах румуни перемогли Україну з рахунком 3:0 і програли Бельгії з рахунком 2:0. Усі чотири команди в групі набрали по чотири очки, але Румунія очолила групу завдяки різниці забитих і пропущених м’ячів. В 1/8 фіналу Румунія зустрінеться з Нідерландами на знаменитій мюнхенській “Альянц Арені” 2 липня. Після матчу зі Словаччиною тисячі румунів вийшли на вулиці у великих містах країни, щоб показати свою радість від кваліфікації. Румунія не виходила на стадію плей-офф континентального або світового фіналу з часів чемпіонату Європи 2000 року, і це вперше в її історії, коли вона лідерувала в групі.

  • 4 червня 2020 року

    ЗАСІДАННЯ – У
    четвер в Бухаресті пройшло засідання уряду, на якому були проаналізовані нові
    заходи по відновленню економіки і збереженню робочих місць. Увагу уряду
    зосереджено, серед іншого, на програмі з підтримки великих компаній шляхом
    гарантування комерційних кредитів. Прем’єр-міністр Людовик Орбан оголосив, що будуть
    використані всі можливі інструменти для підтримки інвестицій, в тому числі
    шляхом створення капіталізованого інвестиційного фонду з бюджетних джерел або
    європейських коштів. Під час засідання міністр фінансів Флорін Кицу зазначив,
    що Румунія повинна внести гарантію в розмірі 393 мільйони євро, щоб залучити 5
    мільярдів євро – кошти через Програму ЄС SURE щодо активних заходів із
    зайнятості. Міністр Кицу також сказав, що це максимальна сума, яку може
    залучити Румунія за допомогою цієї програми.




    КОРОНАВІРУС В РУМУНІЇ -
    У Румунії до цього часу було підтверджено майже 20.000 інфікованих осіб вірусом COVID – 19. З них близько 14.000 були оголошені вилікуваними та виписані.
    Так само, до цього часу від нового коронавірусу померло 1305 осіб. Що
    стосується ситуації румунських громадян за кордоном, то майже 3.100 наших
    співвітчизників були заражені новим коронавірусом. 114 з них загинули,
    найбільше у Великобританії, Італії та Франції. Міністр охорони здоров’я Нелу
    Тетару заявив у середу, що тестування для визначення рівня поширення вірусу
    COVID-19 серед населення, охоплюватиме червень, липень, серпень та буде
    проведене на вибірці з понад 29.000 осіб. Він пояснив, що можлива вакцина може
    з’явитися в середині наступного року і що було б важко запровадити обов’язкову
    вакцинацію, не маючи періоду випробувань протягом двох-трьох сезонів.




    ПАРЛАМЕНТ – Діти в Румунії проходитимуть в школах уроки з медичної освіти,
    а не сексуальної освіти, і в цих уроках вони зможуть брати участь лише за
    згодою батьків, вирішила Палата депутатів у Бухаресті, яка внесла змін до
    закону «Про захист та просування прав дітей». Зміни були внесені на пропозицію
    депутатів СДП (лівої опозиції) та НЛП (правлячої партії). Союз «Рятуйте Румунію»,
    третя парламентська сила, піддала критиці ці зміни, нагадуючи, що Румунія є
    європейською країною з найбільшою кількістю абортів серед неповнолітніх. Нова
    умова, а саме те, що батьки мають дати згоду на участь дітей в уроках медичної
    освіти, заблокує викладання цих уроків, попередили представники СРР.
    Дослідження громадської організації Рятуйте дітей показує, що шість
    із десятьох матерів-підлітків ніколи не мали доступу до інформації про
    репродуктивне здоров’я чи сексуальну освіту.




    ФЕСТИВАЛЬ -
    Перенесений через обмежувальні заходи, прийняті навесні, ХІХ
    Міжнародний кінофестиваль Трансільванія (МКФТ) відбудеться з 31 липня по 9 серпня. МКФТ пропонує літнє видання з багатьма показами під відкритим небом,
    літньою атмосферою та програмою, адаптованою до контексту.
    Проекції на відкритому повітрі будуть організовані в чітко розмежованих просторах, а стільці
    будуть розташовані на відстані один від
    одного. Доступ здійснюватиметься
    кулуарами. Внутрішні покази кінофільмів будуть заплановані після того, як
    влада ухвалить нові заходи щодо кінотеатрів.




    ЄВРОЗОНА – Європейський центральний банк (ЄЦБ) очікує, що
    в цьому році єврозона зазнає глибокої рецесії через пандемію коронавірусу
    (COVID-19), а збитки будуть частково скорочені в 2021 році. ВВП має скоротитися
    на 8,7% у 2020 році, а потім на 5,2% у 2021 році та на 3,3% у 2022 році, за
    словами голови ЄЦБ Крістін Лагард, яка попередила, що ризики можуть поставити
    під загрозу ці оцінки. Прогноз ЄЦБ також вказує на те, що рівень інфляції в
    єврозоні цього року складе 0,3%, порівняно з попереднім прогнозом 1,1%, у 2021
    році складе 0,8% та 1,3% у 2022 році. Згідно з весняними економічними прогнозами,
    опублікованими Європейською Комісією 6 травня, єврозона зареєструвала рекордне
    скорочення на 7,7% в цьому році, а в 2021 році вона зазнає зростання на 6,3% .




    АКЦІЇ
    ПРОТЕСТУ     – Демонстрації в США, спричинені смертю
    чорношкірого під час арешту, були значно спокійнішими в середу, після кількох
    ночей протестів, що переросли в сутички з поліцією, грабежі та підпали. Це
    призвело до того, що президент США Дональд Трамп за останні дні погрожував
    використанням армії у штатах,
    які не в змозі заспокоїти ситуацію. Однак в останній заяві президент заявив, що
    він не думає, що йому доведеться
    направляти війська проти протестувальників після того, як його власний міністр
    оборони публічно виступив проти цього заходу, а інший престижний генерал і
    колишній глава Пентагону звинуватив Дональда Трампа у зловживанні владою. Водночас, Верховний комісар ООН з прав людини Мішель
    Бачелет заявила, що бажання учасників протестів, що спалахнули в США, повинні
    бути вислухані та вирішені. З іншого боку, в Європі тривали демонстрації
    солідарності з антирасистськими протестами у
    США.




    КОРОНАВІРУС У СВІТІ – У всьому світі загальна кількість нових
    коронавірусних інфекцій наближається до 6,6 мільйона. За даними, опублікованими
    worldometers.info, було вилікувано близько 3,2 мільйона пацієнтів і померло 388.000.
    Франція, Німеччина, Італія та Нідерланди домовились утворити альянс
    для забезпечення виробництва потенційної вакцини проти COVID-19 в Європі,
    заявила нідерландська влада. У четвер, Австрія відкрила свої кордони з усіма
    країнами, за винятком Італії. Повідомлення це було зроблено невдовзі після
    того, як Німеччина оголосила, що 15 червня скасує свою заборону на поїздки до та
    із країн Європейського Союзу, якщо у цих країн не будуть встановлені заборони
    на в’їзд. В Іспанії, парламент затвердив шосте продовження надзвичайного стану
    до 21 червня включно. З іншого боку, Китай дозволить авіакомпаніям, чиї
    операції були заборонені в країні, відновити діяльність. Цей крок відбувається
    після того, як Вашингтон погрожував призупинити всі рейси китайських компаній
    до та із США 16 червня. Другий день поспіль Бразилія зафіксувала рекордну
    кількість смертей від коронавірусу – понад 1.300.

  • Дискусії про Шенгенську зону

    Дискусії про Шенгенську зону

    Виконуючий обов’язки прем’єр-міністра
    Людовик Орбан підкреслив у Мюнхені про повну легітимність прагнень Румунії
    приєднатися до Шенгенської зони, в умовах коли країна вже тривалий час відповідає технічним критеріям.
    Румунський чиновник взяв участь у Конференції з безпеки в
    Мюнхені минулими днями, зазначивши, що відновлення повноцінної функціональності розширеної
    Шенгенської зони має важливе значення для забезпечення внутрішньої безпеки
    Європейського Союзу. Орбан також сказав, що Європа повинна захищати свої
    зовнішні кордони, але не зберігати внутрішні кордони, виступаючи при
    цьому за відкриту Європу для розширення.


    В інтерв’ю Радіо Румунія Людовик
    Орбан висловив переконання, що ставлення країн-членів, які виступають проти
    вступу Румунії до зони вільного руху, зміниться: «Я представив сильні аргументи на користь
    того, щоб прийняти Румунію в Шенгенську зону. Ми виконуємо всі умови для приєднання до Шенгенської зони, і я
    переконаний, що ставлення деяких країн зміниться.»


    Прем’єр-міністр відкинув ідею, що Румунія не готова вступити
    до зони вільного пересування через корупцію,
    і заявив, що Бухарест має намір закрити Механізм співпраці та перевірки щодо правосуддя шляхом зменшення корупції
    та підвищення незалежності правосуддя. У той же час, прем’єр-міністр Людовик
    Орбан також заявив, що якщо постане питання щодо обумовлення європейських
    фондів ситуацією верховенства закону, воно повинно мати дуже чіткі положення для всіх
    держав-членів, щоб не з’являлися несправедливі покарання.


    Людовик Орбан: Будучи галуззю, яка може піддаватись суб’єктивним
    тлумаченням,треба дуже чітких і точних
    врегулювань, яким є список можливих порушень положень статті 2
    Договору Союзу та які санкції пов’язані з кожним порушенням, щоб не було
    можливості суб’єктивної інтерпретації».


    Що стосується приєднання до єврозони, Людовик
    Орбан сказав: Є п’ять обов’язкових умов, які повинні бути виконані. Завданням уряду, якого я очолюю, буде виконати ці умови та
    стати частиною єврозони. Повна інтеграція до ЄС відбудеться, коли Румунія буде
    частиною єврозони».


    Приєднання до єврозони вже давно
    стоїть на порядку денному урядів у Бухаресті, але приєднання відкладалось
    з кожним роком після
    вступу Румунії до ЄС у 2007 році. Якщо спочатку Румунія запропонувала вступити до єврозони у 2012 році, у даний час передбачається, що Бухарест виконає критерії приєднання до єврозони в період 2024-2026 років.

  • Пріоритети закордонної політики Румунії

    Пріоритети закордонної політики Румунії








    Під час другого дня Щорічної наради румунських
    дипломатів, керівники закордонних дипломатичних установ Румунії були прийняті президентом
    Клаусом Йоханнісом. Глава держави заявив, що приєднання до Шенгенської зони та
    єврозони, коли всі умови будуть виконані, залишаються важливими пріоритетами
    Румунії. У той же час Клаус Йоханніс сказав, що тепер слід скористатися
    капіталом довіри, здобутим офіційним Бухарестом за час головування в Раді ЄС
    упродовж першої половини цього року. У своєму виступі глава держави підкреслив,
    що Стратегічне партнерство зі США стало міцнішим, а також більш змістовним та
    сталим.




    Спільна заява, прийнята минулого тижня у
    Вашингтоні, ознаменувала вирішальне поглиблення Стратегічного партнерства в
    ключових сферах, – зазначив Клаус Йоханніс. «У нинішньому, дуже складному
    міжнародному контексті напрям безпеки та оборони Стратегічного партнерства зі
    Сполученими Штатами досяг найвищого рівня. Ми повинні продовжити зусилля для
    посилення двостороннього політичного діалогу, військового співробітництва та співробітництва
    в галузі безпеки, для збільшення стратегічної інвестиційної присутності США в
    Румунії, особливо в енергетичному секторі, для збільшення обсягу торгівлі та
    посилення координації дій щодо регіональних та глобальних викликів.»





    Глава
    держави запропонував присутнім донести до партнерів, що Румунія має міцну
    демократію та залишається надійним та стабільним союзником за будь-яких обставин.
    Він сказав, що відносини з сусідньою Республікою Молдова є головним пріоритетом
    Румунії, закликаючи румунських дипломатів продовжувати вживати заходів для
    отримання максимальної користі від дій ЄС у Кишиневі. Глава держави також
    показав, що відносини з Францією упродовж останніх років вийшли на якісно новий
    рівень, а у стосунках з Німеччиною спостерігається динамічність, що
    підтримується міцними економічними, соціальними та людськими зв’язками. У той
    же час глава держави сказав, що після Брекзиту важливо буде оновити та
    поглибити стратегічне партнерство з Великою Британією.




    До
    речі, наприкінці дня президент Румунії провів телефонну розмову з
    прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном. Основна увага була
    приділена посиленню двосторонніх відносин, а також питанням, пов’язаним з
    процесом виходу Великобританії з ЄС. Президент Румунії наголосив на тому, що
    впорядкований вихід Великобританії з Євросоюзу є в інтересах як Сполученого
    Королівства, так і ЄС. Зі свого боку Борис Джонсон запевнив Клауса Йоханніса,
    що британський уряд приділяє особливу увагу захисту прав громадян Румунії у
    Великобританії після Брекзиту.

  • Румунія та перехід на євро

    Румунія та перехід на євро

    Після вступу в ЄС у 2007 році, наступним етапом
    європейської інтеграції є приєднання Румунії до єврозони. Упродовж часу були
    озвучені різні строки переходу на євро, але без конкретного плану, відповідальність
    за впровадження якого взяли б на себе весь політичний клас та громадянське
    суспільство. Намічені раніше строки – 2012 рік, потім 2019-й, а згодом 2022 рік
    виявилися нереалістичними, оскільки румунська економіка потребує серйозних
    реформ, щоб успішно впоратися з наслідками запровадження євро.




    Ця тема була знову порушена румунським урядом, який створив
    Національну комісію з питань запровадження євро. Аби забезпечити широке
    представництво до її складу увійдуть представники різних державних інститутів,
    відповідальні за підготовку до входження в єврозону та реалізацію структурних
    реформ, Адміністрації Президента, організацій роботодавців і профспілок, Національного
    банку Румунії та Управління з фінансового нагляду, науковці, культурні діячі та представники неурядових
    організацій.




    Комісію очолять прем’єр-міністр та президент Академії Румунії,
    котрі матимуть двох заступників: губернатора НБР та віце-прем’єр-міністра,
    відповідального за економічні питання. Прес-секретар уряду Нелу Барбу озвучив
    деталі: «У рамках комісії будуть створені тематичні робочі групи на кількох
    рівнях: державні фінанси та грошово-фінансові питання, реформа та модернізація
    ринку праці, освіта та охорона здоров’я, для роз’яснення законодавчих питань,
    повідомлення суспільства та захисту споживачів. Національна комісія представить
    для взяття політичної відповідальності як графік переходу на євро, так і
    національний план запровадження євро. Кінцевий термін – 15 листопада 2018 року.»





    Для приєднання до єврозони мають бути виконані п’ять
    номінальних критеріїв конвергенції, передбачені Маастрихтським договором: дефіцит державного бюджету не має
    перевищувати 3% ВВП; державний борг повинен складати менше 60% ВВП; держава
    протягом 2-х років повинна брати участь у механізмі валютних курсів та
    підтримувати курс національної валюти в заданому діапазоні; рівень інфляції не
    має перевищувати 1,5% середнього значення трьох країн-учасниць ЄС з найбільш
    стабільними цінами; довгострокові відсоткові ставки по державним облігаціям не
    мають перевищувати 2% середнього значення відповідних ставок в країнах з
    найнижчою інфляцією.




    Крім того, Румунія має узгодити законодавство про
    організацію роботи Національного банку Румунії з нормативно-правовими актами Європейського центрального банку. Іншою
    вимогою є продовження процесу перейняття та імплементації європейського законодавства
    в національне. Єдина європейська валюта (євро) була запроваджена до тепер у 19-ох
    з 28-ми країн-членів ЄС, а Литва наразі є останньою країною, що приєдналася до єврозони
    в 2015 році.

    Аналітики відзначають, що боргова криза в Греції, Ірландії,
    Португалії та Іспанії, тобто в менш конкурентоспроможних країнах ЄС, показала
    недоліки приналежності до єврозони для країн, які не готові до цього і необхідність
    глибоких реформ. Останнім часом найбільші східні країни ЄС: Польща, Чехія і
    Угорщина, дещо уповільнили процес підготовки до вступу в єврозону.



  • 26 жовтня 2017 року

    ПРАВОСУДДЯ – Верховний суд
    Румунії звернувся до парламенту з проханням повернути Міністерству юстиції проект
    внесення змін до законів правосуддя. Голова Верховного суду Крістіна Тарча заявила,
    що проект був розроблений непрозоро, без міжвідомчого діалогу і з порушенням
    правових положень, що регулюють механізм розроблення та прийняття нормативно-правових
    актів. Вона додала, що повернення закону розробнику є єдиним прийнятним
    рішенням, зданим забезпечити реалістичні положення, оскільки статус суддів та
    прокурорів, організація та функціонування судів та Вищої ради правосуддя потребують
    проведення аналізу та досліджень наслідків, чого не було зроблено і, відповідно
    до закону, можуть здійснюватися тільки через профільні міністерства.

    ПРОГРАМА ДІЙ УРЯДУ – Уряд
    Румунії на засіданні у
    четвер схвалив законопроект, який надає громадянам
    можливість обирати між картою посвідчення особи, з
    або без зображення відбитків обох вказівних пальців та звичайною ID-карткою
    без чіп-модуля. Теж у четвер міністр фінансів Йонуц Міша
    оголосив значні зміни у фіскальній політиці в 2018 році. За його словами в
    наступному році компанії з оборотом менше одного мільйона євро, будуть платити
    податок у розмірі 1% від обороту замість податку на прибуток на рівні 16%.
    Також з 1 січня, роботодавці будуть платити спеціальний внесок у розмірі 2,25%
    фонду заробітної плати. Міша також оголосив зниження з 16% до 10% податку на
    прибуток, в тому числі на доходи із заробітної плати і пенсій, оренди тощо. Він
    сказав, що з 2018 року Румунія запровадить в національне законодавство
    положення Європейської директиви по боротьбі аутсорсингом прибутку
    транснаціональних компаній. У свою чергу, міністр праці Лія Олгуца Васілеску
    повідомила про збільшення валової мінімальної заробітної плати з 1400 до 1900
    леїв з 1 січня 2018.

    ЧЛЕНСТВО В ЄС – Румунія повинна залишатися міцним партнером
    ЄС в будь-якому проєвропейському заході, а це є обов’язком усіх румунських політичних
    сил, – заявив Президент Клаус Йоханніс у четвер в Бухаресті. Він взяв участь у конференції
    «10 років від вступу Румунії до Європейського Союзу: від згуртованості до конвергенції»,
    організованій Національним банком Румунії. Глава держави зазначив, що за 10
    років членства в ЄС Валовий внутрішній продукт Румунії майже подвоївся, а
    купівельна спроможність населення зросла на 20%. Румунія має історичний шанс освоєння
    коштів, наданих Євросоюзом і повинна кожен рік скористатися цією можливістю, – сказав
    К.Йоханніс. Він додав, що вступ до єврозони є важливим наступним кроком Румунії. У свою чергу голова Національного банку Румунії Мугур Ісереску заявив, що
    країні потрібна нова національна програма вступу до єврозони, аналогічна тій,
    що була розроблена в перспективі вступу до ЄС, підтримана всіма політичними
    партіями. Він також зазначив, що Румунії потрібні інвестиції, особливо в
    інфраструктуру, де частка державних інвестицій була значно скорочена у складні
    економічні часи, але, на жаль, і в період значного економічного зростання.








    ЄВРОСОЮЗ – Комісар ЄС з питань бюджету та людських ресурсів Гюнтер Еттінґер
    сьогодні у Бухаресті заявив, що існують всі передумови для того, щоб Румунія вписалася
    у 3% дефіцит цього та наступного року. Він зробив цю заяву після зустрічі в парламенті з
    членами парламентських комітетів з європейських справ та з питань бюджету,
    фінансів та банків. З іншого
    боку, Гюнтер Еттінґер
    зазначив, що в переговорах про наступний фінансових період ЄС Румунія, відіграє важливу роль, оскільки в першій половині
    2019 року головуватиме в
    Європейському Союзі. Європейський чиновник зустрівся
    з президентом Клаусом Йоханнісом та
    з прем’єр-міністром Міхаєм
    Тудосе.




    КОРУПЦІЯ – Позитивний
    досвід Румунії в боротьбі з корупцією має важливе значення для Республіки Молдова,
    яка аналізує і частково перейняла румунську антикорупційну модель. Цю заяву зробив
    у середу ввечері в Страсбурзі, колишній молдовський прем’єр Юріє Лянке, співголова парламентського
    комітету ЄС-Р.Молдова, після першого дня п’ятої наради цієї структури
    парламентської співпраці. Сьогодні дискусії були зосереджені на питанні зміни
    виборчої системи в Республіці Молдова, а також на макро-фінансовій допомозі цій
    країні. На початку цього місяця молдовська влада опиналася під шквалом критики
    членів Європарламенту, які зажадали призупинення макрофінансової допомоги в
    розмірі 100 мільйонів євро, затвердженої в липні, через відкладення реформ, відсутність
    прогресу в боротьбі з корупцією та відхилення від демократичних цінностей Республіки
    Молдова.

    ВІЗИТ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану у середу під час офіційного візиту в Палестину мав зустріч з прем’єром Рамі Хамдаллою та своїм палестинським колегою Ріадом аль-Малкі. Згідно із заявою румунського МЗС сторони оцінили стан двосторонніх відносин та домовились про диверсифікацію економічного співробітництва. Теодор Мелешкану зазначив, що Румунія й надалі надаватиме допомогу палестинським установам шляхом обміну досвідом в таких сферах, як сільське господарство, невідкладна медична допомога, а також шляхом надання стипендій в галузях медицини та цивільного будівництва. Під час розмови були також проаналізовані регіональні події із наголосом на перспективі близькосхідного мирного процесу. Теодор МелеIкану підтвердив постійну підтримку Румунії рішення, що припускає мирне і безпечне співіснування двох держав – Ізраїлю та Палестини. Глава румунської дипломатії зустрівся й з представниками румунсько-палестинського бізнес-форуму. Теодор Мелешкану підкреслив важливу роль, яку вони відіграють у зміцненні двосторонніх відносин, зокрема і економічній, освітній та культурній сферах.

  • 21 лютого 2015 року

    ЄВРОЗОНА – Міністри фінансів єврозони досягли згоди щодо подовження програми фінансового порятунку Греції на 4 місяці, після чого буде обговорена нова угода. Взамін на це грецька влада взяла на себе зобовязання підтримувати економічну стабільність і представити до понеділка програму реформ. Ця домовленість усуває ризик дефолту Греції і навіть її виходу з єврозони. Міжнародні фінансові ринки позитивно відреагували на угоду про продовження програми фінансової допомоги Афінам. Індекси Уолл-Стріт зросли після того, як стало ясно, що Греція залишиться, принаймні ще певний час, в зоні євро, і не залишиться без грошей на наступному тижні. Переговори довкола нової угоди про фінансову допомогу Греції будуть розпочаті приблизно в липні.



    САНКЦІЇ – Сполучені Штати і Великобританія розглядають можливість запровадження додаткових санкцій проти Росії, поведінка якої в Україні є “надзвичайно боягузливою”, – заявив у суботу в Лондоні держсекретар США Джон Керрі. Він засудив постійну агресію Росії в східній Україні і назвав неприйнятним систематичне порушення угоди про припинення вогню, підписаної 10 днів тому у Мінську. Київ і Захід звинувачує Москву в підтримці проросійських сепаратистів, надаючи їм зброю та живу силу. Президент Росії Володимир Путін продовжує заперечувати свою пряму допомогу сепаратистам, навіть якщо НАТО стверджує, що має незаперечні докази того, що сили спеціального призначення, артилерія і ППО Росії дедалі є дуже активними в Україні. У результаті конфлікту на сході Україні вже загинули майже 5700 осіб.



    СЛАНЦЕВИЙ ГАЗ – Американська компанія “Chevron” у суботу повідомила про призупинення роботи з розвідки сланцевого газу в Румунії. Компанія припинила аналогічні проекти в Литві, Україні та Польщі. У кінці січня Chevron, друга за розміром енергетична компанія США, заявила, що в 2015 році, інвестуватиме тільки 35 млрд доларів у геолого-розвідувальні нафтові проекти, на 13% менше ніж у 2014 році і зосередиться на найбільш вигідних із них. Американська газета Wall Street Journal нагадує про незадовільні результати розвідки родовищ сланцевого газу, протести місцевих жителів проти видобутку сланцевого газу методом гідророзриву пласта та мораторій на використання цієї технології, запроваджений у таких країнах як Франція і Німеччина.



    ПАМЯТНИЙ ЗАХІД – У п’ятницю 20 лютого в Бухаресті з нагоди проведення заходів з вшанування пам’яті Героїв Небесної Сотні та річниці Євромайдану, в приміщенні Культурно-інформаційного центру, що діє у складі Посольства України в Румунії відбувся урочистий захід. У ньому взяли участь представники української громади, культурно-освітніх кіл, громадськості Румунії, студенти українського відділення Бухарестського університету, представники друкованих видань Союзу українців Румунії, співробітники Посольства та члени їх сімей. Захід розпочався хвилиною мовчання за загиблими на Майдані в ті дні минулого року. Звертаючись до присутніх, Посол Теофіл Бауер відзначив подвиг Героїв Небесної Сотні як символ непереможності українського народу. Під час заходу присутнім також було продемонстровано фільм Олександра Стеколенка “Коктейлі Грушевського”. На стендах, розташованих біля Посольства України в Румунії та в приміщенні Культурно-інформаційного центру, були розміщені фотовиставки, присвячені Революції гідності та вшануванню памяті Героїв Небесної сотні.



    ТЕНІС – Румунка Сімона Халеп, четверта ракетка світу, виграла тенісний турнір в Дубаї (ОАЕ) призовий фонд якого перевищує 2,5 мільйона доларів США. У фіналі змагання румунська тенісистка перемогла чешку Кароліну Плішкову у двох сетах з рахунком 6: 4, 7: 6. Таким чином Сімона знову піднялася на третє місце в рейтингу Жіночої тенісної асоціації (WTA). Інша румунка Ірина Бегу у парі з аргентинкою Марією Ірігойєн стали фіналістками тенісного турніру в Ріо-де-Жанейро з призовим фондом в $250.000. У фіналі суперницями Бегу та Ірігойєн стануть Ісалін Бонавентюр (Бельгія) та Ребекка Петерсон (Швеція).