Tag: єврокомісар

«Були напружені слухання, найскладніший іспит у моєму житті – три години, близько 50 запитань. Але в кінці мене обіймали, аплодували… Думаю, треба дочекатися голосування, щоб знати результат», – сказала Роксана Минзату румунській пресі після слухань у спільних комітетах Європарламенту з питань зайнятості та соціальних питань і з питань культури та освіти.

В останній день марафону слухань у Брюсселі довкола майбутньої команди Урсули фон дер Ляєн настала черга румунської кандидатки на посаду виконавчого віце-президента відповідати на запитання депутатів Європарламенту та кандидата від Румунії на новостворену посаду з питань соціальної політики, освіти, навичок та соціальної підготовки на ринку праці, а також ширшого спектру підготовки суспільства та людини до кризових часів. І це в той час, коли термін “кризаʺ стосується не лише війни чи кліматичних катастроф, а й зеленого переходу, діджиталізації та соціальних криз.

Роксана Минзату каже, що Європейський Союз має найбільш збалансовану та ефективну соціальну модель у світі, але вона також має свої недоліки, і деякі з них навіть поглиблюються. У перший рік свого перебування на посаді, вона хотіла б організувати широкі консультації з усіма соціальними суб’єктами країн-членів, від урядів і профспілок до молодіжних організацій та пересічних громадян, щоб зробити висновки про те, чого хочуть люди в плані підготовки до криз, професійної підготовки, освіти або умов праці.

В результаті цього діалогу Роксана Минзату заявила, що хоче вжити заходів у трьох напрямках. Перший – це освіта та професійна підготовка зі справедливим доступом для всіх, але також з постійною адаптацією освітньої системи та ресурсів до економічної та соціальної реальності. Другий компонент програми, запропонованої Роксаною Минзату стосується якісних робочих місць, з адекватною оплатою і хорошими умовами, і тут вона хоче переосмислити Європейський пакт про соціальні права. Нарешті, третім напрямком є соціальна справедливість, з метою допомогти тим, хто її найбільше потребує.

Запитання євродепутатів до Роксани Минзату стосувалися не лише політики та ідей, які вона втілюватиме на посаді віце-президента Єврокомісії, а й деяких особистих питань, які, за відсутності переконливих відповідей, могли б затьмарити її кандидатуру в майбутній Єврокомісії. Наступним кроком після заслуховування кандидатур Роксани Минзату та інших п’яти запропонованих віце-президентів буде їхнє затвердження, щоб наприкінці листопада в Страсбурзі, на пленарному засіданні Європейського парламенту, можна було проголосувати за всю команду нової Європейської комісії.

ВИБОРИ В США – Дональд Трамп є фактичним переможцем президентських виборів у Сполучених Штатах Америки, після того як телевізійні прогнози зарахували йому 276 голосів вибірників, що на 6 більше, ніж необхідна більшість у 270. За непрямою виборчою системою перемогу на виборах здобуває кандидат, який отримує більшість голосів 538 вибірників, розподілених по штатах відповідно до чисельності населення. Республіканець також виграв народне голосування, набравши 51%, тоді як демократка Камала Гарріс отримала 47% і може розраховувати на 219 вибірників. Незважаючи на те, що остаточні результати можуть бути оголошені за кілька днів, Дональд Трамп оголосив про свою перемогу у своєму передвиборчому центрі у Флориді. Він подякував виборцям і сказав, що Америка дала йому сильний, безпрецедентний мандат, посилаючись на сильні результати республіканців на виборах до Конгресу. Трамп пообіцяв простий уряд, зосереджений на безпеці, процвітанні та здоров’ї громадян. Камала Гарріс не виступить перед публікою до завтра, згідно з повідомленнями закордонних ЗМІ. Лідери з усього світу поспішили привітати Дональда Трампа, як тільки опитування почали показувати його явну перемогу. Привітання також надійшли від політиків з Бухареста. У повідомленні в мережі X, президент Клаус Йоганніс нагадав, що Румунія є сильним і відданим стратегічним союзником США, і висловив упевненість, що спільні зусилля принесуть мир і процвітання обом країнам і за їх межами. Вітальні послання також надіслали прем’єр-міністр Марчел Чолаку та голова Сенату Ніколає Чуке. Обидва відзначили, що Румунія готова працювати над зміцненням стратегічного партнерства зі Сполученими Штатами.

ВЗАЄМИНИ – Європейський шлях вартий «всіх зусиль», і Румунія може запропонувати Сербії «повну підтримку» і досвід у кроках на шляху до вступу в ЄС, заявила міністерка закордонних справ Румунії Лумініца Одобеску в спільній заяві для преси зі своїм белградським колегою Марко Дурічем, який перебуває з візитом у Бухаресті. Пані Одобеску підтвердила, що Західні Балкани є регіоном стратегічного значення для Румунії. Що стосується двосторонніх економічних відносин, румунський міністр зазначила, що існує ще значний невикористаний потенціал. За її словами, взаємозв’язок є ключовим словом у відносинах Румунії та Сербії, а позитивним прикладом у сфері енергетичної інфраструктури є підписання меморандуму про реалізацію газового проєкту. У свою чергу, сербський міністр Марко Дуріч заявив, що для його країни вступ до ЄС є «основним пріоритетом». Обидва міністри підписали меморандум про взаєморозуміння між румунським та сербським дипломатичними відомствами.

ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Анджел Тилвер підкреслив важливість єдності і регіонального співробітництва в дедалі складнішому контексті безпеки під час першого засідання міністерської зустрічі в рамках процесу Наради міністрів оборони Південно-Східної Європи (SEDM), яке відбулося в середу в столиці Албанії, головуючої країни  в цій організації. Міністр Тилвер представив досягнення румунського головування, в тому числі інтеграцію Республіки Молдова як повноправного члена SEDM і завершення переговорів щодо двох важливих нових проєктів. Це проєкт, спрямований на посилення регіональної стійкості та на підвищення ролі багатонаціональної бригади в Південно-Східній Європі.

ФОРУМ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку зустрівся у вівторок у Бухаресті з делегацією японських інвесторів. Вони висловили зацікавленість у посиленні фінансової підтримки Румунії в проєктах у сфері транспортної інфраструктури, енергетики, цифровізації та високих технологій. Раніше, на двосторонньому Енергетичному форумі, також організованому в столиці, Міністерство енергетики Румунії та японська компанія Itochu Corporation підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо проєкту будівництва гідроелектростанції в повіті Клуж (північний захід Румунії).

ЄВРОКОМІСАР – Соціал-демократка Роксана Минзату, запропонована урядом Румунії на посаду віце-президента майбутньої Європейської комісії, отримала позитивний висновок від профільних комітетів румунського парламенту. Наступного тижня її кандидатуру також заслухають у комітетах законодавчого органу ЄС. Як віце-президент, румунський комісар буде відповідати за портфоліо «Люди, навички та навчання».

ФЕРМЕРИ – Європейський комісар з питань сільського господарства Януш Войцеховський перебуває з офіційним візитом у Бухаресті, де бере участь у Національній конференції Клубу румунських фермерів. Згідно з прес-релізом виконавчої влади ЄС, комісар є спеціальним гостем інтерактивного діалогу ЄС-Румунія про майбутнє сільського господарства, де він розповість про перспективи європейських фермерів у контексті екологічних, геополітичних викликів та викликів, пов’язаних з розширенням ЄС. Європейський високопосадовець також виступить на пленарній сесії «Бачення та дії для сталої трансформації сільського господарства».

ПОВЕНІ В ІСПАНІЇ – Ще одна особа зі списку румунських громадян, спочатку оголошених зниклими безвісти після нещодавніх повеней в Іспанії, була ідентифікована як померла. Міністерство закордонних справ у Бухаресті оголосило, що, згідно з даними, наданими іспанською владою, 2 громадянина Румунії загинули, а 7 перебувають у розшуку. Посольство Румунії в Мадриді та консульство в Кастельон де ла Плана перевіряють інформацію, що з’явилася у відкритих джерелах про загибель румунських громадян, але поки що не отримали жодного офіційного підтвердження. Тим часом, іспанський уряд оголосив стан стихійного лиха в постраждалих районах і пообіцяв покрити 100 відсотків термінових витрат постраждалих муніципалітетів. Було прийнято перший план дій у надзвичайних ситуаціях на суму понад 10 млрд. євро.

ХАБАРНИЦТВО – Ліберальному депутату Нелу Тетару, лікарю і колишньому міністру охорони здоров’я, в четвер було пред’явлено звинувачення прокурорами НАД у справі, в якій його звинувачують в отриманні хабарів в якості лікаря, в розмірі від 100 до 500 леїв (близько 100 євро), а також в отриманні продуктів харчування від 45 осіб (пацієнтів/опікунів). За даними прокуратури, він нібито отримував хабарі у зв’язку з виконанням своїх обов’язків медичного фахівця, таких як хірургічні операції, консультації пацієнтів або виписка рецептів. Справа також розслідується проти 27 інших підозрюваних у хабарництві, повідомляє НАД. Згідно з румунським законодавством, члени парламенту можуть бути об’єктом розслідування, звинувачення і судового розгляду за порушення закону, але депутатська недоторканність не дозволяє слідчим обшукувати або затримувати їх без ордера від їхньої палати. Нелу Тетару був міністром охорони здоров’я з березня по грудень 2020 року, в перший рік пандемії COVID-19. В результаті розслідування НАД лідер НЛП Ніколає Чуке оголосив, що Нелу Тетару відсторонений від керівництва філією НЛП Васлуй і від керівництва Комісією з питань охорони здоров’я Палати депутатів.

ШЕНГЕН – Приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони сухопутними кордонами було у четвер на порядку денному Ради з питань юстиції та внутрішніх справ. Європейська комісія вважає, що Румунія і Болгарія зробили більше, ніж вимагає законодавство ЄС, і краще, ніж інші держави, в управлінні кордонами Союзу, тому ці дві країни повинні користуватися всіма перевагами держави-члена, повідомляє брюссельський кореспондент РРА. Напередодні Ради юстиції та внутрішніх справ європейська виконавча влада опублікувала опитування, в якому 83% європейських компаній заявили, що Шенгенська зона є корисною для бізнесу і що скасування контролю зменшує їхні витрати. Комісар ЄС з питань внутрішніх справ Ілва Йоханссон вказує на переваги скасування повітряних перевірок, що було зроблено в березні, але ефект буде неповним, якщо наземні перевірки залишаться. Австрія – єдина країна, яка виступає проти приєднання Румунії та Болгарії до Шенгенської зони з наземними кордонами.

СЛУХАННЯ – Призначений єврокомісар з боку Румунії Роксана Минзату буде заслухана 12 листопада в комітетах Європейського Парламенту за участю євродепутатів з Комітету з питань зайнятості та соціальних питань та Комітету з питань культури та освіти. Два інших комітети, Комітет з прав жінок і гендерної рівності та Комітет з громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ, матимуть статус гостей і матимуть право поставити письмове запитання призначеному румунському комісару. Роксана Минзату була призначена виконавчим віце-президентом Європейської Комісії і протягом наступних п’яти років може очолити портфель з питань зайнятості, соціальних прав та освіти.

ВІЗИТ – Республіка Молдова отримає протягом наступних трьох років пакет фінансової підтримки у розмірі 1,8 млрд. євро, заявила в четвер у Кишиневі президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. План економічного зростання Республіки Молдова, який фокусується на реформах, інвестиціях і доступі до ринку ЄС, дозволить країні подвоїти економічне зростання протягом наступного десятиліття, сказала президентка Єврокомісії. Інвестиції в школи і лікарні, розвиток інфраструктури та енергетичних зв’язків з Румунією та ЄС, полегшення доступу до єдиного європейського ринку і підтримка реформ є ключовими елементами плану, пояснила Урсула фон дер Ляйен. Зі свого боку, президентка Майя Санду подякувала ЄС за підтримку, яку він надавав Молдові протягом останніх років у складні часи, такі як криза пандемії або зростання цін на енергоносії після кризи, спричиненої агресивною війною Росії в Україні. План є не лише інвестиційною програмою, але й символом впевненості ЄС у нашому потенціалі до трансформації та розвитку, що допоможе нам побудувати сильну економіку, підкреслила Майя Санду. Наразі 65% молдовського експорту йде на ринок ЄС, а в результаті збереження преференційного режиму минулого року Молдова стала головним експортером слив до ЄС, додала президентка Молдови.

НАСЕЛЕННЯ – У серпні населення Румунії скоротилося на понад 6.000 осіб, повідомляє Національний інститут статистики. За аналогічний період 2023 року падіння становило близько 5.500 осіб. За даними НІС, у серпні цього року в міських районах померло понад 10.000 осіб, що можна порівняти з кількістю смертей у сільській місцевості. У порівнянні з минулим роком кількість смертей зросла на 3,1% в містах і на 8,7% в селах. Що стосується шлюбів, то в серпні 2024 року їх кількість впала на 1,4%, тоді як кількість розлучень зросла.

 

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер провів двосторонню зустріч у Сараєво зі своїм колегою з Боснії і Герцеговини Зуканом Хелезом. На порядку денному перговорів – зміцнення співпраці в галузі регіональної безпеки, з наголосом на місії EUFOR «Алтея», в якій Румунія відіграє важливу роль. Іншою важливою темою на порядку денному двох міністрів була двостороння угода про оборонну співпрацю, підписана в червні 2024 року. Документ встановлює рамки для поглиблення військової співпраці між двома країнами, включаючи аспекти спільних навчань, обміну досвідом і матеріально-технічної підтримки.

СТАТИСТИКА – Дефіцит торгового балансу, зафіксований Румунією за перші вісім місяців поточного року, збільшився на 14,6% в порівнянні з аналогічним періодом 2023 року, склавши 20,919 млрд євро, свідчать дані, опубліковані в четвер Національним інститутом статистики (НІС). За даними джерела, тільки в серпні експорт склав 6,549 млрд євро, тоді як імпорт досяг 9,429 млрд євро, в результаті чого дефіцит склав 2,880 млрд євро. Дані НІС показують, що значні частки в структурі експорту та імпорту займають товарні групи: машини і транспортне обладнання та інші промислові товари.

ДИПЛОМАТІЯ – Глава дипломатичного представництва Румунії в Римі, пані Габріела Данкеу, була визнана «Послом року 2024» в Італії за версією Gazzetta Diplomatica. Премія присуджується щорічно в пам’ять про італійського посла Джованні Джаннуцці, видатного представника італійської дипломатії. Марко Фінеллі, редактор Gazzetta, повідомив, що румунський дипломат отримав численні голоси від послів, італійських парламентаріїв, представників бізнесу та преси. Церемонія нагородження відбудеться 14 листопада в мерії Рима, де будуть вшановані й інші італійські дипломати.

ПРЕМІЯ – Нобелівську премію з літератури отримала південнокорейська письменниця Хан Кан. Голова Нобелівського комітету Андерс Олсон зазначив, що творчість цієї письменниці є поєднанням різних жанрів: «Перетинаючи кордони видів мистецтва, її творчість чітко відображається в її письмовій формі. Її головним міжнародним успіхом став роман «Вегетаріанець», суворий, але поетичний опис жорстоких наслідків відмови головного героя від вживання м’яса». Минулого року норвезький письменник Йон Фоссе був удостоєний цієї високої нагороди за свої новаторські п’єси та прозу, які дають голос невисловленому. Нобелівська премія з літератури присуджується за найцінніші роботи в усіх літературних жанрах і видах – від поезії, романів і повістей до п’єс, есе і промов. У 2009 році Нобелівську премію з літератури отримала Герта Мюллер, румунська письменниця німецького походження, яка народилася в Німеччині, за глибину її поезії та чесність прози, що яскраво змальовує світ знедолених.

Допомога постраждалим від повені

Як і влада кількох європейських країн, румунська влада цього тижня перебувала у стані підвищеної готовності після сильних повеней, що обрушилися на східну Румунію. Після повені, яка забрала життя семи людей і зруйнувала тисячі будинків, було створено табори для постраждалих і розпочато рятувальні операції. При Міністерстві охорони здоров’я організовано кризовий осередок для надання медичної допомоги жителям повітів Галац і Васлуй, які найбільше постраждали від повеней. Міністерства внутрішніх справ і оборони мобілізували сотні пожежників, жандармів, військовослужбовців і техніки, щоб допомогти евакуювати людей, які опинилися в пастці їхніх затоплених будинків, і відновити інфраструктуру, зруйновану повенями. У найбільш постраждалих населених пунктах були створені табори місткістю в сотні місць. Румунський Червоний Хрест розпочав кампанію з надання допомоги і відправив вантажівки з продуктами харчування і водою в цей район. Уряд також виділив продукти харчування та воду і схвалив виділення з державних резервів модульних будівель, в яких могли би навчатися діти. На спеціальному засіданні в понеділок було також схвалено рішення про надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунська влада продовжує обіцяти підтримку постраждалому населенню. А президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про виділення 10 млрд євро допомоги з фонду згуртованості ЄС для країн Центральної та Східної Європи, які постраждали від повеней, в тому числі Румунії.

Засідання ВРОК у Бухаресті

У четвер в Бухаресті відбулося засідання Вищої ради оборони країни. Війна в сусідній Україні, озброєння армії протягом наступних десяти років та зміцнення стратегічного партнерства з Республікою Молдова були одними з головних тем цього засідання. Члени ВРОК заявили, що Румунія безпосередньо зацікавлена в існуванні на своїй території промислових потужностей, які можуть забезпечити як виробництво сучасної військової техніки для оснащення силових структур у мирний час, так і розробку нового обладнання для примноження військових можливостей в умовах кризи або війни. У світлі останніх подій у сусідній країні члени ВРОК обговорили додаткові заходи зі стримування і протидії загрозам безпеці, які мають бути реалізовані на національному рівні, а також за підтримки союзників по НАТО. З іншого боку, Румунія підтвердила свою підтримку європейського шляху Респ. Молдова шляхом сприяння впровадженню необхідних реформ і державної політики.

Зустріч Б9 в Бухаресті

НАТО повинно реагувати на вторгнення Росії в повітряний простір країн-членів Альянсу в контексті війни в Україні, заявив міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. На зустрічі Б9 в Бухаресті міністрів оборони країн-членів Альянсу на східному фланзі НАТО румунський урядовець заявив, що ситуація з безпекою в Чорноморському регіоні залишається тривожною через загрози, пов’язані з агресивними діями Російської Федерації, в тому числі дезінформацією та кібератаками. Анджел Тилвер: «Держави Б9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО в Польщі, Румунії, Латвії, а також ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Тому необхідна рішуча і скоординована відповідь на рівні Альянсу, а також швидка імплементація ротаційної моделі інтегрованої протиповітряної і протиракетної оборони НАТО». Також у середу в Бухаресті міністр закордонних справ України Андрій Сибіга попросив союзників розглянути можливість збивати російські безпілотники і ракети на поблизу свого повітряного простору. Під час зустрічі зі своєю колегою Лумініцою Одобеску він високо оцінив підтримку Румунії у захисті незалежності України, зокрема, рішення про передачу системи «Патріот». Андрій Сибіга: «Це не тільки ще над Україною, це ще над усією Європою. Ми зараз захищаємо Європу, тому ця система, особливо напередодні зими, дозволяє нам захищати і цивільну інфраструктуру, вона посилює наші оборонні спроможності, вона захищає наші енергетичні об’єкти. Тому ми теж закликаємо наших сусідів ухвалити рішення про можливість збиття російських ракет та дронів над територією України засобами протиповітряної оборони, які знаходяться в цих країнах.» Глава румунської дипломатії підтвердила повну підтримку Румунії у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України.

Роксана Минзату, віце-президентка Європейської Комісії

Румунія вперше отримала посаду віце-президента Європейської комісії, яку обійме депутатка Європарламенту від соціал-демократів Роксана Минзату, колишній міністр інвестицій та європейських проєктів у Бухаресті. Про це оголосила голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, яка у вівторок представила склад нової виконавчої влади ЄС. Роксана Минзату буде працювати в Брюсселі на посаді комісара з питань кваліфікації та освіти, зайнятості, соціальних прав та демографії. Вона заявила, що сфера, яку отримала Румунія, а саме ринок праці, має важливе значення для конкурентоспроможності ЄС. Після призначення прем’єр-міністр Марчел Чолаку заявив, що таким чином Румунія стає частиною процесу прийняття рішень в Європейському Союзі.

Національний план для великої промисловості

Правляча коаліція в Бухаресті вирішила у вівторок якнайшвидше завершити розробку схеми підтримки великих стратегічних інвестицій в обробну промисловість, металургію, сталеливарну та хімічну галузі. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, план складається з трьох основних компонентів. Це державна допомога в розмірі 500 млн євро та податкові пільги для інвестицій на суму понад 150 млн євро, друга державна допомога в розмірі 1 млрд євро протягом шести років на декарбонізацію виробничих процесів та енергоефективність і третя допомога в розмірі 1,25 млрд леїв (близько 250 млн євро) для 15 компаній, які здійснюють інвестиції у виробництво промислової сировини.

Партнерство задля запобігання торгівлі дітьми

Уряди Румунії та США підписали п’ятирічну рамкову угоду про партнерство у сфері захисту дітей. Посол США в Бухаресті Кетлін Кавалек запевнила, що Сполучені Штати підтримуватимуть Румунію в її зусиллях з розробки стратегії запобігання торгівлі людьми, орієнтованої на жертв, посилення захисту дітей-жертв торгівлі людьми та покращення розслідувань. Міністр внутрішніх справ Румунії Кетелін Предою, зі свого боку, заявив, що підписання партнерства є продовженням іншої співпраці і свідчить про рішучість влади в Бухаресті боротися з жорстоким поводженням з дітьми в усіх його формах. Румунія стане першою країною в Європі, яка користуватиметься фінансовою підтримкою від США на загальну суму 10 мільйонів доларів для вдосконалення національної системи запобігання та протидії торгівлі дітьми.

ВІЗИТ – Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга в середу в Бухаресті закликав румунських партнерів проаналізувати можливість збивати російські безпілотники поблизу повітряного простору України. Після зустрічі з главою румунської дипломатії Лумініцою Одобеску український урядовець заявив, що «вдячний» за «історичне» рішення Бухареста передати Україні систему «Патріот». «Це дуже важливо для зміцнення оборони України. Це щит не тільки для України, але й для Європи», – зазначив міністр. Лумініца Одобеску підтвердила підтримку Румунією незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Вона також рішуче засудила агресивну війну Росії, яка є нападом на міжнародний порядок, заснований на правилах. Необхідність внесення змін до законодавства, які б дозволили військовим знищувати підозрілі безпілотники, що входять на територію Румунії, нещодавно обговорювалася в Бухаресті після того, як минулого року кілька російських безпілотників незаконно вторглися в повітряний простір Румунії.

ПОВЕНІ – Кількість жертв проливних дощів і повеней у Центральній та Східній Європі, спричинених штормом «Борис», найсильнішим у Європі з 1997 року, перевищила 20 осіб. Румунія повідомила про сім загиблих. Про людські жертви також повідомляють у Польщі, Австрії, Чехії та Італії.  Попередження про повені також оголошені в Італії, Хорватії, Угорщині та Словаччині. У Румунії влада почала оцінювати збитки від повені в найбільш постраждалому повіті Галац (схід). Уряд схвалив надання екстреної допомоги постраждалим сім’ям. Румунський депутат Європарламенту Зігфрід Мурешан, головний переговірник щодо наступного багаторічного бюджету ЄС, запевнив, що Європарламент схвалить фінансову допомогу на відновлення постраждалих від повені районів. У середу європейський законодавчий орган обговорив пропозицію щодо резолюції, яка закликає Єврокомісію впорядкувати механізми реагування на стихійні лиха та збільшити фінансування для надання допомоги та реконструкції. Депутати Європарламенту закликають до прискорення європейських механізмів втручання, в тому числі їх активації за відсутності звернення постраждалої держави. Наразі лише Чеська Республіка звернулася з проханням про активацію механізму цивільного захисту. Він активується лише тоді, коли національні органи влади не справляються з ситуацією і потребують допомоги та підтримки з боку ЄС. Румунія не зверталася з проханням про активацію механізму цивільного захисту.

ЄВРОКОМІСАР – «Ми не можемо перезапустити економіку без конкурентоспроможних робочих місць, без якісних трудових відносин, без захисту громадян від зростання цін, без захисту від ризику бідності для багатьох груп населення, без надання навичок на все життя тим, хто виходить на ринок праці», – заявила румунка Роксана Минзату, майбутній єврокомісар з питань навичок та освіти, зайнятості та соціальних прав, демографії. В ексклюзивному інтерв’ю Радіо Румунія вона також сказала, що підтримка дітей, які живуть у бідності та перебувають під загрозою соціальної ізоляції, буде одним із пріоритетів її мандату.

В9 – У Бухаресті відбулася зустріч міністрів оборони у форматі «Бухарест-9», яку приймав міністр оборони Румунії Анджел Тилвер. До ініціативи В9 входять Румунія, Польща, Болгарія, Чехія, Естонія, Угорщина, Литва, Латвія і Словаччина. Дискусії були зосереджені на безпековій ситуації в регіоні, що характеризується зростаючими загрозами з боку Російської Федерації. Анджел Тилвер закликав до скоординованої і рішучої відповіді з боку Північноатлантичного альянсу. Він сказав, що країни В9 глибоко стурбовані неодноразовими вторгненнями безпілотників і ракет Російської Федерації в повітряний простір НАТО і ескалацією напруженості вздовж кордонів НАТО. Заява була зроблена після того, як повітряний простір кількох країн НАТО, що межують з Україною, був порушений російськими безпілотниками і ракетами. Нещодавно на такі інциденти поскаржились Румунія і Латвія.

ЕЛЕКТРОЕНЕРГІЯ – Згідно з аналізом Європейської асоціації енергетичної промисловості, ціни на електроенергію в Південній Європі майже в п’ять разів вищі, ніж у скандинавських країнах, і майже вдвічі вищі, ніж у Центральній та Західній Європі. Нещодавно уряд Греції закликав ЄС терміново відреагувати на зростання цін на електроенергію в Центральній та Східній Європі, яке посилюється російськими атаками на енергетичну інфраструктуру в Україні. Він також оголосив про ініціативу створення механізму інтервенції у випадку високих цін на електроенергію у партнерстві з Румунією та Болгарією. За власними оцінками, ЄС має інвестувати майже 600 млрд євро в модернізацію електромереж до 2030 року, щоб вони могли приймати більше відновлюваної енергії.

ПІДПРИЄМЦІ – У Румунії наразі триває громадське обговорення програми Start-Up Nation, в рамках якої держава пропонує гранти до 50 000 євро особам, які мають на це право і хочуть розпочати власний бізнес. Цьогорічний бюджет програми перевищує 400 мільйонів євро. Після того, як у вівторок розпочався набір компаній, які проводитимуть навчальні курси для майбутніх підприємців, 10 жовтня розпочнеться набір фізичних осіб на курси Start-Up Nation 2024.

ПАЦІЄНТИ – Сьогодні відзначається Всесвітній день безпеки пацієнтів. Фонтани в центрі Бухареста, символічні будівлі, пам’ятники, державні установи та лікарні в столиці та по всій країні сьогодні ввечері будуть підсвічені помаранчевим кольором, щоб відзначити цю подію. Цьогорічна тема – «Покращення діагностики задля безпеки пацієнтів». За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, на діагностичні помилки припадає до 16% шкоди, якої можна уникнути, заподіяної пацієнтам.

ЕКОНОМІКА  – Уряд в Бухаресті планує вжити заходів для підтримки реіндустріалізації економіки, заявив у середу прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він сказав, що буде запущений Національний план для великої промисловості, пакет заходів вартістю близько 2 мільярди євро, зосереджений на трьох основних напрямках. Перший – це схема підтримки стратегічних інвестицій в обробну промисловість з бюджетом 500 мільйонів євро. Другий напрямок – це Національна програма підтримки великої промисловості Румунії з бюджетом 1 млрд. євро для великих компаній. Третій стосується схеми державної допомоги у розмірі 250 млн. євро для компаній, які пропонують інвестиції у виробництво промислової сировини. На засіданні кабінету міністрів у середу було прийнято рішення про виплату 5000 леїв (1000 євро) учням, які отримали 10 з 10 балів на іспиті про атестат зрілості, і 2000 леїв (400 євро) тим, хто отримав 10 з 10 балів на інпиті з національного оцінювання.

ОБОРОНА – Уряд Румунії схвалив у середу проект закону про ратифікацію Угоди між урядом Румунії та урядом Республіки Корея про оборонне співробітництво, підписаної в квітні в Сеулі. Згідно з прес-релізом, поширеним виконавчою владою, угода передбачає питання, пов’язані зі сферами та формами співробітництва, захистом секретної інформації, фінансовими та юридичними аспектами, а також врегулюванням спорів. Бухарест і Сеул встановили дипломатичні відносини в 1990 році, а рівень двосторонніх відносин між двома країнами – стратегічне партнерство. Республіка Корея є першим стратегічним партнером Румунії в Азії.

ЄВРОКОМІСІЯ – Румунія може отримати в наступному складі Єврокомісії портфель з питань соціальних прав та житла, посаду, до компетенції якої також входять питання, пов’язані з зарплатами, пенсіями та допомогою, – стверджують урядові джерела в Бухаресті. Вони додають, що прем’єр-міністр Марчел Чолаку провів дискусію з головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн, в якій також взяла участь Роксана Минзату, номінантка від Румунії на посаду єврокомісара. Очікується, що в середу глава виконавчої влади ЄС оголосить про розподіл портфелів у майбутній Єврокомісії.

 

НАВЧАЛЬНИЙ РІК – У Румунії новий навчальний рік розпочинається з низки важливих положень. Учні VIII та XII класів закінчуватимуть школу раніше, а також змінено графік іспитів, як на національну атестацію, так і на атестат про повну загальну освіту. Для тих, хто не складатиме іспити, навчання триватиме 36 тижнів і закінчиться 20 червня 2025 року. Також з цього року учні отримуватимуть оцінку за поведінку в кінці кожного модуля, мобільні телефони будуть заборонені на території шкіл, а для дітей, які зривають заняття, будуть створені спеціальні кімнати. У новому навчальному році національний план боротьби зі шкільним насильством буде впроваджений у всіх школах Румунії.

 

АГРАРНА ПОЛІТИКА – Міністр сільського господарства Румунії Флорін Барбу взяв участь у неформальній зустрічі міністрів сільського господарства країн-членів ЄС, що відбулася в Будапешті з 8 по 10 вересня, організованій угорським головуванням в Раді ЄС. У своєму виступі він наголосив на необхідності більш послідовного розподілу бюджету САП (Спільної аграрної політики) на наступний фінансовий рік, адаптованого до справедливого рівня прямих виплат шляхом застосування принципу зовнішньої конвергенції, а також для компенсації фермерам за застосування підвищених екологічних умов. Водночас, було наголошено на важливості визначення формули, за якою всі держави-члени матимуть однаковий рівень прямих виплат. Румунський урядовець також закликав до термінового розподілу європейських фондів, призначених для компенсації фермерам, переосмислення відступів для неонікотиноїдів (інсектицидів) та розширення допустимості витрат на розведення тварин.

 

ВИБОРИ – Виборчий період до президентських виборів у Румунії розпочинається цього тижня, згідно з графіком, затвердженим рішенням уряду. Основними віхами є створення Центрального виборчого бюро у четвер, 12 вересня, шляхом жеребкування та призначення голови ЦВК днем пізніше шляхом таємного голосування. Кандидатури мають бути подані не пізніше 5 жовтня, а виборча кампанія розпочнеться 25 жовтня. Вибори Президента Румунії заплановані на 24 листопада – перший тур – і 8 грудня – другий тур. Між ними 1 грудня, в Національний день Румунії, відбудуться парламентські вибори.

 

НАТО – Заступник Генерального секретаря НАТО Мірча Джоане був нагороджений у вівторок орденом «За заслуги» на знак визнання його «виняткової служби в рамках Північноатлантичному альянсу». Церемонія нагородження відбулася в штаб-квартирі Альянсу в Брюсселі під головуванням Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга. 3 вересня Мірча Джоане повідомив Генерального секретаря Альянсу про те, що з 10 вересня він йде у відставку з посади заступника Генерального секретаря Альянсу. Мірча Джоане – перший румун на посаді заступника Генерального секретаря НАТО. Борис Руге, помічник Генерального секретаря з політичних справ і політики безпеки, виконуватиме обов’язки заступника Генерального секретаря до призначення наступника пана Джоане.

 

ТЕАТР – 16 національних театрів з Румунії та Республіки Молдова зібралися з сьогоднішнього дня до 22 вересня в Кишиневі, де проходить 9-а «Зустріч румунських національних театрів». У цей період глядачі в столиці Республіки Молдова зможуть насолодитися 46 культурними заходами, виставами в приміщенні і на відкритому повітрі, вісьмома прослуховуваннями радіопостановок і шістьма прем’єрами. Також відбудуться презентації книг, зустрічі з культурними та театральними діячами. Захід у Кишиневі проходить під назвою «Європейські зв’язки» під патронатом президентів Румунії та Молдови Клауса Йоганніса та Майї Санду. Почесним гостем фестивалю є Київський національний драматичний театр імені Івана Франка.

 

ПОЛІТИЧНА ПОЛІЦІЯ – У 1980-1989 роках колишня комуністична поліція Секурітатя відкрила близько 250 000 розшукових справ, з яких 70 000 стосувалися іноземних громадян і 15 000 втікачів, заарештованих під час спроб перетнути кордон. Згідно із заявою, оприлюдненою Національною радою з вивчення архівів колишньої політичної поліції у вівторок, як і будь-який тоталітарний політичний режим, комуністичний режим в Румунії не дуже вірив у лояльність і повну підтримку своїх громадян. Основна місія Секурітате полягала у спостереженні за населенням з метою виявлення та ліквідації будь-яких дій, що кидають виклик комуністичній системі. За даними Національної ради з вивчення архівів колишньої політичної поліції, на багатьох румунських громадян у різний час було заведено по дві і більше справ. Щодо деяких осіб, переслідуваних у 1980-х роках, справи були заведені ще до цього періоду.

 

АВТО – На заводі Dacia-Renault у місті Пітешть (південна Румунія) розпочалася програма добровільного скорочення числа працівників, які отримають значні грошові компенсації пропорційно до їхнього стажу роботи на заводі. Керівництво заводу сподівається скоротити кількість працівників на кілька сотень, особливо на дільницях, які будуть реорганізовані після автоматизації. Премії становлять 22.000 леїв нетто за стаж роботи до двох років і можуть зрости до 150.000 леїв за стаж понад 16 років. Під час останньої кампанії зі звільнення за власним бажанням два роки тому подали у відставку близько 500 працівників. Цьогорічна пропозиція передбачає, що працівники, зареєстровані з професійним захворюванням або серйозним нещасним випадком на виробництві, отримають 210.000 леїв. (1 євро дорівнює приблизно 5 леям)

 

ФУТБОЛ – Національна збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 3:1 у понеділок ввечері в Бухаресті в групі С2 Ліги націй. У п’ятницю румуни перемогли також Косово з рахунком 3:0 і очолюють групу з шістьма очками. Наступні матчі Румунія проведе наступного місяця, 12 жовтня проти Кіпру та 15 жовтня проти Литви, обидва на виїзді. Ліга націй 2024/25 також матиме прямий вплив на європейську кваліфікацію до чемпіонату світу 2026 року. Чотири найкращі переможці груп у Лізі націй, за винятком команд, які посіли перші два місця в попередніх групах, візьмуть участь у плей-офф ЧС-2026 разом з усіма 12 командами, що посіли другі місця в класичному відборі. Це призведе до чотирьох раундів плей-офф, у кожному з яких буде по чотири команди, які будуть зіграні за системою півфінал-фінал, щоб визначити останні чотири європейські збірні, які візьмуть участь у Чемпіонаті світу в США, Мексиці та Канаді.

Багатосерійна історія «Комісар ЄС»
триває

«Є серйозні сумніви в тому, що кандидатура Румунії на пост єврокомісара була
внесена урядом «легітимно», оскільки вона не була узгоджена з президентом Клаусом
Йоганнісом, – заявила речниця Єврокомісії Міна Андрєєва. Вона сказала, що «не йдеться про «так», або «ні», або про відхилення кандидатури», додавши,
що ця проблема має бути вирішена в Румунії. «Враховуючи подальші виклики та
можливості, усі зацікавлені у тому, щоб Європа рухалася вперед без зволікань, і
хто б не був румунським кандидатом, він повинен бути прийнятним для голови
Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн і має, так само, заручитися необхідною
підтримкою в Європарламенті», – наголосила Міна Андрєєва. Раніше відставлений прем’єр-міністр,
соціал-демократка Віоріка Денчіле висунула кандидатуру колишнього міністра
європейських справ Віктора Негреску на посаду європейського комісара від
Румунії. Президент Клаус Йоганніс, однак, оцінив, що глава уряду, якому
парламент 10 жовтня оголосив вотум недовіри та відправив у відставку, не має
легітимності висувати кандидата у комісари. Це вже третя пропозиція соціал-демократів
після Ровани Плумб та Дана Ніки. Кандидатура першої була відхилена комітетом з
питань правової політики Європарламенту з міркувань доброчесності, а
кандидатура другого навіть не була розглянута, після того як уряд, який висунув
її провалив іспит вотуму недовіри в
парламенті.

Урядова команда перед голосуванням у
парламенті

13 із 16 кандидатів на міністерські посади,
запропоновані призначеним прем’єр-міністром та лідером Націонал-ліберальної
партії Людовіком Орбаном, були схвалені у результаті парламентських слухань у
спеціалізованих комітетах законодавчого органу. Були відхилені, однак
кандидатури Йона Штефана на пост міністра громадських робіт, розвитку та
управління, Віолети Александру на посаду міністра праці та Флоріна Кицу на посаду
міністра фінансів. За підсумками парламентських слухань призначений
прем’єр-міністр назвав рішення про відхилення трьох кандидатів політично
мотивованими, давши, що він задоволений тим, як показали себе кандидати. Він
сказав, що постане перед парламентом з тим же складом уряду. Висновки спеціалізованих комітетів мають
консультативний характер. У відповідь голова Палати депутатів, соціал-демократ
Марчел Чолаку зазначив, що існує неписане правило, згідно з яким кандидатури,
які не пройшли слухання у комітетах, мають бути замінені призначеним
прем’єр-міністром. Людовіку Орбану необхідні голоси 233 парламентаріїв для
затвердження свого кабінету міністрів. Для отримання необхідної підтримки у
парламенті ліберали підписали політичні угоди з Союзом «Рятуйте Румунію»,
Демократичним союзом угорців Румунії, партією «Народний рух», Альянсом
лібералів і демократів та фракцією національних меншин, в тому числі української, у Палаті депутатів.

14 кандидатів у президенти

У Румунії триває кампанія виборів президента, яку
оглядачі називають нецікавою і тьмяною. Остаточний список кандидатів на виборах Президента
Румунії-2019 містить 14 осіб від усіх парламентських партій зокрема: чинний
президент Клаус Йоганніс, кандидатуру якого підтримує Націонал-ліберальна
партія, лідер Соціал-демократичної партії Віоріка Денчіле, лідер Союзу «Рятуйте
Румунію» Дан Барна, Теодор Палеологу від Партії «Народний рух» колишнього
президента Траяна Бесеску, Мірча Діакону, кандидатуру якого підтримують Альянс
лібералів та демократів і партія Про Румунія, а також лідер Демократичного
союзу угорців Румунії Келемент Хунор. Про бажання стати президентом також
заявили кандидати від низки позапарламентських партій: Кетелін Іван, Нінел
Пейя, Себастьян-Константін Попеску, Джон-Йон Бану, Рамона-Іоана Брюйнсельс та
Віорел Катараме, а також двоє незалежних кандидатів – Богдан Станоєвіч та
Александру Кумпенашу. Перший тур президентських виборів відбудеться 10
листопада, а другий – 24 листопада. Відповідно до рішення уряду, закордонні
румуни зможуть голосувати у першому турі виборів президента з 8 по 10
листопада, а у другому турі з 22 по 24 листопада. Серед країн, де буде створено
найбільше закордонних виборчих дільниць налічуються: Іспанія (148), Італія (142),
Німеччина (84), Великобританія (73), Франція (48), США (38) та Республіка
Молдова (36). Румуни які мешкають за кордоном і раніше зареєструвались на спеціальному порталі в
Інтернеті, мають можливість голосувати поштою.

«Колектив» – 4 роки по тому

У середу панахидою та пішою ходою у Бухаресті відзначили четверті роковини найбільшої трагедії упродовж тридцятирічної
посткомуністичної історії Румунії. 30 жовтня 2015 року під час рок-концерту у
бухарестському нічному клубі «Колектив» спалахнула велика пожежа, після того як іскри феєрверку перекинулися на
стіни і стелю переповненої зали, яка мала лише один вихід. Від опіків або від токсичного
диму 64 людини загинули і майже 200 отримали травми. Кількість загиблих зросла до
65 людей через два роки, коли ще одна особа, яка отримала сильні опіки через депресію
покінчила життя самогубством. У порушених за цим фактом провадженнях досі не
знайдено винних. Власникам клубу досі не
оголошено вироку. Тодішній міністр охорони здоров’я Ніколає Бенічою не з’явився
до Генеральної прокуратури для допиту в
якості свідка у кримінальній справі в зв’язку з діями представників влади після
пожежі. З іншого боку, громадська організація з Ясс написала заяву до
прокуратури на посадовців Генерального інспекторату з надзвичайних ситуацій на
чолі державним секретарем Раєдом Арафатом. Їх звинувачують у приховуванні важливих
доказів, після того як електронна публікація виклала в Інтернет досі невідомий відеозапис,
зроблений першим екіпажем рятувальників, який прибув на місце трагедії для
ліквідації наслідків пожежі. «Ми всі знали, наскільки хаотичними були дії, з
самого початку ми казали про непрофесіоналізм та відсутність емпатії «рятувальників»,
а відеодокази лише підтвердили наші підозри», – зазначили активісти відповідної
організації. Раєд Арафат заявив, що не бачив відозаписів і не подаватиме у
відставку, додавши, що піде з посади, лише якщо цього зажадає прем’єр-міністр.