Tag: Європейська Комісія

Наприкінці
минулого тижня Європейська Комісія
перерахувала Румунії 2,76 мільярда євро,
що є другим запитом на виплату в рамках
Механізму відновлення та стійкості
(НПВС).
Виконавча влада ЄС заявила, що виплата
стала можливою після того, як Румунія
виконала 49 проміжних етапів і цілей,
пов’язаних з другим траншем. Вони
охоплюють ключові реформи в таких
сферах, як зелений і цифровий
перехід – прийняття закону про
декарбонізацію і набуття чинності
закону про хмарні послуги,
що використовуються в державному
секторі, – підкреслили в Брюсселі.

У
той же час Румунія представила реформи
для покращення застосування державної
політики, сприяння туризму та культури,
розвитку людських ресурсів у секторі
охорони здоров’я, покращенню збору
податків та стабільності пенсійного
забезпечення,
модернізації інфраструктури системи
освіти, а також зміцнення незалежності
судової системи та боротьби з корупцією.
Голова уряду в
Бухаресті,
соціал-демократ Марчел
Чолаку привітав оголошення Комісії.
Він заявив,
що виконавча влада Румунії зобов’язана
«ефективно» та «прозоро» управляти
цими грошима, які призначені ключовим
реформам
для зеленого та цифрового переходу
країни.

Чолаку
додав, що уряд Румунії зараз зосереджується
на завершенні всіх етапів і цілей,
пов’язаних з третім платіжним запитом,
щоб якнайшвидше направити його до
Європейської комісії і таким чином
збільшити шанси на швидке отримання
третього траншу грошей. Зі свого боку,
спікер
Сенату Румунії Ніколає Чуке, лідер
Націонал-ліберальної партії, яка
перебуває в правлячій
коаліції
з СДП, заявив, що розумне використання
грошей з Брюсселя позначиться на
стабільності бюджету і повинно мати
мультиплікативний ефект, що призведе
до поліпшення якості життя кожного
румуна. Лідер НЛП зазначив, що Національний
план відновлення і стійкості, який
уклала Румунія, є складним, і що лише
для цього другого платіжного запиту
було подано понад 3 000 документів.

Виплати
в рамках Механізму відновлення та
стійкості, ключового інструменту, що
лежить в основі програми ЄС NextGenerationEU,
базуються на результатах і залежать
від реалізації Румунією інвестицій та
реформ, передбачених її власним планом.
У грудні 2022 року Румунія подала свій
другий запит на виплату до Європейської
комісії, і в червні 2023 року Брюссель
схвалив його частково позитивну попередню
оцінку, але виявив, що два проміжні
результати, пов’язані з інвестиціями в
енергетику, не були досягнуті задовільним
чином. Однак Комісія визнала, що Румунія
вже зробила кроки для їх досягнення.
НПВС
Румунії фінансується
за рахунок грантів і кредитів на суму
понад 29 млрд. євро. Загальна сума коштів,
які вже надійшли в країну в рамках НПВС,
становить майже 10 мільярдів євро.

Незабаром, виконавча команда, очолена люксембурзьким Жаном-Клодом Юнкером покине політичну сцену, щоб звільнити місце для складу нової Європейської комісії. Новообраний президент Єврокомісії,
німкеня Урсула фон дер Лейен офіційно представила, 10 вересня в Брюсселі, перелік майбутніх
єврокомісарів та оновлену структуру виконавчої влади. Вона обіцяє вжити заходів проти зміни клімату, зміцнити партнерство зі
Сполученими Штатами Америки та
переглянути відносини з Китаєм.

Пані
Фон дер Лейен стверджує, що її команда буде врівноваженою, спритною та
сучасною, відданою сталій політиці, а також буде охоронцем багатосторонності.
Оскільки Великобританія не висунула жодної кандидатури, до складу Єврокомісії
входитимуть 27 членів, у тому числі вісім віце-президентів, включаючи
Верховного представника Європейського Союзу з питань зовнішньої та безпекової
політики, іспанця Жозепа Борреля. За
досягнення центральних політичних цілей Єврокомісії, як пишуть європейські ЗМІ,
будуть відповідати протягом наступних п’яти років виконавчі віце-президенти: нідерландський
соціал-демократ Франс Тіммерманс, який опікуватиметься й кліматичною
політикою, представник лібералів, данка
Маргрете Вестагер, яка буде й єврокомісаром з питань цифрової конкуренції та демократ
латвієць Валдіс
Домбровскіс, який буде й єврокомісаром з питань економіки.

ЗМІ
пишуть, що рішення зберегти на посаду єврокомісара Валдіса Вестагера, який бориться
з монополістичними тенденціями американських фірм у районі «Силікон велі», ймовірно,
викликає критику з боку Білого дому. Критики
вже викликало в Бухаресті призначення на посаду європейського комісара з питань
транспорту румунського євродепутата Ровани Плумб. Член Соціал-демократичної
партії протягом 25 років, вона обіймала на національному рівні посади міністерств навколишнього середовища, праці, європейських фондів, освіти й транспорту.
Опозиційні партії в країні звинувачують її у тому, що вона не мала жодного
позитивного результату. Опоненти влади висловлюють занепокоєння щодо
доброчесності та компетентності Ровани Плумб та вважають, що вона не відповідає
для посади єврокомісара.

У свою
чергу, політичні оглядачі вважають іронічним призначення на посаду єврокомісара
з питань транспорту особу, яка походить з країни, що далі намагається створити мережу
автомобільних доріг і яка не модернізувала свою залізничну інфраструктуру десятиліттями. До речі,є чимало суперечок довкола призначення окремих
єврокомісарів. Окремі
оглядачі вважають скандальним призначення Сільвії Гулар з Франції на посаду єврокомісара
з питань промислової політики і цифрового ринку, саме в день, коли французька судова
поліція допитувала її у справі про фіктивну роботу. Були незадоволення й
стосовно рішення пан Фон дер Лейєн інтегрувати питання міграції до більшого
портфеля «захист
європейського стилю життя».

Відповідно
до процедур, запропоновані до
призначення єврокомісари пройдуть слухання у профільних комітетах Європарламенту.
Потім Європейський парламент ухвалить новий склад Єврокомісії, а Європейська Рада офіційно затвердить нову
Єврокомісію.

Сусід, в епоху комуністичної диктатури, як з
колишньою Югославією, так і з колишнім Радянським Союзом, Румунія завжди
закликала до вступу в НАТО та ЄС, з метою поширювання європейських та
євроатлантичних цінностей в державах навколо неї. У понеділок, в Брюсселі, в
ході зустрічі Ради закордонних справ, міністр закордонних справ Румунії Теодор
Мелешкану підтвердив, що Румунія приділяє велике значення прискоренню
економічної інтеграції та політичної асоціації колишніх радянських республік, Республіки
Молдови, Грузії та України, з Європейським Союзом. Вони вже уклали угоди про асоціацію та вільну торгівлю з Брюсселем і вже
давно сприймаються як призери Східного партнерства, що також включає Вірменію,
Азербайджан та Білорусь.

Забезпечення стабільності, безпеки та
процвітання в регіоні, вважає Бухарест, залежить саме від поглиблення та
помноження зв’язків цих держав із Заходом. Міністр закордонних справ також
пообіцяв, що дос’є Східного партнерства буде пріоритетним під
час головування Румунії в Раді ЄС, в першій половині наступного року. Створена
на частині східних румунських територій, анексованих Москвою, в 1940 році, в
результаті ультиматуму, Республіка Молдова завжди займала привілейоване місце на
порядку денному дипломатії в Бухаресті.

Румунія була і залишається найенергійнішим і
послідовним захисником прагнень інтеграції сусідньої держави і, отже, не
приховує своєї тривоги щодо непритомності тамтешньої демократії. Європейці, попередив
міністр, в інтерв’ю Радіо Румунії, стурбовані подіями в Кишиневі після скасування
результатів виборів мера столиці Молдови. Теодор Мелешкану: «Є стурбованість з приводу еволюції в Республіці
Молдова і не лише на рівні Європейського Союзу, Комісії, але й на рівні
Європейського Парламенту. Знову ж таки, я також підкреслив, що з нашої точки
зору, дуже небезпечним є те, щоб мер був обраний народним голосуванням, а потім
був невизнаний рішенням судової влади, особливо тому, що невідома правова
основа для такого рішення. Для мене є пріоритетом, щоб Молдова продовжувала
прямувати своїм європейським шляхом.»

Раніше і посли країн-членів ЄС, акредитовані
в Кишиневі, повідомили прем’єр-міністру Павелу Філіппу, що рішення скасувати
голосування минулого місяця та те, як воно було прийнято, позбавляє громадян
столиці прав користуватися демократично обраним мером, проєвропейцем Андрієм Нестасе,
який переміг у вирішальному турі соціаліста Іона Чебана. І виконавчий орган ЄС оголосив,
що доти, доки не будуть виконані політичні умови пов’язані з демократією,
верховенством права та правами людини, переказ першого траншу макрофінансової
допомоги для Республіки Молдова у розмірі 100 млн. євро буде припинений.

Прем’єр-міністр Дачіан Чолош провів, у четвер, у Бухаресті, разом з віце-президентом Європейської Комісії Юркі Катайненом, відповідальним за місця праці, економічне зростання, інвестиції і конкурентоспроможність, діалог з громадянами Румунії.

Діалог був присвячений актуальним питанням порядку денного ЄС і Румунії, з наголосом на Інвестиційному плані заради Європи, так званому плані Юнкер.Він спрямований на мобілізацію принаймні 315 млрд євро в приватні і державні інвестиції протягом трьох років. Що стосується довгострокових інвестицій в Румунії, Дачіан Чолош попередив, що нашою слабкою гілкою є здатність тримати обіцянки і фіналізувати проекти. З іншого боку, він оцінив, що більш важливим ніж освоєння європейських фондів є безперервність і передбачуваність початих проектів, особливо в галузі охорони здоров’я, освіти та інфраструктури.

Прем’єр-міністр також повідомив, що Уряд Румунії розглядає можливість будівництва нових лікарень. Дачіан Чолош: Попри питання доходів, зарплат лікарів і стабільності та видимості для них в системі, ми зосереджуємо увагу і на підготовці ряд інвестиційних проектів в лікарнях. Ми починаємо будувати дві лікарні в Бухаресті. У нас є три регіональних лікарень і, найімовірніше, до кінця року, у нас будуть інші дві чи три лікарні. Користуємося фінансуванням від Європейського інвестиційного фонду для підготовки цих проектів. Але ще раз, нам потрібна безперервність і передбачуваність в таких інвестиціях.

У ході дебатів, Дачіан Чолош нагадав, що в цьому році уряд збільшив бюджет на дослідження. Він сказав, що бажає заохотити молодих компетентних румунів залишитися вдома, залучити дослідників з-за кордону інвестувати в Румунії, а саме, переконати іноземні компанії розвивати центри досліджень, розвитку та інновацій в Румунії.

У свою чергу, Юркі Катайнен ствердив, що важливим є щоб Румунія інвестувала як у галузях наукового дослідження і розвитку, так і у професійній освіті. Юркі Катайнен: Ми закликаємо Румунію сфокусувати майбутню політику на галузь досліджень і розвитку, а й для заохочення політики професійної підготовки, зокрема що стосується підготовки вчителів. Чим будуть краще підготовлені викладачі, тим краще буде підготовлене населення і володітиме більшою кількістю знань.

Віце-президент Європейської комісії і прем’єр-міністр Румунії також говорили про необхідність забезпечення прозорості в реалізації проектів, що фінансуються за рахунок європейських грошей.