Tag: Європейська Рада

Президент Румунії Клаус Йоганніс на засіданні Європейської Ради в Брюсселі

Лідери ЄС, в тому числі глава румунської держави Клаус Йоганніс, зустрілися в Брюсселі в четвер і п’ятницю, щоб обговорити такі питання, як Україна, ситуація на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція і закордонні справи. Іншою темою був сигнал підтримки з боку ЄС, який має бути наданий на найвищому рівні Республіці Молдова в контексті виборів і референдуму, на якому населення має вирішити, чи хоче воно приєднатися до ЄС, що було одним з пунктів, на якому Румунія наполягала під час дебатів і в підсумковій декларації саміту. Іншим елементом, на якому наполягає Румунія, є те, що європейські лідери закликають Європейську комісію проаналізувати причини, чому ціни на енергоносії у Східній та Південній Європі вищі, ніж у решті країн блоку ЄС. Однією з проблем є слабка взаємопов’язаність ринків та блокування, яке відбувається в центральному регіоні Європи. Тому такі країни, як Румунія, не можуть скористатися моментами, коли європейський ринок пропонує кращі ціни. Найбільше дискусій викликала міграція, яка продовжує чинити тиск на кордони ЄС. У середу глава румунської держави Клаус Йоганніс взяв участь у саміті Європейського Союзу – Ради співробітництва арабських держав Перської затоки в Брюсселі. Цей перший саміт став визначальним моментом для розвитку стратегічного партнерства між двома регіонами і заклав основу для поглиблення співпраці в майбутньому періоді. Спільне партнерство спрямоване на безпеку, сталий розвиток і процвітання двох регіонів шляхом стимулювання двосторонньої торгівлі та інвестицій, енергетичного співробітництва та боротьби зі зміною клімату, посилення взаємозв’язку, в тому числі у сфері цифрових технологій і міжлюдських контактів. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до оновлення та розширення договірної бази у сфері торгівлі та інвестицій, підтримуючи, водночас, просування по лінії лібералізації візового режиму. Румунія зацікавлена в покращенні сполучення між двома регіонами шляхом розвитку і розширення таких проєктів, як Економічний коридор Індія-Близький Схід-Європа, а також під егідою Global Gateway, що дозволить більш ефективно і на партнерських засадах використовувати нові технології, джерела енергії та критично важливі матеріали.

Європейська Комісія попередньо схвалила третю платіжну вимогу Румунії за НПВС

Європейська комісія попередньо схвалила третю платіжну вимогу Румунії за НПВС, але очікує отримати додаткову інформацію від уряду в Бухаресті протягом місяця, перш ніж здійснити повну виплату. За оцінкою Єврокомісії, Румунія виконала 62 з 68 реформаторських або інвестиційних критеріїв, тому Комісія пропонує частково призупинити виплату до отримання подальших роз’яснень. Якщо вони будуть визнані достатніми, Комісія здійснить повну виплату двох мільярдів євро. В іншому випадку, європейська виконавча влада здійснить частковий платіж Румунії, і наша країна матиме додатковий період, цього разу шестимісячний, щоб виконати невиконані вимоги. Європейська комісія має повідомити саме ту суму, яка не буде перерахована Бухаресту з платіжного запиту, у розмірі 2 700 000 000 євро. Міністр інвестицій та європейських проєктів Адріан Кичу заявив, що виконавча влада вже працює над виконанням усіх критеріїв. Серед досягнутих пунктів – стимулювання енергоефективності в промисловості, реформа державної пенсійної системи та інвестиції для підвищення енергоефективності існуючого фонду нерухомості. Теж комісія виявила, що, наприклад, реформа управління державними підприємствами, інвестиції в транспортній сфері та реформа податкового режиму для мікропідприємств не були виконані.

Румунія в перспективі відбудови України

На початку цього тижня в Бухаресті під патронатом прем’єр-міністрів Румунії Марчела Чолаку та України Дениса Шмигаля, відбувся другий форум «Rebuilding Ukraine». Захід був організований Двосторонньою торгово-промисловою палатою Румунія-Україна у партнерстві з Посольством України в Румунії і присвячений залученню інвестицій та обговоренню конкретних напрямків участі румунських та іноземних компаній у проєктах з відновлення України. Серед основних тем обговорення – наслідки на продовольчу та енергетичну безпеку, двосторонні мультимодальні перевезення як важлива складова глобальної продовольчої безпеки, основні виклики відбудови України в нинішніх умовах, а також варіанти та виклики, пов’язані з процесом фінансування, міжнародні правові та економічні рамки повоєнної реконструкції, роль Румунії в процесі відновлення України, міркування щодо інструментів, які будуть використані для реалізації Формули миру Президента Володимира Зеленського, зацікавленість економічно розвинених країн в інвестиціях, які створять основу для процесу відбудови України.

Звинувачення румунських політиків у корупції

Прокурори НАД почали в четвер обшук в офісі депутата Нелу Тетару в муніципальній лікарні в місті Хуші (схід), де він працює хірургом. Обшуки відбулися після того, як Палата депутатів на початку цього тижня частково зняла недоторканність з колишнього міністра, якого звинувачують в отриманні цього року хабарів від пацієнтів. Нелу Тетару стверджує, що він не винен і що ніколи не ставив свої медичні дії в залежність від отримання будь-якої матеріальної вигоди. Колишній міністр охорони здоров’я був позбавлений всіх політичних функцій і виключений зі списків на парламентські вибори 1 грудня. У середу Постійне бюро Сенату в Бухаресті, засідаючи в режимі онлайн, вирішило, що запит про зняття депутатської недоторканності з сенатора Єуджена Пирвулеску має бути переданий до Юридичного комітету для підготовки доповіді на пленарному засіданні, яке має відбутися в понеділок, 21 жовтня. Минулого тижня сенатор Єуджен Пирвулеску був поміщений під кримінальне розслідування і має бути поміщений під судовий контроль у справі, в якій його звинувачують у підбурюванні до підкупу впливу.

Перемоги Румунії на міжнародних футбольних змаганнях

Молодіжна збірна Румунії кваліфікувалася на чемпіонат Європи з футболу серед гравців віком до 21 року 2025 року, перемігши у вівторок ввечері в Бухаресті команду Швейцарії з рахунком 3:1 в останньому матчі групи E у відбірковому турнірі. Для «триколірних» це вже четвертий поспіль вихід до фінального турніру серед молоді до 21 року. Також у вівторок ввечері національна збірна Румунії з футболу перемогла Литву з рахунком 2:1 у Каунасі в групі 2 Ліги С Ліги націй. Це вже четверта перемога румунських футболістів у цій кампанії, після перемог над Литвою на власному полі, Кіпром та Косово. Румунія очолює групу з 12 очками, Ліга націй також матиме прямий вплив на європейську кваліфікацію до чемпіонату світу 2026 року.

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – Президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у дводенному засіданні Європейської Ради в Брюсселі, на порядку денному якого такі теми, як Україна, ситуація на Близькому Сході, конкурентоспроможність ЄС, міграція, закордонні справи та Республіка Молдова. Європейські лідери обговорять останні події в загарбницькій війні Росії, а також багатовимірну підтримку України. Щодо Близького Сходу, вони обговорять «тривожну» ситуацію та «ризики ескалації насильства в регіоні». На пропозицію Румунії до порядку денного засідання також буде включено обговорення ситуації в Республіці Молдова та питання підтримки вступу цієї країни до ЄС, зокрема, для підтримки внутрішніх реформ і зміцнення стійкості та стабільності. З огляду на майбутні вибори та референдум щодо європейської інтеграції Респ. Молдова, буде також обговорено питання російського втручання у виборчий процес. У середу відбувся перший саміт Ради співробітництва ЄС та країн Перської затоки, спрямований на зміцнення політичного та економічного партнерства між ЄС та його державами-членами у складному геополітичному контексті.

ОБОРОНА – Міністр національної оборони Румунії Анджел Тилвер бере участь у засіданні міністрів оборони країн НАТО в Брюсселі 17 і 18 жовтня. На порядку денному – важливі для Альянсу теми, спрямовані на виконання рішень, ухвалених главами держав і урядів на ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні в липні. Міністерський захід включає три дискусійні сесії – одну у форматі Альянсу щодо посилення сил і засобів стримування і оборони Альянсу, одну у форматі Ради Україна – НАТО і першу в історії сесію з країнами-партнерами з Індо-Тихоокеанського регіону/ІП4 (Австралія, Японія, Південна Корея і Нова Зеландія). Міністр оборони також візьме участь у міністерському засіданні Глобальної антиісламської коаліції

ВИБОРИ – Четвер був останній день подання списків кандидатів на парламентські вибори в Румунії. 21 політична партія та організація вступили у виборчі перегони, які визначаться на виборчих дільницях у Національний день Румунії, 1 грудня. Список СДП до Сенату відкриє лікар Адріан Стрейну-Черчел, а до Палати депутатів – керівник Канцелярії прем’єр-міністра Міхай Гігіу. Ліберали відкривають свої списки до Сенату і Палати депутатів колишнім міністром освіти Соріном Кимп’яну і міністром енергетики Себастьяном Бурдужою. Списки Союзу Рятуйте Румунію очолюють колишній мер першого столичного району Клотільд Арманд та Клаудіу Несуї, тоді як Сила Правих має колишнього прем’єр-міністра Людовіка Орбана на чолі списку до Палати депутатів та лідера Партії «Народний рух» Еуджена Томака на чолі списку до Сенату. Колишній міністр спорту Едуард Новак також балотується від ДСУР. Альянс за об’єднання румунів представлений його лідером Джордже Сіміоном на чолі списку до Палати Депутатів, а до Сенату – координатором Департаменту економічного аналізу Фонду Чорноморського університету Петрішором Пеєю. Центральне виборче бюро встановило порядок на виборчих бюлетенях для діаспори, і кандидати СРР, «Сили правих» та ДСУР будуть на перших позиціях.

АВТО – Асоціація автовиробників та імпортерів організувала  у четвер в Бухаресті новий Форум сталої та доступної мобільності, в якому взяли участь представники автомобільної промисловості з 35 країн, політичні лідери та особи, які приймають рішення. Автомобільна промисловість потребує більшої допомоги як з боку уряду, так і з боку Європейської Комісії, оскільки наступні два роки будуть дуже складними для цього сектору, який є двигуном економічного розвитку, заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку. Він оголосив, що адміністрація в Бухаресті готує програми підтримки в той час, коли весь сектор переживає період занепаду, який без втручання може призвести до масових звільнень через кілька років. Прем’єр-міністр нагадав, що план реіндустріалізації Румунії включає об’єкти для національної автомобільної промисловості і в цілому має на меті перетворити країну на технологічний та інноваційний центр Південно-Східної Європи протягом наступних 10 років.

ЗАРОБІТНА ПЛАТА – Мінімальна заробітна плата з 1 січня становитиме 4050 леїв (810 євро) – про це домовилися в середу уряд в Бухаресті та соціальні партнери, які зустрілися в Національному тристоронньому комітеті. За словами прем’єр-міністра Марчела Чолаку, Румунія зараз знаходиться на шляху до європейської мінімальної заробітної плати, відповідно до директиви, яка передбачає, що її рівень повинен становити від 47% до 52% від європейської мінімальної заробітної плати, оголосив прем’єр-міністр.

КОРУПЦІЯ – Прокурори ДНК провели у четвер обшук в офісі колишнього міністра охорони здоров’я Нелу Тетару в муніципальній лікарні міста Хуші (східна Румунія), де він працює хірургом. Минулого тижня Тетару, депутату НЛП від повіту Васлуй, було пред’явлено звинувачення у справі, в якій його звинувачують в отриманні хабарів, як лікаря, в розмірі від 100 (еквівалент близько 20 євро) до 500 леїв (100 євро), а також продуктів харчування. Тетару стверджує, що він невинний і що він ніколи не обумовлював медичний акт.

ВИБОРИ В МОЛДОВІ – 3,3 мільйона виборців у Респ. Молдова, як очікується, прийдуть на виборчі дільниці в неділю 20 жовтня на історичні вибори: вибори президента республіки та референдум щодо європейського майбутнього країни. За даними Центральної виборчої комісії, організовано 2 219 виборчих дільниць і вперше надруковано виборчі бюлетені не лише румунською, але й п’ятьма мовами національних меншин: українською, болгарською, гагаузькою, російською та ромською. Для молдован за кордоном буде відкрито 231 виборчу дільницю в 37 країнах, найбільше в Італії – 60, Німеччині – 26, Франції – 20 і Великобританії – 17. У Румунії буде відкрито 16 виборчих дільниць, стільки ж, скільки і в США, в той час як в Росії, з міркувань безпеки, будуть відкриті лише 2 виборчі дільниці, обидві в Москві. Дві виборчі дільниці також будуть відкриті в Україні, в Києві та Одесі. Чинний президент Майя Санду закликала громадян Респ. Молдова  взяти участь у референдумі і зазначила, що процес голосування займає всього 3 хвилини, в порівнянні з десятиліттями очікування приєднання її країни до вільного і розвиненого світу.

ОЕСР – Вступ Румунії до Організації економічного співробітництва та розвитку принесе переваги, особливо в сфері інвестицій, і Молдова також може скористатися цією кон’юнктурою, заявила голова Національного банку Республіки Молдова Анка Драгу. Вона сказала, що інвестиції є набагато безпечнішими, зрозумілішими і динамічнішими в зоні ОЕСР, і що передовий досвід, який Румунія вдосконалює в процесі вступу до ЄС, так чи інакше передається Республіці Молдова. Драгу зазначила, що 65% від загального обсягу зовнішньої торгівлі Молдови здійснюється з Європейським Союзом, і половина з них – з Румунією або через Румунію.

ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Анджел Тилвер зустрівся зі своєю нідерландською колегою Кайсою Оллонгрен на військово-повітряній базі 86 в Борча на півдні Румунії. Зустріч відбулася з нагоди прибуття до Румунії ще трьох літаків F-16 Королівських ВПС Нідерландів, які будуть передані в розпорядження Європейського центру підготовки F-16, що діє на румунській базі з листопада минулого року. Літаки будуть використовуватися в програмах підготовки пілотів, у тому числі й українських, для керування цим типом винищувачів. З іншого боку, міністр Анджел Тилвер отримав запевнення від помічника держсекретаря США у справах Європи та Євразії Джеймса О’Брайена, що США співпрацюють з Румунією щодо безпекових ризиків, пов’язаних з війною в Україні. Американський чиновник також назвав співпрацю між Румунією та Україною “важливою для українського народу”.

ЄВРОПЕЙСЬКА РАДА – Протягом двох днів президент Румунії Клаус Йоганніс бере участь у позачерговому засіданні Європейської Ради в Брюсселі. За повідомленням Адміністрації президента в Бухаресті, до порядку денного включені такі теми, як перспектива нового європейського пакту про конкурентоспроможність і відносини ЄС з Туреччиною. Європейські лідери також обговорять розвиток війни в Україні, ситуацію на Близькому Сході та майбутній стратегічний порядок денний ЄС. Президент Румунії також візьме участь у прийомі, організованому королем Бельгії Філіпом на честь глав держав та урядів ЄС.

ПРОТИПОВІТРЯНА ОБОРОНА–  Рада Україна-НАТО зустрінеться в п’ятницю, щоб обговорити шляхи надання Києву більшої кількості систем протиповітряної оборони. Про це в середу заявив генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберг, повідомляє Reuters. Президент України Володимир Зеленський закликав до проведення зустрічі, оскільки його країна стикається з нестачею боєприпасів, через те, що життєво важливе фінансування з боку США вже кілька місяців блокується республіканцями в Конгресі, а ЄС не може вчасно доставляти боєприпаси.

ВІЗИТ – Катар є поважним брокером безпеки на Близькому Сході, так само як Румунія є визнаним фактором стабільності в Східній Європі, і обидві країни мають потенціал для побудови глибокого партнерства, яке набуде стратегічного значення – заявив прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку в середу в Досі під час спільної заяви для преси з прем’єр-міністром і міністром закордонних справ Катару шейхом Мохаммедом Аль Тані. Прем’єр-міністр Чолаку заявив, що перебуває в Досі, щоб надіслати чіткий сигнал про те, що Румунія разом з Катаром та партнерами з США та Європейського Союзу буде підтримувати мирні зусилля та відновлення безпеки на Близькому Сході. “Ми повинні закликати Державу Ізраїль та Іран негайно проявити стриманість, щоб запобігти небезпечному розвитку подій”, – сказав Марчел Чолаку. На двосторонньому рівні, за його словами, партнерство між Румунією та Катаром має бути прагматичним, побудованим на конкретних економічних проєктах та інвестиціях. Марчел Чолаку оголосив, що на розгляді знаходяться проєкти на суму близько 15 мільярдів євро. Він також зустрівся з представниками Асоціації катарських бізнесменів та Інвестиційного управління Катару. Марчел Чолаку нагадав, що Румунія має конкурентні переваги у сферах нерухомості, туризму, ІТ та кібербезпеки, оборонної промисловості та мінеральних вод, що відкриває можливості для прямих катарських інвестицій в румунську економіку і веде до розвитку більш глибокого двостороннього партнерства.

ІНФЛЯЦІЯ – Березень став третім місяцем поспіль, в якому Румунія мала найвищу інфляцію в Європейському Союзі – 6,7%. За даними Євростату, в ЄС вона знизилася до 2,6%. Країнами-членами ЄС з найнижчими показниками інфляції були Литва (0,4%), Фінляндія (0,6%) і Данія (0,8%). З іншого боку, Міжнародний валютний фонд переглянув у бік зниження – з 3,8% до 2,8% – свої оцінки зростання економіки Румунії в цьому році. Що стосується інфляції, МВФ прогнозує, що в країні буде зафіксована середньорічна інфляція на рівні 6% і 4% в наступному році. У той же час, міжнародна фінансова організація очікує, що дефіцит поточного рахунку Румунії залишиться на рівні 7,1% ВВП у 2024 році, як і в минулому році.

ОЛІМПІЙСЬКІ ІГРИ – Відповідно до віртуального рейтингу, опублікованого в середу дослідницькою компанією Nielsen Gracenote, цитованого Reuters, румунська делегація на Літніх Олімпійських іграх у Парижі (26 липня – 11 серпня) може завоювати десять медалей – дві золоті, три срібні та п’ять бронзових. Румунія посідає 25 місце у віртуальному рейтингу за загальною кількістю медалей, що є найкращим показником за останні п’ять літніх Олімпіад. За даними Gracenote, на Паризьких іграх домінуватиме делегація США з прогнозованими 123 медалями, за нею йдуть Китай (89) і Великобританія (66), а приймаюча країна Франція завоює 55 медалей. Румунія на сьогоднішній день кваліфікувала 80 спортсменів для участі в Олімпійських іграх в Парижі з легкої атлетики, плавання, боксу, веслування на байдарках і каное, спортивної гімнастики, художньої гімнастики, водного поло, настільного тенісу, вільної боротьби та важкої атлетики.

РУМУНИ В ІСПАНІЇ – Майже 15% працівників в Іспанії мають національність, відмінну від іспанської, що є новим рекордом для цієї країни. Вже більше десяти років більшість з них – румуни, які переважають марокканців, колумбійців і китайців. За даними кореспондента Радіо Румунія в Мадриді, 2 785 000 іноземців на даний час сплачують внески до іспанської системи соціального забезпечення, із загальної кількості 20,5 мільйонів. З них 340 514 – румуни, які займають перше місце серед націй-резидентів. В Іспанії проживає 6,5 мільйона іноземних громадян. Офіційно румунів налічується 624 000, але неофіційні джерела говорять про більш ніж мільйон.

Ліберальне урядування шляхом взяття на
себе відповідальності у Парламенті

Ліберальний
уряд меншості в Бухаресті вирішив прийняти ряд заходів шляхом взяття на себе
відповідальності, тим самим обійшовши звичайні парламентські дебати. Так що, на
цьому тижні, Уряд, який прийшов до влади в жовтні в результаті проголосування
резолюції про вотум недовіри колишньому соціал-демократичному уряду, подав до
Парламенту, з метою взяття на себе відповідальності, три проекти, спрямовані на
внесення змін до законів правосуддя, безкоштовний внутрішній автомобільний
транспорт для учнів, пенсіонерів та інвалідів, а також на бюджетні межі на
наступний рік. Оскільки Сенат, як вирішальний орган
у питанні ухвалення цих рішень, прийняв майже одночасно з підходом уряду частину
заходів у сфері судової системи – тобто відтермінування
на два роки дострокового виходу на пенсію магістратів та на один рік перехід до
підвищення складу судових колегій перших інстанцій до 3 суддів – виконавча
влада вирішила взяти на себе відповідальність лише за відкладення підвищення
стажу для вступу в магістратуру.Відповідно до закону, якщо протягом
трьох днів з моменту взяття на себе відповідальності не буде ініційована
резолюція про вотум недовіри, проекти, утвердженні виконавчою владою, стають
законами після їх підписання главою держави. Навівши як приклад рішення
Конституційного суду від 2009 р., яке передбачає, що уряд може взяти на себе
відповідальність у Парламенті лише в тому випадку, якщо парламентська процедура
заблокована і якщо певні заходи вкрай необхідні, СДП, яка зараз перебуває в
опозиції, оголосила, що оскаржить в Конституційному Суді два проекти, за які уряд
взяв на себе відповідальність, але не має на увазі ініціювати резолюцію про
вотум недовіри уряду. Соціал-демократи пояснили, що як відкладення дати
підвищення стажу для вступу в магістратуру, так і регулювання заходів у сфері
транспорту осіб вже перебувають на розгляді Парламенту.З іншого
боку, теж взяттям на себе
відповідальності, Уряд хоче
скасувати низку положень Термінової постанови №114,
також відомої під назвою «Постанова жадібності», якою рік
тому соціал-демократична виконавча влада ввела ставки податків для банків або
обмежила ціни на газ та електроенергію для домашніх
споживачів. Незадоволені наслідками цієї Постанови,
ліберали бажають тепер внести змін до
неї.

Вотум недовіри міністру фінансів

Сенат
Румунії прийняв, на цьому тижні, ініційований Соціал-демократичною партією
вотум недовіри міністру фінансів, лібералу Флоріну Кицу. 59 сенаторів
проголосували «за», 56 – «проти» та 2 – «утрималися». Відповідно до Конституції
Румунії, прийняття вотуму недовіри певному міністру не тягне за собою його
звільнення, однак було чимало голосів, які вимагали цього, нагадуючи, в
контексті, що Флорін Кицу навіть під час слухань в Парламенті до його призначення
на посаду не отримав зелене світло від спеціалізованого комітету. Ініціатори
резолюції дорікнули міністру в тому, що його непродумані легковажні заяви на
початку міністерського терміну призвели до знецінення національної валюти – лея
по відношенню до євро та долара США, що призвело до збільшення цін і платежів
за кредитами румунів. Флорін Кицу ствердив, що резолюція
соціал-демократів, які були при владі до жовтня, має суто політичний характер,
додавши, що готовий піти у відставку, якщо цього зажадає від нього НЛП. Він
додав, що колишній міністр фінансів, соціал-демократ Єуджен Теодоровіч з
початку року знав, що без додаткових заходів дефіцит бюджету зросте до 4%.
І Теж на плечі СДП, звалили ліберали провину за нещодавнє зниження агентством
Standard & Poor’s рейтингового прогнозу щодо Румунії зі стабільного на
негативний. На думку НЛП, це відбулося на тлі підвищення бюджетного дефіциту,
викликаного надмірними витратами попереднього уряду. Як може не зменшитись
рейтингова перспектива Standard & Poor’s, якщо дефіцит бюджету становить
3,7% ВВП вранці, 4,1% – опівдні, 4,3% – вночі та 4,4% ВВП в офіційних
документах? – прокоментував у Facebook колишній економічний оглядач СДП,
професор Крістіан Сокол, посилаючись на цифри оголошені лібералами в
перспективі внесення змін до державного бюджету на поточний рік.Як
може Standard & Poor’s не зменшити
рейтингову перспективу, якщо вчора
ввечері частка державного боргу у ВВП на 2020 рік становила 45%, а сьогодні
вранці досягла 40%?, – додав Сокол. На 2020 рік нинішній уряд прогнозує дефіцит
бюджету в 3,6%, витрати на персонал, які не перевищували би 9,7% та збереження
економічного зростання на рівні 4%.

Президент Румунії в Європейській раді

Присутній в кінці
цього тижня в Брюсселі, на Європейській раді, президент Румунії Клаус Йоханніс
оголосив, що європейські лідери вирішили перенести
підготовку багаторічного бюджету
Європейського Союзу з відповідальності ротаційного фінляндського
головування в Раді Європейського Союзу у
відповідальність Головування Європейської Ради. Щодо досягнення кліматичного
нейтралітету до 2050 року, запропонованого новою Європейською Комісією,
Клаус Йоханніс сказав, що, принаймні, в перспективі 2030 року, Румунія зможе досягти
запропонованих цілей. Нарешті, на тлі дострокових
парламентських виборів у Великобританії, президент
Румунії висловив задоволеність у зв’язку із результатом
виборів, сподіваючись, що це призведе до фіналізації
Брекзиту.