Tag: Європейський Союз

Європейський
Союз схвалив виділення Україні 50
мільярдів євро допомоги протягом
наступних чотирьох років. Глави держав
та урядів ЄС на засіданні в Брюсселі
вирішили надати Києву 17 млрд євро у
вигляді грантів та 33 млрд євро у вигляді
кредитів. Угорщина, яка досі виступала
проти додаткової підтримки України,
цього разу проголосувала за.
Прем’єр-міністра Угорщини Віктора
Орбана, який наклав вето на пакет у
грудні 2023 року, вдалося переконати
змінити свою позицію, тож лідери ЄС
одноголосно переглянули багаторічний
бюджет Євросоюзу, який розрахований до
кінця 2027 року.

Перегляд
бюджету на загальну суму 64,6 млрд. євро
також включає 1,5 млрд. євро для Інноваційного
фонду ЄС «Invest EU Horizon Europe» і Європейського
фонду оборони. Президент Європейської
комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що
схвалення пакету допомоги Україні є
дуже сильним сигналом для лідера Кремля
Володимира Путіна і
сигналом для американських партнерів,
оскільки пакет допомоги для України на
суму близько 65 мільярдів доларів
заблокований у Конгресі США з грудня
2023 року.

Зі
свого боку, комісар ЄС з питань внутрішнього
ринку Тьєррі Бретон заявив, що Європейський
Союз повинен забезпечити збільшення
виробничих потужностей своєї оборонної
промисловості дуже швидкими темпами.
Він підкреслив, що те, що було зроблено
в секторі виробництва боєприпасів, має
бути поширене на весь європейський
військовий сектор. Тьєррі Бретон: Нам
пощастило в Європі, що ми можемо робити
все в обороні, але не завжди в потрібний
час, тому належна оборонна готовність
– це дійсно, скажімо так, зміна парадигми,
яку ми повинні впровадити в усій нашій
оборонній промисловості. Ми почали з
боєприпасів, і ми прагнемо вдосконалити
наше виробництво, щоб дати Україні те,
що вона потребує. На своїй посаді я не
можу забезпечити постачання цих
боєприпасів в Україну, але я можу зробити
так, щоб оборонна промисловість збільшила
свої виробничі потужності.

Єврокомісар
також закликав Європейський інвестиційний
банк долучитися до фінансування оборонної
промисловості, оскільки, за його словами,
роль цієї установи полягає у підтримці
європейської політики, а оборона зараз
є ключовим елементом цієї політики.
Новина про те, що Європейський Союз
посилює свою допомогу Україні, була
зустрінута в Києві з полегшенням і
вдячністю. Президент України Володимир
Зеленський подякував лідерам країн ЄС
і наголосив на важливості того, що
рішення належить усім 27 країнам, що, за
його словами, ще раз продемонструвало
міцну єдність блоку ЄС. Зеленський
висловив переконання, що подальша
фінансова підтримка ЄС зміцнить
довгострокову економічну та фінансову
стабільність країни, що дозволить їй
протистояти військовій агресії Росії.

З різними поглядами щодо європейського бюджету на наступний рік, Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу
ведуть примирні переговори, наприкінці яких Комісія, найімовірніше, буде змушена представити нову бюджетну структуру. Бюджет, запропонований Комісією, у розмірі 168,3 мільярда євро,
знаходиться приблизно на середині
між бюджетом,
запропонованим Парламентом та Радою – Європейський
Парламент проголосував більшістю голосів за бюджет у розмірі 170,97 мільярда
євро,а Рада ЄС, яка представляє держави-члени, і яка відхилила зміни до європейського законодавства, бажає мати бюджет у розмірі 166,8
мільярдів євро, відповідно, збільшення лише на 0,6% порівняно з бюджетом на
поточний рік.

Пріоритети Ради, Парламенту та Комісії
є однаковими, – оголосив комісар Європарламенту Гюнтер Еттінгер у
Страсбурзі, перелічивши, серед іншого, економічне зростання та робочі місця,
молодь, міграцію та консолідацію кліматичної політики. В інтерв’ю Радіо
Румунія, євродепутат Зігфрід Мурешан розповів про фінансову ситуацію та
пріоритети Союзу: Ми перебуваємо в останньому році фінансового періоду 2014-2020 рр, тому такі чудеса зараз неможливо зробити. Це бюджетне виконання було заплановано в 2013 році, і з тих пір трапилось багато речей, яких керівники не
передбачили.Перш за все була криза
біженців, гроші на безпеку кордонів, гроші на
збільшення інвестицій, створення спеціального інвестиційного фонду, під назвою план Юнкера, для стратегічних інвестицій, за
допомогою яких було мобілізовано 440 млрд. євро для інвестицій, які привели до працевлаштування понад одного мільйона людей у ​​Європейському Союзі. Що я хочу вам сказати, це таке: ми знаходимося в останньому році бюджетного виконання,
майже всі резерви були використані для цих непередбачених заходів. Зараз
важливо відповідно фінансувати традиційні пріоритети Європейського Союзу, так щоб Європейський Союз мав у своєму
розпорядженні достатньо коштів аби негайно сплатити
рахунки одержувачів європейських коштів. Попит на кошти все зростає, тому важливо, що нам вдалося представити
бюджет, який забезпечив би
сплачення вчасно усіх цих рахунків-фактур.

Стурбований максимально наблизитись до мети розміром 20% витрат пов’язаних з кліматом із загального бюджету
на 2014-2020 роки, як запропонував Союз у 2013 році, Європейський Парламент
приділяє особливу увагу проблемі змін клімату. За оцінками, ця мета не стане досяжною зокрема через
відносно низькі витрати, пов’язані з кліматом у 2014 році, але Європейський Парламент хоче зробити вагомий внесок у інновації, дослідження та
нові, зелені технології,
до бюджету наступного року. Так
само, європейський законодавчий орган бажає підтримати оцифрування, допомогти в
дослідженні клімату, а також дослідити серйозні захворювання або розробити
ефективніші сільськогосподарські методи.Все це в поєднанні
із зусиллями по створенню нових робочих місць посилює конкурентоспроможність європейської
економіки та зменшує бідність. Пріоритети Парламенту щодо клімату, майбуття чи
молоді є також пріоритетами Ради, особливий виклик полягає у тому, що 2020 рік
є останнім роком поточного багаторічного фінансового виконання, роком, коли
деякі країни-платниці з чистими платежами, бажають скоротити бюджет, а інші
держави-члени бажають більше грошей у сферах згуртованості та сільського
господарства. Крім того, залишається невизначеною ситуація із Брекзитом та належними
фінансовими витратами.

Знову Зігфрід Мурешан: Великобританія в 2013 році підписала багаторічний бюджет
Європейського Союзу на період з 1 січня 2014 по 31 грудня 2020 рр. Це означає,
що незалежно від того, коли Великобританія покине Європейський Союз, вони
зобов’язалися зробити внесок у бюджет Союзу до 31 грудня 2020 року. Великобританія
щорічно сплачувала в бюджет ЄС на десять мільярдів євро більше, ніж отримувала,
тому зрозуміло, що після виходу Великобританії з ЄС нам будуть бракувати десять
мільярдів євро.Що
ми робимо, у цій ситуації? Перш за все, ми зменшимо бюрократію
при доступі до європейських фондів,полегшимо доступ до
європейських фондів, а це означає, що кожен отримувач європейських коштів
матиме менші адміністративні витрати. Ми використаємо краще кожне
євро з бюджету ЄС. Це перший захід.
Другий захід – кожній
державі доведеться зробити більші внески, і третій захід: будуть
певні категорії скорочень, де потрібно менше грошей.

Будуть
скорочення до бюджету
Європейського Союзу, але вони, швидше за все, не вплинуть на
Румунію, вважає румунський євродепутат, «оскільки Європейський Союз вважає, що
Румунія все ще потребує допомоги, і вона отримає цю допомогу у
найближчі сім років».

Румунії необхідна нова модель економічного зростання, яка б ґрунтувалася на інноваціях, щоб могла прискорити наближення до розвинених
західноєвропейських
економік. Цю оцінку зробили експерти Європейського банку реконструкції та розвитку в своїй останній доповіді про
перехідний період.

Регіональний директор Європейського банку реконструкції та розвитку Маттео Патроне ствердив, що рівень Валового внутрішнього продукту зростає вище потенціалу, на основі споживання та підвищення заробітних плат, без відповідного
зростання продуктивності.

Для
того, щоб продовжити і, можливо, прискорити наближення, Румунії, як й іншим країнам регіону, необхідна нова модель економічного зростання на основі інноваційного розвитку та
інтегрування до глобальної системи цінностей, – додав Маттео
Патроне, який
висловив своє переконання, що країна знаходиться на доброму шляху завдяки людському капіталу та
високій технології, як наприклад
інформаційна технологія та авіакосмічна промисловість.

Все ж таки, додав Регіональний директор Європейського банку реконструкції та розвитку Маттео Патроне деякі компоненти відсутні або мають бути підтримані, як
наприклад структурні реформи. На його думку інфраструктура є важливим
інгредієнтом, оскільки підтримує соціальну інтеграцію та збільшує продуктивність,
відкриває шлях до торгівлі та прямих інвестицій. Маттео Патроне сказав, що
необхідність інвестицій в інфраструктуру в регіоні сягатиме в найближчі п’ять
років 40% від загального обсягу інвестицій, необхідних, тобто 1,9 тисяч
мільярдів євро. Він також торкнувся й автодорожньої мережі, нагадавши, що Румунія має 747 км та знаходиться серед останніх у порівнянні з країнами регіону.

Проте, директор Європейського банку реконструкції та розвитку Маттео Патроне стверджує, що наявні галузі, де було досягнуто
прогресу, такі як водопостачання або енергія, згадавши про газовий
взаємозв’язок з Болгарією або Угорщиною. У свою чергу, головний економіст Національного банку Румунії Валентин Лазя,
присутній на презентації доповіді Європейського банку реконструкції та розвитку, зазначив, що країна не може очікувати довгострокового
економічного зростання, якщо вона не здійснить структурні реформи.

Валентин Лазя привернув увагу на те, що одна з характеристик демократії
полягає в тому, що рішення приймаються повільніше, а зростання не є настільки високим як у диктаторських режимах. Однак він назвав кілька галузей, в яких Румунія ще має багато працювати
такі як: усунення розриву між регіонами країни, між молодими та людьми похилого
віку з точки зору доступу до ринку праці, між чоловіками та жінками в плані
заробітної плати.

Європейський Союз стикається з багатьма проблемами, що мають складні та різноманітні аспекти – як політичні, так і економічні, військові, технологічні, інформаційні та культурні. У цьому складному середовищі безпеки ми можемо зазнати успіху тільки, якщо маємо довгострокове бачення та чіткі пріоритети, і якщо ми інтегруватимемо наші зусилля.

Це заява Президента Болгарії Румена Радева, який зустрівся, в н.п. Русе, з його австрійським та румунським колегами, Олександром Ван дер Белленом та Клаусом Йоханнісом, в ході зустрічі, розробленої в цьому форматі, оскільки ці три країни послідовно переймають головування в Раді Європейського Союзу.

Одноголосною точкою зору було те, що шестимісячний період головування не є коротким, однак на тлі глобального бачення розвитку ЄС це дуже короткий період. Ось чому потрібна дуже хороша координація та плавна передача пріоритетів наступній країні. Австрія перейме влітку від Болгарії головування, а Румунія очолить цей форум у першій половині наступного року. Конкретні питання є незліченними. Кризи у нас є щороку і постійно виникають нові, але, піклуючись про наші цінності, по солідарність, єдність, згуртованість, рівноправність відносин між державами-членами, ми надаємо додаткової вартості цілому ЄС, вважає глава румунської держави Клаус Йоханніс, який виступив на користь процесу бачення Європейського Союзу після 2019 року.

Нам це потрібно. Недостатньо спиратися на деяких конкретних проблемах, обговорювати питання торгівлі та свободи пересування. Люди хочуть більше. Люди хочуть безпеки, бажають мати безпечніші кордони, бажають єдності в рамках ЄС і хочуть бачити рішучих політиків, які працюють на користь союзу, ствердив Йоханніс. В ході тристоронньої зустрічі були обговорені основні теми, що стосуються майбутнього Союзу, в тому числі ситуація пост-Брекзиту, а також співробітництво в регіональному плані, питання середовища безпеки – такі, як перспективи європейського проекту, майбуття міграційної кризи і загальної європейської системи з надання притулку.

Також президенти трьох країн говорили про майбутнє Західних Балкан і точні розміри їх європейської перспективи, про багаторічні фінансові рамки і чи вони гарантують не тільки економічний розвиток Європи, а й політику згуртованості і реальної конвергенції, цифрове майбутнє Європи, готовність діяти і нейтралізувати терористичні напади, а також про майбутнє молоді.

Повний подій важливих політичних наслідків, 2014-ий був роком, коли дії Росії викликали перші територіальні зміни у Європі після югославської війни і відродили розмови про холодну війну, кажуть аналітики, яких цитують інформаційні агентства. З економічної точки зору, минулого року відбулася низхідна корекція прогнозів зростання через невизначеність яка зберігатиметься і в 2015 році, вважає економіст Ауреліан Докія.

Водночас, одна з головних позитивних змін, зареєстрованих у 2014 році, повязана із все більш очевидним відродженням економіки США. Ауреліан Докія: “Підтверджено, що економіка США вийшла із кризи. Економічне зростання, яке було оголошено в останні місяці року, на рівні 5%, показує стабілізацію ситуації, і ці позитивні результати економіки США, швидше за все, позитивно вплинуть на світову економіку, тому що ми добре знаємо, що економіка США є найбільшою у світі. Цей розвиток для більшості країн споживачів енергії є і результатом того, що у другій половині 2014 року, ціни на енергетичні ресурси, перш за все нафту, почали знижуватися, і, очевидно, це має позитивний вплив на споживачів, на індекс інфляції.”

Якщо еволюція американської економіки, схоже, увійшла на позитивну траєкторію, не те ж саме можна сказати і про Європейський Союз і, зокрема про зону євро. Країни в цьому регіоні ще зазнають багато проблем, загальна тенденція будучи економічна стагнація, без чіткого напрямку відновлення, – каже ще Ауреліан Докія: Малоймовірно, що у 2015 році відбудуться вражаючі відновлення економіки, особливо тому, що в багатьох країнах Європи у 2015 році пройдуть вибори, а це може породити деякі сюрпризи. У Греції пройдуть дострокові вибори, і найімовірніше екстремістська партія СІРІЗА отримає значну кількість місць у парламенті, а це занадто ускладнить відносини Греції з іншими європейськими країнами та МВФ. Напрямок в який прямуватиме Греція буде сигналом і для того, що може статися і в інших європейських країнах. У Іспанії, так само, відбудуться вибори цього року восени. Подемос – партія, яка висловила незгоду з багатьма аспектами взаємин із ЄС та з планом жорсткої економії Іспанії, може отримати важливе місце за столом переговорів. Є чимало знаків запитання, які надходять від європейського політичного класу, і це не добре для очікувань щодо економіки”.

Підвищення конкурентоспроможності ЄС за рахунок економічного зростання та створення робочих місць є, з іншого боку, пріоритетами піврічного ротаційного головування в ЄС, яке належить в першій половині цього року Латвії. Рига повинна буде справитися із комплексною проблематикою: відносини ЄС з Росією, наслідки економічної кризи в Греції, проблеми енергетичної безпеки і, не в останнє, економічна ситуація в ЄС. Латвія оголосила, що бажає брати участь у підтримці зусиль європейських країн по боротьбі з джихадистським ісламізмом, але й усуненні дискримінаційного ставлення Лондону до східноєвропейських громадян, які бажають вільно працювати на ринку праці Великобританії.

Спеціальний кореспондент Румунського радіомовлення в Брюсселі Черасела Редулеску зазначила: Нам не слід забути, що Латвія перейняла цей піврічний ротаційний мандат в період економічної невизначеності в країнах ЄС. Зайнятість та соціальна ситуація як і раніше викликають занепокоєння. Недавній економічний прогноз Комісії показував повільне економічне зростання і високий рівень безробіття: близько 25 млн осіб, з 500, з яких понад 18 млн в країнах зони євро. Довгострокове безробіття в країнах ЄС стає вже структурною проблемою, навіть у країнах з відносно високою продуктивністю. Що стосується екстремально холодних дипломатичних відносин між Росією і ЄС, міністр закордонних справ Латвії Едгарс Рінкевич оголосив, що підхід до діалогу з Москвою буде прагматичним, без неупереджених ідей за чи проти Росії. За словами Рінкевіча, позиція Латвії, країни, на території якої проживає значна російська громада, проста: якщо відчуватиметься значне поліпшення ситуації в Україні, а угода про припинення вогню поважатиме домовленість в Мінську, частиною якої є Росія, Латвія подумає запропонувати скасування або пом’якшення санкцій, накладених на Росію.”

Але якщо ситуація в Україні погіршиться, Латвія каже, що запропонує навіть введення нових санкцій.