Tag: європейські кошти

З різними поглядами щодо європейського бюджету на наступний рік, Європейський Парламент та Рада Європейського Союзу
ведуть примирні переговори, наприкінці яких Комісія, найімовірніше, буде змушена представити нову бюджетну структуру. Бюджет, запропонований Комісією, у розмірі 168,3 мільярда євро,
знаходиться приблизно на середині
між бюджетом,
запропонованим Парламентом та Радою – Європейський
Парламент проголосував більшістю голосів за бюджет у розмірі 170,97 мільярда
євро,а Рада ЄС, яка представляє держави-члени, і яка відхилила зміни до європейського законодавства, бажає мати бюджет у розмірі 166,8
мільярдів євро, відповідно, збільшення лише на 0,6% порівняно з бюджетом на
поточний рік.

Пріоритети Ради, Парламенту та Комісії
є однаковими, – оголосив комісар Європарламенту Гюнтер Еттінгер у
Страсбурзі, перелічивши, серед іншого, економічне зростання та робочі місця,
молодь, міграцію та консолідацію кліматичної політики. В інтерв’ю Радіо
Румунія, євродепутат Зігфрід Мурешан розповів про фінансову ситуацію та
пріоритети Союзу: Ми перебуваємо в останньому році фінансового періоду 2014-2020 рр, тому такі чудеса зараз неможливо зробити. Це бюджетне виконання було заплановано в 2013 році, і з тих пір трапилось багато речей, яких керівники не
передбачили.Перш за все була криза
біженців, гроші на безпеку кордонів, гроші на
збільшення інвестицій, створення спеціального інвестиційного фонду, під назвою план Юнкера, для стратегічних інвестицій, за
допомогою яких було мобілізовано 440 млрд. євро для інвестицій, які привели до працевлаштування понад одного мільйона людей у ​​Європейському Союзі. Що я хочу вам сказати, це таке: ми знаходимося в останньому році бюджетного виконання,
майже всі резерви були використані для цих непередбачених заходів. Зараз
важливо відповідно фінансувати традиційні пріоритети Європейського Союзу, так щоб Європейський Союз мав у своєму
розпорядженні достатньо коштів аби негайно сплатити
рахунки одержувачів європейських коштів. Попит на кошти все зростає, тому важливо, що нам вдалося представити
бюджет, який забезпечив би
сплачення вчасно усіх цих рахунків-фактур.

Стурбований максимально наблизитись до мети розміром 20% витрат пов’язаних з кліматом із загального бюджету
на 2014-2020 роки, як запропонував Союз у 2013 році, Європейський Парламент
приділяє особливу увагу проблемі змін клімату. За оцінками, ця мета не стане досяжною зокрема через
відносно низькі витрати, пов’язані з кліматом у 2014 році, але Європейський Парламент хоче зробити вагомий внесок у інновації, дослідження та
нові, зелені технології,
до бюджету наступного року. Так
само, європейський законодавчий орган бажає підтримати оцифрування, допомогти в
дослідженні клімату, а також дослідити серйозні захворювання або розробити
ефективніші сільськогосподарські методи.Все це в поєднанні
із зусиллями по створенню нових робочих місць посилює конкурентоспроможність європейської
економіки та зменшує бідність. Пріоритети Парламенту щодо клімату, майбуття чи
молоді є також пріоритетами Ради, особливий виклик полягає у тому, що 2020 рік
є останнім роком поточного багаторічного фінансового виконання, роком, коли
деякі країни-платниці з чистими платежами, бажають скоротити бюджет, а інші
держави-члени бажають більше грошей у сферах згуртованості та сільського
господарства. Крім того, залишається невизначеною ситуація із Брекзитом та належними
фінансовими витратами.

Знову Зігфрід Мурешан: Великобританія в 2013 році підписала багаторічний бюджет
Європейського Союзу на період з 1 січня 2014 по 31 грудня 2020 рр. Це означає,
що незалежно від того, коли Великобританія покине Європейський Союз, вони
зобов’язалися зробити внесок у бюджет Союзу до 31 грудня 2020 року. Великобританія
щорічно сплачувала в бюджет ЄС на десять мільярдів євро більше, ніж отримувала,
тому зрозуміло, що після виходу Великобританії з ЄС нам будуть бракувати десять
мільярдів євро.Що
ми робимо, у цій ситуації? Перш за все, ми зменшимо бюрократію
при доступі до європейських фондів,полегшимо доступ до
європейських фондів, а це означає, що кожен отримувач європейських коштів
матиме менші адміністративні витрати. Ми використаємо краще кожне
євро з бюджету ЄС. Це перший захід.
Другий захід – кожній
державі доведеться зробити більші внески, і третій захід: будуть
певні категорії скорочень, де потрібно менше грошей.

Будуть
скорочення до бюджету
Європейського Союзу, але вони, швидше за все, не вплинуть на
Румунію, вважає румунський євродепутат, «оскільки Європейський Союз вважає, що
Румунія все ще потребує допомоги, і вона отримає цю допомогу у
найближчі сім років».

Нещодавно у місті Бая-Маре, Марамуреський
повіт, північна Румунія , Румунська поліція провела зустріч з відкриття
конференції SAGA – Проекту регіонального співробітництва щодо попередження та боротьби з транскордонною злочинністю
в прикордонному регіоні між Румунією та Україною.

Основна мета проекту, що фінансується
в рамках Спільної операційної програми Румунія – Україна 2014-2020, – посилити регіональну
співпрацю щодо попередження та протидії транскордонній злочинності на кордоні з Україною.
Передбачається створення ІТ-платформи для забезпечення обміну даними та
інформацією, що підтримується сучасними засобами. Буде проведено реконструкцію
відділень поліції на прикордонних територіях, здійснено
закупівлю сучасного обладнання і розроблено навчальну
програму для поліцейських Румунії та
України.

Зустріч відкрила заступник
генерального інспектора Румунської поліції, квестор поліції Кармен Камелія Цуйку, яка наголосила на важливості
покращення обміну передовою практикою між правоохоронними органами Румунії та
України у спільних зусиллях щодо безпечного клімату в регіоні.До кінця періоду реалізації (29
червня 2022 р.) Проект має на меті сприяти значному підвищенню безпеки східного
кордону Європейського Союзу.

Серед бенефіціарів проекту,
керівником якого є Генеральна інспекція румунської поліції, є повітові Інспекції поліції Марамуреш, Ботошань, Сучава та Сату Маре, Генеральна
інспекція прикордонної поліції Румунії, Територіальна інспекція прикордонної
поліції Сігету-
Мармацієї та Головне управління національної поліції в Івано-Франківській
області.

Бюджет проекту становить 5,2 млн. євро, з яких 3,2 млн. євро
європейські грантові
кошти.Бюджет Спільної операційної програми
Румунія-Україна 2014-2020 рр. становить 60 млн. євро, європейський внесок, та 6
млн. євро внесок бенефіціарів.

У кінці червня 2019 р.
румунські і українські органи влади завершили процедуру підписання договорів на
фінансування чотирьох великих інфраструктурних проектів в рамках Спільної
операційної програми «Румунія-Україна 2014-2020», із загальною вартістю 21,1 млн.
євро, з яких 17,3 млн. євро європейських фондів. Ця сума складає 30% бюджету
програми.

Крім вищезгаданого, трьома великими
інфраструктурними проектами, які отримали фінансування по Спільній операційній
програмі, є:

.Проект «Чиста річка – Дунай». Загальний бюджет: 4,3
млн. євро (3,8 млн. євро європейських фондів). Мета проекту – реконструкція
каналізаційних систем прикордонного регіону, задля попередження надзвичайних
ситуацій антропогенного характеру.

.Проект «Зростання рівня безпеки населення через
менеджмент надзвичайних ситуацій» (BRIDGE). Загальна вартість проекту – 7,4
млн. євро, з яких 6,6 млн. євро складають європейські фонди. Проект передбачає
підготовку спеціалістів в галузі надзвичайних ситуацій, а також забезпечення
необхідної інфраструктури.

Проект «Транскордонна
інфраструктура охорони здоров’я». Загальний бюджет – 4,2 млн. євро (3,7 млн.
євро з європейських фондів). Проект передбачає інвестиції у відділення різних
лікарень, включених у проект, а саме реконструкцію і забезпечення обладнанням
відділень стерилізації і ортопедії Повітової лікарні Тульча (Румунія),
реконструкцію будівлі Міської лікарні Мечін (Румунія), реконструкцію і
забезпечення обладнанням відділення хірургії Басейнової дунайської лікарні (м.
Ізмаїл), реконструкцію і забезпечення обладнанням дитячого відділення
Ізмаїльської міської лікарні.

Дорога до нового пункту пропуску Тарна Маре –Хижа(Закарпатська
область) буде ремонтована за допомогою транскордонного
проекту. Про це повідомила
Повітова рада Сату-Маре. Влада двох країн
хоче, щоб після відновлення дорожньої інфраструктури пункт пропуску став
постійним.

29 серпня в
штаб-квартирі Повітової ради Сату-Маре було підписано грантовий
договір у рамках Програма
транскордонного співробітництва Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020 для проекту Розвиток та модернізація
інфраструктури доступу до пункту пропуску румунсько-українського кордону Тарна Маре – ХижаDevelopment
and modernization of the access infrastructure to the Romanian-Ukrainian border
crossing point from Tarna Mare – Hyzha Також було
підписано фінансову угоду між Спільним технічним секретаріатом програми
Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна та Асоціацією міжспільнотного розвитку
округу Сату-Маре де базується відділення Спільного технічного секретаріату.

Транскордонний проект
буде реалізовуватися в рамках партнерства, утвореного Територіальною
адміністративною одиницею села Тарна Маре,
як лідер проекту, повітом Сату-Маре та селом Хижа(Закарпатська область), як партнери проекту.Основна мета проекту -
модернізація під’їздної дорожньої
інфраструктури до пункту пропуску румунсько-українського кордону
Тарна Маре-Хижа шляхом ремонту 1.696 км дороги в селі Тарна- Маре та 1.163 км дороги в селі
Хижа. На заході підписання двох
контрактів були присутні представники Управляючого органу програми Транскордонного співробітництва Угорщина – Словаччина -
Румунія – Україна 2014-2020, Повітової Ради Сату-Маре, сіл Тарна-Маре та Хижа.

«Ми готуємо цю дорожню інфраструктуру, яка переважно
знаходиться в селах Тарна-Маре та Хижа, яку щодня використовуватимуть мешканці двох населених пунктів, і в
майбутньому ми сподіваємось обслуговуватиме включно пункт перетину кордону між
двома державами, який наразі не працює. Після завершення цього проекту ми
вживатимемо заходів щодо відновлення пункту пропуску кордону між Тарна-Маре та
Хижою», – сказав Патакі Чаба, президент Повітової ради Сату-Маре.

Ми продовжуємо боротися за
інтереси прикордонних регіонів країн, що беруть участь у цих програмах, і
намагаємось освоїти якомога більше грошей на їх розвиток. З осені ми розпочнемо
розробку стратегії на наступний період, 2021 – 2027 рр. Ми сподіваємось, що
правила будуть спрощені в майбутньому, щоб ми були більш оперативними, а
терміни затвердження цих проектів будуть коротшими, – заявив під час зустрічі
в Сату-Маре, Сакач Арон, директор Спільного секретаріату Програми HUSKROUA.

Проект також
включає низку семінарів та конференцій як для сприяння інвестицій, так і для
підтримки співпраці між двома країнами, відповідно місцевими органами самоурядування двох областей.Загальна вартість проекту
становить 1,071,738,44 євро. Термін реалізації проекту – 36 місяців. У 2014 році між селами
Тарна-Маре і Хижа підписано Протокол про співпрацю.

Регіональна співпраця між Румунією та Україною розпочалась давно і з
року в рік посилюється. Доказом цього є тісні партнерські стосунки між
румунськими та українськими прикордонними регіонами, як наприклад, Сучава-
Чернівці, Ясси- Вінниця, Марамуреш -Івано-Фраківськ,
Галаць-Одеса, Тульча-Ізмаїл та Сату
Маре – Закарпатя.

Більшість водних об’єктів в Європейському Союзі не мають доброго екологічного статусу, згідно з останнім дослідженням Європейського агентства з охорони навколишнього середовища на період 2010-2015 рр. Було проаналізовано понад 130.000 водних джерел, і висновком було те, що в усьому Європейському Союзі якість води тривожно погіршилася.

Східноєвропейські країни мають чистіші річки та озера, ніж у Західній Європі, де щільність населення та сільське господарство відповідають за хімічне забруднення вод. Ситуація є тривожною також на глобальному рівні. Експерти попереджають, що світ прямує до кризи питної води, якщо не буде вжито термінових заходів. Розрахунки Організації Об’єднаних Націй вказують, що до 2050 року приблизно п’ять мільярдів людей будуть жити в районах з низьким доступом до води. Звіт Світового банку показує, що в останні роки через іригаційні системи та надмірне споживання близько 70 великих річок світу висохли.

Країни ЄС мають Водну рамкову директиву для захисту та відновлення водних екосистем. Проте звіт показує, що ця директива не була реалізована на практиці. Забруднення триває в більшості річок, прибережних і підземних водах. Ртуть і кадмій несуть відповідальність за найчастіші випадки хімічного забруднення. Камелія Йонеску, національний координатор Відділу прісної води у Всесвітньому фонді природи Румунія (WWF Romania): Тільки 40% європейських водних об’єктів перебувають в хорошому або дуже хорошому стані. Критерії оцінки річок ґрунтуються на чинному законодавстві, Водній Рамковій Директиві та інших законодавчих актах, пов’язаних з цією Директивою. Це дослідження проводилося з урахуванням фізико-хімічних параметрів, тим як річка страждає від діяльності людини, фактичними фізичними втручаннями, такі як регулювання річкового стоку, побудування дамб, гребель… Всі ці критерії були обстежені кожною країною, коли вони оцінили свої річки. Але було виявлено, що чимало речей не було враховано від впровадження цієї Директиви, на початку 2000-х років – Директиви, яка визначає чіткі цілі для досягнення хорошої якості всіх водних об’єктів. Тоді, у 2000 році, були встановлені цілі для досягнення кращої якості води на 2015 рік, але вони не були дотримані багатьма країнами. Що правда, ця директива передбачає, що всі винятки такого роду повинні відбутися до 2027 року. До тоді ми повинні мати в Європі якісні ріки з екологічної точки зору.

У звіті Європейського агентства з навколишнього середовища зазначено, що води в Румунії в основному є чистими. В останні роки в цьому секторі були здійснені значні інвестиції. 287 населених пунктів скористалися європейськими коштами для реабілітації або розширення інфраструктури водопостачання. На період 2014-2020 рр. цьому сектору буде виділено 2,7 млрд. євро. Були затверджені 4 нових проектів, один з основних інвестиційних проектів буде в Бухаресті і користуватиметься 200 млн. євро з європейських фондів. Камелія Йонеску: У Румунії, якість води значно перевищує європейську середню. У принципі, у нас все ще є річки з хорошою якістю води, але також є багато загроз, пов’язаних із джерелами забруднення, наприклад сільське господарство. Майже всю територію країни можна вважати чутливою до нітратів з сільськогосподарських джерел, бо підземні води забруднені цими речовинами. Було багато таких ситуацій, коли воду криниць не можна було використати для пиття. Для уникнення цих ситуації необхідно краще планувати діяльність у сільськогосподарській системі, щоб захистити водний ресурс.

Водна рамкова директива в даний час проходить крізь процес перевірки«fitness check». Перевірка («фітнес-чек») буде оцінювати актуальність, ефективність, узгодженість і додану вартість цієї директиви на рівні ЄС, процес, що включає й винесення її на громадське обговорення у вересні 2018. Близько 100 НУО в даний час працюють для захисту і активізації її застосування і започатковують кампанію,в якій закликають Єврокомісію захистити Водну рамкову директиву незмінною, навіть якщо деякі держави-члени бажають послабити цей закон. Камелія Йонеску: У цьому процесі оцінки, громадяни можуть висловлювати свої думки, ідеї та передавати свої думки про управління водними ресурсами. Це той момент, коли громадяни можуть сказати ЄК, національним та європейським органам влади, як вони бачать реалізацію директив і захист річок, і чи це законодавство може бути поліпшене. Ми знаємо, що для багатьох користувачів води, але і для деяких компетентних органів влади в різних країнах, ця директива завдала досить клопоту, і тому наміром є перетворити, змінити цю директиву. Нашим побоюванням є те, що ці зміни призведуть до пом’якшення цілей щодо управління водними ресурсами.

Громадське обговорення з цього питання відбуватиметься до 4 березня 2019 року.

В
понеділок відбудеться запуск аукціону для будівництва автомагістралі Плоєшть – Брашов, яка перетинатиме з півдня на північ Південні Карпати. Оголошення було зроблено прем’єр-міністром Віорікою Денчіле, яка оцінила, що до кінця року буде підписано угоду про реалізацію цього
проекту в режимі державно-приватного партнерства.
Віоріка Денчіле: Довгоочікуваний
проект, щодо якого Уряд
доклав зусиль останніми місяцями. Протягом 30 днів румунські та іноземні
інвестори зможуть подавати заявки, а тип аукціону буде конкурсний відбір. Слідуватимуть згодом переговори з відібраними інвесторами,
так що у грудні ми плануємо підписати угоду про державно-приватне
партнерство для будівництва цієї автомагістралі.

Уряд
поки що нічого на каже про суму призначену для будівництва автомагістралі Плоєшть-Брашов. Ці два міста, в
даний час,пов’язані
європейською
дорогою, яка проходить через
найпопулярніші гірські курорти в Румунії, а пекельний
трафік, особливо по
вихідних та святах, розташовує цю дорогу на
перших місцях списку найбільш
завантажених доріг на південному сході континенту. Рішення
про фінансування в режимі
державно-приватного партнерства, яке також
було обране й у випадку Автомагістралі «Молдова», що зв’язуватиме центральну
частину Румунії з північно-східною, викликало
незрозумілість і було піддано критиці парламентською опозицією.

У тоні з європейським комісаром у справах регіонального розвитку Коріною Крецу,
лідер НЛП Людовік Орбан звернувся із закликом до Уряду Румунії використовувати безвідплатні фонди Європейської
комісії для фінансування Автомагістралі Молдова. Людовік Орбан: Фактично, рішенням
уряду СДП фінансувати цю Автомагістраль «Молдова» у режимі державно-приватного
партнерства, Уряд дав нам зрозуміти, що не вважає пріоритетним будівництво цього важливого автошосе,
і що фактично не має на меті збудувати цю важливу ділянку автомагістралі. Нам
чітко пояснила комісар ЄС Коріна Крецу, цей автобан можна побудувати з
європейських безвідплатних коштів в рамках Операційної програми з питань
інфраструктури.

Коріна
Крецу рішуче критикувала уряд з Бухареста за відсутність інфраструктурних
проектів, це будучи розділом, де Румунія може отримати європейські кошти. Вона
сказала, що в транспортному секторі вже було втрачено два мільярди євро, і докладаються
зусилля для уникнення втрачення інших коштів, виділених на 2014-2020 роки.
Влада оголосила, що в цьому році буде здано в експлуатацію близько 100 км автобану
на північному заході та заході країни. Румунія має менш ніж 750 кілометрів шосе,
з яких приблизно 100 були успадковані ще від комуністичного режиму. У пресі з’явилася
гірка статистика, згідно якій, якщо всі обіцянки, зроблені міністрами
транспорту протягом останніх п’яти років, збулися би, то в нашій країні було б тепер
8000 кілометрів автомагістралі.

На запрошення міського голови м. Ізмаїл Андрія Абрамченка, голова Повітової ради Тульча, Хорія Теодореску, 27 травня, перебував у сусідньому українському місті, де взяв участь у Фестивалі Дунайська весна. Тульчанська делегація взяла участь у заходах Фестивалю та здійснила поїздку до пам’ятника румунським героям, що загинули у Першій світовій війні, де поклала квіти і вшанувала героїв хвилиною мовчання.

Запрошення було зроблене міським головою Ізмаїла під час офіційного візиту до міста Тульча, у середині минулого місяця: Приходьте, на два дні до нас на Фестиваль Дунайська весна, щоб побачити, як гарно в Ізмаїлі. Під час цього візиту ми хочемо організувати робочу зустріч з кількома важливими туроператорами та економічними агентами в нашій області. Враховуючи те, що візовий режим був скасований, ми можемо поговорити про розвиток туризму на вихідні, коли тульчанці або ізмаїлітяни можуть відвідати наші міста та області, з огляду на те, що відстань між ними невелика – сказав міський голова Андрій Абрамченко.

У ході участі у Фестивалі сторони обговорили питання реалізації проектів за Європейською програмою фінансування, в рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна 2014-2020. Це, в першу чергу, чотири великі проекти, які були подані для фінансування Асоціацією транскордонного співробітництва Єврорегіон Нижній Дунай, в рамках цієї оперативної програми на суму понад 6 мільйонів євро. Йдеться про державні установи повіту Тульча у партнерстві з мерією міста Ізмаїл.

Я дуже хотів би, щоб ми досягли успіху на всіх рівнях щодо освоєння транскордонних фондів, і таким чином спільно реалізувати якомога більше проектів. Ми докладаємо зусиль щодо поглинання європейських фондів, і я би хотів, щоб ми спільно досягли успіху по освоєнню європейських коштів. Є великий тиск, і було б надзвичайно, якби і те, що ми робимо в Тульчі окремо, і те, що ми робимо з вами разом у справі залучення коштів було успіхом, – сказав Голова тульчанської повітової ради Хорія Теодореску.

Дуже важко знайти вздовж румунсько-українського кордону дві адміністративні одиниці, які настільки активні з точки зору дружби, співпраці та багато спільних справ. Різниця полягає в тому, що ми просунулись дуже швидко, на відміну від інших, від офіційних зустрічей до робочих засідань, в рамках наших власних ініціатив. Завдяки вашій дружбі місто Ізмаїл є одним з найактивніших міст, якому вдалося підготувати проекти для отримання європейського фінансування, – сказав ізмаїлський міський голова Андрій Абрамченко.

Крім вищезгаданих проектів, влада Ізмаїла має намір влаштувати парк у Ізмаїлі, який називатиметься Тульчанський Парк, як символ добросусідських відносин з нашим повітом та на честь Століття Великого Об’єднання.

Нагадаємо, що 26 травня 2017 року Голова повітової ради Тульча Хорія Теодореску та міський голова Ізмаїла Андрій Абрамченко підписали Угоду про співробітництво між Повітом Тульча та м. Ізмаїл, у таких сферах: культура, освіта та наука, охорона здоров’я, місцева адміністрація, навколишнє середовище, економіка та інвестиції, наука і техніка, спорт, туризм тощо.

Румунія приєдналась до Європейського Союзу в 2007 році. Однак розрив у розвитку із Заходом зберігається, особливо в регіонах на північному сході та півдні країни, де рівень життя населення не досягає навіть половини середнього європейського показника. Теоретично найбільш підхідним для скорочення цього розриву є поглинання європейських фондів. Але практично влада Румунії, як центральна, так і місцева, незалежно від її політичного кольору, стала зразком поганої спроможності освоювати гроші з Брюсселя.

Це було також темою вотуму недовіри Поглинання європейських коштів – катастрофи типу СДП-АЛДЄ, винесеного в Сенаті проти міністра Європейських фондів, соціал-демократа, Ровани Плумб, НЛП та Партією Народний рух,і за який проголосував у вівторок і Союз Рятуйте Румунію. Підписанти закликали міністра піти у відставку, звинувачуючи її в тому, що вони назвали катастрофою в управлінні структурними фондами в Румунії. З мільярдів євро, виділених Румунії, витрачено незначні кошти, і в деяких випадках проекти навіть не розпочалися, вважають правоцентристські опозиційні сенатори, які визначили причинами надмірну бюрократію, постійні зміни в законодавстві та байдужість влади.

Ліберальний сенатор Джеордже Стинге: Наприкінці 2017 р. Румунія офіційно втратила 1,64 млрд. євро, які нам виділено від ЄС. За допомогою цих грошей ми могли побудувати 10 обласних лікарень, а не вісім, ми могли б побудувати 160 км шосе та чотири підвісні мости через Дунай. Ви довели, що не можете приносити європейські гроші в країну. Некомпетентність та відсутність професіоналізму змушують вас піти у відставку. Їдьте у відставку, поки ця галузь повністю не скомпрометована.

Передбачувано, ліва урядова більшість, підтримана Демократичним союзом угорців Румунії, відхилила вотум недовіри: 72 голоси проти, один утримався і лише 40 проголосувало за вотум недовіри. До голосування міністр європейських фондів відповіла критикам і обвинуватила, у свою чергу, те, що вона назвала правий політиканський дискурс. Рована Плумб: Я не та людина, яка дивиться у минуле, я вважаю за краще будувати теперішнє, щоб забезпечити результати майбутнього. Але ми також не приймаємо безпідставних нападів наших колег в опозиції, оскільки в попередньому європейському бюджеті ті ж колеги, які намагаються дати нам уроки, байдуже дивилися, як поглинання європейських фондів було скомпрометовано. Згідно з повідомленням ЄС, швидкість поглинання структурних та інвестиційних фондів становить 16% порівняно з середнім європейським показником, що на рівні 18%. Румунія випереджає країни-члени ЄС, які мають багаторічний досвід залучення європейських фондів.

Міністр також повідомила, що в період з 2014 по 2023 рік Румунія має в розпорядженні близько 42 млрд. євро з Брюсселя, з яких 10 млрд вже залучені.

У ході свого першого візиту до Брюсселю з часу вступу на посаду, прем’єр-міністр, соціал-демократ, Віоріка Денчіле зустрілась з чільними європейськими чиновниками. У вівторок глава Бухарестського уряду обговорила з європейським комісаром з регіональної політики Коріною Крецу затримку освоєння європейських фондів. Європейський чиновник знову попередила, що влада у Бухаресті має прискорити та спростити процедури використання європейських грошей, 2018 рік є вирішальним для поглинання коштів з Брюсселя, а Румунія ризикує втратити сотні мільйонів євро, сказала Коріна Крецу.

Вона додала, що влада Румунії усвідомлює цю небезпеку і вирішила вжити нових заходів. Коріна Крецу: Ми домовились про усунення ризику поглинання та узгодити зусилля у цьому напрямку, оскільки в рамках регіональної операційної програми ми можемо втрати понад 800 мільйонів євро. Прем’єр-міністр прийняла рішення створити робочу групу для прискорення спрощення процедур та поглинання коштів ЄС у Румунії, і я вирішила, що я, як уповноважена Єврокомісії, повинна мати свого представника».

Одним із найбільших ризиків втрати європейських фондів є будівництво трьох регіональних лікарень в Яссах (північний схід), Клуж-Напока (північний захід) і Крайова (південний захід), проект, розпочатий три роки тому , але який відстав від встановлених термінів. Коріна Крецу: Час минає, схвалення цих проектів було зроблено в липні 2015 року. До 2018 року справи рухались дуже важко, і, на жаль, єдина упевненість у цьому сенсі є той факт, що уряд Румунії разом з місцевою владою в Яссах, Клужі та Крайові встановили місця побудування лікарень.

Майбутні техніко-економічні обґрунтування повинні бути завершені до наступного місяця, але внаслідок затримок було узгоджено новий календар з першим кінцевим терміном у жовтні, тому будівельні роботи можуть розпочатися наступного року. Якщо цей останній календар не буде поважатись, ризик втрати європейського фінансування експоненціально зростає. Держави-члени повинні дотримуватися так званого правила про відмову, згідно з яким Комісія може вилучити кошти, якщо вони не витрачаються протягом трьох років після того, як вони були передані національним органам влади.

Таким чином, якщо робота не завершена, а платежі не були повністю виконані протягом зазначеного періоду, тобто до 2023 року, Комісія більше не зможе виплатити їх. Нагадаємо, що на період 2014-2020 рр. Європейська комісія надала Румунії більше 20 млрд. євро для інвестицій в економіку, і до цих пір було освоєно близько 5% коштів.

Нещодавно, журналісти з Румунії, України та Молдови за участю представників Регіональних бюро з питань транскордонного співробітництва Сучави та Ясс відвідали низку проектів, фінансованих ЄС, що впроваджувались в рамках Спільної операційної програми Румунія-Україна-Республіка Молдова 2007-2013 рр. Хоча упродовж кількож днів вони відвідали обмежену кількість проектів, варто відзначити, що загальний бюджет програми становив більше 126 мільйонів євро, будучи профінансовано 140 різних проектів.

Адріана Нікула та Марчел Чокирле представники Регіональних бюро транскордонного співробітництва Сучави і Ясс супроводжували представників ЗМІ у їхній подорожі, допомагаючи їм спілкуватись з представниками організацій, що реалізували проекти, «Ідея каравану журналістів прийшла від нашого бажання показати, що сталося з виділеними Європейським Союзом коштами нашій програмі, адже люди з Румунії, України і Молдови повинні знати про це– зазначила Адріана Нікула.

Вона також підкреслила, що відвідані проекти були різними- від просування спільної культурної спадщини до економічного розвитку, наукових досліджень, захисту від повеней, розвитку зоотехнічного сектору та енергоефективності, оскільки всі ці питання відповідали потребам людей, що живуть у прикордонній зоні. Ми відвідали проекти, що впроваджувались по обидва боки кордону, щоб побачити, як люди працювали разом, що зробив кожен партнер, якими були ризики та обмеження, які вони подолали, – сказала Нікула.

Журналісти пройшли 2000 кілометрів, щоб побачити деякі з реалізованих проектів. Першим з них була Митна служба Молдови. Метою проекту- оснащення і реабілітація Національної центральної лабораторії Молдови, і придбання двох мобільних лабораторій для аналізу продуктів харчування та нафтопродуктів. Переміщення товарів через митний кордон здійснюється набагато легше за допомогою передового обладнання і вдосконалення навичок співробітників митних органів, зазначила Емілія Кейнерян – керівник митної лабораторії. Бюджет проекту становив 3,437,994.00 євро.

Також у столиці Молдови, журналісти познайомились з представниками Державного університету медицини і фармації імені Ніколає Тестеміцану» партнер в проекті з Одеським національним медичним університетом, бенефіціаром будучи Ясський університет медицини і фармації імені Григорія Т. Попа. Три навчальні заклади створили мережу для досліджень і розвитку щодо хронічних захворювань. Бюджет проекту- 1,586,972.80 євро. Водночас за допомогою освоєних коштів Кишинівський Університет створив Навчально-науковий центр для підготовки медкадрів, який просуває сучасні методи освіти та медичної практики, засновані на симуляції.

Журналісти мали можливість відвідати дві з трьох середньовічних перлин, реабілітованих в рамках програми, а саме фортеці Сорока і Сучава. Два пам’ятки культурної спадщини, поряд з фортецею Хотин були відновлені в рамках проекту з бюджетом у понад три мільйони євро, який підвищив туристичний потенціал цих пам’яток, збільшив їх видимість і відкрив мости плідної співпраці.

Чернівецька мерія була лідером проекту і партнером в трьох інших проектах, так що дискусія з представниками установи була включена до маршруту каравану. Розвиток туризму на Буковині, модернізація заводу з переробки стічних вод в місті Чернівці та створення притулку для бездомних тварин були три основні теми на яких наголошувалось під час прес-конференції в Чернівцях.

Наступна зустріч була організована Сучавською Торгово-промисловою палатою, бенефіціар проекту вартістю 1,439,713.00 євро. За ці кошти було створено Центр підтримки бізнесу та розвитку підприємництва в Румунії, Україні та Молдові. Крім того, за допомогою проекту, Сучавська ТПП запустила віртуальний офіс для підприємців України і Молдови. Підприємці обидвох країн можуть створювати компанії зі штаб-квартирою у Сучаві, що дозволяє їм легше увійти на румунський та європейський ринок. Також у Сучаві, журналісти відвідали місто, кілька важливих пам’яток міста, серед яких Музей Буковина і Музей Буковинського села, які освоїли кошти шляхом проектів європейського фінансування.

Група журналістів відправилась до Ботошанскього повіту де побачила побудовану греблю Стинка-Костешті, на річці Прут, на кордоні між Румунією та Молдовою, яка була консолідована в рамках європейського проекту вартістю понад дев’ять мільйонів євро. Проектами з енергоефективності та встановлення сонячних панелей скористалися установи в прикордонному регіоні Васлуй та Ізмаїльський центр соціального обслуговування.

Найбільший проект, відвіданий караваном журналістів, коштував понад дев’ять мільйонів євро. У рамках проекту, впровадженого трьома країнами «Попередження і захист від паводків у верхніх басейнах річок Серет і Прут, шляхом впровадження сучасної системи моніторингу з автоматичними станціями – EAST AVERT» було створено єдину систему автоматичного моніторингу за рівнями води та кількістю опадів.

Загальна мета проектів покращити економічну, соціальну та екологічну ситуацію в контексті безпечних кордонів шляхом активізації контактів між партнерами прикордонних регіонів.

Більше половини населення Румунії, яке становить близько 20 мільйонів жителів живе в містах. Вони накладають темп і якість життя, є джерелом економічного, соціального, туристичного розвитку та творчого потенціалу. Там, де застосовується, міська політика спрямована на поліпшення якості життя в містах більш красивіших, доброзичливих, гармонійно розвинених. Перебуваючи кілька днів в Румунії, Європейський комісар з регіональної політики, Коріна Крецу, говорила, на конференції в Бухаресті, про сталий розвиток міст і роль європейських фондів. У зв’язку з цим, вона попередила, що міста в Румунії, включно столиця, мають великі затримки щодо проектів міського розвитку з коштами ЄС.

Румунія, підкреслила європейський чиновник, потребує фахівців для реалізації великих проектів фінансованих ЄС, які створюють робочі місця: Європейські кошти на 2014 – 2020 рр. більше не треба інвестувати хаотично, слід інвестувати відповідно до тематичних пріоритетів. Це дійсно велика проблема для Румунії: якість проектів, великі проекти. Було зроблено багато речей, але переважно маленькі речі: ремонт труб або інші речі, які можна було зробити за рахунок місцевих коштів. Я думаю, що ми повинні реалізувати масштабні проекти, які створюють робочі місця і мають великий вплив. Я гадаю, що цей менталітет ділити гроші всім меріям, щоб не нагнівати когось є шкідливим менталітетом, тому що з невеликими коштами можна здійснювати тільки невеликі проекти.

Європейський комісар з питань регіональної політики також повідомила, що одним з важливих проектів, спрямованих на модернізацію столиці може бути ремонт тепломережі з європейськими коштами. Коріна Крецу: Вже є бюджет в розмірі 100 млн євро в рамках програми велика інфраструктура через Фонд регіонального розвитку на модернізацію 500 км каналізаційної мережі. Мої колеги від DG Regio, на цьому тижні, перебувають у Європейському інвестиційному банку, щоб побачити, яким чином наступні 500 км каналізації будуть фінансуватися за рахунок гарантій з боку Європейського інвестиційного банку, адже вони знають про погану якість питної води в Румунії та можливість призупинення опалення.

36 повітових центрів в Румунії зможуть отримати прямий доступ до 1,2 млрд євро для розвитку, сказала європейський чиновник, яка закликала румунську владу надіслати в Брюссель проекти і техніко-економічні обґрунтування.