Tag: Євросоюз

  • Міжнародна допомога Румунії

    Міжнародна допомога Румунії

    Румунія, з лише шістьма мільйонам щеплених із 19 мільйонів населення, зафіксувала минулого тижня найвищий у світі рівень смертності від коронавірусу у розрахунку на мільйон осіб. Країна переживає найважчий період з початку пандемії, а медична система перебуває під неймовірним тиском. У звязку з цим голова Румунської колегії лікарів, професор д-р Данієль Коріу : «Ми маємо дуже велику кількість інфікованих, велику кількість госпіталізованих пацієнтів у відділеннях інтенсивної терапії, ця кількість набагато перевищує наші можливості, а найбільше болить те, що ми маємо дуже багато смертей, яких можна було уникнути. Цих смертей могло б не бути, більше 92% з них – це нещеплені особи. Вакцинація могла врятувати цих людей. Чому ми опинилися у цій ситуації? Через небажання людей робити щеплення, через низький рівень довіри населення до лікарів та їхніх закликів. З великим сумом мушу визнати, що ми опинилися в цій ситуації через певних лікарів-антивакциністів.»



    Голова Колегії лікарів Румунії каже, що потрібно гарантувати правого кожної людини на достовірну інформацію, тому він виступає за покарання кожного лікаря, який поширює у публічному просторі науково необґрунтовані теорії, тим самим створюючи загрозу для здоров’я населення. Серед причин небажання населення робити щеплення налічуються також низький рівень довіри до представників влади, а також – дезінформація. На тлі провалу кампанії з вакцинації проти COVID-19 та в контексті зростання кількості захворювань навіть Всесвітня організація охорони здоровя вирішила направити до Румунії делегацію своїх експертів.



    Аби впоратися з четвертою хвилею пандемії, Бухарест попросив термінової допомоги через Європейський механізм цивільного захисту, перші партії якої вже прибули.



    Речник Єврокомісії з питань бюджету, людських ресурсів, гуманітарної допомоги та кризового менеджменту Балаш Уйварі заявив: «Польща надіслала до Румунії 50 концентраторів кисню. Також були відправлені до Румунії 5200 флаконів моноклональних антитіл, надісланих Італією і 15 апаратів штучної вентиляції легень та 8 концентраторів кисню з Данії. На додаток до цієї підтримки з боку держав-членів, ЄС надав 200 концентраторів кисню з власного медичного резерву «rescEU» в Нідерландах. Ми також готові розглянути на відправлення людських ресурсів, медичних бригад, тобто надати допомогу, на кшталт тієї, яку й Румунія надала Італії під час першої хвилі COVID-19. Також готові розглянути запит про спрощення процедур переведення ковід-пацієнтів до інших країн-членів ЄС».



    У Бухаресті держсекретар Раєд Арафат оголосив про отримання ще 12 тисяч доз моноклональних антитіл від Німеччини. В Угорщині дві лікарні вже лікують румунських пацієнтів, а з понеділка медпрацівники з Республіки Молдова допомагають своїм колегам у мобільній лікарні поблизу міста Ясси (на північному сході країни).

  • 17 квітня 2021 року

    КОРОНАВІРУС
    – За останню добу у Румунії було
    зареєстровано 3 474 нових випадків інфікування SARS-CoV-2, після проведення
    понад 35 600 тестів, – оголосила Група стратегічної комунікації. За той же
    період померло 135 осіб, а загальна кількість смертей перевищила 26 тисяч. 12
    305 пацієнтів з COVID-19 госпіталізовані у спеціалізованих медичних установах,
    з них 1 505 – у відділеннях інтенсивної терапії. З моменту спалаху пандемії в
    Румунії було підтверджено понад мільйон заражених новим коронавірусом, а понад
    90% з них одужали. Тим часом триває кампанія щеплення, а з п’ятниці будь-хто
    може отримати вакцину AstraZeneca без попереднього запису в центрах щеплення де
    є вільні місця. За словами прем’єр-міністра Флоріна Кицу, на початку червня у
    Румунії буде вакциновано 35% дорослого населення, що дозволить поступово послаблювати
    обмеження та перейти до відновлення економіки. Він також зазначив, що загалом
    населення можна вважати імунізованим коли щеплення отримають 70% населення, а у
    випадку Румунії це означає 10 мільйонів людей.


    РЕЙТИНГ
    – Агентство Standard and Poor’s підтвердило суверенний рейтинг Румунії на рівні
    BBB- та покращила прогноз з негативного на стабільний. За даними Міністерства
    фінансів, це перша позитивна зміна рейтингової перспективи Румунії, яку
    визначає це агентство, з листопада 2013 року. Standard and Poor’s заявляє, що
    стабільний прогноз свідчить про довіру до заходів фіскальної консолідації, які
    просуває Румунія. За даними відомства, реформи, заплановані нинішнім урядом,
    забезпечать створення більш солідної фіскальної бази, обмежуючи ризики зміни
    політики фіскальної консолідації, що призведе до покращення суверенного
    рейтингу Румунії.


    ДИПЛОМАТІЯ
    – Глава румунської дипломатії Богдан Ауреску привітав рішення Високого
    представника ЄС Жозепа Борреля щодо призначення румунського дипломата Дана Стоєнеску
    керівником Представництва Європейського Союзу в Сирії, що знаходиться у
    Бейруті. Це призначення є підтвердженням на європейському рівні досвіду Румунії
    щодо Середнього Сходу, а також визнанням його дипломатичних здібностей, – зазначає
    Ауреску. Згідно із заявою МЗС, стабілізація Сирії залишається вирішальною для
    безпеки всього регіону, а активізація зусиль з політичного врегулювання кризи є
    пріоритетом для ЄС та міжнародного співтовариства. Дан Стоєнеску, досвідчений дипломат
    у питаннях Середнього Сходу, є Послом Румунії в Тунісі з 2017 року. У період з
    2015 по 2016 рік він обіймав посаду міністра без портфеля з питань зв’язків із закордонними
    румунами. Він також працював у посольствах Румунії в Мадриді та Бейруті. В
    даний час чотири інших румунських дипломатів обіймають посади глави
    Представництва ЄС: Оана Попа в Чорногорії, Деніса Іонете в Нігері, Траян Хрістя
    в Монголії та Крістіан Тудор в Кувейті.




    Р.МОЛДОВА
    – Уряд Румунії оголосив сьогодні, що продовжить підтримувати молдовську владу в
    її зусиллях щодо боротьби з пандемією COVID-19. Ще 132 тис. доз вакцини,
    виробленої компанією AstraZeneca, було надано сусідній державі. Чергова, третя і
    найбільша партія безкоштовної допомоги із загальної кількості в 200 тисяч
    обіцяних в грудні в Кишиневі президентом Клаусом Йоганнісом на зустрічі зі
    своєю колегою Майєю Санду. Перша партія з 21 600 доз була надана в кінці
    лютого, а друга – 50 400 доз – 27 березня, в День об’єднання з Румунією
    Бессарабії, колишньої румунської історичної провінції, на території якої була
    створена нинішня Республіка Молдова. Посол Румунії в Кишиневі Данієль Йоніце
    заявив тоді, що Бухарест наполягає на тому, щоби вакцина була рівномірно
    розподілена по всій країні, в тому числі у Гагаузії та Придністров’ї.



  • 26 березня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – За
    минулу добу у Румунії було зафіксовано понад 6500 нових випадків зараження
    коронавірусом, після проведення понад 40 тис. тестів. Станом на сьогодні
    червоний рівень епідемічної небезпеки діє в 12 повітах, в яких рівень
    зараженості перевищує 3 випадки на тисячу осіб. У Бухаресті рівень зараженості перевищує
    6,5 випадків на тисячу мешканців, а в навколишньому повіті Ільфов цей показник
    перевищив позначку 8, найвищу в Румунії. За останню добу від COVID-19 померли 116
    людей, а 1364 пацієнти перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. У четвер,
    на тлі нової хвилі зростання кількості заражених вірусом Sars-CoV-2, уряд
    Румунії схвалив нові протиепідемічні заходи для обмеження поширення
    коронавірусу. Вони набудуть чинності 28 березня, – оголосив
    прем’єр-міністр Флорін Кіцу, – щоб дозволити суб’єктам
    підприємницької діяльності належним чином підготуватися до зміни графіку роботи. У населених
    пунктах, де захворюваність перевищує 4 випадки на тисячу жителів, у п’ятницю,
    суботу та неділю комендантська година вночі була продовжена на дві години з 20:00
    і 5:00 ранку, а магазини працюватимуть до 18:00. Там, де показник зараженості перевищує
    7,5 випадків на тисячу населення, зазначені заходи діють і в робочі дні доти,
    доки рівень зараженості не зменшиться. Водночас кабінет міністрів послабив
    деякі обмеження, щоб дозволити пересування людей під час релігійних свят – на юдейське
    Песах та католицький і православний Великдень.




    ЄВРОСОЮЗ – На
    саміті ЄС, який відбувся у режимі відеоконференції і завершився сьогодні,
    президент Румунії Клаус Йоганніс повторив свій заклик до єдності та
    консолідації Європейського Союзу. Солідарність – єдиний шлях вперед у ці важкі
    часи, спричинені пандемією COVID-19, – наголосив глава румунської держави.
    Пандемія стала центральною темою Європейської ради, в якій глави держав та
    урядів країн-членів ЄС зосередилися на прискоренні поставок та розподілу
    вакцин. Вони також розглянули питання підготовки до поступового зняття обмежень
    та посилення глобальної реакції Союзу на пандемію. У висновках першого дня
    переговорів, прийнятих у четвер ввечері, глави держав та урядів, з іншого боку,
    закликали Туреччину утриматися від нових викликів чи односторонніх дій, що
    порушують міжнародне право, а також заявили, що вони проаналізують прогрес у
    червні. У кулуарах Європейської Ради відбувся саміт Євро в розширеному форматі,
    присвячений питанням міжнародної ролі цієї валюти.




    СТРАЙК – Міністр
    транспорту Кетлін Друле назвав протиправним припинення роботи бухарестського
    метро у п’ятницю вранці через стихійний протест окремих профспілкових лідерів.
    Жменька людей бореться за збереження привілеїв та синекур, написав міністр на
    своїй сторінці у Facebook, додавши, що ставкою є дуже вигідний бізнес з орендою
    підземних торгових площ. Міністр також повідомив, що написав скаргу в прокуратуру
    на дії лідерів профспілки. Протест стався на другий день після того, як компанія
    Metrorex оголосила, що повідомила компанію, яка управляє комерційними
    приміщеннями всередині станцій метро і котра належить профспілці Єдності – Вільна
    спілка метро (USLM), до 2 квітня звільнити приміщення та передати адміністратору
    підземної транспортної мережі. Компанія також наголосила, що постійний розвиток
    діяльності в комерційних приміщеннях, розташованих на шляху евакуації всередині
    метро, ​​«загрожує безпеці людей у ​​разі надзвичайних ситуацій, а також їх
    швидкій та безпечній евакуації». У відповідь представники USLM повідомили, що
    всі магазини метро побудовані відповідно до чинного законодавства, з дозволу компанії
    Metrorex, а 80% з них є власністю профспілок метро. Приблизно 700 000
    пасажирів, щодня подорожують бухарестським метрополітеном.




    ЛІТНІЙ ЧАС – Депутати Європарламенту
    закликають інтенсифікувати зусилля, спрямовані на
    здійснення бажання громадян відмовитися від зміни часу в країнах-членах
    Європейського Союзу, – йдеться в заяві Європейського парламенту. У березні 2019
    року Європарламент скасував обов’язкове переведення
    годинників на літній та зимовий час у країнах ЄС навесні та
    восени з 2021 року. Однак після двох років аналізу Рада ЄС ще не
    сформулювала спільну позицію. «84%
    громадян ЄС виступають за відмову від зміни часу, яка, згідно з численними
    дослідженнями, негативно впливає на здоров’я людини», -
    заявив доповідач Європейського парламенту Йоган
    Даніельссон, буквально за кілька днів до переходу країн Євросзоюзу на
    літній час. Аби нові правила вступили в силу, вони
    повинні бути узгоджені як парламентом, так і міністрами країн-членів ЄС.




    ФУТБОЛ -
    Національна збірна Румунії з футболу перемогла у четвер ввечері в Бухаресті
    національну збірну Північної Македонії, у першому матчі
    кваліфікації чемпіонату світу-2022. Наступний матч кваліфікації збірна Румунії зіграє проти
    футболістів Німеччини, які в
    четвер обіграли Ісландію з рахунком 3:0. В іншому матчі
    групи Вірменія перемогла Ліхтенштейн з рахунком 1:0. Згідно з регламентом переможці
    відбірних груп вийдуть безпосередньо на ЧС-2022, а другі команди зіграють у
    березні 2022 року в плей-офф, що складатиметься з двох одноматчевих етапів. З
    іншого боку, національна футбольна збірна Румунії гравців віком до 21 року у
    суботу зіграє проти команди Угорщини, яка разом зі Словенією, проводить
    чемпіонат Європи-2021 з футболу серед молоді U21. У першому матчі румуни зіграли
    внічию з Нідерландами – 1:1. У групі з Румунією також грає команда Німеччини.

  • 11 грудня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Уряд Румунії на
    сьогоднішньому засіданні прийняв рішення про продовження терміну дії режиму
    надзвичайної ситуації ще на 30 днів, з 14 грудня, з метою обмеження розповсюдження нового
    коронавірусу. Державний секретар Раєд Арафат оголосив, що залишаються в силі ті самі обмеження, включаючи
    карантин вночі. Він уточнив, що вводиться лише один новий захід, що стосується операторів кабельного
    транспорту, які обслуговують гірськолижні траси. Вони будуть відкритими, але
    уряд має намір уникнути перевантаження, щоб обмежити поширення нового коронавірусу. Таким
    чином, 20-місні канатні підйомники прийматимуть лише 10
    осіб. Раєд Арафат звернувся до румунів з
    проханням уникнути
    багатолюдних зустрічей під час свят, відмовитись від колядування та новорічних вечірок. З початку пандемії 545 000 румунів
    захворіли на COVID 19, з яких понад 80% одужали. На сьогодні понад 13 100 людей
    інфіковані новим коронавірусом. У п’ятницю в Румунії було зареєстровано 6460
    нових випадків захворювання на COVID-19, найбільше у Бухаресті. У реанімації перебувають майже 1300 пацієнтів.




    ПОЛІТИКА – Президент Румунії Клаус Йоганніс проведе у понеділок консультації з представниками партій, які увійшли до
    парламенту після парламентських виборів 6 грудня, стосовно кандидатури прем’єр-міністра, якому буде доручено формування нового уряду. Вони були запрошені в порядку кількості
    голосів, отриманих у неділю: Соціал-демократична партія, Націонал-ліберальна партія, Альянс «USR-PLUS», Альянс за об’єднання румунів, Демократичний союз угорців
    Румунії. Останніми з главою держави
    зустрінуться члени фракції нацменшин, в тому числі української, у Палаті депутатів. Соціал-демократи запропонували на посаду прем’єр-міністра кандидатуру професора медицини
    Александру Рафіли,
    представника Румунії у Всесвітній організації охорони здоров’я, який би сформував уряд меншості або національної єдності. Ліберали, зі свого боку, висунули кандидатуру чинного міністра фінансів
    Флоріна Кицу
    на посаду прем’єра, котрий вже оголосив про намір почати у суботу офіційні переговори про створення більшості та
    складу майбутнього уряду з альянсом «USR-PLUS» та Демократичним союзом угорців
    Румунії.




    ЄВРОСОЮЗ – На зустрічі Європейської ради в Брюсселі, лідери країн ЄС, серед яких і президент Румунії Клаус Йоганніс, схвалили
    спільний бюджет ЄС на наступні 7 років і Фонд відновлення економіки після пандемії, в понад
    1800 мільярдів євро, після того, як Польща і Угорщина передумали ветувати бюджет і план фінансування. В результаті цієї угоди, Румунія
    отримає із загального бюджету ЄС 46 мільярдів 700
    мільйонів євро для різних галузей, від
    сільського господарства, згуртування або сільського розвитку до інфраструктури
    і транспорту. Більше того, з Фонду економічного відновлення Бухаресту буде виділено 33,5 мільярди євро у
    вигляді грантів і кредитів. Інша тема, обговорена європейськими лідерами, була
    пов’язана зі скороченням викидів газу, що породжують парниковий ефект, на
    принаймні 55% до 2020 року. Глава румунської держави висловився за створення
    гнучких рамок, які б дали можливість усім країнам-членам, незалежно від рівня
    розвитку, ефективно діяти для досягнення цілей в напрямку боротьби з
    кліматичними змінами. Глави держав і урядів країн-членів ЄС прийняли також
    рішення застосувати санкції проти Туреччини за її незаконні та агресивні дії в
    Середземному морі проти Греції та Кипру.




    ІНФЛЯЦІЯ – Річний рівень інфляції
    в Румунії знизився до 2,1% у листопаді цього року з 2,2% у жовтні, на тлі
    подорожчання продовольчих та непродовольчих товарів, а також послуг. Про це у
    п’ятницю повідомив Національний інститут статистики. За оцінками Національного
    банку Румунії наприкінці поточного року інфляція становитиме 2,1%, що на 0,6
    процентного пункту менше порівняно з попереднім прогнозом.




    ІНТЕРНЕТ – За перше півріччя у Румунії було спожито понад 5,3 мільярда гігабайтів Інтернету, з яких 90% – мережі стаціонарного інтернету. Звіт Національного органу регулювання зв’язку (ANCOM) показує, що загальний трафік стаціонарного інтернету стрімко зріс за перші шість місяців, у результаті кризи в галузі охорони здоров’я, на 33% порівняно з попереднім семестром, що є найвищим піврічним зростанням з 2015 року. У той же час був зафіксований найменший приріст за півроку у мобільному інтернеті, лише на 12%. Під час режиму надзвичайного стану інтернет-трафік перемістився до стаціонарних мереж, на тлі переходу на дистанційну роботу та навчання, а також з усіма мобільними пристроями підключеними до мережі Wi-Fi вдома, – пояснив голова ANCOM Едуард Ловін.

  • 30 жовтня 2020 року

    КОРОНАВІРУС – Міністр охорони здоров’я Нелу Тетару попередив, що наступні три-чотири тижні будуть особливо складними, а влада докладає зусиль для обмеження збільшення кількості нових випадків захворювання на Covid-19, аби вийти на плато. Він уточнив, що в даний час в відділеннях реанімації є 1200 ліжок із можливістю їх збільшення до 1500, а пацієнти з COVID-19 отримують те саме лікування, що й за межами країни. У пятницю було підтверджено понад 6540 нових інфекцій. За останню добу 103 людини померли від SARS-CoV-2, а з понад 11 тис. госпіталізованих пацієнтів, 917 перебувають у важкому стані у відділеннях інтенсивної терапії. Тривожна ситуація також спостерігається у столиці, де за останню добу було зареєстровано 900 випадків коронавірусної хвороби. Станом на сьогодні від SARS-CoV-2 у Румунії померло 6867 людей. Прем’єр-міністр Людовік Орбан заявив, що осносною метою зараз є виявлення конкретних місцевих причин, які сприяють поширенню коронавірусу. Він знову наголосив, що уряд ще не розглядає варіант введення додаткових обмежувальних заходів на національному рівні.



    ЄВРОСОЮЗ – Європейський Союз виділить 220 мільйонів євро для перевезення хворих на COVID-19 всередині Євросоюзу, – оголосила у четвер ввечері глава Європейської комісії Урсула фон дер Ляйен після відеоконференції, в якій взяли участь лідери країн-членів. Одночасно буде створена платформа, за допомогою якої експерти можуть надавати поради національним урядам, ділитися передовим досвідом, гармонізувати наукові рекомендації та уникати суперечливих повідомлень. Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав до координації зусиль в умовах кризи в галузі охорони здоров’я та наголосив на необхідності виділення більше коштів на диверсифікацію джерел закупівлі майбутніх вакцин.



    КОЛЕКТИВ – Президент Клаус Йоганніс поклав вінок біля місця трагедії, яка сталася пять років тому в бухарестському рок-клубі «Колектив». Теж сьогодні глава держави підписав закон про надання пожиттєвої безкоштовної медичної допомоги постраждалим від трагедії. У пятницю був організований «живий людський ланцюг» в память про жертв пожежі в «Колективі». 65 людей загинули внаслідок пожежі, яка виникла через феєрверк, під час рок-концерту. 150 молодих людей все ще потребують медичної допомоги через отримані опіки. Кілька людей було заарештовано тоді, зокрема власники клубу та представники піротехнічної компанії, яка займалася феєрверками. Тим часом судовий розгляд, в якому суд першої інстанції вже виніс перший вирок, перебуває на етапі апеляційного розгляду, що триватиме приблизно до грудня. Тисячі людей вийшли на вулиці після трагедії «Колектив», незадоволені тим, як влада впоралася з ситуацією, а тодішній соціал-демократичний уряд подав у відставку.



    КОРУПЦІЯ – Національний антикорупційний директорат Румунії оголосив колишньому міністру охорони здоровя Ніколаю Бенічоу про підозру у торгівлі впливом та хабарництві, наклавши арешт на його майно, відповідно нерухомість та рахунки. Прокурори, яким напередодні депутати дали згоду на притягнення ексміністра до кримінальної відповідальності, стверджують, що під час перебування на посаді міністра молоді та спорту (2014 р.) він нібито вимагав від двох бізнесменів суму приблизно 1,3 млн. леїв ( понад 265 тис. євро), аби переконати міністра охорони здоровя залишити на посаді або призначити директорів кількох лікарень, а також для розподілу коштів для лікарень, з якими хабародавці мали постійні контракти. Згодом, будучи т.в.о. міністра охорони здоров’я, а потім повноцінним міністром, він отримав ще 2,6 мільйона леїв (приблизно 537 тисяч євро). Ніколає Бенічою перебуває в парламенті вже четверту каденцію і його кожен раз був обраний в списках опозиційної Соціал-демократичної партії. У 2018 році він перейшов до лав партії Pro Romania, очолюваної колишнім прем’єр-міністром і екссоціал-демократом Віктором Понтою.



    БЕЗРОБІТТЯ – У Румунії у вересні рівень безробіття становив 5,2%, на 0,1% нижчий ніж у серпні. Про це сьогодні оголосив Національний інститут статистики. Рівень безробіття серед чоловіків був на 1,1% вищим, ніж серед жінок. На тлі поступового відновлення діяльності, шляхом поступового послаблення обмежень, запроваджених в контексті пандемії COVID-19, кількість безробітних у вересні, зменшилася до 471 000 осіб проти 479 000 осіб у попередньому місяці. Однак кількість безробітних залишається вищи, порівняно з аналогічним місяцем попереднього року (368 000 осіб), повідомляє також Національний інститут статистики.

  • 1 квітня 2019 року

    РЕФЕРЕНДУМ – Президент Румунії
    Клаус Йоханніс у понеділок заявив, що проведе повторні консультації з парламентом для розширення
    сфери референдуму, який відбудеться 26 травня, одночасно з виборами до
    Європейського парламенту. Він пояснив, що це потрібно, щоб зробити референдум
    більш ефективним і потужним. Відповідне оголошення було зроблене після
    зустрічей глави держави з представниками громадянського суспільства, суддів та
    магістратів з питань референдуму на тему правосуддя. Клаус Йоханніс знову
    розкритикував головну керівну Соціал-демократичну партію за постійну схильність до прийняття
    термінових постанов і за намір здійснити «помилування та амністію
    корупціонерів». Глава держави
    знову попередив уряд не приймати термінових постанов про внесення змін до
    законів у сфері правосуддя та кримінальної політики до оприлюднення результатів
    всенародного волевиявлення.




    ЄВРОСОЮЗ – Сьогодні у Бухаресті стартувала Міжпарламентська
    конференція про майбутнє Європейського Союзу. Захід організований Парламентом на
    тлі головування Румунії в Раді
    Європейського Союзу. Дискусії зосереджені на захисті європейських цінностей, громадян,
    на необхідності реформування економічної моделі, забезпеченні єдності,
    європейському сусідстві та на євроатлантичних відносинах. Конференція
    завершиться підписанням спільної заяви. Документ стане внеском парламенту до Саміту
    ЄС, який відбувся 9 травня в м. Сібіу.




    ЕНЕРГЕТИКА – Комісар ЄС з питань клімату та енергетичної політики Мігель
    Аріас Кан’єте сьогодні прибув з дводенним візитом до Бухареста. За даними
    представництва Європейської Комісії в Румунії він візьме участь у засіданні «Ініціативи
    регіонального енергетичного співробітництва у Центральній та Південно-Східній
    Європі», а у вівторок – у неформальному засіданні Ради з енергетичних питань
    під головуванням румунського міністра енергетики Антона Антона. У кулуарах
    зустрічі відбудуться дві церемонії підписання угод про надання енергетичних
    грантів у рамках Європейського механізму взаємоз’єднання. Рада обговорить
    пріоритети майбутньої енергетичної системи в ЄС з метою забезпечення
    енергетичного переходу після 2020 року. У цьому контексті відбудеться і перша
    міністерська енергетична зустріч між країнами-членами ЄС та країнами Східного
    партнерства з метою зміцнення регіональної співпраці в енергетичному секторі.


    ДИПЛОМАТІЯ – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває з візитом у США,
    де сьогодні зустрінеться з американським держсекретарем Майком Помпео. Також у Нью-Йорку
    Теодор Мелешкану візьме участь у прийомі, організованому Постійним
    представництвом Румунії в ООН з нагоди головування Румунії в Раді Європейського
    Союзу та відзначення Міжнародного дня франкофонії. Теодор Мелешкану перебуває в
    США з 27 березня, де взяв участь у низці зустрічей, які відбулися у
    штаб-квартирі ООН, продовжуючи зусилля з просування кандидатури Румунії на
    посаду непостійного члена Ради Безпеки ООН у 2020-2021 роках




    ЕМІГРАЦІЯ
    – Громадяни країн Південної та Східної Європи більше стурбовані еміграцією, ніж
    імміграцією. Принаймні це випливає з результатів опитування, проведеного Європейською
    радою з міжнародних відносин серед мешканців 14 країн, опублікованих у
    понеділок газетою The Guardian. Згідно з опитуванням, в Іспанії, Італії,
    Греції, Угорщині та Румунії, тобто у країнах, де спостерігається стагнація або різке
    скорочення населення, відсоток тих, хто заявляє, що більше стурбований
    еміграцією, перевищує відсоток тих, кого непокоїть імміграція. Найбільш різкий
    демографічний спад, – пише The Guardian, – спостерігається у Румунії, населення
    якої скоротилося майже на десять відсотків за останнє десятиліття через виїзд,
    особливо молодих людей, на заробітки в країни Західної Європи. Навпаки, у
    країнах Північної та Західної Європи занепокоєння з приводу імміграції значно
    перевищує рівень занепокоєння щодо еміграції.




    БЕЗРОБІТТЯ – Рівень безробіття в Європейському Союзі у лютому становив 6,5%, порівняно з
    7,1% в аналогічному періоді минулого року. Про це повідомив сьогодні
    Європейський статистичний офіс – Євростат. Це найнижчий рівень безробіття в ЄС
    з січня 2000 року, коли Євростат почав
    складати щомісячну статистику безробіття. Найвищі рівні безробіття були
    зареєстровані в Греції, Іспанії та Італії. На протилежному кінці – Чехія,
    Німеччина та Нідерланди. У Румунії середній рівень безробіття у лютому становив
    3,8%.

  • 22 – 28 жовтня 2017 року

    22 – 28 жовтня 2017 року

    Пропозиції
    щодо внесення змін до Податкового кодексу

    Уряд
    Румунії розглянув у четвер у першому
    читанні проект закону про внесення змін до Податкового кодексу. Міністр
    фінансів Іонуц Міша представив податкові заходи, які вступлять в силу
    наступного року. Він повідомив, що знизиться податок на прибуток з 16% до 10%,в тому числі на
    доходи із заробітної плати і пенсій, оренди тощо, будуть скорочені соціальні внески та будуть
    переведені до
    прав працівника. З 1 січня, роботодавці будуть платити спеціальний внесок у розмірі 2,25%
    фонду заробітної плати,
    який покриватиме
    соціальні ризики безробіття, нещасних випадків, лікарняні, заборгованість по
    зарплатні.У свою
    чергу, міністр праці Лія Олгуца Васілеску заявила,
    що з 1 січня розмір валової мінімальної заробітної плати в країні збільшиться
    до 1900 (більше 400 євро) леїв. Лія Олгуца Васілеску також повідомила про
    збільшення розміру мінімальної пенсії та допомоги по догляду за дитиною та про зменшення внесків до другого рівня
    пенсійної системи.

    Комісар ЄС з
    питань бюджету та людських ресурсів Гюнтер Еттінґер здійснив офіційний візит до Бухареста

    Комісар ЄС з питань бюджету та людських ресурсів Гюнтер
    Еттінґер заявив
    у четвер у Бухаресті, що
    існують всі передумови для того, щоб Румунія вписалася у 3% дефіцит цього та
    наступного року. Він зробив цю заяву після зустрічі в парламенті з членами
    парламентських комітетів з європейських справ та з питань бюджету, фінансів та
    банків. З іншого боку, Гюнтер Еттінґер зазначив, що в переговорах про наступний
    фінансових період ЄС, Румунія відіграє важливу роль, оскільки в
    першій половині 2019 року головуватиме в Європейському Союзі.

    Внесення змін до законів правосуддя



    Румунський
    міністр юстиції Тудорел Тоадер представив у середу спеціальній
    парламентській Комісії законодавчий пакет про внесення змін до законів
    правосуддя. Правляча коаліція в
    Румунії вирішила минулого тижня, що законопроект про внесення змін до законів
    правосуддя слід просувати як парламентську ініціативу, а не як урядовий проект.
    Ініціатива, яку не підтримала Вища рада
    правосуддя, є суперечливою, оскільки містить скорочення повноважень
    Національного антикорупційного управління, яке більше не могло б розслідувати
    суддів.Серед багатьох передбачених змін йдеться і про зміну способу призначення
    головних прокурорів та створення спеціального підрозділу для переслідування
    злочинів, скоєних магістратами. Міністр юстиції ствердив, що Судова інспекція буде створена як
    окрема, автономна установа, яка не буде ні під контролем Вищої ради правосуддя,
    ні Міністерства юстиції. Він додав, що
    протягом шести місяців для створення цієї установи має бути прийнятий
    спеціальний закон. У той же час, з огляду на відповідальність магістратів,
    міністр юстиції наголосив, що судді будуть відповідати матеріально за помилки,
    вчинені недобросовісно. Верховний суд Румунії звернувся до
    парламенту з проханням повернути Міністерству юстиції проект внесення змін до
    законів правосуддя, оскільки проект був розроблений
    непрозоро, без міжвідомчого діалогу і з порушенням правових положень, що
    регулюють механізм розроблення та прийняття нормативно-правових актів. Законопроект буде розглядатись, починаючи з наступного
    тижня спеціальною парламентською Комісією з узгодження та забезпечення
    законодавчої стабільності у сфері правосуддя, потім буде внесений на розгляд
    Палати депутатів та до Сенату.

    Міжнародний
    ярмарок сільськогосподарської продукції та обладнання – INDAGRA





    Румунія має величезний потенціал у сільському господарстві, якого треба використовувати розумно та стабільно, щоб країна могла стати великою силою в цій галузі. Цю заяву зробив Президент
    Клаус Йоханніс у четвер на відкритті найважливішого сільськогосподарського
    заходу, який
    щорічно проводиться в Бухаресті -
    Міжнародний ярмарок Indagra. Глава держави додав, що
    Румунія повинна вийти з порочного кола: вона експорту
    сировину, в
    тому числі субсидії та імпортує продукти з великою доданою вартістю, зазначивши, що в першому півріччі імпорт
    сільськогосподарської продукції збільшився на 17%,порівняно з минулим
    роком, в той час як експорт виріс лише на
    4,5%. Президент нагадав, що до 2020 року через Спільну сільськогосподарську
    політику, Румунія користується європейськими фондами у приблизно
    20 мільярдів євро.

  • 10 – 16 вересня 2017 року

    10 – 16 вересня 2017 року

    Зміни в
    складі уряду





    На цьому тижні в складі
    чинного уряду Румунії була проведена невелика зміна. Колишній міністр економіки
    Міхай Фіфор перейшов на посаду міністра оборони, а на його місце був
    призначений депутат Георге Шімон. Перший очолив оборонне відомство після
    того, як його попередник Адріан Цуцуяну подав у відставку тиждень тому на тлі
    проблем з виплатою зарплат працівникам цього відомства. На другий день після
    приведення до присяги Міхай Фіфор у четвер взяв участь у засіданні Верховної
    Ради Оборони Країни, на якій була обговорена та схвалена участь Збройних сил
    Румунії у військово-морській місії під командуванням НАТО у другій половині
    2017 року. Так само була прийнята Національна стратегія у сфері запобігання
    розповсюдженню зброї масового знищення на період з 2017 по 2019 роки. В
    основному вона буде спрямована на посилення потенціалу швидкого реагування, а
    також на зміцнення міжвідомчого співробітництва. Члени ВРОК також обговорили
    енергетичну безпеку, розглянувши ризики та можливості в цій галузі та прийшли
    до висновку, що для сталого використання енергетичних ресурсів Румунії
    необхідна ефективна законодавча база та зміцнення повноважень державних
    органів, які мають повноваження у цій галузі.






    Перше в
    цьому році коригування держбюджету


    Румунський
    уряд схвалив першу зміну до Державного бюджету 2017 року, з дефіцитом на рівні
    до 3% ВВП. Міністр фінансів Йонуц Міша зазначив, що це позитивне коригування на
    тлі економічного зростання в першому семестрі на рівні 5,8%. Згідно з Урядом
    усі державні установи отримають необхідні кошти для покриття всіх поточних
    витрат. Міністерства сільського господарства, охорони здоров’я, внутрішніх
    справ та з питань бізнесу, торгівлі й підприємництва отримали додаткові кошти.
    Водночас були дещо урізані бюджети міністерств регіонального розвитку,
    транспорту, а також комунікації та інформаційного суспільства. З іншого боку на цьому тижні зріс акцизний податок на пальне, приблизно на
    3,5 євроценти за літр, який буде збільшений на стільки же з 1 жовтня. Уряд
    сподівається таким чином отримати додаткові бюджетні надходження. Перевізники,
    однак, піддали гострій критиці це рішення уряду, попереджаючи, що його наслідки будуть відчутні в усій економіці.






    Жан-Клод
    Юнкер про Румунію та Європейський Союз



    Адміністрація
    Президента Румунії і Уряд привітали промову про майбутнє Європейського союзу, з
    якою у середу Президент Європейської комісії Жан-Клод Юнкер виступив в
    Європейському парламенті в Страсбурзі.
    Він запропоновував провести в румунському місті Сібіу 30 березня 2019 року
    спеціальний саміт лідерів ЄС, на якому буде публічно висловлена єдність членів
    співтовариства щойно після виходу Великобританії з ЄС. Жан-Клод Юнкер також
    оголосив про запуск Європейською комісією спеціального інструменту технічної
    підтримки країн, які прагнуть приєднатися до зони євро, серед яких і Румунія. У
    той же час Юнкер заявив, що Шенгенську зону слід негайно відкрити як для
    Румунії, так і для сусідньої Болгарії. З іншого боку він назвав неприйнятним
    те, що на сьогодні в Європі досі вмирають діти від давно викорінених хвороб.
    Діти в Румунії та Італії повинні мати рівний доступ до вакцин проти кору з
    дітьми решти країн-членів, – сказав Президент Європейської комісії.




    11
    вересня почався новий навчальний рік



    Після літніх шкільних канікул у понеділок 2
    мільйони 300 тисяч дітей повернулися до шкіл та дитячих садків. У цьому році
    Міністерство освіти зустріло їх численними змінами, в тому числі в тому, що
    стосується іспиту на атестат зрілості, який, з поточного навчального року
    проводитиметься набагато раніше. Точніше, випускники ліцеїв складатимуть усні
    іспити в лютому, на початку другого семестру навчального року, а не в червні як
    до тепер. При цьому роботи учнів, які складатимуть іспити будуть перевірятися
    вчителями вдома в режимі он-лайн.
    Присутній на відкритті навчального року в одному з найпрестижніших
    столичних середніх навчальних закладів Президент Румунії Клаус Йоханніса,
    колишній педагог, заявив, що закон про освіту має перестати бути пазлом,
    елементи якого постійно змінюються. Будівництво освіченої Румунії не може
    здійснюватися без зваженої і передбачуваної системи освіти, зосередженої на
    учнях, – сказав глава держави.




    Україна
    обмежує право румунських дітей навчатися рідною мовою




    Румунська влада на цьому тижні висловила
    стурбованість новим законом України Про освіту, прийнятим Верховною
    Радою України 5 вересня 2017 року, який обмежує право осіб, які
    належать до національної меншини, в тому числі етнічних румунів, навчатися
    рідною мовою.У Києві троє депутатів Верховної Ради України, румун Григорій
    Тіміш, а також його угорський та болгарський колеги, закликали
    Президента
    України Петра Порошенка не підписувати новий закон. У той
    же час, румунська делегація в Парламентській Асамблеї Ради Європи запропонує
    невідкладно обговорити наслідки цього закону. Партія «Народний рух» зажадала
    термінового скликання засідання Румунсько-української Спільної Президентської
    Комісії, щоб переконати Київ переглянути прийняття нового нормативно-правового
    акту , зокрема привести його у відповідність до міжнародних норм. У статті 7 закону передбачається,
    що починаючи з середньої школи і до вищої освіти особи, які належать до
    національних меншин будуть зобов’язані вчитися виключно державною мовою, а
    мовою національних меншин дозволяється навчання лише в дитячих садах і початковій
    школі. В Україні проживають майже 500 тисяч етнічних румунів.

  • Дебати довкола майбутнього розвитку Євросоюзу

    Дебати довкола майбутнього розвитку Євросоюзу

    Євроскептицизм, здається, що набирає обертів зокрема після представлення так-званого проекту Європи «кількох швидкостей». Східні європейці побоюються, що ця перспектива може привести до поділу, який може вплинути на майбутній розвиток Європейського
    Союзу з негативними наслідками для них.

    Президент
    Європейської комісії Жан-Клод Юнкер запевнив, що Європа з кількома швидкостями не дорівнюватиме новій залізній завісі між Сходом
    і Заходом.
    Він зробив цю заяву на засіданні Європейської ради, яке відбулося у четвер та п’ятницю в Брюсселі у форматі 27 та на якому був
    обговорений спосіб функціонування Європейського
    Союзу в майбутньому. Лідери країн-членів ЄС бажають відновлення Євросоюзу після виходу Великої Британії. Був розроблений документ
    під назвою Біла книга, що аналізує те, яким чином Європа може змінитися в найближчі
    10 років. Документ має
    бути прийнятий європейськими лідерами на зустрічі, що пройде в Італії 25
    березня, коли сповняться 60 років з дня підписання Римського договору, який
    заклав основи Європейського Союзу.

    На засіданні Європейської ради Румунію представив Президент Румунії Клаус Йоханніс, який сказав, що Європа з різними швидкостями не є хорошим рішенням, і що
    в крайньому випадку, це може призвести до розпаду Союзу. Все ж таки він зазначив, що Румунія не повинна побоюватися так званої Європи з різними швидкостями, якщо будь-яка
    країна–член ЄС має можливість без перепон висловити свою думку, вибрати один з п’яти сценаріїв на певний час. Клаус Йоханніс: Румунія не повинна
    боятися проектів над
    якими працюється з різними швидкостями, як наприклад,
    проект європейського прокурора. 17 держав-членів ЄС підписали, що вони згодні з цим проектом, серед яких і Румунія, інші ще не
    підписали. Деякі підпишуть пізніше,
    а інші можливо зовсім не підпишуть, але це не означає, що не йдемо
    вперед, це не означає Європа з кількома швидкостями, це означає проект, з яким окремі країни погодилися
    швидше, а інші пізніше.Це прийнятно, але ми не можемо погодитися з тим, щоб окремі країни Європи
    йшли вперед, а інші
    залишалися позаду.

    У свою чергу, міністр закордонних справ Теодор Мелешкану cтвердив, що так званий проект Європи кількох швидкостей не буде офіційно прийнятий, тому що така ідея матиме опір з боку
    багатьох країн, в тому числі з боку Румунії. Теодор Мелешкану: Я дуже радий, що стосовно цього питання, яке має особливе значення для
    Румунії як країни-члена ЄС, наші позиції дуже чіткі: ми проти прийняття правил
    або принципів, щодо ідеї Європи двох швидкостей. Ми усвідомлюємо
    той факт, що навіть тепер, в Європі є структури, до яких ми не входимо як,
    наприклад, єврозона. Аби як, Європейський Союз вже має кілька швидкостей: є країни,
    які входять до єврозони та країни, які не входять, країни, які входять до Шенгенської зони та країни які не
    входять.

  • 5 березня 2017 року

    ЗАРПЛАТНЯ – Міністерство праці у понеділок розпочне переговори з профспілками
    довкола закону Про Єдину тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів з оплати праці
    працівників бюджетної сфери. Першими будуть представники установ громадського
    порядку і охорони здоров’я. Міністр праці Лія Олгуца Васілеску сказала, що
    доходи до 4000 леїв (888 євро) збільшаться удвічі, а ті що перевищують цю суму
    зростуть на 45%. Водночас заробітки в сумі понад 7000 леїв (1555 євро)
    збільшаться, але значно менше. Вона також повідомила, що уряд відкритий до
    будь-яких дискусій, але не хоче вносити поправки до вже розробленого
    законопроекту. Що стосується пенсій, Лія Олгуца Васілеску зазначила, що їх
    чергове підвищення заплановано на 1 липня.




    КОРУПЦІЯ -
    Корупція дедалі залишається серйозною проблемою Румунії, зазначається в звіті
    Держдепартаменту США про права людини у світі в 2016 році. У документі
    підкреслено, що хабарництво залишається широко поширеною практикою в державному
    секторі, закони не завжди застосовуються ефективно, а посадові особи, в тому
    числі судді, іноді безкарно вдаються до корупції. Автори звіту також
    наголошують на тому, що недоторканість колишніх і нинішніх міністрів, які є членами
    парламенту, у деяких випадках не дозволила завершити досудове розслідування
    фактів корупції. Держдеп США пише і про проблему дискримінації ромів, погані умови утримання і переповненість
    в’язниць та про політизацію ЗМІ. Політики або політичні групи мають у власності
    або непрямо контролюють багато ЗМІ на
    національному чи місцевому рівнях, а новини або редакційний тон цих установ
    часто відображають погляди їх власників, зазначається в щорічному звіті Держдепартаменту США про стан з правами
    людини в світі.




    МЕДИЦИНА
    – Більше 14000 лікарів і понад 28000 медсестер покинули Румунію в 2009-2015
    роках, а багато з них в даний час працюють в абсолютно різних сферах, -
    повідомив президент федерації «Санітас» Бухарест Віорел Хусану. В інтерв’ю
    агентству Agerpres, він сказав, що в останні два роки, відтік лікарів за кордон
    дещо скоротився після того, як вони почали бути задоволені тим, скільки можуть
    заробити в Румунії. За словами профспілкового лідера надмірна політизація,
    починаючи від керівників лікарень і завершуючи керівниками відділень або
    старшими медсестрами, а також хронічне
    недофінансування сфери охорони здоров’я залишаються основними проблемами
    румунської медицини. Віорел Хусану каже, що хабар не зникне з
    румунських лікарень, але вважає, що медперсонал поступово, по мірі зростання
    доходів, відмовиться від цієї практики.




    ЮСТИЦІЯ – Новий міністр юстиції Румунії
    Тудорел Тоадер заявив, що щонайпізніше через місяць або півтори уряд
    представить проект закону про внесення змін і поправок до кримінального
    законодавства, відповідно до рішень Конституційного суду. В інтерв’ю нашій
    радіостанції він сказав, що нормативно-правовий акт буде обговорено і прийнято
    в парламенті. Міністр юстиції також зазначив, що у випадку зловживання
    службовим становищем необхідно відрізнити адміністративну відповідальність від
    кримінальної і це може бути зроблено тільки шляхом встановлення мінімального
    порогу заподіяного фінансового збитку. Тудорел Тоадер очолив Міністерство
    юстиції в лютому після серйозної політичної кризи, викликаної спробою нинішньої
    більшості, що складається з Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і
    демократів, через місяць від приходу до влади в терміновому порядку внести
    зміни до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів та здійснити
    колективне помилування. У суперечливому законопроекті, наприклад, зловживання
    службовим становищем вважається злочином лише, якщо розмір заподіяного збитку
    перевищує 200.000 леїв (близько 45 тисяч євро). На тлі найбільших вуличних
    протестів після антикомуністичної революції 1989 року, уряд урешті-решт
    скасував свій законопроект, а їх ініціатор, міністр юстиції соціал-демократ
    Флорін Йордакє подав у відставку.




    ЄВРОСОЮЗ
    – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану і міністр оборони Румунії Габрієль
    Леш у понеділок візьмуть участь у засіданні Ради ЄС із закордонних справ. На
    порядку денному зустрічі у Брюсселі: обговорення актуальних тем із наголосом на
    реалізації Глобальної стратегії ЄС в сфері безпеки та оборони і на зусиллях в
    розбудові Спільної політики безпеки та оборони, міграція, Західні Балкани та мирний процес на Середньому Сході. Будуть обговорені також інші пріоритетні аспекти
    порядку денного європейської оборони і безпеки, із наголосом на постійному
    структурному співробітництві, узгоджені зміни в сфері оборони, постійна
    заданість оперативного планування і командування, а також участь ЄС в Спільній
    політиці безпеки та оборони.




    ЄВРОБАЧЕННЯ – Міхай Трайстаріу, Ксандра і Рамона Нерра налічуються серед претендентів
    представити цьогоріч Румунію на пісенному конкурсі Євробачення – 2017, що відбудеться
    в Києві 9-го, 11-го і 13 травня. Переможець національного відбору визначиться
    сьогодні ввечері. Представник Румунії виступить в другому півфіналі 11 травня. Ініційований
    понад 60 років тому, пісенний конкурс Євробачення є однією з найдавніших і
    найпопулярніших телевізійних програм в світі. Румунія бере участь в ньому з
    1993 року. Найкращими досягненнями румунських учасників конкурсу є: двічі третє
    місце (Лумініца Андгел і гурт Сістем – Київ, 2005 рік; Паула Селінг та Ові -
    Осло, 2010 рік) та четверте місце (Міхай Трайстаріу – Афіни, 2006 рік). Окрім Румунії
    в конкурсі Євробачення в цьому році беруть участь 42 країни.



  • 23 серпня 2016 року

    КОРУПЦІЯ
    – Прокурори Національного антикорупційного управління ГПР сьогодні затримали на 30 діб заступника директора Національного агентства лікарських засобів і медичного
    обладнання Лазара Йордаке, проти якого була порушена кримінальна спарва за
    фактом давання хабара і підкупу. Слідчі кажуть, що в період квітень-червень
    2016 року Лазар Йордаке пообіцяв одному чільному посадовцю Міністерства охорони
    здоров’я 5% від сум, виділених міністерством для двох лікарень. 28 квітня 2016
    року він дав посадовцю 126.000 леїв (близько 28000 євро) для того, щоб останній
    вплинув на відповідальних у міністерстві за виділення коштів лікарням. Гроші
    обіцяні і надані Лазаром Йордаке походили з коштів, виділених Міністерством
    охорони здоров’я лікарням на будівництво станції водоочищення, відповідно на
    придбання медичного обладнання.




    ПРОТЕСТИ – Румунські автоперевізники продовжують
    акцію протесту проти подорожчання страхових полісів автоцивільної
    відповідальності. Учора по всій країні сотні вантажних автомобілів рухалися зі
    швидкістю до 30 км/год, спричинивши утворення заторів на різних ділянках
    автотрас. Представники автоперевізників кажуть, що протест триватиме щоденно
    доти, доки тарифи на обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності
    власників наземних транспортних засобів не буде скорочено. Водночас спілки
    роботодавців в сфері автоперевезень попереджають, що якщо це питання не буде
    вирішене до 15 вересня, вони проведуть загальнонаціональну акцію протесту за
    участі 40 тисяч транспортних засобів. Тим часом триває й акція протесту
    фермерів, які минулого тижня оголосили голодування і кажуть, що не мають намір
    припиняти свій протест перед будівлею уряду доти, доки не отримають свої
    субсидії, що надаються державою на підтримку тваринництва.




    ЄВРОСОЮЗ – Лідери трьох економічно найрозвинутіших країн єврозони – канцлер
    Німеччини Ангела Меркель, президент Франції Франсуа Олланд і прем’єр-міністр
    Італії Матео Ренці, у понеділок на борту італійського авіаносця обговорили
    наслідки рішення Великобританії вийти з ЄС. Ангела Меркель заявила, що
    Європейський Союз повинен продемонструвати свою здатність процвітати і без
    Великобританії. Ми поважаємо рішення Сполученого Королівства, але, звичайно,
    хочемо бути впевнені, що всі 27 держав-членів працюють над створенням
    процвітаючої і безпечної Європи, – додала німецький канцлер. У свою чергу,
    прем’єр-міністр Італії наголосив на необхідності вжиття рішучих заходів по
    відновленню економічного зростання, якісних інвестицій, які б супроводжувалися
    структурними реформами. Зустріч трьох лідерів ЄС відбулась за три тижні до
    європейського саміту в Братиславі, який вважається дуже важливим для
    майбутнього Євросоюзу.

    АВАРІЯ – Чотири особи отримали опіки різного ступеня тяжкості в результаті вибуху у понеділок на нафтопереробному заводі Петромідія в місті Неводарь (південний схід Румунії), один з яких сьогодні вранці помер у лікарні. За попередніми даними, вибухнули два азотних резервуари та бензонасос, в результаті чого виникла пожежа, яку загасили вчора пізно ввечері. Влада оголосила червоний рівень небезпеки, що дозволило вжити надзвичайні заходи захисту та порятунку людей і ліквідації наслідків аварії. Фахівці провели вимірювання викидів в атмосферне повітря, але вміст шкідливих речовин не перевищує гранично допустимих концентрацій. На місці вибуху проводиться розслідування обставин та причин виникнення аварії.

  • 22 серпня 2016 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Дачіан Чолош у четвер
    здійснить офіційний візит до сусідньої Республіки Молдова. Візит відбудеться
    після нещодавнього
    рішення Уряду Румунії виділити 24 серпня
    перший транш фінансової допомоги Кишиневу у розмірі 60 мільйонів євро. Загальний обсяг
    кредиту становить 150 мільйонів євро. За умовами угоди,для отримання першого траншу, офіційний Кишинів має виконати низку зобов’язань, зокрема:підготувати дорожню карту пріоритетних реформ для
    відновлення переговорів з МВФ, ініціювати законодавчий пакет щодо поліпшення
    бізнес-середовища, провести системний аналіз вразливостей банківської системи і
    розробити законодавчий графік їх усунення. Крім цього Бухарест зажадав
    розробити план оновлення Стратегії реформування судової влади та Національної
    стратегії по боротьбі з корупцією в Р.Молдова.




    ЄВРОСОЮЗ – Канцлер Німеччини Ангела Меркель,
    президент Франції Франсуа Олланд та прем’єр-міністр Італії Матео Ренці сьогодні обговорюють майбутнє ЄС. Як повідомляє наш кореспондент у Римі, на неформальному міні-саміті на вищому рівні в Італії окрім виходу Великобританії з ЄС трійка лідерів обговорює такі теми як боротьба
    з тероризмом і проблеми імміграції. Зустріч проходить за три тижні до
    європейського саміту в Братиславі, що вважається дуже важливим для майбутнього
    Євросоюзу і першим без участі Великобританії.




    КОРУПЦІЯ
    – Верховний суд Румунії сьогодні продовжив на 30 діб запобіжний захід у вигляді
    утримання під вартою щодо колишнього заступника голови Національного банку
    Румунії Богдана Олтяну. Рішення суду не є остаточним і
    вже було оскаржене адвокатами Олтяну. 12 липня судді
    Верховного суду застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді
    утримання під вартою терміном на 16 діб. Політик звинувачується в тому, що в період
    липень-листопад 2008 року, коли посідав посаду спікера Палати депутатів від
    Націонал-ліберальної партії, він вимагав і отримав від відомого бізнесмена
    Соріна Овідіу Винту хабар на суму 1 млн євро та підтримку на виборах взамін на призначення певної особи на посаду губернатора Адміністрації біосферного заповідника
    Дельта Дунаю.




    АВТО – Близько 1900 працівників заводу Форд Крайова
    (південь країни) сьогодні відновили роботу після кількатижневої технічної
    відпустки, причиненою проведенням перевірки установок заводу. У Крайові
    виробляються приблизно 280 автомобілів Ford B-Max в день. Попит на цю модель впав з моменту його запуску у березні
    2012 року. Форд, разом групою Рено, яка придбала заводи Дачія (південь), є
    двома провідними міжнародними компаніями, які виробляють автомобілі в Румунії.




    СТРАЙК – Румунські автоперевізники оголосили японський
    страйк і щодня протягом однієї години по всій країні вантажні автомобілі
    рухатимуться зі швидкістю до 30 км/год доти, доки тарифи на обов’язкове
    страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних
    засобів не буде скорочено до 4907 леїв на рік (близько 1100 євро). Крім цього
    спілки роботодавців в сфері автоперевезень 15 вересня проведуть
    загальнонаціональну акцію протесту. Більшість автоперевізників перебувають на
    межі банкрутства в результаті підвищення вартості страховки автоцивільної
    відповідальності власників транспортних засобів комерційного призначення на
    понад 300% порівняно з минулим роком і на понад 500% в порівнянні з 2014 роком.




    ПРОТЕСТ – Фермери, які у четвер оголосили голодування кажуть,
    що не мають намір припиняти свій протест перед будівлею уряду доти, доки не
    отримають свої субсидії, що надаються державою на підтримку тваринництва. Їх
    загальна сума досягла 360 мільйонів євро. За словами учасників акції Міністерство сільського господарства мало виділити ці гроші до 15-го серпня. В
    Агентстві з питань платежів та фінансової допомоги сільському господарству
    кажуть, що до середини серпня було виплачено більше 60% субсидій, тобто понад 193 млн євро.




    СПОРТ – Румунські
    спортсмени показали скромний результат на літніх Олімпійських іграх в Ріо-де-Жанейро, здобувши лише п’ять медалей. Румунія посіла 47-е місце в підсумковому медальному заліку ХХХІ-их літніх
    Олімпійських ігор-2016. На рахунку нашої команди одне золото (жіноча команда з
    фехтування на шпагах), 1 срібло (дует Флорін Мерджя/Хорія Текеу в парному
    розряді олімпійського тенісного турніру) і три бронзи (важкоатлет Габрієль
    Сінкреян, екіпаж жіночої вісімки з
    академічного веслування та натуралізований румунський борець вільного стилю,
    чеченець Альберт Сарітов. Наступні Олімпійські ігри пройдуть влітку 2020
    в японській столиці Токіо.



  • Євроскептицизм – виклик для архітекторів єдиної Європи

    Євроскептицизм – виклик для архітекторів єдиної Європи

    Дефіцит демократії, недостатня прозорість, негнучкість або бюрократія налічується серед основних дорікань Європейському Союзу, що підливають олію у вогонь євроскептиків, тобто осіб, які виступають проти проекту єдиної Європи. Аналітики нагадують, що на початку євроскептицизм був сприйнятий як британський синдром, що охопив пізніше інші країни, зокрема Францію, Німеччину, Італію, Іспанію, Польщу. А останні опитування громадської думки свідчать про зростання євроскептичних настроїв.

    Румунський аналітик Юліан Кіфу озвучив проблеми, що викликали цю ситуацію: «Тут є багато елементів, і я хотів би почати з першого – це відсутність бажання надати нового імпульсу європейському проекту, відсутність довіри до нинішніх лідерів, які виглядають застарілими і запиленими, не мають нових ідей. З іншого боку, я мушу сказати, що і на національному рівні спостерігається відсутність ініціативи щодо європейського проекту. Я не бачив, наприклад, на референдумі в Нідерландах в зв’язку з угодою про асоціацію з Україною, серйозних заяв проєвропейських партій щодо відстоювання європейських проектів і вже узгоджених європейських політик, в тому числі за участі представника нідерландського уряду. З іншого боку, залишається проблема дефіциту демократії, є навіть ціла теорія про вплив необраних осіб, відповідно брюссельських бюрократів, які приймають рішення від імені держав, нехтуючи державами, і це не обрані населенням особи, які б відповідали безпосередньо перед європейськими громадянами.»

    За словами Юліана Кіфу до вищезазначеного слід ще додати побічні ефекти, такі як виникнення популістських, ксенофобських, ісламофобських, антиміграційних рухів, а всі категорії реакцій на нові проблеми європейської безпеки, збільшуються і накладаються. «У цілому, ЄС та європейська бюрократія вміють вирішувати кризи по черзі, одна за одною, але коли ці кризи накладаються одна на одну на рівні європейської адміністрації спостерігається своєрідна напівзбентеженість. Так само слід додати й схильність великих держав, зокрема Франції та Німеччини, брати на себе європейську відповідальність, змінювати правила демократії навіть усередині європейських держав, не за формулою, скажімо 28 разом, а за формулою рішення у двох, можливо – п’ятьох основних європейських країн, а потім експортується решті, іноді навіть нав’язується іншим європейським країнам. Цей тип поведінки не допомагає зміцнити європейську згуртованість і особливо усунути побоювання населення ЄС, що відразу переходить в антиєвропейський популізм.»

    Референдум у Великобританії знов виніс на перший план теми, пов’язані з євроскептицизмом. У Нідерландах, перша реакція після британського референдуму прийшла від правого євроскептика Герта Вілдерса, який закликав до проведення подібного референдуму, але цю пропозицію відхилили в національному парламенті, де прем’єр-міністр Марк Рютте, чия країна до 30 червня головувала в ЄС, закликав до збереження європейської єдності. Після референдуму про вихід Великобританії з ЄС Європа має зрозуміти необхідність вирішення ряду нагальних питань – має зосередити свою увагу на безпеці і створенні нових робочих місць, – сказав Марк Рютте, згідно з яким, всі ці сфери потребують спрощення європейського законодавства.

    Референдум у Великобританії створив прецедент. Чи може він викликати «ефект доміно»? Чи розуміють ті, хто також думає про вихід з ЄС, все те, що відбувається у Великобританії. Чи вирішить brexit економічні проблеми Великобританії? Чи стане вона сильнішою або ні? Говорить Юліан Кіфу: «Незалежно від того, що станеться врешті-решт з виходом або невиходом Великобританії, країни, які аналізують подібний варіант будуть змушені подумати двічі перед тим як приймати рішення. Речі, не розвиватимуться надалі за принципом доміно тому, що всі винесуть уроки з цієї ситуації, і, на мій погляд, навіть ті, хто прагне виходу або зміни балансу сил між Брюсселем і національними державами, чекатимуть, щоб побачити, що відбудеться з Великою Британією, однією з найсильніших економік світу та другою на європейському рівні, і лише потім вирішать чи варто ризикнути, щоб побачити, чи дійсно вихід з ЄС приносить якісь вигоди.»

    За словами Юліана Кіфу малі держави не можуть дозволити собі вийти з ЄС, вони залежать від спільного ринку і двигунів, що підтримують його функціональність. Ані Німеччина не може дозволити собі покинути ЄС, тому що більша частина її експорту фактично є експортом в країни ЄС, вона є основним бенефіціаром спільного ринку і, в кінцевому рахунку, з цієї точки зору має серйозну проблему. Є також інші великі країни, такі як Франція, Іспанія або Італія, які мають настільки великі дефіцити, що вихід з ЄС може означати значно більші витрати та дуже великі економічні проблеми.

  • Головування Латвії в Європейському Союзі

    З першого січня 2015 року, Латвія головує протягом наступних шести місяців у Раді міністрів ЄС. Нагадаємо, що Латвія, де проживають майже два з половиною мільйонів людей, стала членом ЄС у 2004 році, будучи однією з наймолодших та найменших країн цієї організації. Однак, це не заважало її представити амбітну програму керівництва. “Ми бажаємо захищати європейські цінності, безпеку, систему судочинства і толерантність” — ствердила тиждень тому в пленумі Європейського Парламенту прем’єр-міністр Латвії Лаймдота Страюма.



    Згідно кореспонденту Радіо Румунія в Брюсселі, голова уряду Латвії наполягала також необхідності застосування заходів, які б посприяли створенню спільного ринку цифрових технологій і телекомунікацій, створенню нових робочих місць та економічному зростанню. Однією із вагомих подій у період головування Латвії у ЄС є саміт “Східного партнерства”, який відбудеться у травні в Ризі. Серед головних очікувань Брюсселя від зустрічі високого рівня є притягнення до своєї орбіти шести колишніх радянських держав таких як: Вірменія, Азербайджан, Білорусь, Грузія, Молдова та Україна.



    Перебуваючи у свою чергу протягом півстоліття, аж до 1991 року, під окупацією Червоної Армії, Латвія має необхідний досвід і співчуття для орієнтування колишніх радянських держав до Заходу. Нагадаємо, що три з них: Молдова, Україна та Грузія підписали минулого року угоди про асоціювання з Європейським Союзом. Така ж історична співчутливість, тобто жертви російського імперіалізму, пояснює повну згоду, досягнуту вчора в Бухаресті, Румунією та Латвією щодо продовження економічних санкцій проти Москви до припинення вогню в Україні.



    Це не є єдина спільна думка виражена міністром закордонних справ Румунії Богданом Ауреску та послом Латвії в Бухаресті Ілгварсом Клавою. Латвійський дипломат заявив, що його країна хоче відігравати роль посередника та хоче допомогти Румунії у процесі вступу до Шенгенської зони: “Немає кінцевих термінів щодо вступу Румунії до Шенгенської зони, але на основі інформації, яких посідає, головування Латвії вважає, що існують реальні шанси прийняття відповідного рішення протягом її головування у ЄС.”



    У свою чергу, міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску відновив, що Румунія вже поводиться як держава-член Шенгенської зони, а її кордони, які є зовнішніми кордонами ЄС, є добре захищеними: “Зміцнення Шенгенської зони зі вступом Румунії та Болгарії можна зробити так, щоб ми могли скористатися у середині ЄС й де-юре, не тільки де-факто, за внесок Румунії у забезпеченні внутрішньої безпеки ЄС.”



    Безпеку в середині Євросоюзу можна поліпшити без того щоб порушувати основні європейські принципи, як вільне пересування людей і робочої сили, – сказав глава румунської дипломатії Богдан Ауреску.