Протягом трьох днів, у травні 1999
року, Бухарест був центром християнського світу. Папа Іван Павло II тоді
приїхав до Румунії. Перший слов’янський Папа вперше відвідував переважно
православну країну,
єдину латинського походження в просторі Східної церкви. Завдяки Богові, після зими
комуністичного панування, почалася весна надії, – заявив Папа Іван Павло II в Бухаресті, зарахований
до лику святих, який ввійшов
в історію як моральний ліквідатор Цитаделі зла. Через 20 років один з його нащадків здійснює апостольський
візит до Румунії. У період з 31 травня по 2 червня Папа Римський Франциск відвідає
всі румунські історичні провінції -Волощину, Молдову і Трансільванію – і зустрінеться з державними службовцями, представниками Православної Церкви
і пересічними людьми.
Посол Румунії при Святому Престолі, професор Лівіу-Петру Зеперцан зазначив: «Безсумнівно, візит залишиться в історії. Він має місце після чергового візиту Папи Івана
Павла ІІ, якого
після 20 років ми з любов’ю згадуємо. Я переконаний, що він прийде з повідомленням про збереження нашої
національної ідентичності, нашої єдності як європейського народу. Потім є міцні зв’язки між румунами і Римом,
і я не маю на увазі лише наше латинське походження, неолатинський характер нашої мови, я маю на увазі
тісні духовні зв’язки, які румуни завжди мали з Італією та Ватиканом. І в цьому
сенсі я хочу згадати Трансільванську школу,
яка в основному є продуктом греко-католицької церкви, яка була заснована в 1700 році, і яка боролась за ідентичність нашої мови, нашу неолатинську
культуру, яка була cтруктурою національної свідомості і, в свою
чергу, була
двигуном політичних дій румунів у Трансільванії, для об’єднання з країною.
У Бухаресті Папа Римський Франциск
зустрінеться у п’ятницю з вищими державними посадовцями і Синодом Православної Церкви, помолиться в новому Православному Соборі і відслужить літургію в католицькому соборі
Святого Йосипа. У суботу, на другий день візиту, він відправиться до
святилища Діви Марії в Шумулеу-Чук, що на сході Трансільванії, області, заселеній переважно етнічними угорцями.
У суботу
перебуватиме у Яссах,
північний схід країни, де зосереджені католицькі румуни. Він відвідає Римо-католицький Собор у місті та зустрінеться з
молодими людьми та сім’ями. Римо-католицький єпископ Петру Гергель вважає, що
завдяки його присутності в Яссаах Понтифік здійснить
мрію католиків у
Молдові, а також заповіт Папи Івана Павла ІІ:Ми, знаючи його деякий час, змогли побачити, як
він знає приймати всіх, як він йде назустріч сім’ям, які перебувають у діаспорі або еміграції.Ці жести Папи насправді відповідають цьому заклику, йти разом, йти один до одного, утверджувати
культуру діалогу та зближення».
У неділю, в останній день візиту,
Понтифік здійснить у місті Блаж
у греко-католицькому серці Трансільванії, беатифікацію семи румунських
греко-католицьких єпископів, які загинули за віру під час комунізму. Десятки
тисяч віруючих візьмуть участь у літургії румунською мовою під головуванням Його Святості, який служитиме латинською. Обрання Папи здійснити беатифікацію є ознакою вшанування
Румунської греко-католицької церкви, ліквідованої під час комунізму і позбавленої спадщини. Єпископ-помічник Клавдій Поп з міста Блаж: «Беатифікація греко-католицьких
єпископів Папою Франциском, є надзвичайним жестом, що йде слідом Папи Івана Павла ІІ, дуже
близький до церков, які
переслідувались у Східній Європі. Він знав особисто ситуацію, і тому я завжди відчував
особливу теплоту. Я відчув таку ж теплотуі від Папи Франциска, хоча в іншому контексті,
коли я говорив про візит до Румунії, запрошення до міста Блаж та беатифікацію. Він так просто сказав: Я прийду і здійсню
беатифікацію.
Особливий момент відбудеться в неділю, також у місті Блаж, коли Папа Франциск зустрінеться
з ромською громадою.
