Tag: єдність

У Бухаресті відзначили День німецької єдності – подію, що має велике значення як для німців, так і для всієї Європи, знаменуючи повне возз’єднання цієї країни 3 жовтня 1990 року, майже через рік після падіння Берлінської стіни. На прийомі напередодні 33-ї річниці глава румунської держави Клаус Йоганніс, який сам належить до німецької меншини в Румунії, заявив, що пам’ять про повалення Берлінської стіни показує, що Європейський Союз є проектом миру.

Разом ми повинні продовжувати діяти, щоб захищати і просувати наші цінності і проектувати їх на наших сусідів, – сказав бухарестський лідер. Він також ствердив, що зараз, як ніколи раніше, потрібна єдність всередині Європейського Союзу, щоб успішно впоратися з численними викликами, як всередині, так і за межами Союзу, де ведеться жорстока агресивна війна Росії проти України з її згубними наслідками. Завдяки низці історичних подій, спричинених поваленням Берлінської стіни, ми опинилися разом в Європі, румуни і німці, як європейські друзі і партнери, а також як союзники в НАТО, – сказав Клаус Йоганніс.

Глава держави зазначив, що економічні відносини між Румунією та Німеччиною перебувають на найвищому рівні за останні 20 років. Він нагадав про цьогорічні візити німецьких високопосадовців до нашої країни і відзначив значний внесок у розвиток і модернізацію країни румунської громади в Німеччині та етнічної німецької громади в Румунії, яка, за його словами, виступає сполучною ланкою між нашими суспільствами і народами. У той же час, Клаус Йоганніс підкреслив підтримку Німеччиною приєднання Румунії до Шенгенської зони вільного пересування: Прислів’я, яке ми знаходимо і в Румунії, і в Німеччині, говорить, що друг у біді пізнається. Голосна і постійна підтримка Німеччини щодо вступу Румунії до Шенгенської зони є красномовною в цьому відношенні. Ми сподіваємося досягти цієї мети якнайшвидше, як на основі наших широко визнаних результатів, так і як підтвердження того, що Союз здатний задовольнити потребу в згуртованості, стійкості, солідарності та підвищенні безпекиˮ.

На прийомі, організованому з нагоди Дня німецької єдності, прем’єр-міністр Марчел Чолаку зазначив, що цінність румунсько-німецьких відносин посилюється людським мостом, побудованим румунською громадою в Німеччині та німецькою громадою в Румуніїˮ. Він нагадав, що Німеччина є найважливішим торговельним партнером Румунії та другим за величиною інвестором в економіку країни. Минулого року товарообіг перевищив 40 мільярдів євро, а в Румунії зареєстровано понад 25 000 компаній з німецьким капіталом, зазначив Марчел Чолаку.

24 січня 1859 року Александру Іоан Куза, обраний на тиждень раніше правителем Молдови, був обраний Виборними Зборами в Бухаресті і правителем Волощини та проголошений господарем Об’єднаних князівств. Сім років правління Кузи заклало через проведені тоді радикальні реформи інституційні підвалини сучасної Румунії, зміцнені пізніше королями Каролем I і Фердінандом. Останній об’єднав, у 1918 році, наприкінці Першої світової війни, всі румунські провінції, які до того часу перебували під владою сусідніх багатонаціональних імперій.

Релігійні та військові церемонії, покладання квітів та концерти просто неба відзначили в середу, те що румуни називають Мале Об’єднання, передмова Великого, століття тому. У богослужінні, що відбулось у Патріаршому соборі в Бухаресті та у науковій конференції, організованій Румунською академією, взяв участь і президент Клаус Йоганніс, який підтвердив своє переконання, що прогрес Румунії нерозривно пов’язаний з існуванням св’язного та стабільного законодавства, що санкціонує зловживання та нечесність.

Клаус Йоганніс: Правителі зобов’язані бути більш уважними до вимог громадян, більш стурбованими довгостроковими наслідками прийнятих рішень, більш відкритими до діалогу. Нам потрібна держава, яка відповідає суспільству, бо румуни хочуть гідного та ефективного правління.

У повідомленні, розміщеному на веб-сайті Уряду, Тимчасовий прем’єр-міністр Міхай Фіфор вважає, що акт Об’єднання князівств, 159 років тому, був зусиллям всього румунського народу, який зумів дати історії інший курс, ніж встановлений картою зовнішніх інтересів. Послання румунської єдності було перевезено з Бухареста до Ясс, історичної столиці молдовського князівства, поїздом, символічно називаним Поїзд Об’єднання, з локомотивом, розмальованим у національних, червоному, жовтому та синьому кольорах. У церемонії в Яссах взяли участь кронпринцеса Маргарета, законодавці, місцева влада та багато запрошених гостей з Р. Молдова.

Більше того, як повідомляли кореспонденти Радіо Румунія, День Об’єднання Князівств також відзначено в Кишиневі, де були покладені квіти до бюсту господаря Александру Іоана Кузи, і багато культурних діячів, істориків та політиків говорили про важливість цього історичного моменту. Протягом 10 років у Римі румунські християни різних конфесій – православні (більшість), греко та римо-католики – відзначають разом День Об’єднання Князівств богослужінням. У Те Deum, відслуженій в середу католиками, взяли участь також з посланням єдності і посли Румунії в Італії та Ватикані.

Присутній, в четвер і в п’ятницю на засіданні Європейської ради в Брюсселі, президент Румунії Клаус Йоханніс підкреслив, що Бухарест буде брати активну участь в переговорах, які Європейський союз буде вести з Лондоном щодо Brexit, а мета полягає в тому, щоб отримати якомога кращий статус для Румунії. Як нещодавно повідомила, і як це було підтверджено в ході теперішніх дискусій в Бельгії з президентом Румунії, прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей оголосить про запуск 50 статті Лісабонського договору в першій половині наступного року, після чого почнуться переговори, які триватимуть майже два роки.

Ми хочемо чітких і справедливих переговорів ствердив Клаус Йоханніс, нагадавши, що доля румунів у Великобританії, як до, так і після Brexit для Румунії є дуже важливою: Ми не хочемо інцидентів, ми хочемо, щоб румуни в Великобританії не піддавались зайвому тиску. Прем’єр -міністр запевнила мене, що братиме участь особисто у вирішенні цього питання, щоб не було проблем ані до, ані після Brexit. Звичайно, що багато інших деталей будуть вирішуватись в ході переговорів між Великобританією і ЄС.

Криза мігрантів, відносини ЄС з Росією і її участь в конфлікті в Сирії і торговельне партнерство з Канадою були домінуючими темами Європейської Ради. Президент К. Йоханніс підкреслив, що підтримує єдність ЄС засновану на спільно узгоджених принципах. Вони стосуються повної імплементації Мінських угод, необхідності селективного зобов’язання з Росією, і не тільки в питаннях зовнішньої політики, і більшої готовності підтримати громадянське суспільство в цій країні. Що стосується відносин з Російською Федерацією з огляду на ситуацію в Сирії, президент Румунії вважає, що бомбардування в Алеппо слід негайно припинити і створити умови для гуманітарного доступу.

Переговори про висунуті Великобританією умови, щоб залишатися в ЄС досягли критичного моменту, заявив у понеділок у Бухаресті, президент Європейської ради Дональд Туск, який попередив, що ризик розпаду Союзу є реальним. Туск перебуває в європейському турне, щоб представити свої компромісні пропозиції, які будуть обговорюватися на Європейській Раді, що відбудеться 18 – 19 лютого. В ході зустрічі з президентом Румунії К. Йоганнісом, Д. Туск пояснив, що припускає його пропозиція про застосування захисного механізму.

Дональд Туск: У Румунії, як і в інших країнах ЄС питання про соціальні пільги залишається одним з найбільш важливих. Запевняю вас, що пропозиція з якою я прийшов є справедлива і збалансована. Захисний механізм щодо доступу до соціальних пільг не буде застосовуватись громадянам ЄС, котрі в даний час працюють у Великобританії.

Президент К. Йоганніс підтвердив, що для Румунії є дуже важливим, щоб Великобританія залишилась в ЄС і згоден з пакетом реформ, запропонованим президентом Європейської Ради, але закликав дотримуватись принципу вільного пересування і недискримінації. К. Йоганніс: Для Румунії важливо, щоб захисний механізм був недискримінаційним, мав винятковий характер, і був обмежений в часі. Його застосування має грунтуватися на реальних потребах.

Позиція президента була представлена в Брюсселі прем’єром Дачіаном Чолошом. Він підкреслив, що Румунія хоче знайти оптимальне рішення, щоб Великобританія залишилась в ЄС, але зазначив, що на майбутній Європейській Раді, Бухарест хоче, щоб деякі речі про становище робітників у Великобританії були чітко уточнені. Чолош мав переговори з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом Юнкером про вступ Румунії до Шенгенської зони і завершення процесу моніторингу правосуддя.

На думку Румунії, Механізм співпраці і перевірки запроваджений Європейською комісією досяг своєї первісної мети, сказав Чолош, який вважає, що цей процес слід інтегрувати до внутрішніх механізмів, які уряд, судова система та парламент можуть мати на увазі. Він додав, що бажає, ооб не було потрібно Бухаресту чекати останній рік мандату теперішньої Єврокомісії, щоб знайти рішення щодо приєднання Румунії до Шенгенського простору вільного пересування в контексті моніторингу судових реформ. Жан-Клод Юнкер висловив упевненість, що Механізм співпраці та перевірки завершиться під час його мандату, якщо Румунія продовжить застосовувати європейські вимоги.