З вівторка, 1 жовтня, Генеральним секретарем НАТО став колишній прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Він замінив норвежця Єнса Столтенберга на вищому політичному посту найпотужнішого військово-політичного альянсу в історії людства. AFP зазначає, що Столтенберг відмовився давати Рютте будь-які поради, але підкреслив, що головне завдання керівника НАТО – тримати союзників разом.
У нинішній складній геополітичній ситуації дуже важливо зберігати послідовність і той же напрямок у зовнішній політиці і політиці безпеки, – сказав один дипломат НАТО, якого цитує французьке інформагентство. Після 10 років на чолі НАТО перебування Єнса Столтенберга на цій посаді було, мабуть, найскладнішим, починаючи з 2014 року, коли Росія анексувала Крим і закінчуючи повномасштабною війною РФ проти України.
Пан Столтенберг зорієнтував Альянс на посилення підтримки укранської держави, яка стала жертвою незаконної агресії з боку Москви. Він запропонував і домігся від держав-членів зобов’язання надавати Україні щонайменше 40 мільярдів євро на рік, а також повної участі НАТО в наданні західної військової допомоги. Країни-члени НАТО не повинні стримувати свою військову допомогу Україні через «безрозсудну ядерну риторику» Володимира Путіна, – заявив Єнс Столтенберг в інтерв’ю агентству Reuters наприкінці своєї каденції.
«Щоразу, коли ми посилювали нашу підтримку новими видами озброєнь – бойовими танками, ракетами дальнього радіусу дії або винищувачами F-16, росіяни намагалися перешкодити нам, але їм це не вдавалося», – сказав норвежець. Він додав, що найбільшим ризиком для НАТО буде перемога Путіна в Україні.
«Я не думаю, що ми можемо змінити думку президента Путіна (щодо України – ред.), але вважаю, що ми можемо змінити його розрахунки, продемонструвавши, що ціна продовження війни настільки висока, що для нього буде краще сісти і прийняти Україну як незалежну суверенну державу», – сказав Єнс Столтенберг.
Н чолі зі Столтенбергом, змушений реагувати на серйозні геополітичні зміни, Альянс зміцнив свій східний фланг. У Румунії, наприклад, збільшилася кількість союзницьких військ, також НАТО вперше створила бойову групу.
Також під час перебування пана Столтенберга на посаді генсека, НАТО прийняла нових членів, довівши кількість країн Альянсу до 32. Останніми до Альянсу приєдналися Фінляндія та Швеція, яких мілітаристська, неоімперська політика Москви підштовхнули до виходу з багаторічного нейтралітету. Росія хотіла менше НАТО, а отримала більше, – зазначив пан Столтенберг.
Що стосується нового генерального секретаря Марка Рютте, то аналітики очікують, що він зосередиться, зокрема, на координації дій між НАТО і Європейським союзом в той час, коли останній все більше залучається до питань безпеки. Й останнє, але не менш важливе: союзники розраховують на його навички ведення переговорів у разі повернення Дональда Трампа до Білого дому.
