Tag: ЄСПЛ

  • 1 червня 2021 року

    ПОСЛАБЛЕННЯ
    КАРАНТИНУ
    – Сьогодні у Румунії набули чинності нові послаблення карантинних обмежень, запроваджених через пандемію
    коронавірусу. Відтепер дозволяється проведення культурних, мистецьких та розважальних
    заходів просто неба за участі до 1000 осіб, в залежності від рівня зараженості у
    кожному населеному пункті. Однак у них зможуть брати участь лише особи, які пройшли
    повний курс вакцинації (1 чи 2 щеплення в залежності від препарату) проти
    короновірусу не менш ніж за 10 днів до проведення заходу або мають негативний
    результат швидкого чи ПЛР-тест на коронавірусну інфекцію, які мають довідку про
    те, що вони перехворіли коронавірусною хворобою. До 70 осіб зможуть взяти
    участь у приватних заходах, весіллях, хрестинах тощо, організованих просто неба
    і до 50 – у закритих приміщеннях. Були пом’якшені карантинні вимоги і для спортивних
    змагань. З вівторка можна проводити спортивні заходи в присутності глядачів, але не
    перевищуючи 25% від максимальної місткості, незалежно від того чи йдеться про закрите
    приміщення або про спортивну арену просто неба. Фітнес-залам та басейнам дозволено відновити
    свою діяльність з максимальною потужністю 70%. У всіх цих випадках кількість
    учасників більше не обмежується, якщо всі присутні щеплені. Також з 1 червня готелі
    на чорноморському узбережжі дозволено заповнювати на 85% від їх місткості. Послаблення
    карантину також передбачає скасування маскового режиму у закритих приміщеннях,
    в яких працюють до 5 осіб, але лише для тих, хто пройшов повний курс вакцинації.




    КОРОНАВІРУС – Кількість
    нових добових випадків коронавірусу продовжує зменшуватися. На сьогодні усі повіти перебувають
    у «зеленій» карантинній зоні епідеміологічної небезпеки з розповсюдження
    COVID-19, тобто рівень захворюваності у них складає менше одного випадку та
    тисячу жителів упродовж останніх 14 днів. У вівторок було повідомлено про 241
    новий випадок коронавірусної хвороби, після обробки понад 28 тисяч тестів. Тим
    часом триває національна кампанія щеплення населення. У середу може
    розпочатися вакцинація дітей
    віком від 12 до 15 років, після того, як Європейське агентство з лікарських
    засобів у п’ятницю дозволило щеплення проти коронавірусу препаратом від
    BioNTech/Pfizer осіб цієї вікової групи. Спеціальна електронна платформа сьогодні була оптимізована з тим, щоб дозволити їм
    зареєструватися для вакцинації через профілі батьків, опікунів чи родичів. Від
    початку кампанії масового щеплення, яка стартувала наприкінці грудня минулого
    року, у Румунії було щеплено приблизно 4,3 мільйони людей, з яких три чверті
    отримали обидві дози вакцини.

    ПРОКУРАТУРА ЄС – Європейська прокуратура на чолі з колишнім головним прокурором антикорупційного управління Румунії Лаурою Кодруцю Кьовеші 1 червня офіційно запрацювала в Люксембурзі. Діяльність європейських прокурорів буде націлена на боротьбу з шахрайством пов’язаним із бюджетом ЄС. Європейська прокуратура розслідуватиме близько 3000 справ на рік за допомогою прокурорів, які також працюватимуть у державах-членах. За підрахунками першого європейського головного прокурора, корупція, розкрадання та шахрайство у багатьох формах спричиняють бюджету ЄС щорічні збитки на близько 500 млн. євро. Річний бюджет нової установи становить майже 45 мільйонів євро. Лише п’ять держав-членів ЄС не беруть участі в роботі Прокуратури ЄС.





    ДІТИ – У
    вівторок, до Міжнародного дня захисту дітей, у Румунії були організовані
    театральні вистави, концерти, творчі майстер-класи чи екскурсії. У
    Національному музеї Котрочень, в присутності президента Клауса Йоганніса
    відбулося урочисте відкриття виставки «Фантастичне дитинство», проведеної за
    участі молодих художників із профільних навчальних закладів країни. І Палата
    депутатів відзначила Міжнародний день захисту дітей. Діти у супроводі батьків
    чи дідусів та бабусь мали можливість безкоштовно відвідувати зали, де
    відбувається парламентська діяльність, а також кабінет спікера, зал пленарних
    засідань тощо. Спеціальні театральні вистави, концерти, творчі майстерні також були
    проведені для дітей, що знаходяться у регіональних центрах розміщення шукачів
    притулку, більшість з яких прибули з Афганістану, Сомалі, Сирії чи Іраку.




    ЄСПЛ -
    Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у вівторок засудив Румунію за інциденти
    2013 року в Музеї румунського селянина, коли група екстремістів зірвала показ
    фільму «Дітки в порядку», увірвавшись у кінозал музею, скандуючи гомофобські
    гасла. Вони використовували символи легіонерів (праворадикальної організації
    міжвоєнних років) та неонацистів і погрожували смертю присутнім та
    організаторам. Згідно з ЄСПЛ, поліція не зробила нічого, щоб запобігти
    вторгненню праворадикалів та гомофобським проявам. Таким чином суд у Страсбурзі задовольнив скаргу асоціації
    ACCEPT, яка захищає інтереси лесбіянок, геїв, бісексуалів та трансгендерів
    (ЛГБТ) у Румунії та п’ятьох позивачів. ЄСПЛ постановив, що Румунія порушила
    право на недискримінацію, людську гідність та мирні зібрання ЛГБТ-спільноти.

  • 20 січня 2021 року

    КОРОНАВІРУС – Уряд Румунії сьогодні схвалив нормативно-правовий акт, який включає людей з
    обмеженими можливостями та бездомних до категорії осіб, що підлягають
    вакцинації на другому етапі національної кампанії щеплення. Проєктом також передбачено,
    розширення груп населення для вакцинації проти COVID-19 на цьому етапі шляхом
    включення нових пріоритетних категорій, які належать до критично важливої
    державної інфраструктури або персоналу, який виконує місії за межами
    національної території. Другий етап національної кампанії вакцинації проти
    Covid-19 стартував 15 січня і охоплює осіб віком понад 65 років, осіб із
    супутніми захворюваннями, незалежно від віку, а також працівників критично
    важливих державних установ. На цьому етапі право вакцинації мають близько 6
    мільйонів румунів. З початку пандемії коронавірусу в країні було лабораторно підтверджено
    понад 700 тис. випадків захворювання на Covid-19. Кількість пацієнтів, які одужали
    перевищила 635 тис. Станом на сьогодні від SARS CoV-2 померло 17 485 людей. Трохи більше 1000 пацієнтів перебувають
    у реанімації. Тим часом Бухарест перейшов з «червоного» на «жовтий» сценарій
    карантину, з огляду на те, що рівень захворюваності впав до менше 3 випадків
    на тисячу жителів, вперше з жовтня минулого року.




    ПРОТЕСТИ
    – У Румунії тривають протести, організовані однією з найбільших профспілок Cartel
    Alfa. Сьогодні протестувальники пікетували Міністерство фінансів у Бухаресті. У
    вівторок члени профспілок висловили свої невдоволення біля осередків керівних партій,
    де їхні представники зустрілися з лідером Націонал-ліберальної партії Людовіком
    Орбаном та лідером союзу «USR-PLUS» Даном Барною. Основні вимоги стосуються
    гідної мінімальної зарплатні, справедливих пенсій, якісних державних послуг,
    розблокування переговорів щодо колективних трудових договорів, справедливого
    оподаткування та правильного застосування чинного законодавства. За словами
    віце-прем’єр-міністра Дана Барни, деякі вимоги можуть бути задоволені найближчим
    часом, інші – мають розглядатися з урахуванням економічних можливостей в умовах
    пандемії Covid-19, та держбюджету, який повинен вписатися у межі 7% дефіциту ВВП.




    ЗАРПЛАТНЯ
    – І Федерація профспілок «Publisind», до якої входять профспілки працівників
    органів правопорядку, пенітенціарних
    установ та судових розпорядників, у середу провела в Бухаресті та інших містах
    країни акції протесту у зв’язку із застосуванням рамкового закону про оплату
    праці у державному секторі, вимагаючи усунення нерівності в оплаті праці в
    державній системі. Представники федерації зустрілися з міністром юстиції
    Стеліаном Йоном, якому представили основні проблеми. Міністр висловив свою
    готовність до постійного діалогу на благо працівників, а також громадян.






    ЄСПЛ
    – Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) визнав Румунію винною у порушенні права
    на приватне життя після того, як влада країни відмовилася офіційно визнати «зміну
    статевої належності» двох осіб на тій підставі, що вони не перенесли операцію.
    Двоє громадян Румунії, віком 44 та 38 років, які фігурують у реєстрі актів
    цивільного стану як жінки, поскаржилися в ЄСПЛ за те, що суд відхилив їхні
    клопотання про зміну статі, оскільки вони не надали доказів проведення
    операції зі зміни статі. Згідно з ЄСПЛ, національні суди поставили заявників,
    які не хотіли операції зі зміни статі, перед тупиковою дилемою: або піддатися
    такому втручанню, попри власну волю і відмовитися від свого права на фізичну
    цілісність або відмовлятися від своєї сексуальної належності, що також
    пов’язано з правом на повагу до приватного життя. ЄСПЛ також вважає, що
    заявники були поставлені у ситуацію «вразливості, приниження та стривоженості».




    Р.МОЛДОВА
    – Президентка Республіки Молдова Майя
    Санду здійснила дводенний візит до Брюсселі, де мала зустрічі з очільниками основних
    європейських установ, а також з членами Єврокомісії та Європарламенту. Під час
    зустрічей вона представила пріоритети свого мандату – зокрема, боротьбу з
    корупцією, пришвидшення доступу до вакцини COVID-19 для лікарів та медпрацівників,
    які перебувають на передовій боротьби з новим коронавірусом, активізація
    економічного співробітництва, отримання підтримки для фермерів та малого та
    середнього підприємництва. За словами Майї Санду Республіка Молдова зацікавлена
    у розширенні та поглибленні співпраці з ЄС у кількох сферах, включаючи зовнішню
    політику, а також у продовженні інтеграції у сферах економіки, енергетики,
    охорони навколишнього середовища та послуг.




    США
    – Демократ Джо Байден у середу склав присягу, ставши 46-м президентом
    США. У своєму інавгураційному зверненні до американців він підкреслив, що
    Америка святкує перемогу не людини, а демократії. Волю народу почули і
    поважали, – сказав Байден, – пообіцявши бути президентом усіх американців. Він
    закликав до єдності та відмови від культури, в якій фактами маніпулюють, а
    деякі навіть вигадують. Новий лідер США також вшанував хвилиною мовчання
    пам’ять вбитих коронавірусом американців. Раніше присягу склала віцепрезидентка Камала Гарріс. Республіканець Дональд Трамп, суперечливий президентський термін якого
    закінчився, залишив Білий дім кількома годинами раніше, не дочекавшись свого
    наступника, згідно традиції. У своїй короткій промові Трамп назвав «фантастичним»
    свій чотирирічний термін та «честь усього життя». Він залишив столицю, яка виглядає
    ніби в облозі, на вулицях якої правопорядок забезпечують 25 000 солдатів, аби
    попередити інциденти на кшталт штурму Капітолію два тижні тому радикальними
    прихильниками Дональда Трампа. Оглядачі стверджують, що жоден президент в сучасній
    історії Сполучених Штатів не стикався з такою кількістю величезних криз до
    вступу на посаду – пандемія коронавірусу, надзвичайна економічна ситуація,
    расові суперечки та глибокий розкол у суспільстві. На думку аналітиків, Джо
    Байден спробує відновити систему міжнародних альянсів, до якої входили США.

    ВІТАННЯ – Глава румунської держави
    Клаус Йоганніс привітав президента США Джо Байдена та віцепрезидентку Камалу
    Гарріс та висловив своє переконання, що Румунія та США і надалі розвиватимуть
    та поглиблюватимуть Стратегічне партнерство на благо обох народів. «Вітаю президента Джо
    Байдена та віцепрезидентку Камалу Гарріс. Я переконаний, що разом ми продовжимо
    розвивати та поглиблювати Стратегічне партнерство на благо наших народів і
    працювати в справжньому дусі трансатлантичних цінностей», – написав Клаус Йоанніс
    у своєму Twitter




    ТУРИЗМ – Місто Сібіу (центр
    Румунії) другий рік поспіль було номіновано організацією European Best Destinations
    до рейтингу 20 найкращих європейських
    туристичних напрямків. Змагання з
    визначення найкращих туристичних місць для подорожей в Європі триває з 20 січня
    по 10 лютого. У презентації міста Сібу було згадано старий центр, способи
    проведення часу на свіжому повітрі, гастрономію регіону та можливості для пішохідних
    прогулянок. У 2020 році Сібіу посів 6 місце, випередивши такі міста, як Париж,
    Рим або Корк.

  • Європейські прокурори склали присягу

    Європейські прокурори склали присягу




    Європейська
    прокуратура офіційно розпочала свою діяльність інавгураційним засіданням, яке
    відбулось у понеділок у Суді ЄС. Нову установу очолює Лаура Кодруца Кьовеші,
    колишня голова Національної антикорупцій дирекції Румунії. Я зобов’язуюсь
    виконувати свою функцію в повній незалежності, в інтересах Союзу в цілому, не
    вимагати та не приймати вказівок від жодної особи чи організації поза
    Європейської прокуратури. Я також зобов’язуюсь дотримуватися зобов’язання щодо
    конфіденційності стосовно будь-якої інформації, якою володіє Європейська
    прокуратура.


    Так
    звучало зобов’язання висловлене Кьовеші та європейськими прокурорами, серед
    яких числиться ще один румун – Кетелін-Лауренціу Боркоман. Європейська
    прокуратура є незалежним органом, відповідальним за розслідування, порушення кримінального
    провадження та подання в суд винних у вчиненні злочинів, що зачіпають фінансові
    інтереси Союзу (наприклад, шахрайство, корупція або транскордонне шахрайство з
    ПДВ на суму понад 10 млн. євро). З цією метою нова установа, з місцем
    розташування в Люксембурзі, проводить розслідування, кримінальне провадження та
    виконує свої обов’язки в компетентних судах держав-членів ЄС.


    На даний
    момент, у цій розширеній співпраці беруть участь 22 держави: Австрія, Бельгія,
    Болгарія, Кіпр, Хорватія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Греція,
    Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Мальта, Чехія, Португалія, Румунія,
    Словаччина, Словенія, Іспанія та Нідерланди. В інтерв’ю газеті El Pais Лаура
    Кодруца Кьовеші підкреслила, що Прокуратура, яку вона очолює, є засобом захисту
    верховенства права в ЄС і висловила своє бажання створити незалежну установу,
    щоб довести, що закон однаковий для всіх.


    Діяльність
    нового європейського прокурора має вирішальне значення для довіри до ЄС,
    особливо на тлі корупційних справ з останніх років в Іспанії, Болгарії, Румунії
    чи Мальті, фінансових скандалів у Нідерландах чи Данії або спроб підірвати
    закон у Польщі або Угорщині, коментує іспанське видання. У Румунії Кьовеші була
    відкликана з посади шеф-прокурора НАД два роки тому на запит тодішнього
    міністра юстиції соціал-демократичного уряду, через, цитуємо, нестерпні
    дії та вчинки у правовій державі.


    Суперечливе
    рішення про відкликання головного прокурора НАД в Румунії було розкритиковане
    опозицією та викликало емоції в румунському суспільстві. Нещодавно Європейський
    суд з прав людини задовольнив позов Лаури Кодруци Кьовеші, в якому вона
    оскаржила рішення про її звільнення з посади до кінця повноважень. ЄСПЛ
    одноголосно постановив, що її права на справедливий суд та свободу слова були
    порушені.

  • Рішення ЄСПЛ  у справі Кьовеші

    Рішення ЄСПЛ  у справі Кьовеші


    Європейський суд з прав людини задовольнив позов румунки Лаури Кодруци
    Кьовеші проти румунської держави, поданий після її
    відкликання з посади головного прокурора Національної антикорупційної дирекції.
    За даними ЄСПЛ, Румунія порушила права головного прокурора НАД, усунувши її з посади до закінчення другого терміну на чолі цієї установи. Більше того, судді
    Європейського суду дійшли висновку, що її звільнення з посади було зловживаючим, тому що вона не змогла оскаржити
    це рішення. У позові Кьовеші скаржилася
    на те, що коли її звільнили з посади
    головного прокурора, у липні 2018 року,
    указом президента Клауса Йоханніса,відповідно до рішення Конституційного суду,їїбуло порушено два основні права.




    Йдеться про право на справедливий судовий розгляд,
    оскільки вона не мала доступу до суду, щоб захистити свої права, а також право
    на вільне вираження поглядів, враховуючи, що її звільнення на базі оцінки
    колишнього міністра юстиції Тудорела Тоадера було зроблено після того, як вона
    публічно висловилася, як голова НАД, у зв’язку із декількома законодавчими
    реформами, які торкнулися судової влади. Лаура Кодруша Кьовеші заявила, що
    рішення Європейського суду не повинно бути безрезультатним, і додала, що Конституційний
    суд Румунії повинен приймати рішення щодо принципів, а не щодо осіб.
    Водночас, Кьовеші вважає, що рішення ЄСПЛ є перемогою для всіх, хто
    підтримує судову систему в останні роки.




    Президент
    Клаус Йоханніс вважає, що рішення
    Європейського суду у справі Кьовеші є безпрецедентним, і Конституційний суд Румунії зобов’язаний
    негайно переглянути не тільки рішення про звільнення колишнього
    головного прокурора НАД,
    але й всі інші рішення,
    прийняті, «на базі простих заяв, будь вони й політичними». На його думку, довіра до КСР сильно похитнулася.




    Натомість
    президент КСР
    Валер Дорняну
    заявив, що якщо проаналізувати
    об’єктивно і без упередженості, рішення ЄСПЛ щодо відкликання Лаури Кодруци Кьовеші з посади головного прокурора НАД, то можна помітити, що вирок не містить жодного критичного зауваження на адресу
    Конституційного суду Румунії». З іншого боку, лідер НЛП,
    прем’єр-міністр Людовик Орбан, ствердив,
    що рішенням ЄСПЛ, Конституційний суд
    Румунії скомпрометував
    себе, підкреслюючи необхідність перегляду способу створення та функціонування цієї установи. Прес-секретар головної в Румунії опозиційної партії, СДП,Лучіан
    Ромашкану заявив, що рішенням
    ЄСПЛ санкціоновано процедуру, пов’язану з правами і свободами, і СДПне має ніякої провини в цьому.




    За
    кордоном, New
    York Times пише, що нинішній головний
    прокурор ЄС Лаура Кодруца Кьовеші була несправедливо усунена з посади голови НАД. Її відкликання з посади стало кульмінацією
    маневрів колишнього в Румунії уряду
    соціал-демократів,
    щоб змінити законодавство у судовій
    сфері та
    замінити головних прокурорів, що призвело до масових вуличних акцій протесту,
    – пише нью-йоркський
    щоденник. Водночас, як
    пише лондонське видання Emerging Europe, яке
    кілька днів тому назвало Лауру Кодруцу Кьовеші особистістю 2020 року, «її перемога в ЄСПЛ ставить Конституційний суд Румунії у небажануситуацію.З оглядом на те, що колишній голова НАД не вимагала компенсації, Emerging Europe зазначає, що
    внаслідок вироку ЄСПЛ, Конституційний суд Румунії понесе, мабуть, великі втрати іміджу,
    величезний знак питання тепер висить щодо
    його незалежності та
    надійності».

  • 26 січня 2018 року

    УРЯД -
    Представники керівної коаліції СДП-АЛДЕ у п’ятницю оголосили остаточний склад
    нового уряду на чолі з соціал-демократкою Віорікою Денчіле. Таким чином уряд
    матиме чотирьох віце-прем’єрів. На своїх посадах від Соціал-демократичної
    партії у кабінеті міністрів залишаться міністр оборони Міхай Фіфор, міністр
    внутрішніх справ Кармен Дан, міністр праці Олгуца Васілеску та міністр
    сільського господарства Петре Дая. Міністерство фінансів очолить Єуджен
    Теодорович, міністерство охорони здоров’я – Соріна Пинтя, культурне відомство очолить актор Джордже Івашку, а
    міністром освіти стане професор Валентин Попа. Наталія Інтотеро очолить
    Міністерство у справах румунів звідусіль. На посаді міністра юстиції залишиться
    Тудорел Тоадер, якого підтримує Альянс лібералів та демократів. Теж від АЛДЕ на
    своїх посадах залишаться віце-прем’єр і міністр навколишнього середовища
    Грацієла Гаврілеску, міністр закордонних справ Теодор Мелешкану та міністр по зв’язках з парламентом Віорел
    Ілїє. Єдина зміна відбулася на чолі
    міністерства енергетики, де замість Томи Петку, який подав у
    відставку був призначений ліберал-демократ Антон Антон. Голосування у парламенті
    за новий кабінет міністрів та план пріоритетних дій уряду заплановано на
    понеділок. Націонал-ліберальна партія веде переговори з іншими опозиційними
    політичними силами щодо можливості завадити призначенню нового уряду керівної
    більшості, третього за останній рік.




    ЮСТИЦІЯ -
    Президент Клаус Йоханніс наступної середи
    зустрінеться в Брюсселі з президентом Європейської комісії Жаном-Клодом
    Юнкером і президентом Європейської ради Дональдом Туском, – повідомила сьогодні
    прес-служба Адміністрації Президента Румунії. На порядку денному зустрічі -
    зокрема, ситуація в Румунії та суперечлива реформа судової системи і боротьба з
    корупцією. Буде обговорюватися й стадія підготовки до головування Румунії в
    Раді ЄС у першій половині 2019 року. З іншого боку комісар ЄС з питань юстиції
    Віра Юрова у п’ятницю в Софії заявила, що Єврокомісія уважно стежить за
    розвитком ситуації в Румунії, де громадяни протестують проти недавньої судової
    реформи та корупції. Вона додала, що в Брюсселі очікують реформ правосуддя які
    б забезпечили юстиції більшу незалежність, більшу продуктивність і більшу
    довіру громадськості.




    ЄСПЛ – Румунія є країною, проти якої подано найбільше скарг в Європейському суді з
    прав людини. Про це йдеться у щорічний доповіді ЄСПЛ, представленій у четвер в
    Стразбурзі. Таким чином Румунія випередила Росію,
    Туреччину та Україну, країни, які в попередні роки були лідерами за кількістю скарг
    до ЄСПЛ. Більшість з 9900 зареєстрованих проти Румунії скарг було подано
    ув’язненими, які скаржаться на переповненість установ виконання покарань та
    неналежні умови утримання осіб, які
    перебувають під вартою. У 2017 році ЄСПЛ визнав Румунію винною в нелюдському та
    такому, що принижує гідність, поводженні в 20 подібних справах та зобов’язав
    румунську владу виплатити компенсацію позивачам. Крім того, в минулому році
    Румунія отримала попередження про можливість накладення великого штрафу, якщо
    офіційний Бухарест не вживатиме заходів для поліпшення умов ув’язнення.

    ГРИП-
    40-річний мешканець міста Ясси (схід Румунії) помер сьогодні в результаті
    ускладнень, викликаних грипом. Це вже четвертий летальний випадок, викликаний
    грипом, у новому епідсезоні в Румунії, повідомляє Міністерство охорони здоров’я.
    За даними відомства щеплення проти
    грипу вже зробили понад 770 тисячі осіб з високим ризиком захворювання. За
    даними Національного центру з нагляду та контролю за інфекційними
    захворюваннями, на грип та гостру респіраторну вірусну інфекцію захворіли
    близько 75 тис. осіб. Експерти кажуть, що в цьому році зафіксовано приблизно на
    чверть менше хворих на Грип та ГРВІ в порівнянні з аналогічним періодом
    попереднього сезону.




    ТЕНІС -
    Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп, яка вперше пробилася до фіналу
    Відкритого чемпіонату Австралії з тенісу, першого в сезоні турніру Великого
    шолома, посперечається за трофей турніру з другою ракеткою світу Каролін
    Возняцкі з Данії. У півфіналі Халеп обіграла німкеню Ангелік Кербер (16 WTA) з
    рахунком 6:3, 4:6, 9:7. Для румунки це третій фінал Великого шолому в кар’єрі,
    при цьому обидві тенісистки ще не вигравали у вирішальних матчах такого рівня:
    Возняцкі програла два фінали US Open, а румунка двічі поступилася у фіналі
    Ролан Гаррос в 2014 і 2017 роках.



  • ЄСПЛ і ситуація пенітенціарних установ

    ЄСПЛ і ситуація пенітенціарних установ

    Погані новини зі Страсбурга лише підтверджують ситуацію про яку в країні всі знали. Умови утримання в пенітенціарних установах в Румунії суперечать Європейській конвенції з прав людини і показують структурну недостатність, яка вимагає прийняття спільних заходів з боку органів влади – постановив Європейський суд з прав людини. Румунія має тільки шість місяців, аби представити графік і пакет заходів з вирішення проблем переповненості і поганих умов утримання в пенітенціарних установах. У пілотному рішенні винесеному у вівторок, Суд оштрафував Румунію на близько 17.850 євро і вирішив призупинити розгляд інших аналогічних скарг, до коли влада в Бухаресті представить заходи, які вона має намір вжити.

    Поки що, офіційні статистичні дані вказують на дефіцит понад 11.000 місць і рівень заповнюваності у понад 200% в 8-ох з тих 44 румунських пенітенціарних установ. Серед можливих рішень фігурують будівництво нових в’язниць або розширення існуючих СІЗО, помилування ув’язнених з легкими покараннями і скорочення строків відбуття покарань при певних умовах або застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну зазначив, що він разом з міністром юстиції Тудорелом Тоадером проаналізував вже рішення ЄСПЛ, і висловив упевненість, що останній своєчасно розробить план заходів.

    Помилування або домашній арешт вирішують проблеми переповненості в’язниць тільки на короткий строк – попереджає директор Національного управління пенітенціарних установ Маріус Вулпе, який пропонує будівництво нових пенітенціарних установ. Маріус Вулпе: У довгостроковій перспективі, єдиним рішенням є створення нових місць утримання під вартою і реконструкція старих. Покарання приходять тільки на цій основі. Помилування або домашній арешт не вирішують ситуацію в’язниць. У пенітенціарні установи необхідно вкладати ресурси для модернізації та збільшення потужності.

    Колишній міністр юстиції Тітус Корлецян, який нещодавно був обраний віце-президентом Парламентської Асамблеї Ради Європи, заявив, що строк наданий ЄСПЛ є коротким: Не буде легко, протягом цих шести місяців узгодити зв’язний план, який став би реальністю, бо це означає виділення ресурсів і узгодженість в ухваленні рішень на внутрішньому плані.

    Експерти кажуть, що незважаючи на те, які заходи будуть вжиті, вони можуть стати вигідною інвестицією. Бо, тільки в останні роки, румунська держава виплатила понад два мільйони євро в якості компенсацій ув’язненим, які виграли судові справи в ЄСПЛ про умови тюремного ув’язнення.

  • 20 лютого 2017 року

    КОРУПЦІЯ
    – Термінова постанова №14, якою була скасована суперечлива
    постанова №13, що вивела на вулиці сотні тисяч румунів, буде прийнята Палатою
    депутатів на цьому тижні. Парламентська більшість, що складається з
    Соціал-демократичної партії та Альянсу лібералів і демократів вирішила прийняти цей нормативно-правовий акт за спрощеною процедурою. У
    понеділок Комітет Палати депутатів з питань правової політики надав згоду на
    прийняття проекту, а у вівторок має відбутися голосування за відповідний
    нормативно-правовий акт. Після його підписання президентом, цей проект вступить
    в силу. Минулого тижня лідер соціал-демократів Лівіу Драгня запевнив, що
    парламент прийме законопроект, який скасовує постанову №13, що передбачала
    внесення змін до Кримінального і Кримінально-процесуального кодексів, щоби
    більше не було жодних сумнівів. Тим часом в Бухаресті та інших містах вже
    третій тиждень тривають антиурядові протести. Водночас вже 16-й день тривають і
    протести проти президента Клауса Йоханніса, якому дорікають у невиконанні своєї
    ролі посередника в суспільстві.




    ОБОРОНА
    – Начальник Генерального штабу Збройних Сил Румунії, генерал Ніколає Чуке
    перебуває з робочим візитом в США, де матиме зустріч з главою Об’єднаного
    комітету начальників штабів, генералом Джозефом Ф. Данфордом-молодшим та візьме участь в симпозіумі Сил
    спеціального призначення. На порядку денному переговорів: важливість Чорного
    моря у забезпеченні європейської і міжнародної безпеки, позиція і роль Румунії
    як постачальника безпеки, зобов’язання США щодо посилення східного флангу Альянсу – зазначається в прес-релізі
    Міністерства оборони. В ході візиту, який триватиме до 25 лютого, будуть
    розглянуті й різні аспекти співпраці між Румунією та США в рамках різних
    військових операцій та румунські програми модернізації збройних сил.




    ВІЙСЬКОВІ НАВЧАННЯ – 500 військовослужбовців з
    Румунії, Болгарії, Македонії,
    Чорногорії, Сербії,
    Словенії, України і
    Сполучених Штатів
    Америки беруть участь з понеділка і до 1 березня в
    багатонаціональних навчаннях Платиновий орел 17.1, що проходять в Галацкому повіті, на південному сході Румунії в рамках
    програми Ротаційні сили Чорноморського регіону 17. Як повідомляє Міноборони Румунії, основною метою навчань є
    відпрацювання унітарної концепції для підтримки оперативного потенціалу та
    підвищення оперативної сумісності шляхом освоєння командно-контрольних процедур
    і проведення навчальних стрільб. Програма Ротаційні сили Чорноморського
    регіону представляє собою щорічні навчання під командуванням
    Військово-морських сил США, що відбуваються в регіоні Чорного моря, на
    Балканському півострові і на Кавказі.




    ДИПЛОМАТІЯ – Румунія і
    Росія мають позитивну динаміку розвитку двосторонніх відносин, але в рамках
    європейських санкцій відносно Москви, – заявив в інтерв’ю нашій радіостанції
    міністр закордонних справ Теодор Мелешкану. Глава румунського
    зовнішньополітичного відомства щойно
    повернувся з Німеччини, де взяв участь у щорічній Мюнхенській конференції з
    питань безпеки, що була присвячена трансатлантичним відносинам після обрання
    Дональда Трампа президентом США. Докладніше про це ТУТ.




    США-ЄС
    – Сполучені Штати Америки продовжуватимуть стале і міцне співробітництво з
    Європейським Союзом, – заявив в понеділок у Брюсселі віце-президент США Майк
    Пенс після зустрічі з лідерами ЄС. У свою чергу голова Європейської ради
    Дональд Туск заявив, що ЄС покладається на однозначну підтримку США заради
    об’єднаної Європи і НАТО. Майк Пенс закінчив свою першу закордонну подорож на
    посаді у новій адміністрації до Європи, де напередодні європейські лідери
    висловили заклопотаність з приводу низки заяв нового президента США Дональда
    Трампа, який, за даними BBC, поставив під сумнів цінність НАТО та майбутнє ЄС.
    Нагадаємо, що наприкінці минулого тижня в Німеччині віце-президент США
    підтвердив непохитну прихильність зобов’язань Сполучених Штатів щодо спільної
    оборони у рамках Північно-Атлантичного договору на тлі замороження відносин між
    НАТО і Росією, гарантуючи, що Вашингтон поділятиме з Європою, своїм найбільшим
    союзником, цінності демократії та справедливості.

    В’ЯЗНИЦІ – Загальна сума штрафів, присуджених Румунії Європейським судом з прав людини в минулому році через невідповідні умови утримання під вартою перевищила півтори мільйона євро, – заявив генеральний директор Національної адміністрації пенітенціарних установ Маріус Вулпе в інтерв’ю агентству Аджерпрес. Він пояснив, що, з одного боку, люди знають, як відстоювати свої права, а з іншого боку, держава порушує законодавство і не має в’язниці в Румунії, яка б не програла в ЄСПЛ хоча б одну справу. Генеральний директор Національної адміністрації пенітенціарних установ Румунії сказав, що вітатиме будь-яке рішення спрямоване на скорочення переповненості в’язниць. Нещодавно румунський уряд направив до парламенту законопроект про колективне помилування. Прем’єр-міністр Сорін Гріндяну оголосив, що уряд проситиме від Європейської комісії кошти на ремонт та поліпшення умов утримання у в’язницях.

  • 22 – 28 січня 2017 року

    22 – 28 січня 2017 року

    Нова доповідь ЄС щодо правосуддя в Румунії




    Євросоюз не планує згортати так званий Механізм
    співпраці та контролю в галузі правосуддя Румунії. В оприлюдненій Єврокомісією у
    середу доповіді з питань судової реформи та боротьбаи з корупцією підкреслено
    продовження позитивних тенденцій останніх років і відзначено незворотній
    характер ряду вжитих заходів. Згідно з документом, протягом 10 років членства в
    ЄС, незважаючи на періоди уповільнення реформ, Румунії вдалося домогтися значного
    прогресу в сфері юстиції. Європейська комісія має, однак, і деякі рекомендації,
    яких Бухарест має дотриматися, якщо хоче скасування цього механізму ЄС,
    запровадженого в 2007 році. Йдеться зокрема про впровадження солідної і
    незалежної процедури призначення старших прокурорів, внесення чітких положень
    до кодексу поведінки парламентаріїв, який перебуває в стадії розробки, чітких
    положень про взаємну повагу між установами із зазначенням того, що законодавці
    повинні поважати незалежність судової системи. Ще одна рекомендація стосується
    необхідності продовжити впровадження стратегії по боротьбі з корупцією.
    Президент Клаус Йоханніс привітав той факт, що Брюссель визнає прогрес румунської
    влади. Він згадав, водночас, і стурбованість Єврокомісії у зв’язку з двома суперечливими
    законопроектами: про колективне помилування і про внесення змін до кримінального
    законодавства, ініційованими нинішньою правлячою більшістю, що складається з
    Соціал-демократичної партії й Альянсу лібералів та демократів.




    Колективне помилування та референдум




    Намір кабінету міністрів прийняти два
    термінові розпорядження про колективне помилування і про внесення змін до
    Кримінального і Крмінально-процесуального кодексів спонукали президента Клауса Йоханніса
    ініціювати на цьому тижні проведення референдуму, на якому громадяни мають
    висловитися щодо продовження боротьби з корупцією і забезпечення доброчесності
    у державному секторі. Соціал-демократична партія, головна політична сила правлячої коалції, каже,
    що рішення президента Клауса Йоханніса має політичний характер і, що в
    дійсності глава держави намагається повернути підтримку виборців, втрачену після
    поразки опозиції на парламентських виборах. Опозиційні Націонал-ліберальна
    партія та Союз «Рятуйте Румунію» заявили, що підтримують ініціативу президента.
    У неділю Клаус Йоханніс на кілька хвилин
    долучився до багатотисячної акції протесту, організованої в Бухаресті та інших
    містах Румунії проти ініціативи уряду помилувати певну категорію засуджених. Протестувальники
    стверджують, що влада намагається помилувати корупціонерів або частково
    декриміналізувати зловживання службовим становищем. Міністерство юстиції
    стверджує, однак, що зміни необхідні для вирішення проблеми переповненості в’язниць
    і приведення ряду положень Кримінального кодексу у відповідність до рішень
    Конституційного Суду. Помилування
    не може бути предметом законодавчої народної ініціативи, тому ще не відомо як
    буде сформульоване запитання.




    Візит президента К.Йоханніса до Страсбурга


    Під час дводенного офіційного візиту до
    Страсбурга президент Клаус Йоханніс обговорив тему проекту колективного
    помилування з президентом Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) Гвідо Раймондом.
    Після зустрічі, президент заявив, що немає ніякого тиску з боку ЄСПЛ або
    небезпеки можливого штрафу у розмірі 80 мільйонів євро, накладеного цим судом
    через становище в румунських пенітенціарних установах. Пілотне рішення ЄСПЛ
    буде опубліковане в першій половині цього року: у ньому буде вказано, що не
    працює, які проблеми мають бути вирішені і термін, упродовж якого Румунія буде
    зобов’язана знайти рішення, – сказав глава держави. Помилування, – сказав Клаус
    Йоханніс, – є лише одним з можливих рішень, невеликою складовою цілого пакету
    заходів, який ми маємо розробити. З іншого боку, згідно з доповіддю ЄСПЛ, опублікованою на цьому тижні, Румунія
    займає 3-е місце за кількістю програних в ЄСПЛ справ, після Росії та Туреччини,
    а більшість із них стосуються умов утримання у в’язницях. Президент ЄСПЛ Гвідо
    Раймонд сказав, що ці проблеми мають постійний характер і вимагають комплексного
    підходу Румунії до їх вирішення.




    Секретні служби та парламентський контроль


    Румунська служба інформації (РСІ) працює
    над Кодексом професійної етики працівників установи, який буде опублікований в
    Офіційному віснику за кілька днів – оголосив директор секретної служби Едуард
    Хелльвіг. Він пояснив, що цей документ чітко визначить всі випадки несумісності
    роботи офіцера розвідки з іншими видами діяльності та внесе прояснення щодо їх стосунків
    з політиками, держслужбовцями, бізнесменами тощо. Це оголошення було зроблене
    після заслухання у середу керівництва Румунської служби інформації членами
    парламентської комісії з питань контролю над РСІ. Глава Румунської служби
    інформації заявив, що в ці дні спостерігаються безпрецедентні нападки на адресу
    установи, яку він очолює, але запевнив, що ця служба не брала і не братиме
    участі в політичних іграх. Ці заяви та уточнення були зроблені на тлі
    скандалу довкола генерала Флоріана Колді, який протягом 12 років обіймав посаду
    першого заступника голови РСІ. Колишній депутат Себастьян Гіце, який є
    суб’єктом кримінального провадження та перебуває в розшуку, висунув серйозні
    звинувачення на адресу Флоріана Колді. Хоча спеціальна слідча комісія за
    результатами внутрішнього розслідування прийшла до висновку, що Флоріан Колдя
    своїми діями не порушував законодавство, він вирішив зробити крок назад,
    відмовившись від посади, а президент за поданням Едуарда Хелльвіга підписав
    указ про його звільнення у запас.




    Румунка на церемонії вручення Оскара


    Ада Соломон стала на цьому тижні першим
    румунським продюсером, який бере участь у боротьбі за здобуття премії «Оскар» в
    категорії «Кращий фільм іноземною мовою», з кінострічкою «Тоні Ердманн»
    німецької режисерки Марен Аде. Комедія, що була знята майже повністю в Румунії,
    стала єдиною кінострічкою 2016 року випуску, включеною редакцією BBC Culture до 100 найкращих фільмів XXI століття. «Тоні Ердманн»,
    світова прем’єра якого відбулася минулого року в Каннах, був удостоєний премії
    ФІПРЕССІ за кращий фільм в офіційному конкурсі.

  • 12 квітня 2016 року

    НАЦБЕЗПЕКА
    – Президент
    Румунії Клаус Йоханніс сьогодні обговорив з представниками Соціал-демократичної партії, Націонал-ліберальної партії та Демократичного союзу угорців Румунії питання внесення змін
    до законодавства про національну безпеку. Глава держави намагається досягти консенсусу парламентських партій до початку громадського
    обговорення з цього питання. Центральною
    темою переговорів став пакет законів,
    зокрема: закон по боротьбі з тероризмом, закон про реєстрацію передплачених SIM-карток і закон про кібербезпеку. Так само були
    обговорені питання, пов’язані із законами: про національну безпеку, про статус
    військовослужбовців та про Румунську службу
    інформації і Службу зовнішньої розвідки. Лідери
    трьох зазначених політичних сил висловилися
    за необхідність збереження рівноваги між забезпеченням
    безпеки і дотриманням основних прав і свобод людини.
    Необхідність внесення змін до законів
    про безпеку була відзначена нещодавно главою держави, який сказав, що чинне законодавство вже не
    відповідає нинішньому контексту безпеки. Консультації
    щодо законопроекту національної безпеки продовжаться в середу з представниками Національного союзу За прогрес
    Румунії, Альянсу демократів і лібералів та
    фракції національних меншин у Палаті депутатів.




    ЄСПЛ -
    Румунія програла в Європейському суді з прав людини ще одну справу, в якій була
    зобов’язана виплатити 675 тисяч євро компенсації 45 особам, які подали скаргу
    на затягування розслідування у справі Революція. Кожен позивач отримає
    компенсацію в розмірі 15 тисяч євро. І в лютому ЄСПЛ засудив Румунію через
    справу Революція і зобов’язав виплатити по 15 тисяч євро 17-ом позивачам, які
    втратили родичів під час антикомуністичного повстання в 1989 році. Позивачі в
    2014 році звернулися до ЄСПЛ зі скаргою щодо затягування військовими
    прокурорами розслідування подій грудня 1989 року. Минулого тижня досудове
    слідство за фактами подій, що призвели до падіння комуністичного режиму в
    Румунії було відновлене. За офіційними даними в грудні 1989 року понад 1100
    людей загинули і близько трьох тисяч отримали поранення.




    ВИБОРИ – Керівництво Націонал-ліберальної
    партії, найбільшої правоцентристської політичної сили Румунії, сьогодні висунуло кандидатуру Маріана Мунтяну на посаду мера Бухареста, – оголосила
    лідер партії Аліна Горгіу. Маріан Мунтяну, представник громадянського
    суспільства, є одним з провідних лідерів студентських організації 90-тих років
    і символом антикомуністичного руху. Попередній кандидат на пост міського голови
    столиці Людовік Орбан вийшов із передвиборчої кампанії. Він оголосив і про
    відставку з посади заступника голови партії та віце-спікера Палати депутатів
    після вжиття проти нього запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд у
    справі за фактом використання впливу з метою отримання неправомірної вигоди.
    Прокурори Національної антикорупційної дирекції звинуватили Людовіка Орбана у
    вимаганні 50 тисяч євро від бізнесмена, гроші, які він планував використати в
    ході передвиборчої кампанії, яка розпочнеться менш ніж через місяць. Місцеві
    вибори в Румунії пройдуть 5 червня.

    ЕКОНОМІКА – Міжнародний валютний фонд переглянув у бік підвищення прогноз темпів зростання румунської економіки в цьому
    році. Згідно з новими оцінками, поширеними сьогодні на світових фінансових
    ринках, ці темпи можуть досягнути 4,2% у цьому році. Попередня оцінка, зроблена
    минулого жовтня, становила 3,9%. За даними МВФ з-поміж країн в Європі тільки Ірландія
    матиме в цьому році більше ніж Румунія економічне зростання – 5%. Міжнародний
    валютний фонд попереджає, однак, що після досягнення піку зростання в цьому
    році, у 2017 році в Румунії очікується уповільнення темпів розвитку економіки до
    3,6%, але навіть і так в наступному році Румунія матиме один з найвищих темпів економічного
    зростання в Європі, на тому ж рівні, що й Ірландія, Латвія та Польща.




    ПРОТЕСТ
    – Триває марш протесту шахтарів Енергетичного комплексу Олтенія. Близько 60
    осіб, в основному члени профспілки, планують пройти пішки понад 300 кілометрів
    до столиці, де вони проведуть акцію протесту перед будівлею уряду. Вони
    незадоволені скороченням заробітної плати та планом звільнення працівників,
    наміченим на літо, згідно з яким без роботи залишаться близько 2000 осіб. Члени
    профспілки сподіваються, що цією акцією, яку вони назвали маршем відчаю,
    доб’ються й внесення змін до регуляторних актів у сфері вітчизняного
    енергетичного ринку. Енергетичний комплекс Олтенія є одним з державних
    підприємств, що зазнають величезних збитків, хоча чотири роки тому було
    економічно вигідним для держави. Він здатний виробляти майже 30% споживаної в
    країні електроенергії, але вартість електрики втричі більша ніж на ринку.

    СПОРТ – 25-річна легкоатлетка Мірела Лаврік, краща бігунка Румунії, не пройшла допінг-тест на мельдоній під час Чемпіонату світу з легкої атлетики в приміщенні, який проходив у березні в Портленді, США, на якому вона стала бронзовим призером в естафеті 4 x 100 метрів, – повідомляє електронна публікація ProSport. Таким чином Мірела Лаврік, Бьянка Резор, Аделіна Пастор і Андрея Міклош можуть втратити завойовані в США медалі. Мірела Лаврік, чемпіон світу серед юніорів, стала першою румунською спортсменкою, яка провалила тест на мельдоній, заборонений препарат, що був виявлений у крові відомої російської тенісистки Марії Шарапової. Лаврік є однією з найталановитіших спортсменок Румунії останнього десятиліття. Вона є багаторазовим призером юнацьких та молодіжних змагань, нещодавнім призером чемпіонату світу та взяла участь у літніх Олімпійських іграх в Лондоні, зазначає ProSport.