Tag: іммігранти

  • 27 вересня 2024 року

    27 вересня 2024 року

    БЕЗПІЛОТНИКИ – Населення повіту Тулча, що на Дунаї, у четвер ввечері отримало повідомлення RO-Alert на свої мобільні телефони на тлі ударів російських безпілотників по території сусідньої України. Згодом Міністерство оборони в Бухаресті повідомило, що російські сили здійснили нові атаки на українські цивільні об’єкти та портову інфраструктуру поблизу річкового кордону з Румунією. З метою моніторингу ситуації 4 літаки ВПС Румунії та ВПС Іспанії були підняті на бойове чергування в режимі розширеного повітряного патрулювання. За даними Міноборони, один з безпілотників, можливо, ненадовго перетнув повітряний простір Румунії, але про його падіння на землю не повідомлялося. Міністерство оборони надіслало рішучий сигнал із засудженням цих нових російських атак проти українських цивільних об’єктів та інфраструктури, які є невиправданими і серйозно суперечать міжнародному праву.

    ХХХ – Федеральна служба безпеки Росії порушила кримінальні справи проти трьох журналістів, двох американців і одного румуна, які нібито незаконно перетнули російський кордон з України, щоб вести репортажі з окупованої Курської області, повідомили у п’ятницю російські інформаційні агентства, передає AFP. Румунський журналіст Мірча Барбу працює в редакції новинного сайту HotNews.ro. Загалом за подібними звинуваченнями розпочато розслідування проти 12 іноземних журналістів. Журналісти, які стали мішенню для нападів, не перебувають на території Росії, але за російським кримінальним кодексом їм загрожує до п’яти років ув’язнення.

    КІБЕРЗЕБПЕКА – У п’ятницю в Бухаресті була підписана угода про розміщення в Румунії штаб-квартири Європейського центру компетенцій з кібербезпеки в промисловості, технологіях і дослідженнях (ECCC), йдеться в заяві румунської виконавчої влади, в якій зазначається, що розміщення Європейського центру компетенцій з кібербезпеки в Бухаресті є великим досягненням для Румунії. «Вперше наша країна приймає європейське агентство, що підтверджує все більш важливу роль Румунії у зміцненні європейської кібербезпеки, особливо в нинішньому міжнародному контексті, позначеному численними викликами безпеці», – йдеться в прес-релізі.

    ЦИКЛОН – Влада Румунії мобілізує додаткові сили в повітах, які, як очікується, постраждають від дощів, принесених циклоном Ешлі з Середземномор’я. Починаючи з другої половини дня неділі, протягом щонайменше 24 годин по всій країні йтиме сильний дощ, а погода значно похолодає, з різким падінням температури з 34 до 15 градусів за Цельсієм. В уряді вже відбулося кілька оперативних нарад з метою підготовки місцевих органів влади до можливих екстремальних погодних умов. Паралельно ведеться моніторинг ситуації на Дунаї. Очікувані паводки на річці не створять жодних проблем – заявив генеральний директор компанії «Румунські води» Сорін Лукач. За розрахунками гідрологів, на початку наступного місяця потік Дунаю на вході в країну досягне 7600 кубометрів на секунду, а в поєднанні з дощами і водою, яку принесуть основні річки в постраждалих районах, він досягне максимуму в 9500 кубометрів на секунду, що є керованою позначкою.

    ДЕФІЦИТ – Згідно з даними, опублікованими в п’ятницю Міністерством фінансів, бюджетний дефіцит Румунії за перші вісім місяців цього року сягнув понад 80 млрд леїв (близько 16 млрд євро), або майже 4,6% ВВП, що вдвічі більше, ніж за аналогічний період минулого року. За цей період державні витрати перевищили 450 млрд леїв (близько 90 млрд євро), тоді як доходи склали лише 375 млрд леїв (близько 75 млрд євро). У нещодавно ухваленому урядом бюджетному коригуванні дефіцит на поточний рік був переглянутий з 5 до 6,94% ВВП.

    ДОСЛІДНИКИ – Ніч дослідників була відзначена у п’ятницю в Бухаресті та інших містах Румунії заходами, покликаними показати громадськості, що означає бути дослідником і наскільки цікавою може бути дослідницька робота. Зокрема, Національний музей природознавства імені Грігоре Антіпи в столиці запросив любителів науки відкрити для себе, серед іншого, невидимі деталі зразків за допомогою електронної мікроскопії. Астрономічний інститут Румунської академії виставив фрагменти метеоритів, знайдені в різних куточках планети, а також моделі основних типів космічних апаратів, що використовуються людиною для дослідження космічного простору. У столичному парку «Світ дітей» дослідники представили інноваційні проекти, оригінальні експерименти та унікальні демонстрації природних явищ і передових технологій. Щороку наприкінці вересня дослідники з 23 країн і понад 400 міст Європи відзначають внесок науки у сталий розвиток кращого суспільства на публічних зустрічах.

    ЗЕЛЕНИЙ ДІМ – У п’ятницю в Румунії розпочалася нова сесія фінансування для фізичних осіб в рамках програми «Фотоелектричний зелений дім». Адміністрація Фонду з питань довкілля виділила рекордний бюджет у розмірі 2 мільярдів леїв (близько 400 мільйонів євро), які допоможуть 67.000 домогосподарств зменшити рахунки за «зелену» електроенергію. Вперше фінансування також передбачає придбання акумуляторів для зберігання виробленої електроенергії. Бажаючі подати заявку повинні бути резидентами Румунії, володіти нерухомістю, на якій будуть встановлені панелі, нерухомість повинна бути виключно для житлового використання і не повинна мати жодних боргів перед державою.

    ІММІГРАНТИ – Румунія стає все більш привабливою країною для іноземних працівників завдяки економічному зростанню та дефіциту місцевої робочої сили в різних секторах. Минулого року кількість індивідуальних трудових договорів перевищила 200 000. Більшість з них походять з азіатських країн зі скромним рівнем життя. Експерти зазначають, що інтегрувати іноземних працівників нелегко, але їхній внесок у місцеву економіку є важливим для підтримки темпів розвитку. Румунська влада хоче запровадити правову базу для допомоги іммігрантам. За даними Національного інституту статистики, у квітні-червні робоча сила в Румунії становила близько 8,4 мільйона осіб, з яких 7,9 мільйона були зайняті, а 421 000 – безробітні.

  • Емігранти з та іммігранти в Румунії

    Емігранти з та іммігранти в Румунії

    Згідно з офіційними статистиками, які з’явилися нещодавно у засобах масової інформації, у період 2007-2017
    років Румунію покинули 3,4 мільйонів румунів, тобто майже 17% населення. Чимало
    з них покинули батьківщину на більш тривалий ніж один рік період та виїхали в
    країни значно привабливі на їхню думку з економічної точки зору.


    Соціальний вісник, соціологічний проект Інституту імені Фрідріха
    Еберта в Румунії, докладно представив становище цих осіб, відмітивши, що
    кількість людей, які залишили країну та виїхали закордон перевищила у 2017 році 2,5 мільйонів, – стверджує
    Віоріка Стойчу, координатор програм вищезгаданого інституту:
    Йдеться про статистику 2003-2017 років. З одного боку йдеться
    про кількість румунів, які проживають в інших країнах понад один рік, а з
    іншого боку про посилення тенденції виїзду за кордон. Ця цифра не включає сезонних емігрантів, тобто румунів, які працюють закордоном на сезонній основі протягом трьох, чотирьох, шести або восьми місяців, зокрема виїжджають на збір суниць
    або на сезонну будівельну роботу. Якщо ми включимо до списку й цих сезонних емігрантів, зрозуміло, що показники будуть іншими, їх кількість перевищуватиме 3 мільйони.




    Ця ситуація створює враження Румунії, подібної до тих
    країн, в яких тривають важкі та затяжні громадянські війни, внаслідок чого
    Румунія займає наступне за Сирією місце щодо еміграції населення. Вікторія
    Стойчу стверджує: Коли
    говоримо про друге місце після Сирії стосовно еміграції румунів маємо на увазі
    ритм міграції, а не загальну цифру мігрантів або відсоток населення. Поспіх, з
    яким румуни емігрували з Батьківщини, розміщує Румунію на другому місці після Сирії щодо еміграції. Цей факт спричиняє досить сильне занепокоєння, оскільки,
    починаючи 2000 роком у Румунії мали місце періоди економічного зростання. Отже,
    необхідно серйозно задуматись щодо моделі економічного росту. В який спосіб
    відчуває населення країни це економічне зростання та як воно розподіляється
    серед населення, маючи на увазі, що цей ритм еміграції розмістив Румунію на другому місці після Сирії, де триває громадянська війна?




    Емігрує зокрема надзвичайно важлива для сучасного й
    майбутнього економічного розвитку Румунії
    25-38-річна молодь, яка становить майже 20% загальної кількості румунських
    емігрантів. Покидають Батьківщину також численні кваліфіковані спеціалісти,
    зокрема технічний персонал будівельної галузі та люди з вищою освітою, зокрема лікарі
    та спеціалісти в галузі інформатики. У цих умовах на ринку праці все більше відчувається брак робочої сили.




    Якщо такою є ситуація людей, які покидають Румунію, після їх переселення в інші країни, як стоять справи переселенців, тобто іммігрантів
    у Румунії, наприкінці 2017 року? Відповідно даним Генеральної інспекції з питань імміграції в Румунії проживають майже 67 тисяч іноземних осіб,
    вихідців з третіх країн, в тому числі особи, які користуються правом на
    міжнародний захист, тобто біженці. З-поміж них, понад 800 осіб були розміщені в
    Румунії, в результаті втілення в життя механізму Європейського Союзу щодо розподілу
    біженців. У минулому році були зареєстровані також 4820 прохань про надання політичного
    притулку, значно більше у порівняні з минулими роками, коли середній показник становив майже 1500 прохань. Розглянемо, які особи, вихідці з третіх країн, іммігрують у Румунію або домагаються політичного притулку й чому саме в Румунії.
    Це зокрема чоловіки, які одержали статус біженця або право на міжнародний захист і мають
    можливість закликати свою родину.

    Фактично, право на возз’єднання сім’ї або зв’язку з певними членами родини мігрантів, які вже оселилися тут, є мотивом прибуття в Румунію численних людей, вихідців з третіх
    країн. Іншою причиною, що нерідко має місце останнім часом, є побоювання переслідування
    або загального насильства, що має місце в країнах їхнього походження. Є також іноземці, які прибувають в Румунію в пошуку роботи. Лучіана Лезереску розповідає: Приблизна кількість іноземних громадян, які мають дозвіл на ПМП та дозвіл на працю в Румунії сягає 5900. Йдеться про громадян з третіх
    країн. Більшість дозволів на працю в 2017 році були надані громадянам В’єтнаму, спеціалістам в галузі кораблебудування. Подібні дозволи на працю отримали і громадяни Туреччини, Китаю та Сербії. Найбільшим попитом
    на ринку праці в Румунії користуються такі професії як зварювальник, слюсар в
    галузі металевих конструкцій та кораблебудівництва, тесляр-реставратор тощо. Отже, іноземні спеціалісти отримали
    дозвіл на працю саме в цих галузях. У принципі це стосується спеціалістів корабельного будівництва.


    Визнаючи той факт, що для більшості біженців, Румунія
    поки-що не є місцем призначення, привабливим на рівні інших країн Західної
    Європи Лучіана Лезереску відмічає наявність урядової програми залучення осіб,
    які мають дозвіл на ПМП в
    Румунії:
    Існує урядова програма інтеграції
    осіб, які підлягають міжнародному захисту, як ряд заходів, покликаних сприяти
    залученню іноземців у суспільство, сприяти їхній інтеграції щодо ринку праці та
    щодо румунської державної системи. Ця програма передбачає проведення курсів з вивчення
    румунської мови, пізнання культурної орієнтації, існують також послуги з боку
    неурядових організацій для цієї категорії іноземців. Урядова програма є діючою, однак дратливим у
    деякій мірі питанням є спроможність різних інституцій, залучених до втілення в
    життя частин цього проекту, співпрацювати між ними, усвідомлюючи необхідність
    застосування цієї програми.




    Маючи на увазі незначну кількість іноземних іммігрантів а
    також відсутність необхідних заходів щодо повернення румунських емігрантів, як можна вирішити
    питання нестатку робочої сили? Вікторія Стойчу відповідає: Легко сказати, але важко зробити. Важко залучити іммігрантів, оскільки
    Румунія не є привабливою країною для них. З моменту набуття посвідчення на проживання
    в Європейському Союзі, перед іммігрантами постає нескладне запитання: якщо існує
    можливість жити й працювати в Німеччині,
    Франції або Бельгії, де заробітна плата набагато більша, яка рація залишатися в
    Румунії.
    Одночасно, надзвичайно важко переконати осіб, які
    емігрували в інші країни, повернутися на батьківщину. Врешті-решт все залежить від
    заробітної плати. Держава посідає так званий інструмент мінімальної заробітної
    плати, яка збільшилась у 2,5 рази, але настала черга приватного середовища.
    Однак у деяких випадках це може призвести до зменшення прибутку або навіть до
    банкрутства фірм. Отож, це рішення нелегке.

  • 17 травня 2016 року

    ВІЗИТ – Президент Румунії Клаус Йоханніс сьогодні відбув з дводенним державним візитом до Литви. Глава держави зустрінеться зі своїм литовським колегою Далею Грібаускайте, з прем’єр-міністром Альгірдасом Буткявічюсом і спікером парламенту Лоретою Ґраужінене. Переговори будуть зосереджені на зміцненні політичного діалогу та активізації економічного співробітництва, а також на актуальних питаннях регіонального та європейського співробітництва.

    ВОТУМ НЕДОВІРИ – Засідання Палати депутатів, на якому мало бути розглянуте питання про недовіру міністру сільського господарства не відбулося через відсутність кворуму у залі. Резолюцію про недовіру міністру Акіму Ірімеску під назвою «Найбільший хаос в румунському сільському господарстві за весь посткомуністичний період» ініціювали Соціал-демократична партія та Альянс лібералів і демократів. Ініціатори документа дорікають міністру, що він заблокував доступ до європейських фондів і зупинив інвестиції в систему зрошення. Вони також критикують припинення виплати прямих субсидій фермерам і безгосподарність на рівні Міністерства сільського господарства. У понеділок, під час обговорення резолюції про недовіру, міністр сільського господарства відкинув усі звинувачення, стверджуючи, що всі спілки фермерів задоволені його роботою.

    ЮВІЛЕЙ – Прем’єр-міністр Дачіан Чолош сьогодні взяв участь у відкритті нової частини Музею села в Бухаресті, який відзначає цими днями свій 80-річний ювілей. Музей був офіційно відкритий 10 травня 1936 року, а 17 травня того ж року відкрив свої двері для широкого загалу. Ідея його створення належить видатному румунському соціологу Дімітрію Густі, який у міжвоєнний період вирішив зібрати в столиці десятки традиційних домогосподарств з усіх регіонів країни. На сьогодні в музеї зібрано 370 пам’ятників народного зодчества і 60 тисяч об’єктів спадщини.

    ІММІГРАНТИ – Румунські прикордонники, які беруть участь в європейській місії Фронтекс у Греції затримали чоловіка, який нібито займався нелегальним перевезенням мігрантів у Європу, а також врятували 46 осіб в Егейському морі. Про це сьогодні повідомила прес-служба Прикордонної поліції Румунії. Врятовані люди, семеро дітей, 12 жінок і 27 чоловіків, яким румунські прикордонники надали необхідну медичну допомогу та їжу, були доставлені в порт Хіос і передані грецьким властям, в той час як затриманий був переданий поліції, яка має розслідувати його причетність до контрабанди людьми. З початку міжнародної місії в березні, корабель Прикордонної поліції Румунії взяв участь у 38 операціях, з яких 11 з порятунку мігрантів. Румунські прикордонники врятували вже понад 570 осіб, які походили з Сирії, Палестини, Ірану, Еритреї, Малі та Алжиру.

    ОХОРОНА ЗДОРОВ’Я -
    Прем’єр-міністр Румунії, технократ Дачіан Чолош у вівторок запропонував
    фінансовому експерту Владу Войкулеску посісти посаду міністра охорони здоров’я,
    вакантну після відставки минулого тижня попереднього глави відомства Патрічу
    Акімаша-Кадаріу. У минулому активний громадський діяч, а в даний час – глава кабінету
    міністра фінансів Анки Драгу, Влад Войкулеску у 2008 році створив так
    звану Мережу цитостатиків, групу з понад 400 добровольців зі всієї Європи, які
    безкоштовно привозили в Румунію цитостатики, яких бракувало хворим на рак.
    Наразі обов’язки міністра охорони здоров’я тимчасово виконує глава уряду, який
    управляв спеціальними заходами після поширення в ЗМІ інформації про розведення
    дезінфікуючих засобів, використовуваних у лікарнях. Теж у вівторок, компанія з
    виробництва дезінфектантів Hexi Pharma, проти якої було порушене кримінальне
    провадження за фактом порушення правил боротьби із захворюваннями, відкликала
    позов про оголошення її неплатоспроможною. Раніше суд наклав заборону на 60
    днів на ліквідацію і продаж активів компанії Hexi Pharma.

    РАДА ЄВРОПИ – Державний секретар зі стратегічних питань МЗС
    Румунії Данієль Йоніце очолює румунську делегацію на засіданні Комітету
    міністрів Ради Європи, що відбудеться У середу в Софії, під болгарським головуванням.
    Представники 47 держав-членів розглянуть зокрема такі теми: демократична безпека
    для всіх громадян на континенті, дотримання прав людини в зонах конфліктів та
    відповідь Європи на кризу з мігрантами. Під час зустрічі в Софії відбудеться
    передача піврічного головування в Комітеті міністрів Ради Європи від Болгарії
    до Естонії.

    ФУТБОЛ – Сьогодні футбольні клуби Динамо «Бухарест» і ЧФР «Клуж» визначать володаря Кубка Румунії. Матч, що відбудеться на «Національ Арені» в Бухаресті має особливе значення для столичного Динамо, з огляду на те, що він проходить через 10 днів від трагічного інциденту з камерунським гравцем клубу Патріком Екенгом, який помер від серцевого нападу, що стався під час матчу на футбольному полі. До речі, в пам’ять про нього організатори підготували два особливі моменти. Кубок Румунії стане другим трофеєм, врученим в цьому сезоні після того, як футбольний клуб Астра «Джурджу» виграв чемпіонський титул. Стяуа «Бухарест» і Конкордія «Кяжна» поборються за третій, останній трофей внутрішніх змагань – Кубок Ліги.

    ТЕНІС – Румунські тенісистки Сорана Кирстя, Патрічія Ціг та Андрея Міту сьогодні стартують у кваліфікаційних змаганнях престижного тенісного турніру «Роланд Гаррос» – серії Великого шолому. Сорана Кирстеа, яка недавно повернулася до ТОР-100 світового рейтингу тенісисток (99 WTA) зіграє з китайкою Юсюань Чжан (167 WTA), Патрічіа Ціг (101 WTA) зустрінеться з американкою Ваня Кінг (166 WTA), в той час як Андрея Міту (114 WTA) зіграє з польською тенісисткою Паулою Каня (148 WTA). У кваліфікаційних змаганнях серед чоловіків виступають ще два румуни. Маріус Копил (190 АТР) зіграє з бельгійцем Кіммером Коппеянсом (196 ATP), а Адріан Унгур (204 ATP) зустріне угорця Мартона Фучовіча (205 ATP). Чотири румунські тенісистки зіграють в основній сітці турніру в Парижі – Сімона Халеп (6 WTA), Ірина Бегу (28 WTA), Моніка Нікулеску (35 WTA) та Александра Дулгеру (129 WTA).

  • 14 квітня 2016 року

    ВІДСТАВКА – Міністр праці Ана Костя у четвер оголосила про свою відставку. Рішення було прийнято на тлі невдоволення профспілками державного сектора текстом проекту постанови про заробітну плату в бюджетній сфері, в результаті чого міністр праці відкликав свою підтримку документа. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош прийняв відставку й оголосив, що найближчим часом подасть кандидатуру нового керівника зазначеного відомства президенту Клаусу Йоханнісу. Теж у четвер Д.Чолош заявив, що наступного тижня почне переговори з профспілками на тему оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки у пошуку прийнятного для них рішення, але яке б було здійсненним з бюджетного та правового поглядів.

    ВІЗИ – Міністерство закордонних справ Румунії висловило розчарування тим, що переговори довкола скасування візового режиму для румунських громадян, які відвідують Канаду не привели ні до яких результатів. МЗС вважає, що збереження візового режиму створює очевидні і невиправдані незручності для румунів порівняно з іншими європейськими громадянами. Румунське зовнішньополітичне відомство нагадало, що влада Канада неодноразово, починаючи з 2008 року, зобов’язалася скасувати візовий режим для Румунії з тим, щоб забезпечити свободу пересування для всіх без дискримінації європейських громадян. З іншого боку, Європейська комісія закликала Раду Європи і Парламент ЄС в терміновому порядку розпочати дискусію і прийняти, не пізніше 12 липня, рішення про введення візового режиму для громадян США і Канади. Відповідну позицію Єврокомісія прийняла на тлі відмови США і Канади скасувати візовий режим для громадян певних країн ЄС, включаючи Румунію.

    ПРАВА ЛЮДИНИ – У Румунії, найпоширенішими формами порушення прав людини є систематична дискримінація ромів, випадки жорстокого поводження з ув’язненими та умови утримання у в’язницях, що не відповідають міжнародним стандартам. Принаймні це випливає з доповіді Державного департаменту США з прав людини в світі. У документі, в розділі присвяченому Румунії, згадуються окремі антисемітські висловлювання і статті, опубліковані в пресі або расистські, ксенофобські і націоналістичні висловлювання в Інтернеті. Були виявлені і випадки тиску на приватні або державні засоби масової інформації з боку їх власників або політиків. З іншого боку, в доповіді наголошується на тому, що Національна антикорупційна дирекція ГПР продовжує розслідування, в досить прискореному темпі, справ щодо корупції на високому рівні. Хоча румунські закони гарантують права людини, влада не завжди забезпечує їх ефективне дотримання, – зазначається в доповіді.

    ІММІГРАНТИ – Кількість офіційно зареєстрованих румунських іммігрантів у Великобританії значно зросла, – повідомляють ЗМІ з посиланням на результати дослідження, проведеного Обсерваторією з питань міграції престижного Оксфордського університету. Таким чином їх кількість зараз перевищує 220 тисяч, хоча в 2011 році у Великобританії було зареєстровано лише 80 тисяч румунів. У документі наголошується, між іншим, що, в середньому, заробітна плата у Великій Британії в 4,2 рази більша ніж в Румунії. Автори дослідження також стверджують, що, в цілому, частка громадян південних і східних країн Європи, які працюють у Великобританії значно зросла, особливо в зв’язку з перевагами ринку праці Великобританії, на відміну від країн походження іммігрантів.

    СОЦОПИТУВАННЯ – Майже половина румунів (49,7%) вважають Сполучені Штати Америки головним союзником Бухареста у разі загрози національній безпеці, показує соціологічне дослідження, результати якого були сьогодні опубліковані. На значній відстані від американців знаходяться Німеччина – 9,2% опитаних і Франція – 4,5%. Автори дослідження вважають, що вибір румунів є природним, враховуючи те, що наша країна має стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами, а Вашингтон посилив свою військову присутність в регіоні після початку кризи в Україні. З найбільшою симпатією більшість респондентів ставиться до країн, що представляють основні напрямки румунської імміграції, зокрема до Італії – 83,5%, Іспанії – 83% і Великобританії – 82,3%. З-поміж сусідніх країн, найбільший рівень симпатії більшість опитаних (71,7%) продемонстрували до Р.Молдова. Водночас тільки 27,9% опитаних стверджують, що мають скоріше позитивні почуття по відношенню до Росії, а з найменшою довірою румуни дивляться на Сирію та Іран.

    ІНВЕСТИЦІЯ – У четвер, в присутності посла США в Румунії Ханса Клема, був офіційно відкритий новий завод, побудований неподалік міста Плоєшти в результаті американської інвестиції. Йдеться про завод з виробництва автозапчастин на якому працюватимуть 300 осіб. Нова виробнича лінія постачатиме європейським автовиробникам компоненти системи склоочистки транспортних засобів.

    КІНО – Фільми «Випускні іспити» режисера Крістіана Мунджіу та «Сьєрра – Невада» Крісті Пую були відібрані до офіційного змагання Каннського кінофестивалю, який пройде з 11 по 22 травня, оголосили в четвер організатори. Нагадаємо, що в 2007 році Крістріан Мунджіу отримав «Золоту пальмову гілку», головний приз Каннського кінофестивалю за кінострічку «4 місяці, 3 тижні і 2 дні». У 2012 році він знову увійшов до конкурсної програми цього престижного кінофестивалю з фільмом «За пагорбами», який отримав дві нагороди: «Кращий сценарій» і «Краща роль». У свою чергу Крісті Пую у 2005 році здобув головний приз кінофестивалю в Каннах в розділі «Особливий погляд» за фільм «Смерть пана Лезереску». Цього року за Гран-прі конкурсної програми «Особливий погляд» змагатиметься кінострічка «Собаки» румунського режисера Богдана Міріке. Крім цього в офіційному відборі на кінофестивалі цього року будуть представлені два румунські короткометражні фільми «4:15 вечора – кінець світу» режисерів Кетеліна Ротару і Габі Вірджинії Сарги та «Усі ріки впадають в море» режисера Александра Баді.

  • 10 квітня 2016 року

    Бухарест – Головний прокурор Національної антикорупційної дирекції Лаура Кодруца Кьовеші заявила, що з точки зору установи, яку вона очолює, необхідно внести зміни до чинного законодавства з тим, щоб особи, які були засуджені за фактами корупції були звільнені із займаної посади. В ефірі приватного телеканалу Кьовеші заявила, що головним уразливим місцем
    НАД залишається постійна зміна законодавства. Вона пояснила, що досить часто
    існує ризик зміни використаних НАД законодавчих інструментів та обмеження певних
    повноважень прокурорів і суддів, а також у парламенті є дуже багато
    законопроектів, які намагаються змінити різні процедурні аспекти, що стосуються
    безпосередньо і діяльності антикорупційного управління. Іншим уразливим
    аспектом, за словами голови НАД, є велика кількість розслідуваних справ, ситуація,
    що могла б бути частково покращена
    шляхом внесення поправок в законодавство, зокрема що стосується розширення
    сфери дії угоди про визнання провини. Лаура Кодруца Кьовеші також зазначила,
    що при наявності явних доказів злочину прокурори НАД можуть винести постанову про
    конфіскацію будь-якого майна та грошей, навіть якщо вони знаходяться за межами
    Румунії.

    Бухарест – Президент Румунії Клаус Йоханніс у понеділок обговорить з прем’єр-міністром Дачіаном Чолошем законодавство в галузі національної безпеки. У вівторок та середу глава держави матиме консультації на цю тему й з лідерами парламентських партій. Клаус Йоханніс заявив нещодавно, що законодавство в цій галузі треба вдосконалити, а окремі положення навіть треба змінити, оскільки вони вже не відповідають нинішньому контексту глобальної та національної безпеки. Він підкреслив, що при розробці цього законодавства необхідно враховувати забезпечення безпеки, прав і свобод громадян.

    Бухарест – Близько тисяча мерів з Республіки Молдова сьогодні вперше взяли участь у спільній конференції представників місцевих громад. У ході заходу, що пройшов у Бухаресті, були підписані 450 договорів про побратання і партнерство між молдовськими та румунськими місцевостями, договори, що визначають спільні дії спрямовані на розвиток співпраці в економічній, освітній, культурній та спортивній галузях.

    Бухарест – З 11 до
    26 квітня партії, які мають намір брати участь у місцевих виборах, мають право
    подавати свої кандидатури до складу повітових та місцевих рад, а також на посади
    мерів. 4 травня будуть оголошені остаточні кандидатури. 126 партії, альянсів та союзів зареєстрували у Центральному виборчому бюро Румунії свої назви та знаки, які використають на місцевих виборах 5 червня . Передвиборна кампанія триватиме з 6 травня по 4 червня.

    Бухарест – Наприкінці першого кварталу поточного року у Румунії було зареєстровано понад 100 тисяч іноземців, які мають право на проживання в нашій країні, – повідомляє Генеральна інспекція з питань міграції. З них близько 65 тисяч осіб походять з країн, які не є членами ЄС, більшість з Молдови, Туреччини та Китаю. Інші 35 тисяч іноземних громадян, походять з країн-членів ЄС, більшість з Італії. Основними підставами на одержання статусу резидента Румунії були: право на возз’єднання сім’ї, право на освіту та право працювати. Крім того, у першій половині цього року був наданий доступ до процедури надання притулку 229-ом особам, які вимагали міжнародного захисту. Більшість осіб, які шукають притулку походять з Сирії, Іраку, Пакистану та Сомалі.

  • 20 – 26 вересня 2015 року

    20 – 26 вересня 2015 року

    Два засідання в Брюсселі
    довкола кризи з біженцями







    Вирішення кризи з мігрантами, найбільшої
    з часів Другої світової війни, стало основною темою двох позачергових засідань,
    що відбулися у вівторок і в середу в Брюсселі – Ради міністрів юстиції та
    внутрішніх справ та Саміту голів держав або урядів країн ЄС. Міністри
    внутрішніх справ країн Євросоюзу прийняли більшістю голосів рішення про
    розподіл 120.000 біженців між 28-ма державами-членами. Румунія, Угорщина,
    Словаччина і Чехія проголосували «проти», Фінляндія утрималися. Польща
    проголосували «за», хоча спочатку заявила, що не згодна з цим обов’язковими
    квотами. Румунія, окрім 1785 біженців, яких висловила готовність прийняти добровільно ще в червні, має тепер прихистити
    ще 2.475 іммігрантів.На терміновому саміті в Брюсселі,
    лідери держав або урядів країн ЄС, в тому числі Президент Румунії Клаус Йоханніс,
    прийняли рішення надати ще один мільярд євро структурам ООН, які працюють з біженцями в сусідніх з Сирією країнах – Туреччині, Йорданії та Лівані. По завершенні саміту Президент
    Клаус Йоханніс заявив: «Очевидно, що якщо ми хочемо,
    ефективно управляти міграцією необхідно зосередитися на причинах цього явища,
    тобто на кризових регіонах. Наприклад на Сирії і не лише.Так само, ми повинні
    спробувати покласти край конфлікту і відновити мир у регіоні.»
    Клаус Йоханніс оголосив, що Румунія виділить 300.000 євро для підтримки біженців з конфліктних зон протягом наступних трьох років в рамках Всесвітньої продовольчої програми.
    Європейські лідери вирішили, водночас, зосередити свої зусилля на зміцненні зовнішніх кордонів ЄС, що є спільним пріоритетом
    держав-членів.
    Водночас, так звані hot spots – пункти надзвичайного прийому та
    реєстрації біженців в Італії та Греції, країнах, що перебувають на передовій
    лінії боротьби з масовим припливом прохачів притулку – запрацюють вже
    наприкінці листопада. У Румунії координацією заходів з прийому біженців
    займатиметься віце-прем’єр з питань національної безпеки Габрієль Опря, однак в
    управлінні ситуацією візьмуть участь всі органи влади, що мають повноваження в
    цій сфері.




    Вотум недовіри уряду соціал-демократа Віктора Понти


    У румунському парламенті в
    середу було зачитано резолюцію про недовіру уряду, ініційовану опозиційною Націонал-ліберальною партією Опозиція стверджує, що
    прем’єр-міністр Віктор Понта, звинувачений Національною антикорупційною дирекцією в підробці документів,
    співучасті в ухиленні від сплати податків і відмиванні грошей, компрометує весь народ, тому мусить йти у відставку. Документ підписали 180 сенаторів і депутатів, зокрема 176 парламентаріїв
    від Націонал-ліберальної партії, а решта незалежні депутати або
    члени Націонал-демократичної групи. Щоб відправити уряд у відставку опозиції потрібно зібрати щонайменше 276
    голосів «за». Питання про довіру уряду було винесене на голосування наступного вівторка.




    Уряди Румунії та Р.Молдова провели спільне засідання



    Прем’єр-міністр Румунії Віктор Понта та його
    молдовський колега Валеріу Стрєлєц, у вівторок зустрілися на румунському
    чорноморському курорті Нептун, де відбулося спільне засідання урядів двох країн.
    Віктор Понта заявив, що Румунія має намір надати Кишиневу позику на суму 150
    млн євро протягом п’яти наступних років, і безвідплатні гранти для фінансування
    майбутніх проектів. Він додав, що об’єднання національних мереж електроенергії
    та природного газу є стратегічним проектом, що має бути продовжений з тим, щоб
    домогтися енергетичної незалежності Молдови. Так само було обговорено чинні проекти в інших галузях, таких як транспорт, охорона навколишнього середовища,
    охорона здоров’я та освіта.




    Візит Президента Румунії Клауса Йоханніса до США



    Президент Клаус Йоханніс перебуває у Сполучених
    Штатах Америки. В ході візиту, який триватиме до 29 вересня, в Нью-Йорку він
    зустрівся з американськими інвесторами, яких запросив до Румунії, тому що
    країна має справжній потенціал стати ключовим гравцем на регіональному
    енергетичному ринку. Йоханніс підкреслив, що, хоча безпека лежить в основі
    стратегічного партнерства між Румунією та США, економічна складова у
    двосторонніх відносинах має потенціал для досягнення того ж рівня. За його
    словами, за останні п’ять років товарообіг між Румунією та США подвоївся,
    сягнувши $2 млрд в 2014 році. Ми сподіваємося, що ця тенденція продовжиться, а
    США стануть одним з головних інвесторів в Румунії, – сказав глава румунської
    держави. Окрім ринку капіталу або енергетичного сектору, президент перерахував
    і інші області, в яких можна вигідно інвестувати в Румунії – інфраструктура,
    транспорт, автомобільна промисловість, телекомунікації та ІТ, медицина,
    сільське господарство. Клаус Йоханніс візьме участь у 70-й сесії Генеральної
    Асамблеї ООН в Нью-Йорку і у Саміті з питань боротьби з терористичною
    організацією Ісламська держава. У Вашингтоні Президент Румунії зустрінеться з віце-президентом США Джо
    Байденом, з яким обговорить зміцнення стратегічного партнерства між двома
    країнами.




    Непорозуміння довкола наміру України створити нову
    військову частину для захисту від Румунії



    У вівторок, 22 вересня, представники Міністерства
    закордонних справ Румунії мали зустріч з Послом України в Бухаресті Теофілом
    Бауером. Румунська сторона озвучила бажання в найкоротші терміни отримати від
    української сторони повну інформацію та перевірити достовірність поширених в
    засобах масової інформації відомостей щодо створення «нової бойової одиниці,
    основною метою якої є захист від гіпотетичних територіальних претензій на
    Буковину з боку Румунії». МЗС Румунії висловило тверду надію на те, що
    українська держава не приймала такого рішення, враховуючи той факт, що своєю
    позицією і діями Румунія беззастережно підтримує незалежність, суверенітет і
    територіальну цілісність України, а українські лідери неодноразово висловлювали
    вдячність за постійну і рішучу підтримку Бухареста. Сторони домовились
    продовжити діалог для повного роз’яснення цього питання. Тим час Президент
    Петро Порошенко затвердив нову редакцію Воєнної доктрини України. У
    повідомленні прес-служби Генерального штабу ЗСУ, оприлюдненому в четвер,
    зазначається, що Російська Федерація є військовим противником України. Нова
    воєнна доктрина не лише не визнає загрози з боку країн НАТО, але й за
    наполяганням Президента України прямо ставить мету – вступ України до
    Північно-Атлантичного альянсу. Протистояти російській загрозі Україна може
    тільки разом з іншими країнами Європи та США.



  • Рішення Європейської ради щодо іммігрантів

    Рішення Європейської ради щодо іммігрантів

    Боротьба з причинами паралельно з усуненням наслідків! Це, по суті, стало результатом двох
    позачергових засідань, що відбулися у вівторок і в середу в Брюсселі – Ради
    міністрів юстиції та внутрішніх справ та Саміту голів держав або урядів країн
    ЄС.

    По
    завершенні саміту
    Президент
    Клаус Йоханніс
    заявив:
    Очевидно, що якщо ми
    хочемо, ефективно управляти міграцією необхідно зосередитися на причинах цього явища, тобто на кризових регіонах. Наприклад на Сирії і не лише.Так само, ми повинні спробувати
    покласти край конфлікту і відновити мир у регіоні.

    Європейський Союз не може зробити це
    поодинці, але може зробити важливий внесок. Таким чином, лідери ЄС
    зобов’язалися надати додатково щонайменше 1 млрд євро установам ООН на
    підтримку сирійських біженців в сусідніх країнах – Туреччині, Йорданії та
    Лівані. Гроші підуть в основному на фінансування Управління Верховного комісара
    Організації Об’єднаних Націй у справах біженців і Всесвітньої продовольчої
    програми. Останній програмі Румунія виділить протягом наступних трьох років
    300.000 євро.

    Ці заходи фінансового характеру будуть
    супроводжуватися конкретними кроками щодо зміцнення зовнішніх кордонів
    Євросоюзу, тому що, – як сказав президент Європейської Ради Дональд Туск, -
    контроль і безпека є спільним пріоритетом держав-членів. У протилежному випадку
    Шенгенська зона вільного пересування може стати спогадом. Невостаннє, так звані
    hot
    spots – пункти
    надзвичайного прийому та реєстрації біженців в Італії та Греції, країнах, що
    перебувають на передовій лінії боротьби з масовим припливом прохачів притулку – запрацюють вже наприкінці
    листопада.

    Центри прийому вже існують,
    але вони повинні дотримуватися певних правил експлуатації, під європейським
    контролем, щоб відповідати визначенню hot spots, як того
    вимагає ЄС. З цих центрів будуть відправлені
    назад у свої рідні країн особи, які будуть вважатися нелегальними іммігрантами.
    І теж звідси будуть переправлені біженці в інші держави-члени. У Румунії
    координацією заходів з прийому біженців займатиметься віце-прем’єр з питань
    національної безпеки Габрієль Опря.




    Його безпосередній керівник,
    прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що всі органи влади, що мають
    повноваження в цій сфері візьмуть
    участь в управлінні цією ситуацією. Я хочу дати чітко зрозуміти, що уряд буде
    готовий вжити всіх необхідних заходів. Це означає врівноважене та європейське
    ставлення, без ксенофобії та шовінізму, як у наших сусідів (Угорщина – ред.).




    У вівторок на засіданні Ради міністрів
    юстиції та внутрішніх справ Європейський Союз прийняв більшістю голосів рішення про розподіл 120.000 біженців між
    державами-членами. Хоча неодноразово заявляла, що не може прийняти більше 1785 біженців, тому що не має достатньо центрів,
    Румунія була змушена прийняти ще 2.475 іммігрантів.

  • Новий паркан в Європі

    Новий паркан в Європі

    Угорщина, яка стикається з безпрецедентним напливом біженців з країн Близького Сходу і Північної Африки, прийняла рішення продовжити й вздовж кордону з Румунією захисний паркан, побудований на кордоні з Сербією.

    Глава угорської дипломатії Петер Сіярто, пояснив це рішення угорської влади: Цілком можливо, що міграційний тиск переміститься частково на Румунію, тому ми вирішили розпочати підготовку до створення паркану, який буде побудований на угорсько-румунському кордоні, починаючи від угорсько-сербсько-румунського кордону. Він матиме розумну довжину. Якщо міграційний тиск переміститься на Румунію ми будемо змушені захистити наш кордон і в цих точках. З огляду на наші добрі відносини й у відповідності до дипломатичних стандартів ми вже повідомили румунську сторону, точніше державного секретаря з питань європейської інтеграції.

    Міністерство закордонних справ Румунії назвало, однак, політично некоректним жестом рішення уряду сусідньої Угорщини про зведення паркану на спільному кордоні між двома державами-членами ЄС, які, крім цього, є й стратегічними партнерами. МЗС Румунії вважає, що ця ініціатива суперечить європейському духу, а прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що рішення Будапешта про спорудження паркану на кордоні не вирішить проблеми біженців і «виводить Угорщину з Європи». Зі свого боку, угорський міністр закордонних справ розкритикував нещодавні заяви глави румунського уряду, який сказав, що влада сусідньої країни вирішує проблему біженців «палицями і номерами», натякаючи на татуювання євреїв в нацистських концтаборах.

    У відповідь МЗС Угорщини назвало заяви Віктора Понти екстремістськими і неправдивими. На критики угорського міністра, прем’єр-міністр Румунії сказав, що не хоче відповідати на виклик кинутий деякими угорськими урядовцями, але додав, що дехто з них має поведінку, яка демонструє, що вони є ганьбою для цінностей ЄС і нічим не кращі, ніж лідери таких країн як Сирія або Лівія, з яких походять біженці. Віктор Понта втратив самовладання і своїми нераціональними заявами ображає всю Угорщину, швидко відповіло угорське зовнішньополітичне відомство.

    Тим часом криза з біженцями поглиблюється. У понеділок у Брюсселі міністри внутрішніх справ не змогли домовитися щодо розподілу 120 тисяч біженців і вирішили повернутися за стіл переговорів наступного вівторка, у спробі домогтися консенсусу по цьому питанню. Нагадаємо, що Бухарест братиме участь в механізмі розподілу іммігрантів, висловивши готовність прийняти 1705 прохачів притулку з Італії та Греції і ще 80 осіб з-за меж Євросоюзу. Румунія та ряд інших країн співтовариства, виступили проти обов’язкових квот розподілу біженців.


  • Новий паркан в Європі

    Новий паркан в Європі

    Угорщина, яка стикається з безпрецедентним напливом біженців з країн Близького Сходу і Північної Африки, прийняла рішення продовжити й вздовж кордону з Румунією захисний паркан, побудований на кордоні з Сербією.

    Глава угорської дипломатії Петер Сіярто, пояснив це рішення угорської влади: Цілком можливо, що міграційний тиск переміститься частково на Румунію, тому ми вирішили розпочати підготовку до створення паркану, який буде побудований на угорсько-румунському кордоні, починаючи від угорсько-сербсько-румунського кордону. Він матиме розумну довжину. Якщо міграційний тиск переміститься на Румунію ми будемо змушені захистити наш кордон і в цих точках. З огляду на наші добрі відносини й у відповідності до дипломатичних стандартів ми вже повідомили румунську сторону, точніше державного секретаря з питань європейської інтеграції.

    Міністерство закордонних справ Румунії назвало, однак, політично некоректним жестом рішення уряду сусідньої Угорщини про зведення паркану на спільному кордоні між двома державами-членами ЄС, які, крім цього, є й стратегічними партнерами. МЗС Румунії вважає, що ця ініціатива суперечить європейському духу, а прем’єр-міністр Віктор Понта заявив, що рішення Будапешта про спорудження паркану на кордоні не вирішить проблеми біженців і «виводить Угорщину з Європи». Зі свого боку, угорський міністр закордонних справ розкритикував нещодавні заяви глави румунського уряду, який сказав, що влада сусідньої країни вирішує проблему біженців «палицями і номерами», натякаючи на татуювання євреїв в нацистських концтаборах.

    У відповідь МЗС Угорщини назвало заяви Віктора Понти екстремістськими і неправдивими. На критики угорського міністра, прем’єр-міністр Румунії сказав, що не хоче відповідати на виклик кинутий деякими угорськими урядовцями, але додав, що дехто з них має поведінку, яка демонструє, що вони є ганьбою для цінностей ЄС і нічим не кращі, ніж лідери таких країн як Сирія або Лівія, з яких походять біженці. Віктор Понта втратив самовладання і своїми нераціональними заявами ображає всю Угорщину, швидко відповіло угорське зовнішньополітичне відомство.

    Тим часом криза з біженцями поглиблюється. У понеділок у Брюсселі міністри внутрішніх справ не змогли домовитися щодо розподілу 120 тисяч біженців і вирішили повернутися за стіл переговорів наступного вівторка, у спробі домогтися консенсусу по цьому питанню. Нагадаємо, що Бухарест братиме участь в механізмі розподілу іммігрантів, висловивши готовність прийняти 1705 прохачів притулку з Італії та Греції і ще 80 осіб з-за меж Євросоюзу. Румунія та ряд інших країн співтовариства, виступили проти обов’язкових квот розподілу біженців.

  • Криза з біженцями: погляд з Бухареста

    Криза з біженцями: погляд з Бухареста

    Країни ЄС не змогли в понеділок домовитися про розподіл величезної кількості біженців, які шукають кращої долі на старому континенті, створюючи найбільшу кризу за останні 70 років. Результат екстреного засідання міністрів внутрішніх справ країн співтовариства у Брюсселі був відносно передбачуваним: принаймні, протягом останнього тижня, позиції європейських політиків з різних країн були діаметрально протилежними.

    Адже, якщо представники 28 країн-членів домовилися про розподіл 40000 біженців з Італії та Греції, які будуть переселені упродовж двох років, як це було погоджено ще у липні, то це означає, що вони не дійшли домовленості щодо інших 120000 іммігрантів, який прибули між часом з країн Близького Сходу та Африки. Європейська комісія хоче ввести обов’язкові квоти на прийом іммігрантів, але деякі держави ЄС, у тому числі Румунія, категорично проти цього. Бухарест неухильно дотримується взятих на себе влітку зобов’язань і готовий взяти участь у механізмі перерозподілу та прийняти 1705 прохачів притулку з Італії та Греції і ще 80 осіб з-за меж Євросоюзу.

    Віце-прем’єр з питань національної безпеки та міністр внутрішніх справ Габрієль Опря, який взяв участь у вчорашньому засіданні у Бельгії, озвучив перед своїми європейськими колегами позицію Бухареста у рамках наданих йому мандатів та інструкцій з боку президента Клауса Йоханніса і прем’єр-міністра Віктора Понти. До речі, цю позицію глава держави пояснив на прес-конференції у Бухаресті. «Ми, якщо приймемо іммігрантів, то це не означатиме лише їх забезпечення житлом цієї зими, а потім побачимо. Ні, якщо ми погодимося їх прийняти, ми відповідатимемо за їх подальшу долю. Цим людям треба забезпечити доступ до освіти, вони мають вивчити румунську мову, діти повинні йти до школи, ми маємо їх інтегрувати в суспільство.»

    Пропозиція Румунії в рамках зусиль з подолання кризи з іммігрантами є щедрою, – сказав президент Клаус Йоханніс, додавши, що країни, які виступають проти обов’язкових квот можуть продемонструвати свою солідарність інакше. Бухарест бере участь, наприклад, в даний час у зміцненні зовнішніх кордонів ЄС і може поділитися, якщо буде потрібно, як персоналом, так і досвідом.

    Крім того, Румунія не знаходиться під тиском біженців як Греція, Італія, Австрія, Німеччина чи сусідня Угорщина, тому що це не є членом Шенгену, який, як зараз йдуть справи, за словами президента не діє. Шенгенський простір в даний момент є недіючим і це нас, так само, турбує. Це питання буде обговорюватися на засіданні Верховної ради оборони країни.»

    Отож на засіданні Верховної ради оборони країни 17 вересня будуть розглянуті два основних питання: Шенгенський простір і позиція Румунії щодо збереження системи добровільних квот розподілу іммігрантів, відповідно до можливостей. Будь-яке рішення, прийняте Європейським союзом, яке знову відкриває розкол між Сходом і Заходом буде, на думку Бухареста, в корені неправильним.


  • 15 вересня 2015 року

    15 вересня 2015 року

    ДІАСПОРА – Президент Румунії Клаус Йоханніс, у вівторок виступив за визнання дипломів та
    періодів навчання румунів, які вчилися за кордоном. Він вважає, що лише таким
    чином можна буде уповільнити явище витоку мізків, від якого потерпає країна.
    Глава держави заявив, що румунська влада зобов’язана зробити все, щоб «робота
    за межами країни була питанням вибору, а не необхідності». Водночас він сказав,
    що забезпечення належних умов для здійснення права голосу закордонними румунами
    має важливе значення і висловив сподівання, що до кінця цієї парламентської
    сесії буде прийнятий закон про поштове голосування. Ці заяви Клаус Йоханніс
    зробив на конференції з питань стратегічного потенціалу румунської діаспори, на
    якій був присутній і міністр закордонних справ Румунії Богдан Ауреску. Глава
    румунського МЗС висловив сподівання, що молоді люди, які вчаться за кордоном,
    повернутися додому. Він висловився за просування Румунії як країни де можна
    зробити успішну кар’єру і зазначив, що досягнення цілей країни, в тому числі в закордонній
    політиці, має бути засноване більше на внеску видатних молодих румунів, які
    перебувають за кордоном.




    КОРУПЦІЯ – Префект Бухареста Паул Ніколає Петрован у вівторок підписав наказ про тимчасове відсторонення від виконання
    повноважень за посадою мера столиці Соріна Опреску. Напередодні Апеляційний суд відхилив скаргу на арешт міського голови, після того як суд першої
    інстанції задовольнив клопотання прокурорів про вжиття міри запобіжного заходу
    у вигляді тримання під вартою протягом 30 діб. Сорін Опреску, за фахом лікар,
    був одним з провідних членів правлячої Соціал-демократичної партії і обіймав
    посаду мера столиці з 2008 року. Прокурори Національної антикорупційної
    дирекції звинувачують його в отриманні хабара у розмірі 25.000 євро. За даними слідства, у 2013-2015 роках добре організована група осіб, до
    якої входив і мер Сорін Опреску, створила систему, при якій компанії, що
    працювали зі столичною адміністрацією за контрактами, були змушені віддавати
    частину свого прибутку високопоставленим чиновникам. Теж у вівторок
    прем’єр-міністр, соціал-демократ Віктор Понта знову явився до Національної
    антикорупційної дирекції для дачі показань у справі про корупцію. 5 червня,
    прокурори порушили проти Віктора Понти кримінальну справу за статтями підробка
    документів, ухилення від сплати податків і відмивання грошей, злочини, які
    нібито були скоєні коли чинний прем’єр був адвокатом, а також за статтею
    конфлікт інтересів під час виконання обов’язків прем’єр-міністра. У липні прокурори наклали арешт на
    частину рухомого та нерухомого майна прем’єр-міністра. Нагадаємо, що Віктор Понта
    є першим главою уряду посткомуністичної Румунії, проти якого було порушене
    кримінальне провадження під час виконання ним прем’єрських повноважень. Президент
    Клаус Йоханніс та опозиційна Націонал-ліберальна партія зажадали відставки
    глави уряду, але він відмовився залишити свою посаду.




    ТУРИЗМ – Майже один мільйон іноземних
    туристів відвідали Румунію в перші 6 місяців цього року, а їх загальні витрати
    перевищили 2,5 мільярда леїв (близько 585 млн євро), повідомив сьогодні
    Національний інститут статистики. Більшість іноземців прибули у бізнес-справах,
    а також для участі у конгресах, конференціях, лекціях, виставках і ярмарках.
    Так само багато туристів відвідали Румунію з приватною метою. Нагадаємо, що у
    2014 році кількість іноземців, які відвідали Румунію становила 1,9 мільйона
    осіб, а їх витрати перевищили 1,5 млрд євро. Румунія перебуває на останньому
    місці серед країн ЄС за цими показниками.




    ОСВІТА – Міністр освіти Румунії Сорін Кимпяну
    сьогодні, на вимогу фракції опозиційної Націонал-ліберальної партії, доповів на
    засіданні Палати депутатів про ситуацію в румунській освіті на початку
    навчального року. У понеділок, міністр заявив, що новий навчальний рік почався
    добре, навіть якщо є ще багато проблем, які треба вирішити, зокрема щодо
    шкільної інфраструктури, підручників і шкільних програм.

    ІММІГРАНТИ – МЗС Румунії назвало політично некоректним жестом рішення
    уряду сусідньої Угорщини про зведення паркану на спільному кордоні між двома державами-членами
    ЄС, які крім цього є стратегічними партнерами. МЗС Румунії, каже, що ця ініціатива,
    про яку повідомило зовнішньополітичне відомство Угорщини незадовго до його публічного
    оголошення, суперечить європейському духу. Реакція румунського МЗС було озвучена
    після того Угорщина вирішила продовжити й на кордоні з Румунією паркан, який
    йде уздовж кордону із Сербією, для припинення напливу мігрантів з країн
    Середнього Сходу та Північної Африки. Міністр Закордонних справ Угорщини Петер
    Сіярто заявив, що такий крок необхідний, тому що торговці людьми можуть змінити
    свій маршрут у бік Румунії. Нагадаємо, що Бухарест братиме участь в механізмі
    розподілу іммігрантів, висловивши готовність прийняти 1705 прохачів притулку з
    Італії та Греції і ще 80 осіб з-за меж Євросоюзу. Румунія та ряд інших країн
    співтовариства, виступили проти обов’язкових квот розподілу біженців.

    ФЕСТИВАЛЬ – Відомий
    скрипаль Девід Гарретт виступить сьогодні з концертом у супроводі Філармонічного
    оркестру Монте-Карло на чолі з диригентом Джанлуїджі Джелметті в рамках Міжнародного фестивалю класичної музики імені
    Джордже Енеску. Гаррет виконає Баладу для скрипки з оркестром композитора Джордже
    Енеску, з якою виступив на численних міжнародних заходах.

  • 14 вересня 2015 року

    14 вересня 2015 року

    ІММІГРАЦІЯ – Президент Клаус Йоханніс заявив у понеділок на прес-конференції в Бухаресті, що пропозиція Румунії щодо
    прийому іммігрантів дуже щедра, але тема квоти зникне, тому що не можна
    вважати нормальним явищем, коли країну ЄС зобов’язують зробити те, чого вона не можете зробити. Президент сказав, що Румунія не є ні ксенофобською, ні аутистською, ні сепаратистською країною, а навпаки, бажає
    внести свій внесок у врегулювання кризи з біженцями. Тим часом у Брюсселі сьогодні стартувала
    перша офіційна зустріч представників країн ЄС для переговорів за пропозицією
    Європейської комісії про запровадження обов’язкових квот біженців. Віце-прем’єр з питань національної безпеки і міністр
    внутрішніх справ Габрієль Опря, який представляє Румунію в Брюсселі, заявив, що
    Бухарест, виконає взяті на себе зобов’язання прийняти 1785 іммігрантів,
    відповідно до наявних потужностей. Він сказав, що голосуватиме проти проекту
    Єврокомісії щодо впровадження обов’язкових квот з прийому мігрантів, відповідно
    до якого Румунія має прийняти більше 6000 біженців. Загалом 10 країн Євросоюзу виступили проти обов’язкових
    квот. Постійно зростаюча кількість іммігрантів почала створювати проблеми в Німеччині, яка оголосила, що тимчасово вводить контроль на своїх кордонах. Аналогічні рішення прийняли Чехія, Австрія і Словаччина.




    ШКОЛА – Президент Румунії Клаус Йоханніс, побажав
    сьогодні, у перший день школи, понад 3-ом мільйонам дошкільнят та учнів успішного
    навчального року, який би наблизив їх
    до своїх професійних та інтелектуальних мрій. Він взяв участь у відкритті нового
    2015/2016 навчального року в місті Тирговіште (південь Румунії), де заявив, що
    освіта є темою національного інтересу, а зосередження навчання на учнях є не лише
    гаслом, а принципом прийняття рішень. У минулому вчитель фізики, Клаус Йоханніс
    зазначив, що важливим елементом освіти є її зв’язок з ринком праці, реаліями і
    потребами суспільства.




    КИШИНІВ – Організатори антиурядових протестів у
    Р.Молдова закликали населення до громадянської непокори і загального страйку.
    Учасники акції протесту прийняли резолюцію з вимогою створити нову політичну партію,
    а також уряд народної довіри, замість нинішнього виконавчого органу. Серед
    протестувальників виникли й інциденти, після того як присутні на центральній
    площі молдовської столиці не дозволили приєднатися до акції групі молодих
    людей, які стверджували, що єдиним рішенням для подолання кризи, в якій
    опинилася Республіка Молдова є возз’єднання з сусідньою Румунією.




    ВІЗИТ – Міністр закордонних справ Румунії Богдан
    Ауреску здійснив офіційний візит в
    Ашхабад, Туркменістан. В ході першого візиту глави румунської дипломатії в цю
    країну за останні сім років, Богдан Ауреску мав зустріч та переговори з його туркменським колегою Рашидом Мередовим
    та був прийнятий президентом Туркменістану Гурбангули Бердимухамедовим. Центральною
    темою переговорів було поглиблення відносин між двома країнами, особливо
    економічного співробітництва у сфері енергетики і транспорту. Візит глави румунської дипломатії відбувся на тлі дипломатичних зусиль, спрямованих на
    зміцнення зовнішньополітичних дій Румунії в країнах Східного сусідства та
    Центральної Азії.




    ОБОРОНА – Міністр оборони Румунії Мірча Душа був прийнятий у понеділок Президентом
    Словенії Борутом Пахором. В ході офіційних зустрічей і переговорів у Любляні, в
    тому числі з міністром оборони Андреєю Катіч, глава румунського оборонного
    відомства висловився за поглиблення двостороннього співробітництва, а також за покращення співпраці в багатосторонніх
    форматах, враховуючи нинішній контекст регіональної безпеки. На
    прес-конференції Мірча Душа заявив, що для
    Румунії співробітництво в цій галузі має особливе значення, враховуючи потребу в стабільності на Балканах. Одним з найкращих
    рішень проблеми, вважають обидві країни, є якнайскоріший вступ держав регіону до
    Європейського Союзу і НАТО.




    СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – Міністри сільського господарства 28
    країн-членів ЄС закликали Європейську комісію якнайшвидше здійснити перші платежі фермерам, щоб
    вони могли продовжити свою роботу в умовах складного сільськогосподарського
    року. Про це у понеділок повідомив міністр сільського господарства Румунії
    Данієль Константін. Він сподівається, що румунські фермери зможуть отримати
    авансовий платіж у розмірі від 50% до 70% і сказав, що вже були виявлені джерела для
    виділення 850 млн євро до кінці жовтня.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває Міжнародний фестиваль
    класичної музики імені Джордже Енеску. Сьогодні програмою заходу передбачено
    концерт паризького оркестру європейської класичної музики Les Dissonances, а
    в категорії Великі оркестри світу на головній сцені фестивалю
    виступають Хор і Оркестр філармонії імені Джордже Енеску. У неділю на головній
    сцені фестивалю лунала Електра – опера Ріхарда Штрауса. Цей твір, що
    вважаються одними з найскладніших, був виконаний Баварським державним оркестром
    на чолі з Себастьяном Вайгле, за участю Академічного хору радіо під проводом
    Дана Міхая Гойї.




    ТЕНІС – Румунська
    тенісистка, друга ракетка світу Сімона Халеп консолідувала свою другу позицію в
    опублікованому сьогодні оновленому рейтингу
    Жіночої тенісної асоціації (WTA). Нагадаємо що Симоні вдалося дійти до
    півфіналу Відкритого чемпіонату США з тенісу, заключного турніру року з серії
    Великого шолома. У
    рейтингу Жіночої тенісної асоціації на першій сходинці – американка Серена
    Вільямс, а третє місце займає тенісистка з Росії Марія Шарапова, яка не
    брала участі у тенісному турнірі в Нью-Йорку. Італійська тенісистка Флавія
    Пеннетта, яка несподівано перемогла на US Open, піднялася на 8 місце у світовому рейтингу. Згідно з новою
    версією, в ТОР-100, як і раніше, ще чотири румунські тенісистки: Ірина Бегу 43-е
    місце, Моніка Нікулеску – 39-те місце, Александра Дулгеру – 52-е місце та Андрея
    Міту 79-те місце.

  • Cуперечки довкола питання розподілу біженців

    Cуперечки довкола питання розподілу біженців

    На тлі безпрецедентного потоку мігрантів з країн Північної
    Африки і Близького Сходу, Євросоюз ризикує опинитися в інституційному тупику. Питання
    про надання притулку біженцям викликає надалі розбіжність між європейськими
    посадовцями в Брюсселі та деякими державами-членами ЄС.

    У четвер, Європейський
    парламент схвалив проект надзвичайних заходів, запропонований президентом Єврокомісії
    Жаном-Клодом Юнкером, що запроваджує обов’язкові контингенти біженців для кожної держави співтовариства. Крім того, у
    резолюції, прийнятій у Страсбурзі більшістю голосів, депутати піддали критиці «відсутність
    солідарності урядів із особами, які шукають притулку».

    Найбільшу стриманість до цієї пропозиції проявили глави
    держав чи урядів країн Центральної та Східної Європи, чия позиція виражає, в значній
    мірі, настрій своїх громадян. Угорщина або Румунія, Болгарія або Словаччина не
    мають ніякого досвіду у вирішенні таких проблем. На відміну від багатьох держав Західної Європи, ці країни не були колоніальними імперіями, з досвідом в інтеграції прибульців з колоній. Так само вони не досягли життєвого рівня, який би приваблював
    мільйони мігрантів і не мають чисельних
    місцевих мусульманських громад.

    Як і в Будапешті чи Братиславі, у Бухаресті наполягають
    на добровільних квотах біженців і виступають проти обов’язкових контингентів. Схема
    перерозподілу біженців між державами-членами ЄС вимагає від Румунії прийняти ще
    4646 біженців, на додаток до 1785 осіб погоджених раніше.

    «Ми говоримо не про цифри, а про людей», – підкреслив
    президент Клаус Йоханніс, який знову піддав критиці «квоти, розраховані дуже
    бюрократично та по-бухгалтерськи, не порадившись
    з державами-членами». «Румунія не може прийняти більшу кількість осіб, ніж цього
    дозволяють наявні потужності», – підкреслив і міністр закордонних справ Богдан
    Ауреску. Він сказав, що проект розподілу біженців, озвучений Юнкером є всього
    лише відправною точкою для подальших переговорів.

    Богдан Ауреску: «Це просто пропозиції. Вони будуть розглянуті, обговорені
    й узгоджені з державами-членами. Перший крок у цьому переговорному процесі буде
    зроблений 14 вересня на позачерговій зустрічі Міністрів юстиції та внутрішніх
    справ країн ЄС. Я не бачив у плані Єврокомісії згадки про санкції. Є положення в
    плані, який був представлений вчора, що держави, які в силу об’єктивних причин
    не можуть прийняти біженців на їх території, заплатили компенсацію в розмірі 0,002%
    від ВВП. Але й цей елемент є предметом для дискусії і переговорів між державами-членами.»

    У румунському політичному спектрі, як тимчасовий лідер найбільшої
    правлячої Соціал-демократичної партії Лівіу Драгня, так і речник найбільшої
    опозиційної Націонал-ліберальної партії Йонуц Строе, оголосили, що підтримують
    позицію президента Клаусса Йоханніса в питанні розподілу іммігрантів.



  • Нелегальні іммігранти, європейська проблема

    Нелегальні іммігранти, європейська проблема

    Іммігранти з Африки та Близького Сходу загрожують соціальній структурі та рівню життя в Європейському Союзі, заявив нещодавно міністр закордонних справ Великобританії Філіп Хаммонд, пояснюючи, що ЄС не в змозі приймати мільйони людей у пошуках нового життя. Хаммонд розповів про зусилля тих, хто рятується від нестабільності на Близькому Сході і Африці, намагаючись переселитися до країн ЄС, деякі з яких бажають дістатися Великобританії через тунель, який зєднує її з Францію. Глава британської дипломатії заявив, що Брюссель повинен вирішити цю проблему шляхом репатріації тих, хто не має права вимагати притулку.



    Правила ЄС дозволяють іммігрантам бути досить упевненими у тому, що їх не буде відправлено назад до своїх рідних країн, попередив британський міністр закордонних справ, якого цитує BBC. Минулого тижня Париж і Лондон висловили рішучість працювати разом, щоб зупинити іммігрантів, на думку лідерів двох країн вирішення цієї проблеми будучи абсолютним пріоритетом. Всі заходи в цьому відношенні, – кажуть вони — передають нам дуже чіткий сигнал, а саме що кордони з безпечними, а супровідники іммігрантів скоюють злочинні діяння привозячи в Європу тисячі біженців. Верховний комісаріат у справах біженців Організації Обєднаних Націй закликав, у пятницю, Париж представити “глобальний” екстрений план для розвязання кризи іммігрантів у французькому порту Кале (північ Франції), який обложений вже протягом декількох тижнів тисячами іммігрантів, які хочуть потрапити до Великобританії.



    Ситуація ця не стосується, однак, тільки Франції та Великобританії, але також Італії та Греції, країн, які важко справляються із послідовними хвилями біженців з країн Близького Сходу і Африки. Згідно з останньою доповіддю Верховного комісара ООН у справах біженців, представленою в минулий четвер, більш 224.000 іммігрантів прибули в Європу через Середземне море з початку року, з яких 98.000 в Італію і 124.000 в Грецію, і протягом небезпечного переходу втратили життя більше 2.100 осіб. Європейські країни, які стикаються із цією хвилею міграції вимагали від інших членів ЄС розділити з ними цей тягар. Тому, з точки зору Брюсселя, рішення слід взяти на європейському рівні.



    Усі держави ЄС повинні боротися із мережами торгівлі людьми, які загрожують життю іммігрантів, що приїжджають з Північної Африки, але довести, у рівній мірі солідарність щодо їх релокації. Наприкінці липня, європейські країни, у тому числі Румунія, домовилися перейняти, тимчасово, трохи більше 32.000 іммігрантів. Проблема нелегальної міграції стала пріоритетом для ЄС, а останній Євробарометр показує, що імміграція стала головною турботою для 38% європейських громадян, тобто на 14 відсотків більше ніж у 2014 році, залишивши на другому місці економічну ситуацію і рівень безробіття, так як це відбувалося в попередні роки.

  • Новий звіт про інтеграцію іммігрантів

    Новий звіт про інтеграцію іммігрантів

    Через загальну програму Солідарність та управління міграційними потоками в Європейському Союзі, Центр досліджень і документації в галузі інтеграції іммігрантів у партнерстві з Фундацією Відкрите суспільство, провів дослідження за 2015 рік. Команда координована Камелією Міхалаке поділила міграційні потоки на 13 великі категорії: від вільного пересування до остаточної інтеграції через здобуття громадянства. Румунське громадянство надається через п’ять або вісім років після укладення шлюбу з громадянином Румунії, якщо подружжя легально проживає в Румунії. Протягом цього періоду, іммігранти не мають права обирати і бути обраними, не можуть створювати партії і не можуть подавати клопотання.

    Зміна умов, в яких іммігранти можуть брати активну участь у політичному житті, за винятком права голосу, що вимагає внесення змін до Конституції, припускає сучасне бачення позитивної ролі різноманітності в житті суспільства. Біанка Флоря, дослідник Фундації Відкрите суспільство стверджує: Вільне пересування є першим показником інтеграції. Йде мова про право в’їзду та перебування на території Румунії. Крім того, ми взяли до уваги й пересування в межах кордонів Румунії, для цього ми використовували три показники: доступні умови в’їзду та проживання, вільне пересування в межах кордонів та відновлення посвідчення на тимчасове проживання для іммігрантів. Стосовно вільного пересування, оцінка за цим показником, є однією з найкращих, хоча трохи меншою ніж минулого року, а саме 7 балів. 10 балів були зареєстровані стосовно показнику громадської думки і возз’єднання сім’ї. Третє місце посідає показник вільного пересування, працевлаштування та економічної інтеграції. У зв’язку з першим показником, тобто доступні умови в’їзду та проживання, треба ствердити той факт, що для того щоб в’їхати на територію Румунії або для здобуття посвідчення на тривалий або короткий строк проживання, громадяни третьої країни повинні виконувати низку умов. Частина цих умов є загальними, як наприклад мати при собі дійсний документ для перетину кордону, щоб йому не був заборонений вхід до Румунії, щоб не створювати загрози чи небезпеки для інших.. Є ряд конкретних умов, пов’язаних з цілями, з якими відповідна особа прибула до Румунії для возз’єднання сім’ї або для навчання.

    У порівнянні з минулорічним дослідженням про інтеграцію іммігрантів, після схвалення Указу 25/2014, певні категорії людей не повинні отримувати дозвіл на працевлаштування, якщо отримали посвідчення на проживання. Йде мова про керівні особи філій та представництв іноземних компаній, які знаходяться на території Румунії, але й про тих, які тимчасово проживають на території Румунії з метою навчання. Стосовно показника дискримінації, Данієла Тарновська, дослідник Фундації Відкрите суспільство представить результати вищезгаданого дослідження: Румуни оголосити себе толерантними і вони погоджуються з іммігрантами. Стосовно дискримінації ми мали на увазі чотири показники: визнання основних прав, правовий захист іноземців проти дискримінації, ефективна політика щодо дискримінації і той факт, що іммігранти не почувають себе дискримінованими. Були визнані основні права іммігрантів, але немає механізмів для реалізації та моніторингу політики щодо боротьби з дискримінацією. Що стосується правового захисту іноземців від дискримінації, наявна правова база щодо боротьби з дискримінацією, але немає відповідних рамок для спеціального захисту іноземців від дискримінації або ці рамки не дотримуються. Також був констатований той факт, що не існують ефективні політики щодо боротьби з дискримінацією.

    Стосовно доступу іноземців до соціальних систем, Лучіана Лезереску підсумувала результати вищезгаданого дослідження: Показник добробуту, насправді, є базою для всіх інших показників. Насамперед, ми мали на увазі помешкання. Йде мова зокрема про соціальні помешкання, але мали на увазі і приватний ринок. Ми мали на увазі також і доступ до системи соціального забезпечення та доступ до медичних послуг. Важливим є й надання послуг щодо забезпечення зв’язку з державними установами та, не востаннє, моніторинг та оцінка наслідків програм та послуг на життя іммігрантів.

    У проведеному Фундацією Відкрите суспільство за 2015 рік дослідженні про інтеграцію іммігрантів, показник добробуту іммігрантів є трохи нижчим ніж середня оцінка решти показників.