Tag: імпорт

  • Дефіцит торговельного балансу Румунії

    Дефіцит торговельного балансу Румунії

    За перші чотири місяці цього року дефіцит торговельного балансу Румунії (імпорт мінус експорт) склав понад 9,3 млрд євро, що на 440 млн євро більше, ніж за аналогічний період минулого року. Це випливає з останніх даних, опублікованих у понеділок Національним інститутом статистики (НІС). За звітний період експорт склав майже 31,3 млрд євро, а імпорт – понад 40,6 млрд євро.

    За даними НІС, за перші чотири місяці року значні частки в структурі експорту та імпорту займали машини та транспортне обладнання, а також інші промислові товари. Вартість внутрішньоєвропейської торгівлі товарами становила близько 73% як від загального обсягу експорту, так і від загального обсягу імпорту.

    У цьому контексті аналітики розглядають торговельний дефіцит, поряд з бюджетним дефіцитом, як одну з головних вразливостей румунської економіки. З одного боку, державні доходи значно нижчі за видатки, а з іншого – експорт нижчий за імпорт. Експерти кажуть, що після періоду, коли дефіцит торговельного балансу почав виправлятися, зараз ця тенденція посилюється, чинячи тиск на обмінний курс євро/лей.

    Однак, на їхню думку, високі валютні резерви Румунії повинні виправити великий торговельний дефіцит, який зберігається вже кілька років і зробити експорт більш конкурентоспроможним. Нагадаємо, що за даними Національного інституту статистики, наприкінці минулого місяця валютні резерви Румунії перевищили 65 мільярдів євро, порівняно з приблизно 62,5 мільярдами наприкінці квітня, що є рекордом для показника, від якого безпосередньо залежить стабільність обмінного курсу та цін.

    Цей розвиток подій має позитивні наслідки як з точки зору зміцнення довіри фінансових ринків та інвесторів до Румунії, так і з точки зору забезпечення стабільності обмінного курсу національної валюти. Аналітики також відзначають, що тенденція до збільшення валютних резервів триває вже деякий час і є позитивною для Румунії. Вони вказують на дуже нестабільну міжнародну ситуацію та міжнародні фінансові ринки, які наразі не впевнені, в якому напрямку йтимуть.

    Саме тому, кажуть експерти, великі міжнародні резерви є своєрідним паском безпеки на випадок турбулентності, яка може виникнути у перспективі. Однак вони також вказують і на менш сприятливі аспекти, відображені у збільшенні валютних резервів, вказуючи на те, що частина валюти, яка надходить до Румунії, походить з європейських фондів, які потім конвертуються в леї і використовуються Міністерством фінансів для фінансування різних інвестиційних проєктів.

    Багато аналітиків також бачать негативну сторону в тому, що Румунія продемонструвала неабияку стабільність обмінного курсу в останні роки, незважаючи на турбулентність, яка охопила всі ринки. В умовах, коли національна інфляція зросла до 16%, а обмінний курс майже не змінився, румунський експорт постраждав і не може конкурувати за такого обмінного курсу.

  • Рішення ЄС щодо української агропродукції

    Рішення ЄС щодо української агропродукції

    Європейська комісія ухвалила виняткові та тимчасові запобіжні заходи щодо імпорту обмеженої кількості товарів з України. Заходи, за словами виконавчої влади ЄС, є необхідними з огляду на виняткові обставини серйозних логістичних проблем, з якими стикаються п’ять країн-членів ЄС: Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія та Словаччина.


    Йдеться лише про чотири сільськогосподарські продукти – пшеницю, кукурудзу, ріпак та насіння соняшнику. Заходи набули чинності у вівторок і триватимуть до 5 червня 2023 року. Протягом цього періоду пшениця, кукурудза, насіння ріпаку та соняшнику за походженням з України можуть продовжувати вільно циркулювати в усіх країнах-членах ЄС, окрім п’яти згаданих країн, де імпорт дешевих українських зернових завдав значних збитків вітчизняним фермерам.


    Лише в Румунії втрати виробників становлять сотні мільйонів євро. Незважаючи на це, влада в Бухаресті не прийняла односторонніх заходів, таких як заборона транзиту та імпорту українського зерна, як це зробили інші європейські прифронтові країни. Згідно з рішенням, прийнятим Європейською комісією, продукція може продовжувати транзит через Болгарію, Угорщину, Польщу, Румунію та Словаччину за спільною процедурою митного транзиту або опинитися в країні чи на території за межами ЄС. Паралельно Болгарія, Угорщина, Польща та Словаччина зобов’язалися скасувати свої односторонні заходи щодо пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику, а також будь-якої іншої продукції, що походить з України.


    Ці заходи є відповіддю на занепокоєння фермерів у сусідніх з Україною державах-членах ЄС, але водночас підкріплюють тверде зобов’язання Союзу підтримувати Україну та зберігати її здатність експортувати зерно, що має важливе значення для того, щоб утримувати ціни на продовольство на низькому рівні в умовах величезних труднощів, спричинених російською агресією, підкреслюють у Єврокомісії. Ці заходи є частиною загального пакету підтримки, який пропонує Комісія, і будуть доповнені фінансовою підтримкою фермерам з п’яти країн-членів ЄС та додатковими заходами для сприяння транзиту українського зерна через канали солідарності до інших країн-членів ЄС та третіх країн. Комісія готова повторно запровадити превентивні заходи після закінчення терміну дії чинного Регламенту про автономні торговельні заходи 5 червня, доки триватиме виняткова ситуація.


    У Бухаресті міністр сільського господарства Петре Дая оголосив, що Румунія отримає ще майже 30 мільйонів євро від Європейської комісії на додаток до вже наданих 10 мільйонів євро на підтримку фермерів, які постраждали від дешевого імпорту зерна з України. Опозиція жорстко розкритикувала міністра за те, що він не бореться за те, щоб румунські виробники отримали справедливу компенсацію від ЄС. Надзвичайно низькі кошти, які спочатку були виділені Румунії, викликали невдоволення серед фермерів, які закликали до створення реального механізму підтримки аграріїв.

  • Румунія та українська сільгосппродукція

    Румунія та українська сільгосппродукція



    Російсько-українська
    війна також породжує суперечки й
    через
    сільськогосподарську
    продукцію
    із сусідньої
    країни. Через збройний конфлікт, який
    призвів до блокування деяких торгових
    шляхів, Україна була змушена звернутися
    за допомогою до європейських країн. З
    початку російського вторгнення в лютому
    минулого року і до цього часу Київ
    збільшив експорт через три свої порти на Дунаї
    до 1,5 млн тон зерна на місяць. Фермери
    з Румунії, а також з інших країн Східної
    Європи страждають від дешевого імпорту,
    стверджуючи,
    що вони майже на межі банкрутства,
    оскільки не можуть протистояти цій
    конкуренції.


    Румунські
    фермери, які нещодавно протестували,
    стверджують, що їхні збитки становлять
    понад 200 мільйонів євро через імпорт
    зерна з України, яке дешевше приблизно
    на 100 євро за тонну. У листі до Єврокомісії
    п’ять країн, а саме Румунія, Польща,
    Угорщина, Словаччина та Болгарія,
    вимагають додаткової підтримки аграріїв,
    які постраждали від дешевої української
    агропродукції, включно з відновленням
    митних зборів на агропродукцію з України.
    Пізніше чотири з них, Польща, Угорщина,
    Болгарія та Словаччина, оголосили про
    припинення імпорту зернових та іншої
    сільськогосподарської продукції з цієї
    країни.


    Румунія
    – єдина сусідня з Україною країна, яка
    досі не
    заборонила
    імпорт сільськогосподарської продукції
    з цієї країни.
    Однак румунська влада почала контролювати
    якість зернових, що надходять до країни,
    а
    також пломбувати транзитні
    вантажі. Прем’єр-міністр Ніколає
    Чуке заявив, що Бухарест не вирішив
    блокувати імпорт сільськогосподарської
    продукції з України, тому що, ухвалюючи
    заходи в нинішньому контексті, необхідно
    враховувати весь комплекс наслідків,
    які вони спричиняють. Зі свого боку,
    міністр сільського господарства Румунії
    Петре Дая
    зустрівся минулого тижня зі своїм
    українським колегою Миколою
    Сольським, з яким домовився підтримувати
    щотижневий зв’язок щодо обсягів, які
    покидатимуть
    Україну,
    намагаючись обмежити імпорт.


    Петре
    Дая
    наголосив на
    тому,
    що важливо, щоб будь-яке рішення щодо
    обмеження українського імпорту приймалося
    за взаємною згодою з Брюсселем, а не в
    односторонньому порядку, як це зробили
    Польща, Угорщина, Словаччина та Болгарія.
    «Ці рішення потрібно було скасувати,
    щоб Комісія могла б встановити загальні
    правила
    для захисту наших фермерів, і ми також
    солідарні з фермерами з інших країн»,
    – також сказав міністр Дая.
    Європейська комісія оголосила, що
    виділить
    фермерам Центральної та Східної Європи,
    які постраждали від напливу дешевої
    сільськогосподарської продукції з
    України, додаткову допомогу у розмірі
    100 мільйонів євро. Також йшлося про
    можливість заборони імпорту окремих
    категорій товарів з України.

  • 11 листопада 2019 року

    ВИБОРИ -
    Чинний президент Клаус Йоганніс за підтримки керівної Націонал-ліберальної
    партії та колишня прем’єрка та лідерка Соціал-демократичної партії Віоріка
    Денчіле вийшли до другого туру президентських виборів, який пройде 24
    листопада. За даними Центрального Виборчого Бюро після опрацювання приблизно 99% голосів Клаус
    Йоганніс набрав 37,49% голосів, а Віоріка Денчіле – 22,69% голосів. Третє місце
    посів лідер Союзу «Рятуйте Румунію» Дан Барна, за якого проголосували 14,73% виборців.
    Інші 11 кандидатів отримали від 0,1% до 9% голосів. Явка у першому турі виборів
    президента Румунії склала 47,66%. Закордонні румуни мали можливість голосувати
    протягом трьох днів, з п’ятниці по неділю, в результаті чого була зареєстрована
    рекордна явка – понад 675 тисяч осіб.




    ДЕФІЦИТ – Дефіцит торгового балансу Румунії
    за перші дев’ять місяців цього року перевищив 12 мільярдів євро, на 2,1
    мільярда євро більше порівняно з аналогічним періодом минулого року. Відповідні
    дані були оприлюднені у понеділок Національним інститутом статистики. За даними
    цієї установи за дев’ять місяців поточного року експорт склав 51,8 млрд євро,
    що на 2% більше у порівнянні з тим же періодом 2018 року, а імпорт сягнув 63,8
    млрд євро, що на 5,1% більше, ніж за аналогічний період минулого року. З 1
    січня по 30 вересня 2019 року у товарній структурі експорту та імпорту
    найбільша частка припала на транспортні засоби й обладнання та іншу вироблену
    продукцію.




    ВЕТЕРАНИ – У Бухаресті та в інших містах Румунії сьогодні відбулися
    військові церемонії з нагоди Дня ветеранів та загиблих героїв. Пам’ять полеглих
    героїв відзначається цього дня через його символізм: 11 листопада 1918 р. вступило
    в силу перемир’я між державами Антанти та Німеччиною, поклавши край Першій
    світовій війні. Теж 11 листопада, але у 2003 році при виконанні службового
    обов’язку в Афганістані загинув перший румунський військовослужбовець Йосіф
    Сільвіу Фогораш. У 2014 році був прийнятий закон про оголошення 11 листопада Днем
    ветеранів та загиблих героїв на знак визнання заслуг перед Батьківщиною військовослужбовців,
    які беруть участь у різних військових операціях.






    ВІЙСЬКОВІ
    НАВЧАННЯ
    – Румунський фрегат «Короля Фердинанд» до 20 листопада братиме участь
    у багатонаціональних військових навчаннях, організованих Військово-морськими
    силами Туреччини у Середземномор’ї, – повідомляє Генеральний штаб ВМФ Румунії. У
    межах навчань планують відпрацювати операції проти підводних човнів. Екіпаж
    румунського судна візьме участь у військових навчаннях, що пройдуть у
    територіальних водах Туреччини та міжнародних водах Середземного моря, разом з кораблями
    з Болгарії, Канади, Греції, Йорданії, Італії, Мексики, Пакистану, Іспанії,
    Сполучених Штатів Америки та Туреччини. Згідно з Генеральним штабом ВМФ Румунії
    участь румунського фрегата у цих вправах
    сприяє підвищенню рівня взаємодії між румунськими військовими моряками та
    військовослужбовцями країн-партнерів, а також сприяє підвищенню професіоналізму
    Збройних сил Румунії у багатонаціональному середовищі.




    РАДА ЗС ЄС – Сьогодні у Брюсселі відбулося засідання Ради закордонних справ ЄС,
    центральними темами якого були: реакція Ради на кризову ситуацію у Венесуелі,
    затвердження обмежувальних заходів у відповідь на несанкціоновану бурову
    діяльність Туреччини у Східному Середземномор’ї та ситуація в Сирії. Щодо кризи
    у Венесуелі, Рада ввела низку санкцій проти цієї держави два роки тому,
    стверджуючи, що вибори у травні 2018 року, за підсумками яких президент Ніколас
    Мадуро був переобраний на другий термін, позбавлені довіри. Що стосується
    незаконної бурової діяльності Туреччини на сході Середземного морі, Рада
    підтвердила свою солідарність з Кіпром щодо дотримання його суверенітету
    та суверенних прав відповідно до міжнародного права.





  • 26 грудня 2018 року

    РІЗДВО – Румуни, як православні, які складають більшість, так і греко-католики, сьогодні святкують
    другий день Різдва,
    точніше день Собору Пресвятої Богородиці,
    або зібрання тих, хто
    прославляє
    Приснодіву
    Марію.Це одне з найдавніших свят на честь Божої Матері, що датується V-м століттям. Теж сьогодні
    римо-католики відзначають
    день Святого Стефана – першого
    християнського мученика. У своєму різдвяному
    посланні Патріарх Румунської
    православної церкви Даниїл, сказав, що Різдво є й святом подарунків як для
    дітей, так і для осіб похилого віку, сиріт, хворих і самотніх, для всіх рідних
    людей. Це свято дарунків є нашою відповіддю дарунку любові Бога, проявленої в
    Ісусі Христі, – зазначив Патріарх Даниїл. У свою чергу,
    бухарестський архієпископ Римо-католицької церкви Йоан Робу закликав румунів
    докладати більше зусиль для виховання дітей в дусі вчення і прикладу Ісуса, додавши,
    що батьки повинні виховувати дітей в атмосфері сімейного тепла та віри в Бога,
    любові до країни і нації. Румунів з Різдвом привітали й президент Клаус Йоханніс, прем’єр-міністр Віоріка Денчіле та
    інші високопосадовці.




    ТОРГІВЛЯ – І в
    2018 році Румунія імпортувала більше ніж експортувала. Принаймні це випливає з останніх
    даних, оприлюднених Національним інститутом статистичних досліджень. Упродовж
    перших 10 місяців року, дефіцит торгового балансу Румунії зріс на півтора мільярда
    євро, порівняно з аналогічним періодом минулого року. З 1 січня по 31 жовтня експорт зріс на понад 9%, а експорт – приблизно на 10%. Станом на сьогодні країни Європейського Союзу є найбільшим торговельним
    партнером Румунії – частка ЄС у зовнішній торгівлі Румунії складає близько двох
    третин.




    ВІЗИТ – Міністр
    закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану перебуває з офіційним візитом в
    Сербії, на запрошення його сербського візаві Івіци Дачича. Під час зустрічей з
    главою МЗС Сербії, президентом Александром Вучичем, з прем’єр-міністром і
    спікером парламенту сербської держави були проаналізовані двосторонні відносини
    в економічному плані і прискорення переговорів щодо приєднання Сербії до Євросоюзу під
    час румунського головування в Раді ЄС, упродовж першої половини наступного
    року. У цьому контексті були порушені й аспекти становища румунської меншини у
    Сербії.




    ЮСТИЦІЯ – Міністр
    юстиції Румунії Тудорел Тоадер заявив,
    що до 27 грудня завершить процедуру звільнення з посади Генерального прокурора
    Румунії Августіна Лазера, яку почав у жовтні. У свою чергу Августін Лазер,
    якого міністр Тоадер звинувачує в професійних і і помилках, оскаржив
    в суді дії міністра юстиції. Опозиція вважає, що, після звільнення глави
    антикорупційного управління Лаури Кодруци Кьовеші спроба відправити у відставку
    Генерального прокурора Августіна Лазера є формою політичної помсти і наміром
    чинної влади зупинити боротьбу з корупцією.




    КОРДОН – За
    попередню добу більше 130 тис. румунів та іноземців перетнули кордон Румунії, а
    аткож близько 60 тисяч автомобілів. З них близько 78 тис. осіб в’їхало на
    територію Румунії. З юридичних причин 10 іноземним громадянам було відмовлено у
    в’їзді до Румунії, а 24 румунів було зупинено на кордоні, – повідомляє
    Прикордонна поліція Румунії.




    ПОДОРОЖІ – МЗС Румунії розробило
    «Путівник для подорожуючих під час зимових свят 2018», призначений для громадян
    Румунії. Документ містить корисні поради щодо подорожей за кордон, а також інформацію
    про найбільш популярні серед румунів туристичних призначень, зокрема в:
    Австрії, Болгарії, Швейцарії, Франції, Німеччині, Італії, Великобританії та
    Угорщині. Бажаючі можуть переглянути матеріал на сайті відомства. З іншого боку упродовж трьох місцях румунські
    поліцейські візьмуть участь у місіях з підтримання
    правопорядку на болгарському гірськолижному курорті Банско, одному з найулюбленіших місць зимового відпочику серед румунських туристів.

  • 18 серпня 2018 року

    КОФІ АННАН – Колишній Генеральний секретар ООН Кофі Аннан
    був далекоглядним лідером, а його зусилля з реформування Організації Об’єднаних
    Націй не будуть забуті, – заявив Президент Румунії Клаус Йоханніс. Лауреат
    Нобелівської премії миру 2001 року Кофі Аннан помер у віці 80 років. Колишній генсек
    ООН, який народився у Гані в 1938 році, став першим представником чорношкірого населення Африки на чолі ООН. Після відходу з посади генсека ООН Кофі Аннан
    займався вирішенням конфлікту в Сирії в статусі спеціального посланця ООН по
    цій країні.




    КІБЕРАТАКИ – Румунська служба інформації (РСІ) сьогодні повідомила,
    що має в розпорядженні незаперечні дані та інформацію, включно технічного характеру,
    про масштабні кібератаки на фінансові установи Румунії, які тривали з червня
    по серпень цього року. Раніше й інші установи-партнери румунських секретних служб виявили і зупинили значну кількість хакерських атак на фінансові
    установи, також, зазначається у прес-релізі РСІ. У документі повідомляється,
    що хакери використовували різні інструменти злому, в тому числі Cobalt Strike, вірус, розроблений східноєвропейським угрупованням Cobalt. Один із методів, що використовуються хакерами,
    повідомляє РСІ, припускає переказ коштів з банківських рахунків усуваючи обмеження
    на проведення грошових переказів.

    СТАТИСТИКА – Імпорт Румунії впродовж першого півріччя
    поточного року склав 40,2 млрд євро. Згідно з офіційною статистикою, імпорт
    харчових продуктів склав 3,3 мільярди євро. Цей показник був зафіксований
    уперше з 1989 року і удвічі перевищує показники першої половини 2008 року.
    Дані, оприлюднені нещодавно Національним
    інститутом статистики, показують,
    що експорт сільськогосподарської продукції за січень-червень 2018 року склав
    всього 2,2 млрд., що призвело до рекордного зростання дефіциту торговельного
    балансу до понад 1 млрд. Нагадаємо, що сальдо торговельного балансу Румунії
    було позитивним тільки в 2015 році на тлі рекордних поставок румунського зерна на
    зовнішні ринки.

    ПРОТЕСТИ – Військова прокуратура Румунії повідомила, що й
    у вихідні здійснюватиме приймання та реєстрацію заяв і повідомлень про
    кримінальні правопорушення від осіб, які минулого тижня постраждали внаслідок силового
    розгону жандармерією мирного протесту діаспори. Станом на п’ятницю прокурорами Військової
    прокуратури Бухареста було зареєстровано близько 240 скарг і показання понад
    100 осіб. Військові прокурори порушили кримінальне провадження за фактом
    вчинення злочинів: перевищення службових повноважень, зловживання службовим
    становищем та службової недбалості жандармів під час акції протесту 10 серпня. Головний
    прокурор Військової прокуратури при Військовому трибуналі Бухареста Йонел Корбу
    заявив, що надмірне застосування сили проти протестувальників ні за яких
    обставин не може бути виправдане, коли є багато інших способів забезпечення
    громадського порядку. Він повідомив, що Військова прокуратура вже отримала від Жандармерії
    значну частину запитаних документів щодо дій правоохоронців під час розгону
    антиурядового протесту, зокрема план дій, план втручання та перелік оперативних
    заходів. Тим часом у п’ятницю 17 серпня, кілька сотень людей влаштували «мовчазний
    протест» перед будинком уряду, щоб привернути увагу до надмірне застосування
    сили жандармами проти людей під час мирних протестів 10 серпня.

    СТАТИСТИКА – У липні, шостий місяць поспіль, рівень інфляції в Румунії був найвищим серед країн-членів ЄС. Споживчі ціни в країні з початку року зросли
    на 4,3%. За даними Європейського статистичного бюро – Євростат, цей показник,
    однак, зменшився порівняно з червневим, коли інфляція склала 4,7%. Нещодавно
    Національний інститут статистики повідомив, що показник зростання цін в Румунії
    зменшився з 5,4% у червні до 4,5% у липні. У свою чергу Національний Банк Румунії переглянув
    у бік зниження прогноз інфляції на кінець цього року до 3,5%.




    ТЕНІС – Перша ракетка світу, румунка Сімона Халеп вийшла у півфінал тенісного турніру
    Жіночої тенісної асоціації (WTA) серії Premier 5 (Western & Southern Open)
    в Цинциннаті (США) з призовим фондом $2,875 млн. У чвертьфінальному поєдинку румунська
    тенісистка з рахунком 6:4, 6:1 виграла в українки Лесі Цуренко. За вихід у
    фінал змагань Сімона Халеп змагатиметься з білоруською тенісисткою Аріною
    Соболенко (34
    WTA). Теж сьогодні в Цинциннаті румун Хорія
    Тєкеу у парі з Жаном-Жуль’єном Ройєром з Голландії зіграють проти іспанської пари
    Фелісіано та Марк Лопеси.



  • 11 вересня 2017 року

    ОСВІТА – Одинадцятого вересня в Румунії школи та
    дитячі садки знову відчинили свої двері для 2 мільйонів 300 тисяч учнів і
    дошкільнят. Міністерство освіти підготувало низку змін в тому числі щодо випускного іспиту, який складатиметься набагато раніше. Вчителі матимуть можливість перевіряти вдома в режимі
    он-лайн роботи на іспитах восьмикласників та випускників середніх навчальних закладів. Крім
    новин в цьому році залишилося і чимало невирішених питань. Багато шкіл,
    особливо в сілській місцевості, досі не отримали дозволи на проведення
    навчальних занять, не мають необхідного оснащення, а учні V-их класів почали
    новий навчальний рік без більшості підручників. На церемонії відкриття нового
    навчального року в одному з столичних ліцеїв Президент Клаус Іоханніс заявив,
    що закон про освіту має перестати бути пазлом, елементи якого постійно
    змінюються. На його думку, будівництво освіченої Румунії не може здійснюватися
    без зваженої і передбачуваної системи освіти, зосередженої на учнях.




    РОКОВИНИ – Президент США Дональд Трамп у понеділок вшанував хвилиною
    мовчання пам’ять жертв терактів, скоєних 11 вересня 2001
    року. Близько трьох тисяч осіб, серед яких і румуни, були вбиті 16 років тому
    терористами Аль-Каїди, які захопивши чотири літаки направили їх
    нью-йоркські будівлі, які були символами економічної та військової сили США. Ці теракти вважаються найбільш кривавими в історії США, а іх
    наслідки досі відчуваються серед американців. Кількість
    жертв тих подій продовжила зростати в наступні роки, через вдихання ними
    канцерогенних речовин. Напади 11 вересня 2001 року були скоєні за наказом
    лідера
    Аль-Каїди Усами бін Ладена, 19 арабськими терористами,
    більшість їз них будучи громадянами Саудівської Аравії.




    ТОВАРООБІГ – Дефіцит платіжного балансу Румунії
    за перші сім місяців поточного року зріс на 33,1% порівняно з аналогічним
    періодом 2016 року і перевищив 6.824 млрд. євро, повідомляє Національний
    інститут статистики. Товарообіг
    Румунії з ЄС становить понад 27 мільярдів євро в розділі вивезення та понад 32
    мільярди євро в розділі ввезення товарів. Водночас розмір експорту до країн, що
    не входять до ЄС становив близько 8,7 млрд. євро, а імпорт – близько 10.3 млрд.
    євро. Найбільшу частку в румунському товарному експорті займають автомобілі й
    транспортне обладнання.




    МУЗИКА – У Бухаресті триває ХХІІІ-й
    Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску. Програмою фестивалю сьогодні
    передбачено виступ оркестру «London Philharmonic Players», Російського національного оркестру та
    Академічного хору радіо. Фестиваль, одна з найпрестижніших музичних подій в
    Європі, включає понад 80 концертів та заходів упродовж трьох тижнів та виступ
    понад трьох тисяч всесвітньо відомих музикантів на сценах фестивалю в Бухаресті
    та інших сімох містах Румунії. Радіо Румунія є єдиним в країні ЗМІ, що транслює
    концерти в прямому ефірі. Міжнародний фестиваль ім. Джордже Енеску традиційно
    відбувається кожні два роки.




    ВАШИНГТОН
    – Після інтенсивних переговорів протягом останніх чотирьох днів, особливо з
    Пекіном і Москвою, Вашингтон вніс низку змін до тексту резолюції щодо
    запровадження нових санкцій проти Північної Кореї. Новий документ передбачає
    «поетапне» введення ембарго на поставки нафти в Північну Корею, замість повної і
    негайної заборони. Резолюція також забороняє країнам ООН імпортувати текстильні
    вибори північнокорейського виробництва. Вашингтон пом’якшив початковий текст
    стосовно ситуації північнокорейських працівників і погодився не заморожувати
    активи лідера КНДР Кім Йонг Уна. Нові санкції ініційовані США після ядерного
    випробування, проведеного Пхеньяном 3 вересня і після запуску низки ракет
    середньої дальності в середині серпня, одна з яких пролетіла над Японією. Рада
    Безпеки вже прийняла сім резолюцій щодо санкцій проти Північної Кореї, які
    постійно посилювалися, в спробі переконати Пхеньян припинити свою ядерну
    програму і програму озброєння.