Tag: інвестиція

  • 19 серпня 2024 року

    19 серпня 2024 року

    ВІЗИТ – Прем’єр-міністр Марчел Чолаку у середу та четвер здійснить робочу поїздку до Брюсселя, де планує обговорити з президенткою Європейської Комісії Урсулою фон дер Ляєн галузь, якою управлятиме представник Румунії в майбутньому складі Єврокомісії. Урядові джерела повідомили, що Бухарест може отримати посаду єврокомісара з питань розширення, яку обійме один з нинішніх євродепутатів від соціал-демократів. Також на порядку денному глави румунського уряду – Національна стратегія оборонної промисловості. Її метою є розвиток, реінжиніринг і модернізація потужностей у цій галузі, сприяння дослідженням, розробкам та інноваціям шляхом створення центрів передового досвіду і залучення румунських та іноземних інвесторів.

     

    ВВП – Економічне зростання Румунії в цьому році може бути нижчим, ніж очікує уряд – на рівні 3,4%. Про це попереджає Фіскальна рада. У своєму щорічному звіті, опублікованому в понеділок, Рада, яка є незалежною установою, також попереджає, що бюджетний дефіцит перевищить 7% Валового Внутрішнього Продукту на кінець року і, що існує навіть ризик того, що він може досягти 8%. Новий закон «Про пенсії», на додаток до підвищення зарплат у державному секторі, також призведе до додаткових витрат у другому півріччі. Рада також вказує на необхідність достатньо конкретної та надійної політики для підтримки реалізації фіскальної консолідації в середньостроковій перспективі – як з боку доходів, так і з точки зору збільшення збирання податків.

     

    ОНОВЛЕННЯ АВТОПАРКУ – У Румунії сьогодні стартував новий етап програми «Rabla plus» із загальним бюджетом у 100 млн леїв (близько 20 мільйонів євро) для фізичних осіб. 25 500 леїв (близько 5130 євро) буде надано за старий автомобіль, зданий на утилізацію, на придбання нового чистого електромобіля або 13 000 леїв (близько 2615 євро) на придбання нового гібридного електромобіля з викидами до 80 г CO₂/км або електричного мотоцикла. Можна здати максимум два транспортні засоби, старші за 6 років з дати виробництва, а ціна нового електромобіля, що купується, не повинна перевищувати 70 000 євро з урахуванням ПДВ.

     

    ПРИРОДА – У всіх країнах ЄС набув чинності закон про відновлення природи. Він має на меті відновити щонайменше 20% сухопутних і морських територій у країнах-членах до 2030 року, а всі біотопи, які потребують відновлення – до 2050 року. Правила були ухвалені в червні на засіданні міністрів навколишнього середовища ЄС у вузькому колі. Австрії довелося змінити свою позицію в останню хвилину, щоб положення були прийняті кваліфікованою більшістю в 55% країн-членів, які представляють щонайменше 65% населення ЄС. Румунія проголосувала за закон, в той час як Нідерланди виступили проти на тій підставі, що ця політика може уповільнити розширення вітрових електростанцій та інших видів економічної діяльності. Закон про відновлення природи встановлює конкретні вимоги до різних типів біотопів, включаючи сільськогосподарські угіддя, ліси та міські території, і спрямований на скорочення або припинення використання пестицидів і деяких хімічних добрив. Брюссель заявив, що закон також допоможе зміцнити продовольчу безпеку.

     

    ІНВЕСТИЦІЇ – Інвестиційні договори щодо модернізації Олімпійського спортивного центру «Ізворань» та відбудови бетонної плити-фундаменту площі Унірій у Бухаресті були підписані сьогодні в приміщенні уряду. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що Румунія повинна інвестувати як у професійний, так і в масовий спорт. Міхай Коваліу, президент Румунського олімпійського та спортивного комітету, висловив переконання, що проєкт з реконструкції та модернізації бази в Ізворань покращить результати румунських спортсменів та спортивні успіхи Румунії у світі. Що стосується реставрації перекриття площі Унірій, яке розташоване над річкою Димбовіца і підтримує значну частину площі Унірій, прем’єр-міністр сказав, що це більш ніж необхідно, оскільки це життєво важливий вузол для безпеки дорожнього руху і для всієї центральної площі столиці. Бетонна конструкція, якій майже 100 років, була віднесена експертами до 4-го (з п’яти можливих) технічного класу, що означає незадовільний стан. Загальна вартість двох підписаних сьогодні проєктів становить майже 900 млн леїв (понад 180 млн євро).

     

    ЛІСОВІ ПОЖЕЖІ – Румунські пожежники продовжують гасіння лісових пожеж у Греції, зосереджуючи увагу на вразливих районах в регіоні Аттики. У цих діях задіяно кілька пожежних машин, одна – великої потужності, а інша – швидкого реагування. У разі необхідності, цистерна ємністю 30 000 літрів, що знаходиться на базі, може надати додаткову воду для ефективного управління операціями, повідомляє Генеральний інспекторат з надзвичайних ситуацій. Місії румунських пожежників координують їхні грецькі колеги, які, залежно від розвитку ситуації, викликають підтримку там, де ризик пожежі залишається високим. З іншого боку, з 14 серпня ВПС Румунії виконують місію з гасіння лісових пожеж в Албанії.

     

    ОСВІТА – У понеділок стартував другий етап – письмове тестування в рамках другої сесії іспиту на атестат про повну середню освіту. Сьогодні випускники склали іспит з румунської мови та літератури, наступною буде математика або історія, залежно від профілю, а потім – іспит з предмету на вибір. Перші результати будуть опубліковані 26 серпня, а остаточні результати, після розгляду скарг, 30 серпня. Понад 33 600 кандидатів зареєструвалися, щоб скласти іспит, більшість з них, близько двох третин, випускники 2024 року. Під час літньої сесії відсоток успішного складання іспитів склав трохи більше 78%. Наступного року Міністерство освіти планує запровадити можливість для учнів бачити свої роботи на національному іспиті одразу після виставлення оцінок, щоб вони могли вирішити, чи оскаржувати отримані оцінки, або ні.

     

    КІНО – Від Клаудії Кардинале до Антоніо Бандераса і Карли Бруні, відомі актори та режисери світового кінематографу висловили співчуття щодо смерті Алена Делона, культового актора французького кіно, який помер у неділю у віці 88 років. Алена Делона колись називали найкрасивішим чоловіком у кіно, він знімався у відомих фільмах 1960-х років, таких як як «Самурай», «Борсаліно», «Гепард» і «Рокко та його брати». Незважаючи на те, що відомий французький актор знявся у понад сотні фільмів, він отримав лише одну нагороду «Сезар» у 1985 році. Остання гучна публічна поява Делона відбулася, коли він отримав почесну “Золоту пальмову гілку” на Каннському кінофестивалі у травні 2019 року. На заході він виголосив емоційну промову, в якій, здавалося, прощався з глядачами.

     

  • 6 червня 2024 року

    6 червня 2024 року

    ЗАРПЛАТНЯ – Уряд Румунії сьогодні схвалив підвищення мінімальної заробітної плати брутто з 3300 до 3700 леїв (приблизно 740 євро), починаючи з 1 липня. За оцінками фахівців, завдяки цьому рішенню зростуть доходи понад 1,8 мільйона працівників. Податкове вирахування в розмірі 200 леїв з мінімальної заробітної плати було збільшене до 300 леїв. Уряд також прийняв проєкт щодо внесення змін та доповнень до Закону про громадянство Румунії. Згідно з Міністерством юстиції, цей був крок необхідний для модернізації нормативно-правової бази, а також у процесі приєднання до Програми безвізового режиму США. Нові положення включають цифровізацію процедур, щоби статус справ можна було відстежувати в режимі онлайн, запровадження картки громадянина, яка буде доказом громадянства, а також біометричне підтвердження особи власника за допомогою зображення обличчя і відбитків пальців.

    ГАЗА – Президент Румунії Клаус Йоганніс є одним з 17 глав держав, які підписали спільну декларацію на підтримку припинення вогню в конфлікті між Ізраїлем і ХАМАС. Настав час припинити війну і ця угода є необхідною відправною точкою, – підкреслюється в заяві. Підписанти закликають обидві сторони прийняти план президента США Джо Байдена про шеститижневе припинення вогню як перший крок, що супроводжуватиметься виведенням ізраїльських військ з густонаселених районів сектора Газа, звільненням деяких заручників ХАМАС і палестинських в’язнів. На другому етапі, деталі якого ще належить опрацювати, має відбутися постійне припинення вогню і звільнення всіх заручників.

    ВИБОРИ ДО ЄП – Виборчі дільниці відкрилися сьогодні в Нідерландах, першій країні, в якій стартували вибори до Європейського парламенту, заплановані на 6-9 червня. Очікується, що в найближчі дні у 27 країнах-членах ЄС проголосують близько 370 мільйонів людей. Аналітики прогнозують значну перевагу ультраправих і євроскептичних партій на тлі розчарування зростанням вартості життя, міграцією і все більш непопулярною «зеленою» політикою. Як і в більшості країн ЄС, голосування до Європейського парламенту в Румунії заплановане на неділю, одночасно з місцевими виборами. Румунія має 33 місця в Європарламенті, пропорційно до чисельності її населення.

    ІНВЕСТИЦІЇ – Міжнародний аеропорт імені Аврама Янку в місті Клуж-Напока, що на північному заході Румунії, має новий термінал, який відповідає стандартам Шенгенської угоди, площею 7 200 квадратних метрів, побудований за один рік. Термінал збільшив пропускну спроможність аеропорту Клуж з 3 мільйонів до 4,5 мільйонів пасажирів на рік. Також у Клужі розпочалися роботи з будівництва першої гілки метро, побудованої в Румунії за межами Бухареста. Лінія метро матиме пропускну спроможність від 15 до 20 тисяч пасажирів на годину. Перші станції метро мають бути побудовані до 2026 року, а весь проєкт буде завершений у 2031 році. Ці роботи також співфінансуються Європейським Союзом через Національний план відновлення та стійкості.

    УРОЧИСТІСТІ ЗАХОДИ – Десятки глав держав і урядів відзначили в четвер у Парижі 80-ту річницю висадки союзників у Нормандії, яка стала вирішальним моментом у поразці нацистської Німеччини у Другій світовій війні. Президент США Джо Байден заявив, що в Україну вторгся тиран і запевнив, що його країна і НАТО підтримуватимуть Київ стільки, скільки буде потрібно у війні, розв’язаній Росією. На церемоніях у Франції також були присутні король Великобританії Чарльз і, звичайно ж, президент Емануель Макрон.  Вони вшанували пам’ять 73 000 британських солдатів, які брали участь у висадці. Були присутні й британські ветерани, багатьом з яких понад 100 років. За меморіальними моментами спостерігала велика місцева аудиторія і багато туристів. Президент Росії Володимир Путін не був запрошений на церемонію через вторгнення в Україну. У заходах також взяв участь Президент України Володимир Зеленський. Кореспондент Радіо Румунія в Парижі повідомляє, що в українського президента заплановані переговори з американським колегою, а в п’ятницю він буде прийнятий президентом Макроном і виступить перед французьким парламентом. У суботу в Парижі Джо Байден та Еммануель Макрон також обговорять довгострокову підтримку України і тісну координацію дій союзників перед обличчям міжнародних криз.

    КНИГИ – До 16 червня Румунія бере участь у 83-му Мадридському книжковому ярмарку з національним стендом та 20 літературними заходами. Це вже тринадцята участь Румунії у цьому великому заході, організованому Румунським інститутом культури (РІК) через Національний центр книги та філію РІК у Мадриді, за підтримки Міністерства культури та Посольства Румунії в Іспанії. Серед учасників заходу – письменники Габрієла Адамештяну, Єуджен Барз, Аура Крісті, Нікіта Данілов, Крістіан Фулаш, Мігель Гане, Стежерел Олару, Раду Парасківеску, Радміла Поповіч, Андрея Ресучану та журналістка Всесвітньої служби Радіо Румунія Коріна Сабеу.

    ФУТБОЛ – У п’ятницю ввечері в Бухаресті збірна Румунії з футболу прийме команду Ліхтенштейну в останньому товариському матчі перед чемпіонатом Європи в Німеччині. У вівторок, також у Бухаресті і також у товариському матчі, румуни зіграли внічию 0:0 з командою сусідньої Болгарії. У групі E Євро-2024 Румунія зіграє проти України 17 червня в Мюнхені, Бельгії – 22 червня в Кельні та Словаччини – 26 червня у Франкфурті. Представники Федерації футболу Румунії кажуть, що розраховують на велику присутність румунських уболівальників на матчах, незалежно від того, де вони проживають зараз, у Румунії, Німеччині, чи з інших західноєвропейських країнах. Востаннє Румунія брала участь у фінальному турнірі європейської першості у 2016 році, а на чемпіонаті світу – у 1998 році.

    ТЕНІС – Румунсько-українська пара Габрієла Русе/Марта Костюк вийшли до півфіналу жіночого парного розряду Ролан Гаррос після того, як росіянки Мірра Андрєєва/Вєра Звонарьова знялися з чвертьфінального матчу в середу. Русе та Костюк отримали чек на 148 000 євро та 780 очок WTA в парному розряді. Для Русе і Костюк це вже другий півфінал турніру Великого шолома в парному розряді, після Відкритого чемпіонату Австралії в 2023 році. У передостанньому раунді Русе та її українська партнерка зіграють з італійками Сарою Еррані та Жасмін Паоліні, посіяних під 11-м номером.

  • Інвестиції в медичну інфраструктуру

    Інвестиції в медичну інфраструктуру

    Інфраструктура охорони здоров’я Румунії завжди була предметом суспільного інтересу і, відповідно, темою політичних спекуляцій, особливо якщо врахувати те, що за майже 35 посткомуністичних років у Румунії було побудовано всього 4 лікарні. У четвер уряд підписав новий договір про будівництво ще одного регіонального медичного закладу. Йдеться про Крайовську регіональну лікарню швидкої допомоги, масштабний проєкт, який включає восьмиповерхову будівлю, понад 800 ліжок для стаціонарних хворих, 19 операційних блоків, 38 приміщень для діагностичних і лікувальних послуг і майже 1 600 місць паркування.

    Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку заявив, що нинішній румунській владі вдалося змити те, що він називає «національною ганьбою» і розпочати будівництво довгоочікуваних регіональних лікарень.

    Марчел Чолаку: «28 лютого ми підписали договори щодо будівництва двох регіональних лікарень в Яссах та Клужі, а сьогодні ми підписуємо договір щодо будівництва третьої – регіональної лікарні швидкої допомоги в місті Крайові. Регіональна лікарня в Крайові буде обслуговувати весь південно-західний регіон Румунії і надаватиме надскладні медичні послуги з використанням найсучасніших технологій діагностики та лікування. Регіональна лікарня зможе обслуговувати понад 800 осіб на день (…) Три регіональні лікарні в Яссах, Клужі та Крайові стануть великим кроком вперед для румунської системи охорони здоров’я.»

    Своєю чергою, міністр охорони здоров’я Александру Рафіла зазначив, що в даний час в системі охорони здоров’я реалізується багато проєктів, які фінансуються як з Національної програми відновлення та стійкості, так і з інших джерел.

    Александру Рафіла: «Усі ці проєкти не заблоковані, вони тривають і в даний час Румунія має інфраструктуру лікарень, що швидко розвивається. Ми прагнемо якнайшвидшого завершення цих проєктів, аби пацієнти в Румунії мали доступ до якісних медичних послуг.»

    Здійснюючи інвестиції, Румунія перейшла до нової парадигми, – заявив міністр інвестицій та європейських фондів Адріан Кичу. Він зазначив, що загалом 7 мільярдів євро доступні для інвестицій в охорону здоров’я. Міждисциплінарний медичний центр, який буде побудований в Крайові, являє собою інвестицію в розмірі понад 2 мільярди євро і обслуговуватиме повіти Долж, Олт, Горж, Мегедінць і Вилча, усі на південному заході Румунії.

    Проте, після завершення будівництва велетенських медичних центрів в Яссах, Клужі та Крайові уряд зіткнеться з іншою проблемою – браком медичного персоналу. Хоча зарплати медичних працівників закладів охорони здоров’я зросли з 2018 року приблизно на 80%, багато з них все ще виїжджають до країн Західної Європи, збільшуючи дефіцит лікарів. За даними столичної Адміністрації лікарень і медичних послуг, наразі в Румунії не вистачає 15 000 медиків.

  • Міст для Європи

    Міст для Європи


    Напевно,
    немає румунів, задоволених транспортною
    інфраструктурою в своїй країні. І їхнє
    незадоволення цілком виправдане: з
    точки зору площі території, Румунія все
    ще має слабку мережу автомагістралей
    і швидкісних доріг, а залізнична
    інфраструктура погіршується через брак
    великих інвестицій. Ситуація почала
    змінюватися на
    краще по мірі того як почали надходити
    значні обсяги фінансування з боку ЄС,
    але недостатньо швидко, щоб таку країну
    середнього розміру, як Румунія, можна
    було легко, і головне без нервів, перетнути
    з одного кінця в інший.

    У
    такій ситуації,
    урочисте відкриття підвісного мосту
    через Дунай, який з’єднує автомобільним
    транспортом південно-східні повіти
    Бреїла
    та Тулча та значно полегшує життя людей
    у відповідних районах, є великою подією,
    яку політики не пропустили.
    Президент Клаус Йоганніс привітав
    завершення цієї важливої інвестиції в
    дорожню інфраструктуру, підкресливши,
    що це найбільша споруда в Румунії за
    останні три десятиліття. Міст довжиною
    майже 2 км є третім за величиною в Європі.

    Він
    коштував 500 мільйонів євро, гроші
    надходили в основному з європейських
    фондів, є
    роботою
    японсько-італійського консорціуму і
    був побудований
    за японською технологією. У довгостроковій
    перспективі у вільній зоні дунайського
    порту Бреїла,
    ймовірно, буде набагато більше активності,
    а це означає нові робочі місця, каже
    прем’єр-міністр Марчел Чолаку. Він
    переконаний, що міст забезпечить легший
    доступ до дельти Дунаю, що матиме значний
    вплив на туризм, а також стане першою
    опорою фундаментального проєкту
    румунської держави – бути ключовим
    гравцем у процесі відновлення України.

    Єврокомісар
    з питань транспорту, румунка Адіна
    Велян,
    підкреслила важливість мосту в
    геополітичному контексті: Транспортна
    інфраструктура в Дунайському регіоні
    є життєво важливою для підвищення
    безпеки в Європейському Союзі. Пропускна
    здатність цієї інфраструктури має бути
    збільшена як у цивільному, так і у
    військовому плані. Обсяги вантажів, що
    перевозяться до Респ.
    Молдови і
    України і
    назад, наразі
    становлять мільйони тон на місяць. Так
    само, як ніколи раніше, ми потребуємо
    інфраструктури, готової до військової
    мобільності.

    З
    відкриттям мосту водії
    будуть позбавлені годин очікування,
    які раніше вимагали переправи через
    Дунай на поромі, а найщасливішими серед
    них будуть водії великовантажних
    автомобілів, які перевозять вантажі
    через Дунай.
    Відкриття підвісного мосту в Бреїлі
    експоненціально розвине економіку
    повітів Тулча і Бреїла
    і просуне Румунію в ешелон країн з
    найкращою дорожньою інфраструктурою,
    каже Крістіан Пістол, генеральний
    директор Національної компанії з
    управління дорожньою інфраструктурою.
    За його словами, ми зобов’язані продовжувати
    реалізацію інфраструктурних проєктів,
    які посилюють роль Румунії як в
    Європейському Союзі, так і в НАТО.

  • 21 березня 2019 року

    САМІТ ЄС – Лідери країн-членів ЄС у четвер і п’ятницю проведуть у Брюсселі весняний саміт ЄС, в рамках якого зосередяться на зміцненні
    європейської економічної бази. Інші теми порядку денного – зміна клімату,
    майбутній саміт ЄС-Китай та шляхи боротьби з
    дезінформацією. Румунію
    представляє Президент Клаус Йоханніс, який виступить за продовження зусиль
    держав-членів щодо консолідації та поглиблення єдиного ринку ЄС в усіх його
    вимірах. Він також підкреслить, що сильний цифровий ринок має важливе значення
    для збереження позиції Європи як однієї з найважливіших економік світу. Президент
    Румунії підкреслить важливість боротьби з явищем дезінформації в контексті
    майбутніх виборів до Європарламенту. З іншого боку, європейські лідери розглянуть
    прохання прем’єр-міністра Терези Мей відкласти вихід Великобританії з ЄС до 30
    червня.




    ПРОТЕСТИ – Уряд Румунії затвердить на наступному засіданні поправки до
    законодавства в сфері перевезення пасажирів. Таку обіцянку отримали від
    Міністерства транспорту великі конфедерації проспілок у цій галузі, після масштабних
    протестів, організованих в середу і четвер у центрі столиці, у яких взяли
    участь сотні автомобілів таксі, маршруток і автобусів. Після протесту у середу федерації
    FORT, сьогодні прийшла черга водіїв, що є членами Конфедерації
    авторизованих траспортних операторів і перевізників Румунії (COTAR), в
    основному таксистів, котрі вимагали внесення змін до законодавства, що регулює альтернативний міський транспорт, який на їх думку чинить недобросовісну
    конкуренцію. І профспілки бухарестського метро оголосили про проведення
    одногодинного пікету перед Міністерством транспорту в четвер і п’ятницю. Вони
    звинувачують владу в байдужості до проблем безпеки в метрополітені.




    СТАРТАП – Комісар ЄС з економіки та цифрового суспільства Марія Габріель у
    четвер у Клужі, північно-західна Румунія, заявила, що перша європейська
    програма «Цифрова Європа» матиме у розпорядженні 9 млрд євро в період з 2021 по
    2027 роки. На відкритті конференції Європейський
    саміт стартапів – 2019 єврокомісар закликала представників стартапів з 35 країн
    співпрацювати і скористатися можливостями, які відкриваються в ЄС у цій сфері.
    Марія Габріель сказала, що будуть значні інвестиції в комп’ютери, штучний
    інтелект, кібербезпеку, центри цифрових інновацій. У свою чергу, міністр
    зв’язку та інформаційного суспільства Румунії Александру Петреску заявив, що досьє
    цієї надзвичайно важливої ​​програми було закрите у лютому під час головування
    Румунії в Раді Європейського Союзу. Протягом двох днів в Клуж-Напоці проходить
    одна з найважливіших європейських зустрічей, присвячених стартапам.




    IT – Комісар ЄС з питань регіональної політики Коріна Крецу у п’ятницю здійснить
    робочий візит до Бухареста для обговорення інвестиційних пріоритетів наступного
    бюджету ЄС. Вона візьме участь у презентації національного звіту для Румунії в
    рамках європейського семестру та у конференції «Інвестиційні пріоритети Румунії
    у 2021-2027 роках». Як повідомляє Єврокомісія, напередодні Коріна Крецу заявила,
    що в Румунії кошти з європейських фондів повинні бути спрямовані передусім на інновації,
    МСП, перехід до низьковуглецевої економіки, розбудову стратегічних транспортних
    мереж та на фінансування заходів щодо поліпшення ситуації у сфері зайнятості
    населення та соціальної інтеграції.




    ТЕНІС – На турнірі Miami Open серії Premier Mandatory, з призовим фондом понад 9 мільйонів доларів, що стартував у США
    19 березня, одразу кілька румунських тенісистів почнуть змагання. Ірина Бегу (70 WTA) в першому раунді зіграє з канадкою
    румунського походження Б’янкою Андреєску (24 WTA), котра напередодні стала
    переможницею в Індіан-Вельсі, а Моніка Нікулеску (138 WTA) зіграє проти Тамари
    Зіданшек (66 WTA) зі Словенії. Краща ракетка Румунії Сімона Халеп, пропускає
    матч першого кола, а в другому зустрінеться з переможницею матчу Тейлор
    Таунсенд (96 WTA) і Йоханна Ларссон (79 WTA). У чоловічому одиночному розряді Маріус
    Копіл (73 АТР) в першому раунді зіграє проти іспанця Альберта Рамоса Віноласа
    (86 АТП).

  • 14 квітня 2016 року

    ВІДСТАВКА – Міністр праці Ана Костя у четвер оголосила про свою відставку. Рішення було прийнято на тлі невдоволення профспілками державного сектора текстом проекту постанови про заробітну плату в бюджетній сфері, в результаті чого міністр праці відкликав свою підтримку документа. Прем’єр-міністр Дачіан Чолош прийняв відставку й оголосив, що найближчим часом подасть кандидатуру нового керівника зазначеного відомства президенту Клаусу Йоханнісу. Теж у четвер Д.Чолош заявив, що наступного тижня почне переговори з профспілками на тему оплати праці працівників бюджетної сфери на основі Єдиної тарифної сітки у пошуку прийнятного для них рішення, але яке б було здійсненним з бюджетного та правового поглядів.

    ВІЗИ – Міністерство закордонних справ Румунії висловило розчарування тим, що переговори довкола скасування візового режиму для румунських громадян, які відвідують Канаду не привели ні до яких результатів. МЗС вважає, що збереження візового режиму створює очевидні і невиправдані незручності для румунів порівняно з іншими європейськими громадянами. Румунське зовнішньополітичне відомство нагадало, що влада Канада неодноразово, починаючи з 2008 року, зобов’язалася скасувати візовий режим для Румунії з тим, щоб забезпечити свободу пересування для всіх без дискримінації європейських громадян. З іншого боку, Європейська комісія закликала Раду Європи і Парламент ЄС в терміновому порядку розпочати дискусію і прийняти, не пізніше 12 липня, рішення про введення візового режиму для громадян США і Канади. Відповідну позицію Єврокомісія прийняла на тлі відмови США і Канади скасувати візовий режим для громадян певних країн ЄС, включаючи Румунію.

    ПРАВА ЛЮДИНИ – У Румунії, найпоширенішими формами порушення прав людини є систематична дискримінація ромів, випадки жорстокого поводження з ув’язненими та умови утримання у в’язницях, що не відповідають міжнародним стандартам. Принаймні це випливає з доповіді Державного департаменту США з прав людини в світі. У документі, в розділі присвяченому Румунії, згадуються окремі антисемітські висловлювання і статті, опубліковані в пресі або расистські, ксенофобські і націоналістичні висловлювання в Інтернеті. Були виявлені і випадки тиску на приватні або державні засоби масової інформації з боку їх власників або політиків. З іншого боку, в доповіді наголошується на тому, що Національна антикорупційна дирекція ГПР продовжує розслідування, в досить прискореному темпі, справ щодо корупції на високому рівні. Хоча румунські закони гарантують права людини, влада не завжди забезпечує їх ефективне дотримання, – зазначається в доповіді.

    ІММІГРАНТИ – Кількість офіційно зареєстрованих румунських іммігрантів у Великобританії значно зросла, – повідомляють ЗМІ з посиланням на результати дослідження, проведеного Обсерваторією з питань міграції престижного Оксфордського університету. Таким чином їх кількість зараз перевищує 220 тисяч, хоча в 2011 році у Великобританії було зареєстровано лише 80 тисяч румунів. У документі наголошується, між іншим, що, в середньому, заробітна плата у Великій Британії в 4,2 рази більша ніж в Румунії. Автори дослідження також стверджують, що, в цілому, частка громадян південних і східних країн Європи, які працюють у Великобританії значно зросла, особливо в зв’язку з перевагами ринку праці Великобританії, на відміну від країн походження іммігрантів.

    СОЦОПИТУВАННЯ – Майже половина румунів (49,7%) вважають Сполучені Штати Америки головним союзником Бухареста у разі загрози національній безпеці, показує соціологічне дослідження, результати якого були сьогодні опубліковані. На значній відстані від американців знаходяться Німеччина – 9,2% опитаних і Франція – 4,5%. Автори дослідження вважають, що вибір румунів є природним, враховуючи те, що наша країна має стратегічне партнерство зі Сполученими Штатами, а Вашингтон посилив свою військову присутність в регіоні після початку кризи в Україні. З найбільшою симпатією більшість респондентів ставиться до країн, що представляють основні напрямки румунської імміграції, зокрема до Італії – 83,5%, Іспанії – 83% і Великобританії – 82,3%. З-поміж сусідніх країн, найбільший рівень симпатії більшість опитаних (71,7%) продемонстрували до Р.Молдова. Водночас тільки 27,9% опитаних стверджують, що мають скоріше позитивні почуття по відношенню до Росії, а з найменшою довірою румуни дивляться на Сирію та Іран.

    ІНВЕСТИЦІЯ – У четвер, в присутності посла США в Румунії Ханса Клема, був офіційно відкритий новий завод, побудований неподалік міста Плоєшти в результаті американської інвестиції. Йдеться про завод з виробництва автозапчастин на якому працюватимуть 300 осіб. Нова виробнича лінія постачатиме європейським автовиробникам компоненти системи склоочистки транспортних засобів.

    КІНО – Фільми «Випускні іспити» режисера Крістіана Мунджіу та «Сьєрра – Невада» Крісті Пую були відібрані до офіційного змагання Каннського кінофестивалю, який пройде з 11 по 22 травня, оголосили в четвер організатори. Нагадаємо, що в 2007 році Крістріан Мунджіу отримав «Золоту пальмову гілку», головний приз Каннського кінофестивалю за кінострічку «4 місяці, 3 тижні і 2 дні». У 2012 році він знову увійшов до конкурсної програми цього престижного кінофестивалю з фільмом «За пагорбами», який отримав дві нагороди: «Кращий сценарій» і «Краща роль». У свою чергу Крісті Пую у 2005 році здобув головний приз кінофестивалю в Каннах в розділі «Особливий погляд» за фільм «Смерть пана Лезереску». Цього року за Гран-прі конкурсної програми «Особливий погляд» змагатиметься кінострічка «Собаки» румунського режисера Богдана Міріке. Крім цього в офіційному відборі на кінофестивалі цього року будуть представлені два румунські короткометражні фільми «4:15 вечора – кінець світу» режисерів Кетеліна Ротару і Габі Вірджинії Сарги та «Усі ріки впадають в море» режисера Александра Баді.