Tag: інвестори

  • 4 березня 2025 року

    4 березня 2025 року

    ФОНД – Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляйєн запропонувала у вівторок створити новий фонд, який міг би мобілізувати майже 800 мільярдів євро для інвестицій в оборону в Європейському Союзі. Гроші мають бути витрачені на підтримку України та «більше відповідальності за власну європейську безпеку», зазначила лідер ЄК. У своєму плані переозброєння ЄС президентка ЄК також запропонувала надати державам-членам більше свободи дій у дотриманні зазвичай суворих правил ЄС про борг і дефіцит щодо витрат на оборону, а також можливість перерозподілу наявних коштів регіонального розвитку для військових інвестицій. З Бухареста прем’єр-міністр Марчел Чолаку привітав пропозиції щодо звільнення видатків на оборону від процедури надмірного дефіциту, підкресливши, що Румунія постійно виступає за це рішення. «Європа повинна бути готова підтримувати свою безпеку та оборону, як це відображено в тому, що сьогодні запропонувала Урсула фон дер Ляєн через пропозицію ReArm Europe», — написав Марчел Чолаку в соціальній мережі.

    ЗВИНУВАЧЕННЯ – Міністерство закордонних справ Румунії заявило у вівторок, що нещодавні звинувачення російських спецслужб «є смішними і абсолютно безпідставними». За словами дипломатії в Бухаресті, це частина серії гібридних дій, здійснених Російською Федерацією для підриву демократії в Румунії. Вся ця діяльність, яка включає публічні повідомлення, кампанії впливу і втручання в демократичні процеси, спрямована на підрив довіри до влади і критику членства Румунії в ЄС і НАТО, додали в МЗС. Раніше Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) заявила, що за рішенням висунути звинувачення проти кандидата в президенти Румунії Келіна Джорджеску, якого підозрюють у зв’язках або, принаймні, близькості до Росії, явно стоять лідери ЄС.

    ЕНЕРГІЯ  – Енергія Румунії повинна бути безпечною, доступною і чистою, заявляє міністр енергетики Себастьян Бурдужа, який перебуває в Брюсселі, де обговорює з європейськими чиновниками перегляд Національної програми з відновлюваної енергетики та продовження перехідного періоду для вугільних електростанцій. У своєму пості на Facebook він пише, що робить все можливе, щоб Румунія не втратила жодного євро з цих грошей, які є незамінним ресурсом для реформ та інвестицій в румунський енергетичний сектор.

    ІНВЕСТОРИ – Представники іноземних інвесторів, які провели переговори з в.о. президента Іліє Боложаном, наголосили на необхідності реформ, спрямованих на скорочення бюрократичної тяганини, підвищення адміністративної ефективності та створення стійкої фіскальної бази, повідомляє Адміністрація президента. Вони обговорили необхідність стратегічних інвестицій в інфраструктуру, освіту, охорону здоров’я та сектори з високою доданою вартістю, такі як технологічні хаби, виробництво біометану та центри обробки даних. Дискусії були зосереджені на залученні та подальшому розвитку інвестицій в національну економіку, враховуючи важливість політичної стабільності, фіскальної передбачуваності та підтримання сприятливого клімату для інвесторів. Президент Іліє Боложан підтвердив відданість Румунії твердому євроатлантичному курсу, підкресливши, що ці рамки забезпечують впевненість для інвесторів і сприяють довгостроковому розвитку економіки. Адміністрація Президента також зазначає, що тимчасовий президент підкреслив, що економічний розвиток Румунії залежить від залучення інвестицій, доступу до сучасних технологій та відкритості до міжнародних ринків.

    УКРАЇНА – Вашингтон вирішив призупинити військову допомогу Україні після суперечки між президентом США Дональдом Трампом і його українським колегою Володимиром Зеленським в Овальному кабінеті, підтвердили Bloomberg, Fox News і CNN представники Білого дому. Пауза триватиме доти, доки Дональд Трамп не вирішить, що лідери України демонструють добросовісне прагнення до миру, повідомляє Bloomberg і Fox News. Всі поставки американської військової техніки, яка наразі не перебуває на території України, будуть призупинені, включаючи зброю, що перевозиться транзитом на літаках і кораблях або очікує в транзитних зонах в Польщі. Президент США в останні тижні повторював погляди президента Росії Володимира Путіна, неправдиво стверджуючи, що Україна почала війну, і звинувачуючи Володимира Зеленського в тому, що він диктатор, але його рішення припинити військову допомогу – це крок, який може мати реальні наслідки для балансу сил в конфлікті і може зміцнити позиції Путіна, зазначає CNN.

    НАТО – Виконуючий обов’язки президента Румунії Іліє Боложан провів у понеділок телефонну розмову з Генеральним секретарем Північноатлантичного альянсу Марком Рютте, під час якої він подякував Румунії за її внесок в Альянс, привітав збільшення оборонного бюджету Бухареста і підтвердив відданість НАТО і Сполучених Штатів колективній обороні і статті 5, повідомляє Адміністрація президента. Виконуючий обов’язки президента Румунії підкреслив, що НАТО залишається головним гарантом безпеки Румунії, а стаття 5 є найефективнішим стримуючим фактором від загроз і нападів на союзників. Що стосується ситуації в Україні, він наголосив на необхідності справедливого і тривалого миру і важливості збереження підтримки цієї країни.

    МОЛДОВА – Європейський Союз виділить цього року додаткові 60 мільйонів євро Республіці Молдова для зміцнення її обороноздатності, оголосив у Кишиневі президент Європейської Ради. Антоніо Кошта зазначив, що Республіка Молдова є другим бенефіціаром Європейського фонду миру, створеного для підтримки обороноздатності різних країн, з виділеними на сьогоднішній день близько 37 млн. євро. Президент Європейської Ради відвідав Кишинів з нагоди третьої річниці подачі Республікою Молдова заявки на вступ до Європейського Союзу.

    ВАТИКАН – Папа Франциск, який переніс два епізоди гострої дихальної недостатності в понеділок у другій половині дня, залишався при свідомості, орієнтованим і готовим до співпраці, – оголосив Ватикан. Суверенний понтифік зазнав труднощів з диханням через накопичення слизу в легенях і повернувся до неінвазивної механічної вентиляції. Минуло вже 19 днів, як 88-річний Папа Франциск  був госпіталізований до лікарні Джемеллі в Римі з діагнозом подвійна пневмонія. Лікарі зберігають стриманий прогноз, враховуючи складність клінічної картини, а сотні католиків восьмий вечір поспіль зібралися на площі Святого Петра, щоб помолитися за здоров’я Суверенного Понтифіка.

  • Житло як фундаментальне право людини

    Житло як фундаментальне право людини

    Витрати на житло є найбільшими витратами домогосподарств у Європейському Союзі, і зростання цін на житло та оренду, високі витрати на будівництво та зростання іпотечних ставок є лише деякими з наслідків. Де в цьому ландшафті знаходиться Румунія? «Житло має розглядатися як фундаментальне право, яке гарантує всім європейцям, включаючи молодь і вразливі групи, гідні та стабільні житлові умови». Це було одностайне відчуття, висловлене під час першого форуму, присвяченого житлу, наприкінці минулого року в Брюсселі.

    Звіт за 2023 рік показав, що майже половина європейських орендарів вважали, що вони ризикують залишити свій будинок у найближчі три місяці, оскільки більше не можуть собі це дозволити. Тим часом бездомність стає однією з найбільших проблем на континенті, майже мільйон людей без даху над головою. За словами генерального секретаря мережі Housing Europe Сорчі Едвардс, поточна житлова криза має багато облич. Окрім перенаселених районів і житла, що контрастує з малозаселеними регіонами, ми також стикаємося з енергетичною бідністю, тобто житлом, яке не було модернізовано та не утеплено, і яке штовхає людей у ​​ненадійні умови — занадто жарко влітку та надто холодно взимку. Ще однією проблемою є житло людей похилого віку чи інвалідів, яке не пристосоване до їхніх потреб: «Також є жертви домашнього насильства, яким нікуди подітися. Тоді ми, звичайно, маємо найпомітніше обличчя житлової кризи: бездомні люди. Але причина цих проблем в певних сферах комплексна. У деяких випадках, саме через те, що це дуже складне питання, місцеві органи влади та уряди не мають необхідних ресурсів; часто їм бракує знань, щоб керувати цим складним сектором. Було сподівання, що ринок подбає про цю проблему, і, звісно, ​​коли ми залишимо таку сферу, як житло, виключно за рахунок ринку, опортунізм та отримання прибутку візьмуть верх».

    Хоча, згідно зі статистичними даними Євростату за 2023 рік, Румунія є країною з найвищим відсотком власників житла (93% румунів володіють будинком, у якому живуть, і лише 7% орендують), будинки румунів були одними з найбільш багатолюдних (40%). Крім того, будинки в Румунії та Словаччині мають найменшу кількість кімнат на людину: 1,1 кімнати в порівнянні з середнім європейським показником 1,6. На протилежному кінці знаходяться Мальта та Люксембург, де на одну людину припадає 2,3 та, відповідно, 2,2 кімнати. У 2023 році лише 1,5% усього населення ЄС проживало в домогосподарствах без внутрішнього туалету, душу чи ванни, але безперечно найвищий відсоток із них був у Румунії, понад 20% (за нею йдуть Болгарія та Латвія, по 7% кожна)

    На запитання, які рішення могла б ухвалити Румунія, надихаючись успішними проєктами інших держав-членів, Сорча Едвардс відповідає: «Очевидно, що в житловій сфері простий копі-паст рішень неможливий. Потрібно дивитися, серед іншого, на місцеві потреби, конкретні сценарії, тенденції, середній дохід населення. Які прогнози щодо демографічного розвитку, можливостей працевлаштування; чи є області, де очікується більше робочих місць? Отже, існує широкий спектр факторів, які слід враховувати, але дуже ефективним рішенням є збільшення кількості державного, соціального чи малокомерційного житла залежно від моделі, яка найкраще відповідає місцевій культурі та потребам. Переваги такого підходу полягають у зниженні ризику відчуження житла, перенаселеності житла та надання людям вибору».

    Незважаючи на те, що ландшафт відрізняється від однієї країни-члена до іншої, навіть від одного регіону до іншого, основні труднощі у зменшенні житлової кризи на європейському рівні не дуже відрізняються від тих, з якими стикається Румунія. Сорча Едвардс: «Зараз ми спостерігаємо значне зростання цін на будматеріали, що сповільнює процес доставки та те, що ми не маємо достатнього доступу до необхідних земельних ділянок. Тоді, якщо ми говоримо про потенціал стійкої адаптації існуючих будівель, що є чудовим рішенням для зменшення вуглецевого сліду (вже вбудованого в нові будинки), то однією з головних перешкод є отримання дозволів від тих, хто має право власності. Усі ці проблеми можна подолати, якщо у нас є чітке бачення, тверда політична воля та чітко поставлені цілі».

    Незважаючи на те, що Румунія має наздогнати в різних аспектах порівняно з іншими державами-членами, і хоча ціни на оренду та житло також зросли в нашій країні, підвищення було менш драматичним, ніж у більшості країн. Якщо з 2010 року до останнього кварталу 2024 року ціни зросли на 230% в Угорщині та Естонії, на 181% у Литві, на 113% у Португалії та на 110% у Болгарії, то в Румунії зростання склало менше 30%.

    Крім того, за словами експерта Сорчі Едвардс, «житловий сектор грає за мотивами інвесторів», і якщо їх інтерес не виходить за межі максимізації короткострокового прибутку, доступ до житла для всіх європейських громадян і надалі залишатиметься проблемою.

  • Іноземні інвестори роблять ставку на Румунію

    Іноземні інвестори роблять ставку на Румунію

    67% інвесторів в Румунії очікують зростання привабливості країни як інвестиційного напрямку протягом наступних 3 років, згідно з опитуванням, проведеним фінансово-консалтинговою та аудиторською компанією Ernst & Young. Згідно з документом, кількість новостворених робочих місць в Румунії зменшилася на 8% в період між 2022 і 2023 роками, з 6.460 до 5.935. За цим показником і в загальному контексті Центральної та Східної Європи у 2023 році Угорщина показала кращі результати, ніж Румунія, але наша країна обігнала Грецію і Болгарію за кількістю проєктів ПІІ.

    У той же час, Румунія посідає 5 місце в рейтингу за середньою кількістю робочих місць, створених на один проєкт, випереджаючи сильніші країни, як наприклад Польща. Опитування також показує, що 46% опитаних керівників вважають, що Румунія була надійним і стійким ринком для інвестицій в минулому році, і заявили, що планують консолідувати або розширити свою діяльність тут в найближчому майбутньому. Доступ до безповоротного фінансування вважають вирішальним фактором 72% інвесторів.

    Сектори, що становлять для них інтерес, включають програмне забезпечення та ІТ-послуги, транспорт і логістику та електроніку, які домінують у залученні прямих іноземних інвестицій. Інтеграція нових технологій і доступ до добре підготовленої робочої сили є ключовими факторами, які зміцнюють позицію Румунії як привабливого місця для сталого інвестування зі значним довгостроковим впливом, йдеться в дослідженні.

    Бухарест продовжує домінувати як основний напрямок для прямих іноземних інвестицій, на який припадає значна частка в 40%. Ясси на північному сході та Тімішоара на заході залучили по три інвестиційні проєкти, тоді як Клуж-Напока на північному заході та Брашов у центрі – по два. Однак структура інвестицій свідчить про відхід від традиційної орієнтації на великі економічні центри і більш широке розосередження проєктів у менших містах.

    Основні інвестори залишилися незмінними. Німеччина зберегла свою лідируючу позицію з 16 проєктами, як і в 2022 році, за нею йдуть Великобританія і США, кожна з яких має по 6 проєктів. Згідно з опитуванням, інвестори бачать, що Румунія вирізняється вигідною податковою системою, впровадженням новітніх технологій та наявністю кваліфікованої робочої сили.

    Дослідження проводилося онлайн у лютому-березні 2024 року на репрезентативній вибірці зі 100 осіб, які приймають рішення на рівні виконавчого керівництва та правління. Половина респондентів знаходяться в Румунії, 40% – в інших європейських країнах, 6% – у США, а решта – в Японії, Китаї, Ізраїлі та Об’єднаних Арабських Еміратах.

  • Ринок капіталу зростає

    Ринок капіталу зростає


    Румунський
    ринок капіталу зріс на 7,1% за перші 5
    місяців цього року, а кількість інвесторів
    досягла нового рекорду, оголосила
    Бухарестська фондова біржа. І все це в
    надзвичайно сприятливому контексті, в
    якому в липні Hidroelectrica, найбільша компанія
    з виробництва електроенергії в Румунії,
    домоглася допуску до
    офіційного лістингу на фондовій біржі
    та залучить значний капітал. Вісім
    мільйонів румунів зможуть отримати
    вигоду від котирування
    Hidroelectrica через частки, які будуть
    належати приватним пенсійним фондам,
    а велика спільнота бізнесменів зможе
    безпосередньо інвестувати в компанію,
    – сказав Раду Ханга, голова
    Бухарестської фондової біржі.

    За
    його словами, імідж
    Hidroelectrica та очікуваний дуже великий
    розмір трансакції у
    близько 2 мільярди євро,
    свідчать про те, що місцевий фондовий
    ринок досяг високого рівня зрілості, а
    успіх такої угоди значно сприятиме
    підвищенню впевненості місцевих
    підприємців та інвесторів у потенціал
    румунського ринку капіталу. IPO або
    первинне публічне розміщення акцій
    Hidroelectrica стане найважливішою подією
    найближчого періоду для Румунії з точки
    зору економічного та іміджевого капіталу
    та однією з найбільших трансакцій,
    здійснених у світі за цей період, додав
    очільник Бухарестської
    фондової біржі.

    Раду
    Ханга вважає цю трансакцію
    дуже важливою для Румунії, оскільки
    вона матиме значні наслідки, включаючи
    підвищення статусу країни до ринку,
    що розвивається за версією американської
    фондової індексної компанії MSCI. В даний
    час Румунія класифікується MSCI як
    прикордонний ринок, в той час як
    друга за величиною індексна компанія,
    FTSE, вже просунула її в
    2020 році до статусу вторинного ринку,
    що розвивається. Продаж Фондом
    Proprietatea 20% акцій Hidroelectrica відбудеться
    на тлі позитивної динаміки на Бухарестській
    фондовій біржі. Кількість інвесторів
    на румунському ринку капіталу перевищила
    141.000 наприкінці першого
    кварталу 2023 року.

    Для
    порівняння, у 2019 році було майже 54 тис.
    інвесторів. Це означає зростання на
    160% за останні 5 років. Водночас
    загальна вартість лістингу, проведеного
    на Бухарестській фондовій біржі,
    перевищила 1,8 мільярда євро за перші
    п’ять місяців цього року, незважаючи на
    помітний період нестабільності на
    міжнародних ринках капіталу. Було
    допущено до обігу на
    фондовій біржі 7 випусків
    корпоративних облігацій сукупною
    вартістю один мільярд євро та 5 випусків
    державних облігацій Fidelis на суму 618
    мільйонів євро. За останні 5 років
    Бухарестська фондова біржа розмістила
    163 фінансових інструменти загальною
    вартістю 8 мільярдів євро та запропонувала
    інвесторам збільшення на
    понад 100%.