Tag: іноземці

  • 17 лютого 2019 року

    КОНКУРЕНЦІЯ – Міністр економіки Румунії Нікулає Беделеуу понеділок очолить перше засідання
    Ради ЄС з питань конкуренції, розділ«Внутрішній ринок та
    промисловість», під час Румунського головування у Раді ЄС. Про це йдеться у
    прес-релізі Міністерства економіки. Під час зустрічі відбудеться обмін думками щодо Єдиного ринку ЄС та обговорення впливу штучного інтелекту на
    промисловість ЄС. Рада вперше ухвалить висновки щодо сприяння розвитку та
    використанню штучного інтелекту.




    УКРАЇНА
    – Міністр закордонних справ Румунії Теодор Мелешкану завтра візьме участь у
    засіданні Ради міністрів закордонних справ країн ЄС. На порядку денному зустрічі будуть актуальні питання, такі як:
    ситуація в Україні, Сирії, на Сомалійському півострові та у Венесуелі, -
    зазначається в прес-релізі румунського МЗС.
    З нагоди засідання глава румунського зовнішньополітичного відомства візьме
    участь у робочому сніданку з питань України, організованому данським міністром
    Андерсом Самуельсеном, почесним гостем якого буде міністр закордонних справ
    України Павло Клімкін.




    РИНОК ПРАЦІ – Більше десяти тисяч дозволів на роботу або на
    тимчасове переведення працівників на іншу роботу було видано минулого року
    іноземцям, які приїхали працювати в Румунію, більшість з В’єтнаму, Туреччини,
    Шрі-Ланки або Китаю. За даними Генеральної інспекції з питань імміграції понад 120 тисяч іноземців перебували на території Румунії наприкінці минулого року, а
    більше половини з них походили країн не-ЄС. У цьому році румунський уряд збільшив квоти для іноземних працівників до 20 тис. осіб. За словами
    представників влади, рішення було прийнято з урахуванням потенціалу
    економічного розвитку Румунії, необхідності забезпечення робочої сили у деяких
    секторах діяльності або професій, які не можуть бути покриті румунськими
    працівниками, а також для запобігання ситуаціям в яких іноземці працюють в
    Румунії без юридичних форм.




    БАНКИ
    – Головний економіст Національного
    Банку Румунії Валентин Лазя
    заявив, що податок на активи, запроваджений
    нещодавно лівим румунським урядом, може знизити прибутковість румунської банківської системи нижче
    середньоєвропейського рівня. Лазя вважає, що у випадку такого сценарію не
    виключає можливість виходу деяких банків з румунського ринку. Що стосується намірів влади зменшити або змінити систему підрахунку ставки ROBOR, що
    враховується при встановленні відсоткових ставок за кредитами, головний економіст НБР
    вважає, що це не завадить банкам вдатися до заходів, які дозволять їм зберегти прибутковість,
    навіть і зменшену. Валентин Лазя вважає, що Румунія має можливість зробити вибір між сильною, прибутковою банківською системою, постачальником
    капіталу для інвестицій і слабкою, клієнтурною, що заохочує споживання, але не сприяє розвитку країни.




    ТЕНІС – Румунська тенісистка Сімона Хелеп у понеділок підніметься
    на друге місце в рейтингу WTA, попри поразку в суботу у фіналі турніру Жіночої
    тенісної асоціації серії Premier – Qatar Total Open – в Досі (Катар). Халеп,
    яка має у своєму активі 18 титулів WTA, втратила статус першої ракетки світу, після
    Відкритого чемпіонату Австралії, першого турніру Ввеликого шолому й опустилася на
    третю сходинку. Румунська спортсменка виступить в основній сітці турніру WTA в
    Дубаї (Об’єднані Арабські Емірати) із загальним призовим фондом у майже $ З млн..
    Участь у змаганнях в Дубаї також візьме й румунка Міхаєла Бузернеску. Румунія
    буде представлена і в парних змаганнях турніру WTA Дубай. З іншого боку
    румунсько-голландська пара Хорія Текау/Жан-Жюльєн Ройєр не змогла вибороти
    парний титул на турнірі в Роттердамі, Нідерланди, програвши у фіналі французько-фінляндському
    дуету Джеремі Чарді/Генрі Контінен.

  • Чи стає Румунія все більш привабливою для іноземців?

    Чи стає Румунія все більш привабливою для іноземців?

    Лікарі, вчителі, будівельники чи фермери, значна кількість румунів вирішила залишити свої рідні місця. Відсутність роботи або краще оплачуване місце праці спонукає їх шукати кращого життя за кордоном. Згідно останньому перепису населення від 2011 року, понад 727 тисяч румунів проживають за кордоном протягом щонайменше одного року, зокрема в Італії, Іспанії, Німеччині, Франції та Великобританії. Однак, за неофіційними даними, румунська діаспора нараховує принаймні три раз більше, але за цим важко стежити, так як сама влада зізнається. Єдина достовірна інформація є та, згідно якій понад мільйон румунів живуть в Італії, а в Іспанії – майже мільйон.

    З іншого боку все більше іноземців обирають жити в Румунії, серед них: європейці, у тому числі західні європейці, але і американці, араби, африканці та китайці. Чому прибувають та залишаються іноземці в нашій країні? Чи є Румунія новою територією для іммігрантів, особливо після вступу в 2007 році до Європейського Союзу?

    Після того як в період 2005-2006 роках користувався стипендією Erasmus для вивчення іноземних мов, молодий іспанець Давід Грау вирішив оселитися в Бухаресті в 2008 році: Я пам’ятаю, що мої друзі були в шоці, коли дізналися що я покидаю країну, в якій справи рухалися добренько, на користь держави про яку вони чули, що речі не дуже добре рухаються. Тепер є навпаки: вони мене запитують В Румунії, де ти живеш, можна знайти місце праці?, тому що речі змінилися, а Румунія приймає досить багато іспанців, які шукають свій шанс.

    У свою чергу, Євелін Бонора прибула до Бухареста майже 10 років тому. Вона пішла за чоловіком, Жустом, який прибув рік раніше, щоб почати власний бізнес, відкрити ресторан. Спочатку, вони часто їздили з Франції в Румунію і навпаки, а пізніше вирішили покинути мальовниче узбережжя Середземного моря, щоб розвивати власний бізнес в Румунії: переробка румунських фруктів: Разом з чоловіком, ми вирішили робити варення, в першу чергу для друзів а потім для клієнтів, оскільки наш бізнес почав розвиватися. Тепер більшість наших клієнтів це готелі, які купують від нас варення для сніданку або для обслуговування в номері готелю. Ми працюємо з кількома розкішними магазинами в Бухаресті.

    Англієць Том Різ, після спеціалізації в гастрономії в Парижі, відкрив у столиці Румунії пекарню-кондитерську: Я несу відповідальність за створення нових продуктів, але у мене є команда з п’яти осіб, які займаються кондитерською продукцією і троє – пекарнею. Крім мене, всі інші з Румунії. Перед відкриттям магазину, нам було дуже важко знайти працівників. Тепер 90% наших працівників є дуже серйозними. Звичайно, у нас були один або два випадки, коли ми повинні були замінити працівників, але переважна більшість працює з нами вже більше одного року, вони прогресують кожного дня, люблять свою роботу, бажають більше навчатися, а ми їх нагороджуємо.

    Натомість, німецький професор Маттіас Тесінг запримітив крім добрих речей і окремі недоліки: Заробітна плата дуже низька. Життя гарне, але ти повинен виживати. Мені ніхто не висилає гроші з Німеччини, на відміну від інших іноземців, які приїжджають до Румунії і отримують різні суми грошей із своїх країн. І якщо ти повинен жити лише з отриманих доходів тут, в Бухаресті, тобі вистачає тільки для оплати знімної квартири та харчування. Все залежить від того, що ти хочеш в житті! Зрозуміло, що з економічної точки зору, в Німеччині краще, але там витрати вищі. Я подумав, що якщо, тут всі румуни виживають, я чому не міг би? Мені подобається Румунія, тому що я відчуваю себе ближче до її культури.

    Чотири вищезгадані приклади іноземців, які вирішили жити в Румунії показують відмінні досвіди щодо пристосування до румунського суспільства. Багато залежить від особистого способу життя: професійної кар’єри, екологічного харчування, спокійних сіл, краще співвідношення доходи-витрати ніж у своїх рідних країнах.

    Бухарест займає 159 місце з 211 у світовому списку міст, де рівень життя для іноземців вважається дешевим. Аргументи іноземців, які обирають оселитися в Румунії є багатими. З одного боку, є категорія тих, хто сподівається отримати краще ніж вдома – це іноземці, які походять зокрема з бідних азіатських і африканських країнах. З іншого боку, є іноземці, які займають керівні посади або розгортають діяльності в галузях, що вимагають більшого досвіду. Для них, зазвичай Румунія є стрибком у своїй кар’єрі.

    Згідно даним від 2014 року Генерального Інспекторату з питань імміграції, в Румунії проживають майже 100 тисяч іноземців, з яких більше 40 тисяч походять з країн Європейського союзу та Єврозони, більшість це італійці, а потім молдавани й турки. Але є багато й китайців, угорців, німців, болгар, французів, греків, сербів, сирійців та поляків. Не бракують американці, британці, українці, іспанці, нідерландці, венесуельці або іракці. Звичайно, в порівнянні з кількістю румун, які обирають працювати закордоном, кількість іноземців в Румунії є набагато меншою. Однак, досить важливим є той факт, що виникає запитання: Чи стає наша країна все більш привабливою для іноземців?