Tag: інтеграція

Глава
дипломатії в Кишиневі Ніку Попеску
оголосив у середу, що склав повноваження
віце-прем’єр-міністра і міністра
закордонних справ у прозахідному уряді
Респ. Молдова. Я успішно
виконав зовнішньополітичні завдання,
поставлені при призначенні на посаду,
і на цьому етапі мені потрібна перерва,
– сказав він. У червні 2022 року, коли
Попеску очолив Міністерство закордонних
справ та європейської інтеграції,
Республіка Молдова отримала статус
кандидата на вступ до Європейського
Союзу, а минулого місяця Брюссель
дав зелене світло для
початку переговорів.

26
грудня 2023 року президентка Майя Санду
нагородила Ніку Попеску найвищою
державною нагородою – Орденом Республіки.
Наразі колишній міністр уникає
підтвердження інформації, що циркулює
в публічному просторі, згідно з якою
він буде призначений головним
переговірником Республіки Молдова щодо
вступу до ЄС – новоствореної посади
після грудневого рішення лідерів
ЄС. Він, як зазначає преса, цілком
підходить для такого мандата.

До
того, як стати міністром, Попеску був
науковим співробітником Центру досліджень
європейської політики в Брюсселі, потім
аналітиком і директором програм
Європейської ради з міжнародних відносин
(ECFR), аналітиком Інституту досліджень
безпеки Європейського Союзу та радником
з питань закордонної політики
та європейської інтеграції в офісі
прем’єр-міністра Республіки Молдова.

Його
останній закордонний візит напередодні
відставки відбувся до Бухареста, де він
зустрівся зі своєю румунською колегою
Лумініцою Одобеску та іншими офіційними
особами. За повідомленням кишинівської
дипломатії, глави зовнішньополітичних
відомств двох сусідніх країн обговорили
розвиток і поглиблення двостороннього
партнерства, а також наступні кроки в
переговорах про вступ Молдови до
Європейського Союзу.

Новим
міністром закордонних справ в уряді
очоленому Доріном Речаном
стане нинішній віце-спікер парламенту
Кишинева Міхай Попшой.
Також буде створено нове міністерство
з європейських справ, яке очолить
Крістіна Герасимов, яка до цього часу
була державним секретарем МЗС. Міхай
Попшой, який приступить
до виконання своїх обов’язків наступного
тижня, вже провів першу телефонну розмову
зі своїм румунським колегою. Лумініца
Одобеску запросила його відвідати
Бухарест і підтвердила відданість
Румунії розвитку стратегічного
партнерства, просуванню спільних
проєктів і двостороннього
співробітництва.

Раніше
президент Клаус Йоганніс
на щорічній зустрічі з главами
дипломатичних місій, акредитованих в
Бухаресті, також заявив, що Румунія
залишатиметься на боці
сусідньої країни в процесі переговорів
про вступ до Європейського Союзу. Він
сказав, що рішення про початок переговорів
є стратегічним завданням для Румунії,
і підкреслив, що дуже важливо, щоб Молдова
продовжувала отримувати підтримку.

Саміт у Софії, що пройшов цього тижня підтвердив європейську перспективу Західних Балкан та окреслив конкретні заходи щодо зміцнення співпраці у галузі зв’язку, безпеки та верховенства права. Зустріч була першою у цьому форматі протягом останніх 15 років – глав держав та урядів ЄС разом з їхніми колегами з Албанії, Боснії та Герцеговини, Сербії, Чорногорії, Македонії та Косово. Цей саміт є можливо символічним актом, але він може викликати дедалі більший динамізм, – сказав австрійський канцлер Себастьян Курц, чия країна перебере від Болгарії головування в Раді ЄС у липні.

Якщо на Балканах немає європейської перспективи, турецький вплив та інші впливи стануть міцнішими, – попереджав Курц. Я виступаю за зміцнення зв’язків з Балканами, але думаю, що ми повинні сприймати з великою обережністю та строгістю будь-яке нове розширення, – сказав президент Франції Еммануель Макрон, один з європейських лідерів, який своїми заявами приборкав надії балканських країн щодо швидкого вступу до ЄС, за даними прес-служб.

Ми повинні допомогти всім країнам, що перебувають у процесі реформування та рухаються до Європи, – заявив французький президент, але перед врахуванням будь-якого розширення ЄС потрібно провести реальну реформу, яка дозволить поглиблення інтеграції та покращення функціонування 27 держав-членів після запланованого виходу британців в 2019 році. До цього часу переговори про приєднання почалися з Чорногорією в 2012 році та з Сербією у 2014 році. Перед будь-яким подальшим кроком, балканські країни повинні забезпечити більшу стабільність між ними, було сказано також у Софії.

Побоювання Брюсселя пов’язані, серед іншого, з напруженістю між Сербією та її колишньою провінцією Косово, чия одностороння декларація про незалежність ще не визнана п’ятьма державами-членами, серед яких і Румунія. Це лише один приклад напруженості в регіоні, який ще не повністю стабілізувався, через два десятиліття після розпаду колишньої Югославії.

Президент Клаус Йоганніс, який представив Румунію на зустрічі в Софії, оцінив, що Декларація Саміту відображає зобов’язання Союзу в регіоні Західних Балкан, а також прихильність до принципу власних заслуг, в тому сенсі, що кожен партнер оцінюється індивідуально згідно з досягнутими результатами.

Відносини між Республікою Молдова та Європейським Союзом були офіційно започатковані з підписанням у листопаді 1994 року Угоди про співробітництво та партнерство, яка набрала чинності через чотири роки. Зближення між Європейським Союзом та Республікою Молдова продовжилось у 2004 році через включення Республіки Молдова до Європейської політики сусідства, а через два роки її було прийнято як повноправного члена Процесу співробітництва у Південно-східний Європі, а з травня 2009 року Кишинів бере участь у ініціативі Східне партнерство.

Наприкінці листопада 2013 року Республіка Молдова підписала Угоду про асоціацію з Брюсселем, а у вересні 2014 року 28 міністрів закордонних справ Європейського Союзу підписали цю угоду. В даний час Брюссель та Кишинів вдосконалюють свої відносини через поступову економічну інтеграцію, поглиблюючи співпрацю в політичному напрямку. Іншими словами, користуючись підтримкою Брюсселя в цьому демарші, через всі свої дії прозахідний уряд в Кишиневі залишається послідовним цій ясній меті щодо інтеграції країни в Європейський Союз.

У Бухаресті університетський професор Штефан Попеску, запрошений на Радіо Румунія, досить скептично ставиться до того, що ця мета буде досягнута в найближчі роки: З російськими військами в Придністров’ї хтось може мріяти, що Р. Молдова вступить до Європейського Союзу? Звичайно, реформи повинні бути зроблені, але населення Республіки Молдова скорочується швидше, ніж населення Румунії, і вона ризикує стати, перш за все, невдалою державою. Це потребує інвестицій, але, на жаль, для олігархічної держави дуже важко отримати довіру інвесторів. Румунія тут несе велику відповідальність, і я хотів би побачити все більше і більше румунських компаній, які перетинають річку Прут, але, звичайно, влада Кишинева також повинна сприяти цьому перетину Прута.

Ситуація в сепаратистському російськомовному регіоні Придністров’я, що в східній частині Республіки Молдова залишається дійсно чутливою. Російська Федерація взяла на себе зобов’язання вивести війська та військову техніку з Республіки Молдова ще на Стамбульському саміті в 1999 році, але дотепер лише частина свого важкого озброєння було виведено. Тамтешні війська здійснили понад 200 військових навчань минулого року, а з початку цього року більше 20 навчань. Директор Бухарестського Центру запобігання конфліктам Юліан Кіфу пояснює ситуацію в Придністров’ї: «В сепаратистській зоні є два типи сил, є так звані миротворчі сили, хоча ніхто ніколи не просив Російську Федерацію взяти участь в будь-якому форматі миротворчих сил, але вона знаходиться там з цими військами, йдеться про Оперативну групу російських військ. І були війська 14-ї армії, які формально нібито були виведені з регіону, відповідно до зобов’язань в Стамбулі в 1999 році Таким чином, існує дві категорії військовослужбовців. Крім них, є третя категорія, яка відноситься до категорії так званих воєнізованих сепаратистського режиму, яка налічує приблизно 10-12.000 тисяч людей, в основному з російської армії, які мають сім’ї і живуть в цьому регіоні. Отже маємо три категорії військ. Проблема полягає в тому, що миротворчі сили, так звані миротворці, проводять навчання з сепаратистськими силами і Оперативною групою російських військ. Тут велика проблема, бо практично через такі навчання Росія відмовляється від свого статусу незалежності, непричетності, якщо хочете, до конфлікту.

Військові навчання, проведені російськими військами, які були розгорнуті в Придністровському регіоні, мали на меті, зокрема, протидіяти тероризму та підготовці військових, згідно деяким прес-релізам, опублікованим на офіційному сайті Міністерства оборони Російської Федерації,. Однак кишинівська дипломатія розглядає ці військові навчання як пряму і жорстоку загрозу суверенітету та територіальній цілісності Республіки Молдова. Політолог Влад Цуркану, колишній радник президента в Кишиневі зазначив: Справді, влада Кишинева не може запобігти ворожим військовим навчанням, таким, як ті, що регулярно відбуваються протягом останніх декількох місяців на лівому березі Дністра. Експерти з питань безпеки дуже стурбовані цим, хоча таке сприйняття не має місце на рівні суспільства.

У Бухаресті все ясно: стратегічною метою Румунії у відносинах з Республікою Молдова є європейська інтеграція сусідньої держави, це будучи єдиним варіантом, здатним забезпечити процвітання, безпеку та свободу громадян незалежно від їхнього віку, етнічної приналежності, мови спілкування або релігійної конфесії.

У Національному палаці дітей в Бухаресті було свято! В кінці січня пройшов Фестиваль інтеграції, у якому протягом двох днів, взяли участь звичайні діти і діти з особливими потребами. Це був свого роду художній марафон, який включав в себе поезію, танці, співи і спортивні змагання.

Організатором вже ХІУ фестивалю Адела Ханафі, голова Асоціації Коніл, є матір’ю дитини з діагнозом СДУГ- синдром дефіциту уваги з гіперактивністю, і з особистого досвіду, зрозуміла наскільки важливо, щоб всі діти могли взаємодіяти незалежно від їх особливостей. Так народилася Асоціація Коніл, якою вона керує, і так стартував Фестиваль інтеграції сім років тому. Деталі подає Адела Ханафі: Я зрозуміла, що у моїй ситуації є багато інших батьків, і ми вирішили створити Асоціацію, яка б зібрала разом всіх дітей, будь то типові або нетипові і спробувати змінити менталітети, і показати, що діти з особливими потребами не становлять небезпеку для інших. Навпаки, вони можуть допомогти їм розвинути себе, якщо ми навчимо іх урок терпимості, інтеграції та любові, і ці речі корисні для обидвох сторін. Саме тому ми створили Асоціацію Коніл, яка в даний час нараховує близько 300 дітей, в тому числі 100 з особливими потребами.

На тій же сцені типові діти і діти з особливими потребами виступили дуже добре. Розповідає Адела Ханафі: Це був дуже хороший захід, у нас було 1500 дітей, які виступали на сцені. Це був художній марафон надзвичайної якості. У заході взяли участь діти з Бухареста та всієї країни. У нас були діти з дитячих будинків, а також діти асоціацій, які займаються дітьми з особливими потребами, а й з танцювальних клубів, дитсадків, шкіл, які прийшли з тим, що вони найкраще підготували, тому що більшість з них приходять з перших випусків фестивалю і ми дуже раді бачити їх, як вони прогресують. З кожним випуском вони стають все більш конкурентоспроможними і з більшими досягненнями.

І оскільки до Асоціації Коніл включені діти від 3 до 18 років, і на сцені фестивалю виступили артисти різного віку. Ця подія стала життєвим уроком як для дітей, так і для батьків, сказала нам наша співрозмовниця, і це тому, що жодна дитина не буде жити ізольованою. Вона буде зустрічатись з різними людьми, і повинна знати, як адаптуватися і працювати з кожною з них.

Школа Асоціації Коніл працює за звичайним графіком, але в системі, адаптованій до потреб кожної дитини, тут 85% дітей з особливими потребами та 15% звичайних дітей. Адела Ханафі: Ми працюємо за адаптованою програмою. Кожна дитина вчиться в своєму власному темпі. І це дуже важливо. Ми не повинні виховувати лише математиків або експертів з румунської мови, як це трапляється, взагалі, в звичайних школах. Ми повинні викрити у кожній дитині те, що вона знає найкраще робити і допомогти їй. Часто діти зазнають принижень, якщо вони не мають досягнень, якщо не є олімпійцями, і це створює величезний психологічний тиск на них. Тому ми рекомендуємо, щоб батьки спробували і інші варіанти і побачити, що можуть робити ці діти і спробувати мотивувати і заохочувати їх у цьому напрямку.

З досвіду 12-річної діяльності Асоціації Адела Ханафі сказала нам, що все змінюється і батьки зрозуміли, що об’єднання дітей типових з нетиповим не є небезпечним, навпаки, це вигідно обом сторонам. Так що діяльність Асоціації не зупиняється на цьому, вона впроваджує кілька проектів: У нас є багато проектів. Наступний захід ConilFest відбудеться 13-14 травня, але до тих пір ми проводимо дуже важливу кампанію, яка називається Віддай до школи нетипову дитину. Під час кампанії ми організуємо різні заходи, як марафон або ярмарок мерцішорів. У нас розгортається кампанія під назвою Доброчинна спільнота»,у ході якої з дітьми нашої школи і всієї асоціації виготовляємо невеликі предмети, які потім продаємо, а отримані гроші використовуємо для створення середньої школи У-УІІІ класи, яку ми дужае хочемо мати, тому що діти вже у четвертому класі, і вони повинні вчитися в тій же манері.

Весна приходить однаково для всіх нас, але дітей з Асоціації Коніл застає в різних заходах.

Недавна перемога на президентських виборах в Республіці Молдова соціаліста Ігоря Додона ризикує швидше за все анулювати всі кроки, навіть боязливі, які колишня радянська республіка зробила в останні роки на європейському шляху. Оскільки Додон прямо сказав, що він бажає переосмислити закордонну політику, шляхом якої Респ. Молдова знову б увійшла під опіку Росії, так як це було в період з 2001 по 2009 рр, коли комуністи правили країною.

Навіть і так, сусідній Румунії, яка стала підтримувачем європейських устремлінь Кишинева, постійним постачальником експертних знань у багатьох областях і спонсором вмираючої економіки Республіки Молдова, зміна намірів Додона не змінює її планів. Це дав зрозуміти глава держави Клаус Йоханніс, з нагоди участі в Клужі (на північному заході Румунії), в дебатах на тему «Європейський Союз між розпадом і реформуванням. Внесок Румунії у зміцненні європейської інтеграції.

Клаус Йоханніс про особливі стосунки між Румунією і Респ. Молдова: Ці особливі відносини в ХХІ столітті повинні мати міцний фундамент. Цей міцний фундамент, на мій погляд, і думку цю поділяють всі члени Верховної Ради оборони країни, повинен бути інституційною основою. Румунія повинна і хоче підтримати Молдову. Це означає, що ми повинні підтримувати, щоб установи Республіки Молдова стали більш результативними, більш сильними, більш представницькими і працювали би більш прозоріше.

Внесок Румунії в інвестиціях в економіку Республіки Молдова і підтримка спробам Кишинева позбутися залежності від російського газу є й надалі твердими зобов’язаннями. Клаус Йоханніс: Румунія повинна брати більш активну участь в молдовській економіці, але не намагаючись управляти чимось там, але спрямовувати інвестиції в Молдову, здійснивши, наприклад, енергетичні підключення з Республікою Молдовою, аби позбавити трохи її від залежності від єдиного постачальника.

Для Республіки Молдова, у новому внутрішньому політичному контексті, оголошуються смутні часи, коли великі проблеми, найімовірніше, стануть більш гострими. Серед них, бідність, крихка банківська система, з якої зник безвісті один мільярд доларів, або судова система, що не спроможна приборкати корупцію, особливо на високому рівні.

E-sight є проектом цифрової освіти та соціальної інтеграції за допомогою сучасних технологій для слабозорих дітей. Він розгорнувся з травня 2014 по червень 2015 року та був проведений організацією «Рятуйте дітей» за фінансової підтримки Фонду «Orange».

Цим проектом користувалися 400 дітей із спеціальних навчальних закладів Бухареста, Тімішоари, Клуж-Напоки, Бузеу, Тиргу-Фрумос і Араду, і більше 1000 дітей були проінформовані про ресурси, призначені для них. Основою цього проекту були результати дослідження, проведеного організацією «Рятуйте дітей», яке показало, що 65% дітей з порушеннями зору хотіли би, щоб громадськість знала про проблеми, що постають перед ними, будь то доступ до освіти або до онлайн-послуг. Так само, більшість учасників дослідження висловили бажання, щоб матеріали та результати їхньої праці стали відомими громадськості.

Отримані результати в рамках цього проекту продемонстрували ще раз доречність соціальної інтеграції дітей з порушеннями зору, зазначила Теодора Стойка з організації «Рятуйте дітей»: Перша мета проекту полягає у підтримці вільного вираження дітей і стимулювання їх взаємодії з іншими. Друга мета полягає у підвищенні обізнаності про становище незрячих дітей, і не менш важливо, ми хотіли, забезпечити цим дітям доступ до освітніх ресурсів, з урахуванням на їхні потреби. Для успішного завершення першої мети, ми організували ряд неформальних заходів. Таким чином, ми створили групу з 55 добровольців, які поїхали до Бухареста, Тімішоари, Араду, Клуж-Напоки, Бузеу і Тиргу-Фрумос та провели ряд неформальних заходів із дітьми. Результати цих заходів були мистецькі проекти, такі як малювання, колажі та створення фігурок … Потім ми хотіли підвищити рівень обізнаності про ситуацію слабо зрячих осіб і вирішили організувати виставки. З 29 травня по 17 червня ми організували в містах Бузеу, Арад, Клуж-Напока, Тімішоара і Тиргу-Фрумос серію виставок, в яких представили роботи, які діти зробили в ході неформальних заходів.

Проект E-sight включив також розробку онлайнової платформи www.e.sight.ro з необхідною інформацією та додатками, необхідними для цих дітей (підручники, мобільні додатки, програмне забезпечення для читання). Крім того, Національна бібліотека Румунії пропонує полегшення доступу до інформації для слабо зрячих людей, сприяючи їх інтеграції в культурну та освітню сфери, а потім на ринок праці, як нам розповіла Клаудія Шербенуце, генеральний директор Національної Бібліотеки Румунії: Ми пропонуємо громадськості, у тому числі особам з порушеннями зору, послуги позичання книг у доступному форматі. Отож, до кінця року, якщо у вас немає бібліотечної картки, напишіть, щоб ви отримали її, і з будь-якого комп’ютера ви зможете завантажити книги для читання. Це перша подібного роду послуга в Румунії.

Проект E sight припускає також зняття документального фільму про історію 10 річної незрячої дівчини з міста Тиргу-Фрумос Лівії Фрона, пристрасної любительці гри на піаніно: Я люблю грати на піаніно, тому що я відчуваю тісну прив’язаність до нього. Мій улюблений композитор – Моцарт. Коли я граю на піаніно відчуваю велику радість в душі. У майбутньому я хочу стати піаністкою і, якщо це можливо, хочу дістатися туди, де народився Моцарт, до Австрії.

Не менш талановитим є 17-річний Еусебіу Томак. Він є учнем XI класу і пристрасно любить народну музику: На початку було дуже важко, тому що я не очікував мати можливість досягти цього рівня. Однак, все наше життя є змаганням, яке ми повинні врешті-решт виграти. Я почав грати на інструменті на 9-му році життя, у мене тоді був іграшковий орган… Потім, мої батьки звернулися до викладача музики з Педагогічного училища міста Ботошань, тому що вони побачили, що мені подобається співати. Я спочатку приклеїв кілька точок на органі, кожна з різними формами, щоб краще вивчити клавіатуру. І так, трохи по трохи, час минав… Коли я був у 5-му класі, моя мати купила мені сопілку і я почав грати на неї, запам’ятовував всі пісні, бо не міг користуватися портативом, будучи незрячим… Почав потім вивчати кожну пісню, перед тим я записував її на телефоні. Потім перейшов на кларнет, флейту, окарину…

Особи з порушеннями зору є маргінолізованою групою на рівні румунського суспільства, вказують дослідження проведені в останні роки, які розташовують Румунію на останніх місцях що стосується інтеграції цієї категорії людей на ринку праці. Тільки один з 15 молодих незрячих людей знаходить собі місце роботи. Сімона Пенеску, тимчасовий виконавчий директор Фонду Orange з Румунії: На теоретичному та законодавчому рівнях, все у нас гаразд. Маємо закон, який зобов’язує великі компанії наймати людей з вадами. Проблема в практичній реалізації закону. Є багато таких випадків, коли роботодавці воліють сплачувати штраф державі, ніж наймати людей з дефіцитом зору, тому що вони бояться. Ми могли б організувати деякі дискусії, семінари з роботодавцями, щоб пояснити їм. Як не дивно, ті роботодавці, які наймають людей з порушеннями зору на роботу, надзвичайно задоволені роботою, яку виконують ці люди. Таким чином, ми повинні їм пояснити якими є можливості осіб з вадами.

Після завершення ліцею подальші можливості навчання для молодих слабо зрячих людей є вкрай низькими. Ті, кому вдається інтегруватися далі у систему освіти, допомагають батьки, які платять витрати на обладнання, що необхідні для адаптації курсів до їх потреб. Наприклад, ліцензія на програму, яка відтворює голосно текст зображений на екрані комп’ютера коштує близько 1000 євро. У Румунії налічуються близько 3200 дітей і більше 100.000 дорослих з порушеннями зору.

Основною причиною того, що Республіка Молдова на даний час не є членом Європейського союзу поряд з іншими колишніми радянськими республіками, як балтійські країни, є вагання суспільства і політичного класу щодо напрямку розвитку країни. Цю думку висловив премєр-міністр Юріє Лянке на форумі “Майбутнє Республіки Молдова у ЄС”, організованого нещодавно Фондом Конрада Аденауера в Кишиневі. Ось, як аргументує молдавський чиновник це твердження: “У 1991 році Республіка Молдова і Латвія, дві колишні радянські республіки, були на майже тому самому рівні з економічної та соціальної точок зору. Сьогодні у Латвії середня пенсія становить 300 євро, а середня заробітна плата складає 800 євро, субсидії у сільському господарстві у розмірі 180 євро на гектар орної землі, також підвищився рівень соціальної та політичної безпеки. Я переконаний, що Латвії вдалося консолідували суспільство, а нам менше, ні через те, що ми менш розумні, або менше працьовиті, а тому що з 1991 року до нинішнього часу ми постійно вагалися. Ми не мали дуже чітку ціль, не мали бачення щодо майбутнього цієї країни та політичної системи, куди прямуємо, які правила ми хочемо втілювати в життя. Як висновок, у нас є ще слабкі установи, які ще під впливом політики.”

Тепер Республіка Молдова ближче ніж будь-коли раніше до Брюсселя. Президент Республіки Молдова Ніколає Тімофті висловив своє переконання, що колишня радянська республіка подасть заявку на членство в ЄС в 2015 році, в контексті майбутніх парламентських виборів, що відбудуться 30 листопада та на яких проєвропейська правляча коаліція змагатиметься з лівими партіями, що виступають за наближення до Росії.

“Надання статусу країни-кандидата буде стимулювати інтеграційні процеси, сприяти модернізації державних структур, також дозволить Молдові відчувати себе в більшій безпеці у звязку з подіями, які відбуваються в регіоні”, – ствердив Ніколає Тімофті. Ратифікація, тиждень тому Європейським Парламентом Угоди про асоціацію Республіки Молдова з ЄС, була сприйнята як великий успіх, як для Кишинева, так і для Брюсселя, будучи суттєвим елементом для збільшення прозорості та економічного зростання, а також стабільності та процвітання цієї країни. Угода була підписана 27 червня 2014 в Брюсселі, а 2 липня була ратифікована Парламентом Республіки Молдова. Семи національних парламентів з 28 держав-членів ЄС вже ратифікували цю угоду, першим будучи парламент Румунії.

За даними останнього опитування громадської думки, проєвропейські партії мають невелику перевагу над партіями, які утверджують ідею інтеграції у євразійські структури, контрольовані Росією. Молдовські політичні оглядачі не виключають варіант створення широкого коаліційного уряду, який би включав і комуністів, якщо проєвропейські партії не зможуть набрати достатню кількість голосів, щоб залишитися при владі. Кореспондент Радіо Румунія в Кишиневі Васіле Стате: “Шести політичних партій мають шанси увійти в майбутній однопалатний Парламент в Кишиневі — зазначається у опитуванні громадської думки, проведеного Інститутом громадської політики. Три з них: Ліберально-демократична партія, Демократична партія і Ліберальна партія чітко визначили свій проєвропейський вибір, в той час як інші три: Комуністична партія, Соціалістична партія і партія “Батьківщина” виступають за наближення до Росії. Але, треба відмітити той факт, що останнім часом партія екс-президента Володимира Вороніна оголосила, що вона не буде денонсувати Угоду про асоціацію з ЄС. Згідно опитуванням, якби наступної неділі мали місце парламентські вибори, три проєвропейські партії: Ліберально-демократична партія, Демократична партія і Ліберальна партія отримали б 33% голосів, а Комуністична партія, Соціалістична партія і партія “Батьківщина” – 29%. Навіть у цих умовах, формування парламентської більшості буде вкрай складним процесом, враховуючи майже ту саму силу двох таборів.”

Директор Інституту громадської політики Аркадій Барберошіє не виключає варіант створення альянсу, до складу якого входили б проєвропейські партії та Комуністична партія: “Мабуть, ми повинні подумати створити широку коаліцію, за участю, наприклад, Комуністичної партії, яка б забезпечувала політичну стабільність протягом наступних шести років. Оскільки, якщо через два роки ми не матимемо президента, знову будуть організовані позачергові парламентські вибори.“

На думку соціолога Йона Жігеу можливий альянс між Комуністичною партією, Соціалістичною партією та партією “Батьківщина” не зможе забезпечити стабільність в Республіці Молдова.

Республіка Молдова планує у 2015 році подати заявку на членство в Європейському союзі, – про це заявив Президент Молдови Ніколає Тімофті на спільній прес-конференції з Президентом Австрії Хайнцем Фішером, який перебуває з офіційним візитом у Кишиневі.

Президент Республіки Молдова сказав, що статус країни-кандидата допоможе підвищити безпеку країни. Ніколає Тімофті: “У 2015 році ми маємо намір подати заявку на членство в Європейському Союзі. Надання статусу країни-кандидата буде стимулювати інтеграційні процеси, сприяти модернізації державних структур, також дозволить Молдові відчувати себе в більшій безпеці у звязку з подіями, які відбуваються в регіоні.”

Президент Ніколає Тімофті, вважає, що для Республіки Молдова немає іншого шляху розвитку, ніж європейський. Минулого тижня Європейський парламент ратифікував Угоду про асоціацію Кишинева до ЄС. Речник Адміністрації президента в Кишиневі Влад Цуркану вітає це рішення, відмітивши водночас, рішучість про-демократичних сил продовжувати курс на європейську інтеграцію. Влад Цуркану: “Глава держави привітає з цієї нагоди громадян країни, які, на його думку, проявили єдність у підтримці європейського курсу Республіки Молдова. Президент вважає голос євродепутатів як визнанням прогресу нашої країни по шляху до демократичних реформ та важливим кроком у зміцненні процесу політичної та економічної інтеграції Республіки Молдова у ЄС.”

Семи національних парламентів з 28 держав-членів ЄС вже ратифікували цю угоду, першим будучи парламент Румунії. “Я переконаний, що тільки європейське майбутнє дасть нашим громадянам краще життя, вищий дохід, добрі дороги, кращу освіту та медичну систему, доступу до ринку з півмільярда споживачів, інститутів, які краще функціонуватимуть за європейським зразком”, – ствердив, у свою чергу, премєр-міністр Республіки Молдова Юріє Лянке.

30 листопада, у Республіці Молдова проходитимуть парламентські вибори. Результати цих виборів будуть дуже важливими для продовження європейського курсу колишньої радянської республіки. За даними останнього опитування громадської думки, три головні демократичні партії можуть набрати 48% голосів виборців, у той час як за комуністів проголосували б лише 27%.