Tag: інформаційна війна

У другій половині жовтня в приміщені Парламенту Румунії відбулася
презентація нової книги «Інформаційна війна: типізування інформаційної агресії Російської Федерації»,
написаної колективом авторів з Румунії та Р. Молдова під керівництвом директора
румунського Центру запобігання конфліктам та раннього попередження Юліана Кіфу
і директора кишинівського Інституту суспільних політик Оазу Нантоя. На заході
були присутні чільні державні посадовці, дипломати, відомі політологи,
науковці, викладачі та студенти вищих навчальних закладів, а також представники
провідних ЗМІ.

Основною метою цієї книги є дослідження типових складових інформаційної
війни Росії та створення системи порогів і рівнів впливу в проведенні оцінки
впливу інформаційної війни Росії на треті країни, а також у виявленні робочих
систем інформаційної війни та усвідомленні наявності цієї війни та створенні
інституційних елементів захисту в умовах
інформаційної війни.

На цьому наголосив і колишній міністр закордонних справ та екс-голова
Служби зовнішньої розвідки Румунії Теодор Мелешкану: «Це науковий аналіз явища, що все більше поширюється на міжнародному рівні.
Якщо до недавнього часу гібридна війна була не більше концепції, про яку можна
було прочитати в різних роботах, сьогодні ми спостерігаємо за все ширшим
використанням цих інструментів, складовою яких є й інформаційна війна. Отож
інформаційна війна є частиною гібридної війни, але ми повинні усвідомити, що
водночас це окремий елемент або інструмент, який може бути ефективно
використаний деякими державами, які зацікавлені в просуванні своїх інтересів.
Основною метою інформаційної війни є створення альтернативних реалій шляхом
перекручення істини надаючи їй власне тлумачення.»

Теодор Мелшакану озвучив основні тези російської пропаганди в румунському
інформаційному просторі: «Перша тема:
Румунія є рабом Сполучених Штатів Америки та спроби утвердження
антиамериканських настроїв у Румунії; друга ключова тема – антинатівська
пропаганда; третя тема – кампанія проти розміщення в Румунії елементів
американської системи ПРО та погрози заходами у відповідь, які все більше прокладають
собі шлях в румунському суспільстві; четверта, дуже важлива тема, стосується
розпаду Європейського союзу, точніше того, що численні кризи, з якими стикалося
європейське співтовариство останнім часом нібито призведуть до розвалу Євросоюзу. І,
нарешті, п’ята, більш свіжіша тема,
ставить знак рівності між Туреччиною Ердогана і Росією Путіна, з тим, щоб
вплинути на спосіб мислення в румунському суспільстві.»

Відомий румунський аналітик і знавець східного простору Дан Дунгачу
наголосив на тому, що Росія, для досягнення своїх цілей, використовує внутрішні
проблеми, з якими стикаються країни ЄС. «Коли ми кажемо, наприклад, що Росія
фінансування екстремістські партій в Європі – це абсолютно вірно, але
європейці не голосують за ці партії або французи не віддають свої
голоси партії пані Ле Пен тому що вона фінансується Росією. Навпаки, Росія
фінансує її тому що французи голосують за неї. Завданням соціолога є зрозуміти,
чому суспільство опинилося в цій ситуації, а ті, хто займається Росією та
інформаційною війною мають зрозуміти, що робить Росія і чому вона ятрить деякі рани.
Росія не спричиняє ці рани, або не всі, вона розворушує існуючі рани.»

Дан Дунгачу підкреслив і проблеми, що виникають в зусиллях Євросоюзу у боротьбі з російською пропагандистською кампанією, зокрема щодо поширення
інформаційної альтернативи російськомовним жителям і тим, хто користується
контрольованими російською владою ЗМІ: «Різниця між росіянами сьогодні і нами,
спільнотами, котрі пережили комуністичний режим до 89 року, є величезною. Коли ми слухали Радіо Вільна Європа/Радіо Свобода і Голос
Америки, були виконані дві умови: по-перше ми довіряли тому, що передають Захід або
Америка і, по-друге, ми не любили свої еліти, не любили систему, не любили
режим. Проблема Росії на даний момент полягає в тому, що жодна з цих умов не
виконується. Захід не здається росіянам правдоподібним, а росіяни, здається, не
ненавидять свої еліти. Коли маєш таку ситуацію, і я не роблю моральних суджень
цього, набагато важче діяти ніж до 89 року, важче доносити інформацію. Що може сказати Брюссель громадянину Росії, який не вірить ЄС, підозріло ставиться
до нього і не ненавидить свої еліти настільки, щоб коли йому кажуть, що ця його еліта корумпована
і негідна, він би подякував і сказав: Раптом мене осяяло! Це дуже складна
методологічна проблема, яка зараз обговорюється і, котра, можливо, заслуговує і
нашої уваги як європейців і членів НАТО.»

Директор румунського Центру запобігання
конфліктам та раннього попередження Юліан Кіфу підкреслив, що ця книга корисна всім, хто в тій
чи іншій формі присутній або працює в суспільному просторі. «Окрім спроби закладення першої цеглини і початку дебатів довкола теми інформаційної війни, цією
книгою ми хочемо привернути увагу громадськості,
ЗМІ, можновладців до існування цих компонентів, в яких кожен з нас знехотя може стати мультиплікатором. Ми не можемо
знати все і тому якась новина в сфері, з якою ми не обізнані, може
бути мимоволі поширена нами без
пояснень експерта, який би допоміг збалансувати ситуацію.»

Кібернапади і випадки інформаційного шпигунства збільшаться в 2015 році, а екстремістські групи будуть активізувати свій наступ на Інтернет, відповідно до доповіді компанії із забезпечення компютерної безпеки McAfee. “Тих, хто зміцнили свої позиції буде складніше виявити в зборі інформації, в той час як новачки шукатимуть шляхи, щоб вкрасти гроші і знищити своїх супротивників”, йдеться в документі.

Що таке кібербезпека сьогодні, враховуючи, що виявлено все більше і більше нових вразливостей? Представник компанії Bitdefender, яка надає антивірусне програмне забезпечення Богдан Батату розповідає “Це поняття дуже важко визначити, враховуючи, що кожного дня зявляються близько 400 тисяч нових вірусів, і їх число зростає, оскільки все більше і більше кіберзлочинних груп спрямованих, в принципі, на нашу приватну інформацію або ідентифікацію наших даних.”

На думку аналітиків, деякі екстремістські групи та організації будуть ще більше використовувати компютерні мережі для здійснення атак. Водночас, хакери будуть удосконалювати свої методи, які дозволяють їм нелегально проникнути в мережі жертв і викрасти дані, не будучи виявленим, потім перепродати їх або використовувати їх пізніше. Автори доповіді також привертають увагу, що хакери будуть атакувати і предмети, що підключені до інтернету. Наприклад, мережі GSM по всьому світу прослуховувалися, і принаймні 14 країн вже потерпіли.

Наскільки ефективні механізми для запобігання подібних атак? Богдан Ботезату розповідає: “Практично вся цифрова система передачі даних вже не є безпечною, через те, що досі ми мали справу зі звичайними злочинцями, кримінальними групами, які націлені тільки на споживчий сектор, тобто на звичайного користувача. Тепер ми говоримо про інформаційну війну, враховуючи, що уряди з необмеженими ресурсами були безпосередньо причетними до інформаційного шпигунства. Із злочинними групами існували шанси боротися, тому що вони мали відносно обмежені ресурси, але в момент, коли уряд втручається у інформаційну війну, вони можуть змусити навіть компанії розкривати певну інформацію, можуть змусити деякі компанії виставити інформацію для певних користувачів або цілих інформаційних мереж, як інтернет-провайдерів високого рівня. Якщо ми подивимося на те, що відбулося в інформаційному просторі в останньому році, то вважаємо, що інформаційні загрози, які надходять від урядів дуже, дуже складні, оскільки навіть найкращі антивіруси не можуть їх заблокувати, бо відповідні уряди мають достатньо грошей, щоб купити недоліки системи інформаційної безпеки, щоб вплинути на дуже широке коло людей.”

Кіберзлочинність зростає, і, оскільки технологія розвивається, вплив таких атак стає все більш потужним і такі гіганти, як Facebook, здавалося б, непереможні, стають їхніми жертвами. Агентство національної безпеки США, одна з найбільш потужних і оснащених американських спецслужб, “загубило” 58 000 документів з секретними інформаціями, що вважається “одним з найбільш значних витоків інформації в історії США”. Автор атаки в 2013 році, в даний час вже відомий Едвард Сноуден, ІТ-фахівець, прийнятий на службу для проекту НАСА. Торік, навесні, 50 мільйонів користувачів популярної служби Evernote, з архівування документів та нотаток, були повідомлені, що безпека їх рахунків скомпрометована. Їх попросили змінити свої паролі, і Evernote впровадила нову систему аутентифікації. У лютому 2013 року, рахунки 250 000 користувачів соціальних мереж і мікро-блогів Twitter були зламані, кіберзлочинці викрали відповідні імя та пароль. Ані гіганти електронної торгівлі не уникнули кібератак. У травні 2014 року, відомий американський сайт eBay публічно визнав, що зазнав найбільшої кібератаки, персональні дані 233 млн користувачів були викрадені.

Якою є ставка? Богдан Ботезату пояснює: “Ставка завжди фінансова, видалення конкурента з ринку, припинення його послуг на невизначений строк у такий спосіб, щоб великі компанії були шантажовані деякими гравцями на ІТ-ринку з метою отримання фінансової вигоди.”

Масштабна кібератака, з особливо сильним впливом на наше теперішнє суспільство, є ризиком, що загрожує на світовому рівні, стверджують експерти. Останнє посилання на можливу інформаційну катастрофу було зроблене в кінці вересня представником одного з найбільших американських фінансових наглядових органів. Він підняв питання про можливість початку кіберармагеддону, що може залишити глибокий слід у фінансовій системі протягом тривалого періоду, порівнюючи його з атакою від 11 вересня.