Згідно з доповіддю, проблема дискримінації іммігрантів у Румунії не сприймається ними як перешкода у різних соціальних контекстах. Бюрократія, труднощі в спілкуванні, відсутність прозорості і беззаконня, пов’язані з житловою орендою та трудовими договорами є основними проблемами, з якими вони зустрічаються. Доповідь була розроблена в рамках проекту Дискримінація іммігрантів у сфері цивільного права, спрямованого на заохочення прав людини та боротьби з наслідками дискримінації та нетерпимості по відношенню до іммігрантів.
Згідно Генеральній інспекції у справах імміграції, в Румунії є 59.200 іноземців із законним дозволом на проживання, іноземців з третіх країн, більшість з яких знаходяться у нашій країні за сімейними обставинами. Приблизно 12.000 людей прибули для навчання, і близько 5.800 прибули працювати. Крім них, є ще одна категорія людей з формою міжнародного захисту, навколо 2.500. Доповідь показує, в якій мірі мігранти мають доступ до навчання, житла, охорони здоров’я, праці, товарів і послуг. У кожній з цих областей було виділено ряд перешкод на шляху до інтеграції.
Що стосується оренди житла іноземцем, Адріана Йордаке з Румунського академічного товариства заявив: Ми помітили певну структурну дискримінацію, тому що досить багато іноземців повідомили нам, що румунські власники не бажають здати в оренду та зареєструвати контракт в податкових органах … в той час як іноземці потребують цього з метою продовження терміну дії візи для перебування в нашій країні. Інша проблема – це надто високі орендні ставки. Іноземці вважають, що деякі власники вимагають від них більшої оренди, тому що вони є іноземцями і вважають, що у них більше грошей. Але в цілому взаємодія румунських власників з іноземцями була позитивною після здання в оренду квартири. Виявлено також ксенофобські та расистські ставлення у деяких власників, які не бажали орендувати житло іноземцям з Африки чи Близького Сходу. Щодо іноземних студентів, то якщо вони отримують стипендію від румунської держави, вони не користуються місцем для поселення в гуртожитках. Іншою проблемою їх доступу до житла була відсутність консальтингових послуг в університетах. Тобто вони прибувають сюди в Румунію, багато з них не знають ані мови, особливо студенти з Африки та Близького Сходу, і саме їм важко знайти місце для проживання.
Освіта є іншою важливою областю для визначення майбутніх виборів іноземців. В системі університетської освіти, студенти з-за меж ЄС стикаються з різними формами інституційної дискримінації, від додаткових зборів до відсутності можливостей, таких як безкоштовний міський транспорт. Адріана Йордаке: Було й багато щасливих студентів, але чимало іноземних студентів скаржилися на якість програм, особливо англійською мовою. Були такі ситуації, коли вони говорили, що вчителі не проявляють зацікавленості, не перекладають всі слайди, що адміністративний персонал вузів в деяких випадках не володіє іноземною мовою. Курси румунської мови, запропоновані університетами студентам іноді сприймалися останніми як незадовільної якості (відбувалися занадто рідко, студенти володіли по різному румунську мову і не могли знайти спільного знаменника). Багато курсантів не навчилися румунської мови після цих курсів. Крім того, корупція і хабарництво були також згадані коли йшлося про університетське середовище.
Якщо говорити про доступ до послуг охорони здоров’я для іммігрантів, можна запримітити менший рівень дискримінації ніж в інших областях. Проблеми тут пов’язані з відсутністю інформації, доступної для іммігрантів англійською мовою, труднощі у спілкуванні через взаємодію між різними культурами і бюрократією системи. Лучіана Лезереску, координатор цього проекту пояснює: Про хабар згадали чимало респондентів. Я думаю, що це єдина область, де хабарництво зустрічається найчастіше. Йдеться про 6 з 30 інтерв’ю, в ході яких люди зізналися, що вони повинні були заплатити, щоб отримати більш якісні послуги. Так само респонденти зізналися, що медичний персонал проявив зацікавленості до іноземців африканського походження, зокрема. Ще однією проблемою є той факт, що медичні послуги надаються на основі особистого ідентифікаційного номера, який виділяється Генеральною інспекцією у справах імміграції, у момент видачі дозволу на проживання. Таким чином, з моменту подачі документів і до моменту отримання дозволу на проживання, іноземець не має персонального ідентифікаційного номера.
Доповідь також показує, що іммігранти, які приїжджають працювати в Румунію є одними з найбільш вразливих. І це тому, що відставка з одного місця праці і не знайдення іншого місця праці протягом 60 днів має як результат висилку з країни. Андра Панаїт з Асоціації Румунія заради зміцнення здоров’я представить кілька результатів дослідження, пов’язаних з працею: Ми запримітили, що були такі ситуації коли трудові договори не укладалися на папері, або якщо їх укладали, то опускали кількість фактично відпрацьованих годин або винагорода була набагато меншою. Так само, роботодавці не виплачували вчасно або не платили взагалі за понаднормову роботу. Більшість людей вважали себе підданими дискримінації через приналежність до певної національності або через явну фізичну ваду.
Доповідь була складена Румунською Асоціацією по зміцненню здоров’я, разом з Румунським академічним товариством та Національною радою по боротьбі з дискримінацією. Її ініціатори пропонують серію рекомендацій для державних установ та органів влади, а саме перевірити рівень володіння румунською мовою та розгортати програми формування щодо прав та обов’язків мігрантів.
