Tag: ініціатива

Петиція, спрямована на
порятунок бджіл, зібрала необхідну кількість підписів для розгляду
Єврокомісією. Ініціатива «Зберігайте бджіл і фермерів» перевищила 1 мільйон підписів,
повідомляється на власному веб-сайті. «Той факт, що нам це вдалося, незважаючи
на масові обмеження, викликані кризою COVID-19, свідчить про те, наскільки багато людей закликають до
зміни аграрної політики», – заявила Вероніка Фейхт, представниця Мюнхенського Інституту
навколишнього середовища, одна із організаторів кампанії.

У петиції вимагається,
щоб законодавство ЄС передбачало поступове відмовлення від синтетичних
пестицидів, повернення до біорізноманіття та припинення фокусування на
промисловому сільському господарстві. З Румунії було зібрано понад 31.000
підписів, що на 30% більше, ніж було необхідно для перевищення мінімального
порогу, призначеного для країни. Петицію ініціювали 90 організацій із 17 країн
Європейського Союзу, які вимагають, щоб до 2030 року скоротити використання
синтетичних пестицидів у сільському господарстві на 80%, а до 2035 року
повністю відмовитися від них. Серед ініціаторів – Федерація румунських
бджільницьких асоціацій Romapis.

Ми запитали заступника голови цієї організації
Константіна Добреску, чому потрібен такий підхід: «Така
ініціатива дуже потрібна, тому що бджоли, і не тільки бджоли, усі
комахи-запилювачі знаходяться в занепаді. Це науково доведений занепад, який
має дуже важливі довгострокові наслідки на багатьох рівнях. Були здійснені
дослідження, наприклад, у Німеччині, на заповідних територіях, де не
практикується інтенсивне сільське господарство, що ґрунтується на інтенсивному
використанні пестицидів та монокультур. Отже, у такому регіоні був
спостережений спад, за 30-річний період, на приблизно 70% маси запилювачів,
тобто комах. Комахи так чи інакше знаходяться в основі харчового ланцюга. Коли
комахи зникають, це як ніби планктон зникає з моря. Все життя під загрозою, в
тому числі наше життя, життя людей. Це не жарт! Ви можете уявити собі, що
відбувається в сільськогосподарських районах, де ведеться це промислове
землеробство, що використовує багато пестицидів. Страждають бджоли, страждають
і пасічники, але подумайте про бідних джмелів, про одиноких бджіл… Їх ніхто
не захищає. Отже, вони зникають, види зникають, це втрати з надзвичайно
важливими наслідками».

Бджоли, а також інші
запилювачі є незамінними для збереження екосистем і біорізноманіття. До третини
виробництва харчів для людей та дві третини щоденних фруктів і
овочів покладаються на роботу бджіл та інших комах. Проте їхньому
існуванню загрожує постійне забруднення пестицидами та втрата середовища
проживання через промислове сільське господарство, наголошує Федерація
румунських бджільницьких асоціацій. У петиції також звертається увагу на те, що
природні екосистеми сільськогосподарських територій необхідно терміново
відновити, щоб сільське господарство стало ключовим фактором відновлення
біорізноманіття. Для цього фермерам потрібна підтримка при переході на агроекологію.
Необхідно віддати перевагу малим, різноманітним та стійким фермам, а також
розширити органічне землеробство. Треба сприяти навчанню та дослідженням у
сільському господарстві без пестицидів і без генетично модифікованих
організмів, йдеться у петиції.

Костантін Добреску пояснює: «Сільське
господарство віддає належне агрохімічній промисловості. У нинішній
сільськогосподарській практиці сформувалися певні звички, які передбачають масовевикористання цих
пестицидів, які набагато токсичніші, ніж перші покоління. Отже, від покоління до
покоління вони стають набагато більш небезпечні для комах, але й для населення. Хочемо чи ні, пестициди також містяться в
продуктах харчування. Ідея, що без цих отрут не можна було б вести сільське
господарство, абсолютно хибна. Є наукові дослідження, які показують, що Європа
є самоокупною з точки зору виробництва продуктів харчування. Очевидно, з
деякими змінами ментальності: наприклад, не їсти м’ясо частіше двох разів на
тиждень. Тобто зниження значення тваринництва таким чином, щоб задовольнитися
дещо більш послідовним рослинництвом в умовах екологічного землеробства. Тому
органічне землеробство можливе. Фермери, які вже обняли цей спосіб виробництва,
знають цю тему, вони знають, що це можливо. Вони знають, що ідея про те, що без
пестицидів люди помирали би від голоду, неправильна, хибна, це навіть
брехня…»

Європейська громадянська
ініціатива була запроваджена Лісабонським договором. Це дозволяє мільйону
громадянам щонайменше з чверті країн-членів ЄС запросити
Європейську комісію подавати законодавчі пропозиції у сферах компетенції
виконавчої влади ЄС. Однак на запит держав-членів, яким потрібен був час, щоб створити механізми
сертифікації заяв про підтримку, громадяни змогли подаватитакі ініціативи лише з 1 квітня
2012 року.

Продовжено ще на один
місяць режим надзвичайної ситуації

Запроваджений у травні 2020 року, після двомісячного надзвичайного стану, через пандемією COVID-19, режим надзвичайної ситуації в Румунії був продовжений на ще 30 днів, починаючи з понеділка, 12 липня. Рішення, прийняте урядом, передбачає, за словами керівника Департаменту з надзвичайних ситуацій Раєда Арафата, низку змін. Серед них – організування заходів просто неба за участю до 1000 осіб та скорочення дистанції з чотирьох до двох квадратних метрів для учасників весіль або хрестин. Водночас, сертифікат на одужання від коронавірусу діє 180 днів порівняно з 90 днями як було раніше, а зобов’язання робити щеплення для тих, хто супроводжує дітей на ігрові майданчики, скасовується.

Зростання
економіки

За даними нещодавно оприлюдненого літнього прогнозу Єврокомісії румунська економіка зросте в цьому році на 7,4 %, а в наступному – на 4,9%. Валовий внутрішній продукт Румунії зріс у порівнянні з кварталом на 2,8%, в основному за рахунок приватного споживання та інвестицій. Натомість, чистий експорт був суттєво негативним, через незначний зовнішній попит та перебої з поставками, – зазначає Єврокомісія. Очікується, що приватне споживання залишатиметься стабільним, зокрема через скасування протиепідемічних обмежень, особливо в галузях, які сильно потерпали внаслідок пандемії, а також зростанням заробітної плати в перші місяці поточного року – показує прогноз Єврокомісії.

Звільнення з посади міністра фінансів

Створений минулого року, у грудні, коаліційний уряд Націонал-ліберальної партії, Союзу за порятунок Румунії-ПЛЮС та Демократичного союзу угорців Румунії залишився без ще одного міністра після того як у четвер ліберальний прем’єр-міністр Флорін Кицу звільнив з посади міністра фінансів ліберала Александра Назаре. Теж від четверга прем’єр-міністр Флорін Кицу тимчасово виконуватиме й обов’язки міністра фінансів, посаду яку він обіймав коли входив до складу колишнього однопартійного уряду Націонал-ліберальної партії. При оцінці діяльності Міністерства фінансів, прем’єр-міністр виявив затримку важливих проектів, пов’язаних з освоєнням європейських фондів та протидією ухиленню від сплати податків. Александра Назаре відкинув звинувачення та сказав, що причиною його звільнення став той факт, що він не приєднався до команди, яка підтримує прем’єр-міністра Флоріна Кицу на посаді голови Націонал-ліберальної партії. Нинішній лідер лібералів Людовік Орбан каже, що прем’єр-міністр не мав його згогу та партії для звільнення Александра Назаре та що мандат Назаре був успішним. На вересневому конгресі партії Людовік Орбан та Флорін Кицу будуть змагатися за посаду голови Націонал-ліберальної партії. Все більш помітні суперечки між ними є лише епіфеноменом урядової коаліції, розчавленої великою напругою і дедалі дисфункціональністю. Лідери керівної коаліції не змогли домовитися скликати позачергову сесію парламенту, щоб прийняти рішення про розпуск Спеціального відділу з розслідування злочинів, вчинених суддями та прокурорами, відділ, який був задуманий колишньою лівою владою, – зазначають оглядачі.

Проєкт «Освічена Румунії» після п’ять років

Президент Румунії Клаус Йоганніс оголосив, що наступного тижня уряд через меморандум визначить цілі та завдання проєкту Освічена Румунія, започаткованого в 2016 році в рамках публічних дебатів та який до сьогодні не приніс змін для системи освіти. Він зазначив, що після обговорень протягом останніх днів керівна коаліція висловила свою підтримку проєкту та формулює чіткий план дій з відповідними фахівцями і чіткими термінами для реалізації. Реформи у сфері освіти мають бути фінансовані через Національний план відновлення та стійкості, за рахунок державних та інших європейських коштів. Проєкт Освічена Румунія користується історичною фінансовою підтримкою у приблизно 4 мільярди євро, – додав глава румунської держави. Цілями освітньої реформи є децентралізація освіти, працевлаштування кваліфікованих вчителів, визначення нових стандартів для шкільної інфраструктури та обладнань, оцінювання знань, орієнтованих на розвитку навичок та розширення доступу до освіти.

«Ініціатива трьох
морів»

На цьому тижні глава румунської держави Клаус Йоганніс взяв участь у шостому саміті «Ініціативи трьох морів», який об’єднує 12 країн-членів ЄС, розташованих між Балтійським, Адріатичним та Чорним морями. На порядку денному зустрічі в Софії, що мала на меті встановити орієнтири для розвитку цього простору, фігурувала оцінка досягнутого прогресу, з наголосом на пріоритетні стратегічні проєкти щодо взаємозв’язку, які були встановлені на саміті в Бухаресті та доповнені пізніше, а також функціонування Інвестиційного фонду «Ініціативи трьох морів», державами-засновниками якого є Румунія та Польща. Глава румунської держави наполягав на реалізації пріоритетних стратегічних проєктів взаємозв’язку, з наголосом на Rail2Sea та Via Carpathia, якими Румунія дуже зацікавлена. Бухареста вважає, що проєкти є суттєвими для того, щоб «Ініціатива трьох морів» реально принесла довгостроковий економічний розвиток, а також сприяла економікам держав-учасниць стати більш стійкими з стратегічної точки зору, у тому числі в контексті зусиль для відновлення економіки після пандемії.

Євро-2020
та Олімпійські ігри

У неділю, 11 липня, в Лондоні відбудеться фінал
Євро-2020, в якому зіграють збірні Італії та Англії. Бухарест прийняв чотири
матчі з фінального турніру, три в групах і одну у 1/8 фіналу. Бухарест прийняв
чотири матчі в рамках Євро-2020, три в групах та один у одній восьмі. Збірна
України зіграла в столиці Румунії двічі. Основна збірна Румунії з футболу,
на жаль, провалила кваліфікацію на Євро-2020. Натомість, молодіжна збірна
Румунії з футболу (гравці до 23 років) візьме участь у Олімпійських іграх в
Токіо. Румунія потрапила до групи В, і 22 липня вона зіграє з Гондурасом, 25
липня – з Південною Кореєю, а 28 липня – з Новою Зеландією. Молоді румунські
футболісти пройшли кваліфікацію на Олімпіаду після виходу в півфінал чемпіонату
Європи-2019 (гравців до 21 року) в Італії та Сан-Марино. Останній раз Румунія
брала участь в олімпійському футбольному турнірі в 1964 році теж в Токіо.

Асоціація
«Young Initiative» здійснила в період з 1 лютого 2019 р. по 31 січня 2020 р. проєкт солідарності «Разом ми виступаємо за
європейські цінності». Проект, що фінансувався Європейським корпусом
солідарності, мав на меті розвинути критичне мислення молодих людей з
неблагополучних
середовищ району Бухарест – Ілфов, а також їх громадянське зміцнення через неформальний
контекст навчання так, щоб
вони були активнішими у суспільстві та дбали про ситуації, які їх стосуються.

Еліза
Ваш, заступник голови асоціації
Young Initiative, про те, що означав цей проект, розроблений
молодими людьми для молоді: «Це перший такого роду проєкт, реалізований волонтерами Асоціації «Young
Initiative», який ми здійснили за допомогою
фінансування, отриманого через Європейський корпус солідарності. Нашою метою
було розвинути критичне мислення молоді в районі
Бухарест-Ілфов та допомогти їм активніше долучитися до суспільства. Особливо ми
звернулися до молодих людей віком від 14 до 25 років, учнів та студентів або, просто, до тих, хто
шукав неформальні контексти навчання. За рік до нашої ініціативи долучилися понад 250 учасників, які брали участь у
15 заходах типу інтерактивні семінари, дебати чи
симуляції прийняття європейських рішень. Ми також зробили гру з участю громади
під назвою Юнайтед.»

Звичайно, усі, хто брав участь у проєкті «Разом ми виступаємо за європейські цінності», були зібрані разом та керовані у кожний момент своєї діяльності членами асоціації «Young Initiative».
Незважаючи на це, результат здійснених ними заходів був проаналізований наприкінці кожного з них, і кожен з молодих учасників зміг
зрозуміти, наскільки важливо на індивідуальному рівні залучитись на рівні
громади. Еліза Ваш: «В рамках проєкту, я мала роль тренера, а це означає, що я тренувала, так
чи інакше, команду волонтерів. Я допомогла їм розвинути та реалізувати проєктну
діяльність. Це було так як на футбольному полі, коли тренер спостерігає зі
сторони, як гравці реалізують стратегію, яку вони удосконалили раніше, а потім
в роздягальні, всі обговорюють позитивні та негативні речі. Справа в тому, що
неформальне навчання ставить наголос на рефлексії в процесі навчання. Залучені особи
краще усвідомлюють знання, які вони здобувають, а також навички, які вони
розвивають. Найголовніше – вони усвідомлюють їхній вплив, в результаті їх
діяльності».

Те, що пропонує проєкт Разом ми виступаємо за європейські
цінності, насамперед, це солідарність та загальне
бачення румунської молоді як європейських громадян. Цінності
європейської спільноти – були темами кількох семінарів та дебатів, організованих в рамках проєкту. Елена Шелару, з відділу Міжнародних відносин Асоціації Young Initiative: «В основному ми, як організаторська група, підготували різні семінари та
дебати на європейські теми, щоб створити рамки, в яких ми можемо обговорювати наші права в якості європейських громадян, європейські цінності та своєчасності європейської мобільності. Моя участь у цьому проєкті полягала в організації семінару на тему
кругової економіки та зміни клімату для учнів дев’ятих класів Бухарестського технічного коледжу енергетики. Я брала участь у етапі симулювання
процесу прийняття рішень
Європейського Парламенту, де я зіграла роль фасилітатора, у групі, створеній під час заходів, для того щоб переконатися, що взаємодія буде інтерактивною та що всі
учасники зможуть висловлювати ідеї в безпечному просторі».

Особливо
важливо, щоб молоді люди в румунському суспільстві проявляли ініціативу у своїх
сферах інтересу.
Будь-яка ідея або невелика дія може створити масштабні проєкти та заходи,
спрямовані на покращення життя громади, якій вони належать. Тому команда
Асоціації «Young Initiative» заохочує такі кроки, вони будучи самими
собою, молодими людьми з ініціативою. Знову біля мікрофону Елена Шелару: «На мій погляд, мати ініціативу означає думати для себе самого і,
можливо, вирішувати певні проблеми чи ситуації, які інші люди не усвідомлювали,
що їх потрібно
вирішувати. Я думаю, що у наші
дні, дуже багато молодих людей мають
ініціативи та залучаються до проєктів
місцевої громади. Саме ця участь додає додаткової цінності. Тут я
маю на увазі своїх колег з Асоціації «Young Initiative», тому що дуже багато
проєктів рушили з їх власних ініціатив».

Для Елени Шелару досвід роботи в рамках проєкту Разом ми виступаємо за європейські
цінності мав особливий вплив, не тільки на професійному рівні. Яким є великий виграш молодих людей, які вирішили взяти участь у таких заходах? Вони зміцнюють власний імідж самого себе: «Після того як ми отримали фінансування щодо проєкту, ми пройшли короткий тренінг, потім підготували наступні заходи, і в кінцевому рахунку ми почали організовувати заходи. Для мене
залучення до цього проєкту було особистим досягненням, оскільки
я набула навичку організації такого роду заходів та дізналася про те, що означає брати на себе довгострокову
відповідальність».

Команда солідарності
Разом ми виступаємо за європейські
цінності складається із восьми членів (Елени Шелару, Андрея Добрі, Крістіни Каутіш, Марії Баля, Сімони Бачу, Андреї Боєріу, Драгоша Деніле, Маріуса Гіца), шістьох добровольців (Ани Марії Андронаке, Марії Бачу, Ірини Добряну, Владуца Ене, Клаудіу Броті) та досвідченого тренера у галузі європейських проєктів Елізи Ваш.

Велике місто, таке як Бухарест – багатолюдне, із заторами, з високим рівнем забруднення повітря, важко перетворити на дружнє середовище, в якому створено сприятливі умови для розвитку і виховання дітей. А коли це є можливим, то здійснюється завдяки активній участі громадян, як це
демонструє ініціатива «Grow Up Romania/Рости Румуніє». Проект був започаткований у 2016 році групою батьків з
високою громадянською свідомістю, які спробували
перетворити Бухарест на сприятливе для сімей середовище. Вони усвідомили, що висловлення незадоволення без активних спільних дій нічого не
змінить. Усі проблеми мають бути
доведені до відома влади, яка зобов’язана змінювати місто на краще.

Серед цих батьків налічується й Дана Остачіє та Альма Казаку, молоді мами, які, крім своєї роботи та побутової діяльності, займаються волонтерством, надихаючи інших батьків до дій, спрямованих на вирішення загальних
проблем. Розповідає Альма Казаку. «Бухарест виглядає досить погано. Дуже важко перетинаючи
місто з точки А до точки Б, не побачити купу сміття чи інші перешкоди на
тротуарі, не побачити деградовані дитячі ігрові майданчики… Я склала анкету, яку заповнили батьки з нашої неформальної
онлайн-групи, котрі допомагають одне одному. І найбільш поширеною проблемою є
припарковані на пішохідній зоні автомобілі, які унеможливлюють безпечне проходження
коляски. Про це кажуть 64% батьків, які заповнили анкету. Потім 57%
незадоволені відсутністю громадських туалетів, пристосованих до потреб дітей, обладнаних сповивальними столиками для немовлят, чистих та достатньо вмістких, щоб зайти з коляскою. На
відсутність пандусів та місця для колясок у громадському транспорті скаржаться 48%
опитаних батьків. А 44% незадоволені пошкодженими та брудними ігровими майданчиками,
що загрожують безпеці та здоров’ю дітей. Ми намагаємось створити своєрідний
місток між громадянами, які вважають, що все має вирішувати влада, не доводячи
ці проблеми до відома її представників.»

Не минуло багато часу, як значна
кількість столичних батьків почала надсилати клопотання до мерій шістьох секторів
Бухареста. Дана Остачіє. «Нам вдалося зібрати 7000 членів спільноти «Grow Up
Romania» на сторінці у Facebook. Ми також долучили групу волонтерів. Наша
основна діяльність – спонукати громадян до дій. По-перше, ми надаємо їм інформацію.
Наприклад, для подання скарг. Спочатку ми писали скарги щодо публічного
простору і так дізналися про адреси, на які мають надходити скарги, щоб уникнути
«прогулянок» від однієї установи до іншої і не втрачати час. Таким чином ми склали
невеликий путівник для всіх, доступний в Інтернеті, щоб допомогти їм з
інформацією, необхідною для подання скарг. За 5 хвилин можна написати електронного
листа із фотографіями та місцезнаходженням, і є великі шанси на те, що ваша
проблема буде розглянута і вирішена.»

Зазвичай
знеохочені бюрократією та скептичні відносно доброзичливості держслужбовців,
мешканці Бухареста були ознайомлені з конкретними прикладами вирішення проблем
членами громади «Рости Румуніє». Йдеться про фарбування пішохідних переходів,
переміщення стовпа, що знаходився посеред автозупинки і робив неможливим прохід
коляски та освітлення ігрового майданчику в парку ім. Кароля, де взимку ввечері
діти не могли гратися через темряву. Дана Остачіє розповідає: «Головне, щоб
люди були наполегливими. В ідеалі краще надсилати якомога більше скарг щодо
одного і того ж питання. Чим більше їх, тим більше шансів на те, що проблема
буде розглянута в пріоритетному порядку. Зараз взагалі не важко надіслати
скаргу, особливо електронною поштою. Нам треба було лише заохотити батьків, додати
їм впевненості наводячи позитивні приклади. Після того, як ми представили свої
успіхи та опублікували всі контактні дані органів місцевої влади, ми пояснили
їм до кого звертатись і показали зразки різних скарг, справи зрушили з місця.
Ми дуже раді, що люди стають активними і надсилають фотографії зі своїми
успіхами.»

Проте, не всі проблеми
вирішуються одразу і не всі запити отримують позитивну відповідь. У залежності
від мерії чи департаменту, відповіді різняться. Однак важливо, щоб
громадянський дух, прокинувшись, не втомлювався. Крім того, громадяни повинні спонукати
одне одного. І для цього «Рости Румуніє» проводить різні кампанії, такі як збирання
собачих екскрементів, заохочення водіїв не паркувати машини на тротуарах та з дотримання
елементарних правил гігієни, аби люди усвідомлювали що добробут всіх залежить
від дій кожного окремого мешканця. Альма Казаку розповідає. «Ми прагнемо бути мінімально
агресивними в наших кампаніях. Наприклад, батьки досить агресивно ставляться до
водіїв, які паркують автомобілі на тротуарах, але ми вважаємо, що агресивність
не дає бажаних результатів і тому створили флаєр, в якому пояснюємо, що автомобілі
на тротуарах створюють великі труднощі батькам з колясками та особам з
обмеженими можливостями на візках. Водії мають зрозуміти, що як тільки вони
виходять з машини, так само стають пішоходами. Більш проблематичним було
спілкування з власниками собак, які не збирали лайно. Щоб уникнути прямої розмови
ми створили плакати, аби люди не подумали, що ми хочемо когось звинувачувати. Ми
нікому не дорікаємо, а просто хочемо, щоб усі зрозуміли, що не правильно
залишати екскременти на тротуарі.»

Члени громадянської організації «Росити Румуніє» сповнені рішучості продовжити, не
покладаючи рук, свої зусилля з
перетворення Бухареста на дружнє з батьками та дітьми місто, залучаючи
якомога більше мешканців столиці до вирішення власних проблем.