Tag: ініціатива Трьох морів

  • Підтримка України

    Підтримка України

    Румунія продовжуватиме підтримувати Україну на всіх рівнях доти, доки це буде потрібно, – заявив президент Румунії Клаус Йоганніс на саміті «Ініціативи трьох морів», який пройшов у столиці Литви – Вільнюсі. У цій політичній платформі, покликаній посилити співпрацю між 13 східноєвропейськими країнами Євросоюзу, взяли участь високопоставлені представники США, Німеччини, Японії, України та Р.Молдова. У цьому контексті президент Румунії закликав до подальшого підвищення ефективності цієї ініціативи та покращення регіонального стратегічного зв’язку на осі Північ-Південь.

    Клаус Йоганніс також провів двосторонню зустріч з Президентом України Володимиром Зеленським, якого запевнив у незмінній підтримці Бухареста у боротьбі з російським вторгненням.

    Клаус Йоганніс: «Ми хочемо використати наявні можливості для подальшого посилення нашої співпраці. Як відомо ми всіляко допомагаємо Україні. Мабуть, найпомітнішим є сприяння експорту сільськогосподарської продукції з України через Румунію. Я думаю, що не перебільшу, якщо скажу, що якби не було цього експорту через Румунію, то були б величезні проблеми не тільки в Україні, але й там, куди ця сільськогосподарська продукція експортується. З іншого боку, звичайно, гуманітарна допомога залишається дуже важливою, але військова допомога також є особливо актуальною для України.»  

    Президент також згадав про майбутню двосторонню безпекову угоду між Румунією і Україною, документ, який зараз перебуває на стадії розробки і, який, за його словами, створить кращі рамки для співпраці між двома країнами.

    Свою чергою глава української держави висловив вдячність Румунії за вагому допомогу Україні з початку повномасштабного вторгнення Росії та високо оцінив послідовну підтримку України з боку Румунії на шляху до вступу в ЄС і НАТО. Він поінформував Президента Румунії про російські обстріли Дністровської ГЕС та акцентував на можливих загрозах для Молдови.

    Президенти обговорили співпрацю в оборонній сфері. Глава української держави наголосив на посиленні української ППО для створення надійного повітряного щита. Клаус Йоганніс та Володимир Зеленський також обговорили роботу експортного коридору України з Румунією та Молдовою, а також розвиток інфраструктури й логістичних шляхів на спільному кордоні.

    «Цінуємо позицію Румунії в питанні транзиту української агропродукції. В умовах агресії Росії тандем Україна – Румунія робить значний внесок у забезпечення глобальної продовольчої безпеки», – наголосив Володимир Зеленський.

    Під час зустрічі президенти також розглянули посилення тристоронньої співпраці між Україною, Румунією та Молдовою.

    Клаус Йоганніс у Вільнюсі також підкреслив важливість автомобільного та залізничного сполучення між усім східним флангом НАТО й ЄС, яке забезпечить зв’язок між Чорним і Балтійським морями, проєкти, які, за його словами, мають «особливе значення для Румунії». Він також говорив про стратегічних партнерів Ініціативи, в тому числі про Японію, що, на його думку, свідчить про зростання глобального інтересу до «Ініціативи трьох морів».

    Президент Румунії також пояснив, чому наша країна витратила минулого року на оборону лише 1,6% свого Валового Внутрішнього Продукту, замість 2,5%, виділених спочатку. Він зазначив, що ця мета не була досягнута через інфляцію, бюджетні труднощі і глобальну кризу озброєнь. У підсумковій заяві Вільнюського саміту учасники підтвердили свою рішучість посилити тиск на Росію, «в тому числі шляхом посилення санкцій та їх повного і твердого виконання з метою припинення агресивної війни».

    Наступний, 10-й саміт «Ініціативи трьох морів» відбудеться наступного року в Польщі.

  • Саміт ініціативи «Трьох морів»

    Саміт ініціативи «Трьох морів»

    У Словенії відбувся четвертий щорічний саміт ініціативи «Трьох морів», який є гнучкою політичною платформою для діалогу на президентському рівні та, який об’єднує 12 держав, що знаходяться у географічному ареалі між Адріатичним, Балтійським та Чорним морями. Метою Ініціативи «Трьох морів» є забезпечення політичної підтримки для економічного розвитку держав регіону шляхом стимулювання взаємозв’язку основних пріоритетних проектів, зокрема у галузі транспорту, енергетики та цифрової технології. Румунію представив президент Клаус Йоханніс, який привітав той факт, що пріоритети, визначені у вересні 2018 року на Бухарестському саміті, були підтверджені на цьогорічному саміті в Словенії. Він сказав, що Ініціатива посилює європейську конвергенцію та єдність та зміцнює трансатлантичні відносини.

    Глава румунської держави нагадав, що в Бухаресті були схвалені важливі інструменти для просування ініціативи: список основних пріоритетних проектів взаємозв’язку, мережа торгових палат та створення інвестиційного фонду ініціативи. Клаус Йоханніс: Доповідь про стадію реалізації проектів, визначених на Бухарестському саміті свідчить про значний прогрес. Бізнес-форум Ініціативи, перший випуск якого відбувся в Бухаресті в минулому році, продовжує бути важливою складовою наших щорічних самітів. Успішно було організовано перше засідання мережі торгово-промислової палати держав регіону в рамках Бізнес-форуму та розпочав роботу Інвестиційний фонд Ініціативи. Я вітаю той факт, що моя країна через Ексімбанк є частиною цих зусиль, я заохочую й інших зацікавлених партнерів залучатися до цього демаршу.

    У саміті в Словенії, взяв участь й Президент Європейської Комісії Жан-Клод Юнкер, який пояснив, чому ініціатива Трьох морів користується підтримкою Єврокомісії. Жан-Клод Юнкер: Ініціатива «Трьох морів» не є нейтральною, не йде мова про щось, що існує десь в повітрі. Навпаки, розгортаються конкретні проекти, які спрямовані на поліпшення життя людей, які живуть у цьому регіоні. Саме тому, Єврокомісія з самого початку підтримувала цю ініціативу.

    У свою чергу, державний секретар США з питань енергетики Рік Перрі оцінив, що для Сполучених Штатів Америки безпечна і суверенна Європа, є Європою, яка не стикається зі загрозами на адресу економіки, політики або енергії, що надходять зі Сходу. Присутній на зустрічі, американський чиновник також сказав, що Румунія має високий потенціал з точки зору енергетичної безпеки. Учасники саміту прийняли спільну декларацію, яка підтверджує цілі ініціативи: економічний розвиток і зміцнення згуртованості на рівні ЄС, та водночас, підтверджує послання єдності і рівності що стосується майбутнього Євросоюзу.

  • Румунія-Хорватія, діалог на високому рівні

    Румунія-Хорватія, діалог на високому рівні

    Хорватія буде підтримувати приєднання Румунії до Шенгену. Заява ця належить Президенту цієї центрально-європейської країни, Колінді Грабар-Кітаровіч, яка під час свого державного візиту до Бухареста, зустрілася з Президентом Румунії Клаусом Йоханнісом.

    Загреб, який також прагне приєднатися до простору вільного пересування, був заохочений у своєму демарші щодо підтримки Румунії нещодавніми заявами президента Європейської комісії Жан-Клода Юнкера. Настав час привести Румунію та Болгарію до Шенгенської зони. І Хорватію потрібно приєднати до Шенгену, як тільки вона відповідатиме технічним умовам, – заявив у середині вересня брюссельський чиновник, який зазначив, що це має статися якщо Європейський Союз бажає об’єднати континент, а не розділяти його.

    На відміну від Хорватії, Бухарест вже довгий час відповідає абсолютно всім технічним критеріям, необхідним для вступу до зони вільного пересування. Однак, протиставлячись цій перспективі, кілька країн ЄС пов’язують вступ Румунії до Шенгену від скасування Механізму співпраці та перевірки. Однак Президент Хорватії Колінда Грабар-Кітарович виступила за відмовлення від цього інструменту регулярного моніторингу судової реформи. З іншого боку, Бухарест і Загреб прагнуть поглиблення двосторонніх відносин і кращої координації в межах Європейського Союзу та НАТО.

    У рівній мірі, економічні відносини між двома країнами можуть бути значно покращені, а саміт Ініціатива трьох морів, що пройде наступного року в Румунії, стане нагодою для їх посилення. Президент Клаус Йоханніс: Я запропоную, щоб ми намагалися скласти короткий список реалізованих інфраструктурних проектів, узгоджених усіма учасниками, з якими ми могли би, наприклад, звернутися до Європейської Комісії і вимагати Фонди згуртування.

    У свою чергу, Президент Хорватії Колінда Грабар-Кітарович наполягала на розвитку інфраструктури регіону. Це конче необхідно для наших держав, так щоб не розвивалася Європа двома швидкостями, а Європа, яка прагне посилення позиції та економічний розвиток для всіх країн-членів, – додала вона на спільній прес-конференції з Клаусом Йоханнісом.

    На підтвердження, Президент Хорватії дала й приклад: якщо хтось намагатиметься проїхати на автомобілі через Болгарію до Польщі, то це вдасться йому дуже важко і за довгий час. Те саме поїздом. Водночас, у сфері енергетики, є ініціативи на маршруті Схід-Захід, однак на маршруті Північ-Південь їх менше. Утім, мета саміту на вищому рівні Ініціатива трьох морів полягає у створенні дорожніх, залізничних та енергетичних коридорів, що зв’язували би Адріатичне, Чорне та Балтійське моря.

  • Ініціатива трьох морів

    Ініціатива трьох морів

    Президент США, Дональд Трамп, був не тільки спеціальним гостем, але й незаперечною зіркою саміту так званої Ініціативи трьох морів (Балтійського – Адріатичного – Чорного), у четвер, у Варшаві. Не тільки тому, що лідер Білого дому не з’являється кожного дня серед його колег з держав-членів в рамках Ініціативи – Австрії, Болгарії, Хорватії, Чехії, Естонії, Латвії, Литві, Польщі, Румунії, Словаччини та Словенії. А тому, що заяви Дональда Трампа були саме такими, якими хотіли почути керівники країн Центральної та Східної Європи. Спростовуючи побоювання про скандальний зв’язок між Америкою і Росією Володимира Путіна, Трамп зберіг той самий тон його попередників та підтвердив прихильність США в НАТО.

    Так само, він закликав Москву припинити свої дестабілізуючі дії в Україні і в інших регіонах світу. У промові на відкритому повітрі, Трамп подякував тисячам поляків, які прийшли зустріти його, за опір цього народу всім формам гноблення, від нацизму до комунізму. «Через 100 років після вступу американських військ у Першу світову війну, трансатлантичні зв’язки між Сполученими Штатами і Європою є такими ж сильними, як завжди, і, можливо навіть сильнішими», – зазначив Дональд Трамп. Від імені Румунії, Президент Клаус Йоханніс оцінив як дуже позитивним виступ його американського візаві і привітав ідею останнього згадати про Статтю №5 Статуту НАТО, що гарантує підтримку всіх держав-членів у разі союзника під загрозою.

    Бухарест, додав він, продовжуватиме бути активним прихильником трансатлантичного зв’язку, який має життєво важливе значення, оскільки є основою західної цивілізації. Ініціатива трьох морів покликана забезпечити політичну підтримку для співпраці і взаємодії її членів в таких галузях, як енергетика, транспорт, телекомунікації та захист навколишнього середовища.

    Всі ці питання були включені на порядок денний переговорів у Варшаві, а Президент Йоханніс привітав пропозицію США поставляти Європі зріджений природний газ в якості альтернативи на залежність від російського газу: Це давня розмова в середині Європейського Союзу. Тому що Європейський Союз, не обов’язково Румунія, але більша частина Європейського Союзу в значній мірі залежить від російського газу. Однак, якщо ця залежність зменшилася би заради іншої пропозиції, тоді, звичайно, це на користь всіх. Чим більше пропозицій, тим більше переваг для споживача.

    В знак визнання місця і ролі, яку відіграє Румунія в регіональній безпеці і співпраці, всі учасники саміту погодилися з тим, щоб у наступному році «Ініціатива трьох морів» проходила би у Румунії.